CC BY
7
металлургического предприятия) // Запорож. мед. журн. - Материалы науч.-практ. конф. "Сучасш ас-пекти клшки, дiагностики та лiкування серцево-судинно! недостатностi". - 2003. - Т. 1, №6 (21). - С. 113-114.
13. Функциональное состояние эндотелия у больных артериальной гипертонией и ишемической болезнью сердца / Д.А. Затейщиков, Л.О. Минушкина, О.Ю. Кудряшова и др. // Кардиология -2000. - №6. -С. 14-17.
14. Чабанна О.С. Метабол1зм лшщв i цитошшв та ефектившсть лшвдкоригуючо! терапп у хворих на ппертошчну хворобу // Запорож. мед. журн. - 2004. -№5 (26). - С. 10-13.
15. Elevated circulating levels of tumor necrosis factor in severe chronic heart failure / B. Levin, J. Kal-man, L. Mayer et al. // New Engl. J. Med. - 1990. - Vol. 323. - P. 236-241.
16. Gurard M., London G.M., Manhes F.H. Arterial structure and function // J. Hypertens. - 1999. - Vol. 17, Suppl.3. - P. 233.
17. Li S., Wang O.D., Pemow J. Protective effects of nonpeptide endothelin receptor antagonist bosentan on myocardial ischaemic and geperiusion injury in the pig // Cardivasc. Res. - 1995. - Vol. 29. - P. 805-812.
18. Sympathetic hyperactivity and coronary risk in hypertension / P.M. Kearney, M. Whelton, K. Reynolds et al. // Lancet - 2005. - Vol. 365, N 217. - P. 23.
УДК 616.839-008.6:611.018.54:612.398
1.1. Кричун ХАРАКТЕРИСТИКА ЗМ1Н ВМ1СТУ В ПЛАЗМ1
КРОВ1 Б1ЛКА р53, МАРКЕР1В АПОПТОЗУ II ТИПУ, АКТИВНОСТ1 КАСПАЗ I Р1ВНЯ sCD117 У ХВОРИХ НА ВЕГЕТО-СУДИННУ ДИСТОН1Ю
Буковинський державний медичний утверситет
кафедра нервовиххвороб, психгатрИтамедично'1 психологи ¡м. С.М.Савенка (зав. - д. мед. н., проф. В.М.Пашковський) м. Чернгвц!
Ключовi слова: вегето-судинна дистотя, апоптоз, б1лок р53, TNF-a, sTRAIL, sCD117, каспази Key words: vegeto-vascular dystonia, apoptosis, protein P53, TNF-a, sTRAIL, sCD117, caspases
Резюме. Установлено, что у больных вегето-сосудистой дистонией по гипертоническому типу содержание в плазме крови белка р53 уменьшается на 27%, уровень в крови sTRAIL возрастает на 22%, sCD117 - на 44%, что сопровождается повышением активности каспазы-1, однако активность каспаз-3 и -8, а также содержание в крови TNF-a не изменяются. При вегето-сосудистой дистонии по гипотоническому типу концентрации в плазме крови белка р53, TNF-a, sTRAIL и активность каспаз-1 -3, -8 отвечают контрольным величинам на фоне почти двукратного повышения плазменного уровня sCD117. Для смешанного типа вегето-сосудистой дистонии характерным является значительное повышение содержания в крови факторов апоптоза II типа: уровень белка р53 возрастает в 2,4 раза, TNF-a - в 1,9 раза, sTRAIL - в 2,3 раза, что сопровождается увеличениям активности каспазы-1 в 4,1 раза, каспазы-3 - в 3,3 раза, каспазы 8 - в 3,8 раза и повышением плазменной концентрации sCD117 - в 3,5 раза. Summary. It was established that in patients with vegeto-vascular dystonia of hypertonic type content of p53 in the blood plasma diminishes by 27%, level of sTRAIL in the blood increases by 22%, sCD 117 level - by 44%. This is accompanied by an elevation of caspase-1 activity, however the activity of caspases-3 and -8 and content of TNF-a in the blood do not change. In vegeto-vascular dystonia of hypotonic type sTRAIL and the activity of cas-pase-1,-3,-8 correspond to the control values against a background of almost twofold elevation of the plasma level of sCD 117. A considerable elevation of apoptotic factors of type II in the blood is typical for the mixed type of vegetovascular dystonia: the blood level of p53 increases by 2,4 times, TNF-a - by 1,9 times, sTRAIL - by 2,3 times; this is accompanied by an increased activity of caspase-1 - by 4,1 times, caspase-3 - by 3,3 times, caspase-8 - by 3,8 times and an increase ofplasma concentration of sCD 117 - by 3,5 times.
