CC BY
19
УДК 618.11-006.2:616-022.7:616-002.2.001.8 DOI: 10.22141/2224-0721.15.6.2019.185405
Архипкна Т.Л., Бондаренко В.О.О, Любимова Л.П.
ДУ «1нститутпроблем ендокринно!патолоп! 1м. В.Я. Данилевського НАМН Укра!ни», м. Харк1в, Украна
Вплив шфекцп Helicobacter pylori на гормонально-метаболiчнi показники й маркери хрошчного запалення у жшок, хворих на синдром полшстозних яечнимв
For citation: Miznarodnij endokrinobgicnij zumal. 2019;15(6):435-442. doi: 10.22141/2224-0721.15.6.2019.185405
Резюме. Мета: дослдити вплив '¡нфекцй' Helicobacter pylori (H.pylori) на гормонально-метаболiчнi показники й маркери хрошчного запалення у хворих на синдром полкстозних. яечниюв (СПКЯ). Матер'али та методи. Обстежено 60 хворих ¡з СПКЯ (середнй вк — 26,4 ± 0,2 року) та 40 здорових жнок в'щпов'щного вку. Досл'1джували л'т'щний спектр кров'1, показники вуглеводного обмну, загальний тестостерон (Тзаг.), естрадол, сексстеро)'дзв'язуючий глобулн (ССЗГ), С-реактивний блок (СРБ), ¡нтерлейюн-6 (1Л-6), антитла IgG до H.pylori, гомоцисте)н. Оценку визначених показни^в проводили залежно вд наявностi або вдсутностi '¡нфекцй' H.pylori. Результати. Встановлено, що в контрольна груп пдвищений р'вень антитл IgG до H.pylori зустр'чався у 17,5 % обстежених, у них спостергалось зниження концентрацп ССЗГ та пдвищення р'тн'ю СРБ i гомоцисте)ну. Серед па^енток з СПКЯ нфек^я H.pylori зустрiчалась значно частше (х2 = 7,7; Р < 0,01), а )) наявнсть посилювала iснуючi дислiпiдемiю, ¡нсул'морезистентн'ють (1Р), пперандрогенем'ю за рахунок пщвищення рiвня Тзаг. i зниження ССЗГ та супроводжувалась формуванням ппергомоцисте'мемп й значним п'щвищенням маркерiв запалення. Встановлено, що у па^енток ¡з СПКЯ пдвищення рiвня СРБ в сироватц пов'язане з наявною 1Р i дисл'т'1дем'1ею, а збльшення р'тн'ю 1Л-6 — зi ступенем вираженост 1Р й пперандроге-немп. Висновки. Отриман результати вказують на тсний зв'язок мiж СПКЯ та нфекцею H.pylori, яка поси-люе наявн метаболiчнi i гормональн порушення, притаманн СПКЯ, призводить до пдвищення СРБ та 1Л-6. Однак не можна стверджувати, що дана нфек^я е новим патогенетичним фактором формування СПКЯ. Ключовi слова: синдром полШстозних. яечниюв; iнфекцiя Helicobacter pylori; пперандрогенем'я; дислiпi-демiя; мсулторезистентшсть; С-реактивний блок; 1нтерлейк'т-6
Вступ
Синдром полЫстозних яечниюв (СПКЯ) — складне багатофакторне захворювання з мультиген-ним успадкуванням, що формуеться тд впливом етгенетичних факторiв i факторiв навколишнього середовища [1]. За останш 5 роюв опублжовано по-над 4500 статей з проблеми СПКЯ, велика частина з яких присвячена етюлоги i патогенезу цього захворювання. Добре вивчено гормональш та метаболiчнi порушення при СПКЯ, встановлено, що додаткову роль в патогенезi можуть вщгравати оксидативний
стрес, порушення ангюгенезу, а також формування хрошчного системного запального процесу [2]. Хоча етюлопя системного запалення при СПКЯ залишаеться неясною, останш дан вказують на штригуючий зв'язок м1ж СПКЯ, запаленням i хро-нчними шфекцшними агентами, такими як Helicobacter pylori (H.pylori) [3]. H.pylori вражае приблизно 50 % населения свггу, а в кра'шах, що розвиваються, ця iнфекцiя — бшьше 70 % населенна [4]. В Украш збертаеться високий рiвень як поширеносп, так i захворюваност на H.pylori [5].
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденцй: Архипша Тетяна Леовдвна, доктор медичних наук, старший науковий сшвробггник вщдтення патологи'статевих залоз, ДУ «1нсппут проблем ендокринно!' патологи' iM. В.Я. Данилевського НАМН Укра'ни», вул. Алчевських, 10, м. Харш, 61002, Укра'на; e-mail: tanya_arhipkina@hotmail.com; тел.: +38 (050) 302-07-13.
For correspondence: Arkhypkina Tetiana, MD, PhD, Senior Research Fellow at the Department of Genital Pathology, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Alchevskyh st., 10, Kharkiv, 61002, Ukraine; e-mail: tanya_arhipkina@hotmail.com; tel.: +38 (050) 302-07-13. Full list of author information is available at the end of the article.
Наслщки заражения Н.руЬп пов'язанi з роз-витком рiзиих шлуиково-кишкових захворюваиь, таких як хрошчний гастрит, виразкова хвороба та злояюсш иовоутвореиия шлуика. 1ифекц1я викли-кае хроиiчиу клiтиииу запальиу вщповщь у сли-зовiй оболонщ шлуика i кишечника. Одиак ефек-ти цього локального запалеиия не обмежуються тiльки травним трактом, а можуть поширюватися на тканини або органи, що знаходяться поза кишечником [6]. Останшми роками багато статей було опублжовано на актуальну тему екстрагастро-дуоденальних проявiв хелжобактерно! шфекцп, в тому числi гематолопчних, серцево-судинних, нейродегенеративних i алергiчиих захворювань [7, 8]. Хоча иаявиi сьогодш даиi не забезпечують доказiв ц ролi в бiльшостi з цих захворювань, в той же час не можна виключати !х потенцшний взаемозв'язок. Так, багатьма епiдемiологiчиими дослщженнями пiдтверджеио зв'язок м1ж ш-фекщею Н.ру1оп i метаболiчиим синдромом [9]. Т.Р. Chen i спiвавт. продемонстрували, що серед осiб, iифiковаиих Н.ру1оп, була бшьш висока по-ширешсть метаболiчиого синдрому, н1ж серед па-цiеитiв без шфекцп [10]. У цьому контекст припустили, що iифекцiя Н.ру1оп може бути причиною рiзних ендокринних розладiв, таких як ожиршня, iисулiиорезистеитиiсть (1Р) та дислiпiдемiя [11].
