CC BY
65під час аналізу показників чемпіонки Європи 2006 року важкоатлетки К-ко. Маса тіла цієї спортсменки становить 166 кг, а загальна кількість жирової маси сягає 46 %, тобто практично половина загальної ваги цієї спортсменки, що є практично у два рази більше модельного показника для третьої групи вагових категорій. Різниця між модельними характеристиками та індивідуальними показниками спортсменки К-ко у вмісті жирової маси на верхніх кінцівках становить - 49,9 %, на тулубі - 47,0 %, на нижніх кінцівках різницями між показниками є найменшою - 29,7 %.
На наш погляд, такий компонентний склад тіла не є оптимальним й потребує певної корекції з боку тренерів та лікарів збірної команди з метою його сбалансування. Отже не дивлячись на високі темпи зростання спортивної майстерності цієї спортсменки, з метою оптимізації компонентного складу маси тіла та функціонального стану для неї доцільно розробити індивідуальні рекомендації щодо раціону харчування, фармакологічного забезпечення та корекції програми тренувальних навантажень з урахуванням її індивідуальних морфофункціональних особливостей.
Таким чином, контроль функціональної підготовленості важкоатлеток високої кваліфікації повинен відбуватись із урахуванням модельних характеристик компонентного складу маси тіла, а також залежно від індивідуальних особливостей кожної окремої спортсменки.
Висновки:
1. У жінок, які займаються важкою атлеткою ще недостатньо вивчена проблема контролю функціональної підготовленості, що містить дослідження показників компонентного складу маси тіла залежно від груп їх вагових категорій.
2. Встановлено, що величина активної маси тіла (м’язовий та кістковий компоненти, %) є найбільшою у представниць легких вагових категорій, а розподіл жирової тканини має зворотну тенденцію, що співпадає із тенденціями співвідношення компонентного складу тіла у важкоатлетів-чоловіків.
3. Отримано відмінності у розподілі жирової маси на сегментах тіла між важкоатлетками різних груп вагових категорій. Встановлено, що на верхніх кінцівках та тулубі відсоток жирової тканини збільшується з підвищенням груп вагових категорій, а на нижніх кінцівках, навпаки, має тенденцію до зменшення.
4. Виявлено особливості співвідношення активної маси тіла та жирового компоненту на окремих частинах тіла спортсменок. Найбільший вміст жирової маси у всіх спортсменок знаходиться на нижніх кінцівках, а на верхніх кінцівках й тулубі він є меншим у середньому - на 35 - 67 % (Р < 0,05).
5. Враховуючи, що такий морфофункціональний показник, як компонентний склад маси тіла важ-коатлеток, має свою динаміку у процесі підго-
товки жінок до головних змагань річного макроциклу, його можна використовувати як контрольний за рівнем функціональної підготовленості спортсменок високої кваліфікації.
Подальші дослідження передбачається
провести в напрямку вивчення інших проблем
підготовки спортсменок високої кваліфікації у
важкій атлетиці.
Література
1. Белина О.Н., Лободаев В.И., Леликов С.И. Врачебно-педагогические наблюдения в современном тяжелоатлетическом спорте // Тяжелая атлетика. Ежегодник 1980. — М.: Физкультура и спорт, 1980. — С.49—52.
2. Воробьев А.Н. Тяжелоатлетический спорт: Очерки по физиологии спортивной тренировке. — М : Физкультура и спорт, 1977. — 255 с.
3. Гисин М.С., Леликов С.И., Степанова С.В., Васильев М.Б. Некоторые факторы, влияющие на соревновательную надежность высококвалифицированных тяжелоатлетов //Тяжелая атлетика: Ежегодник 1983. — М.: Физкультура и спорт, 1983. — С.40—43.
4. Дворкин Л.С. Тяжелая атлетика: Учебник для вузов / Л.С. Дворкин; 1-я и 2-я главы - Л.С. Дворкин, А.П. Слободян.
- М.: Советский спорт, 2005. - 600 с.
5. Енилина Т.А. Морфологические особенности тяжелоатлетов различных весовых категорий высших спортивных разрядов: Автореф. дисс... канд. пед. наук /ГЦОЛИФК. — М., 1967. — 24 с.
6. 115. Олешко В.Г., Ященко А.Г., Радзієвський А.Р. та ін. Методичні рекомендації з підготовки збірної команди України з важкої атлетики до Ігор XXVII Олімпіади. — К.: ДНДІФКС, 1999.— 36 с.
7. Олешко В.Г. Моделювання процесу підготовки та відбір спортсменів у силових видах спорту: Монографія. - К.: Вид. «ДМП Полімед», 2005. - 250 с.
