CC BY
18
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-263-266 УДК 615.2819 КривцоваМ. В.
М1КРОСКОП1ЧН1 ГРИБИ РОДУ CANDIDA У СТРУКТУР! М1КРОБНИХ АСОЦ1АЦ1Й В УМОВАХ ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ ТА IX ЧУТЛИВ1СТЬ ДО АНТИБ1ОТИК1В ТА ЕФ1РНИХ ОЛ1Й ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет» (м. Ужгород)
maryna.krivcova@gmail.com
Зв'язок nублiкацГí з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР «Дослщження генетичних та фiзiолого-бiохiмiчних механiзмiв адаптацп бiологiчних систем рiзного рiвня оргашзаци в умовах антропогенного навантаження», № державно''' реестраци 0115U003902.
Вступ. Мiкроскопiчнi гриби роду Candida вщно-сяться до аллохтонно''' мтробюти органiзму людини, водночас, можуть бути збудниками опортушстичних шфекцш, мiкробним фактором ускладнень в умовах хрошчного запального процесу, зниженнi !мунно'' резистентностi оргашзму тощо. Суттевого значення набувае зростання рiвня патогенностi грибiв роду Candida, що проявляеться утворенням мiкробних асощацш грибiв з iншими мiкроорганiзмами (стафи лококи, стрептококи та iн.), появою резистентност1 (особливо перехресно' стiйкостi) до багатьох проти-грибкових препаратiв i високою антилiзоцимною активнiстю, що ускладнюе переб^ i лiкування гриб-кових захворювань [1,2]. Кандидоз ротово''' порож-нини, як правило, е наслщком основного захворю-вання, зниження !мунно''' резистентностi оргашзму, тривалого прийому антибютимв, кортикостеро'''д!в, цитостатикiв, оральних контрацептивiв, променево'' терапи; порушення обмiну речовин i функцiонування ендокринно' системи, хронiчних захворювань шлун-ково-кишкового тракту, дисфункци ендокринно' системи, ппо- та авiтамiнозу, порушення вп"амшно-го балансу; на тл iнфекцiйного або гематологiчного захворювання, онколопчного процесу, штоксикаци тощо [3,4].
Дана проблема обумовлюе актуальшсть постш-ного мошторингу антибiотикочутливостi мтроско-пiчних грибiв роду Candida та пошуку альтернативних засобiв корекцп мiкробоценозу ротово''' порожнини, якi володiють протизапальними, антимтробними, антиоксидантними властивостями. В даному аспект! речовини рослинного походження привертають осо-бливу увагу, оскшьки волод!ють антимтробними, протизапальними, антиоксидантними властивостями та не пригшчують представнишв шдигенно''' ми кробюти.
Метою дано''' роботи було визначити мтроскошч-н! гриби роду Candida у структур! мтробного ценозу в умовах генерал!зованого пародонтиту, 'х чутлив!сть до антиб!отик!в та еф!рних олш.
Об'ект i методи дослiдження. Ктшчною базою для вид!лення !золят!в, що спричиняли запальн! процеси пародонту була «Ушверситетська стомато-лог!чна пол!кл!н!ка» ДВНЗ «УжНУ»; вивчення анти-мтробно''' активност дез!нфектант!в проводили у
мiкробiологiчнiй лаборатори кафедри генетики, ф!зи ологи рослин i мтробюлоги ДВНЗ «УжНУ».
3a6ip бiологiчного матерiалу i3 слизово''' оболон-ки осередку запального процесу проводили за допо-могою стерильно''' транспортно''' системи (пробiрка з гелем та аплтатором для бiологiчних рiдин виробни-цтва FLmedical (Italy). Матерiал виавали на поживн1 середовища: Sabouraund Dextrose Agar, HiCrome™ Candida Differential Agar (Himedia) для культивуван-ня мтроскотчних грибiв; гемолiтичну мiкрофлору, зокрема бактерп роду Streptococcus and Neisseria - blood agar, for Enterobacteriaceae genera bacteria -Endo and Ploskoreva agar (Farmaktiv, Ukraine), бактери роду Staphylococcus Mannitol Salt Agar (Biolif-Italia), Enterococci were identified with Bile esculin agar (Biolif-Italia). Чисту культуру мiкроорганiзмiв виконували методом секторного поаву за Голдом. 1дентифта^ю здшснювали за морфолопчними, тинктор!альними та бiохiмiчними властивостями [5].
