CC BY
49
C2> ■ FJ ® Орипнальш досл^ження
/Original Researches/
International journal of endocrinology
УДК 618.11-006.2:612.015.32 DOI: 10.22141/2224-0721.13.6.2017.112880
Архипкна Т.Л., Любимова Л.П., Мсюра К.В., Караченцев Ю.1. ДУ «1нститутпроблем ендокринноi патологи 1м. В.Я. Данилевського НАМН Укра1ни»,
м. Харк1в, Укра!на
Стан вуглеводного обмшу у хворих i3 синдромом
полкютозних яечнимв
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13:407-14. doi: 10.22141/2224-0721.13.6.2017.112880
Резюме. Актуальнсть. На сьогодн активно вивчаеться роль порушень вуглеводного обмну в патогенезi синдрому пол'к'ютозних. яечниюв (СПКЯ), оскльки своечасне )'х. виявлення та корекця дозволя-ють покращити стан репродуктивно)' системи та яюсть життя пац1енток. Мета досл1дження: проана-л'зувати стан вуглеводного обм1ну у ж1нок ¡з класичним фенотипом СПКЯ та визначити особливост секрецИ гонадотропних i статевих гормон1в залежно вщ наявностi або вщсутносл ¡нсул1норезистент-ност'1 (1Р). Матер'шли та методи. Обстежено 246 ж1нок ¡з класичним фенотипом СПКЯ: 128 з нормальною масою тла (нормМТ) та 118 з надлишковою масою тла (надлМТ) та ожир¡нням (Ож). Проводили стандартизований двогодинний пероральний тест толерантност до глюкози (ПТТГ), розраховували ¡ндекс НОМА-IR, гл¡кем¡чн¡ коефщ1енти (Бодуена, Рафальського). Дослджували в сироватц кров'1 ¡му-нореактивний ¡нсул¡н (1Р1) натще та через 120 хвилин на тл¡ ПТТГ. Визначали р'1вн'1 люте'нзуючого гормону (ЛГ), фол¡кулостимулюючого гормону (ФСГ), глобул'му, що зв'язуе статев'1 гормони (ГЗСГ), тестостерону вльного (Твл.) та загального (Тзаг.). Розраховували коеф'щ'ент ЛГ/ФСГ, ¡ндекс вльного андрогену (1ВА). Результати. Проведення ПТТГ виявило наявнсть порушення толерантност до глюкози в 66,1 % хворих з': СПКЯ з надлМТ Ож та 18,8 % ж¡нок з нормМТ у вигляд патологчних гл'1ке-м¡чниx кривих, ппер'мсул'мемп (Г1) та 1Р. Г1 натще зустр'1чалась у 27,3 % ж¡нок з нормМТ та 60,2 % осб ¡з надлМТ та Ож. У вдповдь на навантаження глюкозою спостер¡галось збльшення частоти Г1 (до 50 та 83 % в '1дпов '1дно), що вказуе на доцльнсть визначення стимульованого р¡вня 1Р1 для дагностики Г1. Встановлено ¡снування позитивного кореляцйного зв'язку мж 1МТ та ¡ндексом НОМА-IR (р < 0,001). Не виявлено в 'ропдних. в '1дм'1нностей у вм 'ют'1 гонадотротшв та ствв '1дношенн '1 ЛГ/ФСГ у хворих з '1 СПКЯ з наявнстю та вдсутнстю 1Р 'i Г1. У той же час концентраця Тзаг. та Твл. у ж¡нок з 1Р була вропдно вищою за показники паценток без 1Р. Статистично значущ¡ в¡дм¡нност¡ спостер¡гались у ж¡нок з^ СПКЯ як з нормМТ, так ¡ з надлМТ та Ож. У всх ж¡нок з^ СПКЯ вдзначалося зниження ГЗСГ, однак найнижчt його показники вдзначались при поеднанн надлМТ та Ож з 1Р. Встановлено ¡снування негативноi кореля^йно)' залежност мж ГЗСГ та 1МТ (р < 0,001), 1Р1 (р < 0,001), Твл. (р < 0,001). У обстежених зi СПКЯ вдзначалось значне (р < 0,001) пдвищення 1ВА, що може свдчити про збльшення в кров^ Тв¡л. ¡ зниження Тзаг., зв'язаного з ГЗСГ. Виявлена позитивна залеж^сть мж вмстом у сироватц кров/ ¡нсул¡ну, андрогенв та ¡ндексом маси тла (р < 0,05). Висновки. Хвор^ з^ СПКЯ вже в молодому в'щ/ незалежно вд маси лла мають тдвищений ризик розвитку порушень вуглеводного обм¡ну, що призво-дить до формування Г1,1Р та посилюе ¡снуючу г¡перандроген¡ю. Тому для ранньо)' дагностики порушень вуглеводного обм¡ну вам хворим з^ СПКЯ необхдно проводити ПТТГ.
Ключовi слова: синдром пол¡к¡стозниx яечниюв; глюкозотолерантний тест; ппернсулнемя; ¡нсул¡норе-зистентнсть; вуглеводний обм¡н
© <^жнародний ендокринолопчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Архипюна Тетяна ЛеонЩвна, кандидат медичних наук, старший науковий ствробггник вщдтення патологи статевих залоз, ДУ «1нститут проблем ендокринно'' патологи iM. В.Я. Данилевського НАМН УкраТ'ни», вул. Алчевських, 10, м. Харюв, 61002, Украина; e-mail: [email protected]
For correspondence: Tetiana Arkhypkina, PhD, Senior Research Fellow at the Department of pathology of sexual glands, State Institution "V. Dani-levsky Institute of endocrine pathology problems of National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Alchevskyh st., 10, Kharkiv, 61002, Ukraine; e-mail: [email protected]
Вступ
Сучасна наука мае докази важливо! ролi шсуль ну в патогенезi синдрому полЫстозних яечникiв (СПКЯ). 6 факти, яю пщтверджують наявнiсть ш-сулшорезистентносп (1Р) та гшершсулшемп (Г1) у пащенток iз будь-якими патогенетичними формами захворювання. Чи Г1 вщграе роль у патогенез! СПКЯ, чи вона е фактором, що посилюе ендокрин-нi порушення, до кшця не вивчено. Дослiдники дотримуються едино! думки про вагому роль Г1 у формувант метаболiчних змiн, пщвищент ризику розвитку ендотелiальноi дисфункцп, ановулятор-но! безплiдностi, цукрового дiабету (ЦД) 2-го типу й серцево-судинно! патологи, яю у хворих зi СПКЯ машфестують ранiше, н1ж у популяци [1]. Тому стае очевидним, що ранне виявлення та лiкування по-рушень вуглеводного обмiну дозволить не тшьки пщвищити ефективнiсть стимуляцп овуляцп при вiдновленнi репродуктивно! функци, а й полшшити якiсть життя пащенток зi СПКЯ.