Надлишкова маса тiла та ожиршня е глобальною проблемою, особливо в розвинених крашах, i одним з найбшьш важливих факторiв ризику метаболiчио-го синдрому [12]. Однак питання щодо иаявиостi зв'язку мж ожирiииям i iифекцiею Н.ру1оп на сьогодш залишаеться суперечливим. Одш иауковцi ви-словлюють припущення, що ожиршня або надлишкова маса тша можуть бути пов'язаш зi збшьшенням частоти колошзацп Н.ру1оп [13]. У той же час шшими дослщниками цей зв'язок не шдтверджуеться [14]. В оглядi Dhurandhar i спiвавт. [15] повщомлялося про збшьшення маси тша пiсля ерадикацп Н.ру1оп, тобто е зворотна кореляцiя мж iифекцiею Н.ру1оп i ожирiииям. Мж тим вказано, що бшьш виражений вплив на iидекс маси тша (1МТ) iифекцiя Н.ру1оп мае у пащенпв вiком до 50 роюв, коли Н.ру1оп активна i бiльшою мiрою впливае на 1Р [16]. Polyzos i спiвавт. провели лггературний огляд, який включав дев'ять дослщжень, i показали позитивний зв'язок мж iифекцiею Н.ру1оп i резистентшстю до iисулiиу [17]. Надалi шшими дослщниками цi даиi були пщ-тверджеиi [18]. При хроиiчиому запаленш 1Р, шду-кована Н.ру1оп, може бути викликана побiчио або безпосередньо шляхом активацп певних сигнальних шляхiв. Хроиiчие запалення, що викликане Н.ру1оп, може посилювати експресш С-реактивного бшка (СРБ), фактора некрозу пухлини а (Т№-а) i штер-лейкiиу-6 (1Л-6) [19]. Ц1 циток1ни активують шляхи 1КК/№-кВ i JNK, як1 можуть запускати 1Р внасль док збшьшення фосфорилювання рецептора шсуль ну на сериш [20] або пригиiчеиия фосфорилювання субстрату-1 рецептора 1нсул1ну на залишках тирозину [21].
Одним 1з патершв, за допомогою яких реал!зу-еться вплив Н.руЬп-тфекцИ на системне запален-ня, е вплив його на лшщний о6м1н. G. СЫт1епй i спiвавт. зауважили, що хрошчна H.рyloи-шфекцiя модифiкуе л1п1дний проф1ль сироватки кров!, а саме призводить до зростання р1вшв загального холестерину (ХС), холестерину лшопроте1шв низько! щшьносп (ХС ЛПНЩ), триглицеридiв (ТГ), апо-лшопротешу, iидексу атерогеииостi та зниження р1вня холестерину лшопротешв високо1 щшьносп (ХС ЛПВЩ), також впливае на концентрацп таких прозапальних маркерiв, як лшопротеш (а) [22]. Н.ру1оп здатна модифiкувати лшщний проф1ль кро-в1 за допомогою дл прозапальних цитокшв, таких як 1Л-6, штерферон а i TNF-а. Ц1 цитокши по-р1зному впливають на метаболiзм лшщв, включа-ючи активацiю лшопротешлшази жирово1 тканини, стимуляц1ю синтезу жирних кислот в печiицi i впливу на л1пол1з [23].
Ппотеза про те, що iифекцiя Н.ру1оп може пщви-щити ризик безплщносп у ж1нок, вперше була роз-глянута в 2002 р. [24]. Через кшька рок1в ц1 даш були пiдтверджеиi японськими дослщниками, яю обсте-жили 204 пацiеитки [25]. В подальшому з'явилися повiдомлеиия, яю свщчили, що Н.ру1оп була значно 61льш поширена серед ж1нок з1 СПКЯ, н1ж серед здорових вщповщного в1ку [26]. На сьогодн1 доведено, що СПКЯ е прозапальним станом, з'являються даш про те, що хрошчне запалення слабкого ступе-ня також може бути пов'язане з такими важливими аспектами цього захворювання, як 1Р, дислiпiдемiя, збшьшення вюцерального ожиршня, до того ж запалення вважаеться ключовою ознакою ендотель ально1 дисфункци (ЕД) [27]. Останш повiдомлеиия вказують на можливють зв'язку м1ж СПКЯ, запа-ленням i хрон1чними iифекцiйиими агентами низь-кого класу, такими як Н.ру1оп [28].
Вщомо, що СПКЯ пов'язаний з маркерами хро-н1чного запалення низького ступеня, до яких вщ-носяться СРБ, 1Л-6 i Т№-а [29]. СРБ е реактивом гостро1 фази, продукуеться гепатоцитами п1д сти-мулюючим контролем прозапальних циток1н1в, таких як 1Л-6 i TNF-а. СРБ може не тшьки викли-кати запальиi захворювання, але й посилювати за-пальний процес шляхом подальшо1 активацп мо-ноцит1в та ендотелiальних кл1тин [30]. 1Л-6 також е раншм маркером i ключовим медiатором хрошч-ного запального процесу при СПКЯ [31]. На дода-ток до вищезазначених бiомаркерiв юнують шш1 прозапальиi маркери. Деякi з дослщжень показали зв'язок м1ж вищезгаданими циркуляторними маркерами хрон1чного запалення та гiперiисулiиемiею i 1Р [32].
Однак дос питання щодо участi шфекцп Н.ру1оп в розвитку запальних розладiв або в попр-шеииi клжчних прояв1в СПКЯ залишаеться неви-ршеним [33].
Незважаючи на те, що бактерiя Н.ру1оп вважаеться патогенною для людини, юнують даиi, яю свiдчать про те, що вона також може бути комен-
сальною (синантропною). Ця думка тдтверджуеть-ся простим спостереженням, що бактерп присутш у дуже багатьох людей, але викликають вiдносно мало симптомiв або патологш. У зв'язку з цим виникае питання про те, чи слщ називати H.pylori синантропною або патогенною, оскшьки патологи, ймовiр-но, пов'язанi не тiльки 3i специфiчними ознаками H.pylori, але також з низкою сташв, якi притаманш хворим iз СПКЯ [34].
Мета: дослщити вплив шфекцп H.pylori на гор-монально-метаболiчнi показники та маркери хро-нiчного запалення у хворих iз СПКЯ.
Матерiали та методи
Нами вщбрано 60 хворих iз СПКЯ i безплщшс-тю (середнш вiк — 26,4 ± 0,2 року), яким проводили лiкування в клiнiцi ДУ «1нститут проблем ендо-кринно1 патологи iм. В.Я. Данилевського НАМН Укра1ни» з 2017 по 2019 рж.
