CC BY
42
© А. В. Клепко
УДК 591. 463. 1+612. 616. 2:612. 014. 48 А. В. Клепко
вплив ТОТАЛЬНОГО ОПРОМІНЕННЯ КРОЛІВ РЕНТГЕНІВСЬКИМИ ПРОМЕНЯМИ НА КІЛЬКІСНІ ЗМІНИ ВМІСТУ ПРОСТАГЛАНДИНІВ, цАМФ ТА ІОНІВ МЕТАЛІВ В ЇХ СПЕРМІ
ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» (м. Київ)
Дослідження проведені в рамках науково-дослідної роботи № 517 «Дослідити значення спермальної рідини та її компонентів в збереженні фертиліза-ційних властивостей сперми в умовах радіаційного впливу» (№ держреєстрації 0112и002406); лабораторії радіаційної біохімії Інституту експериментальної радіології ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України».
Вступ. Простагландини належать до класу біологічно активних речовин, що утворюються з жирних кислот в результаті внутрішньої циклізації арахідонової кислоти, котра містить у своєму складі двадцять вуглецевих атомів і чотири подвійні зв’язки у положенні С6, С9, С12, та С15 [13].
Про простагландини стало відомо ще в першій половині ХХ століття, коли було виявлено їх присутність у спермі людей і приматів та встановлено притаманну їм скорочувальну активність на судини та гладеньку мускулатуру [9,10]. Крім того, простагландини відповідають за імуносупресорні властивості сперми, оскільки здатні впливати на метаболізм цитокінів, суттєво підвищуючи рівень інтерлейкіну 8 та 10 та інгібуючи синтез інтерлейкіну 12 [16]. Різноманітність функцій, що виконують простагландини, а також відсутність в організмі спеціального органу, що відповідає за їх біосинтез, дозволило віднести їх до так званих «місцевих», або клітинних гормонів. Показано, що простагландини можуть впливати на активність мембранного ферменту аденілатцикла-зи, котра відповідає за синтез вторинного месен-джера циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ). Останній, як відомо, впливає на активність протеїн-кінази А та здійснення тирозинзалежного фосфо-рилювання скорочувальних білків при капацитації сперматозоїдів [5, 18]. Це дає підстави припустити, що в багатьох випадках біологічна активність простагландинів пов’язана з впливом на метаболічні шляхи біосинтезу цАМФ.
Простагландини синтезуються із арахідонової кислоти за допомогою спеціального ферменту циклооксигенази, або простагландинсинта-зи. В сперматозоїді цей фермент, як правило, локалізується у голівці та серединному відділі хвоста [12].
Показано, що в спермі превалюють простагландини класів Е і Ф, причому найбільша
фізіологічна активність зосереджена в метаболітах Е-простагландинів з гідроксильованою групою в положенні 19: 19-ОН ПГЕ, та 19-ОН ПГЕ2 [14].
Відомо, що ПГЕ можуть відігравати роль іонофо-рів і переносити іони кальцію у сперматозоїди, тим самим збільшуючи концентрацію кальцію у цитоплазмі. Саме зростання концентрації цитоплазматичного кальцію зумовлює настання акросомної реакції, а також опосередковує злиття сперматозоїда з ооцитом другого порядку при заплідненні [12].
Важливу роль при капацитації та гіперактивації сперматозоїдів відіграють іони калію, натрію, водню, хлору, а також бікарбонатні іони [15]. В той же час, іони цинку впливають як на рухливість сперматозоїдів, так і на структуризацію хроматину голівки при процесі гістон-протамінованої трансформації, а також репарацію ДНК і сперматогенез [17].
Мета дослідження - вивчити динаміку змін концентрації простагландинів, їх гідроксильованих метаболітів, цАМФ та іонів кальцію і цинку в спермі кролів після тотального опромінення тварин рентгенівськими променями в дозах 1,0-7,0 Гр
Об’єкт і методи дослідження. Досліди проведено на білих кролях-самцях віком 30-36 місяців породи Радянська Шиншила (Soviet Shinshilla). Тварини утримувались у окремих клітках в контрольованих умовах, а саме при температурі повітря 16-22оС, світловому дні в 16 годин і освітленості в 38 лк, а також на стандартному харчовому раціоні. Експерименти здійснено у відповідності до конвенції Ради Європи щодо захисту хребетних тварин, яких використовують у наукових цілях. Збір сперми проводили за допомогою штучної вагіни.