Мета дослщження: проан^зувати стан вуглеводного обмiну в жшок iз класичним фенотипом СПКЯ та визначити особливост секрецп гонадо-тропних i статевих гормонiв залежно вщ наявносп або вiдсутностi 1Р.
Матерiали та методи
Для ре^зацп поставлено! мети обстежено 246 жшок, яким на пiдставi критерпв Роттердамського консенсусу 2003 року (хротчна ановуляцiя, гшер-андроген1я, ехографiчнi ознаки полЫстозних яеч-никiв) [2] виставлено дiагноз «класичний фенотип СПКЯ».
Залежно вщ iндексу маси тiла (1МТ) ус ж1нки були розподiленi на групи: перша — 128 ж1нок з1 СПКЯ з нормальною масою тша (нормМТ) (1МТ 23,1 ± 0,9 кг/м2), друга — 118 хворих iз надлишко-вою масою тша (надлМТ) та ожирiнням I ступеня (Ож) (1МТ 29,8 ± 1,2 кг/м2). Середнш вiк обстеже-них — 23,4 ± 0,6 року.
Контрольну групу становили 60 здорових жшок iз нормальною менструальною функщею, якi звер-нулися для уточнення стану репродуктивно! систе-ми перед плануванням вагiтностi.
Дослщження вуглеводного обмiну мютило ви-значення глюкози натще та проведення стандар-тизованого двогодинного перорального тесту толе-рантностi до глюкози (ПТТГ). Нормальним рiвнем глюкози натще вважали показник, менший вiд 5,6 ммоль/л [3]. Результати ПТТГ ощнювали вщпо-вщно до критерпв ВООЗ [4]. Залежно вщ результата ПТТГ глiкемiчнi кривi були розподшеш на три типи: торпщна (плоска) глiкемiчна крива — рiвень глюкози при проведены ПТТГ через 60 хвилин тс-ля навантаження пщймався менше н1ж на 50 %; iритативна глiкемiчна крива — рiвень глюкози через 30 або 60 хвилин тсля навантаження пщймався бшьше н1ж у 1,7 раза; глiкемiчна крива нормального типу вщповщала показникам контрольно! групи [5]. Для штегрально! оцiнки глiкемiчних кривих розра-ховували такi коефiцiенти: гiперглiкемiчний коефь
цieнт Бодуена (максимальний piBeHb глюкози пiсля навантаження/piBeHb глюкози натще) та гшоглже-мiчний коефвдент Рафальського (piBeHb глюкози через 120 хв пiсля навантаження/piBeHb глюкози натще) [6]. Вщповщно до довщкових даних у нор-Mi гiпepглiкeмiчний коефщент Бодуена становить менше н1ж 1,7, а гiпоглiкeмiчний коeфiцieнт Рафальського перебувае в межах 0,9—1,04 [7].
Для визначення piвня iмуноpeактивного шсулшу (IPI) використовували набори фipми DRG (США). Ощнку ступеня 1Р проводили шляхом визначення вдексу НОМА-IR ^вень iнсулiну сироватки натще (мкОД/мл) х глюкоза плазми натще (ммоль/л) / 22,5), де показник НОМА-IR вище вщ 2,5 pозцiнювався як об'ективний кpитepiй 1Р [8]. Данi лггератури вказу-ють, що нормальний показник шдексу НОМА-IR не завжди поеднуеться зi стимульованою гшерглже-мiчною реакщею на навантаження глюкозою, тому у своему дослщженш ми оцiнювали базальний i стиму-льований показники шсулшу [9].
Визначали базальт piвнi лютетзуючого (ЛГ), фолiкулостимулюючого (ФСГ) гоpмонiв (набори фipми «Алкор Био», Рооя), загального тестостерону (Тзаг.), глобулiну, що зв'язуе статeвi гормони (ГЗСГ) (тест системи Elecsys®, Швейцар1я), eстpадiолу (Е2) (набори фipми DRG, США). Вимipювання piвня секрецп гомонiв проводили в сироватщ кpовi на 2-3-й день менструального циклу. Розрахунок iндeксу в!ль-ного андрогену проводили за загальноприйнятою формулою: 1ВА = (Тзаг./ГЗСГ) х 100 % [10].
Пpовeдeнi дослiджeння вiдповiдають морально-етичним нормам та принципам Гельсшсько! декла-рацп, Конвенцп Ради бвропи та в!дпов!дних закошв Укра!ни щодо дотримання прав людини.
Статистична обробка одержаних даних прово-дилася методами ваpiацiйно! статистики за допо-могою стандартного пакета прикладних програм StatSoft Statistica 6.0 для Microsoft Windows Vista. Розраховували середне арифметичне значення та похибку середнього арифметичного (x ± Sx). в1ро-г!дн1сть pозбiжностeй сepeднiх величин визначали за ^крш^ем Стьюдента. роз61жност1 вважалися значущими при р < 0,05. При пор1вняльному ана-л1з1 вщносних величин використовували кpитepiй X2. Для вивчення зв'язку м1ж показниками застосо-вували метод кореляцп з визначенням коeфiцieнтiв кореляцп Пipсона (r) i встановленням його зна-чущост1 за t кpитepieм !з 95% р1вжм надiйностi (P < 0,05). Даш наведет як X ± Sx .
