CC BY
27
УДК 339.727.24 JEL: F21
ПРЯМ11НОЗЕМН11НВЕСТИЦ11 КИТАЮ ТА IX ВПЛИВ НА КРА1НИ СО
®2019 СУХОНОС Ю. С.
УДК 339.727.24 JEL: F21
Сухонос Ю. С. Прям! iH03eMHi швестици Китаю та Тх вплив на краТ'ни €С
Попри те, що ЕС загалом зацшавлений у 'тоземних твести^ях, прям! тоземт твестици (П11) з Китаю досить часто викликають певне занепо-коення. Зважаючи на це, перед ЕС на тепершньому етат розвитку постае завдання реформувати власну поттику щодо прямих 'тоземних твес-тицй таким чином, щоб одночасно досягати таких цпей: захистити поточну в'дкриткть ЕС щодо прямих 'тоземних твестицй (у тому чист з боку Китаю); виршити проблеми безпеки, як виникають для деяких вид'в П11; забезпечити б'тьшу в'дкриткть та рiвнi умови для европейських П11 в Китаi. Мета статт'> - достдити загрози та можливост'>, як виникають при здшсненнi прямих тоземних твестицй Китаю у крати ЕС, i 1х вплив на весь географ'мний регюн. У статт'> анашзуються процеси, що в'дбуваються у взаемних вдносинах ЕС та Китаю в контекстiздшснення прямих тоземних твестицй останшми. Доведено, що Китай, 'твестуючи у крати ЕС, прагне отримати доступ до: новттх технологш, европей-ського ринку, ринт трет'к крат (через европейський ринок), европейських торговельних марок, а також впливати на поттичнi та економ'нт процеси на р'ют всього европейського регюну. Розглянуто рег'юнальний розподл прямих твестицй Китаю у крати ЕС. З'ясовано, що найб'шьший ттересу китайських 'твестор'в викликають економiчно потужт крати - Великобритатя, Франтя та Н'шеччина. Щодо регюнального розпод'шу прямих нвестицш, то натепер вт е в'дносно рiвномiрним. Визначено сучат тенденци змiни стратегiчних пр'юритет'в ЕС у аспектi твестицй-но'1 стратеги. Вивчаються загрози, що виникають при здшсненнi прямих твестицй Китаю в економки крат ЕС. Здеб'шьшого вид'шяють еконо-мiчнi та полтичт загрози даного процесу. З економiчно'i точки зору П11 з Китаю можуть вплинути на стан конкуренцИ та в цлому призводити до перерозпод'шу вартост'>, а з поттичноi - сприяти поширенню впливу Китаю на геопоттичному рiвнi. Розглядаеться перетк заход'в, що може реал'вовуватись задля зменшення економ'много та поттичного впливу Китаю на европейськ крати - реципiенти прямих твестицй. Кпючов'1 слова: прямiзаруб'жт швестици, мультинацюнальт компанизлиття, поглинання, глобашзащя, Китай, ЕС. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-12-51-56 Рис.: 1. Табл.: 1. Вбл.: 12.
