CC BY
88IПЕДАГОГ1КА I та медико_б'олог'чн'
- - проблеми ф1зичного
виховання i спорту _
ПСИХОЛОГ1Я
Виховна компетентшсть та pieeHb емоцiйноï iнтелiгентностi вчителiв
Романовська-Толлочко Анна
Утверситетська Школа Фгзичного виховання у Вроцлавi, Польща
Анотацп:
Мета: окреслити зв'язки емо-цiйною iнтелiгентнiстю та рiвнем виховноТ компетентностi вчите-лiв. Матер1али / методи: До-слiдження проведено серед 120 вчтелв початкових шкт. Оцiнку компетентностi вчителiв подано у анкету розробленiй автором, а для дослщження емоцiйних нахи-лiв використано двовимiрну шкалу емоцiйноТ iнтелiгентностi DINEMO. Результати: Виявлено, що вчи-телi володiють значно нижчим рiв-нем виховноТ компетентност у по-рiвняннi з основною i методичною компетен^ями. Сфера виховноТ компетентностi е дiлянкою
професiйноТ дiяльностi вчителiв, яка викликае найбтьше проблем, i до якоТ вони е найменш пдотов-леними. Результати дослiджень щодо емоцмноТ iнтелiгентностi ви-явили вiдмiнностi в рiвнi цiеТ риси у вчтелв. Найбiльше осiб - 54% характеризуются середнiм рiв-нем дослiджуваноТ ознаки, 30% волод^ть високим рiвнем, а 16% мають низький рiвень розумшня i розпiзнавання емоцiй. Висновки: Пщтверджено те, що iснуе зв'язок мiж рiвнем емоцiйноТ Ытел^ент-ностi i вмiннi знаходити рiшення у виховних ситуа^ях. Розумiння власних i чужих емоцм сприяе осягненню високоТ виховноТ ком-петентностi.
Ключовi слова: вчител1, виховна компетентшсть, профеайн/ навички, емо-ц/йна ¡нтел'!гентшсть.
Романовська-Толлочко Анна. Воспитательная компетентность и уровень эмоциональной интеллигентности учителей. Цель: определить связи между эмоциональной интеллигентностью и уровнем воспитательной компетентности учителей. Материалы и методы: Исследование проведено среди 120 учителей начальных школ. Оценку компетентности учителей представлены в анкете, разработанной автором, а для исследования эмоциональных наклонностей использовано двумерную шкалу эмоциональной интеллигентности DINEMO. Результаты: Выявлено, что учителя обладают значительно более низким уровнем воспитательной компетентности по сравнению с основной и методической компетенциями. Сфера воспитательной компетентности является тем участком профессиональной деятельности учителей, которая вызывает больше всего проблем, и к которой они являются наименее подготовленными. Результаты исследований по эмоциональной интеллигентности обнаружили различия в уровне этой черты у учителей. Больше лиц - 54% характеризуются средним уровнем исследуемого признака, 30% обладают высоким уровнем, а 16% имеют низкий уровень понимания и распознавания эмоций. Выводы: Подтверждено, что существует связь между уровнем эмоциональной интеллигентности и умением находить решение в воспитательных ситуациях. Понимание собственных и чужих эмоций способствует постижению высокой воспитательной компетентности.
учителя, воспитательная компетентность, профессиональные навыки, эмоциональная интеллигентность.
Romanowska-Tottoczko Anna.
Educational competences and emotional intelligence level of teachers. Purpose: Determination of the relationship between the level of emotional intelligence and educational competences of teachers. Material and methods: The study was conducted among 120 primary school teachers. Assessment of the competence of teachers were analysed by means of a questionnaire constructed by the author of the elaboration, and the study of emotional predispositions used Two-dimensional Emotional Intelligence Inventory DINEMO. Results: It was found that teachers have a much lower level of educational competences in comparison to the substantive and methodical competences. Sphere of educational competences is the area in the work of teachers, which causes the most problems, and to which they feel the least prepared. The results of research on emotional intelligence showed variation in the levels of teachers predispositions Most of them - 54% is characterized by the average level of the selected features, 30% achieved high results, and 16% have low level of understanding and recognition of emotions. Conclusions: It was found that there is a correlation between the level of emotional intelligence and ability to cope in the educational situations. Understanding one's own and other people's emotions favors achieving high educational competences.
teachers, educational competences, professional skills, emotional intelligence.
