Дослідження молекулярних механізмів внутрішньоклітинної передачі сигналу за умов злоякісного росту та променевої терапії Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

Фізика живого, Т. 18, N0 2, 2010. С.136-141.

© РаєцькаЯ.Б., Строцька Є.А., Мандрик С.Я., Преображенська Т.Д., ОстапченкоЛ.І.

ІЧпмо оНІїс Аіпс

п » п.|іа.м‘і('іі(чмч'іисг.ін'1

УДК 577.152.25

ДОСЛІДЖЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНИХ МЕХАНІЗМІВ ВНУТРІШНЬОКЛІТИННОЇ ПЕРЕДАЧІ СИГНАЛУ ЗА УМОВ ЗЛОЯКІСНОГО РОСТУ ТА ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ

Раєцька Я.Б., Строцька Є.А., Мандрик С.Я., Преображенська Т.Д., Остапченко Л.І.

ННЦ «Інститут біології»Київського національного університету імені Тараса Шевченка

е-тай:гаеі8ка@уапйех.ги

Надійшла до редакції 02.03.2010

Робота присвячена дослідженню ключових компонентів системи трансдукції сигналу та особливостей процесів вільнорадикального окиснення ліпідів за умов злоякісного росту карциноми Герена і променевої терапії. На підставі проведених досліджень встановлено, що опромінення призводить до змін значень пероксидного окислення ліпідів та молекулярних механізмів трансдукції сигналу за умов злоякісного росту. Порушення процесів пероксидації в результаті опромінення супроводжувалося змінами активності аденілат- та гуанілатциклаз, вмісту цАМФ та цГМФ, а також ферментів, активність яких модулюється вищезазначеними чинниками (цАМФ-, цГМФ-, Са2+,фосфоліпідзалежні протеїнкінази).

Ключові слова: карцинома Герена, променева терапія, мембранозв’язані ферменти, процеси вільнорадикального окиснення ліпідів.

ВСТУП

Під час неопластичної трансформації клітин спостерігається накопичення великої кількості онкогенних продуктів, які є нормальними або спотвореними елементами сигнальних систем ростових факторів. Різноманітні ростові фактори, у свою чергу, виконують функцію регуляції росту, диференціювання й імунної відповіді лімфоїдних клітин. У складний і багатоступеневий процес неопластичної трансформації залучено численні механізми, що включають порушення експресії певних генів, аномальну продукцію цитокінів, гіперекспресію їх рецепторів, спотворення передачі регуляторних сигналів від специфічних рецепторів плазматичної мембрани до ядра клітини. До таких механізмів слід віднести ряд внутрішньоклітинних сигнальних систем, ключовими ланками яких є протеїнкінази. їх активність може змінюватись під впливом різних онкогенних факторів [3]. Клітина в стаціонарному динамічному стані потребує нормального функціонування її ферментних систем, зокрема, тих, що приймають участь у трансдукції сигналів. Серед них особливе значення має месенджерний каскад, вторинними посередниками в якому є циклічні нуклеотиди (цАМФ, цГМФ). Зміни внутрішньоклітинної концентрації цАМФ і цГМФ призводять як до гальмування, так і до активації метаболізму та диференціювання клітини, що залежить від фази клітинного циклу, тривалості й кінетики змін концентрацій циклічних АМФ і ГМФ. Особливого значення набувають дослідження активності мембранозв’язаних ферментів та

особливостей процесів їх вільнорадикального

окиснення ліпідів (ВРОЛ), що обумовлюють

цілісність структури та нормальне функціонування мембран у клітинах. Відомо що, утворення різноманітних продуктів реакцій перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), може гальмувати

проліферативну активність клітин, тоді як зниження концентрації вільних радикалів призводить до прискорення поділу клітин. Інгібітори вільнорадикальних реакцій - антиоксиданти

відіграють значну роль у регуляції каскаду реакцій ПОЛ.

Проте сучасний рівень знань щодо молекулярних механізмів трансдукції сигналів у клітинах різного походження за умов злоякісного росту та променевої терапії для з’ ясування їх ролі в цих процесах недостатні, виникає необхідність подальших досліджень у даному напрямку.

Метою даної роботи було з’ясування молекулярних механізмів трансдукції сигналів у клітинах різного походження при розвитку карциноми Герена, локальному рентгенівському опроміненні тварин у терапевтичних дозах, а також застосуванні антиоксидантів природного походження.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

В дослідах використовували білих лабораторних щурів-самців масою 130±10 г, (розведення віварію УНДІОР), яких утримували на стандартному раціоні віварію.

