CC BY
94
Л^ература
1. Демидова Т. Ю. Актуальные проблемы оптимизации и индивидуализации управления сахарным диабетом 2 типа / Т. Ю. Демидова // Русский медицинский журнал. - 2009. - Т. 17, № 10. -С. 698-702.
2. Жестовский С. С. Современное состояние проблем профилактики и лечения сахарного диабета (обзор) / С. С. Жестовский, Л. В. Петрова, А. С. Аметов // Терапевтический архив. - 2007. -№ 10. - С. 46-50.
3. Шестакова М. В. Сахарный диабет и хроническая болезнь почек / М. В. Шестакова, И. И. Дедов. - М : ООО «Медицинское информационное агентство», 2009. - 482 с.
4. Choudhury D. Diabetic nephropathy - a multifaceted target of new therapies / D. Choudhury, M. Tuncel, M. Levi // Discov. Med. -2010. - V. 10, № 54. - P. 406-415.
5. Kelly K. J. Postischemic inflammatory syndrome: a critical mechanism of progression in diabetic nephropathy / K. J. Kelly, J. L. Burford, J. H. Dominguez // American journal of physiology. Renal physiology. - 2009. - V. 297, № 4. - P. 923-931.
6. Murphy F. Managing anaemia of chronic kidney disease / F. Murphy, L. Bennett, K. Jenkins // Br. J. Nurs. - 2010. - V. 19, №
7. 20. - P. 1281-1282.
Реферат
ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ПОЧЕК ПРИ СОЧЕТАННОМ ТЕЧЕНИИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА, САХАРНОГО ДИАБЕТА 2-ГО ТИПА И АНЕМИИ У БОЛЬНЫХ СТАРШИХ ВОЗРАСТНЫХ ГРУПП Коломоец М.Ю., Павлюкович Н.Д., Ходоровский В.М., Трефаненко И.В., Ткач Е.П.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, сахарный диабет 2-го типа, анемия, скорость клубочковой фильтрации, возраст
В результате проведенного исследования установлено, что у пациентов пожилого и старческого возраста с сочетанным течением ишемической болезни сердца, сахарного диабета 2-го типа и анемии имеет место нарушение функции почек, что объективно оценивается по степени снижения скорости клубочковой фильтрации и возрастанием содержания мочевины и креатинина в сыворотке крови во всех группах обследуемых. Степень выраженности указанных изменений обусловлена степенью тяжести сопутствующей анемии.
Summary
KIDNEY FUNCTION IN ELDERLY PATIENTS WITH COMBINED COURSE OF CORONARY ARTERY DISEASE, DIABETES MELLITUS TYPE 2 AND ANEMIA
Kolomoets M.Yu., Pavlyukovych N. D., Khodorovskiy V. M., Trefanenko I.V., Tkach E.P.
Key words: coronary artery disease, diabetes mellitus type 2, anemia, glomerular filtration rate, age.
This investigation allows to find out the elderly and senile patients with combined course of coronary heart disease, diabetes mellitus type 2 and anemia manifest disorders of kidney function, which are objectively assessed by the degree of reduction in glomerular filtration rate and increasing concentrations of urea and serum creatinine levels. Intensity of above-mentioned changes is conditioned by the severity of concomitant anemia.
УДК 616.1-009.86:577.1
Кричун I.I., Пашковський В.М., А.А. Гудима
КЛ1Н1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВЕГЕТО-СУДИННО1 ДИСТОНП З АРТЕРАЛЬНОЮ ППОТЕНЗ1ЕЮ
Буковинський державний медичний уыверситет, м. Черывщ Укра'на
Встановлено особливост1 скарг, описан змти обективног вегетологiчноi симптоматики, невро-логiчного статуса та даних параклiнiчних методiв обстеження у хворих на ВСД з АГ. Встановлено розбалансування в системi стаб^зацп АТ «ренiн-ангiоmензинова система- а-передсердний натршуретичний пептид» у виглядi зменшення в плазмi кровi активностi АПФ та концентра-ци анкотензину II на тлi тдвищення вм^ту а-ПНП у даног категорй хворих
Ключов1 слова: вегето-судинна дистожя, артер1альна ппотенз1я, режн-анпотензинова система, альфа-передсердний натршуретичний пептид.