8. Пуцов О.І. Система відбору важкоатлетів з урахуванням модельних характеристик: Автореф. дис... канд. наук з фіз. вих: 24.00.01 /ДНДІФКС. - К., 2002. - 17 с.
9. Соха Т. Женский спорт (новое знание - новые методы тренировки) /Т. Соха //Теор. и практика физ. культуры.- 2002.203 с.
10. Ткаченко К.В. Совершенствование тренировочного процесса юных тяжелоатлетов на основе использования модельных характеристик технической и функциональной подготовленности: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04./ КГИФК. — К., 1981. — 22 с.
11. Уилмор Д. Костил Д. Физиология спорта и двигательной активности. - К.: Олимпийская литература. 1997. - С. 369
- 427.
12. Уткина М.И. Предварительные данные по фракционированию веса тела некоторых групп спортсменов //Вопросы антропологии. — 1965 — Выпуск 19.
13. Шахлина Л.Г. Медико-биологические основы спортивной тренировки женщин. - К.: Наукова думка, 2001. - 325 с.
Надійшла до редакції 09.04.2007р.
ВІДНОВНИЙ МАСАЖ У ПЕРЕД ЗМАГАЛЬНОМУ МЕЗОЦИКЛІ З НАВАНТАЖЕННЯМИ РІЗНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ
Руденко Р. Є., Оврас А.Б.
Львівський державний університет фізичної культури Львівський державний університет внутрішніх справ
Анотація. У статті розглядається методика застосування відновного масажу у передзмагальному мезоциклі підготовчого періоду для кваліфікованих важкоатлетів
з навантаженням різної інтенсивності. Розроблено методику застосування відновного масажу в підготовчому періоді передзмагального мезоциклу кваліфікованих важкоатлетів. Вона передбачає різновиди основних та додаткових прийомів масажу залежно від інтенсивності та обсягу тренувального навантаження.
Ключові слова: відновний масаж, передзмагальний ме-зоцикл, важкоатлети, навантаження різної інтенсивності.
Аннотация. Руденко Р.Є., Оврас А.Б. Восстановительный массаж в предсоревновательном мезоцикле с нагрузками разной интенсивности. В статье рассматривается методика применения восстановительного массажа в предсоревновательном мезоцикле подготовительного периода для квалифицированных тяжелоатлетов с нагрузкой разной интенсивности. Разработана методика применения восстановительного массажа в подготовительном периоде предсоревновательного ме-зоцикла квалифицированных тяжелоатлетов. Она предусматривает разновидности основных и дополнительных приемов массажа в зависимости от интенсивности и объема тренировочной нагрузки.
Ключевые слова: восстановительный массаж, предсо-ревновательный мезоцикл, тяжелоатлеты, нагрузка разной интенсивности.
Annotation. Rudenko R.Y., Ovras A.B. Remedial massage during the pre-competition mezocycle with loadings of various intensity. In the article is being revealed the method of remedial massage application during the pre-competition mezocycle of preparatory period in qualified weightlifters with loadings of various intensity. The technique of application of regenerative massage in the preparatory period precompetitive mezocycle the qualified weight-lifters is developed. It provides versions of the basic and additional receptions of massage depending on intensity and volume of training loading.
Key words: remedial massage, pre-competition mezocycle, weightlifters, loadings of various intensity.
Вступ.
Сучасний спорт пов’язаний з великими фізичними навантаженнями і значним емоційним напруженням[1]. Для подальшого росту спортивних досягнень необхідна раціональна побудова тренувального процесу з використанням усього арсеналу засобів, спрямованих на підвищення працездатності спортсменів. При цьому чим вищий рівень навантажень (як за обсягом, так і за інтенсивністю), тим актуальнішим є питання відновлення організму [2,6]. Сьогодні вже ні в кого не виникає сумнівів, що відновлення - це невід’ємна частина тренувального процесу, не менш важлива, ніж саме тренування (Бурових А.Н., 1997; Бірюков А.А., 1999; Ященко А. Г., 1999; Волков Н.І., 2000; Платонов В.Н., 2002; Макарова Г. А., 2003 та інші).
. На сучасному етапі є обмаль належно обґрунтованих експериментальних даних про ефективність застосування прийомів відновного масажу відповідно до видів спорту, фізіологічного впливу прийомів масажу на нервово-м’язову систему, біохімічні зміни сечі та терморегуляційні процеси (Салах Ель Фарран, 1998; Ященко А. Г., 2000, 2003).
Усе викладене вище стало основою для нашого дослідження.