Сухонос Юрiй Сергйович - студент, 1нститут мiжнародних в'дносин Кивського нацюнального утверситету iмет Тараса Шевченка (вул. Мельникова, 36/1, Кив, 4119, Украта) E-mail: Sukhonos.yurii@gmail.com
УДК 339.727.24 1Е1: Р21
Сухонос Ю. С. Прямые иностранные инвестиции Китая и их влияние на страны ЕС
Несмотря на то, что ЕС в целом заинтересован в иностранных инвестициях, прямые иностранные инвестиции (ПИИ) из Китая довольно часто вызывают определенное беспокойство. Несмотря на это, перед ЕС на нынешнем этапе развития стоит задача реформировать свою политику относительно прямых иностранных инвестиций таким образом, чтобы одновременно достигать следующих целей: защитить текущую открытость ЕС относительно ПИИ (в том числе со стороны Китая); решить проблемы безопасности, которые возникают для некоторых видов ПИИ; обеспечить большую открытость и равные условия для европейских ПИИ в Китае. Цель статьи - исследовать угрозы и возможности, возникающие при осуществлении прямых иностранных инвестиций Китая в страны ЕС, и их влияние на весь географический регион. В статье анализируются процессы, происходящие во взаимных отношениях ЕС и Китая в контексте осуществления прямых иностранных инвестиций последними. Доказано, что Китай, инвестируя в страны ЕС, стремится получить доступ к: новейшим технологиям, европейскому рынку, рынкам третьих стран (через европейский рынок), европейским торговым маркам, а также влиять на политические и экономические процессы на уровне всего европейского региона. Рассмотрено региональное распределение прямых иностранных инвестиций Китая в страны ЕС. Установлено, что наибольший интерес у китайских инвесторов вызывают экономически мощные страны - Великобритания, Франция и Германия. Что касается регионального распределения прямых инвестиций, то на сегодня оно является относительно равномерным. Определены современные тенденции изменения стратегических приоритетов ЕС в аспекте инвестиционной стратегии. Изучаются угрозы, возникающие при осуществлении прямых инвестиций Китая в экономики стран ЕС. В основном выделяют экономические и политические угрозы данного процесса. С экономической точки зрения ПИИ из Китая могут повлиять на состояние конкуренции и в целом привести к перераспределению стоимости, а с политической - способствовать распространению влияния Китая на геополитическом уровне. Рассматривается пере-
UDC 339.727.24 JEL: F21
Sukhonos Yu. S. China's Foreign Direct Investments and Their Influence on the EU Countries
Although the EU is generally interested in foreign investment, foreign direct investment (FDI) from China is often of some concern. Despite this, the EU at the present stage of development faces the challenge of reforming its foreign direct investment policy in such a way as to simultaneously achieve the following goals: to protect the EU's current openness as to FDI (including the China's); to solve the security problems that arise for some types of FDI; to ensure better openness and a level playing field for European FDI in China. The article is aimed at studying the threats and opportunities that arise from China's direct foreign investment in the EU and their impact on the entire geographical region. The article analyzes the processes taking place in the mutual relations between the EU and China in the context of foreign direct investment implemented by the chinese part. It is proved that China, by investing in the EU countries, seeks access to: the latest technologies, the European market, the third-country markets (through the European market), the European brands, as well as influence on the political and economic processes at the level of the European region in general. The regional distribution of China's foreign direct investment to the EU countries is considered. It is determined that the most interesting for chinese investors are the economically powerful countries - Great Britain, France and Germany. As for the regional distribution of direct investment, it is at present relatively uniform. The current tendencies in the change of the EU's strategic priorities in terms of investment strategy are defined. The threats posed by China's direct investment in the EU economies are being examined. In this process mainly allocated are the economic and political threats. From an economic point of view, FDI from China can affect the status of competition and generally lead to a redistribution of value, and from a political point of view, to contribute to the spread of China's influence at the geopolitical level. A list of measures that can be
чень мероприятий, которые могут реализовываться для уменьшения экономического и политического влияния Китая на европейские страны - реципиенты прямых инвестиций.
Ключевые слова: прямые иностранные инвестиции, мультинацио-нальные компании, слияния, поглощения, глобализация, Китай, ЕС. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 12.
Сухонос Юрий Сергеевич - студент, Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко (ул. Мельникова, 36/1, Киев, 4119, Украина) E-mail: Sukhonos.yurii@gmail. com
implemented to reduce China's economic and political influence on the European countries as recipients of direct investment is considered. Keywords: foreign direct investment, multinational companies, mergers, acquisitions, globalization, China, EU. Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 12.
Sukhonos Yurii S. - Student, Institute of international relations Taras Shevchenko National University of Kyiv (36/1 Melnykova Str., Kyiv, 4119, Ukraine)
E-mail: Sukhonos.yurii@gmail.com
Останшми роками велика увага придкяеться значному зростанню прямих шоземних ш-вестицш (П11) з Китаю. Базуючись на зрос-танш внутршньо'1 економки та зростаючш глобаль-нш економiчнiй ваз^ китайськ мультинацюнальш компани почали займати певне мшце як швестори в уск частинах свиу. Частиною ще! тенденци стала поява бвропейського Союзу (6С) як ключового на-пряму для зовшшнк китайських П11. Китайськ ш-вестицц охопили всi краши - члени 6С. Проте най-бiльшою е !х концентращя в Захiднiй бврош, а саме, у трьох великих економшах - Франци, Нiмеччини та Великобритании Ккька невеликих зах^дноевропей-ських краш, таких як Шдерланди та Швецiя, також отримали значш обсяги П11 з Китаю, як i деякi краши Схiдноi бвропи. Очiкуеться, що китайськ П11 в 6в-ропу будуть продовжувати збкьшуватися, розширю-ючи географiчне поширення в майбутньому.