Тотальне опромінення тварин здійснювали на установці РУМ-17 (фільтри 0,5 мм Cu та 1 мм Al, шкірно-фокусна відстань 50 см, струм 10 мА, напруга 200 кВ, потужність поглинутої дози 0,0028 Гр/c) в дозах 1,0; 2,0; 5,0 і 7,0 Гр. Після опромінення тварин їх сперму збирали на 10 та 90 добу.
При проведенні кількісного аналізу простагландинів Е та Ф2а спочатку сперму розділяли на сперматозоїди та сім’яну рідину за допомогою центрифугування при 2000 g 12 хв. Потім в сім’яній рідині визначали простагландини Е (ПГЕ) та 19-ОН ПГЕ за допомогою газової хроматографії на приладі «Agilent» (США) з попереднім окисленням вказаних речовин у водному
середовищі перед екстракцією за методом, що був запропонований в роботі [7].
Аналіз простагландинів Ф2а (ПГФ2а) та 19-ОН ПГФ2а проводили за допомогою газової хромато-мас-спектрометрії на приладі «Agilent» (США). Відповідно до запропонованого протоколу [15], перед проведенням аналізу від сім’яної рідини відокремлюється білок, супернатант висушується, а простагландини поступово перетворюються на ефірні похідні t-бутилдиметилсілилу. Концентрацію простагландинів та їх похідних розраховували, використовуючи дані для стандартних розчинів.
Визначення цАМФ в сім’яній рідині проводили за допомогою набору реактивів Human cyclin AMP assay kit (Invitrogen, США) [5]. Для екстракції цАМФ зі зразків сперми застосовували холодну 5% трихлороцтову кислоту протягом 20хв.0т ри-маний екстракт очищували від РНК на DOWEX 50Wx8. Залишок ресуспендували в 0,5 мл 0,01 мМ фосфатного буферу на фізіологічному розчині. Даний розчин використовували для кількісного аналізу цАМФ.
Визначення концентрації іонів кальцію в сім’яній рідині проводили з використанням барвника Arsenazo III (Sigma-Aldrich). Метод побудований на утворенні забарвленого комплексу між Arsenazo III та Са2+ з наступним визначенням інтенсивності забарвлення при 600 нм на спектрофотометрі «SPECORD- M40» (Німеччина) [4].
Концентрацію іонів цинку в сім’яній рідині визначали методом атомно-абсорбційної спектрометрії [11]. Для цього кожний зразок сім’яної рідини зважували, а потім поміщали в кварцовий тигель і випарювали досуха на електричній плитці, не допускаючи розбризкування. Залишок прожарювали в муфельній печі при температурі 950 С до постійної маси та охолоджували в ексикаторі, після чого розчиняли в 2 мл води та 2 мл хлористоводневої кислоти. Вимірювання проводили на атомно-абсорбційному спектрофотометрі Analytik Jena ContrAA 300 (Німеччина). Концентрацію Zn2+ у розчині, в міліграмах на літр, розраховували за допомогою програмного забезпечення спектрометра ContrAA 300.
Статистичний аналіз для різних груп проводили із застосуванням дисперсійного аналізу “ANOVA” та непарного тесту Стьюдента з поправкою Бонфероні [2]. Довірчі інтервали для середніх значень визначали за допомогою t-критерію при р=0,95 на підставі підрахунку стандартної похибки. Основу статистичної обробки складали двобічні криві розподілу випадкових даних. Відмінності вважали статистично значущими при р<0,05 [6]. Аналіз отриманих даних проведено за допомогою сучасних комп’ютерних технологій з використанням пакету програм STATISTIKA 6. 0 (StatSoft 2001) та Microsoft Excell 2000.
