CC BY
10
Рефериш
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ДОПОЛНИТ ЕЛЬНОЙ ЭНДОТ ЕЛИОПРОТ ЕКТ ОРНОЙ ТЕРАПИИ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА Кузьминова Н.В., Романова В.А.,, Серкова В.К., Лукъянцева Г.В., Осовская Н.Ю., Князькова И.И., Гаврилюк А. А., Марчак Т. В. С целью изучения эффективности дополнительного назначения эндотелиопротекторной терапии в зависимости от варианта течения ишемической болезни сердца (ИБС) обследовано 43 больных. Все обследованные дополнительно к стандартной базисной терапии принимали фиксированную комбинацию мельдония (180 мг) с гамма-бутиробетаином (60 мг) перорально по 2 капсулы дважды в сутки в течении 4 недель. В зависимости от варианта течения ИБС больные были распределены в 2 группы. В первую группу (n=22) включены больные со стабильным течением ИБС, вторую группу (n=21) составили пациенты с нестабильной стенокардией. Оценка параметров проводилась до назначения терапии и через 1 месяц от ее начала. Комплексное лечение (базисная терапия плюс фиксированная комбинация мельдония с гамма-бутиробетаином) приводило к существенному (р<0,05) улучшению клинического состояния больных ИБС и функционального состояния эндотелия (сосудодвигательной и адгезивной функций), причем достоверно (р<0,05) более выразительные результаты получены у пациентов с нестабильной стенокардией. Следовательно, добавление фиксированной комбинации мельдония с гамма-бутиробетаином к стандартной терапии больных ИБС оказывает существенное эндотелиопротекторное влияние и способствует стабилизации течения заболевания.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, нестабильная стенокардия, эндотелиальная дисфункция, мельдоний, гамма-бутиробетаин
Стаття надшшла 24.05.2019 р.
COMPARATIVE ASSESSMENT OF THE EFFICACY OF ADDITIONAL ENDOTHELIAL-PROTECTIVE THERAPY IN PATIENTS WITH
CORONARY HEART DISEASE Kuzminova N.V., Romanova V.O., Sierkova V.K., Lukyantseva H.V., Osovska N.Yu., Knyazkova I.I., Havrylyuk A.O., Marchak T.V.
To study the efficacy of additional appointment of endothelial-protective therapy, depending on the variant of coronary heart disease (CHD) course, 43 patients were examined. All subjects additionally to standard basic therapy received a fixed combination of meldonium (180 mg) with gamma-butyrobetaine (60 mg) orally 2 capsules twice daily for 4 weeks. Depending on the CHD variant patients were divided into 2 groups. The first group (n=22) included patients with stable CHD course, the second group (n=21) was consisted from patients with unstable angina. The parameters were evaluated before the prescription of therapy and 1 month after its initiation. Complex treatment (basic therapy plus fixed combination of meldonium with gamma-butyrobetaine) resulted in a significant (p<0.05) improvement of both clinical status of CHD patients and functional state of endothelium (vasomotor and adhesive functions). Moreover, significantly (p<0.05) more pronounced results were obtained in patients with unstable angina. Thus, an addition of a fixed combination of meldonium with gamma-butyrobetaine to standard therapy for patients with coronary heart disease has a significant endothelial-protective effect and contributes to the disease stabilization.
Key words: coronary heart disease, unstable angina, endothelial dysfunction, meldonium, gamma-butyrobetaine.
Рецензент Шеттько B.I.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-112-117 УДК 616.155.392:576.8.06-095
О. А. Мельник. А.П. Рибальська. II.В. I оршног.а. 11.М.1ре1як ДУ «liii iiiiyi 1еч;и<>.nun ia фансфунолоиТ НАМН УкраТни». КиТг
ВПЛИВ ПРОБ1ОТИЧНОГО ПРЕПАРАТУ НА М1КРОБ1ОЦЕНОЗИ ВЕРХН1Х ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В У ХВОРИХ НА ГОСТРУ М1СЛО1ДНУ ЛЕЙКЕМ1Ю
e-mail igtmicrob@ukr.net
У 22 хворих на гостру MiCTo'^Hy лейкемш на етапах шдукци та консолщаци ремюи у динамщ пробютично! терапи проводився мкробюлопчний мошторинг мкрофлори верхшх дихальних шляхiв (ВДШ). Було iзoльoванo 186 штамiв бактерiй, дрiжджoпoдiбних i мiцелiальних грибiв. Шсля заюнчення прийому пробютика у пацieнтiв спoстерiгали елiмiнацiю i3 даних бioтoпiв мiкрooрганiзмiв рoдiв Corynebacterium, Enterococcus, Aspergillus та видiв: S.aureus, S.epidermidis, S.saprophyticus. У 10 (46%) оаб пiсля проведеного курсу пробютикотерапи було виявлено «приховаш патогени» - мiкрooрганiзми, що не iзoлювалися на початку дoслiдження - S.epidermidis та S.aureus, Moraxella catarrhalis, Micrococccus, Enterococcus, Actynomyces, Aspergillus та Candida. Виявлений феномен «прихованих патoгенiв» дозволяе всебiчнo охарактеризувати мiкрoбioценoзи хворих, отримати додатковий дiагнoстичний ефект з точки зору визначення етioлoгiчних фактoрiв.