Попри те, що 6С загалом зацiкавлений у шоземних швестищях, П11 з Китаю досить часто викли-кають певне занепокоення. Зважаючи на це, перед 6С на тепершньому етапi розвитку постае завдання реформувати власну полiтику П11 таким чином, щоб досягати таких щлей: захищати поточну вiдкритiсть 6С щодо прямих iноземних iнвестицiй (у тому чи^ з боку Китаю); виршити проблеми безпеки, якi ви-никають для деяких видiв П11; забезпечити бiльшу вiдкритiсть та рiвнi умови для европейських П11 в Китай. У даному контекст особливо важливi двi по-лiтичнi шщативи 6С: створення загальноевропей-сько! структури для в^дстеження введення прямих шоземних швестицш на основi нацiональноi безпеки та громадського порядку; перемовини про двосто-ронню iнвестицiйну угоду з Китаем.
Загалом проблематику здшснення прямих шоземних швестицш Китаю в зарубiжнi краши (у тому числi 6С) дослiджуе велика кiлькiсть науковцiв. Так, I. Алон, Дж. Андерсон, З. Х. Мушм та А. Хо (I. Alon, J. Anderson, Z. H. Munim, A. Ho) [1] встановили, що лише протягом 2003-2016 рр. 382 науковця опублку-вали 206 наукових статей про iнтернацiоналiзацiю китайських компанш у 72 журналах. Серед вкчизняних учених даш питання, зокрема, розглядали: 6. А. Ер-фан [2], I. О. 1ващук, М. Р. Орнат [3], Л. А. Украшець [4] та шшь До сучасних зарубiжних учених, як досль джують iнвестицii Китаю, можна взнести Люй 6нь-
чжао [5], Ф. Бкенбаха, В.-С. Лю (F. Bickenbach, W.-H. Liu) [6] та шших.
Питання впливу китайських П11 регулярно ви-свiтлюються в засобах масово! iнформацii та аналiзу-ються аналiтичними центрами та консультацшними органiзацiями. Також зростання ефекту китайських П11 вивчають уряди, пiдприемства, пращвники та iншi соцiальнi групи. Попри значний штерес до дано! проблематики, ряд питань залишаються надзвичай-но актуальними для сучасного етапу розвитку свко-господарських зв'язкiв, у тому чи^ на рiвнi 6С. Це пов'язано зi значним перелiком загроз i ризикiв, що несуть iз собою прямi iноземнi iнвестицii з Китаю. Особливо гостро даш питання постають у контекст постшного зростання впливу Китаю на мiжнародну економшу та торгiвлю.
Метою статтi е досл^дження загроз i можливос-тей, як виникають при здiйсненнi прямих шоземних швестицш Китаю у краши 6С, а також !х впливу на весь географiчний регiон.
Шд час дослiдження використовувалися такi теоретичш методи: Ыалектичний - для окреслення змшту проблематики; системний - для визначення взаемозв'язюв та взаемовпливiв мiж прямими шозем-ними iнвестицiями Китаю та економiчними процеса-ми на глобальному рiвнi; аналтичний - при ощнщ сучасного стану прямих шоземних швестицш Китаю в 6С. О^м зазначених, при викладеннi теоретичних положень та формуванш висновкiв також використо-вувались iншi загальнонауковi методи: узагальнення, iндукцii та дедукци, порiвняння, аналоги тощо.
