CC BY
18
УДК630*[181.28+288.2] Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
тж. О.1. Пундяк, канд. бюл. наук; тж. В. О. Файда -Боташчний сад НЛТУ Украти, м. Львiв
ПИТАННЯ ДОЦ1ЛЬНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ту! ВЕЛЕТЕНСЬКО!
У Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1 Р1ВНИННО1 ЧАСТИНИ ЛЬВШЩИНИ
Вiдсутнiсть типових лiсових об'ектш ту! велетенсько! Thuja plicata D. Don. для дослщжень до певно! ]шри компенсовано обстеженням великоpозмipно!' бiогрупи цього виду, що сформувалася на мющ колишнього розсадника, а також менших бiогруп у п'яти парках регюну. Потенцшну продуктивнiсть насаджень оцiнено за класом боште-ту. На вих дiлянках цей показник вищий, шж у великорозмiрнiй бiогрупi ту! велетенсько! у селi Задвiр'я, де piw дерев гальмуеться наявнiстю шару мергелю у грунта Рiст найкращих бiогpуп вiдповiдае I класу боштету. За результатами виявлених тенденций рекомендовано тую велетенську для закладання експериментальних лiсових насаджень з метою можливост отримання у пеpспективi бшьш грунтовних висновкiв щодо широкого використання цього виду в лiсових насадженнях.
Ключовi слова: туя велетенська, лiсовi насадження, потенцiйна пpодуктивнiсть, клас боштету.
1з 90-х роюв ХХ ст. сшвробиники Боташчного саду НЛТУ Украши док-лали значних зусиль, щоб з'ясувати перспективи використання у лковому гос-подарств1 поширених в озелененш видав ту! (захщно! Thuja occidentalis L. та велетенсько!' T. plicata D. Don.) [1-4]. У цш робота дослвджено тую велетенську.
Комплексне вивчення питания доцшьносп впровадження у лкове госпо-дарство насаджень видш ту! ускладнюеться ввдсутнктю повноцшних лкових об'екпв для дослщжень, не говорячи вже про представлених у р1зних лкорос-линних умовах, що розкривало б усю р1зноман1тн1сть можливих вар1ант1в росту. Це зумовлено тим, що склалася багатор1чна практика, коли в боташчних садах шсля вивчення тих чи шших штродукованих видав i встановлення високого чи вщносно високого рiвия адаптацц до природно-клiматичних умов регiону, !х особини рекомендували для впровадження в зелене господарство. Тому росли-ни цих видiв цiлеспрямовано висаджували на об'екти озеленення. Спецiальних лкових плантацiй iнтродуцентiв, за рiдкiсними винятками, не створювали. Дь лянки видш ту!, якi дослiджено як прообраз лкових у [1-4], виникли на мкщ колишнiх декоративних розсадникiв iз залишеного перерослого садивного ма-терiалу. Такi насадження, можливо, не за вама параметрами вiдповiдають по-няттю "лiсовi", але вони iстотно наближеш до них, тобто значною мiрою е !х прообразами. У них сформувався взаемовплив дерев одне на одного, що е од-шею з основних характерних рис лкових фггоценозк.
Крiм цього, як виявилося, не всi наявнi лiсовi насадження штродуцентш перебувають в оптимальних для !х росту лiсорослинних умовах регiону. Саме з таким випадком ми зггкнулися у деревостанi (чи великорозмiрнiй бiогрупi) ту! велетенсько!', що розмщена на територй' колишнього декоративного розсадника у Задвр'! Буського р-ну. Це насадження виявилося, як для ту! велетенсько!, по-середньо! продуктивностi. Як показав аналiз ходу росту дерев, темпи росту були значними до 30^чного вiку, поим вони помггно знизилися, а прирiст за об'емом стовбурш рiзко впав [2]. Причиною такого явища вважаемо те, що на коренедоступнш глибинi знаходиться щшьний шар мергелю. Вiн виявився неп-
роникною перепоною для кореневих систем та, iзолюючи нижнi горизонти грунту, унеможливив пiдтягування iз них вологи у сун перiоди року. Вiдомо, що з початком дiяльностi розсадника на цш територií було проведено осушувальш мелiоративнi роботи, яш штучно понизили рiвень грунтових вод. Не виключено, що без такого антропогенного втручання р1вень вологозабезпечення для наса-дження ту!' велетенсько!' мiг би бути кращим. Тим паче, що ця порода у своему природному ареат ввдае перевагу вологим i перезволоженим грунтам [5-7].
