CC BY
10
УДК 616.1-009.86:577.1
Кричун /./., Гтгуляк М. О., Сарабеева М.В., Васильева Н.В.
BMICT У ПЛАЗМ! KP0BI ДЕЯКИХ MAPKEPIB ПОШКОДЖЕННЯ ЕНД0ТЕЛ1Ю ТА ПОКАЗНИКИ ЕНД0ТЕЛ1ЙЗАЛЕЖН01
ВАЗОДИЛЯТАЦИ У ХВОРИХ НА PI3HI ТИПИ ВЕГЕТ0-СУДИНН01 ДИСТОНМ
Буковинський державний медичний уыверситет, м. Чершвц1, Украша
Мета docAidoiceHHa. Досл{дити eMicm у плазм{ Kpoei деяких MapKepie пошкодження ендотелж, таких як ф{бронектин, sVCAM-1 i sE-селектин та показники ендотелшзалежног вазодилятаци при р{зних типах вегето-судинног ducmomï. Mamepiajiu та методи дocлiджeння. 48 хворих на конституцшно-обумовлену вегето-судинну дистотю вшом eid 14 до 30 poKie (22,8±2,1). Обсте-ження хворих включало: кл1тчне соматичне та невролог1чне обстеження в поеднант з дуплекс -ним скануванням плечовог apmepiï при mecmi реактивног гтеремп. Одержат резулътати. Встановлено, що при гтертотчному muni вегето-судинног ducmomï спостеркаеться максимально високий pieeub у Kpoei çf!>i6poHeKmuHy, що поеднуеться з суттевим тдвищенням концентрации в nлaзмi Kpoei sVCAM-1 i sE-селектину - eidnoeiduo в 1,8 i 2,6 разу. При гтототчному muni eMicm у Kpoei çf!>i6poHeKmuHy, sVCAM-1 i sE-селектину залишаетъся сталим i eidnoeidae такому y практично здорових ociô. При зм^аному muni вегето-судинног ducmomï на mлi збшь-шення piвня у Kpoei с)Ибронектину на 43% вiдмiчaюmъcя максимально eucoKi njia3Moei концент-рацп sVCAM-1 (майже у 4 рази вище за контроль) i sE-селектину (ympu4i бшъше за контролът показники). Висновки. Питания eндomeлiaлънoï дисфункци при ВСД потребуе подальшого ви-вчення. Однак уже на цъому emani дocлiджeнъ отримат дат ceiÔ4amb про Heoôxidmcmb проведения у хворих на ВСД активноЧ профшактики серцево-судинних захворюванъ з обов'язковим включениям eндomeлiomponнux 3aco6ie.
ф1бронектин, sVCAM-1 sE-селектин. достатньо надшний та бтьш доступний для практики сурогатний метод оцшки ЕД уже близь-ко 28 poKiB використовуеться манжеточний тест з реактивною пперем1ею (РГ) або проба з поткзалежною вазодилатац1ею [10].
Мета досл1джснни Дослщити bmîct у плазм1 кров1 деяких маркер1в пошкодження ендотелш, таких як ф1бронектин, sVCAM-1 i sE-селектин та показники ендотелшзалежно'Г вазодилятаци при р1зних типах вегето-судинно'1 дистони.
Ключов1 слова: вегето-судинна дистоыя, ендотелш, Вступ
Продовжуе активно вивчатись патогенетична роль системно'!' ендотел1альноТ дисфункци (ЕД) при серцево-судинних захворюваннях. Так, чИжо встановлена ключова роль дисфункци ендотелш при хрошчнш серцевш недостатносп (ХСН), у формуванш атеросклеротичних судинних ура-жень, у мехашзмах розвитку тромботичних ускладнень.