Результати досліджень та їх обговорення. Проведені дослідження встановили, що через 10
Рис. 1. - Концентрація простагландинів Е та Ф2а, а також їх похідних в сім’яній рідині кролів через 10 діб після їх то-
тальногоопроміненнявдозах1,0-7,0 Гр(М±т; п=6). Примітка: * - статистично значущі відмінності з контролем при р<0,05.
дібпісляопромінення в дозі1,0Грв сім’янійріди ні кролів спостерігалося збільшення вмісту ПГЕ в 1,5 рази, тоді як при дозі в 2,0 Гр концентрація падала до 97% контрольного рівня, котрий становив в середньому 8,2 нг/мл (рис. 1). За умов впливу іонізуючої радіації в дозах 5,0 Гр та 7,0 Гр концентрація ПГЕ поступово знижувалась спочатку до 78%, а потім до 62% контрольної величини.
На відміну від ПГЕ, рівень гідроксильованого метаболіту ПГЕ (19-ОН ПГЕ) в сім’яній рідині кролів зростав майже в 2 рази при опроміненні в дозі 1,0 Гр, а зі збільшенням дози іонізуючого випромінювання його концентрація починала зменшуватись і сягала рівня 150% контролю при дозі в 2,0 Гр (рис. 1). За умов дії іонізуючої радіації в дозі
5.0 Гр відмінностей з контролем в концентрації 19-ОН ПГЕ в сім’яній рідині кролів помічено не було, а при дозі в 7,0 Гр показано виражене зменшення досліджуваного показника до 66% контрольної величини.
При аналізі концентрації ПГФ2а та 19-ОН ПГФ2а в сім’яній рідині кролів встановлено, що через 10 діб за умов тотального опромінення тварин в дозі в 1,0 Гр вміст ПГФ2а перевищував контрольне значення, яке становило 5,3 нг/мл, на 27%, а вже за дози в 2,0 Гр зменшувався до 49% контролю (рис. 1). При опроміненні кролів в дозах
5.0 Гр та 7,0 Гр спостерігалось поступове збільшення концентрації ПГФ2а спочатку до 78%, а зрештою до 98% контрольного значення. Одночасно при дозі в 7,0 Гр виявлено максимальне значення концентрації 19-ОН ПГФ2а в сім’яній рідині. Показано, що при 1,0 Гр та 5,0 Гр ця величина була на рівні 102%, тоді як при 2,0 Гр вона зменшувалась до 96%.
Зі збільшенням післярадіаційного терміну до 90 діб при опроміненні в дозі 1,0 Гр концентрація ПГЕ зменшувалась до 118%, а потім при дозі в 2,0 Гр сягала 98% контрольного рівня (рис. 2). Після дії рентгенівських променів в дозах 5,0 Гр та 7,0 Гр цей показник продовжував зменшуватись і досягав зрештою рівня 87%.
В той же час, вміст 19-ОН ПГЕ в сім’яній рідині кролів також поступово зменшувався з ростом дози тотального опромінення після незначного збільшення при дозі в 1,0 Гр до 116% контрольної величини. На відміну від ПГЕ та 19-ОН ПГЕ, концентрація ПГФ2а в діапазоні доз 2,0-7,0 Гр зростала і набувала максимального значення при дозі
ЕЗ простагландини Е
□ простагландини Е-ОН
З простагландини Ф _
□ простагландини Ф-ОН
1,0 2,0 5,0 7,0 Доза, Гр
Рис.2.-Концентраціяпростагландинів Е та Ф2а, атакожїх похщних в сім’яній рідині кроліт черезЭО дібпіслзїхтоталь-нтао опромінення н дозах1,Є-7,0 Гр (М±т;п=Ц).
Пзимінка:( - стхтистхчнозничрмз відмінності зконтролхм при рй0,^.