европейський Союз i Китай е двома найбкь-шими трейдерами у свт. У даний час Китай е другим за величиною торговим партнером 6С шсля Сполучених Штапв, а 6С е найбкьшим торговим партнером Китаю. 6С прагне розвивати торговi вiдносини з Китаем. Поряд з тим, 6С прагне забезпечити у в^дносинах з Китаем справедлившть торпвл^ повагу до прав штелектуально'1 власностi та виконан-ня його зобов'язань як члена Свтово! органiзацii тор-гiвлi (СОТ). При вступi в СОТ у 2001 р. Китай пого-дився реформувати та лiбералiзувати значну частини свое'1 економiки. Незважаючи на суттевий прогрес, деяк проблеми все ще залишаються невирiшеними, серед яких, зокрема:
+ вксутшсть прозоросп; + промислова полiтика та нетарифнi заходи, що
дискримшують iноземнi компани; + сильне державне втручання в економку, що призводить до домшуючого становища дер-жавних компанш, нерiвного доступу до суб-сидiй та дешевого фiнансування; + недостатнiй захист прав iнтелектуальноi власностi.
У 2016 р. 6С прийняв нову стратегго щодо Китаю, яка визначае вiдносини бвропейського Союзу з щею краiною на наступш п'ять рокiв. Стратегiя спри-яе взаемносп, рiвним конкурентним умовам та спра-ведливiй конкуренци в уск сферах спiвробiтництва. Стратегiя також включае торговельну програму iз суттевим акцентом на вдосконалення можливостей доступу до ринку - включаючи переговори щодо Комплексноi угоди про швестици.
Як видно з табл. 1, саме прийняття зазначено! стратеги сприяло зростанню обсягш торгiвлi мiж 6С та Китаем.
к ростання прямих шоземних iнвестицiй та защ-I кавленiсть саме у крашах 6С з боку Китаю обу-" мовлюеться:
+ технологшми, наявними у кра!'нах 6С, як включають створенi високотехнологiчнi ак-тиви, новггш технологГ! та ноу-хау; + доступом до европейського ринку для китай-
ських товарiв та послуг; + доступом до третiх ринкiв через европейськi корпоративнi мережi, особливо в Латинськш Америцi та Африщ; + можливостями використання торговельних марок для шдвищення рiвня продажу китай-сько!' продукци як за кордоном, так i на китай-ському ринку; + можливiстю доступу до iнтегрованих регю-нальних i глобальних ланцюгiв вартосп у ви-робництвi;
+ функцюнуванням в умовах стабiльного правового, регулятивного та полiтичного середо-вища, особливо в умовах глобальних потря-сiнь та полiтичноi невизначеностi;
Таблиця 1
Динамiка торгiвлi товарами €С з Китаем протягом 2014-2018 рр. (млрд евро)
Показник Р^ Середньорiчне зростання
2014 2015 2016 2017 2018
1мпорт 302,5 351,0 352,3 375,4 394,8 6,9
Експорт 164,7 170,4 169,7 197,6 209,8 6,2
Баланс -137,8 -180,7 -182,6 -177,7 -185,0
Джерело : складено за [7].
Стратепчна програма сшвпращ мiж 6С i Китаем до 2020 р. ставить швестицшну угоду мiж цими крашами на центральне мiсце в довго-строкових двостороннк вiдносинах. Переговори щодо швестицшно! угоди розпочалися ще у 2013 р. i були спрямованi на:
+ покращення процесу iнвестування для евро-пейських i китайських iнвесторiв, створивши iнвестицiйнi права та гарантуючи вксутшсть дискримiнацГi; + забезпечення прозороси процедур лщензу-
вання й авторизаци; + створення високого та збалансованого рiвня
захисту iнвесторiв та швестицш; + удосконалення правил здiйснення шоземних швестицш у контекста дотримання вимог по екологи та трудових вкносин [6, р. 15].
Слк вiдмiтити, що саме починаючи з 2013 р. спостеркаеться стрiмке зростання розмiру прямих iноземних iнвестицiй Китаю в 6С. 1х пiкове значення було у 2016 р. (35,9 млрд евро), що у 17 разiв бкьше шж у 2010 р., коли перемовини Китаю з 6С були на початковш стади.
+ перспективами отримання полiтичного/ди-пломатичного впливу на европейський ре-гiон, який у сукупностi залишаеться другим за величиною за економiчними параметрами шсля США [8, р. 10].
Таким чином, закономiрно, що переважна бкь-шiсть прямих iнвестицiй з Китаю у 6С припадае на злиття та поглинання, у той час як на новi проекти -близько 5% вк загального обсягу прямих швестицш.
