CC BY
42
investments in business activity of Ukraine]. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2013.
Mordan, Ye. Yu., and Hushcha, A. V. "Investytsiinyi klimat Ukrainy ta shliakhy yoho polipshennia" [The investment climate in Ukraine and ways of its improve]. Investytsii: praktyka ta dos-vid. 2017. http://www.investplan.com.Ua/pdf/17_2017/8.pdf
Novikova, T. V., and Haidar, I. I. "Investytsiina pryvablyvist Ukrainy: osnovni problemy i shliakhy yikh rozviazannia" [Investment attractiveness of Ukraine: the main problems and the ways of their solutions]. Visnyk Universytetu bankivskoi spravy, no. 2 (2017): 45-49.
Obushnyi, S. M., and Melnyk, O. O. "Suchasni tendent-sii zaluchennia inozemnykh investytsii v ekonomiku Ukrainy" [Current trends of investigation of foreign investments in the economy of Ukraine]. Vcheni zapysky Universytetu «KROK». 2018. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2018-52-52-59
Ofitsiinyi sait Natsionalnoho banku Ukrainy. https:// bank.gov.ua
Savitska, O. P., and Bai, T. V. "Osoblyvosti zaluchennia priamykh investytsii v ekonomiku Ukrainy" [The peculiarities of attracting direct foreign investments into the economy of Ukraine]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. 2014. https://nv.nltu. edu.ua/Archive/2014/24_1/277_Saw.pdf
Savitska, O. P., and Dius, Kh. M. "Problemy ta tendentsii ro-zvytku spilnykh pidpryiemstv Ukrainy" [Issues and trends in development of Ukrainian joint-stock companies]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. 2014. https://cyberleninka.ru/article/n/problemi-ta-tendentsiyi-rozvitku-spilnih-pidpriemstv-ukrayini/viewer
Savitska, O. P., and Savitska, N. V. "Derzhavne rehuliuvan-nia investytsiinykh protsesiv v Ukraini" [Government control of
investment processes in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Issue «Menedzhment ta pid-pryiemnytstvo v Ukraini: etapy stanovlennia i problemy rozvyt-ku». 2011. http://ena.lp.edu.Ua/bitstream/ntb/12888/1/060_ Derzhavne%20reguljuvan_391_398_714.pdf
Savitska, O. P., and Tsonyo, V. V. "Osoblyvosti mihratsi-inykh protsesiv naselennia v umovakh hlobalizatsii" [Features population migration in the process of globalization]. Nau-kovyi visnyk NLTU Ukrainy. 2013. https://nv.nltu.edu.ua/Ar-chive/2013/23_17/295_Saw.pdf
Shvets, Yu. O., and Burdylo, O. V. "Otsinka investytsiinoho klimatu v Ukraini: stan, problemy ta shliakhy yoho polipshennia" [Assessment of the investment climate in Ukraine: the state, problems and ways its improvement]. Naukovyi visnyk Uzh-horodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo». 2017. http:// www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/12_2_2017ua/37.pdf "Ukraina pidnialasia u reitynhu investytsiinoi pryv-ablyvosti" [Ukraine has risen in the ranking of investment attractiveness]. https://www.slovoidilo.ua/2018/07/24/novyna/ ekonomika/ukrayina-pidnyalasya-rejtynhu-investyczijnoyi-pryvablyvosti
"Valovyi vnutrishnii produkt za 2018 rik" [Gross Domestic Product for 2018]. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/opera-tiv2018/vvp/vvp_kv/vvp_kv_u/vvpf_kv2018u.htm
"Valovyi vnutrishnii produkt" [Gross Domestic Product]. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/vvp/vvp_ ric/vvp_u.htm
УДК 339.9.01 JEL: F21
ВПЛИВ 1НСТИТУЦ1ЙНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ДИНАМ1КУ П11 В УКРА1Н1
®2019 ВОРОН1НА О. О.
