CC BY
105
УДК 613.954:617.7:616.22-008.5:373.25:340.13
І.П. Козярін, О.П. Івахно, Ю.В. Нємцева
ГІГІЄНІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЩОДО НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ ТА МОВЛЕННЯ
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика м. Київ
Ключові слова: діти дошкільного віку, спеціалізовані дошкільні навчальні заклади для дітей з порушенням зору та мовлення, нормативна база Key words: preschool children, specialized preschool institutions for children with visual and speech impairments, regulatory framework
Резюме. Определены гигиенические проблемы современного нормативно-правового обеспечения функционирования специализированных детских дошкольных учреждений для детей с нарушением зрения и речи. Summary. Hygienic problems of the modern regulatory-legel of the functioning of specialized kindergartens for children with visual and speech impairments were identified.
Значні порушення у стані здоров’я сучасного покоління дітей потребують своєчасного надання кваліфікованої медичної допомоги у відповідних закладах, особливо це стосується дітей дошкільного віку з порушенням зору та мовлення [3].
В Україні створена потужна мережа дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) компенсуючого типу за вказаними профілями, основним завданням яких є правильне поєднання корекційно-реабілітаційної і навчально-виховної роботи. Компенсаторні можливості організму дітей у 2-3-річному віці досить великі, а патологічні стереотипи ще недостатньо сформовані. Тому, нова система збуджень і побуджувальних мотивів, які за інтенсивністю домінують над силою небажаної діяльності, особливо важливі [6].
Сучасні вимоги суспільства до освітніх і особистісних характеристик людини високі: розвиток інтелектуального, соціального, емоційного потенціалу; рівень здоров’я і фізичного розвитку та фізичної підготовленості. У дітей з порушенням здоров’я збільшується стресогенна зона, яка не тільки ускладнює існуючу проблемну функцію, але й призводить до формування інших порушень. Найчастіше діти зі зниженим зором та порушенням мовлення відстають від своїх ровесників у нервово-психічному та фізичному розвитку, мають ряд супутніх хвороб, які ускладнюють перебіг основного захворювання, знижують рівень соціалізації дитини, якість її життя [3, 7].
Тому створення оптимальних умов перебування дітей у спеціальних ДНЗ компенсуючого
типу буде сприяти їх активній безболісній адаптації у соціум.
Науково-методичне, законодавчо-правове забезпечення дошкільної ланки спеціальної освіти дітей з особливими потребами залишається актуальною потребою сьогодення.
Чинна нормативно-правова база щодо надання корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з порушенням зору та мовлення недосконала, що значно ускладнює ефективну роботу спеціалізованих ДНЗ такого напряму [2, 7, 22].
Модернізація змісту дошкільної освіти передбачає визначення умов оптимального розвитку дошкільних освітніх систем, їх наближення до освітніх потреб в умовах ринкової економіки, гармонізацію з освітніми технологіями розвинутих країн світу [17].
Освітній простір повинен орієнтуватися на благополуччя дитини, тому особистісно-орієнто-вана модель дошкільної освіти, яка прийнята в Україні, спрямована на надання дитині комплексу базових якостей для її повноцінного життя, соціалізації та інтеграції у суспільство з врахуванням стану здоров’я, фізичного розвитку, можливостей і здібностей у поєднанні з необхідними корекційно-реабілітаційними послугами [1].
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Метою нашого дослідження є гігієнічна оцінка чинної нормативної бази з питань надання освітньо-корекційних послуг дітям дошкільного віку з порушенням зору та мовлення, визначення першочергових завдань для їх покращення та оптимізації.