Тваринам трансплантували карциному Герена шляхом підшкірної ін’єкції у ділянку стегна задньої

ВНУТРІШНЬОМОЛЕКУЛЯРНА ТАУТОМЕРИЗАЦІЯ ТА КОНФОРМАЦІЙНА МІНЛИВІСТЬ ДЕЯКИХ КЛАСИЧНИХ МУТАГЕНІВ-ПОХІДНИХ ПУРИНОВИХ ОСНОВ ДНК: КВАНТОВО-ХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ____________

кінцівки 20%-ної суспензії пухлинних клітин на 0,9%-му розчині №СІ, отриманих від щура-донора за методикою [4].

При дослідженні ПОЛ та молекулярних механізмів трансдукції сигналу пухлину на 8-му добу після прищеплення піддавали локальному рентгенівському опроміненню в терапевтичних дозах на апараті РУМ-17 за таких умов: напруга - 180 кВ, сила струму - 10 мА, фільтри - 0,5 мм Си +1,0 мм Лі, потужність дози - 123 Р/хв, шкірно-фокусна відстань

- 25 см. Тварин декапітували через 1, 3 та 7 діб після локального опромінення.

Вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ у плазмі крові та тканинах визначали за методом [5]. Активність СОД визначали використовуючи метод [6], що базується на здатності ферменту конкурувати з НСТ за супероксидні аніони, які утворюються в результаті аеробної взаємодії НАДН і ФМС. Активність каталази у плазмі крові та тканинах щурів визначали як рекомендовано в роботі [7], що базується на здатності перекису водню утворювати із солями молібдену стійкий забарвлений комплекс.

Вміст циклічних нуклеотидів, активність протеїнкіназ та ФДЕ визначали в цитозольній фракції клітин, яку отримували, використовуючи рекомендації [8].

Вміст циклічних нуклеотидів у лімфоїдних клітинах визначали за методом [9]. Активність циклонуклеотидзалежних протеїнкіназ проводили за рекомендаціями [10]. Визначення активності

Са2+,фосфоліпідзалежної протеїнкінази проводили за методом [11]. Визначення активності тирозинових протеїнкіназ проводили за рекомендаціями [11]. Активність ФДЕ визначали використовуючи методом тонкошарової хроматографії на пластинках БіІиіЬІ [12]. Активність ГЦ визначали за методом послідовної хроматографії на колонках А12О3 і Ба^^ех, використовуючи рекомендації. Визначення активності АЦ проводили як рекомендовано в роботі [13].

Активність усіх досліджуваних протеїнкіназ визначали за включенням Рн із (у- Р/-АТФ) до

білкових субстратів фосфотрансферазної реакції. Радіоактивність вимірювали в толуольному сцинтиляторі ЖС-107, на лічильнику “БеЬ;а-300“ (США). Питому активність ферментів виражали в пмоль 32Рн за 1 хв на 1 мг білка.

Експериментальні дані обробляли загальноприйнятими методами статистики [14].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Було досліджено ключові компоненти ПОЛ та активність антиоксидантних ферментів у клітинах головного мозку, печінки, селезінки, тимусу, пухлини та у плазмі крові щурів у різні терміни після опромінення пухлини в дозі 25 Гр. Значне зростання інтенсивності ПОЛ у тканинах головного мозку, печінки, селезінки й крові щурів спостерігалося безпосередньо після локального опромінення пухлини (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст ТБК-активних продуктів (нмоль/мг білка) у селезінці та пухлині щурів із карциномою Герена

№ п/п Групи тварин, умови досліду Термін досліджень після локального рентгенівського опромінення

15 хв 1 доба 3 доби 7 діб

Селезінка

1 Інтактні щури 77,9+1,3

2 КГ (контроль) а 576,0+7,4 а 286,5+4,2 а 267,3+2,8 а 213,3+2

3 КГ + ЛРО 318,9+5,6* 273,7+3,9 231,8+4,3 142,6+2*

Пухлина

1 КГ (контроль) 169,2+3,4 148,4+2,3 69,0+1,1 46,1+3,3

2 КГ + ЛРО 200,5+3,5 329,5+4,1 101,84+1,9 216,2+3,4

Примітки (тут і далі): 1. * - вірогідні зміни порівняно з інтактними тваринами (р<0,05); 2. КГ - карцинома Герена; 3. ЛРО - локальне рентгенівське опромінення