Географiчно китайськ П11 в 6С орiентованi на бкьш розвиненi в економiчному вiдношеннi краши (Францiю, Нiмеччину, Iталiю та Великобританго). Су-купний обсяг прямих шоземних швестицш Китаю у окремi краши 6С протягом 2000-2018 рр. наведено на рис. 1.
Станом на 2018 р. найбiльшi обсяги прямих шоземних швестицш з Китаю отримали Великобританiя (4,2 млрд евро), Шмеччина (2,1 млрд евро) та Францш (1,6 млрд евро). Поряд з тим, !х частка в загальному обсязi прямих шоземних швестицш знизилася iз 71% у 2017 р. до 45% у 2018 р. Також до горшо! п'япрки кра-!'н, в яких у 2018 р. спостеркалися найбiльшi обсяги прямих швестицш з Китаю, належали Швецш та Люк-
сембург, шдсиливши в^дносш частки Пiвнiчноi бвро-пи та Бельги, Нiдерландiв та Люксембургу (Бенелюкс) в загальному обсязi iнвестицiй [9]. Щодо секторiв економши, то в основному прямi шоземш швестици Китаю зосереджуються на транспорт^ комунальному обслуговуваннi, iнфраструктурi, шформацшно-кому-шкацшних технологiях i виробництвi передових про-мислових машин i обладнання. Таким чином, ключовi сектори, обранi для швестицш, у ц1лому вiдповiдають поточнш промисловiй полiтицi Китаю.
рiшуче сприяе процесу надолуження технологiчного вiдставання, у тому чи^ за допомогою зовншшх П11. Виходячи iз зазначеного, на певному етат може виникнути ситуацiя, коли китайськi iнвестори будуть використовувати технологи, отриманш в результата злиття з европейськими компанiями за межами приймаючих iнвестицГi кра'н. У такому випадку евро-пейськi компанн, а отже, i кра!ни, не зможуть скорис-татися результатами технолопчного переливу, який зазвичай виникае при П11. Тобто в довгостроковiй
П11, млн евро
50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
46,9
22,2
115,314,3
3 2,4 22 1,9 1,4 1,2 1 1 0,9 0,8 0,4 0,3 0,3 0,2
'х
Ю
ш со
ГС
©
I
га
Ш
ГС
'ч
I
ос ^
I
ГС га
О.
о
ГС
'х
ГС
I
га
.
3 .
о
ш ю
ф
.
3
о
ГС
'х
гс
т <
ю >
с
и ф
О-
I
О-
гс га
о ю
.
о X
л
ф
т о с; и
КраТна
Рис. 1. Сукупний обсяг прямих шоземних iнвестицiй Китаю в окремi краши €С протягом 2000-2018 рр. (млн евро) Джерело: складено на основi [9].
Поряд з тим, на тепершнш час загалом спосте-рiгаеться тенденщя до бiльш рiвномiрного розподiлу китайських швестицш у бкьшос-тi секторiв економiки бС. Згiдно з даними 2018 р. найбкьше зростання швестицш було зафксовано у сферi фшансових послуг, охорони здоров'я та бютех-нологiй, споживчих товарiв та послуг, автомобкьно!' галузi [9].
бвропейсью краши активно просувають вну-трiшнi П11, у тому числi з Китаю. Водночас прямi iноземнi швестици з Китаю все частше викликають занепокоення в питаннях економiчноi, полiтичноi та нацюнально! безпеки серед европейських полiтикiв i широко! громадськостi. Той факт, що цi побоювання виникають, зокрема, щодо П11 з Китаю, пов'язаний з 1'х специфiкою i, що бмьш важливо, - зi значними застереженнями щодо характеру економiчноi та по-лiтичноí системи дано'1 краши, а також щодо и зрос-таючих геополiтичних i геоекономiчних амбщш.
Перша економiчна проблема полягае в тому, що китайськ П11 в бвропу можуть призвести до одно-сторонньо!' передачi сучасних технологiй i пов'язаноi з нею економiчною дшльшстю з бвропи в Китай. КНР усе ще залишаеться економiкою, що розвиваеться, яка в^дстае вiд бвропи в багатьох технолопчних галузях. Водночас Китай проводить промислову полiтику, яка
перспективi iснуе ймовiрнiсть, що бС може втратити свою технолопчну перевагу й економiчну конкурен-тоспроможнiсть порiвняно з Китаем [6, р. 16].