в 7, 0 Гр (рис. з)2 їа нмтп опдтолінюння чі ційдоні рівгнь 19-ОН ПГФ2опзкнм Тувмаасимтльним. Прс ом>зім1,0 Он кенцеттрація обондосаіоеоеанитречовинбула парвні тонтртлю. япро дозах в Г,0 Тр та 5 ,0 Хо зН)ільшв нта вмі сир Н1Гца2ч Шроо білйоо вираженим поріплспг сі тмісонм Ю-СОН ПОсЬ^з. Одний ирві тойалпсаму опромізеані сЕх^іечіи е> доьі
со 2
400
350
300
250
200
150
100
5Г0
0
X іони ринку X іони нальяію ІМ цАМФ
І
1,0
2,0
5,0 7,0 Доза, Гр
Рис. 3. - Концентрація іонів цинку, кальцію та цАМФ в сім’яні Гбідгнікрол івчерезі 0 діб після їх тотального опро-міненнявдозах1,0-7,0 Гр(М±т; п=6).
Примітка: * - статистично значущі відмінності з контролем при р<0,05.
250
200
150
□ іони цинку ЕВ іони кальцію В цАМФ
Є и 100
1,0
2,0
5,0
7,0 Доза, Г[
Рис. 4. - Концентрація іонів цинку та кальцію, а також цАМФ в сім’яній рідині кролів через 90 діб після їх тотального опромінення в дозах 1,0-7,0 Гр (М±т; п=6).
Примітка: * - статистично значущі відмінності з контролем при р<0,05.
7.0 Гр ситуація змінювалась, тому рівень 19-ОН ПГФ2а ставав вищим за вміст ПГФ2а (рис. 2).
В дослідах встановлено, що високий рівень ПГЕ та 19-ОН ПГЕ в спермі через 10 діб після опромінення у великій мірі корелює з кінетичними характеристиками сперматозоїдів, що прямим чином вказує на залежність рухливості сперматозоїдів від наявності та концентрації простагландинів, а також їх гідроксильованих похідних в сім’яній рідині. Зі зниженням концентрації цих речовин рухливість сперматозоїдів згасала.
Отримані дані вказують на пригнічення синтезу Е-простагландинів та їх гідроксильованих метаболітів у сім’яній рідині тотально опромінених тварин зі збільшенням дози опромінення. В таких умовах спостерігалось посилення утворення ПГФ, що могло бути пов’язано як з активацією простагландинкеторедуктази, так і радіаційно опосередкованою трансформацією ПГЕ в ПГФ за рахунок відновлювальних процесів.
Подальший аналіз сім’яної рідини показав, щоукролів після тотального опромінення в дозі 1,0Грна 10 добу вміст іонів кальцію в сім’яній рідині зростав в 1,5 рази (рис. 3.).
При збільшенні дози опромінення рівень іонів кальцію продовжував зростати, досягаючи максимального значення, яке перевищувало контроль в 3,6 рази при дозі в 7,0 Гр. При цьому концентрація цАМФ в сім’яній рідині залишалась на контрольному рівні при дозах 1,0 Гр та 2,0 Гр. Однак після опромінення в дозі 5,0 Гр досліджуваний показник збільшувався в 1,7 рази, а при 7,0 Гр - вже в 2,1 рази. В той же час, вміст іонів цинку не відрізнявся від контрольних значень при дії іонізуючої радіації в дозах
1.0 Гр та 2,0 Гр. Однак при дозах 5,0 Гр та 7,0 Гр цей показник поступово зменшувався до 82% та 78%,відповідно (рис. 3).
На 90 добу після опромінення тенденція щодо концентрації позаклітинного цинку майже не змінювалась, оскільки вона залишалась на рівні контролю при дозах в 1,0 Гр та 2,0 Гр, а при збільшенні дози опромінення до 5,0 Гр зменшувалась до 94%. Після опромінення в дозі 7,0 Гр спостерігалось мінімальне значення позаклітинної концентрації цинку, котре було на рівні 90% контрольної величини (рис. 4.). Це вказує на те, що тривалість післярадіаційного періоду позитивно впливає на нормалізацію вказаного параметру. Те ж саме можна сказати відносно іонів кальцію та цАМФ. Хоча відбувалось дозозалежне зростання цих речовин, проте стрибок їх концентрацій на 90 добу був значно менш вираженим, ніж на 10 добу і не перевищував значення в 200% для іонів кальцію та 170% - для цАМФ (рис. 4).
