CC BY
12
K^ßTiребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.36-02:616.5-002.52-053.6 DOI: 10.22141/2224-0551.12.2.2017.99777
БогматЛ.Ф., Нконова В.В.
ДУ«1нститутохорони здоров'я дпей та п1длшв НациональноÏ академИ' медичнихнаук Укра'/ни», м. Харкв, Укра'/'на
Вплив 3MÏH нейрогуморальних факторiв на формування порушень дiастолiчного наповнення лiвого шлуночка серця в пiдлiткiв i3 патологieю мiокарда
For cite: Zdorov'ye Rebenka. 2017;12:177-81. doi: 10.22141/2224-0551.12.2.2017.99777
Резюме. Метароботи — досл1дити стан нейрогуморально'1'регуляци прирших нозолог1чних формах патологи мокарда залежно eid типу д1астол1чно'1 дисфункци. Матерiали таметоди. Проведено комплексне обстежен-ня 110 тдлткв вком 13—18рокв з патологieю мокарда, серед яких 40 — з порушеннямиритму серця, 40 — з диспластичною кардiомiопатieю i 30 — з первинною артерiальною гiпертензieю. Контрольну групу становили 10 практично х здоровых однолткв без ознак ураження серця. Морфофункщональт параметри серця вивча-лися шляхом ультразвукового дослдження в М- i В-режимах за стандартною методикою. Ф>ункщю дiастоли лiвого шлуночка вивчали в iмпульсному допплерiвському режимi з реестращею трансмтрального потоку з вермвкового доступу чотирикамерного серця. Оцтку функцонального стану симпатоадреналово'1' системи проводили за вмстом у добовт сечi вльних катехоламтв — адреналту та норадреналту флюорометричним методом за Е.Ш. Матлшою з ствавт. (1976). Дослдження ретн-анготензин-альдостероновоï системи включало вивчення активностi ренiну плазми, вмсту анготензину II та альдостерону в периферичнШ венознШ крœi за допомогою радiоiмунологiчного аналiзу, який проводили на гамма-мчильнику «Наркотест». Викори-стовували набори «Анготензин-иретн», «Ангiотензин II», «Альдостерон» фiрми Immunotech (Чехiя). Ста-тистична обробка матерiалу проведена на IBM PC/Pentium 4 з використанням пакета прикладних програм Statgraphics Centurion. Результата. Урезультатi проведених доЫджень у юнашв ш порушеннями ритму серця встановлено вiрогiдну активацю симпатоадреналово'1 системи в групах як з першим (I), так i з третiм (III) типами дiастолiчноïдисфункци (ДД). Показники симпатоадреналово'1 системи в грут з II типом ДД практично не вiдрiзнялись вд контрольнихзначень. Дослджуючи стан РААС у хворихз порушеннямритму серця, вста-новили поступову активацю ретну плазми кровi вiд групи з I типом ДД до групи з III типом. ПШбна тенденщя спостергалась i вiдносно анготензину II, але рзниця не була вiрогiдною. Показники альдостерону практично не вiдрiзнялись вiд контрольних значень. Утдлтшв ш диспластичною кардiопатieю в грут з I типом ДД лiвого шлуночка булизначнотдвищеними показники симпатоадреналово'1'системи, як адреналн (р < 0,01), так i норадреналн (р < 0,05), на той час як у групах з II та III типами ДД щ показники не вiдрiзнялись вд контрольних значень. При ощнщ показникв РААСзвертало на себеувагу поступове тдвищення активностi ренiну плазми кровi вiд I до III групи (р < 0,01; р < 0,01;р < 0,01 вiдповiдно), показники анготензину II також зростали, але рзниця мiж групами з рзними типами ДД не була суттевою. Значення альдостерону практично не вiдрiзнялись вiд групи контролю незалежно вiд типу ДД. У грут тдлтшв з первинною артерiальною гiпертензieю встановлено вiрогiдне тдвищення екскреци катехоламЫв незалежно вiд типу ДД. Змни параметрiв РААС були неоднозначт. Так, активтсть ретну плазми крœi була вищою в тдлткв ш II (р < 0,05) та III типами ДД (р < 0,01),рiвень анготензину Ппереважаву грутз ^ипом ДД(р < 0,05), на той часякрiвень альдостерону — у грут з III типом ДД (р < 0,01). Висновки. Розвиток дiастолiчноï дисфункци в тдлтшв з патологieю мокарда вiдбуваeться на тлi активаци нейрогуморальних систем. Для осiб з I типом дiастолiчноï дисфункци незалежно вiд патологи мокарда характерна значна активащя симпатоадреналово'1' системи. Утдлтшв ш II i III типами дiастолiчноï дисфункци вiдбуваeться поЫдовне залучення в патологiчний процесретн-анготензин-альдостероново1' системи, особливо в оабз артерiальною гiпертензieю.