Друга економiчна проблема полягае в тому, що необмежеш П11 китайських компанш в бС можуть вплинути на ринкову конкуренцiю. Це пов'язано з тим, що китайськ компаниЧнвестори е полiтично за-хищенi та субсидоваш, а отже, мають значну перевагу над европейськими компашями. Китай, як i ранiше, обмежуе П11 в багатьох секторах свое': економжи, i багато китайських компанiй (не пльки державнi) користуються державними субсидшми та безлiччю iнших полiтичних привке'в. Окрiм економiчних, значними також е полiтичнi загрози, якi пов'язанi з тим, що Китай може використовувати общянки щодо збкьшення або навпаки зменшення (призупинити або вiдкликати) П11, щоб змусити уряди приймаючих кра'1н д1яти вiдповiдно до штереав Китаю в по-лiтичних питаннях. До появи китайських мультина-щональних компанiй бiльшiсть iноземних iнвесторiв у всьому свт та бС були з кра!'н, якi схвалювали кашталктичну та лiберальну економiчнi системи. Але китайськ мультинацiональнi компанн виникли i виросли в помiтно iншiй економiчнiй i полiтичнiй системi. Для ще!' системи характерним е державний капiталiзм, широка промислова полiтика та сильне
втручання уряду. Полiтична система в Кита! е авторитарною з переважаючим впливом на не1 Комушс-тично! парти Китаю [10, р. 72].
За допомогою рГзних правових заходiв та ш-
ституцГйних рамок китайський уряд регулюе,
спрямовуе та просувае зовшшш П11 з метою забезпечення економГчного та стратегГчного Гнтересу Китаю. Зокрема, Нацюнальна комГсш з розвитку Г реформ Китаю (державний орган з планування розви-тку Китаю), заохочувала та шдтримувала придбання або створення центрГв дослГджень та розробок у кра!-нах з розвиненою економшою для отримання шозем-них ноу-хау [11, р. 31]. Такий державний вплив особливо був спрямований на державш шдприемства, варшвався залежно вГд преференцГйного режиму та передбачав контроль або навГть заборону конкрет-них ГнвестицГйних проектГв. 1ншГ краши також ре-гулюють зовнГшнГ П11, але складнГсть планування та регулювання в цш сферГ в Кита1 е винятковою. ЗначнГ побоювання у кра1н - членГв 6С були пов'язаш з цГею особливою характеристикою китайських П11, осшль-ки малозрозумГлим е '!х майбутнГй вплив на еконо-мГчну, полГтичну та безпекову сфери. БГльше того, неможливо прогнозувати, якими будуть наслГдки вГд набуття державою Китай власностГ на активи евро-пейських компанГй за умов !х придбання Г чи зможе це шдГрвати технологГчне лГдерство европейських компанГй у майбутньому [12, р. 7]. Усе це приводить до необхГдност запровадження новишх шдходГв до оцшки впливу китайських прямих швестицш на краши 6С. З даною метою окремГ з таких краш вже мо-дернГзують режими перевГрки П11, що пГдвищуе ви-моги до ГнГцГйованих китайською стороною злиттГв та поглинань. Це посилення мехашзмГв перегляду вже вплинуло на китайськ ГнвестицГйнГ схеми у 2018 р., включаючи перший в 6С випадок блокування придбання китайською стороною европейсько1 компани.
ВИСНОВКИ
Таким чином, китайськ прямГ швестици в 6С можуть стати джерелом робочих мшць, зростання Г навГть техшчного прогресу, але це також може бути дестабшзуючим, стратегГчним викликом Г навГть вГд-вертою загрозою. Виходячи з цього необхГдним е запровадження бкьш скоординовано! та зосереджено1 европейсько! основи для перевГрки таких швестицш. ВГдкрипсть европейських економГк виявилася джерелом зростання, розвитку Г прогресу, але останшми роками багато европейських краш усвГдомили необ-хГдшсть збалансованого пГдходу мГж дотриманням вГдкритостГ, безпеки та громадського порядку.