Отже, на початковому етапі злоякісний процес викликає закономірне підвищення вмісту ТБК-активних продуктів ПОЛ при злоякісному рості. В останні терміни досліджень відбувалося значне зниження ТБК-активних продуктів у пухлині, органах і плазмі крові. Досить високий рівень ТБК-активних продуктів у пухлині, який був виявлений нами на 15хв після локального рентгенівського опромінення, на 7му добу знижувався у 3,7 рази. Зниження рівня ТБК-активних продуктів ПОЛ в органах і крові щурів може

бути викликане зменшенням вмісту ліпідів та інших його субстратів, внаслідок їх утилізації пухлиною, що росте.

Було встановлено, що в пухлинній тканині опромінення викликає істотне підсилення ліпопероксидації, що є проявом деструктивної дії антиоксидантних ферментів та променевої терапії.

Активність СОД та каталази знижувалась особливо у віддалені терміни після дії радіації (табл. 2).

Таблиця 2.

Раєцька Я.Б., Строцька Є.А., Мандрик С.Я., Преображенська Т.Д., Остапченко Л.І.

Активність супероксиддисмутази (ум. од./мг білка) та каталази (нмоль/хв-мг білка) в селезінці та пухлині щурів з карциномою Герена після локального рентгенівського опромінення (М ± т; п=6)

№ п/п Групи тварин, умови досліду Термін досліджень після локального рентгенівського опромінення

15 хв 1 доба 3 доби 7 діб

Активність супероксиддисмутази

Селезінка

1 Інтактні щури 1,20+0,01

2 КГ (контроль) а 0,55+0,2 а 0,62+0,02 а 0,9+0,02 а 0,54+0,1

3 КГ + ЛРО 0,47+0,1* 0,51+0,01* 0,89+0,1* 0,38+0,1*

Пухлина

1 КГ (контроль) 0,48+0,1 0,51+0,02 1,4+0,04 0,83+0,1

2 КГ + ЛРО 1,01+0,2 0,94+0,05 1,1+0,02 0,80+0,1

Активність каталази

Селезінка

1 Інтактні щури 174,27+2,81

2 КГ (контроль) 77,1+1* 154,5+2,5* 83,1+2,4* 35,01+1*

3 КГ + ЛРО а 94,2+0,9 124,6+3,7* а 64,1+1,1 43,34+1*

Пухлина

1 КГ (контроль) 141,3+2,7 188,64+3,8 76,6+2,4 53,2+2,1

2 КГ + ЛРО 121,77+1,9 151,31+3,8 70,9+1,7 35,1+2,1

Таблиця 3

Активність аденілатциклази (АЦ), гуанілатциклази (ГЦ) [пмоль/хв*мг білка], фосфодіестераз(ФДЕ) цГМФ і цАМФ у тканинах селезінки, тимусу, пухлини щурів до і після опромінення пухлини (М±т; п=3-5)

Орган Експериментальний стан АЦ ГЦ ФДЕ

цАМФ цГМФ

Селезінка контроль (інтактні щури) 24,1 ± 3,8 1,6 ± 0,2 334,0 ± 31,6 0,68 ± 0,2

8 доб. після прищеплення 28,1± 2,5 1,8 ± 0,3 240 ± 16,5* 0,4 ± 0,2

1 доб. після опромінення 12,6± 2,1 2,3 ± 0,3* 280 ± 16,4* 0,38 ± 0,2

3 доб. після опромінення 14,1± 3,2 2,2 ± 0,2 260 ± 15,0* 0,42 ± 0,3

7 доб. після опромінення 21,0± 2,3* 1,9 ± 0,4 290 ± 20,5 0,73 ± 0,3

Тимус контроль (інтактні щури) 8,2 ± 1,2 1,1 ± 0,1 240 ± 25,3 0,73 ± 0,1

8 доб. після прищеплення 7,5 ± 1,5 1,5 ± 0,2* 220 ± 11,8 0,5 ± 0,1*

1 доб. після опромінення 6,5± 1,8 2,1 ± 0,2* 260 ± 11,8* 0,5 ± 0,2

3 доб. після опромінення 6,2± 2,1 2,4 ± 0,1* 240 ± 11,2* 0,68 ± 0,2

7 доб. після опромінення 7,5± 2,8 1,8 ± 0,5 250 ± 15,1 0,54 ± 0,3

Пухлина 8 доб. після прищеплення 8,4 ± 2,3* 0,98 ±0,15 220 ± 12,8 0,9 ± 0,2*

1 доб. після опромінення 6,8 ± 2,1 2,25 ± 0,2* 205 ± 10,1 1,15 ± 0,3

3 доб. після опромінення 5,8 ± 1,8 2,8 ± 0,2* 295 ± 15,8* 1,1 ± 0,2

7 доб. після опромінення 5,6 ± 2,1 2,95 ± 0,2 201 ± 10,1* 0,85 ± 0,2

*- р< 0,05 порівняно з контролем.