Ключовi слова: нейрогуморальна регулящя; дiастолiчна дисфункщя; патологiя мокарда; тдлтки
© «Здоров'я дитини», 2017 © «Child's Health», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденци: Жконова В1ктор1я Вадимшна, кандидат медичних наук, вщдтення кардюревматологи, ДУ «1нститут охорони здоров'я дгтей та пщлггав НАМН Украши», пр. Ювтейний, 52-А, м. Харш, 61153, УкраТна; e-mail: 274964@mail.ru
For correspondence: Viktoriia Nikonova, Candidate of Medical Sciences, Department of cardiorheumatology, State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine', Ubileyniy av., 52-A, Kharkiv, 61153, Ukraine; e-mail: 274964@mail.ru
Вступ
Вiдомо, що акгивацiя симпатоадреналово! сис-теми (САС) на почагковому етат хрошчно! сер-цево! недосгагносгi чинить деякий позигивний адапгивно-компенсагорний вплив на серцево-су-динну систему [1—3]. Однак iз часом гiперакгивацiя САС починае негативно впливати на стан системи, сприяючи прогресуванню серцево! недостатнос-т за рахунок безпосереднього кардiогоксичного ефекту надлишку кагехоламiнiв, який пов'язують передуам iз перевантаженням кардiомiоцигiв каль-щем, що в подальшому призводить до пщвищення жорсгкосгi мiокарда та розвитку дiастолiчноI дис-функци (ДД) [4, 5].
Гiперактивацiя ренш-анпотензин-альдостеро-ново! системи (РААС), як i активацiя симпато-адре-налово! системи, на початкових етапах розвитку дисфункци мiокарда також мае адаптивне значення й спрямована на пщтримку гемодинамiки та забез-печення перфузп органiв i тканин на оптимальному рiвнi [6—9]. У подальшому тривала гiперактивацiя РААС призводить до розвитку наступних хронiчних i важко переборних наслiдкiв: надмiрного збiльшен-ня загального периферичного судинного опору (за рахунок постшного спазму артерiол), збiльшення пiслянавантаження, формування як дiастолiчноI, так i систолiчноI дисфункцп, зниження перфузп ор-гашв i тканин.
У зв'язку з цим ми вважали за необхщне дослщи-ти стан нейрогуморально! регуляцп при рiзних но-зологiчних формах патологи мюкарда залежно вiд типу дiастолiчноI дисфункцп.
Матерiали та методи
У зв'язку з поставленими завданнями проведено комплексне обстеження 110 шдлитав вiком 13—18 рокiв iз патолопею мiокарда, серед яких 40 — iз по-рушеннями ритму серця, 40 — iз диспластичною кардюмюпапею i 30 — iз первинною артерiальною гiпертензiею. Контрольну групу становили 10 практично здорових !х однолiткiв без ознак ураження серця.
Морфофункцюнальш параметри серця вивча-лися за допомогою ультразвукового дослiдження в М- i В-режимах за стандартною методикою, що рекомендована Асощащею спещалюпв з ехокардь ографи.