Робота виконана в рамках комплексно' НДР кафедри нервових хвороб, псих1атри та медично''' психологи БДМУ на тему: Принципи диференцмованого л1кування уражень нервово''' системи р1зноТ етюлогп з урахуванням особливостей Тх патогенезу та псих1чних розлад1в. № держреестрацп - 0110U003081 .
Вступ
Вегето-судинна дистошя (ВСД) — полiетiоло-пчний синдром, який характеризуемся дисфун-к^ею вегетативно'' нервово' системи та функцн ональними порушеннями з боку практично вах систем оргашзму (в основному серцево-судинно'О [1, 2, 3, 4]. Па^енти з ВСД представ-ляють групу ризику, так як у них по™ часпше розвиваються оргашчш захворювання серцево-судинно' системи [2, 3]. Тому вивчення рiзних аспек^в ВСД е важливим завданням сучасно' медицини.
Мета дослвдження
Вивчити кл^чы особливост nepe6iry ВСД з артерiальною rinoTeH3iœ з метою покращання ïï дiагностики та диференцшованого лкування.
Матерiали та методи дослвдження Проведено обстеження 68 хворих на ВСД з артерiальною riпотензiею та 27 практично здо-рових оаб, як не в^знялись за вком вщ групи обстежених хворих. Середнш вк обстежених хворих склав 24,87±6,7. При вiдборi хворих ми керувались класифка^ею вегетативних пору-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
шень О.М.Вейна (2000) [3] з урахуванням ключного протоколу надання медичноТ допомоги хво-рим на ВСД (Наказу № 487 МОЗ УкраТни вщ 17.08.2007 року «Про затвердження кл^чних протоколiв надання медичноТ допомоги за спецн альнiстю „Невролопя"»). Згiдно класифкацп О.М.Вейна до дослiдження увiйшли хворi на пе-рвинний вегетативно-емоцiйний синдром (55 хворих - 80,9%), хворi на вторинний синдром ВСД при неврозах ( 4 хворих - 5,9%), хворi на вторинний синдром ВСД пубертатного перюду (9 хворих - 13,2%).
Враховуючи складнють розмежування норми i патологiТ, особливо у д^ей, артерiальний тиск (АТ) хворим вимiрювався згiдно рекомендацiям ВОЗ по визначенню цифр АТ. При цьому вимн рювання проводили систематично в стацiонарi (з iнтервалом в дектька днiв) зважаючи на лабн льнють показникiв i велику роль емоцшного чин-ника. Критерiями включення хворих в цю групу були наступи цифри АТ: у вiцi 8-9 рош - АТ ни-жче 90/50 мм рт. ст., в 11-12 рош - нижче 80/40 (хлопчики) i 90/45 мм рт. ст. (фвчатка), у вiцi 1415 рокiв - 90/40 (хлопчики) i 95/50 мм рт. ст. (фв-чатка) [1].
З метою об'eктивiзацiТ стану систем, як ре-гулюють АТ у обстежених хворих та оаб контрольно!' групи були визначен концентрацп в плазмi кровi ангютензину II, а-передсердного натршу-ретичного пептиду i aктивностi ангютензинпере-творювального ферменту. Кров з лктьовоТ вени збирали вранц^ натщесерце. Екстрaкцiю ангю-тензину II i а-передсердного нaтрiйуретичного пептиду (а-ПНП) проводили вiдповiдно етило-вим спиртом i aцетонiтрилом на мiкроколонкaх AmprepTM С2 i С4 ("Amersham", Велика Брита-нiя). У робот використовували набори реaктивiв для рад^мунного визначення aнгiотензину II ("Buhlmann Lab. AG", Швейцaрiя) i а-ПНП ("Amersham", Велика Бриташя) з реeстрaцieю iм-пульсiв на устaновцi "Гама-12" (Роая). Актив-нiсть aнгiотензинперетворювaльного ферменту (АПФ) визначали бiохiмiчно на спектрофотомет-рi "СФ-46" (Росiя) за допомогою реaктивiв ("Buhlmann Lab. AG", Швейцaрiя).