Останшми роками встановлено, що апоптоз е не тiльки фiзiологiчним процесом, що регулюе об'ем клггиннох маси та И форму в оргашзм^ що розвиваеться, але за певних умов включаеться у механiзми патогенезу багатьох захворювань, по-в'язаних iз порушенням клiтинного подiлу [3]. У дорослому органiзмi найбiльша iнтенсивнiсть апоптозу спостер^аеться в клiтинах, якi постiйно подшяються. До таких належать клiтини кют-кового мозку, ентероцити, епiтелiальнi кттини шкiри, а також ендотелiоцити [7, 8]. Апоптоз реалiзуе функцiю фiзюлоriчно! регенераци -замiсть старiючих клггин, що зазнають апоптозу, iз стовбурових ресуршв утворюються новi кл> тини, як поновлюють функцiю тканин i органiв [2]. Порушення апоптозу, що проявляються або його пригнiченням, або, навпаки, шдсиленням, лежать в основi онколопчно! патологи, урод-жених вад, гiперпролiферативних процесiв, авто-iмунно! патологи та хвороб системи кровi [9]. Не виключено, що у патогенезi вегето-судинно! дистони певну роль також вщграють порушення апоптозу, зокрема на рiвнi ендотелiальних кл> тин, що внаслiдок гiпер- або гшофункци ендо-телiоцитiв може призвести до розвитку вщповщ-но до гшо- або гiпертонiчного типу вегето-су-динно! дистони. Проте даний аспект ймовiрних механiзмiв розвитку вегето-судинно1 дистони залишаеться нез'ясованим.
Мета роботи - з'ясувати змши вмiсту в плазмi кровi р53, TNF-a, sTRAIL, sCD117 i активносп каспаз-1, -3, -8 при рiзних типах вегето-судинно1 дистони.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Обстежено 48 хворих на вегето-судинну дистонiю (чоловiкiв - 17, жшок - 31) вшом вiд 14 до 30 роюв (у середньому 22,8). Серед них у 18 пащенпв дiагностовано гшертошчний тип, у 12 -гшотошчний та у 18 - змiшаний тип захво-рювання.
Пащенти були розподiленi на три групи. Першу групу склали хворi на гiпертонiчний тип вегето-судинно1 дистони (середнiй вiк - 22, чоло-вiкiв - 11, жшок - 7), другу - пащенти з гшото-нiчним типом (середнш вiк - 26,2, чоловшв - 1, жiнок - 11) i третю - зi змшаним типом (серед-нiй вiк - 24,5, чоловтв - 5, жшок - 13) захво-рювання.
Обстеження хворих включало: ктшчне сома-тичне та невролопчне обстеження з детальним вивченням вегетативного тонусу, вегетативно1 реактивностi та вегетативного забезпечення дiя-льностi в поеднанш з комплексом параклiнiчних шструментальних методiв дослiдження (екстра-та штракрашальна доплерографiя, яку проводили
на апарат "Сономед-330" за стандартними методиками з використанням теспв на виявлення су-динно! pеaктивностi та гемодинaмiчного резерву судин головного мозку; ЕКГ, ЕхоЕГ, ЕЕГ, до-слiдження очного дна та шш^.
Контрольну групу склали 15 практично здо-рових осiб вiдповiдного вiку. Кров iз лштьово! вени збирали вpaнцi, натщесерце. У pоботi вико-ристовували набори pеaктивiв для iмунофеp-ментного визначення p53, TNF-a, sTRAIL i sCD117 (Diaclone Res., Фpaнцiя) та бiохiмiчного дослiдження aктивностi каспаз-1, -3, -8 (BioVision, США) з реестращею на pидеpi "Уншлан-М" (Росiя).