Результати
У хворих з1 СПКЯ вiдзнaчaлося вipогiднe пщви-щення р1вня глюкози натще в1дносно жшок контрольно! групи. Вapiaбeльнiсть показниюв глюкози становила в1д 4,1 до 5,5 ммоль/л, тобто глiкeмiя не виходила за мeжi дiaпaзону !! ф1з1олог1чних коливань (не перевищувала показник 5,6 ммоль/л). Анaлiз ба-зальних р1вн1в глюкози у хворих з1 СПКЯ залежно в1д 1МТ показав вipогiднe (р < 0,001) тдвищення даного показника серед пaцieнток з 1МТ > 25 кг/м2 пор1вняно з жiнкaми з 1МТ < 25 кг/м2 (табл. 1).
Таблиця 1. Показники глюкози, ¡нсул'.ну, ¡ндексу НОМА натще та п.сля навантаження глюкозою (X ± Sx)
XBopi на СПКЯ Контрольна група, n = 60
Показники 1МТ < 25 кг/м2, n = 128 1МТ > 25 кг/м2, n = 118
Натще
Глюкоза, ммоль/л 4,6 ± 0,1 Р,< 0,01 Р2 < 0,001 5,3 ± 0,1 Р. < 0,001 4,2 ± 0,1
1Р1, мкМО/мл 12,9 ± 0,3 Р, < 0,001 Р2 < 0,001 19,9 ± 0,3 Р. < 0,001 10,1 ± 0,3
НОМА-IR 2,6 ± 0,2 Р. < 0,002 Р2 < 0,001 4,6 ± 0,3 Р. < 0,001 1,9 ± 0,1
Через 120 хв псля навантаження глюкозою
Глюкоза, ммоль/л 4,7 ± 0,1 Р.< 0,01 Р2 < 0,001 5,4 ± 0,1 Р. < 0,001 4,3 ± 0,1
1Р1, мкМО/мл 23,1 ± 0,3 Р. < 0,001 Р2 < 0,001 32,8 ± 1,4 Р. < 0,001 16,2 ± 0,2
НОМА-IR 4,6 ± 0,3 Р. < 0,001 Р2 < 0,001 7,9 ± 0,3 Р. < 0,001 2,8 ± 0,1
Примтки: Р1 — значущ.сть вщмшностей вдносно показниюв контрольно)' групи; Р2 — значущсть в.дм.н-ностей м!ж групами хворих 3i СПКЯ.
Таблиця 2. Показники глюкози в сироватц кров! на тл1 ПТТГ у обстежених ж.нок (X ± S^
Обстежеш Показники глюкози (ммоль/л) вщповщно до типу глiкемiчних кривих
Натще Пюля навантаження глюкозою
Через 30 хв Через 60 хв Через 120 хв
1ритативна крива
XBopi 3i СПКЯ, n = 61 4,7 ± 0,1 Р < 0,001 9,7 ± 0,1 Р < 0,001 Р1 < 0,001 7,4 ± 0,2 Р < 0,001 Р1< 0,001 5,0 ± 0,2 Р < 0,001 Р1 > 0,05
Торпдна крива
XBopi 3i СПКЯ, n = 41 5,1 ± 0,2 Р < 0,001 6,4 ± 0,2 Р < 0,001 Р1 < 0,001 5,7 ± 0,1 Р < 0,001 Р1 < 0,01 5,3 ± 0,1 Р < 0,001 Р1 > 0,05
Нормальна крива
XBopi 3i СПКЯ, n = 144 4,6 ± 0,1 Р < 0,001 7,4 ± 0,1 Р > 0,05 Р1 < 0,001 6,9 ± 0,2 Р > 0,05 Р1 < 0,001 4,7 ± 0,1 Р < 0,01 Р1 > 0,05
Контрольна група, n = 60 4,2 ± 0,1 7,4 ± 0,2 Р1 < 0,001 6,5 ± 0,1 Р1 < 0,001 4,3 ± 0,1 Р1 > 0,05
Примтка: Р — значущсть вщмшностей вдносно показникв контрольно)групи; Р1—значущсть вщмшнос-тей вдносно показникв натще.
Таблиця 3. Результати досл1дження частоти виявлення тип.в гл1кем1чних кривих у хворих
з.i СПКЯ залежно вд 1МТ (абс., %)
Xворi на СПКЯ
Тип глiкемiчноí кривоТ 1МТ < 25 кг/м2 n = 128 1МТ > 25 кг/м2 n = 118 X2 Р
Абс. % Абс. %
1ритативний тип 11 8,6 50 42,4 35,8 < 0,001
Тopпiдний тип 13 10,2 28 23,7 7,2 < 0,05
Нормальний тип 104 81,2 40 33,9 5,5 < 0,05
За результатами ПТТГ в обох групах обстежених рiвень глюкози через 30 i 60 хвилин пiсля наванта-ження вiрогiдно (р < 0,001) пщвищувався порiвня-но з показниками натще. Однак аналiз структури варiантiв реакцш на навантаження глюкозою свщ-чив про 1х неоднорiднiсть серед жшок зi СПКЯ: у 61 (24,8 %) хворо! спостерiгався iритативний тип глiкемiчноI криво! з надмiрним (+106 %) шдйомом рiвня глюкози через 30 хвилин тсля навантаження, а в 41 (16,7 %) — торпщний тип глiкемiчноI криво! з недостатшм пiдйомом рiвня глюкози через 30 1 60 хвилин (+25,5 та +11,8 % вщповщно) порiвняно з показниками жшок контрольно! групи (+60,9 та +50 % вщповщно). Нормальний тип глiкемiчних кривих спостертався у 144 (58,5 %) жшок зi СПКЯ (табл. 2).
Проведет дослщження показали, що iритатив-ний та торпщний типи глiкемiчних кривих спосте-рiгалися серед хворих зi СПКЯ як з 1МТ < 25 кг/м2, так i з 1МТ > 25 кг/м2, однак за наявносп надлМТ та Ож частота 1х виявлення була вiрогiдно бiльшою (табл. 3).
Результати дослiдження глiкемiчних кривих, що складаються з оцiнки висоти пщйому рiвня глюкози в кровi й характеру його падiння, наведет на рис. 1.