Статистичну обробку отриманих результат виконували за допомогою програми "BioStat" та програми Excel з пакету програм Microsoft Office 2007 з використанням парного критерш Ст'юде-нта та кутового Фнперетворення Фшера.
Результати та ix обговорення
Скарги хворих на ВСД з aртерiaльною ппоте-
нзieю були числены i рiзноманiтнi. Анамнетично виявлялось, що, як правило, вже у вiцi 7-8 рош такi д^и пред'являють скарги на рiзнi больовi вiдчуття, серед яких на першому мiсцi сто'ть го-ловний бть (76 %). У таблицi 1 наведен скарги дано''' групи хворих на момент дослщження при використанн опитувальника для виявлення ве-гетативних порушень О.М.Вейна.
Як свiдчать дан таблицi 1, на першому мюц у дано' категорп хворих е скарги на знижену працездатнiсть та швидку втомлюванiсть (95,6%). Друге мюце серед скарг займають скарги на порушення функцп шлунково-кишкового тракту. Це насамперед скарги на здуття живота, урчання в животу зниження апетиту, абдомшал-гп поза зв'язком з прийомом Тж1, диспепсичнi розлади. Ва цi скарги значно знижують якiсть життя хворих, обмежуючи Т'х соцiальну актив-нiсть та пщсилюючи невротичнi розлади.
На третьому мюц серед скарг сто'ть пщви-щена ттливють (88,4%), яка доповнюе со^аль-ний та психологiчний дискомфорт хворих, обмежуючи Т'х у виборi одеж^ особливо у лiтнiй перюд та створюючи значнi труднощi у професшнш дн яльностi. Четверта мюце серед скарг подшили мiж собою скарги на змшу забарвлення кистей, яю, яка правило, внаслiдок парезу вен набира-ють вигляду синюшних, що особливо у осiб жн ночоТ статi викликае сильне занепокоення та психолопчний дискомфорт адже попршуе Т'х зо-внiшнiсть. Також неприемн вiдчуття в дiлянцi серця (71%), насамперед вщчуття завмирання або зупинки серця, особливо в ычний час викликае значну тривог хворих за свое здоров'я. Таю вщчуття е суб'ективним проявом екстрасистолш i вима-гають консультацiй кардiолога для заспокоення хворого та виключення кардiальноТ патологи.
Порушення сну займають четверте мюце у списку скарг дано' категорп хворих. Цi порушення виявляються насамперед у пiдвищенiй сон-ливостi та вiдчуттi невиспаностi ранком. Ц хворi в переважнiй сво'й бiльшостi люблять довго по-спати i обмеження 'х в цьому задоволеннi дуже сильно позначаеться на 'хньому самопочуттi. Причому вони i рано лягають спати.
У дано' категорiТ хворих явно переважають скарги на почервоншня обличчя над його поблн днiнням (66,6% i 21% вщповщно).