Групу порiвняння становили 40 здорових ж1нок з нормальною менструальною функцiею, якi зверну-лися в клiнiку для уточнення стану репродуктивно1 системи перед плануванням вагiтностi. Хворi обох груп були порiвняннi за вiком i масою тша.
1МТ розраховували за формулою G. Brey: маса тша (кг)/довжина тша (м2) [35]. Для ощнки розпо-дiлу жирово1 тканини визначали спiввiдношення «окружнють тали (ОТ)/окружнiсть стегон (ОС)». Окружнють тали понад 0,80 м при сшввщношенш ОТ/ОС бшьше 0,85, згщно з критерiями IDF (2009) та робочою вераею критерив IDF, NHLBI, AHA, WHF, IAS, IASO (2009), розцiнювалась як ознака абдомшального (андрощного) типу ожирiння.
Для верифжаци 1Р розраховували гомеоста-тичний iндекс HOMA-IR [36]. 1ндекс HOMA-IR = рiвень iмунореактивного шсулшу (IPI) натще (мкОД/мл) х рiвень глюкози натще (ммоль/л)/22,5. Значення показника НОМА-IR вище 2,5 розщню-вали як об'ективний критерiй IP. 1Р1 сироватки кровi визначали за допомогою наборiв фiрми DRG (США). Концентращю IPI понад 12,5 мкОД/мл розщнювали як наявнiсть IP [37].
Показники лшщного обмiну вивчали шляхом використання ферментативних колорометричних методiв. Визначення ХС i ТГ проводили за допомогою наборiв фiрми «СпайнЛаб» (Харкiв, Укра-1на), ХС ЛПВЩ — за допомогою набору фiрми BioSystems (Коста-Брава, Iспанiя). КонцентрацП ХС ЛПНЩ та холестерину лшопротешв дуже низь-ко1 щiльностi (ХС ЛПДНЩ) обчислювали розра-хунковим методом за загальновизнаними формулами: ХС ЛПДНЩ = ТГ х 0,45; ХС ЛПНЩ = ХС - ХС ЛПДНЩ - ХС ЛПВЩ.
Для визначення гормонального стану дослщжу-вали рiвнi загального тестостерону (Тзаг.) (тест-системи фiрми «Алкор Био», Pосiя), естрадiолу (Е2), сексстеровдзв'язуючого глобулшу (ССЗГ) (тест-системи фiрми DRG, США). Визначення рiв-ня секреци гормошв в сироватцi кровi проводили на 2-3-й день самостiйного або шдукованого мен-
струального циклу. 1ндекс вшьних андрогенiв (1ВА) розраховували за формулою: 1ВА = (Тзаг./ССЗГ) х х 100 % [38].
Визначення piBra гомоцистешу (ГЦ) в сироватщ кpовi проводили з використанням набоpiв Architect system (Нiмеччина). На сьогодш iснують pозбiжностi у визначеннi норми концентраций ГЦ. Данi лiтеpатуpи свщчать, що нормальна концентра-цiя ГЦ в кpовi ж1нок репродуктивного вжу (18—40 pокiв) не повинна перевищувати 8—10 мкмоль/л [39]. У подальшш pоботi концентpацiю в кpовi ГЦ 10 мкмоль/л розглядали як верхню межу норми.
Рiвнi СРБ в сироватщ кpовi дослiджували турбь диметричним методом з використанням pеактивiв BioSystems (Iспанiя). Рiвнi 1Л-6 та антитш IgG до H.pylori в сироватщ кpовi визначали iмунометpич-ним методом з використанням набоpiв Siemens (Hi-меччина).
Дослiдження було схвалено Комiсieю з бюети-ки (протокол № 4 вщ 23 березня 2016 року) та шд-тверджено його вщповщшсть морально-етичним нормам i принципам Гельсшсько! деклараци, Конвенций Ради бвропи про права людини та бюмеди-цини (1997), положенням Всесвггньо! оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ), М1жнародно! ради ме-дичних наукових товариств, М1жнародного кодексу медично! етики (1983), вимогам i нормам ICH GSP (2002), Типовому положенню про комгсп з питань етики при л^вально-профшактичних закладах, у яких проводять клшчш випробування, Наказ МОЗ Укра!ни № 523 вщ 12.07.2012 р. та вщповщним законам Укра'ши щодо дотримання прав людини.
Статистичний аналiз отриманих даних проводили з використанням пакета статистичних роз-pахункiв Excel Microsoft. Для аналiзу залежностей м1ж кiлькiсними показниками був використаний кореляцшний аналiз Пipсона (r). З огляду на нор-мальний характер розподшу данi в таблицях наведет як середне арифметичне ± стандартна помил-ка середнього арифметичного. Середш значення поpiвнювали за допомогою t-критерш Стьюдента. Значимiсть розб1жностей м1ж групами оцiнювали методом х2. Результати дослщження вважали вipо-гщними, вiдмiнностi м1ж показниками значущими при ймовipностi безпомилкового прогнозу не мен-ше 95 % (р < 0,05).
Результати
У результата проведено! роботи встановлено, що у 28 (46,7 %) хворих iз СПКЯ спостерпалося зрос-тання piвня антитiл до H.pylori. У груш поpiвняння iнфекцiя H.pylori вщзначалася у 7 (17,5 %) обсте-жених ж1нок. Тобто iнфекцiя H.pylori значно часть ше (х2 = 7,7; р < 0,01) траплялася серед пацiенток iз СПКЯ, нiж серед здорових ж1нок, що узгоджуеться з даними лiтеpатуpи [40].
Перш нiж оцiнювати iнфекцiю H.pylori як додат-ковий прояв захворювань, не пов'язаних iз травною системою, пов'язаних з формуванням запального процесу у хворих iз СПКЯ, нами проведено аналiз
B3aeMo3B'A3Ky Mix iH^e^iero H.pylori Ta ropMoHanb-hhmh i MeTa6oniHHHMH noKa3HHKaMH y na^eHTOK rpynn nopiBHAHHA. BcTaHoBneHo, ^o b o6cTexeHux, cepono3HTHBHHX go H.pylori, IMT, iHgeKcu HOMA-IR 6ynu ge^o bh^hmh, a piBHi XC nnBffl, hhxhhmh, npoTe цi BigMiHHOCTi He 6ynu 3Hany^HMH (Ta6n. 1). mh He 3Haömnu KopenA^HHoi 3anexHocTi Mix noKa3-hhkom aHTHTin go iH^eK^i H.pylori Ta KoH^HTpa^ero XC (r = 0,193; p > 0,05), Tr (r = 0,251; p > 0,05). Bog-Honac y xiHoK rpynu nopiBHAHHA 3a HaABHocTi iH^eK-цii H.pylori BHABneHe BiporigHe 3hhxshha piBHA CC3r (p < 0,001) npu noKa3HHKy T3ar., BignoBigHoMy pe^e-peHTHHM 3HaneHHAM HopMH, ^o npH3Boguno go nig-BH^eHHA IBA (p < 0,05). HH3bKa кoнцeнтpaцiA CC3r e cyporaTHHM MapKepoM IP, ^o go3BonAe nporao3y-BaTH nigBH^eHy nyxnuBicTb go po3BHTKy MeTa6oniH-Horo cHHgpoMy. TaKox BHABneHo noMipHe 3pocTaHHA (p < 0,05) cepegHboro 3HaneHHA noKa3HHKa MapKepa xpomHHoro 3ananeHHA — CPE Ta KoH^HTpa^i ^o Moxe 6yTH ogHHM i3 HHHHHKiB ^opMyBaHHA Efl.