Встановлені закономірності можна пояснити тим, що опромінення спричиняло дозозалежне посилення процесів розпаду і сприяло активації гліцерол-ліпаз. В результаті комбінованої дії фос-фоліпази С, діацил- та моноацилгліцерол-ліпази
*
*
*
відбувалась деградація мембранних фосфоліпідів та надмірне утворення інозитол-5-фосфату, гліцеролу, арахідонової кислоти та ендоканабіоїдів. В свою чергу, інозитол-5-фосфат зумовлював звільнення депонованого кальцію з акросом та секверстом сперматозоїдів, а арахідонова кислота використовувалась ферментом циклооксигеназою як субстрат для синтезу простагландинів. Збільшення іонів кальцію в спермі сприяло посиленню активності аде-нілатциклази і, відповідно, синтезу цАМФ, що при певних умовах зумовлювало настання гіперактивації та спонтанної акросомної реакції. За умов прямого радіаційного впливу на сперму також посилювали процеси руйнування самих сперматозоїдів і виходу їх внутрішніх метаболітів у сім’яну рідину.
Завдяки радіаційно зумовленій активації Са2+-АТФази та підвищенню проникності плазмалеми [1, 3], а також накопиченню внутрішньоклітинних ПГЕ з іонофорними властивостями кальцій починав переходити зі сперматозоїдів до сім’яної рідини.
При тотальному опроміненні тіла тварин прямої дії іонізуючої радіації зазнали не тільки сперматозоїди і гонади, а також центральна нервова система і залози внутрішньої секреції. Як наслідок, прояв радіаційних ефектів в спермі став залежати від комбінованої дії різних чинників як нервового, так і гуморального походження на процеси сперматогенезу, спермоутворення та еякуляції. В дослідах було вибрано два терміни - 10 та 90 діб. Знаючи довжину циклу сперматогенного епітелію у кролів, можна підрахувати, що повне оновлення сперми у цих тварин відбувається протягом 48 діб. Це дає підстави стверджувати, що лише результати експериментів стосовно першого терміну відображають ефекти як прямої, так і непрямої дії іонізуючої радіації на сперму. Проте результати експериментів щодо другого терміну окреслюють опосередковану дію радіації на гамети та сім’яну рідину.
Предста влені да ні свідча ть, що первинні ра діа-ційні ефекти на сперму, котрі спостерігались на 10 добу після опромінення, поступово згасають на 90 добу. Це вказує не тільки на зменшення прямої дії радіації на сім’яну рідину та сперматозоїди в цей термін, а також на перебіг процесів післярадіаційно-го відновлення як в клітинах сперматогенного епітелію, так і в організмі кролів загалом.
Висновки.
1. Показано, що вміст ПГЕ разом з їх гідрокси-льованими у положенні 19 похідними в сім’яній рідині кролів мав тенденцію до зростання порівняно з контролем при дозах 1,0 Гр та 2,0 Гр, а при дозах в
5,0 Гр та 7,0 Гр - до зменшення. Одночасно загальний вміст ПГФ2а разом з 19-ОН ПГФ2а спочатку підвищувався порівняно з контролем при дозі опромінення в 1,0 Гр, зменшувався при дозах 2,0 Гр та 5,0 Гр, а потім знову зростав при дії іонізуючої радіації в дозі 7,0 Гр. Збільшення дози опромінення з 1,0 Гр до 7,0 Гр та пролонгація післярадіаційного терміну спричинили дозозалежну реверсію кількісного співвідношення цих двох класів простагландинів на користь Ф2а при дозах 5,0 Гр та 7,0 Гр.
2. Встановлено, що тотальне опромінення кролів в дозах 2,0-7,0 Гр зумовлює підвищення концентрації цАМФ та іонів кальцію в їх сім’яній рідині при всіх дозах опромінення і післярадіаційних термінах. Це може вказувати на радіаційно-залежну стимуляцію аденілатциклази та мобілізацію депонованого в сперматозоїдах кальцію.
3. З’ясовано, що реакція сперми кролів на радіаційне опромінення рентгенівськими променями позначилась в зменшенні концентрації цинку в сім’яній рідині порівняно з контролем на 10 та 90 добу після опроміненя при дозах в 5 Гр та 7 Гр, тоді як при дозах в 1 Гр та 2 Гр зміни цього параметру не було виявлено.