При ощнщ глiкемiчних коефiцieнтiв встановле-но, що пщвищення коефiцieнта Бодуена понад 1,7 спостерталося у 61 (41,8 %) обстежено!, причому значно частiше (х2 = 35,8; р < 0,001) траплялося серед ж1нок iз надлМТ та Ож (табл. 3) i свщчило про дискоординацiю процеав всмоктування глюкози та секрецп шсулшу. Статистичнi вiдмiнностi щодо ступеня пщвищення глюкози у хворих iз рiзною масою тша були вiдсутнi (р > 0,05). Збшьшення ко-ефщента Рафальського понад 1,04 вказувало на недостатнш викид iнсулiну у вщповщь на навантаження глюкозою та вщсутшсть адекватно! гшоглже-мiчноi фази й спостерталось також значно частше
12 -|
10 -
8 -
6 -
4 -
2 -0
- 1ритативна крива
- Нормальна крива
---Торпщна крива
Натще
30 хв
60 хв
120 хв
Рисунок 1. Типи глiкемiчних кривих на тл1 проведення ПТТГ у жнок зi СПКЯ
(х2 = 7,2; р < 0,05) серед хворих iз надлМТ та Ож. Перевищення нормальних значень одного або обох коефщенпв свщчило про зниження толерантност до глюкози (табл. 4).
Концентрацiя рiвня 1Р1 натще в жшок зi СПКЯ коливалась у дiапазонi вщ 8,3 до 22,3 мкМО/мл 1 в середньому була вiрогiдно вищою за показник контрольно! групи (16,4 ± 0,3 мкМО/мл проти 10,1 ± 0,3 мкМО/мл; р < 0,001). Вiрогiдне збшьшен-ня (р < 0,001) середньо! концентрацп 1Р1 вiдносно показникiв здорових ж1нок спостерталося як у па-цieнток iз надлМТ та Ож (19,9 ± 0,3 мкМО/мл), так i у хворих iз нормМТ (12,9 ± 0,3 мкМО/мл) (табл. 1). Однак Г1 натще вiрогiдно частiше (х2 = 25,6; р < 0,001) спостер^алась у хворих iз надлМТ та Ож — 71 (60,2 %), шж серед хворих iз нормМТ, — 35 (27,3 %). Для бшьш точно! дiагностики Г1 ми визначали 1Р1 на ™ ПТТГ. Проведений аналiз показав, що у хворих iз нормМТ тсля навантаження глюкозою частота Г1 вiрогiдно зростала (85 (66,4 %); X2 = 3,89, р < 0,05). Серед пащенток з надлМТ та Ож
Таблиця 4. Показники гл'/кем'/чних коефiцieнтiв в обстежених жнок (X ± S J
Обстежеш Коефщент Показники глюкози (ммоль/л)
Натще Пiсля навантаження глюкозою
Через 30 хв Через 60 хв Через 120 хв
Коефiцieнт Бодуена
Хвор1 3i СПКЯ, 1МТ < 25 кг/м2, n = 11 2,10 ± 0,07 4,4 ± 0,1 9,6 ± 0,1 7,1 ± 0,2 4,8 ± 0,2
Хворi 3i СПКЯ, 1МТ > 25 кг/м2, n = 50 1,90 ± 0,05 4,9 ± 0,1 9,9 ± 0,1 7,9 ± 0,2 5,2 ± 0,2
Контрольна група, n = 60 1,70 ± 0,05 4,2 ± 0,1 7,4 ± 0,2 6,5 ± 0,1 4,3 ± 0,1
Коеф^ент Рафальського
Хворi 3i СПКЯ, 1МТ < 25 кг/м2, n = 7 1,11 ± 0,06 4,6 ± 0,2 6,6 ± 0,1 5,2 ± 0,2 5,0 ± 0,2
Хворi 3i СПКЯ, 1МТ > 25 кг/м2, n = 22 1,19 ± 0,07 4,7 ± 0,1 6,7 ± 0,1 6,1 ± 0,2 5,3 ± 0,2
Контрольна група, n = 60 0,98 ± 0,05 4,2 ± 0,1 7,4 ± 0,2 6,5 ± 0,1 4,3 ± 0,1
також спостерiгалось пщвищення частоти виявлен-ня Г1, однак це збшьшення не було вiрогiдним (92 (77,9 %); х2 = 1,61, р > 0,05). Слщ вщзначити, що через 120 хвили тсля навантаження глюкозою частота Г1 в обох групах хворих зi СПКЯ вiрогiдно не вiдрiз-нялась (х2 = 3,51; р > 0,05).
Встановлено юнування прямо! кореляцшно! залежностi м1ж 1МТ i концентрацiею 1Р1 натще (г = 0,321; р < 0,001) та концентращею 1Р1 через 120 хвилин пiсля навантаження глюкозою (г = 0,619; р < 0,001). Виявлено наявшсть високо! варiабель-ностi секреторно! вiдповiдi iнсулiну на стимуляцiю глюкозою, що, можливо, обумовлено поеднанням рiзного ступеня вираженостi дисфункци р-клггин пщшлунково! залози та зниженням чутливостi до шсулшу.
Середнiй показник iндексу НОМА-Ж у жiнок з1 СПКЯ вiрогiдно перевищував показник контрольно! групи (3,6 ± 0,3 проти 1,9 ± 0,1; р < 0,001). Ста-тистично значуще пiдвищення шдексу НОМА-IR вiдносно здорових ж1нок спостерталось як серед пацiенток iз нормМТ (р < 0,002), так i серед хворих iз надлМТ та Ож (р < 0,001) (табл. 1). При ш-дивщуальному аналiзi збiльшення iндексу НОМА-Ш понад 2,5 значно (х2 = 39,9; р < 0,001) частше виявлялося в обстежених iз надлМТ та Ож — 100 (84,7 %) порiвняно з хворими з нормМТ — 58 (45,3 %). Встановлено юнування позитивного кореляцшного зв'язку мiж 1МТ та шдексом НОМА-IR (г = 0,549; р < 0,001).
Значний внесок у формування цих порушень можуть робити й гормональш змiни, притамант СПКЯ. Тому наступний етап дослщження перед-бачав визначення особливостей гормонального стану пащенток з класичним фенотипом СПКЯ залежно вiд наявностi або вщсутносп 1Р (табл. 5).