Таблиця 1
Представленсть скарг у абсолютних та вiдсоткових значеннях в групi хворих на гiпотонiчний тип ВСД (вс хвор) за даними анкети для виявлення ознак вегетативних порушень
№ п/п Скарги Юльюсть осiб, якi пред'являли скаргу Вщсоток вщ загально''' кшькосл обстежених
1 Схильнють до почервоншня обличчя 46 66,6%
2 Схильнють до поблщншня обличчя 15 21,7%
3 Ошмшня чи похолодшня палы^в кистей i ступнiв 31 44,9%
4 Онiмiння чи похолодiння повнютю кистей i ступнiв 14 20,3%
5 Змiна забарвлення палы^в кистей i ступнiв 52 75,4%
6 Змiна забарвлення повнiстю кистей i ступшв 49 71%
7 Пiдвищена пiтливiсть 61 88,4%
8 Вiдчуття серцебиття, "завмирання", "зупинки серця" 49 71%
9 Вiдчуття затруднення при диханш 43 62,3%
10 Порушення функцп шлунково-кишкового тракту 65 94,2%
11 Запаморочення 32 46,4%
12 Нападоподiбний головний бiль 41 59,4%
13 Зниження працездатност^ швидка втомлюванiсть 66 95,6%
14 Порушення сну 53 76,8%
Таблиця 2
Представленсть вегетативних симптомiв у абсолютних та вiдсоткових значеннях в групi хворих на ВСД з артерiальною гiпотензieю за даними схеми дослiдження для виявлення ознак вегетативних порушень
№ п/п Симптоми Кiлькiсть осiб, у яких спостерка-вся симптом Вщсоток вщ загально'' кшькосл обстежених
1 Плямиста гiперемiя на ши', обличчi та грудях при зовшш-ньому оглядi 45 65,2%
2 Змша забарвлення кистей та ступшв 54 78,3%
3 Стшкий дермографiзм 58 84,1%
4 Локальне пщвищення штливост 61 88,4%
5 Генералiзована штливють 21 30,4%
6 Постiйний субфебрилiтет 0 0%
7 Пароксизмальний субфебрилiтет 14 20,3%
8 Метеозалежнють 30 43,5%
9 Погана переносимiсть холоду, жари 48 69,6%
10 Лабтьнють АТ 13 18,8%
11 Лабiльнiсть пульсу 17 24,6%
12 Гiпервентиляцiйний синдром 27 39,1%
13 Порушення функцп шлунково-кишкового тракту 65 94,2%
14 Вегетосудинш кризи, мiгрень 47 68,1%
15 Наявнiсть пщвищено''' тривожност^ неспокiй, страх, астенiя 68 98,5%
16 Пiдвищена нервово-м'язова збудливють 2 2,9%
Таблиця 3
Змни вмсту у плазмi кровi анготензину II, а-передсердного нaтрiйуретичного пептиду
i активнот aнгiотензинперетворювaльного ферменту у хворих на вегето-судинну дистоню з aртерiaльною гiпотензieю(x±Sx)
Групи хворих Ангiотензин II, пг/мл а-Передсердний нaтрiйуре-тич-ний пептид, пг/мл Активнiсть анпотензинпе-ретворюваль-ного ферменту, од/мл/1год.
Контроль (прак-тично здоровi волонтери), п=27 42,15±3,07 74,91±6,71 0,488±0,034
Хворi на вегето-судинну дистошю з артерiальною гiпотензiею, п=68 21,84±2,84 р<0,001 201,70±18,26 р<0,001 0,312±0,022 р<0,001
Примiтки: р - ступiнь достовiрностi рiзниць показни^в в'дн Далi по частот ще головний бть. Головний бть з'являеться, як правило, в другш половит дня, носить тиснучий, стискаючий, ниючий характер, локалiзуеться переважно в лобно-тм'янш i тм'яно-потиличнш дтянках. Рщше головний бть спостер^аеться в скроневий-лобнш дтянц з пульсуючим вщтшком. Час виникнення, штен-сивнють i характер головного болю залежать вщ емоцшного стану, навантаження, яке хворий ви-
контролю; п - число спостережень. конуе, часу доби i шших чинниш. Нерщко перерва в заняттях, прогулянки на свiжому пов^, перемикання уваги кушрують або зменшують цефалгп.
Поширеними е скарги на запаморочення (46,4%%), що виникае незабаром шсля сну, часто при рiзкiй змiнi положення тiла, вставання, а також при великих перервах мiж прийомами 'ж1.
Найбiльш численна група скарг пов'язана з
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
емоцiйно-особовими порушеннями; це перш за все емоцшна лабiльнiсть зi схильнiстю до де-пресивних станiв (супроводжуеться слiзливiстю, коливаннями настрою), яка спостер^аеться у 73% хворих.