Отримані дані свідчать про те, що механізми антиоксидантного захисту спрямовані на знешкодження продуктів перекисного окиснення в умовах пухлинного процесу. Можна припустити, що зростання активності ферментів антиоксидантної системи, яке співпадає з періодом підвищеної інтенсивності ПОЛ, відбувається завдяки вмиканню адаптивно-компенсаторних механізмів захисту та підтримання фізіологічного гомеостазу щурів. Радіоіндуковане пошкодження білків-рецепторів

може стосуватися трансдукції сигналів від мембрани через різні клітинні месенджерні каскади. Тому ми

дослідили ключові компоненти клітинних сигнальних систем в імунних органах щурів за умов пухлинного процесу при опроміненні.

З літератури відомо, що інтенсивність вільнорадикальних процесів ПОЛ взаємозв’язана із станом фосфоліпідів біомембран, і має надзвичайно важливе значення для регуляторної й інформаційної ролі мембран [15].

Фізико-хімічний стан ліпідів мембран -залежить від складу, рівня ПОЛ, в’язкості та ін., істотно впливає на функціонування мембранно-зв’язаних ферментів, зокрема, аденілатциклази [16].

Аденілат- та гуанілатциклази, а також ФДЕ цГМФ та цАМФ є ключовими ферментами сигнальної системи циклічних нуклеотидів. Порушення їх функціонування впливає на розвиток патологічних процесів. Показано, що зміни рівня ПОЛ при опроміненні супроводжувались зміною активності ферментів синтезу (зниження активності АЦ та підвищення активності ГЦ), та гідролізу (ФДЕ) циклічних нуклеотидів. Показано дворазове зменшення активності АЦ у селезінці, тимусі та пухлині порівняно з контролем як за умов розвитку патології, так і на фоні опромінення. Активність ГЦ збільшувалась у всі терміни після опромінення. (табл.3).

Зміни активності ФДЕ цАМФ у досліджуваних органах мали різноспрямований характер: так, у початкові терміни досліджень в усіх органах активність ферменту знижувалась порівняно з

А 22 20 §18 Е 16 ю 14 ■І 12 ^3 10 с 8 о к

1 2 3 4 5

□ селезінка птимус □ пухлина

контрольними значеннями, в кінцеві терміни після опромінення активність ФДЕ цАМФ незначно підвищувалась у лімфоїдних та пухлинних клітинах.

Активність ФДЕ цГМФ у селезінці і тимусі зменшувалась незначно, здебільшого на 3-тю і 7-му добу після опромінення.

Оскільки досліджувані нами ферменти контролюють рівень циклічних нуклеотидів, нами було досліджено вміст цАМФ та цГМФ у клітинах селезінки, тимусу та пухлини за умов злоякісного росту та променевої терапії.

Ми виявили зміни рівня вторинних посередників (зниження концентрації цАМФ, та підвищення концентрації цГМФ) у клітинах опромінених щурів із пухлинами.

Ефект спостерігався як у тканинах здорових органів, так і в пухлинах (рис. 1.).

Б 4

|3

.о

с

§1

1 2 3 4 5

□ селезінка И тимус □ пухлина

Рис. 1. Вміст циклічних нуклеотидів цАМФ (А) та цГМФ (Б) у тканинах селезінки, тимусу, пухлини щурів до і після опромінення пухлини:

1) контроль - інтактні щури; 2) 8 діб після прищеплення пухлини;

3) 1 доба після опромінення; 4) 3 доби після опромінення;

5) 7 діб після опромінення.

Отримані результати дають підстави припустити, що встановлені суттєві радіоіндуковані зміни рівнів циклічних нуклеотидів пов’язані з порушенням функціонуванням ферментів їх синтезу (АЦ та ГЦ).