УДК 339.9.01 JEL: F21
Воронша О. О. Вплив шституцшного середовища на динамку П11 в УкраТш
У роботi розглядаються питания щодо створення сприятливого ¡нвестицшного та д'шового шмату для залучення прямих шоземних нвестицш (nil), яш е невiд'eмною частиною в'дкритоi й ефективно фунщюнуючо! економiчноi системи. З ¡ншого боку, прямi ¡нвестори не мають можли-востi швидкого вiдходу з ринку, оскльки ризикують довготривалими великими обсягами ф'шансових вкладень. Тому П11 визнають як головний катал'ватор економки краш, що розвиваються, i краш з перехiдною економкою. У цьому аспектi розкриваеться необхiднiсть створення спри-ятливих умов для зацкавлення шоземного капталу у втчизняному ринку, оскльки прогресуюча частка П11 в структурi национального капталу здатна пiдвищити конкурентоспроможшсть крани та ефективно штегрувати iiу свтову економ'нну систему. Виявлено, що наявшсть таких економiчних переваг, як вигiдне природно-географ'мне положення, висококвал'фшована робоча сила, високий потенщал структурного розпод'шу економки, розвинена 'тфраструктура сьогодт не завжди е достатньою для прийняття 'твестором позитивного ршення. Останшм часом переконливим фактором для П11 е стан iнституцiонального середовища в краЫ-рецитенти Сприятливе '1нституцюнальне середовище допо-магаеуникнути такихтрансакцшнихвитрат, що виникаютьякнаслдок бюрократичнихiсудово-правових бар'ер'в, низькогор'внязахиступрав власностiта виконання контракт'в, корупцй, полтично)'та економiчноiнестаб'шьностi та ¡н.
Кпючов'1 слова: iнституцiональнiфактори, '1нституцюнальне середовище, прямi '1ноземн'1 iнвестицii(nil), мiжнароднiiнвестицii, державнеуправ-
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-10-77-S2 Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 10.
ВоронНа Олена Олегiвна - кандидат економ'мних наук, доцент кафедри економiчноi теорп та мiжнародноi економти Хар^вського нацонального
утверситету мського господарства i'менi О. М. Бекетова (вул. Маршала Бажанова, 17, Харт, 61002, Украна)
E-mail: alena.mtkv@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4720-6447
УДК 339.9.01 JEL: F21
Воронина Е. О. Влияние институциональной среды на динамику ПИИ в Украину
В работе рассматриваются вопросы относительно создания благоприятного инвестиционного и делового климата с целью привлечения прямых иностранных инвестиций (ПИИ), которые являются неотъемлемой частью открытой и эффективно функционирующей экономической системы. С другой стороны, прямые инвесторы не имеют возможности быстрого ухода с рынка, поскольку рискуют долговременными большими объемами финансовых вложений. Поэтому ПИИ признают главным катализатором экономики развивающихся стран и стран с переходной экономикой. В этом аспекте раскрывается необходимость создания благоприятных условий для заинтересованности иностранного капитала в отечественном рынке, поскольку прогрессирующая доля ПИИ в структуре национального капитала способна повысить конкурентоспособность страны и эффективно интегрировать её в мировую экономическую систему. Выявлено, что наличие таких экономических преимуществ, как выгодное природно-географическое положение, высококвалифицированная рабочая сила, высокий потенциал структурного распределения экономики, развитая инфраструктура не всегда достаточно для принятия инвестором положительного решения. Убедительным фактором для ПИИ является состояние институциональной среды в стране-реципиенте. Благоприятная институциональная среда помогает избежать таких трансакционных издержек, которые возникают как следствие бюрократических и судебно-правовых барьеров, низкого уровня защиты прав собственности и исполнения контрактов, коррупции, политической и экономической нестабильности и др. Ключевые слова: институциональные факторы, институциональная среда, прямые иностранные инвестиции (ПИИ), международные инвестиции, государственное управление. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 10.
Воронина Елена Олеговна - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономической теории и международной экономики Харьковского национального университета городского хозяйства имени А. Н. Бекетова (ул. Маршала Бажанова, 17, Харьков, 61002, Украина) E-mail: alena.mtkv@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4720-6447
UDC 339.9.01 JEL: F21
Voronina O. O. The Influence of the Institutional Environment on the Dynamics of FDI in Ukraine
The publication considers the issues regarding creation of a favorable investment and business climate in order to attract foreign direct investment (FDI), which constitute an integral part of an open and efficient economic system. On the other hand, direct investors do not have the opportunity to leave the market quickly, as they risk the long-term large volumes of financial investments. The FDI is therefore recognized as the main catalyst for the economies of developing countries and countries with transition economy. This aspect reveals the need to create an enabling environment for the foreign capital's interest in the domestic market, as the progressive share of the FDI in the national capital structure can improve competitiveness of the country, aimed at an efficient integration into the global economic system. It is identified that the presence of such economic advantages as a favorable natural-geographical position, highly skilled labor force, high potential for structural distribution of the economy, developed infrastructure may be insufficient for the investor's positive decision. A proper status of the institutional environment in the recipient country is a compelling factor for the FDI. A favorable institutional environment helps to avoid the transaction costs that result from the bureaucratic and judicial barriers, low levels of property rights protection and performance of contracts, corruption, political and economic instability, etc. Keywords: institutional factors, institutional environment, foreign direct investment (FDI), international investment, public administration. Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 10.