Антибiотикочутливiсть мiкроскопiчних грибiв ви-значали диско-дифузiйним методом зпдно (Наказ МОЗ Укра'ни № 167 05.04.2007 «Про затвердження методичних вказiвок «Визначення чутливостi ми кроорганiзмiв до антибактер!альних препарат!в»; EUCAST (European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing). Вивчали чутливiсть мiкроскопiчних грибiв роду Candida до наступних антибютишв: шста-тин (50 ^g), iтраконазол (10 mkg), флуконазол (25 ^g), кетоконазол (10 ng), ворiконазол (1 ^g), клотримазол (10 ^g), мiканозол (50 ^g).
Дослiджували антимiкотичну активнiсть еф!р-них олiй, виготовлених методом парово''' дистиляци на комбiнатi «Calendula», Nova Lubovna, Словаря. У дослiдженнi були використаш ефiрнi оли наступних рослин: Juniperus communis L., Coriandrum sativum L., Pinus silvestris L., Abies alba L., Pimpinella anisum L., Salvia officinalis L., Hyssopus officinalis L., Matricaria recutita L., Mentha xpiperita L., Thymus vulgaris L., Rosmarinus officinalis L., Origanum vulgare L., Anethum graveolis L., Eucalyptus globulus Labill., Lavandula angustifolia Mill.
Чутливiсть мiкроорганiзмiв до ефiрних олiй ви-значали стандартним методом дифузи в агар [6]. 1нокулят мiкроскопiчних грибiв у кiлькостi 100 ^L у фiзiологiчному розчинi, що мiстить 5х108 КУО/мл (0.5 McFarland standard) виавали на поверхню агару Сабуро. Оптичну густину визначали на денситометр! фiрми Biosan. У агарi формували лунки дiаметром 8 мм, в як! вносили дослщжуваш препарати у кшькост! 200 ^L. 1нкубували при 35±2 °C протягом 48 годин. Ди аметр зон затримки росту вим!рювали у мм, включ-
Таблиця 1.
AHm6i0^K04yT^BicTb мiкроскопiчних грибiв роду Candida, дiаметр затримки росту, (n=3, x ± SD)
КлЫчш iзоляти мтроско-пiчних грибiв роду Candida Нктатин 1траконазол Флуконазол Кетоконазол Вортоназол Клотримазол Мтоназол
C. albicans 1 0 0 0 0 24,33±0,58 20,33±0,58 0
C. glabrata 2 0 0 0 0 24,68±0,58 20,67±0,58 0
C. albicans 3 7,33±0,58 15,33±0,58 0 0 0 0 0
C. albicans 3 0 17,33±0,58 0 15,33±0,58 0 0 0
C. albicans 4 0 0 20,33±0,58 0 0 14,33±0,58 0
C. albicans 5 0 10,67±0,58 22,83±0,76 0 0 30,33±0,58 0
C. albicans 6 0 0 16,67±0,57 0 0 18,17±0,29 0
C. albicans 7 0 18,5±0,5 0 0 0 21,33±0,57 0
C. albicans 8 0 0 0 0 0 15,33±0,57 0
C. albicans 9 0 0 0 0 0 0 0
C. albicans 10 0 10,33±0,58 0 0 0 15,67±0,58 0
C. albicans 10 15,5±0,5 0 0 0 0 0 0
C. albicans 11 0 0 0 0 0 17,67±0,58 0
C. tropicalis 12 0 0 0 0 0 0 0
C. albicans 13 0 0 0 0 0 0 0
C. albicans 14 0 0 0 0 0 0 0
C. albicans 15 0 0 0 0 0 0 0
Примггка. «0» - вiдсутнiсть зони затримки росту.
но i3 д1аметром лунки. Кожне вим1рювання антими кробноУ активност було проведено тричi.
Отримаш дан пiддавали статистичнiй обробц1 використовуючи Microsoft Excel 2013. Результати ви-ражали як середне (Х) ± стандартне квадратичне вщ-хилення (SD). Вщмшносл вважали доа^рними при Р<0,05.