Вступ
Проблематика фахово! компетентносп вчителiв вщдавна викликае дискусп як у педагопчних колах, так i в середовищi науковщв, законодавщв, а також i самих учителiв, яш щодня опановують цю складну професш.
1снуе багато дослщжень вчительсько! компетентности де здшснено детальш класифшаци, та обгово-рень важливих з точки зору авторiв аспекпв ще! проблеми. [1, 2].
Компетенгносп, яш необхвдт у професп вчителя, е досить розгалуженими i стосуються рiзних аспекпв особистосп та вмшь учителя. Бшьше того, вони по-винш перебувати у постшному розвитку та вдоскона-ленш вщповщно до швидких культурних перетворень та змшних очшувань i сустльних потреб [3]. Для того, щоб ввдповщати поставленим вимогам, учитель мае бути ретельно шдготовленим до свое професп тд час здобуття вщповвдно! освгга. На жаль, у бш вищих шкш, яш готують вчителiв, виникае багато закидiв. У педагопчних навчальних закладах б№ше уваги при-дшяеться передачi основних знань та методик, нато© Романовська-Толлочко Анна, 2015 http://dx.doi.org/10.15561/18189172.2015.0210
мють занедбаною е тдготовка виховних умiнь, яш е необх1дними для ефективно! роботи в стосунках з учнями. [4].
У результат через нестачу цих компетенцш вчи-телi стикаються з багатьма виховними труднощами, перед якими почуваються безпорадними, або прийма-ють хибш рiшення. Результатом таких дiй е виникнен-ня неправильних, а школи й деструктивних стосунк1в, як1 не приносять користi як учневi, так i вчителю. [5].
Окрiм того, вчитель, не знаходячи вихiд iз важких ситуацiй у школi, ризикуе потрапити у стресову си-туацш, яка безпосередньо впливае на його здоров'я, психолопчну дiяльнiсть, а також передчасну появу синдрому професiйного згорання [6].
Професiя вчителя безсумнiвно потребуе певних особиспсних задаткiв, як1 полегшують професiйну дiяльнiсть. Для вчителя теж необхвдними е конкретнi суспiльнi вмшня, як1 необхiдно практично тренувати пвд час навчання. На думку Тухольсько! [7], особис-тiснi якостi та суспшьш умiння вчителiв зумовлюють певним чином вщповщну професiйну адаптацiю, а також запобн'ають згоранню. З шшого боку, !х викликае ризик втрати сили, бажання, розчарування або над-мiрного фахового дистанцiювання.
32015
и
Серед вчительських компетенцiй особливо! уваги заслуговують суспiльнi та виховш умiння, як1 е необ-хщними для ефективно! взаемодп з учнями. 1стотним фактором, який впливае на рiвень цих компетенцiй е вмшня керувати власними та чужими емошями [8, 9]. Це вмiння називаеться емоцшною штелйентшс-тю, яку можна окреслити як сукупнiсть навичок, що уможливлюють монiторинг почуттiв та емоцш, а та-кож використання через чуття неютотно! шформаци для керування власною поведiнкою та поведiнкою шших осiб [10]. За Саловеем, Майером i Карузо, емо-цiйна штел1гентшсть мае чотири складовi. Перша - це сприйняття та вираження емоцш - це здатшсть спо-стертати та розпiзнавати емоци сво! та шших оаб. Друга складова - це здатшсть асимшювати емоци для допомоги у шзнавальних процесах. Третя - це розу-мiння емоцш - охоплюе знання, пов'язанi iз досввдом у емоцiйнiй сферi Четверта складова - управлiння емоцiями - стосуеться вмшня свщомо корегувати емоци, власний настрiй та настрiй шших оаб [11]. Емоцiйна iнтелiгентнiсть значною мiрою залежить вiд генетичних чиннишв, також вона формуеться в про-цесi так званого суспiльного треншгу, тобто розвива-еться в процеа щоденних мiжособистiсних стосунк1в, також И можна i сл1д формувати рiзними стимуляшя-ми, що ввдносяться до сощально! поведiнки [12].