Роботу виконано відповідно до Зведеного плану науково-дослідної роботи з фізичного виховання та спорту на 2001-2005 рр. Державного комі-
тету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 1.2.22 „Моделювання видів підготовленості кваліфікованих важкоатлетів та розробка засобів їх контролю”.
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи - вивчення впливу відновного масажу на рівень спеціальної працездатності кваліфікованих важкоатлетів у передзмагальному мезо-циклі підготовчого періоду.
Об 'єкт дослідження - засоби відновлення кваліфікованих спортсменів.
Предмет дослідження - відновний масаж у передзмагальному мезоциклі кваліфікованих важкоатлетів.
Основні завдання дослідження:
1. Узагальнити досвід застосування засобів відновлення кваліфікованих спортсменів у різні періоди тренувального процесу.
2. Розробити та впровадити у тренувальний процес кваліфікованих важкоатлетів авторську методику відновного масажу для покращення їхньої спеціальної працездатності.
Результати дослідження.
Відновний масаж за класичною методикою, який пропонують ряд авторів, на наш погляд, потребує вдосконалення [3,4,5]. Необхідно внести корективи в методику відновного масажу з урахуванням обсягу та інтенсивності навантажень у тренувальному макро-, мезо- та мікроциклах, розширити арсенал застосування основних та додаткових прийомів масажу з урахуванням їхнього впливу на організм спортсменів, визначити роль відновного масажу у комплексному застосуванні засобів відновлення та його вплив на спеціальну працездатність кваліфікованих важкоатлетів.
Ми розробили авторську методику відновного масажу з урахуванням обсягу та інтенсивності навантажень у тренувальних мезоциклах підготовчого періоду, особливостей тренувального процесу важкоатлетів і тих функціональних змін в окремих органах і системах, які відбуваються внаслідок дії тренувальних навантажень. У тренувальному процесі застосовувалися навантаження малої інтенсивності, середньої інтенсивності та великої інтенсивності, тобто навантаження мало хвилеподібний характер.
Масаж важкоатлета є одним з найбільш трудомістких через велику м’язову масу спортсмена і значну щільність м’язів, що пов’язане з характером їх фізичного навантаження, яке характеризується статичною роботою [2]. Тому, розробляючи авторську методику відновного масажу, ми намагалися врахувати особливості цього виду спорту і розробити таку методику відновного масажу, яка би стала невід’ємною частиною тренувального процесу кваліфікованих важкоатлетів у підготовчому періоді пе-редзмагального мезоциклу. Кваліфікованих важкоатлетів, які брали участь в експерименті масажували за авторською методикою відновного масажу за такою схемою: після кожного тренування застосовували частковий, короткочасний або загальний ма-
саж залежно від обсягу та інтенсивності тренувальних навантажень мікроциклу (рис. 1).
Наприкінці тренувального тижня спортсмени отримували загальний масаж. На етапах тренування з малою інтенсивністю після кожного трену-
вання протягом 10-15 хв спортсменам робили частковий масаж окремих груп м’язів плечового пояса, спини з використанням прийомів легкого розминання - до 80% часу, на витискання і розтирання - 15%, на всі інші - 5% від усього часу, відведеного на час-
Локальний
масаж окремих ділянок тіла після кожного тренування
Частковий масаж окремих ділянок тіла після кожного тренування.
Загальний масаж один раз на тиждень
Короткочасний
масаж всіх ділянок тіла після кожного тренування. Загальний масаж один раз на тиждень
Рис. 1. Різновиди прийомів авторської методики відновного масажу залежно від інтенсивності тренування
тковий масаж. Під час тренування важкоатлетів з навантаженнями середньої інтенсивності після кожного тренування протягом 15-20 хв робили частковий відновний масаж за авторською методикою. Масажували спину, плечовий пояс, руки. У кінці тренувального тижня важкоатлети отримували загальний відновний масаж протягом 60 хв. Після тренувань з високою інтенсивністю протягом 20-30 хв важкоатлетам робили короткочасний масаж усіх ділянок тіла, а наприкінці тижня, в день відпочинку, - загальний відновний масаж протягом 60 хв. Короткочасний відновний масаж за авторською методикою робили через 15-20 хв після тренування, коли ЧСС майже досягала норми. Починали сеанс масажу з ділянки спини. Спочатку, після 2-3 погладжувань, виконували витискання з обтяженням або ліктьовою частиною передпліччя. Після 2-3 розминань довгих м’язів спини основою долоні обох рук переходили до масажу попереку. У важкоатлетів у зв’язку з подоланням значної ваги штанги часто трапляється пошкодження м’ язів попереку, яке має характер травматичного люмбаго, іноді спостерігається травматичний періостит остистих відростків 3-го поперекового або 7-8-го грудних хребців. Збільшений вигин хребта під час підйому штанги викликає стискання міжхребцевих дисків, іноді розтягнення зв’язок, защемлення нервових корінців.