Функцiю дiастоли лiвого шлуночка (ЛШ) ви-вчали в iмпульсному допплерiвському режимi з ре-естрацiею трансмiтрального потоку з верхiвкового доступу чотирикамерного серця. По кривш транс-мiтрального дiастолiчного потоку кровi вимiрю-валися такi параметри дiастолiчноI функци лiвого шлуночка: максимальна швидюсть потоку у фазi раннього дiастолiчного наповнення ЛШ (Е, м/с); швидюсть потоку у фазi тзнього дiастолiчного на-повнення ЛШ у систолу передсердя (А, м/с); час уповшьнення швидкостi потоку у фазу раннього дiастолiчного наповнення фТ, с); час iзоволюме-тричного розслаблення ЛШ (IVRT, с). На шдставi
отриманих величин швидкiсних i часових показни-юв трансмiтрального потоку проводили розрахунок такого показника: сшввщношення швидкостей у фазi раннього й тзнього наповнення дiастоли лiво-го шлуночка (Е/А).
Вщповщно до рекомендацш M.D. Appleton i спiвавт. видшено 3 типи порушень дiaстолiчноï функцИ мiокарда лiвого шлуночка серця: I тип — уповiльненоï релаксацïï (гiпертрофiчний) (Е/А = = 0,7—0,9; DT збшьшено), II тип — псевдонормаль-ний (Е/А = 1,2—1,3; DT збшьшено), III тип — ре-стриктивний (Е/А > 2,0; DT знижено). Вважаеться що це не тшьки типи, але й стадИ прогресування дia-столiчноï дисфункцïï мюкарда.
Ощнку функцiонального стану симпатоадрена-ловоï системи проводили за вмiстом у добовш сечi вiльних катехоламiнiв — адреналшу (А) та нор-адреналшу (НА) флюорометричним методом за Е.Ш. Матлiною iз спiвавт. (1976). Дослщження ре-нiн-aнгiотензин-aльдостероновоï системи включало вивчення активностi ренiну плазми, вмюту ангю-тензину II та альдостерону в периферичнш венознiй кровi за допомогою радгамунолопчного аналiзу, який проводили на гамма^чильнику «Наркотест». Використовували набори <Ангютензин-1-ренш», «Ангютензин II», «Альдостерон» фiрми Immunotech (Чехiя).
Статистична обробка матерiалу проведена на IBM PC/Pentium 4 з використанням пакета при-кладних програм Statgraphics Centurion.
Результати та обговорення
У результaтi проведених дослщжень у юнакiв iз порушеннями ритму серця встановлено вiрогiдну aктивaцiю симпaтоaдренaловоï системи в групах як з першим (I), так i з трепм (III) типами ДД (табл. 1). Показники симпaтоaдренaловоï системи в груш iз II типом ДД практично не вг^знялись вщ контроль-них значень (табл. 1).
Дослщжуючи стан РААС у хворих з порушенням ритму серця, встановили поступову aктивaцiю реш-ну плазми кровi вiд групи з I типом ДД до групи з III типом (табл. 1). Подiбнa тенденцiя спостерiгaлaсь i щодо aнгiотензину II, але рiзниця не була вiрогiд-ною. Показники альдостерону практично не вiдрiз-нялись вiд контрольних значень (табл. 1).
У пщлигав iз диспластичною кaрдiопaтiею в групi з I типом ДД ЛШ були значно пщвищеними показники САС, як адреналш (р < 0,01), так i нор-адреналш (р < 0,05), на той час як у групах з II та III типами ДД щ показники не вiдрiзнялись вщ конт-рольних значень (табл. 2).
При ощнщ показниюв РААС звертало на себе увагу поступове пщвищення активносп ренiну плазми кровi вiд I до III групи (р < 0,01; р < 0,01; р < 0,01 вщповщно), показники ангютензину II також зростали, але рiзниця мiж групами iз рiзними типами ДД не була суттевою. Значення альдостерону практично не вiдрiзнялись вщ групи контролю незалежно вiд типу ДД (табл. 2).