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Метою проведених дослвджень було отримати оцшку вчителiв щодо компетенцiй, якими вони воло-дiють. Особливо зверталася увага на сферу виховних умшь, окреслення рiвня емоцшно! iнтелiгентностi вчителiв i шдтвердження, чи iснуе зв'язок м1ж емо-цiйними нахилами та знаходженням рiшень у виховних ситуац1ях.
Maтерiал i методика
Дослвдження проведено серед 120 вчителiв почат-кових шкш. До групи обраних для дослщження осiб входили тiльки жшки, з огляду на незначну шльшсть чоловiкiв, як1 працюють у цш сферi.
Методика, яку було застосовано у дослщженш, - це дiагностичне зондування. Оцiнку компетенцiй учите-лiв досл1джено за допомогою анкети, розроблено! автором, а для вивчення емоцiйних нахилiв використано питальник емоцшно! iнтелiгентностi DINEMO [13].
Результати дослщження.
Ощнка вчителив щодо наявноспй компетенщй
При визначенш рiвня компетенцiй учителiв зо-середжено увагу на !хшх суб'ективних ввдчуттях i оцiнцi фахових умшь у трьох сферах: основнш, ме-тодичнiй та виховнiй. З шею метою використано класифшацш В.Стриковського. [3]. Зпдно з цiею концепшею основнi компетенци пов'язанi iз змютом навчально! дисциплiни, методичнi - сконцентроваш на практицi вчителя, зокрема стосуються його дидак-тичних умiнь, виховш належать до стосуншв з учнем, а також пов'язаш зi способами впливу на учня.
Здiйснюючи оцшку основних компетенцш, бшь-шiсть учителiв (88%) стверд^ють, що почуваються у цьому полi дiяльностi на високому рiвнi, натомiсть 1/10 респондентiв ввдчувають, що вони знаходяться
на середньому рiвнi. Жоден з учителiв не оцшив свою основну компетенц1ю як низьку, що св1дчить про добру шдготовку щодо володiння змюту предмета.
Оцiнка методичних компетенцiй виглядае по-iншому. Високо компетентними у цьому сена е 76% учителiв, а 1/4 оцшюють свiй рiвень компетентностi як середнiй. Нiхто з респонденпв не виявив у себе низько! методично! компетентностi Беручи до уваги змшш ста^ роботи, можна зазначити, що менш компетентними методично почуваються вчител^ як1 ма-ють найменший стаж роботи.
Зовам по-iншому вчителi оцiнюють свою виховну компетентнiсть. Найбiльше з них (60% оаб) почуваються у цш сферi педагогiчно! дiяльностi на середньому рiвнi, кожен п'ятий вчитель (22%) шдтвердив у себе низький рiвень виховно! компетентностi, нато-мiсть група вчителiв, як1 мають високий рiвень ком-петентностi у мiжособистiсних стосунках з учнями, е чисельно найменшою. 18% респондентiв визначили себе як високо компетентнi у вихованш Виражаючи думку щодо свое! виховно! компетентносп, учителi зi стажем роботи 9 - 16 рошв оцшили !! найвище. Помiт-но прше у вихованi почуваються вчителi iз меншим стажем, однак також i певна група старших учител1в пiдтвердила у себе низький рiвень результативностi щодо впливу на вихованшв.
1ншою проблемою, яка дослiджувалась, була думка вчител1в щодо потрiбностi дидактичних занять п1д час навчання для формування трьох типiв компетенцш. Вчителi ствердили у сво!х оцiнках, що навчання в ушверситеп найкраще формуе основну компетент-шсть, трохи гiрше - методичнi, а найслабше впливае на формування виховно! компетентносп.