Voronina Olena O. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Economic Theory and International Economy, O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv E-mail: alena.mtkv@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4720-6447
Вумовах сьогодення головними визначальними факторами розвитку економш краш, що роз-виваються, та краш з переходною економшою е рiвень показниюв прямих шоземних швестицш (П11). П11 е найбкьшим джерелом зовшшнього фь нансування для цих краш, вони впливають на при-скорення створення основного кашталу та сприяють нормалiзащI плапжного балансу, а також створюють умови для появи нових робочих мкць, шдвищення продуктивносп пращ, передачi навичок i технологш, збкьшення обсяпв експорту та довгострокового еко-номiчного зростання.
На темпи та обсяги швестування значно впливають шститущональш структури нащонального господарства. В^д, результативносп ди шститупв кра!ни залежить, як буде формуватися система моти-вацш для залучення шоземного кашталу, куди i в якш формi вш буде направлятися. Для формування позитивного дкового та швестицшного ^мату необ-х^дно враховувати щ важливi фактори та розробляти бмьш ефективш мехашзми залучення П11.
Проблемами до^дження шститущонального середовища та шститущональних факторiв присвя-чено чимало праць у вичизнянш та зарубiжнiй лгге-ратур^ серед яких роботи таких видатних учених, як
Й. Шумпетер, Р. Коуз, Д. Норт, Дж. Гелбрейт, Я. Корна! [6] та ш. Проблемам шститущональних змш в Укра!-ш присвячеш пращ ряду вичизняних авторiв, а саме: О. Чубарь [4], Н. Москаленко та О. Перепелюково! [6], Н. Колодрубсько! [9], С. 1вашини та О. 1вашини [10]. Однак на еташ розвитку та становлення ринково! економши виникае необх^дшсть подальшого вивчен-ня впливу шституцшних факторiв на економiчну по-ведшку суб'екпв господарювання. Зокрема недостат-ньо дослужено вплив шституцшного середовища на динамку П11.
Мета та завдання дано! статп полягають у ви-явленш шститущональних факторiв, як впливають на стале залучення П11 в економжу Украши, а також у запропонуванш заходiв, як б могли швелювати не-гативний вплив на них.
Привабливкть П11 полягае в тому, що вони е довгостроковим вкладенням у матерiальнi засоби компанш краш-рецишенпв з метою оргашзаци будiвництва тдприемств, придбання статутного та акщонерного кашталу, тобто в реальний сектор економжи. Украшська економжа останшми часами розвивалася в умовах гостро! швестицшно! кризи. Практично ва галузi стикалися з катастрофiч-
ною нестачею швестицшних ресурсш не тгльки для розширеного вiдтворення, але навиь для пiдтримки функцiонування наявного виробничого потенщалу в нормальному робочому стань
Сьогодш створення сприятливого швестицш-ного к-ммату е першочерговим завданням для уряду будь-яко! кра!ни. У розрiзi цих обставин можна вiдмiтити, що Украша полiпшила сво! позици в щорiчному рейтингу iнвестицiйноi привабливостi Doing Business, зайнявши 64 мiсце серед 190 кра!н. Рейтинг Doing Business вгд Свiтового банку склада-еться за шдсумками комплексного дослiдження стану реформ у кожнш кра'М по 10 ключових шдикато-рах. Цей рейтинг визнаний важливим маркером для iнвесторiв при прийнятп ршення щодо вкладення капiталу в ту чи шшу крашу. Згiдно з даними звиу Свiтового банку Украша полiпшила сво!' показники по 6 з 10 iндикаторiв. Найбкьший прогрес наша кра-!'на продемонструвала по компонентах «Захист мг-норитарних акцiонерiв» (+27 пунктiв), «Отримання дозволу на будiвництво» (+10 пунктiв), «Шдключен-ня до електромереж», «Мiжнародна торгiвля», «Рее-страцiя майна» та «Доступ до кредипв» [1].