Статистичну обробку отриманих pезультaтiв виконували за програмою "BioStat" з визна-ченням ^критерда Стьюдента.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Як свiдчaть результати дослщження, що нaведенi в тaблицi, у хворих на вегето-судинну дистошю за гшертошчним типом вмiст у кpовi бiлкa р53 був на 27,3% меншим за контpольнi показники i не вiдpiзнявся вiд контролю у па-цiентiв iз гiпотонiчним типом захворювання. При змiшaному типi вегето-судинно! дистони концен-тpaцiя р53 у плaзмi кpовi перевищувала таку у практично здорових осiб у 2,4 раза. Рiвень у кpовi TNF-a у хворих на вегето-судинну дистошю за гшер- i гшотошчним типами не вщ-piзнявся вщ контрольних величин, тодi як у пащенпв зi змiшаним типом захворювання плаз-мова концентpaцiя TNF-a перевищувала контроль на 90,2%. Вмют у плазмi кpовi sTRAIL при вегето-судиннш дистони за гiпеpтонiчним типом був на 22,0% бшьшим, шж у практично здорових осiб, вщповщав контрольним показникам у пaцiентiв iз гiпотонiчним типом захворювання й у 2,3 раза перевищував контроль при змшаному типi вегето-судинно! дистони.
За результатами поpiвняльного aнaлiзу, у пащенпв iз гiпотонiчним типом вегето-судинно! дистони вмют у кpовi р53 на 64,0% перевищував такий у хворих на вегето-судинну дистошю за гшертошчним типом. Водночас плaзмовi кон-центращ! TNF-a i sTRAIL у зазначених групах хворих достовipно не вiдpiзнялись. При змша-ному типi захворювання вмют у кpовi бiлкa р53 був у 3,3 раза бшьшим, шж при гiпеpтонiчному типi, та вдвiчi перевищував вiдповiднi показники у хворих на вегето-судинну дистошю за гшотошчним типом. Плазмова концентращя TNF-a виявилась на 55,2 i 65,9% бшьшою, шж вщ-повщно при гiпо- i гiпеpтонiчному типах захворювання. Вмют у кpовi sTRAIL також був
07/ Том XII/1
25
максимальним при змшаному тиш вегето-су-динно! дистони i перевищував показники у
пацiентiв з ппо- i гiпертонiчним типами зах-ворювання у 1,9 i 2,4 раза, вщповщно.
Вм1ст р53, TNF-a, sTRAIL, sCD117 1 активн1сть каспаз-1, -3, -8 у плазм1 кров1 хворих на
рпн1 типи вегето-судинноУ дистонн (x±Sx)
Групи хворих
Показники контроль (практично здоров1 \вор1 на вегето-судинну дистон1ю за г1пертон1чним типом, п=18 1 група \вор1 на вегето-судинну дистон1ю за гшотошчним типом, п=12 2 група \во|р на вегето-судинну дистон1ю за зм1шаним типом
волонтери) п=15 п=18 3 група
р53 26,64±2,64 19,36±1,70 31,75±4,47 63,39±4,60
од./мл р<0,05 р>0,3 р1-2<0,01 р<0,001 р1-3<0,001 р2-3<0,001
TNF-a, 35,97±3,68 44,07±3,47 41,23±4,84 68,41±4,32
пг/мл Р>0,1 р>0,3 р1-2>0,6 р<0,001 р1-3<0,001 р2-3<0,001
sTRAIL, 390,80±16,39 476,90±30,56 382,80±37,28 916,70±61,41
пг/мл р<0,05 р>0,8 р1-2>0,06 р<0,001 р1-3<0,001 р2-3<0,001
Каспаза-1, 0,049±0,004 0,077±0,007 0,041±0,003 0,199±0,023
од./мл р<0,01 Р>0,1 р1-2<0,001 р<0,001 р1-3<0,001 р2-3<0,001
Каспаза-3, 0,080±0,007 0,098±0,009 0,063±0,005 0,265±0,031
од./мл Р>0,1 р>0,07 р1-2<0,01 р<0,001 р1-3<0,001 р2-3<0,001
Каспаза-8, 0,102±0,008 0,139±0,016 0,087±0,005 0,390±0,046
од./мл р>0,06 Р>0,1 р1-2<0,02 р<0,001 р1-3<0,001 р2-3<0,001
sCD117, 2,35±0,32 3,38±0,33 4,48±0,36 8,28±0,71
нг/100 мкл р<0,05 р<0,001 р1-2<0,05 р<0,001 р1-3<0,001 р2-3<0,001