У rpyni пiдлiткiв i3 первинною артерiальною гiпертензieю встановлено вiрогiдне пiдвищення екскрецп катехоламiнiв незалежно вiд типу ДД (табл. 3).
Змши параметрiв РААС були неоднозначними. Так, активнють реншу плазми кровi була вищою у пщлитав i3 II (р < 0,05) та III типами ДД (р < 0,01), рiвень ангютензину II був вищими у груш з I типом ДД (р < 0,05), на той час як рiвень альдостерону — в оаб iз III типом ДД (р < 0,01) (табл. 3).
Отже, якщо вважати патолопчш типи дiасто-лiчного наповнення ЛШ ланками одного ланцюга, яю послiдовно змшюють одна одну в мiрy розвитку хронiчноï серцево'ï недостатностi, отриманi результата можна пояснити тим, що при I тит дiастолiч-roï дисфyнкцïï (порyшеноï релаксацИ) незалежно вщ нозолоriчноï форми вiдбyваeться компенсаторна активацiя симпатоадреналовоï системи.
При бiльш глибоких порушеннях дiастолiч-roï функцп ЛШ, при II (псевдонормалiзацiя) та
III (рестрикщя) типах дiастолiчного наповнення, вiдмiчено подальшу активацiю нейрогумораль-них систем. У хворих з II типом ДД ЛШ вщбу-ваеться активащя ренш-ангютензин-альдосте-роновоï системи, що призводить до появи ознак пiдвищеноï жорсткост мiокарда у виглядi упо-вшьнення швидкiсних характеристик раннього наповнення ЛШ.
У подальшому процеси активацИ РААС погли-блюються, що стимулюе синтез колагену, накопи-чення фiброзноï тканини в мiокардi та, як наслщок, формування бшьш значних змiн дiастолiчного наповнення лiвого шлуночка серця, що проявляеться зростанням спiввiдношення Е/А понад 2,0, та фор-муванням III типу ДД ЛШ (рестрикцИ).
Висновки
1. Розвиток дiастолiчноï дисфункцИ в пщлггюв iз патологiею мiокарда вiдбyваеться на xni активацИ нейрогуморальних систем.
Таблиця 1. Показники нейрогуморальних систем у пщл1тк1в iз порушенням ритму серця та рiзними типами дiастолiчноï дисфункцп' (М ± m)
Групи Показники
Адреналш, нмоль/добу НА, нмоль/добу Рент, (нг/мл)/год Анпотензин II, пмоль/л Альдостерон, пг/мл
Контроль (n = 10) 24,38 ± 1,81 108,98 ± 7,90 0,56 ± 0,06 23,03 ± 2,15 73,04 ± 16,20
I тип ДД (n = 14) 37,71 ± 7,24* 146,65 ± 22,38* 0,64 ± 0,12 25,65 ± 2,81 76,57 ± 14,48
II тип ДД (n = 10) 28,68 ± 6,66 114,61 ± 20,80 0,75 ± 0,12* 31,00 ± 4,06 73,38 ± 25,10
III тип ДД (n = 8) 38,41 ± 6,90* 132,95 ± 17,31* 0,86 ± 0,12** 29,26 ± 3,81 63,40 ± 16,40
Примтки: * — р < 0,05 порiвняно з групою контролю; ** — р < 0,01 порiвняно з групою контролю.
Таблиця 2. Показники нейрогуморальних систем у пщл1тк1в iз диспластичною кардюмюпалею
та рiзними типами ДД (М ± m)
Групи Показники
Адреналш, нмоль/добу НА, нмоль/добу Рент, (нг/мл)/год Анпотензин II, пмоль/л Альдостерон, пг/мл
Контроль (n = 10) 24,38 ± 1,81 108,98 ± 7,90 0,56 ± 0,06 23,03 ± 2,15 73,04 ± 16,20
I тип ДД (n = 10) 73,16 ± 5,54* 197,90 ± 23,42* 0,79 ± 0,02* 24,77 ± 4,22 78,83 ± 35,05
II тип ДД (n = 11) 22,78 ± 4,24 90,47 ± 21,62 0,83 ± 0,18* 25,66 ± 6,48 27,05 ±7,96
III тип ДД (n = 8) 16,87 ± 0,21 94,28 ± 19,31 1,56 ± 0,45** 30,66 ± 4,97 63,76 ± 20,48
Примтка: * — р < 0,01 порiвняно з групою контролю.