Особливi недолiки вчителi шдтвердили щодо пе-дагогiчно! практики у широкому розумшш, як i пе!, що в1дбуваеться в школах. Також у них були засте-реження щодо шлькосп практичних занять шд час навчання у вищiй школг На цi заняття порiвняно iз к1льк1стю годин, видiлених на теоретичш курси, вiд-ведено менше часу. Вчителям не вистачало форми практичних занять, шд час яких могли би формува-тись вмiння знаходити вих1д iз конфлiктних ситуацiй, а також умшня долати iншi труднощi, що виникають у стосунках з учнями, приготуватися до ролi виховате-ля у клаа. Наступним закидом щодо формування ше! компетентностi пiд час навчання е розрив м1ж теоре-тичними змiстом та практичними потребами майбут-нього вчителя. Критичнi зауваги вчителiв стосувались як змiсту, так i форм розвитку цiе! компетентностi у процеа навчання. Йшлося насамперед про заняття для формування умшь у сферi виховно! та суспшьно! дiяльностi.
Сфера виховних компетенцiй е найб№ш проблем-ним напрямком професiйно! дiяльностi вчител1в, до якого вони найменше пiдготовленi. Схож1 результати було отримано також i в ранiше проведених досль дженнях [14], це означае, що проблема е все ще актуальною i не виршеною.
Виховна компетентность та р'шень емоцшног ттел1гентност1 вчителш
IПЕДАГОГ1КА I та медико_б'олог'чн'
- - проблеми ф1зичного
вихованняI спорту _
ПСИХОЛОГ1Я
Таблиця 1
Рiвень емоцшноИ iнтелiгентностi респондентом-учителiв
Р1ВЕНЬ Е1 ШкалаDINEMO ВИСОКИЙ СЕРЕДН1Й НИЗЬКИЙ
п % п % п %
1НШ1 37 31 70 58 13 11
Я 35 29 60 50 25 21
Загальний результат 36 30 65 54 19 16
Таблиця 2
Рiвень виховно! компетентностi та емоцшна iнтелiгентнiсть
——Рiвень виховноТ " ——компетентностi Рiвень Е1 ——^^^ (загальний результат) ~~— ВИСОКИЙ п= 22 СЕРЕДН1Й п = 72 НИЗЬКИЙ п = 26
ВИСОКИЙ п = 36 20 14 2
СЕРЕДН1Й п = 65 2 56 7
НИЗЬКИЙ п = 19 - 2 17
При дослщженш емоцшних нахилiв вчителiв було зосереджено увагу на оцiнцi основних складових емо-цшно! iнтелiгентностi, таких як здатшсть розумiти власнi та чужi емоци, а також поважати i усвщомлюва-ти 1хню роль. Ц нахили ощнювались на пiдставi того, як респондент штерпретуе рiзнi ситуаци, що виклика-ють емоци, i як схильний на них реагувати. Викорис-таний у дослiдженнi питальник DINEMO мiстить 33 позици, якi описують рiзнi ситуаци, що е джерелом емоцш. Щодо кожно1 ситуаци запропоновано чотири рiзних способи реагування. Респондент щоразу оби-рае ту реакщю, яка е для нього найбшьш типовою. Пи-тальник дозволяе штерпретувати результати за двома шкалами дш та дае змогу отримати загальний результат. Шкали, що входять у склад питальника DINEMO, - це: ,,ШШГ' - оцiнюють здатнють розпiзнавати, розу-мiти i поважати емоци шших людей „Я" - шкала, що оцшюе здатнiсть самоусвщомлення, розумiння, поваги та вираження власних емоцшних сташв.
Отримаш первинш результати замшено на бали, використовуючи стандарта норми для ж1нок [13]. За-стосовано такий споаб штерпретаци: низькими е результати в межах ввд 1 до 3 бал1в, в1д 4 до 7 бал1в - це середш показники (норма), результати в межах в1д 8 до 10 бал1в прийнято вважати високими.
Використовуючи описану штерпретацш, визна-чено р1вень емоцшно! штелиентносл респонденпв-учител1в. Найбшьше з них (понад половина) харак-теризуеться середшм р1внем дослвджувано! ознаки, близько 1/3 володшть високим, а 1/5 мають низький р1вень розумшня власних 1 чужих емоцш, на що вка-зуе загальний результат. Щодо шкал „Я" та „1НШ1" отримаш результати е под1бними. Учител1 в однаковш м1р1 розумшть сво! емоци та емоци шших (табл.1).