fflpgo na^eHTOK i3 CnKH, to 3a Bigcyraocri iH-^eK^i H.pylori bohh Manu BiporigHo (p < 0,05) 6inbm BHcoKi piBHi T3ar., IBA, IPI, iHgeKcy HOMA-IR, XC, TT, XC nnH^ Ta 6inbm HH3bKi piBHi XC HnB^, CC3T b cupoBa^i KpoBi nopiBHAHo 3 cepoHeraTHBHH-mh xiHKaMH rpynu nopiBHAHHA (Ta6n. 1).
3a HaABHocTi iH^eK^i H.pylori y XBopHX i3 CnKH BCTaHoBneHo 3HaHHe nigBH^eHHA noKa3HHKiB IPI (p < 0,001), iHgeKcy HOMA-IR (p < 0,02), XC
(p < 0,02), TT (p < 0,02), XC nnH^ (p < 0,05) Ta 3hh-xeHHA piBHA XC nnBffl, (p < 0,02) nopiBHAHo 3 na-цieнтaмн, y akhx iH^e^iA 6yna BigcyTHA. KpiM Toro, y xiHoK i3 CnKH, cepono3HTHBHHX go H.pylori, BHABneHo 6inbm bhcokhh IBA (p < 0,001) 3a paxyHoK nig-BH^eHHA KoH^HTpa^i T3ar. (p < 0,001) i 3hhxshha BMicTy CC3T (p < 0,001) b cupoBa^i KpoBi (Ta6n. 1).
B o6ox nigrpynax XBopHX i3 CnKH piBHi CPE Ta M-6 BiporigHo nepeBH^yBanu noKa3HHKH xiHoK rpy-nu nopiBHAHHA, Ta ^ MapKepu 6ynu BiporigHo bh^hmh 3a yMoB HaABHocTi H.pylori. flaHi ntiepaTypu BKa3yroTb, ^o ogHHM 3 ^aKTopiB, ^o npu3BoguTb go 3pocTaHHA цнх MapKepiB, Moxe 6yTH HagnumKoBa Maca Tina [41]. y HamoMy gocnigxeHHi y XBopHX i3 CnKH Ta xiHoK rpynu nopiBHAHHA IMT BiporigHo He po3pi3HABcA, BogHonac cTyniHb nigBH^eHHA piBHiB цнpкynroroннх b cнpoвaтцi KpoBi CPE Ta M-6 6yB cTaracTHHHo 3Hany-^o bh^hm 3a yMoB HaABHocTi CnKH. BogHonac npu-BepTano yBary, ^o y пaцieнтoк i3 CnK3 icHyBano BiporigHe (p < 0,001) nigBH^eHHA Koe^^ieHTa OT/OC 3a paxyHoK 36inbmeHHA noKa3HHKa OT (p < 0,001), ^o BKa3yBano Ha HaABHicTb cxunbHocT y hhx go a6-goMiHanbHoi KyMynA^i xupy. BigoMo, ^o caMe a6-goMiHanbHa xupoBa TKaHHHa e gxepenoM M-6, akhh cTHMynroe cHHTe3 CPE y nenrn^ [41]. MoxnHBo npu-nycTHTH, ^o bhcokhh BigcoToK HagnumKoBoi xupoBoi TKaHHHH y XBopHX i3 CnKH e ogHHM 3 HHHHHKiB, akhh h npH3BogHTb go 3pocTaHHA цнх MapKepiB. KpiM Toro, npoBegeHe HaMH gocnigxeHHA noKa3ano, ^o nigBH-
Taönnw 1. noKa3HUKU KniHiHHoro, ropMOHanbHO-MeTaöoniHHoro i xpoHi^Horo 3ananeHHa b oöcTeweHux mhok 3a yMOB HaaBHOCTi a6o BigcyTHOCTi H.pylori (X ± SX)
Показнмк XBopi Ha CnKS (n = 60) fpyna nopiBHAHHA (n = 40)
H.pylori (+) (n = 28) H.pylori (-) (n = 32) H.pylori (+) (n = 7) H.pylori (-) (n = 33)
BiK, poKU 22,4 ± 0,3 22,4 ± 0,3 22,9 ± 0,2 22,8 ± 0,2
IMT, ^/IVI2 26,9 ± 0,5 26,6 ± 0,3 26,8 ± 0,5 25,9 ± 0,3
ОT, cm 73,3 ± 0,7 72,9 ± 0,6 64,5 ± 0,5 63,6 ± 0,3
OT/OC 0,76 ± 0,02 0,75 ± 0,012 0,68 ± 0,02 0,66 ± 0,02
XC, MMonb/n 4,9 ± 0,21, 3 4,3 ± 0,12 3,1 ± 0,2 3,0 ± 0,1
Tr, MMonb/n 7,9 ± 0,41, 3 6,6 ± 0,32 5,1 ± 0,2 4,6 ± 0,2
XC finB^, MMonb/n 0,9 ± 0,11, 3 1,3 ± 0,12 1,4 ± 0,1 1,6 ± 0,1
XC inH^, MMonb/^ 1,4 ± 0,11, 3 1,1 ± 0,11, 2 0,90 ± 0,01 0,8 ± 0,1
T3ar., HMonb/n 3,9 ± 0,11, 3 3,1 ± 0,12 2,1 ± 0,1 2,0 ± 0,1
E2, HMo^b/^ 0,21 ± 0,011 0,22 ± 0,01 0,20 ± 0,01 0,21 ± 0,01
IBA, % 13,9 ± 0,61 10,4 ± 0,42 4,3 ± 0,51 3,1 ± 0,3
CC3r, HMo^b/^ 30,7 ± 1,11 48,9 ± 1,22 49,9 ± 1,21 56,1 ± 1,1
IPI, mkMO/M^ 18,2 ± 0,91, 3 10,9 ± 0,8 11,8 ± 0,51 10,9 ± 0,3
HOMA-IR, yM.og. 4,2 ± 0,21, 3 3,5 ± 0,2 2,7 ± 0,2 2,3 ± 0,1
CPB, Mr/^ 6,2 ± 0,11 4,2 ± 0,1 3,1 ± 0,21 2,5 ± 0,2
II-6, nr/M^ 5,9 ± 0,11 3,6 ± 0,1 2,2 ± 0,3 1,9 ± 0,2
MKMo^b/^ 14,9 ± 0,31 10,2 ± 0,2 10,1 ± 0,41 8,6 ± 0,2
npuMiTKu: 1 — 3Hany^icTb BigMiHHOCTeü y rpynax 3 HaaBHicTK Ta BigcyTHicTK H.pylori; 2 — 3Hany^icTb Big-MiHHOCTeu MiM cepoHeraTUBHUMU go H.pylori oöcTexeHMMU 3i CnKfl Ta rpynorn nopiBHaHHa;3 — 3Hany^icTb BigMiHHOCTeu MiM cepono3UTUBHUMU go H.pylori oöcTexeHMMM 3i CnKfl Ta rpynorn nopiBHaHHa.