В обстежених обох груп не встановлено Bipor^Hm розб1жиостей у BMicTi roнадoтpoпiнiв (р > 0,05) та сшввщношенш ЛГ/ФСГ (р > 0,05) у жшок з 1Р та без IP. Не виявлено й кореляцшно! залежност м1ж ЛГ i IPI (r = 0,162; Р > 0,05), НОМА-IR (r = 0,171; Р > 0,05) та ЛГ/ФСГ й IPI (r = 0,097; р > 0,05), НОМА-IR (r = 0,141; р > 0,05). Не встановлено також кореляцшного зв'язку м1ж зниженим piвнем Е2 та концентращею IPI (r = 0,104; р > 0,05), НОМА-IR (r = 0,156; р > 0,05). У той же час piвень Тзаг. та Твш. у сироватщ кpoвi в ж1нок з IP був в1рогщно вищим за показники пащенток без IP. Статистично значу-щi вiдмiннoстi спoстеpirались у жшок зi СПКЯ як is нормМТ, так i з надлМТ та Ож (табл. 5).
Середш piвнi ГЗСГ у сиpoватцi кpoвi в пащенток як iз нормМТ, так i з надлМТ та Ож були вь poriднo вищими за показники контрольно! групи (39,8 ± 1,2 нмоль/л та 26,4 ± 1,4 нмоль/л проти 67,5 ± 3,6 нмоль/л вiдпoвiднo; р < 0,001). Статистично значуще зниження ГЗСГ спостерталось у вах ж1нок зi СПКЯ незалежно вщ наявнос-тi або вiдсутнoстi IP, однак необхщно зазначи-ти, що IP супроводжувалась вiporiднo (р < 0,001) бшьш низькими показниками ГЗСГ. Найнижч1 показники ГЗСГ спoстеpirались при поеднанш надлМТ та Ож з IP. Встановлено юнування негативно! кореляцшно! залежност м1ж ГЗСГ та ШТ (r = -0,712; р < 0,001), IPI (r = -0,345; р < 0,001), Твш. (r = -0,414; р < 0,001).
В обстежених зi СПКЯ пopiвнянo з жшками контрольно! групи вщзначалося значне (р < 0,001) тдвищення IBA, що може свщчити про збшьшен-ня в кpoвi фракщ! Твiл. i зниження фракщ! тестостерону, зв'язаного з ГЗСГ. Нами встановлено юнування прямого кореляцшного зв'язку мiж Тзаг. та IBA (r = 0,641; р < 0,001) у загальнш груш
Таблиця 5. Гормональш показники обстежених жiнок (Х ± Sx) ()
Показник Хворi на СПКЯ Контрольна група, n = 60
1МТ < 25 кг/м2 1МТ > 25 кг/м2
НОМА-IR > 2,5, n = 58 НОМА-IR < 2,5, n = 70 НОМА-IR > 2,5, n = 100 НОМА-IR < 2,5, n = 18
ЛГ, МО/л 13,5 ± 0,3 Р1-2 > 0,05 12,9 ± 0,3 11,9 ± 0,3 Р3-4 > 0,05 11,3 ± 0,3 4,8 ± 0,3
ФСГ, МО/л 4,8 ± 0,2 Р1-2 > 0,05 4,4 ± 0,2 3,9 ± 0,2 Р3-4 > 0,05 4,1 ± 0,3 4,9 ± 0,1
ЛГ/ФСГ 2,7 ± 0,1 Р1-2 > 0,05 2,8 ± 0,2 3,0 ± 0,1 Р3-4 > 0,05 2,7 ± 0,2 0,9 ± 0,1
Тзаг., нмоль/л 3,2 ± 0,1 Р1-2 < 0,01 2,8 ± 0,1 3,9 ± 0,2 Р3-4 < 0,02 3,1 ± 0,1 1,9 ± 0,2
Твш., пг/мл 4,9 ± 0,2 Р1-2 < 0,001 3,2 ± 0,1 5,9 ± 0,1 Р3-4 < 0,001 4,2 ± 0,2 2,2 ± 0,1
ГЗСГ, нмоль/л 39,5 ± 1,2 Р1-2 < 0,001 45,8 ± 2,1 26,4 ± 1,4 Р3-4 < 0,001 34,1 ± 0,9 67,5 ± 3,6
Е2, нмоль/л 0,29 ± 0,01 Р1-2 > 0,05 0,26 ± 0,02 0,24 ± 0,02 Р3-4 > 0,05 0,28 ± 0,02 0,35 ± 0,01
1ВА, % 8,4 ± 0,9 Р1-2 < 0,05 5,9 ± 0,9 14,4 ± 1,3 Р3-4 < 0,02 9,1 ± 0,9 2,7 ± 1,1
OpMNHOAbHi AOCAiA^eHHfl /Original Researches/
iEI
na^eHTOK 3i CnK3. IP cynpoBogxyBanacb 6inbm cyTTeBHM nigBH^eHHAM IBA y xiHoK ak i3 hopmMT (8,4 ± 0,9 % npoTH 5,9 ± 0,9 %; p < 0,05), TaK i 3 HagnMT Ta Ox (14,4 ± 1,3 % npoTH 9,1 ± 0,9 %; p < 0,002). KopenamMHHM aHani3 y 3aranbHiH rpyni XBOpHX 3i CnKH BCTaHOBHB HaABHicTb cTaTHcTHHHo 3Hany^oi no3HTHBHo'i 3anexHocTi Mix piBHeM IPI HaT^e Ta T3ar. (r = 0,562; p < 0,001), IBA (r = 0,396; p < 0,001), ^o nigTBepgxye npaMHH BnnuB iHcyniHy Ha npogy^iro aHgporeHiB aeHHHKaMH. HaABHicTb Kopena^MHoi 3anexHocTi Mix BMicToM y cupoBaT-цi KpoBi iHcyniHy, aHgporeHiB Ta IMT Big3Hananu h iHmi gocnigHHKH [11].