Зокрема, при ХСН спостеркаеться виражене пригшчення експресп ендотел1альноТ N0-синтетази (еИОБ), яка вщповщае за продукцш ендотелюцитами оксиду азота, зниження конце-нтрацп якого у судиннш стшц1 тюно пов'язане з ЕД [6]. До фактор1в, яю безпосередньо пригшчу-ють експреаю еЫОБ при ХСН, вщносять зниження «напруги зсуву» внаслщок зменшення швидкосп системного кровотоку, високий р1вень циркулюючих прозапальних цитокш1в, зниження концентраци брадикшшу, пперальдостерошзм [6].
Таким чином, в останы 20 рош було показано, що порушення функцп ендотелш судин е обов'язковим компонентом практично вах сер-цево-судинних захворювань, включаючи атеросклероз \ артер1альну ппертошю [1,2,4-11].
Разом з тим, на сьогоды практично не дослщже-на функцт ендотелю при вегето-судиннш дистонП' (ВС®, яка зараз розглядаеться як предиктор ар-тер1алы-юТ ппертензи, атеросклерозу та ¡шемнноТ хвороби серця в молодому вщ1 [3].
У якосп «золотого стандарту» оцшки стану ендотел1альноТ функцП' (ЕФ) розглядають вира-женють вазодилятаторноТ вщповщ1 якоТсь крупно'!' мапстральноТ судини (за звичай -а.ЬгасЫаПБ) на уведення ацетилхолшу [6, 10]. Як
Матср1али та методи дослпджсння
Обстежено 48 хворих на конституцшно-обумовлену ВСД (чоловтв - 17, жшок - 31) BiKOM вщ 14 до 30 роюв (у середньому 22,8±2,1). Серед них у 18 пац1ент1в д1агностовано ппертошчний тип, у 12 - ппотошчний та у 18 -зм1шаний тип захворювання.
Обстеження хворих включало: ктычне соматичне та невролопчне обстеження з детальним вивченням вегетативного тонусу, вегетативно'!' реактивност1 та вегетативного забезпечення д1яльносп в поеднаны з дуплексним скануванням плечовоТ артери (ПА) при тест1 реактивно'!' rinepeMii.
Змши д1аметру ПА у вщповщь на збтьшення потоку кров1 при проведены проби з РГ оцшювали за допомогою лшшного датчика 7 мГц ультразвуковоТ системи Sonoline Omnia (Siemens) за методикою D. Celermajer et al. (1994). Поткзалежну вазодилатацш розрахову-вали як вщношення змши д1аметра a. brachialis у фазу РГ до д1аметру артери у вихщному стаж, вираженому у вщсотках (показник %А Д) [11].
Трупу контролю скпали 15 практично здоро-
* Робота виконана в рамках комплексно!' науково-дослщно!' роботи кафедри нервових хвороб, ncnxiaTpiï та медчино!' психологи ¡м. С.М.Савенка Буковинського державного медчиного уншерситету «Патогенетичы мехажзми захворювань нервово!' системи: шляхи ÏX медикментозно!' та немедикаментозно!' корекци». Державний реестрацмний номер 01.05.U004285.
вих oci6 вщповщного BiKy. Кров з лктьовоТ вени збирали вранц1, натщесерце. Вмют у кров1 ф1бронектину, розчинних форм sVCAM-1 i sE-селектину дослщжували ¡муноферментним анал1зом з використанням реактив1в ф1рми "Beckman Coulter" (США). Статистичну обробку отриманих результатов виконували за програ-мою "BioStat" з визначенням t-Kpmepiio Стью-дента.
Результати та iix обговорення
В кгншчнш картиш ВСД по ппотошчному типу вщм1чались вагошсулярш пароксизми, як1 супро-воджувались приступами непритомносп в 19,4% випадш i як1 виникали часпше на фош емоцш-ного навантаження. Часто вщм1чались запамо-рочення, головний бть давлючого характеру, особливо зранку, який проходив шсля ф1зичноТ
Плазмовий вмют ф/'бронектину, sVCAM-1 i
активносп чи прийому лкарських препарате, як1 мютять кофе'Гн (копацил, каффетин).
