CC BY
79ВПЛИВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ НА АДАПТАЦІЮ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ ДО УМОВ ДИТЯЧОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ: ПЕДАГОГІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ
Вілігорський О.М.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Анотація. В статті проаналізовані результати дослідження проблеми адаптації дітей раннього віку до умов дитячого дошкільного закладу. Проведене дослідження ступеню важкості адаптації дітей раннього віку, які протягом літньо-оздоровчого періоду 2008 року вступили в ДНЗ №48 м. Чернівці. Дані карток
- прогнозів щодо характеру адаптації досліджуваних дітей виявили правильність прогнозу в 77% випадків. Картки - прогнози можна вважати інформативними і використовувати їх у роботі педагогічних колективів типових дошкільних закладів.
Ключові слова: адаптація, ступінь, пристосування, дитина, ранній вік, заходи, картка, прогноз.
Аннотация. Вилигорский А.Н. Влияние физического воспитания на адаптацию детей раннего возраста к условиям детского учреждения: педагогическое прогнозирование. В
статье проанализированы исследования проблемы адаптации детей раннего возраста к условиям детского дошкольного учреждения. Проведено исследование степени тяжести адаптации малышей, которые в период летней оздоровительной компании 2008 года поступили в детский сад №48 г. Черновцы, определена роль физического воспитания в этом процессе. Данные карточек - прогнозов относительно характера адаптации исследуемых детей показали правильность прогноза в 77% случаев. Карточки - прогнозы можно считать информативными и использовать их в работе педагогических коллективов типичных дошкольных учреждений.
Ключевые слова: адаптация, степень, приспособление, дети, ранний возраст, карточка, прогноз.
Annotation. Vilugorskii A. Pedagogical forecasting of adaptation of children of early age to conditions of children’s establishment.
In the article researches of a problem of adaptation of children of early age to conditions of children’s preschool establishment are analysed. Research of a degree of weight of adaptation of kids which during the summer improving company of 2008 have acted in a kindergarten 1 48 is spent. Chernovtsy, feature of research became drawing up of the card - forecast of a degree of weight of adaptation. Datas of cards
- forecasts concerning character of acclimatization of examined children have shown correctness of the forecast in 77 % of events. Cards
- can be counted forecasts informative and to use them in-process pedagogical collectives of typical preschool establishments.
Key words: adaptation, degree, children, early age card, forecast.
Вступ.
Прогнозування соціальної адаптації дитини раннього віку, яка починає відвідувати дитячий садок, розглядаємо важливим напрямом у роботі працівників дошкільної ланки освіти, оскільки так уможливлюється керування діями педагогів, лікарів та обслуговуючого персоналу дитячих установ та батьків. Відтак можемо попереджати чи усувати утруднення з пристосування дитини до оновлених соціальних і побутових умов.
Соціальна адаптація (від лат. Adapto - пристосовую та socialis - суспільний) виступає як постійний процес активного пристосування індивіда до умов соціального середовища і є результатом означеного процесу - пишуть відомі психологи-дослідники [З].
Упродовж усього життя людині по-різному доводиться пристосовуватись до умов існування в соціумі: адаптуватись у колективі однолітків у дитячому садку, школі, вузі тощо; до різновікового соціуму - на роботі, відпочинок, в родині. Проблеми, © Вілігорський О.М., 2009
що виникають під час соціальних контактів людини, досліджують фахівці різних галузей - соціологи, психологи, фізіологи, педагоги та ін.
Різним аспектам проблеми соціальної адаптації приділено велику увагу в періодичній, популярній, науково-методичній літературі. Повідомлення дитячих психологів, педіатрів, педагогів-дошкільників у періодичних фахових виданнях (журнал “Дошкільне виховання”, газета “Дитячий садок”, “Розкажи онуку” тощо) охоплюють широкий спектр питань про нівелювання перебігу адаптаційних процесів у дітей раннього віку. Так, Н. Маковецька в статті “Увага адаптації” аналізує особливості розвитку освіти в Україні на сучасному етапі: збільшення кількості дітей, що починають відвідувати дошкільні заклади з 1-1,5-річного віку; низький рівень охоплення дітей закладами різних типів у системі дошкільної освіти; перехід освіти на навчання в школі з шестирічного віку [5].
В. Мушинський, Р. Тонкова-Ямпольская, Т. Черток вивчають адаптаційні можливості дошкільнят, зокрема дітей раннього віку при вступі в дошкільний заклад [7, 8]. В. Кузьменко визначає обов’язковим правилом під час прийому малюка в дитячий садок відвідування кабінету психолога [4].