Для досягнення мети вирішені такі завдання:
- провести аналіз існуючої нормативно-правової бази щодо надання послуг дітям з особливими потребами в дошкільній освіті;
- визначити рівень забезпеченості дітей дошкільного віку з порушенням зору та мовлення спеціальними дошкільними закладами;
- дати гігієнічну оцінку умов перебування дітей у дошкільних навчальних закладах спеціального призначення;
- встановити проблемні питання щодо покращення умов корекційно-реабілітаційної допомоги дітям дошкільного віку з порушенням зору та мовлення.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Діючі ДНЗ компенсуючого типу керуються у своїй роботі Конституцією України (254 к/96-ВК), Конвенцією ООН про права дитини (995.021), Законами України «Про освіту» (106012), «Про дошкільну освіту» (2628-14), «Основами законодавства України про охорону здоров’я» (2801 -XII), «Про охорону дитинства» (2402-ІІІ), «Положенням про дошкільний навчальний заклад» (305-2003-п), наказами та рекомендаціями МОН і МОЗ України, «Порядком комплектування ДНЗ (груп) компенсуючого типу» (240/165-2006), власним статутом ДНЗ.
У Конвенції ООН про права дитини наголошується, що ... дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Особливо це стосується дітей з вадами розвитку. Неповноцінна у розумовому або фізичному розвитку дитина має вести достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у суспільстві. Такій дитині необхідно забезпечити ефективний доступ до послуг у галузі освіти, медичного обслуговування, відновлення здоров’ я.
У Законі України «Про охорону дитинства» терміном «охорона дитинства» визначена система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захист її прав.
У статті 34 Закону України «Про освіту» вказані типи ДНЗ, серед яких і ДНЗ (ясла-садки) компенсуючого типу.
Законом України «Про дошкільну освіту» визначено основне завдання дошкільної освіти в Україні - забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти
як первинної складової частини системи безперервної освіти в Україні [17].
В Україні для дітей дошкільного віку (2-7 років), які мають порушення у здоров’ї, створені спеціальні ДНЗ. Специфіка роботи такого закладу визначається у сумісному проведенні лікувально-профілактичної і навчально-виховної роботи, що потребує забезпечення для цього відповідних умов. У таких закладах передбачено обмеження місткості будівель та наповнюваності груп, розширення складу і площі приміщень, вирішення спеціальних планувальних питань з улаштування земельної ділянки і будівлі, вищого рівня природного і штучного освітлення, особливостей санітарно-технічних умов у порівнянні із ДНЗ загального типу [9].
Значна частина дітей з порушенням функцій зору уже в дошкільному віці вимагає надання своєчасної кваліфікованої ортоптичної допомоги з метою призупинення розвитку патологічного процесу або покращення зорового сприймання дитиною. На сьогодні в Україні є чинними методичні вказівки по контролю за улаштуванням ДНЗ для дітей з порушенням фізичного і розумового розвитку, в тому числі і для дітей з порушенням зору (слабкозорих, з косоокістю і амбліопією), затверджених ще на рівні СРСР у травні 1978 року за №1850-78 та повторно узгоджених Головним санітарно-епідеміологічним управлінням МОЗ України у 1998 році [7]. Профільна комісія Головного санепідуправління МОЗ України рекомендує під час здійснення гігієнічного контролю за плануванням приміщень, їх розмірами, взаєморозташуванням, складом і обладнанням керуватися також СП №3231-85, ДБН В.2.2-4-97 «Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів» [2,22]. Останні [2] розроблені за участю фахівців МОЗ України, але на сьогодні не відповідають сучасним вимогам до такого типу ДНЗ, не враховують нові зміни у наданні кваліфікованої ортоптичної допомоги.
Місткість будівель ДНЗ для дітей з порушенням зору не повинна перевищувати 96 і 120 місць, відповідно для слабкозорих і з косоокістю та амбліопією (по 8 груп, із них по 2 для дітей ясельного віку і по 6 - для дошкільників).
Згідно з МВ 1850-78, кількість місць у групі для слабкозорих дітей рекомендовано не більше 12, а з косоокістю і амбліопією - 15 [7].
До ДНЗ (груп) для дітей з порушенням зору зараховуються сліпі діти і зі зниженим зором, діти з амбліопією високого та середнього ступенів, функціональним порушенням зору та косоокістю, діти з гостротою зору до 0,4 з опти-
мальною оптичною корекцією на кращому оці -з 2 років.
Групи комплектуються з урахуванням ступеня порушення зору і віку дітей: для сліпих; для дітей зі зниженим зором; з косоокістю і ам-бліопією; зі складним порушенням зору [13].