При ВСД по ппертошчному типу XBopi часпше пред'являли скарги на пом1рний головний бть давлючого або пульсуючого характеру, який ви-никав шсля ф1зичного або психоемоцшного навантаження, i який зникав пюля вщпочинку або прийому анальгетиш (аналгин, ефералган), спазмол1тик1в (но-шпа) та седативних засоб1в (настоянка валер1ани).
Звертало на себе увагу те, що у Bcix хворих ВСД, незалежно вщ кпУчних BapiamiB nepe6iry, виявлявся "синдром загалы-юТ дезадаптацП" у ви-гляд1 пщвищеноТ стомлюваносп, зниження ф1зич-ноТ активносп, пщвищеноТ чутливосп до змш метеоумов, млявосп, пониженш працездатносп, зниження пам'ятк
Таблиця 1
:-селектину у хворих на вегето-судинну дистоню I за ainep-, г 'тотонЫним i зм'шианим типами (x±Sx)
Групи хворих Ф1бронектин, мкг/мл sVCAM-1, нг/мл sE-селектин, пг/мл
Контроль (практично здоров1 волонтери), п=15 418,50±30,98 6,03±0,63 2,98±0,39
Xeopi на ВСД за ппертошчним типом, п=18 1 група 712,30±35,93 р<0,001 11,06±0,80 р<0,001 7,77±0,64 р<0,001
Xeopi на ВСД за ппотошчним типом, п=12 2 група 387,70±23,15 р>0,4 7,06±0,55 р>0,2 3,62±0,57 р>0,3
Xeopi на ВСД за змшаним типом, п=18 3 група 597,40±29,96 р<0,001 22,13±2,07 р<0,001 8,99±0,84 р<0,001
npuMimKu: р - cmyniHb eipoaidHocmi р1зниць показнишв вЮносно контролю; п - число спостережень.
У пац1ент1в з ппертошчним типом ВСД концентрац1я в плазм1 кров1 ф1бронектину (див. табл.) була на 70,2% бтьшою, шж у контроле р1вень у кров1 б\/САМ-1 перевищував контрольш показники на 83,4%, а плазмовий вмют бЕ-селектину був у 2,6 разу вищим за такий у практично здорових оаб. У хворих на ВСД за ппотошчним типом концентрацП' в плазм1 кров1 ф1бронектину, б\/САМ-1 \ эЕ-селектину вщповщали контрольним величинам. Зм1шаний тип ВСД характеризувався збтьшенням вмюту в кров1 ф1бронектину на 42,7% \ значним зростан-ням плазмових концентрацш б\/САМ-1 \ бЕ-селектину, як1 перевищували контрольш показники вщповщно у 3,7 \ 3,0 рази.
Пор1вняльний анал1з показав, що у хворих на ВСД за ппотошчним типом вмют у кров1 адге-зивних молекул був суттево меншим, ашж у пац1ент1в з ппертошчним типом захворювання: ф1бронектину - на 45,6%, б\/САМ-1 - на 36,2%, эЕ-селектину - у 2,1 разу. У хворих на ВСД за зм1шаним типом концентрац1я в плазм1 кров1 ф1бронектину виявилась на 16,1% меншою, а р1вень у кров1 б\/САМ-1 - вдв1ч1 бтьшим, ашж при ппертошчному тип1 ВСД. Водночас плазмовий вмют эЕ-селектину в зазначених трупах хворих був практично однаковим. У пор1внянш з по-казниками пац1ент1в з ппотошчним типом ВСД при зм1шаному тип1 захворювання вмют у кров1 адгезивних молекул був значно вищим: (¿¡бронектину - в 1,5 разу, б\/САМ-1 - у 3,1 разу, эЕ-селектину - у 3,0 рази (рис. 1).