Прим1тки: р - стушнь достов1рносп р1зниць показниюв вщносно контролю; р1-2, р1-3, р2-3 показниюв у вщповщних групах хворих; п - кшьккть спостережень
стушнь достов1рност1 р1зниць
У хворих на вегето-судинну дистошю за гiпертонiчним типом активнiсть каспази-1 у плазмi кровi перевищувала контроль на 57,1%. Водночас показники активност каспази-3 i кас-пази-8 не вiдрiзнялись вiд контрольних величин. У пащенпв iз гiпотонiчним типом вегето-судинно! дистони достовiрних змiн активносп каспаз-1, -3 i -8 вщносно контролю не було. Найбiльших змш дослiджуванi показники зазна-вали при вегето-судиннш дистони за змiшаним типом: актившсть каспази-1 була бiльшою за таку у практично здорових оаб у 4,1 раза, каспази-3 - у 3,3 раза, каспази-8 - у 3,8 раза.
За результатами порiвняльного аналiзу, активнiсть каспаз у хворих на вегето-судинну
дистошю за гшотошчним типом була меншою, шж у пацiентiв iз гiпертонiчним типом захво-рювання: каспази-1 - на 46,8%, каспази-3 - на 35,7%, каспази-8 - на 37,4%. Максимальна ак-тившсть каспаз спостер^алась у пацiентiв зi змiшаним типом вегето-судинно! дистони - показники активносп каспази-1, каспази-3 i каспа-зи-8 перевищували таю у хворих на вегето-судинну дистошю за гшер- i гшотошчним типами вщповщно у 2,6, 2,7 i 2,8 раза та у 4,9, 4,2 i 4,5 раза.
На особливу увагу заслуговують результати визначення вмюту в кровi молекул sCD117 -розчинно! форми рецептора фактора стовбу-рових клiтин (SCF). У хворих на вегето-судинну
дистошю за гшертошчним типом piBeHb у KpoBi sCD117 був бiльшим за контроль на 43,8%, у пащеипв i3 гiпотонiчним типом захворювання -на 90,6%, а при вегето-судиннш дистони змша-ного типу плазмова концентращя sCD117 у 3,5 раза перевищувала таку у практично здорових осiб.
Порiвняльний аналiз показав, що у пацieнтiв iз гiпотонiчним типом вегето-судинно! дистони вмiст у кровi sCD117 був на 32,5% бшьшим, нiж у хворих на вегето-судинну дистошю за гшертошчним типом. При змшаному тиш захворювання концентращя в плазмi кровi sCD117 виявилась у 2,4 раза вищою за таку при ri-пертошчному типi та на 84,8% бшьшою, нiж при гiпотонiчному типi вегето-судинно! дистони.
Вщомо, що апоптоз могуть iндукувати деяю цитокiни, в першу чергу фактор некрозу пухлини a (TNF-a) [3]. Сигнал на загибель подаеться через один iз двох рецеш^в TNF-a (р53, TNFR1), як вiдповiдають за реалiзацiю рiзно-маштних ефектiв TNF-a, але лише TNFR1 мае цитоплазматичний домен смертi, через який передаеться летальний сигнал [6]. У випадку Fas-залежного апоптозу зв'язування Fas-лпанду з тримерним Fas-рецептором призводить до кон-формацшних змiн у цитоплазматичному доменi смерт Fas-рецептора, що дае можливiсть його зв'язування з аналопчним доменом адапторно! молекули FADD (Fas-associated death domain), а по^м - з таким самим доменом бшка RIP (Receptor interacting protein). Комплекс, що утво-рюеться при цьому, активуе протеазу FLICE (FADD-like IL-1p-converting enzyme), що призво-дить до включення загального шляху розвитку апоптозу [11]. Подiбнi поди вiдбуваються при впливi TNF-a через рецептор TNFR1, тiльки в даному випадку з рецептором взаемодiе адап-торний бiлок TRADD (TNFR-associated death domain), з яким зв'язуються FADD i RIP [5, 9].