За Наказом МОН України №128 від
20.02.2002 р. (20229-02) діти з різними порушеннями зору можуть перебувати в одній групі
[19]. .
Діти сліпі та зі зниженим зором перебувають в ДНЗ від зарахування до початку шкільного навчання, з косоокістю і амбліопією - один рік. За необхідністю на підставі висновку лікаря-офтальмолога термін може бути подовжений .
Прийом дітей до ДНЗ (груп) компенсуючого типу здійснюється на підставі заяви батьків, довідки про стан здоров’я дитини та дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження дитини, висновку психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК), територіального лікувально-профілактичного закладу, направлення місцевого органу управління освітою [12, 13].
Режим роботи ДНЗ компенсуючого типу встановлюється з урахуванням проведення ко-рекційно-відновлювальної та соціально-реабілітаційної роботи.
Якщо для створення ДНЗ компенсуючого типу немає достатньої кількості дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, відкриваються відповідні групи у ДНЗ інших типів.
Порядок комплектування ДНЗ (груп) компенсуючого типу, організація корекційно-від-новлювальної роботи, специфіка діяльності визначається МОН за погодженням з МОЗ [13].
У ДНЗ такого профілю не зараховуються діти з помірною, тяжкою, глибокою розумовою відсталістю; з порушенням емоційно-вольової сфери органічного походження; сліпоглухі від народження; з порушенням опорно-рухового апарату, які самостійно не пересуваються і не обслуговують себе.
Дітей зі складним дефектом (сліпоглухих, з порушенням слуху, зору у поєднанні з легкою та помірною розумовою відсталістю, із затримкою психічного розвитку, з порушенням опорно-рухового апарату, з тяжкими мовленнєвими недорозвиненнями) направляють до спеціально створених у ДНЗ груп за первинним дефектом (тим, що найбільше ускладнює сприймання навчальної інформації).
До ДНЗ (груп) для дітей з порушенням мовлення зараховуються діти з тяжкими мов-
леннєвими розладами, ринолалією, заїкуватістю, фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення при збереженому слусі та інтелекті. У групи для дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями зараховуються діти з 2 років (рино-лалія, заїкуватість, загальне недорозвинення мовлення, алалія, афазія, дизартрія); з 4 років - з фонетико-фонематичним недорозвиненням,
дислалією.
Не зараховуються до ДНЗ такого профілю діти, які мають порушення слуху, зору, розумово відсталі, з психопатоподібною поведінкою, хворі на епілепсію та шизофренію, з тяжкими порушеннями опорно-рухового апарату, які самі не пересуваються і потребують особливого догляду. Тривалість перебування дитини у ДНЗ встановлює психолого-медико-педагогічна консультація: із загальним недорозвиненням мовлення та заїкуватістю - від зарахування до початку шкільного навчання; з фонетико-фонематичним недорозвиненням - до 1 року; за необхідності перебування може бути подовжено місцевими органами управління освітою з урахуванням висновку ПМПК [12].
Навчально-виховний процес у спеціальних ДНЗ здійснюється за окремими програмами і методиками, розробленими на основі Державної базової програми та затвердженими в установленому порядку: корекційно-відновлювальна робота з предметно-практичного навчання; лікувальна фізкультура; соціально-побутова та комунікативна діяльність; просторова орієнтація; розвиток зорового, слухового, тактильного сприйняття, формування мовлення [1, 4, 8, 9, 11, 23].
Організація харчування у таких ДНЗ забезпечує збалансоване за харчовими інгредієнтами та необхідне для нормального росту і розвитку дітей із дотриманням натурального набору продуктів, визначених МОН і МОЗ України за погодженням з Мінфіном. На сьогодні діє Постанова КМ України №1591 від 22.11. 2004 року [5, 15, 18].
Медичне обслуговування дітей у ДНЗ компенсуючого типу здійснюється за вимогами до таких закладів [9, 10, 11, 14, 20].
Планувальні рішення спеціалізованих ДНЗ мають деякі відмінності. Так, питома площа земельної ділянки для дітей з порушенням зору складає 60м2. Особливістю зонування ділянки ДНЗ є також безпосередній зв’язок групових майданчиків з груповими приміщеннями у будівлі за умови групової ізоляції та ізоляції майданчиків від господарської зони смугами зелених насаджень.