У таблиц 2 наведена об'ективна вегетативна симптоматика, виявлена у дано'1 категорп хворих за даними схеми дослщження для виявлення ознак вегетативних порушень (Вейн О.М., 2000).
За даними таблиц 2 видно що дуже характерною для цих хворих е так зване "судинне нами-сто" тобто плямиста гiперемiя на шш, обличчi та грудях при зовшшньому оглядi (65,2%). Стшкий червоний дермографiзм, часто розлитий, набря-клий, який тривае понад 10 хвилин спостер^ався у 84,1% хворих.
Звертае на себе вагу досить високий вщсоток хворих з генералiзованою ттливютю (30,4%). Генералiзований ппергщроз надзвичайно погано пiддаеться терапiï i значно обмежуе соцiальну активнiсть хворих.
Рiзноманiтнi кризовi стани можна вважати важливою рисою хворих з артерiальною ппотен-зiею (68,1%): вегетативнi напади проткають у виглядi панiчних атак - з вираженим в^альним страхом, тахiкардiею, остудоподiбним гшеркше-зом, пщвищенням АТ, дихальним дискомфортом, полiурiею - у 30 % хворих. Синкопальн стани (синкопи) спостер^ались у 17 % хворих. При вираженш артерiальнiй гiпотензiï частi (1-2 рази на мюяць) вегетативнi напади зазвичай важко переносились хворими, особливо якщо е виразн порушення ппервентиляцп у поеднаннi з вести-булярним i шлунково-кишковим дискомфортом (запаморочення, нудота, бурчання в животу бо-лi, пронос i iн.). Ычний сон цих хворих тривож-ний, з неприемними сновидшнями, вранцi вони вщчувають млявiсть, розбитiсть.
У цих хворих спостер^аеться тривалий ура-жшнш головний бiль, що часто повторюеться, рiзко знижуючи працездатнiсть i загальну адап-тацiю, погiршуючи академiчну усшшнють у сту-дентiв.
Вегетативнi кризи при кризовому переб^у за-хворювання виникали - вiд одного разу в тиж-день до 2 разiв на мiсяць нерiдко з вегетативно-вестибулярними проявами, передсинкопальни-ми вщчуттями. У даних хворих спостер^алась вираженi метеотропнiсть i вестибулопатiя, орто-статичнi синкопи.
У половини обстежених хворих вщзначалось помiрне зниження АТ, його лабтьний характер, що вказувало на легку форму артерiальноï ппо-тензiï. У клiнiчнiй картинi цих хворих переважали астеноневротичн прояви, етзодичы цефалгiï.
При об'ективному соматичному оглядi у таких хворих спостерiгались ознаки «вагусного» серця (легке розширення меж1 влiво, приглушений I тон i Ill тон на верхiвцi) зi схильнiстю до брадика-
рд||.
При ЕКГ- дослщженш у деяких хворих вияв-лялась брадiаритмiя, синдром ранньоТ реполя-
ризацiï, пiдвищення зубцiв Т в лiвих грудних вiд-веденнях.
Вегетативний гомеостаз у хворих з артерiа-льною гiпотензiею характеризувався парасимпа-тичною спрямованiстю початкового вегетативного тонусу в 78% випадш, в той же час при фiзi-олопчнш артерiальнiй гiпотензiï за даними л^е-ратури в 69% випадкiв спостер^аеться змiшаний тонус. У решти хворих з гiпотензiею визначалась вегетативна лабтьнють з парасимпатичною спрямованiстю. Вегетативна реактивнють була пiдвищеною що виявлялось у виглядi пперсим-патикотонiчних реакцiй в серцево-судиннш сис-темi у 80% хворих.
Вегетативне забезпечення дiяльностi у хворих на ВСД за ппотошчним типом було недоста-тне, i при проведены ортоклшостатичноТ проби рееструвались найбтьш дезадаптивнi варiанти - гiпердiастолiчний (у 45% випадкiв) та тахкар-дiчний (у 55%).