Але реальним шдикатором змiни рiвня довiри iноземних iнвесторiв е динамiка реальних обсягiв П11 у крашу (рис. 1). У ситуаци, що склалася на сьогодш в УкраМ, можна вiдмiтити таи тенденци: у 2015 р. був значний (майже в 6 разiв) приршт порiвняно з 2014 р.; у 2016 р. тенденщя на зростання продовжувалась, але темп приросту був майже непоминим; iз 2017 р. i по сьогоднi спостертаеться зменшення надходжень П11.
Якщо проаналiзувати сальдо П11, то можна зро-бити висновок, що, незважаючи на те, що воно по-зитивне, рiзниця мiж залученими та вих^дними П11 зовсiм несуттева. Така ситуащя може бути пояснена тим, що, з одного боку, кошти виводяться з кра!'ни шляхом трансфертного щноутворення та переведен-ням !х через офшорнi центри (93% П11 надходить в Украшу через Кшр) [2], а з iншого - через полгтич-
ну нестабiльнiсть i военний конфлiкт на сходi кра!'-ни. Якщо компани не впевнеш в тому, що '!х сшвро-бiтникам i майну буде гарантована безпека, вони не повгрять i в безпеку сво!х iнвестицiй. Бкьше того, необхiднiсть додаткових заходiв щодо забезпечення Фгзично! та iнформацiйноi безпеки та додаткових ви-трат зг страхування i виплати допомоги шоземним фахiвцям збiльшуе вартiсть iнвестицiй. У багатьох галузях, особливо в обробнш промисловосп, неза-планованi зупинки та повторш запуски виробництва обходяться дуже дорого, гнодг вартiсть iнвестицiй через таи витрати збiльшуеться удвгчг.
Також слгд зазначити, що за сучасних умов переходу економiчних систем на вищий рiвень розвитку, прискорення науково-технолопч-ного прогресу, спецiалiзацii та глобалiзацii економiч-ного простору, актившше виявляеться тенденцiя до зростання трансакцшних витрат, рiвень яких у свгто-вш практицi нерiдко сягае половини вартосп кшце-во! продукци. Трансакцiiнi витрати мають вирiшальне значення для розмщення ресурсiв i структури еко-номгчно!' органiзацii. Рiзноманiтнiсть трансакцшних витрат обумовлюеться рiзноманiтнiстю контрактних вгдносин, форм власностi, тишв Фгрм. Чим складнша економiка кра!ни, тим бкьший трансакцiйний сектор (юристи, банкiри, бухгалтери, консультанти, аналiти-ки, полгтики) [4].
Саме тому сприятливе шстутущональне середо-вище в сучасних умовах е необх^ною умовою для залучення П11, осюльки воно сприяе зниженню додаткових витрат iнвестора, як пов'язаш з веденням пiдприемницькоi дшльность Як вiдмiчають ргзнг мгж-народнi аналiтичнi агенци, кра!ни, що розвиваються, дшсно привабливi для iноземних iнвестицiй. За даними ЮНКТАД, на щ кра!ни припадае 42% свитого обсягу потокгв П11, а темпи зростання швестицшних потокгв, що спрямовуються до них, вище, нгж темпи зростання швестицш у розвиненi кра!ни [5]. Цей факт пояснюеться тим, що рiвень прибутковосп в кра!нах,
и Ф
ш
!! ф £
m § О г
к О.
4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0
2014 2015 2016 2017 2018 PiK
BnxiflHi прям1 ¡нвестицп, млн дол. США —Залучен прям1 ¡нвестицГГ, млн дол. США Сальдо, млн дол. США
Рис. 1. Прям! шоземш швестицп в Украшу [3]
що розвиваються, б1льший; також значно б1льший розм1р ринку з1 значними перспективами розвитку; наявна дешева 1 квал1фжована робоча сила та ш. Але ефективн1сть практично! реал1заци швестицшно! по-л1тики в сучасних умовах багато в чому визначаеться станом 11 шституцюнально! 1нфраструктури.
В1домий заруб1жний економшт К. П1ч у сво1й пращ подае таку класифшацш 1нституц1ональних фактор1в [6]: + загальн1;
+ сощальш та психолог1чн1; + пол1тичн1; + економ1чн1.