Ключош слога: гостра мiелoíдна лейкемiя, мкробюценоз, верхнi дихальнi шляхи, прoбioтики, «приховаш патогени».
Робота е фрагментом НДР «Дождження 3damHocmi до бiоплiвкоутворення i патогенных властивостей збуднитв шфекцшно-запальних ускладнень у хворих на гостру лейкемЮ та визначення ролi пробiотичних препаратiв у руйнаци мжробних бiоплiвок», № державноi реестраци 0117U004313.
Гостра м1ело!дна лейкем1я (ГМЛ) — гетерогенна група злояюсних захворювань системи кров1, що характеризуються ураженням юсткового мозку морфолопчно незршими, бластними кттинами, що накопичуючись, витюняють нормальш паростки кровотворення. ГМЛ посщае провщне мюце в структур1 захворюваносп на гемобластози та складае майже третину 1хньо1 загально! кшькосп. Захворюванють на ГМЛ коливаеться вщ 3,5 до 7,75 випадюв на 100 тис.
© О.А. Мельник, А.П. Рибальська, 2019
населення на piK [3, 13]. Етютропна тератя з урахуванням шдивщуально1 чутливосп збудникiв дозволила досягти певних успiхiв у лiкуваннi хворих з шфекщйно-запальними ускладненнями (1ЗУ), проте важкi шфекщйно-запальш процеси, частота яких у pазi застосування високодозово1 полiхiмiотеpапil (ПХТ) становить майже 80 %, i надалi залишаються основною причиною смеpтi пащенпв [1, 5].
Слiд зазначити, що важливу роль в шщаци чи стабшзаци 1ЗУ piзноl локалiзащl - у рестраторному, кишечному, уpогенiтальному трактах тощо, вiдiгpаe аутофлора хворого [2]. Особливе значення в пiдтpимцi системи гомеостазу людини мае мiкpофлоpа травного тракту, зокрема, дистального вiддiлу товстого кишечника, мшробна популяцiя якого у практично здорових ошб бере участь у перетравленш й всмоктуваннi компонент 1ж1, стимуляцп мiсцевого iмунiтету. Дисфункщя кишечного бар'еру, що порушуе нормальний мiкpобiоценоз бiотопiв i виникае внаслщок ди хiмiотеpапевтичних пpепаpатiв, призводить до зникнення представниюв нормофлори та транслокацп умовно патогенних бактеpiй (УПБ) за кровотоком в iншi бiотопи, у тому чи^ в носову порожнину й зiв, спричиняючи 1ЗУ [9, 10].
На rai високого ризику розвитку 1ЗУ та розповсюдження мультирезистентних збудникiв, новим, альтернативним до антибютиюв методом впливу на умовно патогенну мiкpобiоту макpооpганiзму може стати використання пробютиюв, що доведено в експериментальних та клiнiчних дослiдженнях [4]. Одним iз важливих фактоpiв, окpiм здатносп пpобiотикiв стримувати функцп розмноження УПБ та сприяти елiмiнацil з бютошв небажано1 мiкpофлоpи, е так звана !х «провокащйна» дiя, коли шсля закiнчення курсу пробютикотерапи у мшробюценозах виявляються види УПБ, якi не iзолювалися на початку прийому пробютичного препарату.
Метою роботи було встановити вплив пробютичного препарату на основi молочнокислих бактеpiй на склад мшробюти носово1 порожнини й зiву хворих на гостру мiелоlдну лейкемiю.