06roBopeHH^
OTxe, pe3ynbTaTH oцiнкн cTaHy ByrneBogHoro o6-MiHy noKa3anu, ^o y xBopux 3i CnKH ak i3 HagnMT Ta Ox, TaK i 3 hopmMT Big3HanaroTbca ogHaKoBo cnpAMoBaHi nopymeHHA o6MiHy ByrneBogiB. OgHaK npu npoBegeHHi nTTr BHABneHa BiporigHo BH^a (x2 = 54,9; p < 0,001) HacToTa 3MiH y xBopux 3 oxupiH-ham 78 (66,1 %) nopiBHAHo 3 пaцieнткaмн 3 hopmmt 24 (18,8 %), ^o go3Bonae po3raagaTH HagnumKoBy Macy Tina ak gogaTKoBHH ^aKTop, akhh nocunroe ic-Hyroni npu CnKH nopymeHHA ByrneBogHoro o6MiHy. Pe3ynbTaTH npoBegeHoro gocnigxeHHA BKa3yroTb Ha gomnbHicTb BH3HaneHHA ^yH^ioHanbHHx HaBaHTa-xyBanbHHX Koe^imeHTiB (EogyeHa, Pa^anbcbKoro) gna BHABneHHA paHHix nopymeHb ByrneBogHoro o6-MiHy. nepeBH^eHHA HopManbHHx 3HaneHb ogHoro a6o o6ox Koe^mieHTiB BKa3ye Ha 3HHxeHHA TonepaHTHoc-Ti go rnroKo3H.
3a pe3ynbTaTaMH Hamoro gocnigxeHHA, nicna Ha-BaHTaxeHHa rnroKo3oro TaKox Big6yBaeTbca 36inb-meHHA HacToTH rI nopiBHAHo 3 rI HaT^e. OTxe, gna BHKnroneHHfl npuxoBaHHX nopymeHb ByrneBogHoro o6MiHy Heo6xigHHM e npoBegeHHA nTTr 3 ogHonac-hhm BH3HaneHHAM iHcyniHy BciM xbophm i3 nigo3poro Ha CnKH He3anexHo Big BiKy Ta IMT, ^o BignoBigae peкoмeнgaцiAM MixHapogHoro ToBapucTBa 3 rinepaH-gporemi Ta CnK3 [12].
Ha nigcTaBi oTpHMaHHx pe3ynbTaTiB moxhhbo 3po6uTH bhchobok, ^o b 64,3 % xBopux 3i CnKH ^opMyeTbca pe3HcTeHTHicTb go iHcyniHy, HacToTa BHHHKHeHHA AKoi i cTyniHb BupaxeHocTi no3HTHBHo KopenroroTb 3 Macoro Tina. BBaxaeTbca, ^o IP e og-hhm 3 naToreHeTHHHHX ^aKTopiB ^opMyBaHHA rA, ogHaK 3anumaeTbca He 3oBciM 3po3yMinHM, akhm caMe hhhom iHcyniH cTHMynroe npogy^iro aHgpore-HiB y aeHHHKax. HMoBipHo, MexaHi3MH ^opMyBaHHA rA npu iHcyniHope3ucTeHTHocTi e reTeporeHHHMH. npHTaMaHHa CnK3 rA Moxe 6yTH o6yMoBneHa Hag-numKoBoro KoH^HTpa^ero b cupoBa^i KpoBi iHcyniHy, akhh, ak BigoMo, HHHHTb cTHMynroroHHH BnnuB Ha aKTHBHicTb цнтoхpoмy P450c17 — khmhoboto ^epMeHTy cHHTe3y aHgporeHiB HagHupKoBHMH 3a-no3aMH Ta aeHHHKaMH [13]. KpiM Toro, iHcyniH Ha piBHi aeHHHKiB 36inbmye Hucno peцeптopiв go OT y rpaHynbo3HHX KniTHHax i noTeH^roe ix cTepoigoreH-Hy BignoBigb Ha roHagoTponiHH. He3anexHo Big OT iHcyniH Ta iHcyniHonogi6Hi ^aKTopu pocTy 1 i 2 cth-
MynroroTb cHHTe3 aHgporeHiB TeKa-KniTHHaMH [14]. IHcyniH TaKox 3gaTHHH npurmHyBaTH npogy^iro r3Cr, ^o npH3BogHTb go nigBH^eHHA piBHA BinbHHx aHgporeHiB b KpoBi. 3HHxeHHA piBHA r3Cr y KpoBi npaMo noB'a3aHe 3 ceKpe^ero BinbHoro TecTocTepoHy i, BignoBigHo, 6ionoriHHo aKTHBHoro TecTocTepoHy. yHacnigoK цboгo ^opMyeTbca cTaH, akhh xapaKTepu-3yeTbca rinepaHgporeHiero, KicTo3Horo TpaHc^opMa-mero aeHHHKiB, aнoвyпflцiero, ^o h crae ochobhok npHHHHoro 6e3nnigga [15].
BMOHOBKM
1. npoBegeHHA nTTr go3Bonuno bhabhth HaaB-HicTb nopymeHHA TonepaHTHocTi go raroKo3H y 66,1 % xBopux 3i CnKH i3 HagnMT Ta Ox i 18,8 % xiHoK i3 hopmMT. flna paHHboi giaraocTHKH nopymeHHA BCMoKTyBaHHA, peзop6цii Ta yTHni3am'i rnroKo3H go-цinbнi BH3HaneHHA Ta o^HKa ^yнкцioнanbннx Koe^i-цieнтiв EogyeHa Ta Pa^anbCbKoro.
2. ri HaT^e TpannaeTbca b 27,3 % xiHoK i3 hopmMT i 60,2 % oci6 i3 HagnMT Ta Ox. y BignoBigb Ha HaBaHTaxeHHA rnroKo3oro peecTpyeTbca nigBH^eH-ha piBHA IPI (go 50 i 83 % BignoBigHo), ToMy gna 6inbm BiporigHoi giarHocTHKH ri y xBopux 3i CnKH He3a-nexHo Big IMT go^nbHo oцiнroвaтн ak 6a3anbHHH, TaK i cTHMynboBaHHH piBHi IPI. OTpHMaHi gaHi BKa3y-roTb Ha Heo6xigHicTb npoBegeHHA nTTr yciM xbophm 3i CnK3 He3anexHo Big BiKy Ta IMT.