Розтягнення зв’язок і м’язів спини часто стається внаслідок нахилів уперед зі штангою за головою.
У зв’язку з цим постійно і дуже ретельно важкоатлетам необхідно масажувати не тільки поперекову ділянку, але і вздовж хребта. Велике навантаження на зв’язково-суглобовий апарат плечових суглобів також потребує детального масажування. Вони займають друге місце за частотою хронічних пошкоджень у важкоатлетів. Масажують плечові суглоби в положенні лежачи на животі і лежачи на спині прийомами розтирання.
Після розтирання міжхребцевих проміжків, фасцій трапецієподібного м’яза плечових суглобів переходять до розминання довгих м’язів спини: основою долоні з перекатом гребнями кулаків, ліктьовим кінцем передпліччя або двома кулаками одночасно. Для зручнішого й ефективнішого виконання цього прийому правою рукою захоплюють великий палець лівої руки, щоб кисті не розходилися. Цей прийом виконують на всіх великих м’язах..
Шию масажують загальноприйнятими прийомами протягом 6-8 хвилин. Верхні кінцівки масажують у два прийоми: один раз у положенні лежачи на животі, інший - лежачи на спині. Окрім детального масажу всіх м’язів, на верхніх кінцівках ретельно масажували всі суглоби.
Окрім звичайного масажу грудної клітки, важкоатлетам додатково масажують ділянку грудини, яка у них постійно травмується внаслідок ударів грифом штанги. Потім ще раз виконується масаж плечового суглоба (передня частина). Закінчується сеанс масажу масажем живота, де особливу увагу
приділяють масажу прямих і косих м язів.
Під час загального відновного масажу за авторською методикою на прийоми розминання відводиться 70% часу, який призначений для масажної процедури; на розтирання та витискання - 25%; погладжування, валяння, потрушування, струшування, зсування, вібрацію - 5%.
Висновки.
1. Методика відновного масажу як засобу відновлення потребує вдосконалення, оскільки фізичні навантаження спортсменів зростають як за обсягом, так і за інтенсивністю. Однак майже відсутня науково-методична література, у якій висвітлюються питання впливу відновного масажу на спеціальну працездатність спортсменів, і зовсім не розроблено методики відновного масажу у передзмагальному мезоциклі підготовчого періоду.
2. Розроблено методику застосування відновного масажу в підготовчому періоді передзмагально-го мезоциклу кваліфікованих важкоатлетів, яка передбачає: різновиди основних та додаткових прийомів масажу залежно від інтенсивності та обсягу тренувального навантаження, короткочасний відновний масаж після кожного тренування, наприкінці тренувального тижня - загальний відновний масаж.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем використання масаж у передзмагальному мезоциклі з навантаженнями різної інтенсивності
Література
1. Биохимия мышечной деятельности / Н.И. Волков, Э.Н. Несен, А. А. Осипенко, С.Н. Корсун. - К.: Олимпийская литература, 2000. - 504 с.
2. Бирюков А.А. Как восстановить работоспособность. - М.: Физкультура и спорт, 1997. - 126 с.
3. Васичкин В.И. Методики массажа: 1200 способов массажа. - М.: Комбине, 2001. - 307 с.
4. Дубровский В.И. Практический массаж. - М.: Стома, 2000.
- 218 с.
5. Єфименко П. Б. Техніка та методика масажу: Навч. посіб.
- Х.: ОВС, 2001. - 143 с.
6. Макарова ГА. Спортивная медицина: Учебник. - М.: Советский спорт, 2003. - 480 с.
Надійшла до редакції 09.04.2007р.
ЗАВИСИМОСТЬ РЕЗЕРВА АДАПТАЦИИ ОРГАНИЗМА СПОРТСМЕНОВ ОТ СТЕПЕНИ ПРОЯВЛЕНИЯ ДИСПЛАЗИИ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ
Соколова Н.И., Криволап Н.В.
Областной центр спортивной медицины г. Донецка
Аннотация. В статье проанализированы патогенетические основы проявлений соединительно-тканной дисплазии, методы их верификации, зависимость характера адаптации организма спортсмена от степени проявления наследственных коллагенопатий. Спортсмены, у которых диагностирована соединительно-тканная дисплазия, нуждаются в дополнительных текущих медицинских осмотрах в течение игрового сезона, коррекции тренировочного режима и дополнительных курсах метаболической терапии.