Результати дослщжень та ïx обговорення. Про-тягом дослiдження i3 ротовоУ порожнини 155 паци ентiв в умовах генералiзованого пародонтиту було виявлено мшроскошчш гриби роду Candida у 28% випадмв (44 iзолята). З них 15 шта1^в характеризу-вались резистентшстю до бiльшостi антимтотичних препаратiв: 13 з яких вщносились до C.albicans, 1 до C.glabrataта 1 C.tropicalis. Показано, що мюроскотчш гриби роду Candida iзолювали iз ротовоУ порожнини людей iз персистуючим запальним процесом (28%), при цьому даш мтрооргашзми види ляли як правило у струм^ асоцiацiй iнших умовно патогенних бактерш: C.glabrata+S. saprophyticus+E.cloaceae; S.aureus+H.
alvei+C.albicans; S.haemolyticus+C.albicans; S.aureus+C.albicans; K.pneumoniae+C.albicans; S.aureus+C.albicans+C.freundii; E. faecalis+C. albicans; C.albicans+ S.aureus+E.cloaceae. Наш1 результати узгоджуються з даними науковщв, як вказують на поеднання грибковоУ флори з iншими патогенами, такими як S. aureus, S. epidermidis, S. pyogenes. У робот [7] вiдмiча-еться, що змшаш шфекцп звичайно харак-теризуються бтьш тяжким i тривалим пере-бком. Експериментальнi роботи свiдчать про деяку схожiсть бiологiчних властивостей Candida та стафшокошв (плазмокоагулазна активнiсть, стiйкiсть до антибютишв) i мож-ливе взаемопотенцюнування Ух патогенних властивостей. При цьому чутлив^ь до анти-бiотикiв у стафтокошв знижуеться.
Результати вивчення антибютикограм показали, що найвищою актившстю володiють Клотримазол (39 iзолятiв), Флуконазол (9 iзо-
лятiв), Ворiконазол (14 iзолятiв), Кетоконазол (22 iзо-ляти). Не виявляли чутливост до мтоназола жодно-го iзоляти. 5 iзолятiв були не чутливими до жодного антибютика. Бiльшiсть iзолятiв проявляла чутлив^ь до 2 антибiотикiв. У таблиц 1 представлен антибо-тикограми iзолятiв, що були стiйкими до 4 i бтьше антимiкотичних препаратiв.
Висока стшшсть клiнiчних iзолятiв мтроскотч-них грибiв роду Candida видiлених iз мокроти та ротовоУ порожнини до антибютишв була встановлена i в наших попередшх дослiдженнях [1,8,9]. Через високу можливiсть появи резистентност грибiв до антимiкотикiв, а також високоУ iмовiрностi розвитку запального процесу шд впливом асоцiацiï мтроско-тчних грибiв ти бактерiй, важливим е пошук засобiв, до яких не розвиваеться стшшсть.
Таблиця 2.
Результати вивчення антимшозно! активностi ефiрниx олш на клiнiчнi та типовi iзоляти грибiв Candida, (n=3, x ± SD)
№ E^ipHi o^ii Candida albicans Candida albicans ATCC 885-653
1 Rossmarinus officinalis L. 13,00±0,50 12,33±0,33
2 Thymus vulgaris L. 38,00±0,80 71,00±0,58
3 Menta piperita L 10,00±0,25 15,00±0,57
4 Matricaria chamomile L. 0 0
5 Hyssopus officinalis L 12,00±0,80 11,50±0,20
6 Salvia officinalis L. 11.00±0,35 10,17±0,17
7 Pimpinella anisum L. 0 0
8 Juniperus communis L. 21,33±0,88 15,00±0,25
9 Abies alba L. 20,00±1,15 30,00±1,25
10 Pinus silvestris L 10,00±0,58 8,00±0,10
11 Coriandrum sativum L. 12,33±0,88 0
12 Lavandula angustifolia Mill. В1дсутн1сть росту культури В1дсутн1сть росту культури
13 Eucalyptus globulus 0 0
14 Anethum graveolis L. 31,00±0,58 30,00±0,50
15 Origanum vulgare L. В1дсутн1сть росту культури В1дсутн1сть росту культури
Результати дослщжень показали (табл. 2), що титрах, що перевищували 105 КУО/мл, здеб!льшого
найвищою антим!котичною актившстю волод!ють у асощацп з шшими умовно патогенними мтроорга-
еф!рн! олп Lavandula angustifolia Mill., Origanum шзмами. 15 штам!в волод!ли ст!йк!стю до бтьшост!