Отже, максимально високий р1вень у кров1 фн
бронектину спостер1гаеться у хворих на ВСД за ппертошчним типом, що супроводжуеться сутте-вим пщвищенням концентрацП' в плазм1 кров1 б\/САМ-1 \ эЕ-селектину - вщповщно в 1,8 \ 2,6 разу. При ппотошчному тиш ВСД вмют у кров1 адгезивних молекул залишаеться сталим \ вщповщае такому у практично здорових оаб. При зм1шаному тиш ВСД на тл1 збтьшення р1вня у кров1 ф1бронектину на 43% вщм1чаються максимально висою плазмов1 концентрацП' б\/САМ-1 (майже у 4 рази вище за контроль) \ бЕ-селектину (утрич1 бтьше за контрольш показники).
В результат! проведених дослщжень було встановлено, що показники ендотелшзалежноТ вазодилатаци плечовоТ' артерП' в контрольнш груш хворих склали 18,95%+0,25, що вщповщае умовнш норм1, описан1й в л1тератур1 [6, 10]. В груп1 хворих з ВСД за ппертошчним типом аналопчш показники склали 11,72%+0,3 (в пор1внянш з контролем, р<0,01), а в груш хворих за ВСД за зм1шаним типом - 15,8%+0,28 (в пор1внянш з контролем, р<0,05).
Доплерограф1чн1 дослщження виявили у вах хворих на ВСД за ппертошчним типом \ у 63% обстежених хворих на ВСД за зм1шаним типом пперкшетичний тип кровооб1гу з1 значним зб1льшенням показниюв л1н1йно"Г швидкосп кровотоку в мапстральних артер1ях голови та знач-ною нестшкютю судинного тонусу, який буквально змшювався на очах в процеа дослщження.
Рис. 1. Порюняльний анал13 зм\н вмюту в кровi ф/бронектину, sVCAM-1 i sE-селектину у хворих з р/'зними типами вегето-судинноУдистонн (у % в/б контролю)
□ Ф1бронектин
□ VCAM
□ I електин
С*
«я
С4
Висновки
У патенте з ВСД за ппертошчним та зм1ша-ним типом спостер1гаеться зниження поткзале-жноТ вазодилататорноТ вщповщ1 плечовоТ артери на фош пщвищення концентраци маркер1в ендо-тел1альноТ' дисфункцП'.
Вистилаючи судинне русло зсередини, ендо-тел1альы кл1тини являють собою первинну мн шень для впливу гемодинам1чних, бюх1м1чних \ ¡мунних фактор1в циркулюючоТ' кровк Результати нашого дослщження свщчать, що максимальний р1вень у кров1 ф1бронектину, бУСАМ \ бЕ-селектину, яю е маркерами ушкодження ендоте-лш [1,4,7,8], спостер1гаеться саме при ппертошчному \ зм1шаному типах вегето-судинноТ' дистони. Отже, у даному випадку суди-ни зазнають потужного вазоконстрикторного впливу, що призводить до частковоТ' денудаци судинно'1 ст1нки внаслщок злущування ендотелш пщ д1ею в и со ко I напруги зсуву [4]. Можна при-пустити, що в дано!' категорП' хворих ендотел1альы кп1тини вже не можуть забезпечу-вати адаптац1ю судин до гемодинам1чних пере-навантажень, що в подальшому буде призводи-ти до прогресування судинноТ' патологП'. Водно-час при ппотошчному тип1 р1вень маркер1в ушкодження ендотел1ю не перевищуе контрольш величини, адже на судини резистивного типу переважае д1я регуляторного сигналу вазодилатаци, що значно знижуе напругу зсуву. Вочевидь, при зм1шаному тип1 ВСД мае м1сце дискретна змша вазоконстрикторних \ вазодилатац1йних регуляторних вплив1в, що на ендотел1альному р1вн1 вщдзеркалюеться знач-ним пщвищенням вмюту в кров1 ф1бронектину, бУСАМ \ эЕ-селектину.