Таблиця 3. Показники нейрогуморальних систем у пщл1тк1в iз первинною артерiальною г1пертенз1ею
та рiзними типами ДД (М ± m)
Групи Показники
Адреналш, нмоль/добу НА, нмоль/добу Рент, (нг/мл)/год Анпотензин II, пмоль/л Альдостерон, пг/мл
Контроль (n = 10) 24,38 ± 1,81 108,98 ± 7,90 0,56 ± 0,06 23,03 ± 2,15 73,04 ± 16,20
I тип ДД (n = 9) 71,15 ± 18,16** 166,67 ± 10,54** 0,44 ± 0,05 45,00 ± 5,77* 58,33 ± 12,01
II тип ДД (n = 7) 32,47 ± 5,77 145,30 ± 21,74* 1,23 ± 0,41** 28,06 ± 4,53 47,00 ± 7,70
III тип ДД (n = 8) 78,18 ± 15,11** 160,68 ± 12,34** 2,20 ± 0,84** 23,33 ± 4,84 118,04 ± 7,46**
Примтки: * — р < 0,05 порiвняно з групою контролю; ** — р < 0,01 порiвняно з групою контролю.
2. Для oci6 i3 I типом дiастолiчноi дисфункци незалежно вщ патологи мiокарда характерна значна активацш симпатоадреналово'1 системи.
3. У пщлигав i3 II i III типами дiастолiчноi дисфункци вщбуваеться послщовне залучення в пато-логiчний процес ренш-анпотензин-альдостероно-во1 системи, особливо в шдлитав з артерiальною гiпертензieю.
Конфлжт штересш. У авторiв дано1 статт немае конфлiкту iнтересiв або яких-небудь особистих чи фшансових домагань, що могли б вплинути на подготовку та публiкацiю статтi.
References
1. Mineeva EE, Gvozdenko TA, Antonjuk MV. Diastolic dysfunction is predictor of heart remodeling in arterial hypertension in young men. Klinicheskajamedicina. 2008;86(7):23-5. (in Russian).
2. Karpov JuA. The role of neurohumoral systems in development and progression of cardiac failure: endothelial factors.Serdechna-janedostatochnost'. 2002;3(1):20-22. (inRusian).
3. Mjasnikov GV. Neurohormones and cytokines in patients with primary chronic heart failure due to hypertension depending on the availability of insulin resistance. Ukrainskijmedichnijchasopis. 2008;1(63):38-42. (in Russian).
4. Groban L, Kitzman DW. Diastolic function a barometer for cardiovascular risk? Anesthesiology. 2010;112:1303-6.doi: 10.1097%2FALN.0b013e3181da89e4.
5. Bogmat LF, Mihal'chukOJa. Neurohumoral factors in the formation of systolic myocardial dysfunction in adolescents with different variants of arrhythmias. Zaporozhskijmedicinskijzhurnal. 2010;12:9-11. (in Russian).
6. Rak LI. The state of the renin-angiotensin-aldosterone system in various forms of myocardial pathology in children and adoles-cents.Ukraïns'kijradiologichnijzhurnal. 2010;3:317-20. (in Ukrainian).
7. Bogmat LF, RakLI. Remodelirovaniemiokardainejrogumora l 'najaaktivacija — faktoryformirovanijaiprogressirovanijahroniches-kojserdechnojnedostatochnosti u detej[Remodeling and neurohormonal activation - formation factors and progression of chronic heart failure in children]. In: Proceedings of the International Cardiology Congress: Cardiology on the intersection of sciences. Tumen; 2010:4647. (in Russian).