vulgare L., Anethum graveolis L., Thymus vulgaris L., антибютичних препаралв. Водночас показана ви-
Juniperus communis L. Пом!рною антим!котичною ак- сока чутлив!сть антиб!отикорезистентних штам!в до
тившстю характеризуються еф!рн! оли Rossmarinus еф!рних ол!й (Lavandula angustifolia Mill., Origanum
officinalis L., Hyssopus officinalis L., Coriandrum sativum vulgare L., Anethum graveolis L., Thymus vulgaris L.),
L. та Salvia officinalis L., Abies alba L. Низьку антимто- що обфунтовуе актуальшсть подальших дослщжень
тичну актившсть проявляе еф!рна ол!я Pinus silvestris та розробки на 'х основ! засоб!в ппени за ротовою
L. та Menta piperita L. Не виявлена антимтотична порожниною.
актившсть у еф!рних олш Matricaria chamomile L., та Перспективи подальших дослiджень. Отрима-
Pimpinella anisum L. ш дан! вказують на перспективи подальших досли
Наш! результати певною м!рою узгоджуються з джень вивчення антимтотично''' та антибактер!ально''
даними шших автор!в щодо антимтотично''' актив- активност препарат!в на основ! рослинно''' сировини
ност! еф!рних ол!й чайного дерева та лаванди на та створення на 'х основ! гтешчних засоб!в з анти-
кл!н!чн! !золяти м!кроскоп!чних гриб!в роду Candida мтробною д!ю для догляду за ротовою порожниною
[10,11]. людей з генерал!зованим пародонтитом за умов
Висновки. Отже, дослщження показали, що ми персистенцп умовно патогенних м!кроорган!зм!в. кроскоп!чн! гриби роду Candida персистували у 28% Автори висловлюють вдячн!сть за надання еф!р-
випадк!в в умовах генерал!зованого пародонтиту у них ол!й ф!рм! «Calendula», Nova Lubovna, Slovakia.
Лггература
1. Madvadava MV. Kandidoz porozhnini rota, suchasni aspekti etiologii ta patogenezu. Sovremennaja stomatologija. 2014;5:34-6. [in Ukrainian].
2. Kryvtsova MV, Kohuch TT, Salamon I, Spivak MJ. Antimicrobial activity of some essential oils on Candida genus clinical isolates. Mikrobiolohichnyi zhurnal. 2018;80(4):3-12. DOI: 10.15407/microbiolj80.04.003
3. Campisi G, Panzarella V, Matranga D, Calvino F, Pizzo G, Lo Muzio L, et al. Risk factors of oral candidosis: A twofold approach of study by fuzzy logic and traditional statistic. Archives of Oral Biology. Elsevier BV. 2008;53(4):388-97. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j. archoralbio.2007.11.009
4. Nikam M, More M. Study of prevalence of candida infections of oral cavity in diabetes patients and comparison with the non-diabetics. Scholars Journal of Applied Medical Sciences. Marwah Infotech. 2016;4(7):2714-7. Available from: http://dx.doi.org/10.21276/sjams.2016.4.7.86
5. Williams D, Lewis M. Oral Microbiology: Isolation and identification of candida from the oral cavity. Oral Diseases. Wiley. 2008;6(1):3-11. Available from: http://dx.doi.org/10.1111/j.1601-0825.2000.tb00314.x
6. Balouiri M, Sadiki M, Ibnsouda SK. Methods for in vitro evaluating antimicrobial activity: a review. Journal of pharmaceutical analysis. 2016;6(2):71-9. DOI: 10.1016/j.jpha.2015.11.005
7. Scheres N, Krom BP. Staphylococcus-Candida Interaction Models: Antibiotic Resistance Testing and Host Interactions. Candida Species. Springer New York. 2016;153-61. Available from: http://dx.doi.org/10.1007/978-1-4939-3052-4_11
8. Salamon I, Kryvtsova M, Bucko D, Tarawneh Amer H. Chemical characterization and antimicrobial activity of some essential oils after their industrial large-scale distillation. The Journal of Microbiology, Biotechnology and Food Sciences. 2018;8(3):965-9. DOI: 10.15414/ jmbfs.2018.8.3.965-969
9. Kryvtsova MV, Kostenko YeYa, Salamon I. Compositions of essential oils with antimicrobial properties against isolates from oral cavities of patients with inflammatory diseases of parodentium. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2018;9(4):491-4. DOI: 10.15421/021873
10. Hammer KA. Antifungal effects of Melaleuca alternifolia (tea tree) oil and its components on Candida albicans, Candida glabrata and Saccharomyces cerevisiae. Journal of Antimicrobial Chemotherapy. 2004 Jun;53(6):1081-5. Available from: http://dx.doi.org/10.1093/jac/ dkh243
11. Zuzarte M, Gongalves M, Francisco V, Neves B, Liberal J, Cavaleiro C. Anti-inflammatory potential of Lavandula viridis esential oil. Planta Medica. Georg Thieme Verlag KG. 2012;78(11). Available from: http://dx.doi.org/10.1055/s-0032-1320898
М1КРОСКОП1ЧН1 ГРИБИ РОДУ CANDIDA У СТРУКТУР1 М1КРОБНИХ АСОЦ1АЦ1Й В УМОВАХ ГЕНЕРАЛ1-ЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ ТА IX ЧУТЛИВ1СТЬ ДО АНТИБ1ОТИК1В ТА ЕФ1РНИХ ОЛ1Й Кривцова М. В.