Матерiал i методи дослiдження. Пацiенти перебували на лiкуваннi у вiддiленнi захворювань системи кpовi ДУ «1нститут гематологи та трансфузюлоги НАМН Украши» на базi Ки1всько1 мюько1 клшчно1 лшарш № 9 i надавали шформовану згоду на участь у дослщженш. Пiд спостереженням знаходилися 22 хворих, серед яких: 12 чоловшв вшом вiд 21 до 70 роюв i 10 жiнок вiком 25 - 70 роюв. Дiагноз ГМЛ встановлювали на пiдставi ктшчно1 картини захворювання, моpфологiчного аналiзу периферично1 кpовi та кiсткового мозку (кiлькiсть блас^в бiльше 20 % вiд ушх нееритро1дних клiтин). Мiелоlдну належнiсть бласпв визначали методами цитохiмiчного дослiдження та iмунофенотипування кiсткового мозку i кровь Ваpiант захворювання визначали вiдповiдно до Мiжнаpодноl статистично1 класифшаци. Пiдваpiанти ГМЛ визначали за кpитеpiями ФАБ-класифшаци.
При вибоpi програми та штенсивносп ПХТ враховували ваpiант захворювання, перюд та фактори ризику. Для шдукцп pемiсil у хворих на ГМЛ застосовували стандартну схему хiмiотеpапil (ХТ) „7+3", що включае: цитаpабiн (цитозар) 100 мг/м2/добу в 1-7 добу двiчi на добу (з 12 годинним штервалом) та один з антрациклшових антибiотикiв (в 1-3 добу внутршньовенно 15-30-хвилинною iнфузiею), iдаpубiцин (заведос) - 12 мг/м2/добу або доксорубщин (адpiабластин) 40 мг/м2/добу. Вiдповiдь на шдукцшну ХТ оцiнювали пiсля 1-го та 2-го куршв лiкування; результати лшування - згiдно iз загальноприйнятими кpитеpiями. Повну pемiсiю констатували при нормальному стввщношенш всiх паpосткiв кровотворення та виявленш 5 та менше вiдсоткiв бластних клiтин в астрам кiсткового мозку, !х вiдсутностi в периферичнш кpовi та спинномозковiй рщиш, кiлькостi нейтpофiлiв у пеpифеpичнiй кpовi 1,5х109/л та бiльше, тpомбоцитiв - не менше 100,0х109/л. Мiкpобiологiчнi дослщження бiотопiв носово1 порожнини й зiву хворих базувалися на визначеннi кшьюсного та видового складу мiкpооpганiзмiв, що колошзують слизовi оболонки веpхнiх дихальних шляхiв (ВДШ). Мiкpооpганiзми культивували на щшьних поживних середовищах: хлоpамфенiколовому агаpi Сабуро (Biomerieux, Фpанцiя), 5% кров'яному агаpi на основi агару Columbia (Biomerieux, Франщя), Д-кокосельному агаpi (Biomerieux, Франщя). Серед рщких поживних середовищ використовували: серцево-мозковий бульйон ВН1-Д (Biomerieux, Франщя), бiфiдумагаp, лактобакагар (Росiя). 1дентифшащю iзольованих мiкpооpганiзмiв проводили за визначником Беpджi та системою Kurtzman et Fell на основi вивчення морфолого-культуральних, фiзiолого-бiохiмiчних характеристик [11, 14]. Видову належшсть культур до стафшококово1 та стрептококово1 таксономiй визначали за стандартизованими системами бiохiмiчних тестiв API-Staph та API-Strep вiдповiдно до шструкцш застосування [6, 7]. Видшення iз полiмiкpобних зpазкiв та щентифшащю ентеpококiв проводили за допомогою селективного диференщйно^агностичного середовища -Д-кокосельного агару (Biomerieux, Франщя) за почорншням навкруги колонш, що свiдчило про
характерний для ще1 культури гiдролiз ескулшу. Грацилшутш палички щентифшували за системою для щентифшаци Enterobacteriacea й шших невибагливих грамнегативних паличок [8]. Yci пацieнти приймали пробiотичний препарат втизняного виробництва, за схемою по 1 капсулi тричi на день за 20-30 хвилин до прийняття 1'ж впродовж 4 тижнiв вiдповiдно до iнструкцiï. Одна бiологiчна доза пробютика мiстить лiофiлiзованi клiтини представникiв нормофлори: Bifidobacterium longum, B.bifidum, B.adolescentis 1х108 KYO; Streptococcus salivarius ssp. termophilus, Lactobacillus acidophilus 1х107 KYO; Propio-nibacterium freudenreichii ssp. shermanii 1х107 KYO; лактоза 0,14-0,19 г.