СлГд постГйно вирГшувати проблеми взаемно! вГдкритостГ товарних ринкГв та чесно! конкуренци. У взаемоди з Китаем взаемшсть у питаннях торгГвлГ та швестицш е надважливою для багатьох краш 6С, а отже, необхГдним е пошук шляхГв забезпечення рГв-
них умов доступу на ринок для европеиських i китаи-ських компангИ.
Варто сприИмати та по можливостг зменшувати вплив держави та парти в економiцi Китаю. Безумовно, 6С не в змозi вимагати вГд Китаю змiнити державну капiталiстичну модель, яка виявилася успгшною в багатьох аспектах, у тому числг в шдтримщ влади КПК. Поряд з тим, посилення стратеггчного партнерства на економiчному та полiтичному рiвнях мае передбачати певнi поступки, особливо в аспектах державно! пгд-тримки китайським урядом мультинацгональних компангИ, що прагнуть iнвестувати у краши 6С.
Hеобхiдно керуватися iнтересами всього регго-ну. На теперiшнiИ час очевидним е реггональ-ний характер багатьох китайських швестицш, результатом чого е те, що придбання в однгИ кра'М (Нгмеччинг, Швеци, Франци, ЧеськiИ Республiцi або ПортугалГ!) можуть мати прямi наслiдки для власностг И операцiИ в iнших крашах 6С (Румуни, Бельги, Греци, Словаччинг чи 1спани), i не тгльки. Зокрема, китаИськi iнвестицГi в таи сектори, як енергетика, транспорт або телекомунгкаци, пгддаються довгостроковим ре-ггональним стратеггям з боку китаИських гнвесторгв, у тоИ час як сам 6С часто стикався з труднощами при формулюваннг реггонально! полгтики в даних сферах. Це пгдкреслюе необхгднгсть бгльш скоординованого европеИського дгалогу щодо гноземних швестицш за-галом та вгдносно Китаю зокрема. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Alon I., Anderson J., Munim Z. H., Ho A. A Review of the Internationalization of Chinese Enterprises. Asia Pacific Journal of Management. 2018. Vol. 35. P. 573-605.
2. Ерфан £. А., Посипанко О. А. Китай як центр тяжш-ня прямих шоземних швестицм. Економка i суспльство.
2017. Вип. 12. С. 37-43. URL: http://www.economyandsociety. in.ua/journal/12_ukr/6.pdf
3. 1ващук I. О., Орнат М. Р. 1нвестицмш прюритети економiчних реформ Китаю в умовах глобально! нестабть-ностк EKOHOMÍ4HUÜ аналiз. 2015. Т. 21. № 2. С. 309-316.
4. Украшець Л. А. 1нщатива «Пояс i Шлях» як основа нарощування економiчноí експансп Китаю. Науковий вкник Ужгородського нацонального yHiBepcumemy. Cepin «Мiжна-родн eKOHOMi4Hi BidHO^HU та cвiтовe господарство». 2019. Вип. 24. Ч. 3. С. 109-113.
5. €ньчжао Люй, Пекна Т. В., Вей Сунь. Прямi швестици китайських пщприемств в Украшу. Актyальнi проблеми економки. 2012. № 8. С. 413-418.
6. Bickenbach F., Liu W.-H. Chinese Direct Investment in Europe - Challenges for EU FDI Policy // CESifo Forum. München.
2018. Vol. 19. Issue 4. P. 15-22. URL: https://www.econstor.eu/ bitstream/10419/199017/1/CESifo-Forum-2018-4-p15-22.pdf
7. China. Directorate-General for Trade / European Commission. 2019. URL: https://webgate.ec.europa.eu/isdb_results/ factsheets/country/overview_china_en.pdf
8. Chinese Investment in Europe. A Country-Level Approach / Edited by: Seaman Jh., Huotari M., Otero-Iglesias M. ETNC. 2017. URL: http://www.realinstitutoel-
о о =п Е5
CQ
о
о
Q_
<С
<
S
Ш
cano.org/wps/wcm/connect/e982d7b7-9720-43b9-a627-2b0eSS8bd0c4/Chinese-investment-Europe-Report-ETNC. pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=e982d7b7-9720-43b9-a627-2b0eSS8bd0c4
9. Hanemann Th., Huotari M., Kratz A. Chinese FDI in Europe: 2018 trends and impact of new screening policies / A report by Rhodium Group (RHG) and the Mercator Institute for China Studies (MERICS). 2019. URL: https://www.merics. org/sites/default/files/2019-03/190311_MERICS-Rhodium%20 Group_COFDI-Update_2019.pdf
10. Luo Y., Q. Xue, Han B. How Emerging Market Governments Promote Outward FDI: Experience from China. Journal of World Business. 2010. No. 45. P. 68-79.