Дослідження є складовою частиною науково-дослідницької роботи кафедри фізичної культури і спорту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича „Фізичне виховання населення України в умовах трансформації суспільного устрою та інтегрування в Європейській освітній простір”.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження -визначення соціально-психологічного фону груп раннього віку в період адаптації новачків та створення попередньої моделі прогнозування ступенів важкості адаптації означеної вікової категорії дітей.
Завдання дослідження - визначити ступені важкості адаптації дітей віком від 1 до 3 років під час вступу в дошкільний навчальний заклад; розробити картку прогнозування важкості адаптації дітей раннього віку і визначити рівень інформативності таких карток; виокремити роль фізичного виховання в успішній адаптації дитини до умов установи.
Методами дослідження обрано спостереження за поведінкою та динамікою нервово-психічного розвитку дітей; аналіз медичних карток на предмет визначення частоти і тривалості гострих захворювань у період адаптації; антропометричні зрізи означеної вікової групи дітей.
Результати досліджень.
Шляхи вирішення різних аспектів проблеми адаптації дітей раннього віку ускладнюються нестачею кваліфікованих фахівців-психологів у дитячих навчальних закладах. Так, скажімо, лиш 24 серед 52 дитячих установ м. Чернівці, мають у штаті соціальних педагогів-психологів. Зауважимо, що лиш деякі з них працюють на неповну робочу ставку, адже для всіх дошкільних закладів міста запропоновано 16,75 ставки (5 з яких є вакантними). Роботу
психолога в дошкільній установі передусім спрямовано на сприяння адаптації дітей означеної вікової категорії, а також на вивчення рівня готовності дошкільнят до навчання в школі. Малюки раннього віку зазвичай залишаються поза увагою фахівців.
Серед низки причин, що викликають утруднення в адаптаційному періоді, відмічаємо за рахунок деяких особливостей раннього віку. Швидкому звиканню до оновленого довкілля (температурний режим, розпорядок життєдіяльності, предметне середовище) перешкоджає недосконала сформова-ність здатності до пристосування та висока вразливість дитячого організму внаслідок його морфологічної та функціональної незавершеності. Різка зміна способу життя водночас з повільним підвищенням працездатності нервової системи дітей раннього віку несприйнятливі до великого нервового напруження, яке спричинює стан психічного стресу теж не сприяє адаптації. Маленька дитина болісно переживає розрив міцних зв’язків із близькими дорослими. Негативно у цей період впливає і характерна для переддошкільників емоційна вразливість. Ця особливість яскраво виявляється під час розлучення з батьками, які хвилюються та виявляють негативні емоції, коли вперше залишають малюків в яслах [6].
Спільно з емоційними розладами в період адаптації спостерігається зниження мовної та ігрової активності дітей, що зумовлено певними причинами. Ранньому віку властиві процеси опанування мовленням, прагненням до активних дій з іграшками та предметами, що потребує від кожної дитини нервового напруження. Зазвичай у типових умовах у малюків виникають радісні переживання. Водночас негативні зміни в емоційному стані виступають перешкодами для природного вияву мовної та ігрової активності дітей: гальмується функція мовлення, слабшає інтерес до ігрового матеріалу та дій з ним. Окрім цього, в більшості малят в період адаптації спостерігається порушення сну, зниження апетиту, що призводить до втрати ваги. Зазвичай, вказані розлади негативно позначаються й на стані імунної системи [5].
Увесь тягар проблем соціального пристосування малят покладається на вихователів і батьків. Останні не завжди дотримуються порад вихователів. Анонімне опитування батьків дітей у віці від одного до трьох років, що відвідують ДНЗ № 48 м. Чернівці, засвідчили, що лише 26,9% респондентів чітко дотримуються порад і вказівок вихователів та медичних працівників установи; 53,7% виконують вказівки частково, однак не повідомляють про це вихователя; 19,4% майже не дотримуються чи зовсім не дотримуються з різних причин.
Це свідчить про додаткові утруднення, що створюються в процесі роботи вихователя щодо полегшення адаптації новачків. За характером пристосування до оновлених умов життя виділяють три групи дітей: діти, які легко адаптуються; діти з адаптацією середньої важкості; діти з важким ступенем адаптації [1, 4, 7, 8].
Для вирішення завдань дослідження обрано 21 новачка віком від 2 до 3 років, що відвідують групи раннього віку ДНЗ №48 м. Чернівці, що вступили в садок упродовж літнього оздоровчого періоду 2008 року.