Визначено активність ферментів

циклонуклеотидзалежного та поліфосфоінозитидного месенджерних каскадів, які реалізують ефекти досліджуваних сигнальних молекул. Нами було виявлено, що опромінення щурів із карциномою призводить до порушення активності

циклонуклеотидзалежних протеїнкіназ (А- і в-кіназ) та Са2+, фосфоліпідзалежної протеїнкінази (С-кінази).

Пострадіаційні зміни активності відповідних протеїнкіназ були різними і залежали від типу тканини та терміну дослідження.

Особливий інтерес викликають дані, що були отримані при визначенні активності тирозинової протеїнкінази за умов радіаційного впливу при пухлинному процесі.

У тканинах усіх досліджуваних органів активність цього ферменту після прищеплення карциноми Герена зростала, що найбільшою мірою виявилось саме у пухлинних клітинах.

160

го 140

Б 120 .о ■- 100

т 80

х

:а 60 40 с= 20 0

1

ГЇ НР ІР 1

II 1 Ш-ШСл.л

1 2 3 4 5

□ селезінка Птимус Рпухлина]

Рис. 2. Активність тирозинової протеїнкінази в тканинах селезінки, тимусу, пухлини щурів до і після опромінення пухлини:

1) контроль - інтактні щури; 2) 8 діб після прищеплення пухлини;

3) 1 доба після опромінення; 4) 3 доби після опромінення;

5) 7 діб після опромінення

Отримані дані узгоджуються з літературними -щодо збільшення тирозинкіназної активності під час пухлинного процесу [17]. Після опромінення

тирозинкіназна активність різко зменшувалась в

2

0

Раєцька Я.Б., Строцька Є.А., Мандрик С.Я., Преображенська Т.Д., Остапченко Л.І.

тканинах інтактних тварин і у неопромінених тварин із пухлиною. У той же час активність інших А- , G- та С-кіназ не зазнавала такого чіткого падіння при опроміненні.

При цьому ефект опромінення на активність тирозинової протеїнкінази був найбільш виявленим саме в пухлинних клітинах, де її рівень був мінімальним порівняно зі здоровими клітинами селезінки та тимусу (рис. 2). Таким чином, можна вважати, що корегуючий вплив опромінення на злоякісні клітини пов’язаний із зниженням спонтанно великої активності тирозинової протеїнкінази, причому такий ефект спостерігається й у здорових органах.Отже, радіотерапія на певному етапі динаміки розвитку пухлин приводить до нормалізації біохімічних показників клітинного метаболізму. Кількісні зміни вмісту циклічних нуклеотидів, а також активності ферментів їх синтезу й гідролізу й тих, що каталізують завершені етапи проходження сигналів, засвідчують участь регуляторних систем у формуванні адаптаційних реакцій на пошкоджуючий вплив злоякісного росту та радіації.

ВИСНОВКИ

Досліджено динаміку пероксидного окиснення ліпідів, ключових компонентів антиоксидантної захисної системи й трансдукції сигналу в тканинах ряду органів (головного мозку, печінці, селезінці, тимусі) та пухлинах карциноми Герена щурів при локальному рентгенівському опроміненні пухлини в терапевтичних дозах.

Література

1. Little B. Radiation carcinogenesis // Carcinogenesis. -

2000. - Vol. 21, №3. - P.397-404.

2. Boutin J. C. Tyrosine protein kinase assays // J.of

Chromatogr. - 1996. - Vol.684 - P.179-199.

3. Burke F., Balkwill F.R., Kossodo S. Cytokines and cancer. In: Remick D.G., Friedland J.S., eds. // Cytokines in Health and Disease, 2-nd ed. New York: Marcel Dekker, Inc. 1997. -P.169-185.

4. Западнюк И.П., Западнюк Б.В., Захария Е.А. и др.

Лабораторные животные: разведение, содержание,

использование в эксперименте - К.: Вища шк.., 1983. - 383с.

5. Барабой В.А., Орел В.Э., Карнаух И.М. Пероксидное окисление и радиация. - К.: Наук. думка, 1991. - 256 с.

6. Поберезкин Н.Б., Осинская Л.Ф. Биологическая роль супероксиддисмутазы // Укр. биох. журн. - 1989. - т.61, № 2. - С.14.

7. Королюк М.А., Иванова Л.И., Майорова Г.И. Метод определения активности каталазы // Лаб. дело. - 1988. - №1.

- С.16-19.