У Львовi та на його околицях туя велетенська трапляеться в рядi парко-вих об'ектiв. Переважно 11 висаджено тут невеликими групами чи рядами. Ос-кiльки в цьому регiонi бракуе насаджень ту!' велетенсько!', якi можна трактувати як лiсовi чи прототипи лiсових, проаналiзуемо наявнi парковi об'екти ще!' дерев-но1 породи i визначимо 11 потенцiйну продуктивнiсть, опосередковану через клас бонiтету.
У робоп використано загальноприйняту лiсотаксацiйну методику. Як уже згадувалося вище, першi обмiри угруповань ту!' велетенсько!' розпочали з кшця ХХ ст. Цьогорiчне повторне обстеження дало змогу виявити особливосп динамiки росту та опосередковано!' продуктивной за мiжiнвентаризацiйний перiод. У запропонованш таблицi об'екти дослiдження розмiщенi в порядку зростання клас1в бонiтету.
Табл. Таксацшт показники груп дерев туХ велетенсько/ на р'пних об'ектахЛьвова
Мюце куль-тивування
Час обстеження та рiвень показникiв
Вiк, роки
Кшьюсть особин, шт.
Дiаметр -01,з, см
Висота Н, м
Клас ботте-ту
с. Задвiр'я
Середнi на 1998 р.
41
72
18,9
11,3
11,8
Середш на 2012 р.
Максимальнi на 2012 р.
55
64
23,1
13,3
111,3
35,3
14,0
111,1
Стрийський парк
Середш на 1998 р.
40
10
26,6
14,0
1,8
Середш на 2015 р.
Максимальш на 2015 р.
57
10
38,7
16,4
11,4
50,6
21,5
1а,7
Дендропарк Ботсаду
Середш на 1998 р.
40
21,1
14,7
1,5
Середш на 2015 р.
Максимальш на 2015 р.
57
25,1
16,4
11,4
27,7
19,0
1,6
Парк стадь ону "Укра-ша"
Середш на 1998 р.
40
25,0
13,5
11,0
Середш на 2015 р.
Максимальш на 2015 р.
57
32,1
17,0
11,2
36,6
18,5
1,7
Арборетум
Ботсаду (с. Страдч)*
Середш на 1998 р.
35
13
27,5
13,0
1,5
Середш на 2015 р.
Максимальш на 2015 р.
52
13
42,1
18,7
1,3
51,6
20,0
1а,8
Училище фiзкульту-ри**
Середш на 2008 р.
58
40,4
20,7
1,1
Середш на 2015 р.
Максимальш на 2015 р.
65
48,3
22,3
1,1
57,3
24,0
1а,6
5
5
7
7
6
6
Приштки: * - результат обстеження двох бюгруп ту! велетенсько!; ** - насаджен-ня представлене рядовою посадкою.
Як бачимо, iз уах наведених угруповань рашше до^джуване насаджен-ня у Задвiр'í [2, 4] мае найнижчий клас боштету. У бiогрупах ту!' велетенсько!, ят розмiщенi у Стрийському парку, дендропарку Ботанiчного саду та парку
стадiону "Украша", клас бонiтету дещо вищий - Ш,3. На двох перших об'ектах на цей час вона виражаеться класом боштету 11,4. При цьому, станом на 1998 р. цей показник був ще вищий: вiдповiдно 1,8 та 1,5 класу бонiтету. Тобто бонiтет за мiжiнвентаризацiйний перiод знизився. Якихось негативних еколопчних фактор1в дiлянок, якi не ввдповщали б бiологiчними особливостями цього виду, не виявлено. Тому, на наш погляд, згадане зниження бонiтету можна пояснити притшенням (пригнiченням) й особин сусвдшми деревами. У парку стадюну "Украша" на цей час туя велетенська росте за класом боштету 11,2. Станом на 1998 р. темп й росту характеризувався класом боштету 11,0. Схоже, що ршень зниження боштету свдаить про стушнь притiнення (пригнiчення) особин ту!. Найбшьший р1вень пригнiчення виявився в дендропарку Ботанiчного саду (зниження боштету на 0,9 класу), дещо менше пригшчеш ту! велетенськi у Стрийсь-кому парку - !х боштет знизився на 0,6 класу. Незначне приг^чення бiогрупи ту! у парку стадюну "Украша" виразилося зменшенням боштету на 0,2 класу.