За Р. Тонковою-Ямпольською визначено терміни нормалізації поведінкових реакцій дітей раннього та дошкільного віку до 20-30 днів для легкої адаптації, до 40 днів - адаптації середньої важкості, до 60 і більше важка адаптація [8].
Нормалізація поведінкових реакцій (відновлення апетиту, сну, мовної активності, зникнення негативних емоцій, спокійного спілкування з дорослими та дітьми) впродовж 20-30 днів відбувалась у 90,9% дітей, упродовж до 40 днів - у 6,8% дітей, до 60 і більше - у 2,3% дітей означеного віку.
Позитивну динаміку нервово-психічного розвитку в означений період відзначено у 88,4% дітей, сповільнення темпу розвитку (мовного, рухового) виникло у 7,6% дітей; у 4% дітей виявлено відставання в розвитку на 1-2 квартали.
Показником легкої адаптації виступає відсутність відставання в нервово-психічному розвитку порівняно з вихідними даними, сповільнення темпу мовної активності на 1-2 місяці свідчить про середній ступінь адаптації; відставання в розвитку на 1-2 квартали є показником важкої адаптації [8].
Однією з ознак важкої адаптації дітей раннього та дошкільного віку виступають неодноразові, тривалі, з ускладненнями гострі захворювання. Для середньої важкості адаптації характерні одне-два захворювання тривалістю до 10 днів, для легкого - притаманною є відсутність гострих захворювань чи одне захворювання до 7 днів [8].
За перші три місяці перебування в дитячому садку хворіли гострими захворюваннями 2 і більше разів (у т. ч. тривалими, з ускладненнями) - 5 дітей (25,5%), хворіли одноразово до 10 і більше днів 3 вихованця (13%), не хворіли взагалі або 1 раз до 7 днів - 14 дітей (61,5%).
Підсумовуючи вищевикладене доходимо висновку, що означена група дітей адаптувались до умов ДНЗ легко (30 малюків, 68,18%); 11 дітей, 25% середня важкість, 8 дітей - 6,82% - важко.
Для вирішення другого завдання аналізували літературні джерела, насамперед дані Р. Тонкової-Ямпольської. Вчена зазначає, що дитина вступає в дошкільний заклад з прогнозом ймовірного ступеня важкості адаптації. Якщо у даних поліклініки інформація відсутня, лікар дитячого закладу повинен прогнозувати характер адаптації на основі анамнезу і стану здоров’я [8].
Як свідчать педагогічні та медичні дослідження, характер і тривалість адаптаційного періоду залежить від таких факторів:
• вік дитини (найважче - діти віком 10 місяців до
2 років; після двох років діти значно легше пристосовуються до нових умов життя);
• стан здоров’ я та рівень розвитку дитини (здоро-
ва, добре розвинена дитина значно легше переносить утруднення соціальної адаптації);
• індивідуальні особливості дитини (значною мі-
рою поведінка дитини залежить від типу нервової системи);
• рівень натренованості адаптаційних механізмів
(діти, які до дитячого садка неодноразово перебували в різних умовах життя, легше звикають до дитячого закладу);
• досвід спілкування з дорослими та однолітками
(вміння позитивно ставитись до вимог дорослих та адекватно спілкуватися з іншими дітьми) [7].
Педагогічним колективом установи з метою збільшення часу спілкування з однолітками і дітьми старшого дошкільного віку, дорослими залучали дітей груп раннього віку до перегляду вистав разом з усіма вихованцями установи, участі в за-гальносадових розвагах, в тому числі музичних та фізкультурних („Подорож повітряної кульки”, „Подарунок для матусі”, „В гості до ляльки Наталки”, „День здоров’я” тощо). Фізкерівником установи в співпраці з колективом кафедри фізичної культури і спорту ЧНУ розроблено і апробовано комплекс заходів (фізкультурно-ігрові паузи в розпорядку дня, рекомендації батькам, гігієнічні заходи тощо) задля полегшення та прискорення періоду пристосування дітей раннього віку до умов дитячого дошкільного закладу, які оприлюднено на методичному об’ єднані фізкерівників ДНЗ міста.