8. Древаль В.И., Финаин А.В., Баранник Е.А. //Укр.биохим.журн. - 1989. - Т61, №2.- С.16-19.

9. Steiner, 1972. Steiner A.L., Wehmann R.E., Parker C.W., Kipnis D.N. Advances in cyclic nukleotide research - N.Y.: Raven Press, 1972. - P. 51-61.

10. Gill G. N., Walton GM. Assay of cyclic nucleotide dependent protein kinase // Advances in cyclic nucleotides research / Eds. G. Brooker, P. Greengard/. -1979 - Vol.10.

- P. 93-105

11. Boutin J. C. Tyrosine protein kinase assays // J.of Chromatogr. - 1996. - Vol.684 - P.179-199.

12. Лазаревич В.Г., Меньшиков М.Ю., Ткачук В.А.. Характеристика двух форм фосфодиэстераз циклических нуклеотидов и Са2+-зависемого белкового регулятора в скелетны мышцах кролика // Биохимия. - 1979. - №10 -С. 1842-1852.

13. Брандт З. Статистические методы анализа наблюдений -М.: Мир,1975. - 312 с.

14. Б^лакова Е.Б., Алесенко А.В., Молочкина Е.М. и дp. Биоантиоксиданты в лучевом жфажении и злокачественном pосте. - М., 1975. 211 с.

15. Лю Б.Н., Шайхутдинов Е.М. Физико-химические и биокибернетические аспекты онкогенеза. - Алма-Ата: Гылым, 1991. - 272с.

16. Thompson A., Fry D., Kraker A., Denny W. Tyrosine kinase inhibitors. 2 // J. Med. Chem.- 1994. - Vol.37. - P.598-609.

ИССЛЕДОВАНИЕ МОЛЕКУЛЯРНЫХ МЕХАНИЗМОВ ВНУТРИКЛЕТОЧНОЙ ПЕРЕДАЧИ СИГНАЛА ПРИ ЗЛОКАЧЕСТВЕННОМ РОСТЕ И ЛУЧЕВОЙ ТЕРАПИИ

Раецкая Я.Б., Строцкая Э.А., Мандрык С.Я., Преображенская Т.Д., Остапченко Л.И.

Работа посвящена исследованиям ключевых компонентов трансдукции сигнала и особенностям процессов свободнорадикального окисления липидов в условиях злокачественного роста карциномы Герена и лучевой терапии. На основании проведенных исследований было установлено, что облучение приводит к изменениям показателей пероксидного окисления липидов и молекулярных механизмов трансдукции сигнала при злокачественном росте. Нарушение процессов пероксидации в результате облучения сопровождалось изменением активности аденилатциклаз и гуанилатциклаз. Изменялось содержания циклического аденозинмонофосфата и циклического гуанозинмонофосфата, что было обусловлено пострадиационными изменениями активности ферментов синтеза исследуемых циклических нуклеотидов. А также изменялась активность цАМФ-, цГМФ-, Са2+,фосфолипидзависимой и тирозиновой протеинкиназ, что было вызвано пострадиационными изменениями в содержании основных модуляторов активности выше указанных ферментов.

Ключові слова: карцинома Герена, лучевая терапия, мембранносвязанные ферменты, процессы свободнорадикального окисления липидов.

THE INVESTIGATION OF INTRACELLULAR SIGNAL TRANSDUCTION MOLECULAR MECHANISMS UNDER CANCEROUS GROWTH AND RADIOTHERAPY CONDITIONS

Raetska Ya.B., Strotska E.A., Mandryk S.Ya., Preobrazhenska T.D., Ostapchenko L.I.

The article containe the results of the investigations of peroxidation processes and activities of some membrane-bound enzymes in rat tissues under cancerous growth conditions. It has been shown that irradiation of rats with Geren carcinoma by therapeutic doses of x-rays improved cell methabolic processes in tumor and organs. The irradiation weakened there peroxidation processes and activated antioxidative enzymes. Besides irradidtia partially normalized function of signal systems by its effects on eheir enzymes. Positive effect of complex theraphy including irradiatich and natural antioxidatsve preparations these biochemical indexes has been established. It was established that administration of antioxidants normalizes the lipid peroxidation processes and enhances the radiotherapy effectiveness. Other confirmation is that irradiation in therapeutic doses leads to partial normalization of abovementioned cascades functioning.

Key words: Geren carcinoma, radiotherapy, membrane-bound enzymes, free-radical lipid oxidation processes.