4. Пролонгація післярадіаційного терміну з 10 до 90 діб сприяла послабленню радіо-індукованих ефектів на вміст іонів кальцію та цАМФ в сім’яній рідині при всіх дозах опромінення, проте майже не впливала на концентрацію іонів цинку.
Перспективи подальших досліджень. Використання експериментальної модельної системи, а саме лабораторних кролів, дозволило встановити дозові закономірності відповіді сигнальних систем в спермі тварин на дію іонізуючого випромінювання. В подальшому планується провести кількісний аналіз простагландинів, цАМФ та іонів металів в спермі чоловіків, що проживають на радіоактивно забруднених територіях України та дати прогностичну оцінку розвитку патологій репродуктивної системи чоловічого населення України.
Література
1. Дублер Е. В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов / Е. В. Дублер. - Л. : Медицина, 1978. - 296 с.
2. Вплив тотального гамма-опромінення тварин на функціональні характеристики сперматозоїдів / В. М. Пушкаренко,
О. С. Петрова, Д. В. Ватліцов [та ін.] // Фізика живого. - 2007. - Т. 15, N 2. - С. 73-76.
3. Клепко А. В. Роль іонних АТФаз в забезпеченні рухливості сперматозоїдів щурів за умов локального опромінення тварин рентгенівськими променями / А. В. Клепко, О. А. Мотрина, А. В. Чернишов, С. В. Андрейченко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2012. - Вип. 17. - С. 393-400.
4. Activity of the Na,K-ATPase alpha4 isoform is important for membrane potential, intracellular Ca2+, and pH to maintain motility in rat spermatozoa / T. Jimenez, G. Sбnchez, E. Wertheimer, G. Blanco // Reproduction. - 2010. - Vol. 139(5). - P. 835-45.
5. Aitken R. J. Significance of intracellular calcium and cyclic adenosine 3’,5’-monophosphate in mechanism by which prostaglandins influence human sperm function / R. J. Aitken, S. Irvine, W. Kelly // Journal of Reproduction and Fertility. -1986. - Vol. 77. - P. 451-462.
6. Bland М. An introduction to medical statistics / М. Bland. - [3rd ed.] - Oxford : Oxford Univ. Press, 2007. - 405 p.
7. Cooper I. The measurement of E and 19-hydroxy E prostaglandins in human seminal plasma / I. Cooper, R. W. Kelly // Prostaglandins. - 1975. - Vol. 10. - P. 507-514.
8. David R. Relationship between calcium, cyclic AMP, ATP and intracellular pH and the capacity of hamster spermatozoa to express hyperactivated motility / R. David, R. White, J. Aitken // Gamete Research. - 1989. - Vol. 22. - P. 163-177.
9. Evidence for a role of cyclooxygenase (prostaglandin synthetase) and prostaglandins in the sperm acrosome reaction and fertilization / C. L. Joyce, N. A. Nuzzo, L. Jr. Wilson, L. J. Zaneveld // Journal of Andrology. - 1987. - Vol. 8. - P. 74-82.
10. Hall A. K. Prostaglandins: biosynthesis, metabolism and mechanism of cellular action / A. K. Hall, H. R. Behrman // Prostaglandins / Ed. J. B. Lee - Amsterdam : Elsevier North Holland, 1982. - P. 1-38.
11. Lewis-Jones D. L. Effects of sperm activity on zinc and fructose concentrations in seminal plasma / L. D. Lewis-Jones,
I. A. Aird, M. M. Biljan // Human Reproduction. - 1996. - Vol. 11, N 11. - P 2465-2467.
12. Localization of cyclooxygenase and production of prostaglandins in bovine spermatozoa / y Shalev, M. Shemesh, T. Levinshal [et al.] // Journal of Reproduction and Fertility. - 1994. - Vol. 101. - P. 405-413.
13. Nelson L. D. Lehninger. Principles of Biochemistry. - 5th edition / D. L. Nelson, M. M. Cox, - W. H. Freeman and Company, 2008. - 1100 p.