На двох останшх об'ектах, наведених у таблиш, пригнiчення вiдсутне. Тому й спаду темшв росту за мiжiнвентаризацiйний перюд тут немае. Так в ар-боретумi Ботанiчного саду в селi Страдч за мiжiнвентаризацiйний перiод боштет двох угруповань ту! велетенсько! зрiс на 0,2. А в рядовш посадцi ту! веле-тенсько! на територií Львiвського училища фiзичноí культури протягом остан-нiх ротв вiн залишився без змiн - 1,1. У цшому на згаданих двох об'ектах вира-жена через клас боштету продуктивнкть ту! велетенсько! найвища, що можна пояснити наявними тут вiдповiдними для цього штродукованого виду лкорос-линними умовами. В арборетум легкi суглинистi глибокi грунти дають можли-вiсть кореневим системам займати великий об'ем, таким чином забезпечуючи достатньою мiрою необхвдне живлення. Деяким недолiком тут може бути пев-ний дефiцит вологи в сух перiоди року. Натомiсть, останнш фактор зведений до мiнiмуму на територц училища фiзичноí культури. Особини ту! велетенсько! висадженi тут в найнижчш частинi полого! балки, де багап грунти i рiвень зво-ложення наближаеться до оптимального. Все це вщобразилося стабiльним ви-соким бонiтетом, який найвищий iз вах об'екпв, згаданих вище.
У табл. також зазначено найбiльшi за розмiром дерева обстежених угруповань та вщповвдш !м класи бонiтету. Припускаемо, що в перспективi за умо-ви ведення iнтенсивного господарства боштет майбутшх лiсових насаджень ту! велетенсько! буде дещо вищим, нiж це ввдображено в таблицях для середнх дерев двох останнiх об'ектав. В окремих випадках вiн може наближатися до таб-личних показнитв дерев, найбiльших за розмiром.
Незначна чисельнкть та малорозмiрнiсть дослiджуваних об'ектав не дае змогу виводити незаперечш закономiрностi щодо розвитку таких лкових насаджень, а дае змогу тшьки фiксувати виявлення певних тенденцш щодо перспек-тиви !х розвитку. Тому не можемо однозначно рекомендувати тую велетенську для широкомасштабного створення лiсових насаджень, а тiльки пропонуемо закладати експериментальнi лiсовi дiлянки для отримання в перспективi бiльш грунтовних висновкiв.
Висновки. Отже, дослiдження грунтуеться на вивченнi наявно! велико-розмiрноí бiогрупи ту! велетенсько!, яку можна вважати прообразом лкового
насадження та обстеженш п'яти паркових дiлянок Львова i околиць, де е менш значш угруповання цього виду. У цих угрупованнях вивчено !х потенцшну про-дуктивнкть, опосередковану через класи бонiтету. 1з чого випливае, що за наяв-ностi вiдповiдних лкорослинних умов потенцiйна продуктивнiсть насаджень ту! велетенсько! в рiвниннiй частинi Льв1вщини може виражатися I класом бо-нiтету, а в разi тенсивного ведения господарства - i дещо вищим. Однак вва-жаемо, що за матерiалами дослiджения, для якого обмаль достатньо! повнощн-но! дослвдно! бази, не можна однозначно рекомендувати широкомасштабне створення лiсових насаджень ту!' велетенсько!'. На наш погляд, вщповвдально можна тшьки пропонувати закладання експериментальних лiсових насаджень для майбутнього поглибленого 'х вивчення.
Лiтература
1. Шляхта Я.М. Перспективи використання ту! в люовому господарствi Украши / Я.М. Шляхта, А.1. 1вченко, А.С. Мельник // Укралнський лiс : журнал. - Л^в : Вид-во УкрДЛТУ. -1995. - № 3-4. - С. 15-16.
2. Шляхта Я.М. Перспективи використання видлв ту! в лiсовому господарствi та озелененш на Заходi Украши / Я.М. Шляхта, А.1. 1вченко, А.С. Мельник // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львлв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.3. - С. 7-11.
3. 1вченко А.1. Стан люового насадження ту! захщнол та змлна його таксацшннх показниклв за 14^чний перiод / А.1. 1вченко, Р.М. Кравчук, В.О. Файда, О.1. Пундяк // Науковий вюник НЛТУ Укрални : зб. наук.-техн. праць. - Львлв : РВВ НЛТУ Укрални. - 2013. - Вип. 23.15. - С. 23-28.
4. 1вченко А.1. Стан насадження тул велетенськол та змлна його таксацшних показниклв за чотирнадцят^чний перiод / А.1. 1вченко, Р.М. Кравчук, В.О. Файда // Науковий вюник НЛТУ Укрални : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Укрални. - 2014. - Вип. 24.10. - С. 19-22.
5. Туя складчатая. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://ru.wikipe dia.org/wiki/ Thu-ja_plicata.
6. Туя складчатая или гигантская. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.house-green.ru/ derevia/tuia-skladchataia-ili-gigantskaia-derevo.
7. Harlow W.M. Textbook of dendrology / W.M. Harlow, E.S. Harrar // Covering the important forest trees of US and Canada / 5 ed. - New York : Mc Graw Hill Book Comp., 1968. - 512 p.