Статистичну обробку результат дослiджень проводили iз використанням програми Microsoft Excel 2016.
Результати дослщження та ïx обговорення. За результатами проведених дослiджень у динамщ пробiотичноï терапiï хворих було iзольовано 186 штамiв мiкроорганiзмiв, що були вщнесеш до 16 таксономiчних родiв i видiв бактерiй, дрiжджоподiбних i мiцелiальних грибiв. Титр iзольованих культур становив вщ 101 до 107 колонieутворюючих одиниць в 1 мл (КУО/мл) (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика мшробшти носовоУ порожнини та з1ву хворих на ГМЛ у динамщ1 прийому проб1отичного препарату
Мжрооргашзми, роди, види Юльюсть i титр i3(MbOßarax шта]шв i3 бютошв хворих
до початку прийому пiсля зaкiнчення прийому
носова порожнина зiв носова порожнина зiв
% (n) КУО/ мл % (n) КУО/ мл % (n) КУО/ мл % (n) КУО/ мл
Staphylococcus aureus 5 (2/44) 104-105 4 (2/57) 101, 103 7(2/30) 103, 105 4 (2/55) 103-104
S.epidermidis 30 (13/44) 101-106 9 (5/57) 101-105 47 (14/30) 101-106 9 (5/55) 102-105
S.saprophyticus 9 (4/44) 103-106 2 (1/57) 103 7(2/30) 103 4 (2/55) 103
Staphylococcus sp. 0 0 4 (2/57) 101, 103 3 (1/30) 104 2 (1/55) 101
Streptococcus pneumoniae 0 0 2 (1/57) 103 0 0 0 0
Streptococcus sp. 9 (4/44) 104-107 25 (14/57) 10Ч07 3 (1/30) 104 35 (19/55) 10Ч06
Enterococcus sp. 2(1/44) 101 12 (7/57) 10!-102 3 (1/30) 102 9 (5/55) 10Ч05
Micrococcus sp. 7(3/44) 101,103 11 (6/57) 103-106 13 (4/30) 103, 106 2 (1/55) 103
Moraxella catarrhalis 2(1/44) 103 9 (5/57) 102-104 0 0 11 (6/55) 103-105
Corynebacterium sp. 9 (4/44) 103, 105 2 (1/57) 103 0 0 2 (1/55) 104
Lactobacillus sp. 2(1/44) 102 2 (1/57) 104 0 0 4 (2/55) 101, 104
Arahnia propionica 0 0 2 (1/57) 103 0 0 0 0
Klebsiella pneumoniae 2(1/44) 106 0 0 0 0 0 105
Actinomyces sp. 0 0 0 0 0 0 2 (1/55) 104
Candida sp. 7(3/44) 101 7 (4/57) 101 3(1/30) 101 6 (3/55) 101
Aspergillus 16 (7/44) 101 12 (7/57) 101-102 13 (4/30) 101,103 13 (7/55) 101-102
Усього 100 (44) 10Ч07 100 (57) 10Ч07 100(30) 10Ч06 100 (55) 10Ч06
Пюля закiнчення прийому пробiотика у трьох хворих (14%) спостерiгали елiмiнацiю i3 6ioTony носово! порожнини MiKpoopraHi3MiB p.Corynebacterium, що на початку прийому вцщлялися у титpi 105 КУО/мл. У трьох оаб (14%) i3 бютошв ВДШ елiмiнyвалися представники стафшококово! таксономи - S.aureus, S.epidermidis та S.saprophyticus, що при первинному висiвi були iзольованi у кiлькостi 105-106 КУО/мл. В одного пащента (5%) шсля закшчения прийому пpобiотичного препарату не було виявлено гpацилiкyтiв виду Klebsiella pneumoniae, яю видiлялися до пробютикотерапи у титpi 106 КУО/мл. У двох хворих (9%) було зафшсовано зникнення i3 бiотопy зiвy мiкpооpганiзмiв p.Enterococcus (102 КУО/мл) та мiцелiальних гpибiв p.Aspergillus (9х10: КУО/мл).