Резюме. 1зольовано 44 штама мтроскотчних гриб!в роду Candida !з ротово'' порожнини пац!ент!в з гене-рал!зованим пародонтитом. 15 !золят!в характеризувались резистентшстю до антимтотичних препаралв, 13 вщносились до C.albicans, 1 до C.glabrata i 1 C.tropicalis. Показано, що мтроскотчш гриби роду Candida ви-дтяли !з ротово''' порожнини людей !з персистуючим запальним процесом, як правило у структур! асощацш шших умовно патогенних мтрооргашзм!в: C.glabrata+S.saprophyticus+E.cloaceae; S.aureus+H.alvei+C.albicans; S.haemolyticus+C.albicans; S.aureus+C.albicans; K.pneumoniae+C.albicans; S.aureus+C.albicans+C.freundii; Enterococcus faecalis+Candida albicans; C.albicans+ S.aureus+E.cloaceae. Встановлена чутлив!сть мтрооргашз-м!в до еф!рних ол!й (Lavandula angustifolia Mill., Origanum vulgare L., Anethum graveolis L., Thymus vulgaris L.), що об^рунтовуе актуальшсть подальших дослщжень та розробки на 'х основ! засоб!в гтени за ротовою по-рожниною.
^K^Bi слова: Candida, еф!рн! оли, aHmu6iomuKope3ucmeHmHiм'жрооргашзми, антим!козна активн!сть.
МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ГРИБЫ РОДА CANDIDA В СТРУКТУРЕ МИКРОБНЫХ АССОЦИАЦИЙ ПРИ ГЕНЕРАЛИЗОВАННОМ ПАРОДОНТИТЕ И ИХ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ К АНТИБИОТИКАМ И ЭФИРНЫМ МАСЛАМ Кривцова М. В.
Резюме. Изолированно 44 штамма микроскопических грибов рода Candida из ротовой полости пациентов с генерализованным пародонтитом. 15 изолятов характеризовались резистентностью к антимикотическим препаратам, 13 относились к C.albicans, 1 к C.glabrata и 1 C.tropicalis. Показано, что микроскопические грибы рода Candida выделяли из ротовой полости людей с персистирующим воспалительным процессом, как прави-
ло, в структуре ассоциаций другими условно-патогенными микроорганизмами: C.glabrata+S.saprophyticus+E. cloaceae; S.aureus+H.alvei+C.albicans; S.haemolyticus+C.albicans; S.aureus+C.albicans; K.pneumoniae+C.albicans; S.aureus+C.albicans+С.freundii■; Enterococcus faecalis+Candida albicans; C.albicans+ S.aureus+E.cloaceae. Установлена чувствительность микроорганизмов к эфирным маслам (Lavandula angustifolia Mill., Origanum vulgare L., Anethum graveolis L., Thymus vulgaris L.), что обосновывает актуальность дальнейших исследований и разработки на их основе средств гигиены за полостью рта.
Ключевые слова: Сandida, эфирные масла, антибиотикорезистентные микроорганизмы, антимикоз-ная активность.