11. Knoerich J. Has Outward Foreign Direct Investment Contributed to the Development of the Chinese Economy? Transnational Corporations. 2016. No. 23. P. 1-48.
12. Knoerich J., Miedtank T. The Idiosyncratic Nature of Chinese Foreign Direct Investment in Europe // CESifo Forum. München. 2018. Vol. 19. Issue 4. P. 3-8. URL: https://www.ifo.de/ DocDL/CESifo-Forum-2018-4-december.pdf
Науковий кеpiвник - Рогач О. I., доктор економнчних наук, професор, заслужений економнст УкраТни, завщувач кафедри мнжнародних фшанав 1нституту мнжнародних вщносин КиТвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка
REFERENCES
Alon, I. et al. "A Review of the Internationalization of Chinese Enterprises". Asia Pacific Journal of Management, vol. 35 (2018): 573-605.
Bickenbach, F., and Liu, W.-H. "Chinese Direct Investment in Europe - Challenges for EU FDI Policy". CESifo Forum. Munchen. 2018. https://www.econstor.eu/bitstream/10419/199017/1/ CESifo-Forum-2018-4-p15-22.pdf
"China. Directorate-General for Trade". European Commission. 2019. https://webgate.ec.europa.eu/isdb_results/fact-sheets/country/overview_china_en.pdf
"Chinese Investment in Europe. A Country-Level Approach". ETNC. 2017. http://www.realinstitutoelcano.
org/wps/wcm/connect/e982d7b7-9720-43b9-a627-2b0e558bd0c4/Chinese-investment-Europe-Report-ETNC. pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=e982d7b7-9720-43b9-a627-2b0e558bd0c4
Erfan, Ye. A., and Posypanko, O. A. "Kytai yak tsentr ti-azhinnia priamykh inozemnykh investytsii" [China as the Target Country for FDI Inflows]. Ekonomika i suspilstvo. 2017. http:// www.economyandsociety.in.ua/journal/12_ukr/6.pdf
Hanemann, Th., Huotari, M., and Kratz, A. "Chinese FDI in Europe: 2018 trends and impact of new screening policies". A report by Rhodium Group (RHG) and the Mercator Institute for China Studies (MERICS). 2019. https://www.merics.org/sites/ default/files/2019-03/190311_MERICS-Rhodium%20Group_ C0FDI-Update_2019.pdf
Ivashchuk, I. 0., and Ornat, M. R. "Investytsiini priorytety ekonomichnykh reform Kytaiu v umovakh hlobalnoi nestabil-nosti" [Investment Priorities of Economic Reforms of China under Global Instability]. Ekonomichnyi analiz, vol. 21, no. 2 (2015): 309-316.
Knoerich, J. "Has Outward Foreign Direct Investment Contributed to the Development of the Chinese Economy?" Transnational Corporations, no. 23 (2016): 1-48.
Knoerich, J., and Miedtank, T. "The Idiosyncratic Nature of Chinese Foreign Direct Investment in Europe". CESifo Forum. Munchen. 2018. https://www.ifo.de/DocDL/CESifo-Forum-2018-4-december.pdf
Luo, Y., Xue, Q., and Han, B. "How Emerging Market Governments Promote Outward FDI: Experience from China". Journal of World Business, no. 45 (2010): 68-79.
Ukrainets, L. A. "Initsiatyva «Poias i Shliakh» yak osnova naroshchuvannia ekonomichnoi ekspansii Kytaiu" [The Belt and Path Initiative as a Basis for Economic Expansion of China]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Se-riia «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarst-vo», vol. 3, no. 24 (2019): 109-113.
Yenchzhao, Liui, Pekna, T. V., and Vei, Sun. "Priami investytsii kytaiskykh pidpryiemstv v Ukrainu" [Direct Investments of Chinese Enterprises into Ukraine]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 8 (2012): 413-418.