Окрім того існують анамнестичні фактори, які не піддаються змінюваності. Так, скажімо, все, що обумовлено вагітністю матері (допологові фактори) та пологами дитини. Зазвичай такі фактори, як недоношеність чи переношеність дитини, вага тіла новонародженого більше 4 кг, захворюваність на першому місяці життя, вживання алкоголю матір’ю під час вигодовування грудним молоком, пасивне куріння тютюну, штучне годування дитини, наявність хронічних соматичних та вроджених захворювань (пієлонефрит, вроджений порок серця та т. п.) також не можливо виправити. Проте серед багатьох негараздів, які впливають на адаптацію дитини і виявлені після пологів, є група соціальних факторів, яких можливо й необхідно позбутися. Скажімо, пасивне куріння, відсутність загартовуючих процедур, невідповідність розпорядку дня родини та дошкільного закладу, позбавлення спілкування з однолітками та ін. Для того, щоб дитина адаптувалась до дошкільного закладу легше та швидше, ніж прогнозує лікар, необхідно негайно усунути все, що усувається з цього набору різних негативних факторів анамнезу дитини [1].
На основі отриманої інформації розроблено картку прогнозування характеру адаптації. Вона вміщує наступні розділи:
1. Відомості про дитину (вік, стать, інформація
про батьків).
2. Медичний розділ: питання, відповіді на які ін-
формують про допологовий, пологовий, післяпологовий етапи розвитку організму дитини, стан здоров’ я на час вступу в ДНЗ.
3. Соціальний розділ. Складається з питань про со-
ціальне оточення дитини, характер спілкування
з дорослими і однолітками, дозволяє скласти емоційний портрет малюка.
Картки - прогнози адаптації заповнювали працівники ДНЗ №48 м.Чернівці: вихователі груп дітей, означеного віку, завідувач установи, медичний працівник. Дані карток засвідчили, що легка адаптація мала би бути в 60% дітей, середньої важкості - у 30% малюків, важка - у 10%.
Вирішуючи третє завдання, порівняли реальний характер адаптації кожної дитини з даними її картки - прогнозу. Легка адаптація прогнозувалась (за результатами карток) у 60% дітей серед 68% вихованців, у яких пристосування до умов ДНЗ відбулось легко. Середній ступінь адаптації прогнозувався у 30% дітей; серед них - 20% дітей мали дійсно серйозний ступінь важкості пристосування, 8% - легкий, 2% - важкий. Важке пристосування прогнозували у 10% малюків; серед них у 5% воно було важким; у 5% - середнього ступеня.
Висновки
Адаптація дітей раннього віку (від 1 до 3 років), що вступили до ДНЗ №30 м. Чернівці впродовж літнього оздоровчого періоду 2008 р. відбулась легко у 68% малюків, у 25% дітей виявилась середньої важкості, у 7% - важка. Дані карток - прогнозів щодо характеру адаптації досліджуваних дітей виявили правильність прогнозу в 77% випадків. Отож, можемо стверджувати, що картки - прогнози характеру адаптації дітей раннього віку до умов ДНЗ можна вважати інформативними і широко використовувати їх у роботі педагогічних колективів типових дошкільних закладів м. Чернівці.
Надалі плануємо детально проаналізувати роботу педагогічного колективу установи (фізкультурно-ігрові паузи в розпорядку дня, рекомендації батькам, гігієнічні заходи тощо) творчого використання напрацювань колегами і фахівцями.
Література:
1. Баркан А. И. Практическая психология для родителей, или как научиться понимать своего ребенка / А.И. Баркан - М.: АСТ-ПРЕСС, 1999. - 374с.
2. Гурковська Т. Проблеми раннього віку / Гурковська Т. // Дошкільне виховання. - 2001. - №12. - С. 15-16.
3. Краткий психологический словарь / Карпенко Л.А., Петровский А.В., Ярошевский М.Г. - Ростов-на-Дону.: Фенікс, 1999. - С. 7.
4. Кузьменко В. Адаптація / Кузьменко А. // Дошкільне виховання. - 1995. - №7. - С. 18-19.
5. Маковецька Н. Увагу адаптації / Маковецька Н. // Дошкільне виховання. -2001. - №12. - С. 13-14.
6. Маценко Ж. Незабаром у дитячий садок: Особливості психолого - педагогічного підходу до дітей, що вступають до дошкільного закладу / Маценко Ж. // Психолог. - 2003. -№17. - С. 2-10.
7. Мушинський В. Особливості адаптації дітей до умов дитячого закладу / Мушинський В. // Психолог. - 2004. - №25-26.
- С. 3-12.
8. Тонкова-Ямпольская Р.В., Черток Т.Я. Воспитателю о ребенке дошкольного возраста: от рождения до 7 лет / Тонкова-Ямпольская Р.В., Черток Т.Я. - М.: Просвещение, 1987. - С. 197-208.
Надійшла до редакції 07.06.2009р.