щеиi р1вн1 СРБ в сироватщ кров1 також пов'язаш й з шшими особливостями, притаманними СПКЯ. Зокрема, встановлена кореляцiйиа залежшсть м1ж СРБ та 1Р1 (г = 0,301; р < 0,02), шдексом НОМА-IR (г = 0,346; р < 0,01), ХС (г = 0,283; р < 0,05), ТГ (г = 0,314; р < 0,02), ХС ЛПНЩ (г = 0,291; р < 0,05) й не виявлено зв'язку СРБ з Тзаг. (г = 0,165; р > 0,05) i ССЗГ (г = 0,109; р > 0,05). Наявшсть шфекци Н.руШ посилювала щ зв'язки.
Бшьш виражене пщвищення р1вшв 1Л-6 також спостериалось серед обстежених з1 СПКЯ, яю були серопозитивними до Н.ру1оп. При цьому встанов-лено залежиiсть р1вня 1Л-6 вщ показиикiв вдек-су НОМА-Ж (г = 0,290; р < 0,05) i Тзаг. (г = 0,337; р < 0,02). Можна припустити, що у жшок ¡з СПКЯ формуванню хрон1чного запалення сприяють гормо-нальш i метаболiчнi фактори, притаманнi для СПКЯ, а наявшсть шфекци Н.ру1оп посилюе дану патологго.
Хронiчне запалення слабкого ступеня вираже-ност1 т1сно пов'язане з запаленням ендотелiю й подальшим розвитком ЕД [42]. Останшми роками з'явилися докази, що одним ¡з факторiв, який при-зводить до ЕД, може бути пщвищена концентрацiя сироваткового р1вня ГЦ, амiнокислоти, яка мютить с1рку та утворюеться в результата метаболiзму метю-н1ну [43]. Пщ впливом гшергомоцистешеми (ГГЦ) вщбуваеться пщвищення експреси прозапальних циток1н1в, змiна бюдоступноста N0, шдукц1я окси-дативного стресу, активацiя апоптозу i дефектного метилювання, що iнгiбуе ооцитарну та фолжуляр-ну матурацiю, а також стерощогенез в яечниках та ускладнюе настання ваптноста [44]. Проведений кореляцшний аналiз виявив наявнiсть прямо! статистично зжчущо! залежиостi м1ж ГЦ та Тзаг. (г = 0,321; р < 0,02), Тзаг./Е2 коефвдентом (г = 0,387; р < 0,01), що дае можливють припустити юнуван-ня впливу порушень тестостерон-естрадiолових зв'язюв на формування ГГЦ. Кр1м того, наявшсть шфекци Н.ру1оп також супроводжуеться значним пщвищенням концентраций ГЦ. Хоча бшьшють ен-докринних i метаболiчних розладiв, обумовлених СПКЯ, пов'язанi з1 зростанням р1вн1в СРБ i ГЦ в сироватщ кров1, кореляцiйного взаемозв'язку м1ж ГЦ i СРБ нами не виявлено (г = 0,192; р > 0,05), що може вказувати на р1зш патофiзiологiчнi шляхи формування.
Обговорення
Ыфек^ Н.ру1оп — це ще одна проблема, яка ви-кликае суперечки i заслуговуе подальшого вивчення. На сьогодн1 Н.руЬп розглядаеться як альтеруючий агент, здатний не тальки безпосередньо спричинити мiсцеву запальну реакщю в слизов1й о6олонц1 шлун-ка та дванадцятипало! кишки, але й опосередковано впливати на процеси системного запалення шляхом впливу на 6юх1м1чш ланки метаболiзму [9—11, 13]. У процес проведеного дослщження було виявлено, що у молодих жшок наявшсть шфекци Н.ру1оп супроводжуеться зниженням концентраци ССЗГ та пом1рним пщвищенням р1вня СРБ в сироватцi
кровi. На думку низки вчених, виявленi змши пщ-вищення пов'язанi з загрозою формування метабо-лiчного синдрому, що в майбутньому може приско-рити розвиток IP та цукрового дiабету [45]. 1ншим, не менш важливим фактором у формуваннi метабо-лiчного синдрому може стати виявлене пщвищення рiвня ГЦ [46]. Комбiнацiя пщвищеного СРБ з ГГЦ, за даними лггератури, е найбiльш небезпечною щодо формування метаболiчних порушень та ЕД [47].
Даний аналiз чiтко вказуе, що СПКЯ — проза-пальний стан, пов'язаний зi значним пщвищенням маркерiв запалення СРБ та 1Л-6. Зростання цих мар-керiв обумовлене розладами, притаманними СПКЯ, а саме дислiпiдемiею та наявнютю надлишково1 жи-рово1 тканини. Однак за умов шфекц!! H.pylori змiни цих показниюв е 6!льш вираженими. Кр!м того, у серопозитивних до H.pylori хворих з! СПКЯ виявлено бшьш високий ступ!нь вираженост! г!перандроге-нем!1 за рахунок п!двищення р!вня Тзаг., зниження ССЗГ i порушення Тзаг./Е2 сп!вв!дношення. У свою чергу, порушення андроген/естрагенового балансу е одним !з предиктор!в формування ГГЦ [48], а поед-нання п!двищених р!вн!в СРБ i ГЦ ще б!льше пщси-люе патолог!чн! процеси, притаманн! СПКЯ. Про-ведене досл!дження дозволяе зробити припущення, що у пац!ент!в з! СПКЯ п!двищення р!вня СРБ в сироватщ пов'язане з наявною 1Р i дисл!п!дем!ею, а зб!льшення р!вшв 1Л-6 корелюе з! ступенем вираженост! 1Р i г!перандрогенем!1.