Ивченко А.И., Пундяк О.И., Файда В.О. Вопрос целесообразности использования туи гигантской в лесном хозяйстве равнинной части Львов-щины
Отсутствие типовых лесных объектов туи гигантской Thuja plicata D. Don. для исследований в некоторой степени компенсировано обследованием крупноразмерной биогруппы этого вида, которая сформировалась на месте бывшего питомника, а также меньших биогрупп в пяти парках региона. Потенциальная производительность насаждений оценена с помощью классов бонитета. На всех участках класс бонитета выше, чем на крупноразмерной биогруппе туи гигантской в селе Задвирье, где рост деревьев тормозится наличием слоя мергеля в почве. Рост наилучших группировок соответствует I классу бонитета. По результатам выявленных тенденций рекомендована туя гигантская для закладки экспериментальных лесных участков с целью получения в перспективе более обстоятельных выводов относительно широкого использования этого вида в лесном хозяйстве.
Ключевые слова: туя гигантская, лесные насаждения, потенциальная производительность, класс бонитета.
Ivchenko А.1., Pundiak О.1., Fajda V.O. The Issue of Expediency of Thuja Plicata Introduction in the Forestry of the Flat Part of Lviv Region
The inspection of Pacific red cedar Thuja plicata biogroup of big size which had been formed on the place of former transplant nursery and also five parks with small groupments of this species in some degree compensated the absence of its typical forest plantings. The potential productivity of these groupments was evaluated by their classes of bonitet. The classes of bonitet of the all inspected park groupments were higher, than the class of bonitet of the bi-ogroup in Zadwirja village, where the growth of T. plicata had been inhibited by marl layer in soil depth. The growth of the best biogroups corresponds to the 1st class of bonitet. According to obtained data we can recommend creating experimental forest plantings of T. plicata for obtaining more reliable conclusions in the prospect.
Keywords: Thuja plicata, Pacific red cedar, forest planting, potential productivity, class of bonitet.
УДК630*27:58.085:582.772.3 Асист. С.Ю. Бтоус, канд. бюл. наук;
доц. О.М. Курдюк, канд. бюл. наук; магктр О.В. Медведчук -НУ бюресурав i природокористування, м. Kui'e
ОСОБЛИВОСТ1 ОТРИМАННЯ АСЕПТИЧНО1 КУЛЬТУРИ ACER SACCHARINUM L. В УМОВАХ IN VITRO
Обгрунтовано актуальшсть мшроклонального розмноження Acer saccharinum L. Наведено особливост морфогенезу при введенш в культуру in vitro Acer saccharinum L. Проведено щ^р оптимального часу вщбору та тип експлантш. Встановлено оптималь-ш концентрацн стерилянпв i час експозицн для ефективного (95 %) отримання асеп-тично! культури Acer saccharinum L. Пщбрано основш компонента живильного сере-довища з додаванням регуляторiв росту цитокiнiнового типу ди. Встановлено найефек-тивнiше середовище з додаванням 0,2 мг-л-1 тщазурону для успiшного отримання мор-фогенно активних мiкропагонiв клена срiблястого в умовах in vitro.
Ключовi слова: Acer saccharinum L., мшроклональне розмноження, експлант, жи-вильне середовище, рослина-регенерант, морфогенез, in vitro.
Вступ. На фош постiйного зростання попиту на садивний матерiал та стр1мке розширення його асортименту завдяки новим формам i культиварам, вiтчизняний ринок продукцií деревних рослин потребуе впровадження сучас-них методiв отримання саджанцiв для використання у садово-парковому буд1в-ництвi та ландшафтнш архiтектурi [11, 12].
Acer saccharinum L. Рвд Клен (Acer L.) належить до родини Кленовi (Ace-raceae Juss.), об'еднуе до 157 видш, серед яких близько 47 штродуковано в Ук-раЫ, що входять у 17 секцш [4-6].
Бiотехнологiчнi методи in vitro забезпечують розмноження рослини за короткий час 3i збереженням морфолопчних i генетичних властивостей мате-ринсько1 рослини, звiльняють 1х вiд бактерiальних i вiрусних iнфекцiй, значно збшьшують коефiцiент розмноження та забезпечують масове отримання садив-ного матерiалу незалежно вiд сезону, характеру i перюдичносп плодоношения, якостi насiния та факторiв навколишнього середовища [1, 2, 12].
Встановлено, що культура iзольованих тканин е найсучасшшим методом розмноження оздоровлених клонiв i гiбридних форм, стшких проти хвороб, токсишв, гербiцидiв, засоленосп грунту. Останшми роками зусилля дослщни-кiв спрямованi на розроблення рентабельних i швидких технологiй розмноження листяних вид1в деревних рослин. Метод культури iзольованих тканин й орга-