Вплинути або зм1нити загальн1 та сощально-психолог1чн1 фактори в короткий пром1жок часу неможливо, осюльки вони в1дображають загальну 1дею або думку в суспкьств1, 1сторичний розвиток сустльства. Вони е пор1вняно стабкьними характеристиками сусп1льства, як1 змшюються еволюцш-ним шляхом. Тому для виршення сучасних проблем економ1чного розвитку та залучення П11 науковц1 та практики звертають увагу та досл1джують вплив еко-ном1чних 1 пол1тичних детерм1нант.
Варто в1дзначити, що в сучаснш л1тератур1, ви-ходячи з результатов побудови теоретичних г1потез, емшричних досл1джень, а також опи-тування заруб1жних 1нвестор1в, серед приймаючих краш найважлив1шими факторами залучення шо-земних швестицш е економ1чн1 та фшансов1 умови в краМ. Безумовно, вони вщграють важливу роль, але можна стверджувати, що ключовим фактором формування позитивного кл1мату для 1нвестиц1й 1 ве-дення б1знесу е як1сть пол1тичного 1 правового серед-овища. Якщо краши пропонують 1нвесторам низьк1 ставки оподаткування та безкоштовну землю, але при цьому швестори побоюються експропр1аци сво'1х актив1в, скасування 1нвестиц1йних тльг, виникнен-ня трудових конфл1кт1в, громадянських заворушень чи в1дсутност1 системи попередження й управл1ння насл1дками природних катакл1зм1в, вони не стануть 1нвестувати кошти. 1нвестори мають бути впевнен1 в тому, що кра'ша, в яку вони планують вкласти сво! кошти, дшсно вживае необх1дних заход1в для залучення 1ноземних 1нвестиц1й 1 що щ швестици над1йно за-хищен1. Нестаб1льна пол1тична обстановка шдвищуе ризики, яких 1нвестори зазвичай уникають. Бкьше того, так1 пол1тичн1 чинники, як корупщя, забюро-кратизован1сть 1 в1дсутшсть верховенства закону, не просто е факторами ризику, а й збкьшують прям1 ви-трати, пов'язаш з 1нвестиц1ями.
Т1льки в останш 20 рок1в у св1тов1й л1тератур1 значна увага стала прид1лятися досл1дженню р1вня розвитку якост1 1нститут1в як ключового фактора припливу П11 в приймакш краши: особливо в крайни, що розвиваються, 1 з переходною економ1кою, оск1льки саме в них ринков1 1нститути т1льки прохо-
дять свiй шлях становлення i розвитку. Згiдно з цими досл^женнями видiляють три OCHOBHi причини, як впливають на надходження П11. По-перше, добре роз-виненi iнститути сприяють зростанню продуктив-ностi факторiв виробництва в кра'М. По-друге, дГяль-шсть слабо розвинених iнститутiв може призводити до додаткових витрат для швестора. По-трете, ви-никнення «безповоротних витрат» при реалт^!' ш-вестицiйних проекпв з П11. Усе це робить П11 дуже вразливими до будь-яких форм невизначеност в приймаючiй сторош.
Aналiз сучасних робiт, присвячених досл^джен-ню впливу iнститутiв на залучення П11 в прий-маючi кра'ши, дозволяе вид1лити найб1льш значущi фактори: f корупцiя;
f адмiнiстративнi бар'ери та бюрократiя; f регулювання шдприемницько'1 дiяльностi; f захист гаранта прав iнвесторiв; f транспарентнiсть; f полiтична стабiльнiсть; f стан правового середовища; f демократичний розвиток.
Вимiрювання рiвня розвитку iнституцiонального середовища, а також ступеня впливу зазначених вище шституцюнальних факторiв - досить складний про-цес, який пiддаеться суб'ективним i оцiнним суджен-ням, оск1льки отримати об'ективш данi про рiвень корумпованост або ступеня захисту прав власност та iн. практично неможливо. Ситуащю ускладнюе i той факт, що щ змiннi зазвичай вимiрюються з поправкою на помилку та можуть давати спотвореш уявлення про реальний вплив. Для того, щоб цього уникнути або хоча б максимально наблизити показники до дш-сносй, використовують рiзнi рейтинги та шдекси для вимiрювання якостi функцiонування шститупв.