У реалiзацi! апоптозу беруть участь ряд транскрипцшних факторiв, якi вщповщають за активацiю клiтин (тобто за !х вихiд iз фази спокою та залучення до циклу) або рух по циклу. До них перш за все вщносять фактори Nur-77 i c-myc. Експрешя c-myc в умовах неповноти ростового сигналу призводить до експреси активатора циклшзалежних кiназ - фосфатази cdc 25A. Передчасна експрешя останнiх у клiтинах, не захищених вiд реалiзацil програми загибелi кль тини, призводить до входу кл^ини у цикл автоматичного розвитку апоптозу [4]. Реалiзацiя апоптозу детермiнована двома генами - ced-3 та ced-4. У ссавщв продукти ced-3 щентифшоваш як цисте!нова протеаза та li гомологи, якi
водночас володiють активнютю серинових про-теаз i складають родину ферментiв, названих каспазами. З активащею каспаз пов'язаний масо-вий протеолiз цитоплазматичних бiлкiв при розвитку апоптозу, однак безпосередне вщно-шення до загибелi клiтин через апоптоз мають ядернi мiшенi каспаз. 1нактиващя каспаз у ре-зультатi мутаци генiв або ди вiрусних бшюв (наприклад, бiлка р35 або бшка CrmA) запобiгае розвитку апоптозу [10].
Отже, апоптоз являе собою складний комплекс генетично детермiнованих реакцш, пору-шення будь-яко! ланки якого здатне призвести до розвитку патолопчного процесу, пов'язаного зi змiнами спецiалiзованоl кттинно! маси у той чи шшш бiк.
За результатами нашого дослiдження, при гiпер- i гшотошчному типах вегето-судинно! дистонi! суттевих змш iнiцiальних i ефекторних механiзмiв апоптозу II типу не спостериаеться. Водночас е вс пiдстави стверджувати про певну патогенетичну роль порушень апоптозу при змшаному типi вегето-судинно! дистони, оскшь-ки рiзке зростання вмюту в кровi проапоптозних чинникiв p53, TNF-a i sTRAIL не тшьки супроводжуеться значним збiльшенням актив-носп каспаз-1, -3 i -8, але й вщбуваеться на тлi суттевого пiдвищення плазмово! концентрацi! sCD117 - фактора, який захищае стовбуровi клгтини вiд загибелi через апоптоз [1].
Отже, можна припустити, що при змшаному типi вегето-судинно! дистонi! на ендотелiаль-ному рiвнi рiзко зростае штенсившсть як подiлу клiтин, так й !хнього апоптозу - процес, здатний призвести до неконтрольованого i незбалан-сованого видiлення бiологiчного активних ре-човин ендотелiю, якi володдать потужним i функцiонально антагонiстичним впливом (наприклад, ендотелши - ендотелiальний фактор релаксацi!) на тонус судин резистивного типу. Проте це питання потребуе подальшого вив-чення.
ВИСНОВКИ
1. У хворих на вегето-судинну дистошю за гшертошчним типом вмют у плазмi кровi бшка р53 зменшуеться на 27%, рiвень у кровi sTRAIL зростае на 22%, sCD117 - на 44%, що супроводжуеться шдвищенням активност каспази-1, однак актившсть каспаз-3 i -8, а також вмют у кровi TNF-a не змшюються.
2. При вегето-судиннiй дистони за гшото-нiчним типом концентраци в плазмi кровi бiлка р53, TNF-a i sTRAIL та актившсть каспаз-1, -3, -8 вщповщають контрольним величинам на тлi
07/ Том XII/1
27
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
маиже дворазового шдвищення плазмового р1вня sCD117.