У будівлі ДНЗ для дітей з порушенням зору передбачаються такі приміщення: кабінет лікаря-окуліста, плеопто-ортоптична кімната довжиною не менше 6 м з темною кімнатою (стіни пофарбовані у темно-зелений колір) площею 6 м2 для роботи на рефлексному офтальмоскопі; зал для музичних і гімнастичних занять (не суміжний з класами). У плеопто-ортоптичних приміщеннях, кабінеті лікаря-окуліста, педіатра оптимальною є орієнтація вікон на північ, а кімнат для масажу, ЛФК, ванн - на південь, медичної і процедурної кімнат - на схід та південь.
Стіни основних приміщень групової кімнати та обладнання повинні бути пофарбовані матовими фарбами світлих тонів з коефіцієнтом відбиття не нижче для стелі - 70%, стін - 5060%, підлоги - 25-30%, столу - 45%. У стінах між груповою і спальнею , між груповою і туалетною допускається проектування засклених дверей та вікон. Двері із приміщень мають відкриватись легко, без перепон для дітей; кути стін заокруглені (радіус 0,05м); колір поверхонь дверей, лиштв, частин будівель, що виступають, меж сходинок, меблів і обладнання мають контрастувати з фоном стін.
Коефіцієнт природного освітлення (КПО) у групових і класах повинен становити не менше 2% на рівні підлоги (на відстані 2/3 від зовнішньої стіни з вікном).
Організація штучного освітлення передбачає: використання люмінесцентних ламп білого світла типу ЛБ з особливо низьким рівнем шуму та коефіцієнтом пульсації світлового потоку не більше 10, які забезпечують освітленість не менше 500 лк у системі загального освітлення на горизонтальній площині на рівні 0,5 м від підлоги (у групових, класах для занять, кабінеті лікаря-окуліста); додаткове верхнє підсвічування настінної класної дошки на рівні 500 лк (у класі для занять); 4-6 подвійних штепсельних розеток на висоті 1,8 м від підлоги відповідно до розміщення обладнання у плеопто-ортоптичних кімнатах. Також необхідно передбачити: аварійне освітлення (5 лк на рівні підлоги) по лінії основних проходів; у системі загального освітлення групових, ігрових-їдалень, спалень, палат ізолятора, кімнат для музичних і гімнастичних занять - джерела УФВ - еритемні увеолеві (ЕУВ) або люмінесцентні еритемні лампи (ЛЕ) із розрахунку 3 Вт/м2 (розміщені на висоті 2,7-2,9м від підлоги); джерела бактерицидного опромінення типу ДБ-15 із розрахунку 1 Вт/м2
приміщення (розміщені на висоті 2,7-2,8м від підлоги); у спальних приміщеннях, окрім загального освітлення, повинен бути світильник місцевого прямого світла [7, 16]. На земельній ділянці середнє горизонтальне штучне освітлення групових майданчиків проектується не нижче 10 лк (пропонується не менше 40 лк за СанПіН, 2010), проїздів і проходів - 6 лк [21].
Блискавкозахист, а також захисне заземлення медичної апаратури у фізіотерапевтичних кабінетах, процедурних та інших приміщеннях є обов’ язковим та виконується згідно з діючими відомчими інструкціями.
Обладнання і меблі у групових повинні відповідати віковим та зростовим особливостям дітей, їх кількості у групі, а також профілю ДНЗ, чинним в Україні ДСТ.
У ДНЗ для дітей з порушенням зору передбачено облаштування групових одномісними столами, світле зашторювання вікон, а для дітей з косоокістю та амбліопією - двомісними столами, нахил кришки яких регулюється від 10 до 30°. Відстань між столами повинна бути не менше 80-100 см.
У групових, ігрових-їдальнях, спальнях висота підвіконня становить 0,8-0,9 м від підлоги.
У групових і класних кімнатах дошки повинні мати темно-зелене забарвлення та регульований нахил.
Санітарно-технічне устаткування приміщень повинно відповідати чинним СН 3231-85 [22].