У даний час, при оцшки ефективностi полГтич-ного управлiння, широкого поширення набула система показнийв якостi управлiння держави, розробле-на експертами Свитого банку {Governance Research Indicator Country Snapshot - GRICS), яка будуеться на основi дешлькох сотень змiнних, що оцiнюють тради-цй та методи полiтичних перетворень, процес вибо-ру та контролю органш державно'! влади, взаемовiд-носини громадян i держави. Виходячи з цих даних у рамках доЫдження проводиться оцiнка якостi державного управлшня за шiстьма критер1ями [7]:
f право голосу населення i ступiнь пiдзвiтностi органiв полггично!' влади {Voice and Accountability);
f полiтична стабiльнiсть i в^сутшсть насиль-ства {Political Stability and Absence of Violence); f ефектившсть уряду {Government Effectiveness); f якiсть законодавства {Regulatory Quality); f верховенство закону {Rule of Law); f контроль корупци {Control of Corruption).
Зазначеш показники об'еднують в собi безлiч iндивiдуальних характеристик з рiзних джерел, серед яких статистичнi данi нащональних iнститутiв i мiж-народнi дослкження, якi проводяться Азiйським банком розвитку, Африканським банком розвитку, 6в-ропейським банком реконструкци та розвитку i т. д. Також Всесвинш Банк включае данi Глобального дослкження барометра корупци, 1ндекс економiч-но! свободи, Бази даних з прав людини тощо. Отже, СЫСБ акумулюе в собi данi бiльшостi методик ощн-ки ефективностi полiтичного управлшня. Всi iндекси СЫСБ оцiнюються в iнтервалi вiд -2,5 до +2,5: чим бкьше число, тим вище якiсть державного управлш-ня в державь У кiнцевому пiдсумку результат пред-ставляеться у формi процентного значення вк 1 до 100, який вказуе положення держави по вкношенню до шших держав. Отже, чим вище рейтинг за показ-никами, тим вище яюсть державного управлшня.
Проаналiзувавши показники даних СЫСБ щодо Укра!ни, можна дiйти висновку, що Укра!на знаходиться не на перших позицiях, i кардинальних позитивних змш не простежуеться за жодним показником (табл. 1). Натомкть у 2016 р. показник полiтичноI стабкьност та вiдсутнiсть на-сильства мае вкрай низьку ощнку (знизився в 7 разiв порiвняно з попередшми роками), що пояснюеться военним конфлжтом на Донбасi, окупованiстю Автономно! Республки Крим i полiтичними конфлктами.
достовiрнiсть iндексу права голосу та ступеня шд-звiтностi органiв полiтичноI влади. Таким чином, данi показники е теж досить суб'ективними.
ВИСНОВКИ
Пдсумовуючи результати дослiдження теоре-тичних та емшричних аспектiв впливу шститущо-нальних факторiв на залучення П11, варто вiдзначити, що розглянутi змiннi не е вичерпними, що залишае на-прями для подальших дослджень. Однак проведений аналiз дозволяе видкити основнi складники, вiд яких буде залежати iнтенсивнiсть надходження П11 в Украину, та запропонувати можливi шляхи вирiшення вияв-лених проблем. До зазначених шляхiв можна вкнести: + зниження адмiнiстративних бар'ерiв i дебю-
рократизацiя економiки; + спрощення адмiнiстративних процедур; + сприяння переходу на мшнародш стандарти
облiку та звггносп; + створення уповноважених оргашв щодо за-
хисту прав iнвесторiв; + створення незалежного агентства або департаменту по боротьбi з корупщею; + створення незалежно! судово! системи; + систематичне проведення консультацш з бiз-
нес-сп1льнотою; + шдтримка стабiльностi законодавства шляхом запровадження прозорих процедур вне-сення змш до законодавства та ш.
Таблиця 1
Показники Укра1ни ефективност управлiння за даними GRICS
PiK Право голосу населення та стушнь шдзв^-ностi органiв влади (Voice and Accountability) Пол^ична стабшьшсть i вiдсутнiсть насильства (Political Stability and Absence of Violence) Ефектив-нкть уряду (Government Effectiveness) Яккть законодавства (Regulatory Quality) Верховенство закону (Rule of Law) Контроль корупци (Control of Corruption)
1996 36,50 42,55 27,87 33,70 22,61 13,44
2006 47,60 43,96 36,59 31,86 24,88 24,88
2011 44,60 43,60 21,33 29,86 23,94 15,64
2016 47,29 6,19 31,73 36,06 23,56 19,71
Джерело: складено за [7].