Зв'язок м!ж H.pylori i СПКЯ заслуговуе на подальше вивчення, оскшьки поеднання цих пато-лог!чних сташв посилюе метабол!чн! i гормональн! розлади при СПКЯ та сприяе зростанню маркер!в хрон!чного запалення.
Висновки
1. 1нфекц!я H.pylori трапляеться значно часташе серед хворих !з СПКЯ (46,7 %), н!ж серед здорових жшок.
2. У молодих жшок за наявноста шфекци H.pylori вщбуваеться зниження р!вня ССЗГ та пом!рне пщвищення показниюв СРБ й ГЦ в сироватщ кров!, що може прискорювати розвиток метабол!чних порушень та ендотел!ально1 дисфункци.
3. У хворих з! СПКЯ та наявнютю !нфекц!1 H.pylori встановлено б!льш виражеш зм!ни у мета-бол!чних i гормональних показниках, а також пщ-вищен! маркери запалення, так! як СРБ та 1Л-6. Проведен! дослщження дозволяють припустити, що зростання р!вня СРБ в сироватц! пов'язане з наяв-ними 1Р i дислшщем!ею, а 1Л-6 — з! ступенем вираженост! 1Р та гшерандрогенеми.
4. Анал!з отриманих результат!в вказуе на тас-ний зв'язок м!ж !нфекц!ею H.pylori та СПКЯ, проте не можна стверджувати, що дана шфекц!я е новим патогенетичним фактором формування СПКЯ.
Конфшкг iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-н!сть конфлжту !нтерес!в i власно! ф!нансово1 защ-кавленост! при виконанн! роботи та написанш статт!.
References
1. Nandi A, Chen Z, Patel R, Poretsky L. Polycystic ovary syndrome. Endocrinol Metab Clin North Am. 2014;43(l):123-47. doi: 10.1016/j.ecl.2013.10.003.
2. Goodman NF, Cobin RH, Futterweit W, Glueck JS, Legro RS, Carmina E; American Association of Clinical Endocrinologists (AACE); American College of Endocrinology (ACE); Androgen Excess andPCOS Society (AES). State clinical review: guide to the best practices in the evaluation and treatment of polycystic ovary syndrome - part 1. Endocr Pract. 2015;21(11):1291-300. doi: 10.4158/ EP15748.DSC.
3. Yavasoglu I, Kucuk M, Cildag B, Arslan E, Gok M, Kafkas S. A novel association between polycystic ovary syndrome and Helicobacter pylori. Am J Med Sci. 2009 Sep;338(3):174-7. doi: 10.1097/ MAJ.0b013e3181a63c8a.
4. Albaker WI. Helicobacter pylori infection and its relationship to metabolic syndrome: is it a myth or fact? Saudi J Gastroenterol. 2011 May-Jun;17(3):165-9. doi: 10.4103/1319-3767.80377.
5. Kolesnikova OV, Kozyreva TE. Is Infection Helicobacter pylori only problem of gastroenterology? Modern Gastroenterology. 2014;6(80):137-141. (in Ukrainian).
6. Wong F, Rayner-Hartley E, Byrne MF. Extraintestinal manifestations of Helicobacter pylori: a concise review. World J Gastroenterol. 2014.20(34):11950-11961. doi: 10.3748/wjg.v20.i34.11950.
7. Bravo D, Hoare A, Soto C, Valenzuela MA, Quest AF. Heli-cobacter pylori in human health and disease: Mechanisms for local gastric and systemic effects. World J Gastroenterol. 2018 Jul 28;24(28):3071-3089. doi: 10.3748/wjg.v24.i28.3071.
8. Tsay FW, Hsu PI. Helicobacter pylori infection and extra-gastroduodenal diseases. JBiomedSci. 2018 Aug 29;25(1):65. doi: 10.1186/s12929-018-0469-6.
9. Polyzos SA, Kountouras J, Zavos C, Deretzi G. The association between Helicobacter pylori infection and insulin resistance: a systematic review. Helicobacter. 2011 Apr;16(2):79-88. doi: 10.1111/j.1523-5378.2011.00822.x.
10. Chen TP, Hung HF, Chen MK, et al. Helicobacter Pylori Infection is Positively Associated with Metabolic Syndrome in Taiwanese Adults: a Cross-Sectional Study. Helicobacter. 2015;20(3):184-91. doi: 10.1111/hel.12190.
11. Papamichael KX, Papaioannou G, Karga H, Roussos A, Mantzaris GJ. Helicobacter pylori infection and endocrine disorders: Is there a link? World J Gastroenterol. 2009 Jun 14;15(22):2701-7. doi: 10.3748/wjg.15.2701.
12. Chen LW, Kuo SF, Chen CH, Chien CH, Lin CL, Chien RN. A community-based study on the association between Helicobacter pylori infection and obesity. Sci Rep. 2018;8(1):10746. doi: 10.1038/ s41598-018-28792-1.
13. Arslan E, Atilgan H, Yavasoglu I. The prevalence of Helicobacter pylori in obese subjects. Eur J Intern Med. 2009;20(7):695-697. doi: 10.1016/j.ejim.2009.07.013.
14. Carabotti M, D 'Ercole C, Iossa A, Corazziari E, Silecchia G, Severi C. Helicobacter pylori infection in obesity and its clinical outcome after bariatric surgery. World J Gastroenterol. 2014;20(3):647-653. doi: 10.3748/wjg.v20.i3.647.
15. Dhurandhar NV, Bailey D, Thomas D. Interaction of obesity and infections. Obes Rev. 2015;16(12): 1017-29. doi: 10.1111/ obr. 12320.
16. Chen LW, Chien CY, Yang KJ, Kuo SF, Chen CH, Chien RN. Helicobacter pylori Infection Increases Insulin Resistance and Metabolic Syndrome in Residents Younger than 50 Years Old:
A Community-Based Study. PLoS One. 2015;10(5):e0128671. doi: 10.1371/journal.pone.0128671.
17. Polyzos SA, Kountouras J, Zavos C, Deretzi G. The association between Helicobacter pylori infection and insulin resistance: a systematic review. Helicobacter. 2011;16(2):79-88. doi: 10.1111/j.1523-5378.2011.00822.x.