3. IP cnocTepiraeTbca b 64,3 % xBopux 3i CnK3, npu цboмy 3HaHHo HacTime TpannaeTbca cepeg пaцi-eHToK i3 HangMT Ta Ox — 100 (84,7 %), Hix cepeg oci6 i3 hopmMT — 58 (45,3%).
4. HaaBHicTb rI Ta IP nocunroe ropMoHanbHi nopymeHHA, TunoBi gna KnacuHHoro ^eHoTHny CnKH — nigBH^yeTbca BMicT T3ar. Ta TBin., 3HHxyeTbca npo-gyкцia r3Cr, ^o npu3BoguTb go 36inbmeHHA IBA. y toh xe Hac He BcTaHoBneHo KopenamftHoro 3B'a3Ky IPI 3 nr, nr/OCr, ^o BKa3ye Ha reTeporeHHicTb Me-xaHi3MiB ^opMyBaHHA rA 3a HaaBHocTi IP.
KoH^niKT iHTepeciB. ABTop rapaHTye BigcyTHicTb KoH^niKTy iHTepeciB Ta BnacHoi ^iHaHcoBoi зaцiкaв-neHocTi npu BHKoHaHHi po6oTH Ta HanucaHHi cTaTTi.
References
1. Misharina EV, Borodina VL, Glavnova OB, Nico-laencov IP, Potin VV, Tarasova MA. Insulin resistance and hyperandrogenism. Journal of obstetrics and woman disease. 2016;65(1):75-86. doi: 10.17816/JOWD65175-86. (in Russian).
2. The Rotterdam ESHRE/ASRM-sponsored PCOS consensus workshop group. Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and long-term health risks related to polycystic ovary syndrome (PCOS). Hum Reprod. 2004 Jan;19(1):41-7. PMID: 14688154.
3. Malachkova NV, Komarovskaya IV, Kyryliuk ML. Blood glucose level and insulin resistance in patients with type 2 diabetes mellitus, diabetic retinopathy and obesity. Mezhdun-arodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13(3):129-34. doi: 10.22141/2224-0721.13.3.2017.104108. (in Russian).
4. Members TF, Ryden L, GrantPJet al. ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: The Task Force on diabetes, prediabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and developed in collaboration with the European Association for the Study of Diabetes (EASD). Eur Heart J. 2013 Oct;34(39):3035-87. doi: 10.1093/eurheartj/eht108.
5. Budrejko EA, Nachetova TA. Features of indexes of carbohydrate metabolism in girls-teenagers with secondary amenorrhea. Nauchnye vedomosti. Serija Medicina. Farmatsia. 2014;27(18):134-38. (in Russian).
6. Karachencev Jul, Lapta SI, Lapta SS, Levchenko TP, Solov'eva OI. Early objective diagnostics of type 2 diabetes mellitus from data of oral glucose tolerance test. Nauchnye trudy SWORLD. 2(12;34(3):43-5. (in Russian).
7. Dynnik VA. Carbohydrate metabolism status in patients with abnormal uterine bleeding during puberty. Ukrainian journal of pediatric endocrinology. 2016;3:34-39. (in Russian).
8. Serov VN, Prilepskaja VN, Ovsjannikova TV. Gynaecological endocrinology. Moscow: MEDpress-inform; 2015. 512 p. (in Russian).
9. Manuhin IB, Gevorkjan MA, Chagaj NB. Anovulation and insulin resistance. Moscow: GEOTAR-Media; 2006. 416 p. (in Russian).
10. Gevorkjan MA, Manuhin IB, Studenaja LB, Smirno-va LI, Manuhina EI. Clinic, diagnostics and treatment of polycys-
tic ovary syndrome. Zhurnal Rossijskogo obshhestva akusherov-ginekologov. 2008;4:35-48. (in Russian).
11. Huang R, Zheng J, Li S, Tao T, Ma J, Liu W. Characteristics and contributions of hyperandrogenism to insulin resistance and other metabolic profiles in polycystic ovary syndrome. Acta Obstet Gynecol Scand. 2015 May;94(5):494-500. doi: 10.1111/ aogs.12612.
12. Cassar S, Misso ML, Hopkins WG, Shaw CS, Teede HJ, Stepto NK. Insulin resistance in polycystic ovary syndrome: a systematic review and meta-analysis of euglycaemic-hyperinsulinae-mic clamp studies. Hum Reprod. 2016 Nov;31(11):2619-31. doi: 10.1093/humrep/dew243.
13. Yadav R, Petrunak EM, Estrada DF, Scott EE. Structural insights into the function of steroidogenic cytochrome P450 17A1. Mol Cell Endocrinol. 2017 Feb 5;441:68-75. doi: 10.1016/j. mce.2016.08.035.
14. Bremer AA, Miller WL. The serine phosphorylation hypothesis of polycystic ovary syndrome: a unifying mechanism for hyperandrogenemia and insulin resistance. Fertil Steril. 2008 May;89(5):1039-48. doi: 10.1016/j.fertn-stert.2008.02.091.
15. Podzolkova NM, Koloda IuA, Podzolkov AV. Infertility therapy in obese patients: modern trends. Problemy reproduktsii. 2012;3:37-41. (in Russian).
OTpuMaHO 02.09.2017 ■
Архипкина Т.Л., ЛюбимоваЛ.П., Мисюра Е.В., Караченцев Ю.И.