3 урахуванням виявлених змш ендотел1ально'|' функцП' перспективним е подальше дослщження функци ендотел1ю з метою уточнения мехашзм1в розвитку ендотел1ально!'
дисфункцП' при ВСД та пошуки шлях1в Тх оптимально'!' корекци. Однак уже на цьому еташ дослщжень отриман1 дан1 свщчать про необхщнють проведения у хворих на ВСД активно'!' профтактики серцево-судинних захво-рювань з обов'язковим включениям ендотелютропних засоб1в.
Л1тсратура
1. Баз1люк О.В. Вплив модуляци активност1 синтази оксиду азоту та арпнази на порушення судинного тонусу при артер1альнш ri-пертенз1Т / О. В. Базтюк, А. В. Коцюруба, О.М. Буханевич [та iH.j // Ф1з1ол. журн. - 2002. - Т.48, № 2. - С.64.
2. Бова А. А. Роль ваоактивных эндотелиальных факторов в развитии артериальной гипертензии / А.А. Бова, Е.Л. Трисветова // Кардиология. - 2001. - № 7. - С.57-58.
3. Вейн A.M. Лечение вегетативной дистонии. Традиционные и нетрадиционные подходы. Краткое руководство для врачей. / А. М. Вейн, Н. А. Яковлев, Т. К. Каримов, Т.А. Слюсарь. - М., 1993.-237 с.
4. Гомазков О. А. Эндотелии в кардиологии: молекулярные, физиологические и патологические эффекты / О. А. Гомазков // Кардиология. - 2001. - № 2. - С.50-58.
5. Гормоны и почки / [П.А. Филлипс, С.И. Джонсон и др.] ; Под. ред. П.А. Филлипс, С.И. Джонсон. - Пер. с англ. - М.: Наука, 2000. - 98 с.
6. Домбровська Ю. В. Дисфункц1я ендотел1ю у хворих на ¡шем1чну хворобу серця та ппертошчну хворобу, ускладнених хрошчною серцевою недостатнютю : автореф. дис. на здобуття наук, сту-пеня канд. мед. наук : спец. 14.01.11 «Внутршш хвороби» / Домбровська Ю. В. — Вшниця, 2007. — 20 с.
7. Куроедов А.Ю. Состояние сосудистой реактивности, системы перекисного окисления липидов, экскреции продуктов распада окиси азота у больных с артериальной гипертензией до и после терапии эналаприлом / А.Ю. Куроедов, А.А. Николаева // Кардиология. - 2001. - № 5. - C.30-34.
8. Кухарчук О.Л. Патогенетична роль та методи корекци ¡нтегра-тивних порушень гормонально-месенджерних систем регуляцм гомеостазу натр1ю при патологи нирок: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук: 14.03.05 «Нормальная физиология» / О.Л. Кухарчук. - Одеса, 1996. - 37 с.
9. Лямина Н.П. Нарушение продукции оксида азота у мужчин молодого возраста с артериальной гипертензией и немедикаментозный метод ее коррекции / Н.П. Лямина, B.H. Сенчихин, Д.А. Покидышев [и др.] // Кардиология. - 2001. - № 9. - С.17-21.
10. Celemajer D.M. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis / D.M. Celemajer, K.E. Sorensen, Gooch V.M. [et al.] // Lancet. - 1992. - № 340. - P. 1111-1115.
11. Dzintare M. Involvement of nitric oxide production in themildronatemechanismof action / M. Dzintare, L.Baumane, D.Veirena [et al.] // Pharmacol Rev and Comm. - 2002. - № 12. -C. 63-70.
Реферат
СОДЕРЖАНИЕ В ПЛАЗМЕ КРОВИ НЕКОТОРЫХ МАРКЕРОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ ЭНДОТЕЛИЯ И ПОКАЗАТЕЛИ ЭНДОТЕЛИЙЗАВИСИМОЙ ВАЗОДИЛЯТАЦИИ У БОЛЬНЫХ С РАЗНЫМИ ТИПАМИ ВЕГЕТО-СОСУДИСТОЙ ДИСТОНИИ
Кричун И.И., Гингуляк М. О., Сарабеева М.В., Васильева Н.В.