8. Verdecchia P, Gentile G, Angeli FF. Evidence for cardiovascular, cerebrovascular, and renal protective effects of renin—angiotensin system blockers. Ther. Adv. Cardiovasc. Dis. 2012;6(2):81-91. doi: 10.1177/1753944712444866. Epub 2012 Apr 23.
9. Fedorova O.A. The blockade of the renin-angiotensin-aldoste-rone system in patients with high cardiovascular risk, and comorbid conditions. Ukraïns'kijmedichnijchasopis. 2013;3(95):23-28.(in Russian).
OTpuMaHO 09.03.2017 ■
БогматЛ.Ф., Никонова В.В.
ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков, Украина
Влияние изменений нейрогуморальных факторов наполнения левого желудочка сердца
Резюме. Цель работы — исследовать состояние нейро-гуморальной регуляции при различных нозологических формах патологии миокарда в зависимости от типа диа-столической дисфункции. Материалы и методы. Проведено комплексное обследование 110 подростков 13—18 лет с патологией миокарда, среди которых 40 — с нарушениями ритма сердца, 40 — с диспластической кардио-миопатией и 30 — с первичной артериальной гипертен-зией. Контрольную группу составили 10 практически их здоровых сверстников без признаков поражения сердца. Морфофункциональные параметры сердца изучались с помощью ультразвукового исследования в М- и В-режимах по стандартной методике. Функцию диасто-лического наполнения левого желудочка изучали в импульсном допплеровском режиме с регистрацией трансмитрального потока из верхушечного доступа четырех-камерного сердца. Оценку функционального состояния симпатоадреналовой системы проводили по содержанию в суточной моче свободных катехоламинов — адреналина и норадреналина флюорометрическим методом по Э.Ш. Матлиной с соавт. (1976). Исследование ренин-ангиотензин-альдостероновой системы включало изучение активности ренина плазмы, содержания ангио-тензина II и альдостерона в периферической венозной крови с помощью радиоиммунологического анализа, который проводили на гамма-счетчике «Наркотест». Использовали наборы «Ангиотензин-1-ренин», «Ангио-тензин II», «Альдостерон» фирмы Immunotech (Чехия). Статистическая обработка материала проведена на IBM PC/Pentium 4 с использованием пакета прикладных программ Statgraphics Centurion. Результаты. В результате
на формирование нарушений диастолического у подростков с патологией миокарда
проведенных исследований у юношей с нарушениями ритма сердца установлена достоверная активация симпатоадреналовой системы в группах как с первым (I), так и с третьим (III) типами диастолический дисфункции (ДД). Показатели симпатоадреналовой системы в группе со II типом ДД практически не отличались от контрольных значений. Исследуя состояние РААС у больных с нарушением ритма сердца, установили постепенную активацию ренина плазмы крови от группы с I типом ДД до группы с III типом. Подобная тенденция наблюдалась и в отношении ангиотензина II, но разница не была достоверной. Показатели альдостерона практически не отличались от контрольных значений. У подростков с диспластической кардиопатией в группе с I типом ДД левого желудочка были значительно повышенными показатели симпато-адреналовой системы, как адреналина (р < 0,01), так и норадреналина (р < 0,05), в то время как в группах со II и III типами ДД эти показатели не отличались от контрольных значений. При оценке показателей РААС обращало на себя внимание постепенное повышение активности ренина плазмы крови от I до III группы (р < 0,01; р < 0,01; р < 0,01 соответственно), показатели ангиотензина II также росли, но разница между группами с различными типами ДД не была существенной. Значения альдостерона практически не отличались от данных группы контроля независимо от типа ДД. В группе подростков с первичной артериальной гипертензией установлено достоверное повышение экскреции катехоламинов независимо от типа ДД. Изменения параметров РААС были неоднозначными. Так, активность ренина плазмы крови была выше у подростков с II (р < 0,05) и III типами ДД (р < 0,01),
уровень ангиотензина II преобладал в группе с I типом ДД (р < 0,05), в то время как уровень альдостерона — в группе с III типом ДД (р < 0,01). Выводы. Развитие диастоли-ческой дисфункции у подростков с патологией миокарда происходит на фоне активации нейрогуморальных систем. Для лиц с I типом диастолической дисфункции независимо от патологии миокарда характерна значительная