ГУ «Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Состояние углеводного обмена у больных с синдромом поликистозных яичников
Резюме. Актуальность. Сегодня активно изучается роль нарушений углеводного обмена в патогенезе синдрома поликистозных яичников (СПКЯ), поскольку своевременная их диагностика и коррекция позволяют улучшить состояние репродуктивной системы и качество жизни пациенток. Цель исследования: проанализировать состояние углеводного обмена у женщин с классическим фенотипом синдрома поликистозных яичников (СПКЯ) и определить особенности секреции гонадотропных и половых гормонов в зависимости от наличия или отсутствия инсулино-резистентности (ИР). Материалы и методы. Обследовано 246 женщин с классическим фенотипом СПКЯ: 128 с нормальной масой тела (нормМТ) и 118 с избыточной масой тела (избМТ) и ожирением (Ож). Проводили стандартизированный двухчасовой пероральный тест толерантности к глюкозе (ПТТГ), рассчитывали индекс НОМА-Ш, гликемические коэффициенты (Бодуэна, Рафальского). Исследовали в сыворотке крови иммунореактивный инсулин (ИРИ) натощак и через 120 минут на фоне ПТТГ. Определяли уровни лютеинизирующего гормона (ЛГ), фолликулостимулирующего гормона (ФСГ), глобулина, связывающего половые гормоны (ГСПГ), тестостерона свободного (Тсв.) и общего (Тобщ.). Рассчитывали коэффициент ЛГ/ФСГ, индекс свободного андрогена (ИСА). Результаты. Проведение ПТТГ выявило наличие нарушения толерантности к глюкозе у 66,1 % больных СПКЯ с избМТ и Ож и 18,8 % женщин с нормМТ в виде патологических гликемических кривых, гиперинсулинемии (ГИ) и ИР. ГИ натощак встречалась у 27,3 % женщин с нормМТ и 60,2 % лиц с избМТ и Ож. В ответ на нагруз-
ку глюкозой наблюдалось увеличение частоты ГИ (до 50 и 83 % соответственно), что указывало на целесообразность определения стимулированного уровня ИРИ для диагностики ГИ. Установлено существование позитивной корреляционной связи между ИМТ и индексом НОМА-Ш (р < 0,001). Не выявлено отличий в содержании гона-дотропинов и в соотношении ЛГ/ФСГ у больных СПКЯ с наличием и отсутствием ИР и ГИ. В то же время концентрация Тобщ. и Тсв. у женщин с ИР была достоверно выше, чем у пациенток без ИР. Статистически значимые отличия наблюдались у женщин с СПКЯ как с нормМТ, так и с избМТ и Ож. У всех пациенток с СПКЯ имелось снижение ГСПГ, но наиболее низкие его показатели отмечались при сочетании избМТ и Ож с ИР. Установлена негативная корреляционная зависимость между ГСПГ и ИМТ (р < 0,001), ИРИ (р < 0,001), Тсв (р < 0,001). У обследованных с СПКЯ отмечено существенное (р < 0,001) повышение ИСА, что может свидетельствовать об увеличение в крови Тсв. и снижение Тобщ., связанного с ГСПГ. Выявлена позитивная зависимость между содержанием в сыворотке крови ИРИ, андрогенов и ИМТ (р < 0,05). Выводы. Больные СПКЯ уже в молодом возрасте независимо от массы тела имеют повышенный риск развития нарушений углеводного обмена, что приводит к формированию ГИ, ИР и усугубляет имеющуюся гиперандрогению. Поэтому для ранней диагностики нарушений углеводного обмена всем больным СПКЯ необходимо проводить ПТТГ. Ключевые слова: синдром поликистозных яичников; глюкозотолерантный тест; гиперинсулинемия; инсулино-резистентность; углеводный обмен
OpumaAbHi gocAigweHHA /Original Researches/
iEI
T.L. Arkhypkina, L.P. Lyubimovа, K.V. Misiura, Yu.I. Karachentsev
State Institution "V. Danilevsky Institute of Endocrine Pathology Problems of National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
The state of carbohydrate metabolism in patients with polycystic ovary syndrome
Abstract. Background. Today, the role of carbohydrate metabolism disorders in the pathogenesis of polycystic ovary syndrome (PCOS) is actively studied, because their timely diagnosis and correction can improve the reproductive health and the quality of life of patients. The purpose was to analyse the state of carbohydrate metabolism in women with a classic phenotype of PCOS and to determine the features of gonadotropic and sex hormone secretion, depending on the presence or absence of insulin resistance (IR). Materials and methods. We examined 246 women with a classic phenotype of PCOS: 128 — with normal body mass index (BMI) of 23.1 ± 0.9 kg/m2 and 118 — with overweight and obesity (29.8 ± 1.2 kg/m2). A standard two-hour oral glucose tolerance test (GTT) was performed. The HOMA-IR index, glycemic coefficients (Baudouin, Ra-falski) were calculated. Immunoreactive insulin (IRI) was tested in the blood serum on an empty stomach and 120 minutes after glucose testing. The levels of luteinizing hormone (LH), follicle-stimulating hormone (FSH), sex hormone binding globulin (SHBG), free testosterone and total testosterone were determined. The coefficient of LH/FSH, the free androgen index were calculated. Results. The results of GTT revealed that 18.8 % of women with PCOS with BMI < 25 kg/m2 and 66.1 % of women with BMI > 25 kg/m2 had impaired glucose tolerance in the form of pathological glycemic curves, hype-rinsulinemia (HI) and IR. Fasting HI was found in 27.3 % of women with BMI < 25 kg/m2 and in 60.2 % of patients with BMI > 25 kg/m2. In response to glucose load, there was an increase in the incidence of HI (up to 50 and 83 %, respectively)
indicating the expediency of determining the stimulated level of IRI for the diagnosis of HI. A positive correlation was established between BMI and the HOMA-IR index (p < 0.001). There were no differences in the content of gonadotropins and in the ratio of LH/FSH in patients with PCOS with and without IR and HI. At the same time, the concentration of total and free testosterone in women with IR was significantly higher than in patients without IR. Statistically significant differences were observed in women with PCOS, both with BMI > 25 kg/m2 and with BMI < 25 kg/m2. All patients with PCOS had a decrease in SHBG, but its lowest values were found in combination of BMI > 25 kg/m2 with IR. A negative correlation was found between SHBG and BMI (p < 0.001), IRI (p < 0.001), free testosterone (p < 0.001). The examined patients with PCOS had a significant (p < 0.001) increase in the free androgen index that may indicate an increase of free testosterone and a decrease in the total testosterone amount associated with SHBG. A positive correlation was found between the content in the blood serum of inslulin, androgens and BMI (p < 0.05). Conclusions. Patients with PCOS, already at a young age, have an increased risk of carbohydrate metabolism disorders, which leads to the formation of HI, IR and aggravates the existing hyperan-drogenism, regardless of body weight. Therefore, for the early diagnosis of carbohydrate metabolism disorders, GTT should be carried out in all patients with PCOS. Keywords: polycystic ovary syndrome; oral glucose tolerance test; hyperinsulinemia; insulin resistance; carbohydrate metabolism