Результати, отримаш в процеа дослiдження емоцшно! штелпентносп вчителiв зiставлено iз заде-кларованим ними рiвнем виховно! компетентностi
(табл.2). Виявляеться, що особи, якi оцшили себе як високо компетентнi у виховному сенсi, мають високий рiвень емоцшно! iнтелiгентностi. Середнiй рiвень емоцшно! iнтелiгентностi був притаманний для учителiв, якi визначили рiвень свое! виховно! компетентносл як середнiй. Учитета, якi низько оцiнили сво! виховш вмiння виявили низький рiвень емоцшних нахилiв.
Висновки
У результат! проведених дослвджень виявлено, що вчител1 володшть досить низьким р1внем виховно! компетентносл пор1вняно з шшими компетеншями -основними 1 методичними. Це була !хня суб'ективна оцшка, однак особисл ввдчуття здатносл знаходи-ти чи не знаходити вихвд у професшних ситуащях також е цшними, 1 !хне значення е наближеним до об'ективних результата.
Результати дослщжень емоцшно! штеллентносл виявили р1зницю у р1вш вщповвдних нахил1в. Вод-ночас зауважено, що високий р1вень виховно! компетентносл вщповвдае високому вмшню розумтти емоци. А також чим нижче вчител ошнювали сво! ви-ховш умшня, тим нижчий у них був р1вень емоцшно! штелпентностт
Як було зазначено у встуш, емоцшну штелиент-шсть можна формувати р1знотипними стимуляшями, спрямованими на розвиток емпати та сошально! пове-дшки. Така можлив1сть е дуже цшною 1 повинна бути використана при формуванш учител1в, як важливий елемент розвитку !х мгжособислсних умшь та виховно! компетентности
Окр1м того, розумшня власних емоцш, умшня !х виражати, опановувати 1 конструктивно вившьняти е необхвдним для запобиання стресовим ситуашям [15]. Особи, як1 краще розумшть власш емоцшш ста-ни, здатш на бшьш корисш ди, яш вбериають !х в1д негативних насладив, а це у професи вчителя дуже важливо.
32015
ц
References:
References
1. Kobylecka E. A teacher in the face of contemporary educational tasks. Krakow, 2005. - 200 p.
2. Kwasnica R. Introduction to thinking. About help in teacher's development. Wroclaw, 1994. - 160 p.
3. Strykowski W., Strykowska J., Pieluchowski J. Competence of a teacher in today's school. Poznan, 2003. - 168 p.
4. Romanowska-Tolloczko A., Miedzinska. B. Pedagogical and psychological pre-service teacher training in different types of higher education institutions, Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports, 2012, vol. 6, pp.119-123.
5. Malory I. About educational helplessness - from theory and teachers' practical experiences, Everyday Education [Wychowanie na co dzien] 2012, vol. 4-5, pp. 15-20.
6. S^k H. Professional burnout: causes, mechanisms, prevention. Warsaw, 2004. - 240 p.
7. Tucholska S. Teacher's professional burnout. Psychological analysis of the phenomenon and its personal predispositions. Lublin, 2009. - 200 p.
8. Przybylska I. Emotional intelligence as a contemporary teacher's key competence. Chowanna, 2006, XLIX (LXII), vol. 1 (26), pp. 85-95.
9. Zablocka M. Emotional intelligence - a return to traditional role of education. Open Society [Spoleczenstwo Otwarte], 1998, vol. 3, pp. 31-35.
10. Mayer J.D., Salovey P. What is emotional intelligence? In: P. Salovey, D.J.Sluyter (ed. by) Emotional development and emotional intelligence. Poznan, 1999. - 212 p.
11. Mayer J.D., Caruso D., Salovey P. Emotional intelligence meets traditional standards for an intelligence, Intelligence, 2000, vol. 27, pp. 267-298.