У результат ретельного аналiзy монiтоpингових дослщжень, було зафiксовано феномен, коли пюля вживання пpобiотичного препарату замiсть одних видiв елiмiнованих умовно патогенних мiкpооpганiзмiв з'являлись iншi. Данi культури iзолювалися у титрах, що в рази перевищували показники фiзiологiчноl норми або з'являлися таю мшрооргашзми, що не е фiзiологiчними асоцiантами дослiджених бютошв, як то бактери p. Enterococcus - представники мiкpобiоценозy кишечника. До таких штамiв нами було застосовано термш «пpихованi патогени». Отже, «приховаш патогени» - це умовно патогенш мiкpооpганiзмiи, що не були виявлеш на початку дослiдження, проте iзолювалися тiльки пiсля закiнчення курсу пробютикотерапи у дiагностично значущих титрах. «Приховаш патогени» було виявлено у бютопах носово! порожнини й зiвy на фош нормофлори пiсля проведеного курсу пробютикотерапи у 10 (46%) iз 22 хворих на ГМЛ (табл. 2).
Таблиця 2
«Приховаш патогени» у бютопах верхшх дихальних шляхiв хворих на ГМЛ
П1Б хворо-го У динамщ прийому пробютика Бютоп видшення
носова порожнина 3iB
РД, вид, мкрооргашзму Титр, КУО/мл Ид, вид мiкроорганiзму Титр, КУО/мл
С.В.А. До прийому Micrococcus Lactobacillus 101 102 Staphylococcus sp. 103
Шсля прийому Micrococcus 103 S. epidermidis Enterococcus 104 105
Д.с.В. До прийому Р/н* Enterococcus 102
Шсля прийому S.aureus Streptococcus 105 104 Streptococcus Candida 105 101
М.В.1. До прийому S.epidermidis Corynebacterim 103 105 M.catarrhalis Streptococcus 104 105
Шсля прийому S.epidermidis Aspergillus 106 101 Actynomyces Corynebacterim 104 104
К.В.Н. До прийому S.epidermidis Corynebacterim 104 105 Enterococcus Streptococcus 101 105
Шсля прийому Aspergillus 103 S.aureus S.saprophyticus 103 103
До прийому Micrococccus 103 Enterococcus 101
Шсля прийому S.epidermidis 104 M.catarrhalis S.epidermidis 105 102
П.Г.М. До прийому S.epidermidis Aspergillus 104 101 Enterococcus S.pneumoniae Aspergillus 102 103 101
Шсля прийому Micrococccus S.epidermidis 106 103 Streptococcus 106
ДС.1. До прийому р/н M.catarrhalis Micrococccus 102 103
Шсля прийому Micrococccus S.saprophyticus 106 103 S.saprophyticus Streptococcus 103 102
Т.В.В. До прийому S.epidermidis 106 Streptococcus 104
Шсля прийому S.epidermidis 103 S.epidermidis Streptococcus 105 103
В.Л.М. До прийому S.saprophyticus S.epidermidis 103 102 Streptococcus 103
Шсля прийому Micrococccus 106 M.catarrhalis Aspergillus 103 101
П.О.П. До прийому Aspergillus 101 Lactobacillus Aspergillus 104 101
Шсля прийому S.epidermidis 102 Aspergillus Enterococcus 102 101
С.Н.О. До прийому S.saprophyticus 106 S.saprophyticus 103
Шсля прийому S.epidermidis 102 M.catarrhalis Aspergillus Candida 105 102 102
Примггка * - росту немае.
Так до групи «прихованих патогешв» були вiднесенi yci штами роду Staphylococcus з дiагностично значущими для хворих на ГМЛ титрами обшменшня 104-106 КУО/мл, а також мшрооргашзми наступних родiв i вцщв: M.catarrhalis (105 КУО/мл), Micrococccus (106 КУО/мл), Enterococcus (105 КУО/мл), Actynomyces (104 КУО/мл), Aspergillus та Candida (102 -103 КУО/мл). Було проведено визначення !х чyтливостi до антибютичних та антимiкотичних препаратiв, що надало можливiсть, у разi необхiдностi, призначати i застосовувати додатковi етiотропнi препарати для уникнення 1ЗУ.