MICROSCOPIC CANDIDA GENUS FUNGI IN THE STRUCTURE OF MICROBIAL ASSOCIATIONS IN THE CONDITIONS OF GENERALIZED PERIODONTITIS AND THEIR SENSITIVITY TO ANTIBIOTICS AND ESSENTIAL OILS
Kryvtsova M. V.
Abstract. The significance of opportunistic pathogenic bacteria in the development of inflammatory diseases and complications is shown to be continuously growing over the past several decades. Of them, spread of antibiotic-resistant agents of opportunistic infections has become a most burning problem. Under such conditions, it becomes especially important to perform research aimed at the search for alternative anti-microbial materials. The plant-based materials, essential oils in particular, often demonstrate a high level of direct antimicrobial activity. Essential Oils (EOs) are complex natural mixtures of volatile secondary metabolites isolated from plant material (flowers, buds, seeds, leaves, twigs, bark, herbs, wood, fruits and roots) by hydro or steam distillation and by expression.
The purpose of the present study was to determine Сandida strains in microbial associations of the oral cavity in the conditions of generalized periodontitis, to clarify their sensitivity to antibiotics and essential oils.
Object and methods. The isolates that caused periodontal inflammatory processes were isolated on the basis of the Dental Polyclinic at the Uzhhorod National University; the antimicrobial activity was studied at the Microbiology Laboratory at the Department of Genetics, Plant Physiology and Microbiology, Uzhhorod National University.
The biological material was collected from the mucous membrane of the inflammatory site using a sterile transport system (a test tube with gel and an applicator for biological fluids produced by FLmedical (Italy). The material was plated according to Gold on nutrient media: Sabourund Dextrose Agar, HiCrome ™ Candida Differential Agar (Himedia) for the cultivation of microscopic fungi, hemolytic microflora, namely, the Streptococcus and Neisseria genera bacteria on the blood agar, Enterobacteriaceae genera bacteria - on Endo and Ploskirev agar (Farmaktiv, Ukraine), the Staphylococcus genus bacteria - on Mannitol Salt Agar (Biolif-Italia), Enterococci were identified with Bile esculin agar (Biolif-Italia )
The antibiotic sensitivity of bacteria and microscopic fungi was identified by the disc diffusion method according to the accepted procedure (Order No. 167 of the MOH of Ukraine dated 05/04/2007; EUCAST (European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing).
The fungi isolates were screened for susceptibility to the following antibiotics: (in 6 mm diameter wells) with nystatin (50 ^g), itroconazole (10 mkg), fluconazole (25 ^g), ketoconazole (10 ^g), voriconazole (1 ^g), klotrimazole (10 ^g), miconazole (50 ^g). The microorganisms' sensitivity to plant-based materials and disinfectants was determined by the standard agar diffusion test (with 8 mm diameter wells).
Results. Isolation of 44 strains of microscopic fungi of the genus Candida were isolated from the oral cavity patients with generalized periodontitis. 15 isolates were characterized by resistance to antimycotic preparations, 13 belonged to C.albicans, 1 to C.glabrata and 1 to C.tropicalis. It is shown that microscopic fungi of the genus Candida isolated from the oral cavity of people with persistent inflammation, as a rule in the structure of associations of other conventionally pathogenic microorganisms: C.glabrata+S.saprophyticus+E.cloaceae; S.aureus+H.alvei+C. albicans; S.haemolyticus+C.albicans; S.aureus+C.albicans; K.pneumoniae+C.albicans; S.aureus+C.albicans+С. freundii; Enterococcus faecalis+Candida albicans; C.albicans+ S.aureus+E.cloaceae. The low sensitivity of isolates to antibiotics and high sensitivity of microorganisms to essential oils (Lavandula angustifolia Mill., Origanum vulgare L., Anethum graveolis L., Thymus vulgaris L.) was installed and that substantiates the relevance of further research and development of oral hygiene products based on them.
Conclusion. Establishment of antimicrobial properties of essential oils makes it possible to combine them in preparations applied for prevention of inflammatory processes of parodentium. Application of essential oils in preparations for mouth care and prevention of oral cavity infections looks promising due to their ability to inhibit the development of inflammatory processes at cost of their antimicrobial properties.
Key words: Candida strains, essential oils, antibiotic resistant microoganisms, antimycotic activity.
Рецензент - проф. Лобань Г. А.
Стаття надшшла 05.03.2019 року