18. Hossain IA, Akter S, Bhuiyan FR, Shah MR, Rahman MK, Ali L. Subclinical inflammation in relation to insulin resistance in prediabetic subjects with nonalcoholic fatty liver disease. BMC Res Notes. 2016;9:266. doi: 10.1186/s13104-016-2071-x.
19. Yildirim Z, Bozkurt B, Ozol D, et al. Increased Exhaled 8-Isoprostane and Interleukin-6 in Patients with Helicobacter pylori Infection. Helicobacter. 2016;21(5):389-94. doi: 10.1111/hel.12302.
20. Hotamisligil GS, Johnson RS, Distel RJ, Ellis R, Papaioannou VE, Spiegelman BM. Uncoupling of obesity from insulin resistance through a targeted mutation in aP2, the adipocyte fatty acid binding protein. Science.1996;274(5291): 1377-9. doi: 10.1126/science.274.5291.1377.
21. Dandona P, Aljada A, Bandyopadhyay A. Inflammation: the link between insulin resistance, obesity and diabetes. Trends Immunol. 2004;25(1):4-7. doi: 10.1016/j.it.2003.10.013.
22. Chimienti G, Russo F, Lamanuzzi BL, et al. Helicobacter pylori is associated with modified lipid profile: impact on Lipoprotein(a). Clin Biochem. 2003;36(5):359-65. doi: 10.1016/ s0009-9120(03)00063-8.
23. Ruggiero P. Helicobacter pylori and inflammation. Curr Pharm Des. 2010; 16(38):4225-36. doi: 10.2174/138161210794519075.
24. Figura N, Piomboni P, Ponzetto A, et al. Helicobacter pylori infection and infertility. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2002;14(6):663-9. doi: 10.1097/00042 737-200206000-00012.
25. Kurotsuchi S, Ando H, Iwase A, Ishida Y, Hamajima N, Kikkawa F. The plausibility of Helicobacter pylori-related infertility in Japan. Fertil Steril. 2008;90(3):866-868. doi: 10.1016/j. fertnstert.2007.06.097.
26. Yavasoglu I, Kucuk M, Cildag B, Arslan E, Gok M, Kafkas S. A novel association between polycystic ovary syndrome and Helicobacter pylori. Am J Med Sci. 2009;338(3): 174-177. doi: 10.1097/MAJ.0b013e3181a63c8a.
27. Tokmak A, Dogan Z, Sarikaya E, Timur H, Kekilli MJ. Helicobacter pylori infection and polycystic ovary syndrome in adolescent and young adult patients. Obstet Gynaecol Res. 2016;42(12):1768-1772. doi: 10.1111/jog.13103.
28. Duleba AJ, Dokras A. Is PCOS an inflammatory process? Fertil Steril. 2012;97(1):7-12. doi:10.1016/j.fertnstert.2011.11.023.
29. Nehir Aytan A, Bastu E, Demiral I, Bulut H, Dogan M, Buyru F. Relationship between hyperandrogenism, obesity, inflammation and polycystic ovary syndrome. Gynecol Endocrinol. 2016;32(9):709-713. doi: 10.3109/09513590.2016.1155208.
30. Castell JV, Gömez-Lechön MJ, David M, et al. Interleukin-6 is the major regulator of acute phase protein synthesis in adult human hepatocytes. FEBS Lett. 1989;242(2):237-239. doi: 10.1016/0014-5793(89)80476-4.
31. Tumu VR, Govatati S, Guruvaiah P, Deenadayal M, Shivaji S, Bhanoori M. An interleukin-6 gene promoter polymorphism is associated with polycystic ovary syndrome in South Indian women. J AssistReprodGenet. 2013;30(12):1541-1546. doi: 10.1007/s10815-013-0111-1.
32. Diamanti-Kandarakis E, Alexandraki K, Piperi C. Inflammatory and endothelial markers in women with polycystic
ovary .syndrome. Eur J Clin Invest. 2006;36(10):691-697. doi: 10.HH/j.1365-2362.2006.01712.x.
33. Moretti E, Figura N, Collodel G, Ponzetto A. Can Helicobacter pylori infection influence human reproduction? World J Gastroenterol. 2014;20(19):5567-5574. doi: 10.3748/wjg.v20. i19.5567.
34. Bravo D, Hoare A, Soto C, Valenzuela M, Quest AFG. Helicobacter pylori in human health and disease: Mechanisms for local gastric and systemic effects. World J Gastroenterol. 2018;24(28):3071-3089. doi: 10.3748/wjg.v24.i28.3071.
35. Ezeh U, Pall M, Mathur R, Azziz R. Association of fat to lean mass ratio with metabolic dysfunction in women with polycystic ovary syndrome. Hum Reprod. 2014;29(7):1508-1517. doi: 10.1093/ humrep/deu096.
36. Matthews DR, Hosker JP, Rudenski AS, et al. Homeostasis model assessment: insulin resistance and p-cellfunction from fasting plasma glucose and insulin concentrations in man. Diabetologia. 1985;28(7):412-419. doi: 10.1007/bf00280883.
37. Dale PO, Tanbo T, ErtzeidG, Bjercke S, Oldereid N, Fedorc-sàk P, Abyholm T. The impact of insulin resistance on the outcome of laparoscopic ovarian electrocautery in infertile women with the polycystic ovary syndrome. Gynecol Endocrinol. 2004;19(4):182-9. doi: 10.1080/09513590400012093.
38. Kandaraki E, Chatzigeorgiou A, Livadas S, et al. Endocrine disruptors and polycystic ovary syndrome (PCOS): elevated serum levels of bisphenol A in women with PCOS. J Clin Endocrinol Metab. 2011;96(3):480-4. doi: 10.1210/jc.2010-1658.
39. Salehpour S, Manzor-al-ajdad O, Neisani Samani E, Abadi A. Evaluation of homocysteine levels in patients with polycystic ovary syndrome. Int JFertil Steril. 2011;4(4):168-171.
40. Duleba AJ, Dokras A. Is PCOS an inflammatory process? Fertil Steril. 2012;97(1):7-12. doi:10.1016/j.fertnstert.2011.11.023.
41. Moshage HJ, Roelofs HM, van Pelt JF. et al. The effect of
interleukin-1, interleukin-6 and its interrelationship on the synthesis of serum amyloid A and C-reactive protein in primary cultures of adult human hepatocytes. Biochem Biophys Res Commun. 1988;155(1):112-117. doi: 10.1016/s0006-291x(88)81056-8.
42. Diamanti-Kandarakis E, Alexandraki K, Piperi C. et al. Inflammatory and endothelial markers in women with polycystic ovary syndrome. Eur J Clin Invest. 2006;36(10):691-697. doi: 10.1111/j.1365-2362.2006.01712.x.