Кухні проектуються тільки з електричним обладнанням, сходи, що використовуються для евакуації, - з природним освітленням через вікна.
Температура і обмін повітря у приміщеннях ДНЗ проектюється згідно з чинними вимогами ДБН, СН, МВ [2, 7, 22], які не узгоджуються з новим варіантом СанПиН (2010), прийнятим у РФ [21].
Підлога у приміщеннях для дітей, що розміщені на 1-му поверсі, повинна бути теплою (22°С) у зимовий період.
Загальна площа земельної ділянки, яка відводиться під будівництво ДНЗ для дітей з порушенням зору, та набір елементів передбачені методичними вказівками 1978 року затвердження [7].
Особливе місце у забезпеченні ДНЗ для дітей з порушенням зору має плеопто-ортоптичний кабінет. Його обладнання надано в таблиці 1.
Обладнання плеопто-ортоптичної кімнати
Назва обладнання
Кількість на групу
Великий безрефлексний офтальмоскоп 1
Синоптофор 2
Проекційний прилад для функціонального дослідження бінокулярного зору Макулотестер поляризаційний Конвергенцтренер Прилад для тренування зору при амбліопії Хейроскоп Стереоскоп дзеркальний Мускул-тренер з освітлювачем а) освітлювач таблиць для визначення гостроти зору б) таблиця Сивцева для визначення гостроти зору в) таблиця для визначення гостроти зору для дітей дошкільного віку
Всього: 15
У плеопто-ортоптичній кімнаті передбачають також гвинтові столи для приладів - 8 шт., гвинтові стільці-табурети для дітей - 6 шт., стіл медсестри - 1 шт., шафа для дрібної апаратури -1 шт.
Велике значення у корекційної-реабілі-таційній допомозі дітям з порушенням зору мають фізіотерапевтичні процедури, обладнання кабінету визначено методичними вказівками [7].
За вимогами ДБН В.2.2-4-97 [2] у оздоровчих ДНЗ медична кімната і процедурний кабінет розміщуються у різних приміщеннях з відокремленими входами площею 14 і 8 м2 відповідно. Медична кімната проектується суміжно з однією з палат ізолятора (між ними встановлюється проріз на висоті 1,2 м), а за ДБН [2] фізіотерапевтичний кабінет передбачається площею не менше 18 м2, стоматологічний кабінет та фіто кімната - не менше 8 м2 кожний, кабінет лікаря-спеціаліста - 9 м2, кабінет для лікувальної фізкультури - не менше 50 м2.
Ізолятор проектується із розрахунку 1,5% проектної місткості ДНЗ. До складу ізолятора входять: приймальня площею 6 м2 (на одну палату) і 10 м2 (на дві палати), у якій розміщена мийка для посуду хворого; палати на 1 або 2 місця, площею, відповідно 6 м2 і 9 м2; туалетна 4 м2; приміщення для зберігання і приготування дезінфікуючих засобів площею 3 м2.
Спираючись на вимоги МВ 1978 року [7], обладнання ортоптичних кабінетів застаріло і не
відповідає сучасному рівню розвитку науки і техніки, новим технологіям корекції зору, новим вимогам до умов освітлення приміщень, улаштування та функціонування закладів такого типу [16, 21]. В Україні введені нові вимоги до функціонування дошкільних навчальних закладів, у тому числі і до ДНЗ компенсуючого типу, які необхідно враховувати у спеціальній освіті [7, 9,
10, 13, 19, 21]
У РФ 22.06.2010 р. за №91 затверджені нові «Санитарно-эпидемиологические требования к устройству, содержанию и организации режима работы в дошкольных организациях. СанПиН 2.4.1.2660-10», які у Х розділі містять «Требования к дошкольным организациям и группам для детей, имеющих недостатки в физическом и умственном развитии» [21], згідно з якими встановлені вищі вимоги до рівня штучного освітлення навчальних приміщень і приміщень для гри (600-800 лк замість 500 лк за МВ (1978)), площі, набору обладнання спеціалізованих закладів для дітей з особливими потребами, організації корекційно-реабілітаційної допомоги. Досвід РФ необхідно враховувати при підготовці нових нормативів для ДНЗ компенсуючого типу.
