CC BY
66пья из зерен пророщенной пшеницы утром натощак и вечером перед сном, чай витаминный постоянно. Побочных эффектов не выявлено. После II этапа реабилитации (20 недель) больные отмечали прилив энергии, улучшился сон, исчезло головокружение. Достоверно улучшились показатели: гемоглобина, эритроцитов, железа сыворотки крови (табл. 2). Выводы.
1. У беременных женщин, страдающих ЖДА выявлены изменения в крови: снижение гемоглобина, эритроцитов, цветового показателя и железа (в сравнении с группой здоровых беременных).
2. После физической реабилитации на фоне улучшения общего состояния достоверно увеличились показатели гемоглобина и эритроцитов. Появилась тенденция к увеличению цветового показателя и железа.
3. Применение ЦТ в виде БАД фирмы «Наша Марка» к пище в течение месяца на фоне физической реабилитации способствовало дальнейшему улучшению общего состояния больных и достоверному увеличению показателей гемоглобина, эритроцитов, железа. Цветовой показатель увеличился недостоверно.
4. Можно рекомендовать беременным с ЖДА физическую реабилитацию и вторичную профилактику цветотерапией БАД к пище фирмы «Наша Марка».
Последующие исследования предполагается проводить в направлении изучения других проблем реабилитации беременных, страдающих железодефицитной анемией.
Литература
1. Резниченко Ю. Г., Резниченко И .Г., Павлюченко Н .П. Алиментарная анемия у беременных и детей. - К.: ОП., 2004. - 136 с.
2. Макарова ГА. Практическое руководство для спортивных врачей. Ростов на Дону. Издательство БАРО пресс,
2002. - 796 с.
3. Диагностический справочник терапевта. Минск, «Беларусь», 1992. - 344 с.
4. Джаббарова Ю.К. Профилактика и лечение железодефицитной анемии беременных. Т.: Медицина, 1990. -144 с.
5. Физическая реабилитация.(Под ред. проф. Попова С.Н.) Ростов на Дону: Феникс, 1990. - 605 с.
6. Гуляр С. А. Биоптрон - новая технология лечения. Центр
- новости, 1999, № 6, С. 10-11.
7. Иванидзе В.Н., Крючкова Т.А. Об основах цветотера-пии. Глаз, 2003, № 1, С. 10-12.
8. Курашвили В. А. Исцеление цветом: хромотерапия. Вестник восстановительной медицины, 2003, № 4, с. 5053.
9. Ломоносова Т. Чувство цвета. Фармацевт - практик, 2004, № 4, С. 95-97.
10. Биоинформационная система оздоровления (под ред. Подгорная Н.Ф., Бородинов Ю.П.). Харьков, 2002, С. 3-21.
11. Продукция фирмы: руководство и рекомендации по применению (под ред. Коваленко В.В., Николаева Л.Г и др.). Харьков, 2004. - 122 с.
12. Рогожина В.И. Что такое анемия и как с ней бороться? Наша марка № 1, 2006. - 11 с.
13. Лакин Г.Ф. Биометрия. М.: Высшая школа, 437 с.
Поступила в редакцию 04.05.2007г.
ВПЛИВ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОЇ СТИМУЛЯЦІЇ НА РІВЕНЬ ПРОЯВУ ВОЛЬОВИХ ЗУСИЛЬ УЧНІВ 8-17 РОКІВ ПРИ ВИКОНАННЯ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ РІЗНОГО ХАРАКТЕРУ
Артюшенко А. О., Артюшенко П. О.
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Анотація. У статті розглядаються особливості прояву вольових зусиль учнів 8-17 років при виконанні фізичних вправ різного характеру і під впливом факторів зовнішньої стимуляції. Найвищий приріст вольових зусиль під впливом зовнішньої стимуляції відмічається у вікових періодах 10-12 років, (до 50 %). В середньому шкільному віці вплив факторів зовнішньої стимуляції з боку педагога є найбільш ефективним.
Ключові слова: воля, вольові зусилля, фізичні вправи, зовнішня стимуляція.