43. Gromnitskaya EE. Homocysteine exchange in women with polycystic ovary syndrome. Problemy reproduktsii. 2010;16(3):49-52. (in Russian).
44. Dube R. Does endothelial dysfunction correlate with endocrinal abnormalities in patients with polycystic ovary syndrome? Avicenna J Med. 2016;6(4):91-102. doi: 10.4103/22310770.191445.
45. Ridker PM. A Test in Context: High-Sensitivity C-Reactive Protein. J Am Coll Cardiol. 2016;67(6):712-723. doi: 10.1016/j. jacc.2015.11.037.
46. Sreckovic B, Sreckovic VD, Soldatovic I. Homocysteine is a marker for metabolic syndrome and atherosclerosis. Diabetes Metab Syndr. 2017;11(3):179-182. doi: 10.1016/j.dsx.2016.08.026.
47. Kim J, Pyo S, Yoon DW, et al. The co-existence of elevated high sensitivity C-reactive protein and homocysteine levels is associated with increased risk of metabolic syndrome: A 6-year follow-up study. PLoS One. 2018;13(10):e0206157. doi:10.1371/ journal.pone.0206157.
48. Arkhypkina TL. Features of homocysteinemia in young women with polycystic ovary syndrome. World of Medicine and Biology. 2015;48(1):9-13. (in Ukrainian).
OTpuMaHo/Received 21.07.2019 Рецензовано/Revised 05.08.2019 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 27.08.2019 ■
Information about authors
Arkhypkina Tetiana, MD, PhD, Senior Research Fellow at the Department of Genital Pathology, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine'; Alchevskyh st., 10, Kharkiv, 61002, Ukraine
Volodymyr Bondarenko, MD, PhD, Head of the Department of Genital Pathology, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Alchevskyh st., 10, Kharkiv, 61002, Ukraine; ORCID iD: https://orcid.org/0000-0001-7552-0236
L. Lyubimova, PhD, Research Fellow at the Department of Genital Pathology, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Alchevskyh st., 10, Kharkiv, 61002, Ukraine
Архипкина Т.Л., Бондаренко В.А., ЛюбимоваЛ.П.
ГУ «Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Влияние инфекции Helicobacter pylori на гормонально-метаболические показатели и маркеры хронического воспаления у женщин с синдромом поликистозных яичников
Резюме. Цель: изучить влияние инфекции Helicobacter pylori (H^ylori) на гормонально-метаболические показатели и маркеры хронического воспаления у больных с синдромом поликистозных яичников (СПКЯ). Материалы и методы. Обследовано 60 больных с СПКЯ (средний возраст — 26,4 ± 0,2 года) и 40 здоровых женщин соответствующего возраста. Исследовали липидный спектр крови, показатели углеводного обмена, общий тестостерон (Тобщ.), эстрадиол, сексстероидсвязыва-ющий глобулин (СССГ), С-реактивный белок (СРБ), интерлейкин-6 (ИЛ-6), антитела IgG к H.pylori, гомоци-стеин. Оценку изучаемых показателей проводили в зави-
симости от наличия или отсутствия инфекции H.pylori. Результаты. Установлено, что в контрольной группе повышенный уровень антител IgG к H.pylori встречался у 17,5 % обследованных женщин, у них наблюдалось снижение концентрации СССГ и повышение уровня СРБ и гомоцистеина. Среди пациенток с СПКЯ инфекция Н.pylori встречалась значительно чаще (х2 = 7,7; р < 0,01), а ее наличие усугубляло существующие дислипидемию, инсулинорезистентность (ИР), гиперандрогенемию за счет повышения уровня Тобщ. и снижения СССГ, сопровождалось формированием гипергомоцистеинемии и значительным повышением маркеров воспаления. Уста-
новлено, что у пациенток с СПКЯ повышение уровня СРБ в сыворотке связано с имеющейся ИР и дислипи-демией, а повышение уровня ИЛ-6 — со степенью выраженности ИР и гиперандрогенемии. Выводы. Полученные результаты указывают на тесную связь между СПКЯ и инфекцией H.pylori, которая усиливает имеющиеся метаболические и гормональные нарушения, характерные
для СПКЯ, приводит к повышению СРБ и ИЛ-6. Однако нельзя утверждать, что данная инфекция является новым патогенетическим фактором формирования СПКЯ. Ключевые слова: синдром поликистозных яичников; инфекция Helicobacter pylori; гиперандрогенемия; дисли-пидемия; инсулинорезистентность; С-реактивный белок; интерлейкин-6
T.L. Arkhypkina, V.A. Bondarenko, L.P. Lyubimova
State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Influence of Helicobacter pylori infection on hormonal and metabolic indicators and chronic inflammation markers in women with polycystic ovary syndrome
Abstract. Background. The purpose of this study was to evaluate the impact of Helicobacter pylori (H.pylori) infection on hormonal and metabolic parameters, markers of chronic inflammation in patients with polycystic ovary syndrome (PCOS). Materials and methods. Sixty patients with PCOS (26.4 ± 0.2 years) and 40 healthy women of corresponding age were examined. We have investigated blood lipid spectrum, parameters of carbohydrate metabolism, levels of total testosterone, estradiol, sex hormone-binding globulin, C-reactive protein, interleu-kin-6, IgG antibodies to H.pylori, homocysteine. Evaluation of these indicators was performed depending on the presence or absence of H.pylori infection. Results. It was found that in the control group, elevated levels of IgG antibodies to H.pylori were detected in 17.5 % of women, and they had a decrease in the concentration of sex hormone-binding globulin and an increase in the level of C-reactive protein and homocysteine. Among patients with PCOS, H.pylori infection was significantly more common (x2 = 7.7; p < 0.01), and its presence exacerbated
existing dyslipidemia, insulin resistance, hyperandrogenemia by increasing the levels of total testosterone and decreasing the content of sex hormone-binding globulin, it was accompanied by the formation of hyperhomocysteinemia and a significant increase in inflammatory markers. It was found that in patients with PCOS, increased concentration of C-reactive protein in the blood serum was associated with insulin resistance and dyslipidemia, and increased levels of interleukin-6 — with the severity of insulin resistance and hyperandrogenemia. Conclusions. The results indicate a strong relationship between PCOS and H.pylori infection, which enhances the existing metabolic and hormonal disorders characteristic of PCOS, leads to an increase in C-reactive protein and interleukin-6 levels. However, it cannot be said that this infection is a new pathogenic factor for the formation of PCOS.
Keywords: polycystic ovary syndrome; Helicobacter pylori infection; hyperandrogenemia; dyslipidemia; insulin resistance; C-reactive protein; interleukin-6