активация симпатоадреналовой системы. У подростков со II и III типами диастолической дисфункции происходит последовательное вовлечение в патологический процесс ренин-ангиотензин-альдостероновой системы, особенно у подростков с артериальной гипертензией. Ключевые слова: нейрогуморальная регуляция; диасто-лическая дисфункция; патология миокарда; подростки
L.F. Bohmat, V.V. Nikonova
State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Impact of the changes in neurohumoral factors on the formation of violations of the diastolic filling of the left ventricle in adolescents with myocardial pathology
Abstract. The purpose of the study was to investigate the state of neurohumoral regulation in various nosological forms of myocardial pathology depending on the type of diastolic dysfunction (DD). Materials and methods. A comprehensive survey was performed in 110 adolescents aged 13—18 years with myocardial pathology, including 40 — with cardiac arrhythmias, 40 — with dysplastic cardiomyopathy and 30 — with primary hypertension. The control group consisted of 10 apparently healthy peers with no signs of heart disease. Morphofunc-tional cardiac parameters were studied using ultrasound in M and B modes by the standard method. Diastolic function of the left ventricle was studied in pulsed Doppler mode with registration transmitral flow from the apical access of the four-chamber heart. Assessment of the functional status of sympathoadrenal system was carried out by the content of free catecholamines in daily urine — adrenaline and noradrenaline using fluoromet-ric method according to E.Sh. Matlina et al. (1976). Studying renin-angiotensin-aldosterone system (RAAS) included investigation of plasma renin activity, content of angiotensin II and aldosterone in peripheral venous blood using radioimmunoassay analysis, which was performed on gamma counter Nar-cotest. We have used sets "Angiotensin-1-renin", "Angiotensin II", "Aldosterone" manufactured by Immunotech (Czech Republic). Statistical analysis of the material was held on the IBM PC/Pentium 4 using application package Statgraphics Centurion. Results. As a result of the studies in boys with cardiac arrhythmias, there was found a probable sympathoadrenal system activation in groups with both the first (I), and the third (III) types of DD. Indicators of sympathoadrenal system in the group with DD type II almost did not differ from control values. Exploring the state of the RAAS in patients with cardiac arrhythmias, it was found the gradual activation of plasma re-
nin from the group with DD type I to the group with type III. A similar trend was observed regarding angiotensin II, but the difference was not significant. Aldosterone indicators almost did not differ from control values. Adolescents with dysplastic cardiomyopathy in the group with type I DD of the left ventricle had significantly higher parameters of sympathoadrenal system, both adrenaline (p < 0.01) and noradrenaline (p < 0.05), while in groups of DD types II and III, these figures did not differ from control values. When assessing the parameters of RAAS, a gradual increase in renin activity of the blood plasma from group I to group III (p < 0.01, p < 0.01, p < 0.01, respectively) attracted attention, angiotensin II values also increased, but the difference between groups with different types of DD was not significant. The value of aldosterone did not differ much from the control group, regardless of the DD type. In the group of adolescents with primary hypertension, we have found a significant increase in urinary catecholamines, regardless of DD. Changes in RAAS values were mixed. Thus, plasma renin activity was higher in adolescents with DD type II (p < 0.05) and III (p < 0.01), the level of angiotensin II prevailed in the group with DD type I (p < 0.05), while aldosterone levels — with DD type III (p < 0.01). Conclusions. The development of diastolic dysfunction in adolescents with myocardial pathology occurs against the background of neurohormonal system activation. People with type I diastolic dysfunction, regardless of myocar-dial pathology, are characterized by a significant activation of sympathoadrenal system. In adolescents with types II and III of diastolic dysfunction, there is a consistent involvement of the renin-angiotensin-aldosterone system in the pathological process, especially in adolescents with hypertension. Keywords: neurohumoral regulation; diastolic dysfunction; myocardial pathology; adolescents