12. Matczak A. Questionnaire of social competence. Textbook, Warsaw, 2001. - 280 p.
13. Matczak A., Jaworowska A. Two-dimensional Emotional Intelligence Inventory DINEMO. Textbook. Warsaw, 2006. - 240 p.
14. Romanowska-Tolloczko A., Golbik E. Professional competences in the perception of teachers of schools of different levels, In: J.Ogrodnik, E. Przybyla, K.Sas-Nowosielski, Teacher in demanding times, Katowice, 2011, pp.197-217.
15. Goleman D. Emotional intelligence, Poznan, 1999. - 224 p.
1. Kobylecka E. A teacher in the face of contemporary educational tasks. Krakow, 2005, 200 p.
2. Kwasnica R. Introduction to thinking. About help in teacher's development. Wroclaw, 1994, 160 p.
3. Strykowski W., Strykowska J., Pieluchowski J. Competence of a teacher in today's school. Poznan, 2003, 168 p.
4. Romanowska-Tolloczko A., Miedzinska. B. Pedagogical and psychological pre-service teacher training in different types of higher education institutions, Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems of Physical Training and Sports, 2012, vol. 6, pp.119-123.
5. Malory I. About educational helplessness - from theory and teachers' practical experiences. Everyday Education [Wychowanie na co dzien] 2012, vol. 4-5, pp. 15-20.
6. S^k H. Professional burnout: causes, mechanisms, prevention. Warsaw, 2004, 240 p.
7. Tucholska S. Teacher's professional burnout. Psychological analysis of the phenomenon and its personal predispositions. Lublin, 2009, 200 p.
8. Przybylska I. Emotional intelligence as a contemporary teacher's key competence. Chowanna, 2006, XLIX (LXII), vol. 1 (26), pp. 85-95.
9. Zablocka M. Emotional intelligence - a return to traditional role of education. Open Society [Spoleczenstwo Otwarte], 1998, vol. 3, pp. 31-35.
10. Mayer J.D., Salovey P. What is emotional intelligence? In: P. Salovey, D.J.Sluyter (ed. by) Emotional development and emotional intelligence. Poznan, 1999, 212 p.
11. Mayer J.D., Caruso D., Salovey P. Emotional intelligence meets traditional standards for an intelligence. Intelligence, 2000, vol. 27, pp. 267-298.
12. Matczak A. Questionnaire of social competence. Textbook, Warsaw, 2001, 280 p.
13. Matczak A., Jaworowska A. Two-dimensional Emotional Intelligence Inventory DINEMO. Textbook. Warsaw, 2006. - 240 p.
14. Romanowska-Tolloczko A., Golbik E. Professional competences in the perception of teachers of schools of different levels, In: J.Ogrodnik, E. Przybyla, K.Sas-Nowosielski, Teacher in demanding times, Katowice, 2011, pp.197-217.
15. Goleman D. Emotional intelligence, Poznan, 1999, 224 p.
Информация об авторе: Романовска-Толлочко Анна: ORCID: http://orcid.org/000-0003-2236-7519; [email protected]; Университетская Школа Физического воспитания во Вроцлаве; аллея Игнация Яна Падеревского 35, 51-612 Вроцлав, Польша.
Цитируйте эту статью как: Романовська-Толлочко Анна. Виховна компетентшсть та piBeHb емоцшно! штелЬентносп B4m^iB // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. - 2015. - № 2. - С. 60-63. http:// dx.doi.org/10.15561/18189172.2015.0210
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive.html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.ru).
Дата поступления в редакцию: 24.12.2014 г. Опубликовано: 30.01.2015 г.
Information about the author: Romanowska-Tolloczko Anna: ORCID: http://orcid.org/000-0003-2236-7519; [email protected]; University School of Physical Education in Wroclaw; Paderewskiego 35, 51-612 Wroclaw, Poland.
Cite this article as: Romanowska-Tolloczko Anna. Educational competences and emotional intelligence level of teachers.
Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2015, vol.2, pp. 60-63. http://dx.doi. org/10.15561/18189172.2015.0210
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).
Received: 24.12.2014 Published: 30.01.2015