Щодо розподiлy хворих з урахуванням статi та вшу було визначено: «приховаш патогени» виявлялися практично з однаковою частотою у чоловтв (54,5±14,4) % та жшок (45,5±15,8) % yсiх вшових груп (р=0,4209). Вiдомо, що юнуе безпосереднiй зв'язок мiж запаленням кишечника та полюрганною патологiею - гострими й хрошчними запаленнями органiв, у тому чи^ бронхiв i легешв [2, 12]. Одним iз основних засобiв попередження та коригування дисбактерiозiв е застосування препаратiв, що вмщують життездатнi бактерii - компоненти нормально! мшрофлори кишечника з високим рiвнем антагонiстичноi активностi по вiдношенню до патогенних та умовно патогенних мiкроорганiзмiв. Застосування пробiотикотерапii, за результатами представлених
дослщжень, свщчить про досягнуту норматзащю мшрофлори й у шших бютопах, а саме - бютопах ВДШ [10]. Так, у 41% хворих було визначено ел1мшащю умовно патогенних мшрооргашзм1в род1в Corynebacterium, Staphylococcus, Enterococcus, Klebsiella та Aspergillus, що дозволило запобпти розвитку 1ЗУ р1зно1 етюлоги. У той же час, важливим е факт виявлення «прихованих патогешв» у 46% пащенпв, серед яких було щентифшовано: M.catarrhalis, Micrococcus, Enterococcus, Actynomyces, Aspergillus та Candida. Це надало можливють, у раз1 клмчного розвитку 1ЗУ, за шдивщуальною антибютикочутливютю ¡зольованих патогешв, вчасно призначати етютропне антшнфекцшне лшування.
Висновки
1. Встановлено здатнють пробютичного препарату опосередковано впливати на вщновлення та нормал1защю мшрофлори ВДШ за рахунок ел1мшаци умовно патогенних мкрооргашзм1в наступних род1в: Corynebacterium, Staphylococcus, Enterococcus, Klebsiella, Aspergillus.
2. 1з 22 хворих на ГМЛ у 10 (46%) ос1б були виявлен «приховаш патогени» - умовно патогенш мшрооргашзми, що не видшялися на початку пробютикотерапи, проте 1золювалися тшьки пюля ïï заюнчення у титрах, що значно перевищували показники ф1з1олог1чно1 норми.
3. До «прихованих патогешв» були вщнесеш штами наступних вид1в: Staphylococcus aureus, S.epidermidis, Moraxella catarrhalis; та представники род1в: Enterococcus, Micrococccus, Actynomyces, Aspergillus i Candida.
4. Застосування виявленого феномену «прихованих патогешв» у клшчнш практищ дае змогу отримати додатковий д1агностичний ефект з точки зору встановлення етюлопчних фактор1в, що здатш у подальшому спричинити 1ЗУ у хворих, та застосовувати превентивну етютропну терашю.
Список лггератури
1. Bagirova NS. Taksonomicheskaya struktura i rezistentnost k antibiotikam vozbuditeley infektsiy krovotoka u onkogematologicheskikh bolnykh. Klin. onkogematologiya. 2015; 8(2): 191-200. [in Russian]
2. Bondarenko VM, Rybalchenko OV. Analiz profilakticheskogo i lechebnogo deystviya probioticheskikh preparatov s -pozitsiy novykh nauchnykh tekhnologiy. Zhurn. mikrobiologii. 2015; 2: 90-104. [in Russian]
3. Hluzman DF, Sklyarenko LM, Teleheyev HD. Diahnostyka miyeloyidnykh novoutvoren i hostrykh leykoziv. Naukovo-metodychnyy posibnyk. Kyiv: DIA; 2016.124 c. [in Ukrainian]
4. Kalinichenko SV, Korotkykh OO, Tishchenko IYu. Suchasni napryamky stvorennya ta udoskonalennya probiotykiv. Ukr. biofarm. zhurnal. 2016; 1(42): 4-10. [in Ukrainian]
5. Klyasova GA, Fedorova AV, Frolova IN, Khrulnova SA, Vetokhina AV, Kaporskaya TS i dr. Antibiotikorezistentnost gospitalnykh shtammov Enterococcus spp., vydelennykh iz gemokultury bolnykh opukholyami sistemy krovi: rezultaty mnogotsentrovogo issledovaniya. Klin. mikrobiol. i antimikrob. khimioterapiya. 2018; 20 (2): 142-9. [in Russian]