Применим е той факт, що у 2016 р. шдекс корупци трохи вище, шж у 2011 р. При цьому багато рейтингових агентств за тдсумками 2016 р. найбкьш корумпованою кра'ною називають Украшу. Компанiя Ernst & Young (EY) у 2017 р. проводила дослкження, результати якого зазначають, що 88% респонденпв визнали поширення корупци та хабарництва в дер-жавi [8]. Нездатнiсть украшсько! влади вести активну боротьбу з корупщею викликае невдоволення i недо-вiру захiдних партнерiв та в реальност знижуе показник ефективносп влади. Також викликають сумнiви
Поточш дисбаланси, нестабiльнiсть в економiцi Украши, вiйськовi ди на сходi, безсумшвно, вкляку-ють бiльшiсть потенцiйних стратепчних iнвесторiв, iнвестицiйна стратегiя яких орiентувалася на регiон кра'н, що розвиваються. З шшого боку, в Укра'М вже вiдбулося суттеве падiння вартост активiв i зниження вартосп факторiв виробництва, що позитивно по-значиться на iнвестицiйнiй привабливостi нащональ-но'! економiки.
Але слiд зазначити, що навиъ за умов законо-давчого закрiплення загальноприйнятих ринкових
норм i в^пов^них iнституцiональних структур не завжди icHye можливiсть дотримуватися формаль-них правил. Така cитyацiя пояснюеться тим, що еко-номiчнi агенти надають перевагу неформальним ш-ститутам i дотримуються формальних вимог лише в тш чаcтинi, що не суперечить !хшм iнтереcам i не передбачае каральних санкцш. Наприклад, корупщя найчаcтiше виступае як посередник, що дозволяе iнвеcторовi уникнути бюрократично! тяганини та прискорити процес прийняття ршень вiдноcно ре-алiзацi! проекту. Але шоземний iнвеcтор не завжди володie iнформацieю щодо cпецифiки ведення 6i3M-су у вiтчизняних реалiях, а також мае iншi менталь-ш оcобливоcтi та принципи, що iнодi заважае йому прийняти позитивне ршення щодо крайни-рециш-ента. Слiд розyмiти, що само по cобi законодавство лише створюе умови для ращонального розпод1лу реcyрciв i розвитку шдприемницько! iнiцiативи. По-трiбнi iнcтитyцiональнi мехашзми та структури, якi забезпечують обов'язкове виконання правил yciма суб'ектами економши. Якщо виконання законiв за-мшюеться полiтичними рiшеннями, програмами та проектами, учасники яких, не приховуючись, дшть поза межами правових норм, то вся ieрархiя право-вих шституйв порушуеться, iгнорyютьcя задекларо-ванi права, перш за все, права власность ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Укра!на пiднялася одразу на 7 nyHKTiB в рейтингу Doing Business-2020 та поста 64-те мiсце серед 190 кра!н / Департамент iнформацГi та комушкацм з громадськiстю Секретарiатy Кабiнетy Мшiстрiв Украши. URL: https://www. kmu.gov.ua/news/ukrayina-pidnyalasya-odrazu-na-7-punktiv-v-rejtingu-doing-business-2020-ta-posila-64-misce-sered-190-krayin
2. Статистичний щорiчник Украши за 2018 рiк. Житомир : ТОВ «БУК-ДРУК», 2019 р. URL: https://ukrstat.org/uk/ druk/publicat/kat_u/2019/zb/11/zb_yearbook_2018.pdf
3. Прямi iноземнi iнвестицГi (П11) в Украшу / Мастерство фiнансiв Украши. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/ economy/fdi/
4. Чубарь О. Г. 1нститути та шституцюнальне середо-вище: теоретичнi узагальнення засад економiчного розвитку. Науковий всник Ужгородського yHiBepcumemy. 2013. Вип. 3. С. 98-104.
5. Руководство по наилучшей практике в области формирования позитивного делового и инвестиционного климата // Бюро Координатср деятельности ОБСЕ в области экономики и охраны окружающей среды. Вена, 2006 p. URL: https://www.osce.org/ru/eea/19769?download=true
6. Москаленко Н. О., Перепелюкова О. В. 1нституцю-нальне середовище мiжнародного бiзнесy. EKOHOMiKa та право. 2016. № 3. С. 77-82.