3. Для змшаного типу вегето-судинно! дис-тонп характерним е значне тдвищення вмюту в кров1 чинниюв апоптозу II типу: р1вень бшка р53
зростае у 2,4 раза, ТОТ-а - в 1,9 раза, sTRAIL - у 2,3 раза, що супроводжусться збшьшенням ак-тивностi каспази-1 у 4,1 раза, каспази-3 - у 3,3 раза, каспази 8 - у 3,8 раза та тдвищенням плаз-мово! концентраци sCD117 - у 3,5 раза.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Вплив алотрансплантацп ембрюнальних плю-рипотентних прогешторних клпжн на динам1ку системного артер1ального тиску у спонтанно гшер-тензивних щур1в / Кухарчук О.Л., Радченко В.В., Ор-ман В.М., Сагач В.Ф. // Ф1зюл. журн. - 2003. - Т. 49, № 4. - С.68-71.
2. Кухарчук А.Л., Радченко В.В., Сирман В.М. Старение, стволовые пространства и иммунная система // Inter. J. Immunorehabilitation. - 2003. - Т. 5, № 2. - С.134.
3. Лушников Е.Ф., Абросимов А.Ю. Гибель клетки (апоптоз). - М.: Медицина, 2001. - 192 с.
4. A novel protein that interacts with the death domain of Fas/APO1 contains a sequence motif related to the death domain / Boldin M.P., Varfolomeev E.E., Pan-cer Z. et al. // J. Biol. Chem. - 1995. - Vol. 270. -P.7795-7798.
5. Apo2L/TRAIL-dependent recruitment of endogenous FADD and caspase-8 to death receptors 4 and 5 / Kischkel F.C., Lawrence D.A., Chuntharapai A. et al. // Immunity. - 2000. - Vol. 12. - P.611-620.
6. FADD/MORT1 and caspase-8 are recruited to TRAIL receptors 1 and 2 and are essential for apoptosis mediated by TRAIL receptor 2 / Sprick M.R., Weigand M.A., Rieser E. et al. // Immunity. - 2000. - Vol. 12. -P.599-609.
7. Nuclear factor (NF)-kB-regulated X-chromo-some-linked iap gene expression protects endothelial cells from tumor necrosis factor-induced apoptosis / Stehlik C., de Martin R., Kumabashiri I. et al. // J. Exp. Med. - 1998. - Vol. 188. - P.211-216.
8. Overexpression of A1: an NF-kB-inducible, anti-apoptotic Bcl gene that inhibits endothelial cell activation / Stroka D., Badrichani A., Bach F., Ferran C. // Blood. -1999. - Vol. 93. - P.3803-3810.
9. Reed J.C. Mechanisms of Apoptosis // Amer. J. Pathol. - 2000. - Vol. 157. - P.1415-1430.
10. Salvesen G.S., Dixit V.M. Caspase activation: the induced-proximity model // Proc. Nat. Acad. Sci. USA. -1999. - Vol. 96. - P.10964-10967.
11. Yuan J. Transducing signals of life and death // Curr. Opin. Cell Biol. - 1997. - Vol. 9. - P.247-251.
♦
УДК: 616.61-008.6-036.1:616.127
е. С. Крутиков Р1ВЕНЬ ТРОПОН1НУ I ЯК МАРКЕРА
ПОШКОДЖЕННЯ М1ОКАРДА У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНОМУ ГЕМОД1АЛ1З1
Кримський державний медичний утверситет iM. С.1. ГеоргИвського кафедра внутрiшньоi медицини №2 (зав. - д. мед. н., проф. В. О. Бшоглазов) м. амферополь
Ключовi слова: хронiчний гемодiалiз, мiокард, тропонт Key words: chronic hemodialysis, myocardium, troponin
Резюме. В статье представлены результаты обследования 35 больных с почечной недостаточностью, получающих хроническую гемодиа-лизную терапию. У данных больных проводилось исследование уровня тропонина I, а также его взаимосвязи с маркерами воспалительного процесса, динамикой артериального давления и данными электрокардиографического обследования. В сыворотке крови диализных больных выявлено повышение уровня тропонина I, что указывает на повреждение миокарда. Отмечено, что содержание тропонина I у диализных пациентов слабо коррелирует с динамикой артериального давления, однако при этом отмечается высокая корреляция уровня тропонина с динамикой ишемических событий и активностью воспалительного процесса.
Summary. In the article the results of inspection of 35 patients with kidney insufficiency which receive chronic hemodialysis therapy are presented. In