14. Origin of prostaglandins in human semen / K. Gerozissis, P. Jouannet, J. C. Soufir, F Dray // Journal of Reproduction and Fertility. - 1982. - Vol. 65. - P 401-404.
15. Roles of bicarbonate, cAMP, and protein tyrosine phosphorylation on capacitation and the spontaneous acrosome reaction of
hamster sperm / P. E. Visconti, J. Stewart-Savage, A. Blasco [et al.] // Biol. Reprod. - 1999. - Vol. 61. - P. 76-84.
16. Seminal plasma components stimulate interleukin-8 and interleukin-10 release / F C. Denison, V. E. Grant, A. A. Calder,
R. W. Kelly // Molecular Human Reproduction. - 1999. - Vol. 5, N 3. - P. 220-226.
17. Sorensen M. B. Chelating of intracellular zinc ions affects human sperm cell motility / M. B. Sorensen, M. Stoltenberg, G. Danscher // Mol. Hum. Reprod. - 1999. - Vol. 5. - P 338-341.
18. Templeton A. A. Prostaglandin concentrations in the semen of fertile men / A. A. Templeton, I. Cooper, R. W. Kelly // Journal of Reproduction and Fertility. - 1978. - Vol. 52. - P 147-150.
УДК 591. 463. 1+612. 616. 2:612. 014. 48
вплив ТОТАЛЬНОГО ОПРОМІНЕННЯ КРОЛІВ РЕНТГЕНІВСЬКИМИ ПРОМЕНЯМИ НА КІЛЬКІСНІ ЗМІНИ ВМІСТУ ПРОСТАГЛАНДИНІВ, цАМФ ТА ІОНІВ МЕТАЛІВ В ЇХ СПЕРМІ
Клепко А. В.
Резюме. Проведено визначення концентрації цАМФ, іонів кальцію та цинку, а також простагландинів Е та Ф2а разом з їх гідроксильованими у положенні 19 похідними в сім’яній рідині кролів після тотального опромінення тіла рентгенівськими променями. Встановлено появу радіаційно- індукованих ефектів в спермі по реакції вищезазначених метаболітів на опромінення, що мала дозозалежний характер і детермінувалась довжиною післярадіаційного періоду.
Ключові слова: рентгенівське опромінення, кролі, сім’яна рідина, простагландини, цАМФ, кальцій, цинк.
УДК 591. 463. 1+612. 616. 2:612. 014. 48
ВЛИЯНИЕ ТОТАЛЬНОГО ОБЛУЧЕНИЯ КРОЛЕЙ РЕНТГЕНОВСКИМИ ЛУЧАМИ НА КОЛИЧЕСТВЕННЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ СОДЕРЖАНИЯ ПРОСТАГЛАНДИНОВ, цАМФ, А ТАКЖЕ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В ИХ СПЕРМЕ
Клепко А. В.
Резюме. Проведено определение концентраций цАМФ, ионов кальция и цинка, а также простагланди-нов Е и Ф2а вместе с их гидроксилированными в 19-ом положении производными в семенной жидкости кролей после тотального облучения тела животных рентгеновскими лучами. Установлено появление ради-ационно индуцированных эффектов в сперме по возникновению реакции вышеуказанных метаболитов на облучение, которая имела дозозависимый характер и детерминировалась продолжительностью пострадиационного периода.
Ключевые слова: рентгеновское облучение, кролики, семенная жидкость, простагландины, цАМФ, кальций, цинк.
UDC 591. 463. 1+612. 616. 2:612. 014. 48
Impact of Rabbits Total Body Irradiation By X-Rays on Quantitative Changes of Prostaglandins, Camp and Metal Ions in their Sperm
Klepko A. V.
Summary. A quantitative determination of cAMP, calcium, zinc, PGE, PGF2a, 19-OH PGE and 19-OH PGF2a in semen plasma of rabbits after their total body irradiation by X- rays was carried out. In consequence, the appearing of radiation inducible effects in sperm as concentration shifts of the said components was elucidated.
Key words: total irradiation, X-rays, rabbits, prostaglandins, cAMP, calcium, zinc.
Стаття надійшла 11. 03. 2013 р.
Рецензент - проф.. Почерняєва В. Ф.