7. Мензарарь С. А. Положение России, Украины и Молдовы в рейтинге GRICS: динамика эффективности политического управления // Научное сообщество студентов: Междисциплинарные исследования : сб. ст. по матер. XLV междунар. студ. науч.-практ. конф. Новосибирск, май 2018. № 10. С. 404-411. URL: https://sibac.info/archive/ meghdis/10(45).pdf
8. flonoBiflb Ernst & Young EY EMEIA Fraud Survey 2017. URL: https://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/ EY_-_EMEIA_Fraud_Survey_2017/$FILE/ey-emeia-fraud-survey-2017.pdf
9. KonoflpyôcbKa H. B. iHCTUTy^OHanbHi ^aKTopu eKOHOMNHoro 3poaaHHa B cynacHux yMOBax. EKOHOMM-huu wconuc-XXI. 2011. № 7-8. C. 20-22. URL: http://dspace. nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/47810/06-Kolodrubska.pdf?sequence=1
10. iBawuHa C. №., iBawuHa 0. O. iHCTUTy^OHanbHa eKOHOMiKa : HaB4. nociô. flHinpo : yHÎBepcMTeT mmtho! cnpaBU Ta ^ÎHaHCÎB, 2018. 132 c.
REFERENCES
Chubar, O. H. "Instytuty ta instytutsionalne sere-dovyshche: teoretychni uzahalnennia zasad ekonomichnoho rozvytku" [Institutions and Institutional Environment: Theoretical Generalizations of Economical Development]. Naukovyi vis-nyk Uzhhorodskoho universytetu, no. 3 (2013): 98-104.
"Dopovid Ernst & Young EY EMEIA Fraud Survey 2017" [Ernst & Young EY EMEIA Fraud Survey Report 2017]. https:// www.ey.com/Publication/vwLUAssets/EY_-_EMEIA_Fraud_ Survey_2017/$FILE/ey-emeia-fraud-survey-2017.pdf
Ivashyna, S. Yu., and Ivashyna, O. F. Instytutsionalna eko-nomika [Institutional Economics]. Dnipro: Universytet mytnoi spravy ta finansiv, 2018.
Kolodrubska, N. V. "Instytutsionalni faktory ekonomichnoho zrostannia v suchasnykh umovakh" [Institutional Factors of the Economy Growing in Modern Terms]. Ekonomichnyi cha-sopys-XXI. 2011. http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/ handle/123456789/47810/06-Kolodrubska.pdf?sequence=1
Menzarar, S. A. "Polozheniye Rossii, Ukrainy i Moldovy v reytinge GRICS: dinamika effektivnosti politicheskogo up-ravleniya" [Position of Russia, Ukraine and Moldova in the GRICS Ranking: Dynamics of the Effectiveness of Political Governance]. Nauchnoye soobshchestvo studentov: Mezhdist-siplinarnyye issledovaniya. 2018. https://sibac.info/archive/ meghdis/10(45).pdf
Moskalenko, N. O., and Perepeliukova, O. V. "Instytutsionalne seredovyshche mizhnarodnoho biznesu" [International Business Institutional Environment]. Ekonomika ta pravo, no. 3 (2016): 77-82.
"Priami inozemni investytsii (PII) v Ukrainu" [Foreign Direct Investment (FDI) in Ukraine]. Ministerstvo finansiv Ukrainy. https://index.minfin.com.ua/ua/economy/fdi/
"Rukovodstvo po nailuchshey praktike v oblasti formirovaniya pozitivnogo delovogo i investitsionnogo klimata" [A Guide to Best Practices in Creating a Positive Business and Investment Climate]. Byuro Koordinatora deyatelnosti OBSE v oblasti ekonomiki i okhrany okruzhayushchey sredy. Vena, 2006. https://www.osce.org/ru/eea/19769?download=true
"Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2018 rik" [Statistical Yearbook of Ukraine for 2018]. https://ukrstat.org/uk/druk/ publicat/kat_u/2019/zb/11/zb_yearbook_2018.pdf
"Ukraina pidnialasia odrazu na 7 punktiv v reitynhu Doing Business-2020 ta posila 64-te mistse sered 190 krain" [Ukraine Climbed 7 Points in the Doing Business-2020 Ranking to 64th Place in 190 Countries]. Departament informatsii ta komunikatsii z hromadskistiu Sekretariatu Kabinetu Ministriv Ukrain. https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayina-pidnyalasya-odrazu-na-7-punktiv-v-rejtingu-doing-business-2020-ta-posi-la-64-misce-sered-190-krayin