6. Nabir dlya identyfikatsiyi stafilokokiv API-Staph. Biomerieux (Frantsiya); 2018. 12 s. [in Ukrainian]
7. Nabir dlya identyfikatsiyi streptokokiv API-Strep. Biomerieux (Frantsiya), 2018. 12 s. [in Ukrainian]
8. Nabir dlya identyfikatsiyi Enterobacteriacea y inshykh hramnehatyvnykh palychok. Biomerieux (Frantsiya), 2018. 12 s. [in Ukrainian]
9. Podoprigora GI, Kafarskaya LI, Baynov NA, Shkoporov AN. Bakterialnaya translokatsiya iz kishechnika: mikrobiologicheskiye, immunologicheskiye i patofiziologicheskiye aspekty. Vestnik RAMN. 2015: 70 (6); 640-650. Doi: 10.15690/vramn564 [in Russian]
10. Rybalska AP, Tretyak NM, Melnyk OA, Nemyrovska LM, Skachkova NK, Mazur MM, vynakhidnyky; DU «Instytut hematolohiyi ta transfuziolohiyi NAMN Ukrayiny», patentovlasnyk. Sposib otsinky efektyvnosti zastosuvannya probiotychnoho preparatu u khvorykh na leykemiyu miyeloyidnoho pokhodzhennya. Patent Ukrayiny na korysnu model № 133312. 2019 ber.25. [in Ukrainian]
11. Khoult Dzh, Krig N, Snit P, Steyli Dzh, Uillyams S. redaktory. Opredelitel bakteriy Berdzhi. Moskva: Mir; 1997. 800 s. [in Russian]
12. Ballo O, Tarazzit I, Stratmann J, Reinheimer C, Hogardt M, Wichelhaus T et all. Colonization with multidrug resistant organisms determines the clinical course of patients with acute myeloid leukemia undergoing intensive induction chemotherapy. [Internet]. 2019; 1-12. Available from: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0210991
13. Biccep O, Trama A, Maynadie M. Incidens, survival and prevalence of myeloid malignancies in Europe. Eur J Cancer. 2012; 48 (17): 3257-66. Doi: 10.2016 / j.ejca.2012.05.024.
14. Kurtzman C, Fell J, Boekhout T, editors. The yeasts. A taxonomic study. Elsevier Science; 2011. 2354 p.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ПРОБИОТИЧЕСКОГО ПРЕПАРАТА НА МИКРОБИОЦЕНОЗЫ ВЕРХНИХ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ У БОЛЬНЫХ ОСТРОЙ МИЕЛОИДНОЙ
ЛЕЙКЕМИЕЙ Мельник Е.А., Рыбальская А.П., Горяинова Н.В., Третяк Н.Н.
У 22 больных острой миелоидной лейкемией на этапах индукции и консолидации ремиссии в динамике пробиотической терапии проводился микробиологический
INFLUENCE OF THE PROBIOTIC DRUG ON THE MICROBIOCENOSIS OF THE UPPER RESPIRATORY TRACT IN PATIENTS WITH
THE ACUTE MYELOID LEUKEMIA Melnyk O.A., Rybalska A.P., Goryainova N.V., Tretyak N.N. In 22 patients with acute myeloid leukemia in the stages of induction and consolidation of remission in the dynamics of probiotics therapy, microbiological monitoring
мониторинг микрофлоры верхних дыхательных путей (ВДП). Было изолировано 186 штаммов бактерий, дрожжеподобных и мицелиальных грибов. После окончания приема пробиотика у пациентов наблюдали элиминацию из данных биотопов микроорганизмов родов Corynebacterium, Enterococcus и Aspergillus, видов: S.aureus, S.epidermidis, S.saprophyticus. У 10 (46%) человек после проведенного курса пробиотикотерапии были выявлены «скрытые патогены» -микроорганизмы, которые не изолировались в начале исследования - S.epidermidis и S.aureus, Moraxella catarrhalis, Micrococccus, Enterococcus, Actynomyces, Aspergillus и Candida. Выявленный феномен «скрытых патогенов» позволяет всесторонне охарактеризовать микробиоценозы больных, получить дополнительный диагностический эффект с точки зрения определения этиологических факторов.
Ключевые слова: острый миелоидный лейкоз, микробиоценоз, верхние дыхательные пути, пробиотики, «скрытые патогенны».