Вищевикладене формує висновок щодо необхідності створення нового нормативного документу з гігієни перебування дошкільників, які потребують корекційно-реабілітаційної допомоги у сучасних ДНЗ компенсуючого типу, за усіма напрямами їх діяльності.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» / Наук. кер. та заг. ред. О.Л. Кононко.
- 3-є вид., випр. - К.: Світоч, 2009. - 430 с.
2. Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів. ДБН В.2.2-4-97. - К.: Державний комітет України у справах містобудування і архітектури, 1998. - 24 с.
3. Гігієнічна оцінка організації освіти дітей дошкільного віку з обмеженими можливостями / І.П. Козярін, О.П. Івахно, Т.І. Мельниченко, Ю.В. Нємцева // Довкілля та здоров’я. - 2010. - №3. - С. 5055.
4. Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі (№1/9-438 від
27.08.2004 р.).
5. Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах: Наказ МОЗ і МОН України від 17.04.2006 р. №208/227. Зареєстровано в Мінюсті України 05.05.2006 р. за №523/12397.
6. Манько Н.В. Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку: наук.-метод. посібник / Н.В. Манько. - К.: КИТ, 2008. - 256с.
7. Методические указания по контролю за устройством и оборудованием дошкольных учреждений для детей с нарушениями физического и умственного развития №1850-78 от 25 мая 1978 г. // Зб. важливих офіційних матеріалів з санітарних і протиепідемічних питань. - К., 1998. - Т.8, Ч.І. - С. 286-312.
8. Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах: метод. лист №1/9-306 від 06.06.2005р.
9. Положення про дошкільний навчальний заклад: Постанова КМ України від 12 березня 2003 р. №305.
10. Положення про медичний кабінет дошкільного навчального закладу: Наказ МОЗ і МОН України від 30.08.2005 р. №432/496. Зареєстровано в Мінюсті України 22.09.2005 р. за №1090/11370.
11. Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти: Наказ МОН України від 19.10.2001 р. №691.
12. Положення про центральну та респуб-
ліканську (Автономна республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації: Наказ
МОН та АПН України від 07.07.2004 р. №569/38. Зареєстровано в Мінюсті України 27.07.2004р. за №93/9530.
13. Порядок комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу: Наказ МОН і МОЗ України №240/165 від 27.03.2006 р. Зареєстровано в Мінюсті України 11.04.2006 р. за №414/12288.
14. Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі: Постанова КМ України від 14.06.2002 р. №826.
15. Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах: Наказ МОЗ і МОН України від 01.06.2005 р. №242/329. Зареєстровано в Мінюсті України 15.06.2005 р. за №661/10941.
16. Природне і штучне освітлення. ДБН В.2.5-28-2006. - К.: Мінбуд України, 2006. - 76 с.
17. Про дошкільну освіту: Закон України №2628-ІІІ від 11 липня 2001 р.
18. Про затвердження норм харчування у навчальних і оздоровчих закладах: Постанова КМ України від 22 листопада 2004 р. №1591.
19. Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-дит-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та порядку поділу класів при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах: наказ МОН України №128 від
20.02.2002 р. Зареєстровано в Мінюсті України
06.03.2002 р. за №229/6517.
20. Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі: Наказ МОЗ і МОН України від 30.08.2005 р. №432/496. Зареєстровано в Мінюсті України
22.09.2005 р. за №1090/11370.
21. Санитарно-эпидемиологические правила и нормативы СанПиН 2.4.1.2660-10. Санитарно-эпидемиологические требования к устройству, содержанию и организации режима работы в дошкольных организациях (Утв. постановл. Гл. гос. сан. - врача РФ от 22 июля 2010 г. №91). Зар. в Минюсте России 27.08.2010 г. №18267.
22. Санитарные правила и нормы содержания детских дошкольных учреждений (детские ясли, детские сады, детские ясли-сады). - М., 1985. - 53с.
23. Типовий перелік обов’язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок в дошкільних навчальних закладах: Наказ МОН України від
11.09.2002 р. №509.
♦