Ключевые слова: вегето-сосудистая дистония, эндотелий, фибронектин, sVCAM-1, sE-селектин.
Цель исследования. Исследовать содержимое в плазме крови некоторых маркеров повреждения ендотелия, таких как фибронектин, sVCAM - 1 и sE -селектин и показатели ендотелийзависимой ва-зодилятации при разных типах вегето-сосудистой дистонии. Материалы и методы исследования. 48 больных с конституционально-обусловленой вегето-сосудистой дистонией возрастом от 14 до 30 лет (22,8±2,1). Обследование больных включало: клиническое соматическое и неврологическое обследование в сочетании с дуплексным сканированием плечевой артерии при тест реактивной гиперемии. Полученные результаты. Установлено, что при гипертоническом типе вегето-сосудистой дистонии наблюдается максимально высокий уровень в крови фибронектина, что сочетается с существенным повышением концентрации в плазме крови sVCAM-1 i sE-селектина - в 1,8 i 2,6 раза соответственно. При гипотоническом типе содержание в крови фибронектина, sVCAM-1 и sE-селектина остается стабильным и отвечает таковому у практически здоровых людей. При смешанном типе вегето-сосудистой дистонии на фоне увеличения уровня в крови фибронектина на 43% отмечаются максимально высокие плазмовые концентрации sVCAM-1 (почти в 4 раза выше контроля) и sE-селектина (втрое больше за контрольные показатели). Выводы. Вопрос ендотелиальной дисфункции при ВСД требует дальнейшего изучения. Однако уже на этом этапе исследований полученные результаты свидетельствуют о необходимости проведения у больных с ВСД активной профилактики сердечнососудистых заболеваний с обязательным включением эндотелиотропных средств.
Summary
CONTENT OF SOME ENDOTHELIUM DAMAGE MARKERS IN BLOOD PLASMA AND INDICES OF ENDOTHELIUM-DEPENDENT VASODILATATION IN PATIENTS WITH DIFFERENT TYPES OF VEGETOVASCULAR DYSTONIA
Krychun 1.1., Ginguliak M. A., Sarabeeva M.V., Vasylieva N.V.
Key words: vegeto-vascular dystonia, endothelium, fibronectin, sVCAM-1, sE-selectin.
The research was aimed to investigate the content of some endothelium damage markers as fibronectin, sVCAM -1 and sE-selektin in blood plasma and indices of endothelium-dependent vasodilatation in patients with different types of vegeto-vascular dystonia. The research involved 48 patients with the constitutionally-conditioned vegeto-vascular dystonia aged from 14 till 30 (22.8±2.1). The inspection of patients included: clinical somatic and neurological examination in combination with the full-duplex scanning of humeral artery under the reactive hyperemia test. It has been established that the hypertensive type of vegeto-vascular dystonia demonstrates the maximum high blood level of fibronectin that is combined with an essential rise of the blood plasma concentration of sVCAM-1 and sE-selectin - 1.8 and 2.6 correspondingly. The hypertensive types show stable content of fibronectin, sVCAM-1 and sE-selectin in blood plasma and correspond to that in healthy persons. Maximum high plasma concentrations of sVCAM-1 (nearly in 4 times higher in comparison with control index) and sE-selectin (in 3 times higher than the control index) are observed in the mixed type of vegeto-vascular dystonia against a background of elevated blood fibronectin level by 43%. The questions of endothelial dysfunction in vegeto-vascular dystonia require further thorough study. However, our findings prove the necessity in carrying out active prophylaxis of cardiovascular diseases with the obligatory including of endotheliotropic medication for the patients with vegeto-vascular dystonia.