Стаття надшшла 22.01.19 р.
of the upper respiratory tract microbiota was performed. The 186 strains of bacteria, yeast and mycelial funguses were isolation. After the end of probiotic intake, in the patients observed elimination from the biotopes of upper respiratory tract opportunistic microorganisms such as Corynebacterium, Enterococcus, Aspergillus, S.aureus, S.epidermidis, S.saprophyticus. "Hidden pathogens" -microorganisms that were not isolated at the beginning of the study - S.epidermidis and S.aureus, Moraxella catarrhalis, Micrococccus, Enterococcus, Actinomyces, Aspergillus and Candida were detected in 10 (46%) patients after the course of probiotics. Established phenomenon of "hidden pathogens" allows us comprehensively to characterize the microbiocenosis of patients and obtain an additional diagnostic effect in terms of determining the etiological factors.
Key words: acute myeloid leukemia, microbiocenosis, upper respiratory tract, probiotics, «hidden pathogens».
Рецензент Срошенко Г.А.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-117-122 УДК 159.923:616.34-056.24
М.М. Мель ммчу к. В.М. Павленко1
Мол 1 анськмм иаишиа. и.иим не ini ог i чммм у мм'.ерсмич i\H4N В.1. К'оро. 1емка. Полива
1 \;||жчвс1.кмм мацтиа- iMiuii у ммч'рсмич пнчп В.Н. К'арашма. \;фкт
ПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИИ КОЛ1Т У СТАДН РЕМ1СН
e-mail: igopolt@ukr.net
У статт проаналiзовано особливост акцентуацш характеру хворих на хрошчний ютт в стадп ремюп, визначено переважакге типи !х ставлення до хвороби i мехашзми психолопчного захисту. Встановлено значущi зв'язки мiж акцентуащями характеру хворих, 1х внутршньою картиною хвороби i мехашзмами психолопчного захисту. В дослщженш показано, що тшьки у 7% хворих на хрошчний ютт не мають проблем з сощальною адаптащею, викликаних особливостями !х внутршньо! картини хвороби. Переважна ж бшьшють рано чи тзно стикаеться з подiбними проблемами iнтрапсихiчноl спрямованостi (5%), iнтерпсихiчноl спрямованостi (15%) або 1х поеднання (73%). Виявлено особливостi даних параметрiв в залежностi вiд статево! приналежностi хворих та тривалостi 1х захворювання. Виявлено також суттевi вiдмiнностi щодо ВКХ у хворих з рiзною тривалiстю хвороби: у пащенив зi стажем хвороби менше 5 роюв значуще рiдше зустрiчаються сенситивний та егоцентричний типи ВКХ, i, навпаки, значуще частiше спостерiгаеться ейфоричний тип порiвняно з пацiентами, тривалють захворювання яких перевищуе 15 роюв.
Ключовi слова: акцентуацiя характеру, мехашзм психологiчного захисту, внутрiшня картина хвороби, хрошчний ксипт.
Робота е фрагментом НДР «Синергетичний nidxid до психологiчних процеЫв у системах рiзного рiвня оргашзацй», № держреестраци 0117U003062.
Проблема взаемозв'язку псих1чних i соматичних чинниюв для розвитку р1зноман1тних оргашчних i функц1ональних захворювань кишювника останшм часом стае все бшьш актуальною, в тому числ1 для персон1ф1кац11 терапи, що застосовуеться. Публшуються численш дослщження, присвячеш як особист1сно-психолог1чним особливостям хворих [1, 2, 4, 5], так i сощальним чинникам, що впливають на виникнення та рецидив вщповщних хвороб. Контингентом дослщжень виступають як доросл^ так i д1ти та шдл1тки [3].
Певною м1рою цьому сприяе й те, що в останш роки значно зросла кшьюсть хрошчних захворювань кишювника. В результат! зростае число хворих, яю часом дуже гостро переживають тимчасову або постшну втрату свое! ирацездатност1, неможливють продовжувати колишшй сиос1б життя. Цей чинник зумовлюе необхщшсть надання д1ево! психолопчнох допомоги таким пащентам. Сощально-психолопчна реабшггащя хворого, повернення його до активного повноцшного життя в с1м'1 та сусшльств1, зниження ризику повторного захворювання, багато в чому залежить вщ ставлення людини до хвороби, ii вол1, формування д1евих захисних мехашзм1в, активно! позици, сирямовано! на боротьбу з недугою.
В роботах останшх роюв, присвячених захворюванням кишювника, довол1 часто розглядаються емоцiйио-особистiсиi характеристики пащенпв [1], типи !х емоцшного реагування на хворобу, змши самовщчуття та активност [2], формування афективно-рипдного вар1ашу
© М.М. Мельничук, В.М. Павленко, 2019
117