Проведення ортостатичноТ проби майже у 10% хворих супроводжувалось блiдiстю, неприемними вщчуттями, запамороченням, нудотою i падшням АТ аж до розвитку непритомного стану.
Для вах обстежених хворих з артерiальною гiпотензiею характерною була незначна резиду-ально-органiчна церебральна недостатнють. У статусi вона виявляеться у виглядi неврологiч-них мiкрознакiв, що не досягають ступеня окрес-лених оргашчних синдромiв, у поеднаннi з озна-ками негрубого гiпертензивно-гiдроцефального синдрому. В порiвняннi з iншими формами вегетативних дистонш при артерiальнiй гiпотензiï спостерiгався найбiльший ступiнь дефщитарнос-тi церебральних структур, придбана на думку О.М. Вейна, мабуть, на раншх етапах онтогенезу [3].
Стан неспецифiчних, штеграцшних систем головного мозку при ВСД з артерiальною ппоте-нзiею характеризуеться вираженою дисфункцiею структур лiмбiко-ретикулярного комплексу. На еЕГ це вщбиваеться у виглядi ознак функцюна-льноТ недостатностi дiенцефальних структур, пов'язаних з генера^ею 8-активностi. Вираже-нють ЕЕГ-змiн, як правило, корелювало з тяжкю-тю перебiгу артерiальноï ппотензп.
У психологiчному вiдношеннi хворi на ВСД з артерiальною гiпотензiею характеризуються ви-сокою тривожнiстю, емоцiйною напруженютю, конфлiктнiстю, песимiстичною оцiнкою власноТ перспективи.
Показники стану ренш-анпотензиновоТ системи та вмют у плазмi кровi а-передсердного нaтрiйуретичного пептиду у обстежених хворих наведет в таблиц 3.
Як свщчать дaнi тaблицi 3, у обстеженш групi хворих спостер^аеться статистично вiрогiдне пiдвищення плазмового рiвня а-ПНП, який майже втричi перевищуе контрольнi показники, тодi як вмют у плaзмi кровi ангютензину Il i aктивнiсть АПФ знижуються вiдносно контролю вiдповiдно в 1,9 i 1,4 раза.
За сучасними уявленнями, регуляторний по-тен^ал ренш-ангютензиново'Т системи реaлiзу-еться через вплив анпотензину II на стшку судин резистивного типу, а також на проксимальн ка-нальн нирок, де aнгiотензин II пщсилюе iзотонi-чну реaбсорбцiю iонiв натрш i води, "наповнюю-чи" тим самим судини емнюного типу [5]. Моду-люючий вплив на ренш-анпотензинову систему здiйснюе система "а-передсердний натршурети-чний пептид - цГМФ", основними бюлопчними ефектами яко'Т е вазодилата^я i збiльшення на-трiйурезу внаслщок пiдвищення фiльтрaцiйного завантаження нефронiв i пригнiчення iзотонiчноТ реaбсорбцiТ iонiв натрш i води в проксимальних канальцях нирок [5,7]. Отже, зазначен системи е повними функцюнальними aнтaгонiстaми. Таким чином, проведет дослщження показують знач-ний дисбаланс у взaемодiТ систем, як регулю-ють АТ у хворих на ВСД з aртерiaльною ппотен-зiею.
3. У хворих на ВСД з aртерiaльною ппотензн ею спостерiгaеться статистично вiрогiдне пщви-щення плазмового рiвня а-ПНП, який майже втричi перевищуе контрольнi показники, тодi як вмiст у плaзмi кровi aнгiотензину II i активнють АПФ знижуються вiдносно контролю вщповщно в 1,9 i 1,4 раза, тобто спостер^аеться значний дисбаланс у взаемоди систем, якi регулюють АТ Отже, ВДС з aртерiaльною гiпотензiею, будучи характерною формою нейрогуморально'Т диз-регуляцп, вимагае комплексного пщходу до дiaг-ностики i лкування та раннього проведення дис-пансерних зaходiв.
Перспективи подальших дослiджень Таким чином, е необхщнють подальшого ви-вчення вегето-судинноТ дистонiТ з aртерiaльною гiпотензiею для розробки патогенетично обфун-тованоТ терaпiТ та покращання якост життя таких хворих.
Лiтература
Вегетативно-сосудистая дистония у детей: Метод. рекомендации МЗ СССР / [Н. А. Белоконь, Г. Г. Осокина, И. В. Леонтьева и др.]. - М., 1987. - 12 с.
Бережний В. Сучасш принципи ефективного лкування вегетативно!' дисфункцп у дп"ей / В. Бережний, В. Козачук, I. Орлюк [та ш.] // Перинатология и педиатрия. - 2007. - № 3. - С. 69-74. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение / Под ред. А.М. Вейна. - М. : ООО "Медицинское информационное агенство",, 2003. - 752 с.
Головченко Ю. И. Диагностика и лечение вегетососудистых расстройств / Ю. И. Головченко, Р. Я. Адаменко // Журнал практичного лкаря. - К., 2002. - № 1. - С. 17-19. Гормоны и почки / Под. ред. П.А. Филлипс, С.И. Джонсон. -[Пер. с англ.]. - М. : Наука, 2000. - 98 с.
Островська Л. Ососбливост кпшчного переб^ та лкування ве-гетосудинно!' дистонп / Л.Островська // Лки Укра'ни. - 2004. -№ 5. - С. 119-121.
Federico C. Natriuretic Peptide system and cardiovascular disease / C. Federico // Heart Views. - 2010. - № 11(1). - P. 10-15.
Висновки
1. У хворих на ВСД з артерiальною ппотензн ею найбтьш поширеними скаргами е скарги на знижену працездатнють та швидку втомлюва- : нють (у 95,6% обстежених хворих), а також по-рушення функцп шлунково-кишкового тракту ( : 94,2% хворих).
2. При об'ективному обстеженн хворих на ВСД з артерiальною гiпотензiею найбтьш хара-ктерним е так зване "судинне намисто", тобто ; плямиста гiперемiя на шиТ, обличчi та грудях при зовшшньому оглядi (65,2%), стшкий червоний дермографiзм, часто розлитий, набряклий, який тривае понад 10 хвилин (у 84,1% хворих) та ге-нералiзована ттливють (30,4%).
Реферат
КЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ВЕГЕТО-СОСУДИСТОЙ ДИСТОНИИ С АРТЕРАЛЬНОЙ ГИПОТЕНЗИЕЙ Кричун И.И., Пашковский В.М., Гудыма А.А.
Ключевые слова: вегето-сосудистая дистония, артериальная гипотензия, ренин-ангиотензиновая система, альфа-предсердный натрийуретический пептид.
Установлены особенности жалоб, описаны измененияобъективной вегетологической симптоматики, неврологического статуса и данных параклинических методов обследования у больных ВСД с АГ. Установлено разбалансирование в системе стабилизации АГ «ренин-ангиотензвная система-a перед-сердный натрийуретичный пептид» в виде уменьшения в плазме крови активности АПФ и концентрации аниготензина II на фоне повышения содержания a-ПНП этой категории больных.
Summary
CLINICAL CHARACTERISTICS OF VEGETAL-VASCULAR DYSTONIA AND CONCOMITANT ARTERIAL HYPOTENSION Krychun I.I., Pashkovskiy V.M., Hyduma A.A.
Key words: vegetal-vascular dystonia, arterial hypotension, renin-angiotensin system, a -atrial-natriuretic peptide.
We have revealed the specific characteristics of complaints in patients with vegetal-vascular dystonia and arterial hypotension, their neurological status and the findings of the paraclinical methods of examination. These patients demonstrate imbalance in the «renein-angiotensin system - a -atrial-natriuretic peptide» system which is responsible for stabilizing the arterial pressure by lowering of angiotensin-converting enzyme activity in blood plasma and the concentration of angiotensin II against a background of a -atrialnatriuretic peptide content increase in this group of patients.