Аннотация. Артюшенко А. О., Артюшенко П. О. Влияние факторов внешней стимуляции на уровень проявления волевых усилий учащихся 8-17 лет при выполнении физических упражнений разного характера. В статье рассматриваются особенности проявления волевых усилий учащихся 8-17 лет при выполнении физических упражнений разного характера и под воздействием факторов внешней стимуляции. Наибольший прирост волевых усилий под влиянием внешней стимуляции отмечается в возрастных периодах 10-12 лет, (до 50 %). В среднем школьном возрасте влияние факторов внешней стимуляции со стороны педагога есть наиболее эффективным.
Ключевые слова: воля, волевые усилия, физические упражнения, внешняя стимуляция.
Annotation. Artyushenko A. О., Artyushenko P. O. The influence of outer stimulation factors on the level of the will efforts of the pupils aged 8-17 doing physical exercises of different character. The peculiarities of showing will efforts of the pupils aged 8-17 while doing physical exercises of different character and under the influence of outer stimulation factors are considered in the article. The greatest gain of strong-willed efforts under influence of external stimulation is marked in the age periods of 10-12 years, (up to 50 %). On the average school age influence of factors of external stimulation on the part of the teacher is the most effective.
Key words: will, will efforts, physical exercises, external stimulation.
Вступ.
У вихованні активної життєвої позиції сучасної людини важливе місце займає формування здібності до вольової регуляції діяльності. Проте, аналіз літератури показує, що проблема волі залишається однією з найбільш суперечливих областей сучасної психології. Останніми роками в психології проблема волі все частіше розглядається як частина загальнішої проблеми психічної регуляції поведінки (В. А. Іванников, В. К. Калин). Із загальнотеоретичної точки зору воля справедливо вважається вершиною ієрархії регуляторних процесів психіки (Л. М. Веккер). Специфіка цього вищого рівня традиційно зв’язується з подоланням зовнішніх і внутрішніх перешкод, що вимагає вольового зусилля (В. І. Селіванов, А. Ц. Пуні, Б. Н. Смірнов, Є. П. Ільін, Є. П. Щербаков).
Природа вольових зусиль часто бачиться в здібностях людини, що володіє свідомістю до мовної
самостимуляції, до створення додаткового примушення до дії. (В. А. Іванников, Б. М. Смірнов, В. І. Селіванов і др). Цікавий підхід в розумінні природи вольового зусилля описується В. К. Калиним, який виділяє особливу внутрішню активність людини, що виявляється в найпростіших випадках у вигляді вольових зусиль, а в складних умовах - як розгорнена внутрішня дія по мобілізації ресурсів і організації психічних процесів відповідно до вирішуваної задачі.
Інтенсивність вольових зусиль виявляється пов’язаною із ступенем трудності перешкод і значущістю дій (М. Ф. Добринін), з відношенням до дії і із спонукальною силою мотивів (В. К. Калин, П. А. Рудік, В. І. Селіванов). На думку вказаних авторів ефективність вольових зусиль виявляється більш високою на фоні підвищеного рівня активності, в той час як стомлення, стрес, страх знижують інтенсивність вольових зусиль.
В. А. Іванников звертає увагу на те, що інтенсивність вольових зусиль в експерименті залежить від інструкції: якщо дія задається як обов’язкове для виконання, то вольові зусилля виявляються більшою мірою, ніж при інструкції « робити скільки можеш». Також діє на вольове зусилля і навіювання (А. Б. Воронін, П. А. Рудік). Особливий вплив на вольове зусилля надає включення людини в колективну діяльність, причому, на думку М. Н. Ільїной, приналежність до більш згур -тованого колективу дає більший підйом вольових зусиль при змаганні різних колективів.
У багатьох дослідженнях які пов’язані зі спортивною діяльністю показано, що різні перешкоди (фізичні, технічні, тактичні, психологічні) вимагають різних засобів їх подолання (Б. М. Смірнов, А. Ц. Пуні, П. А. Рудік). Іншими словами, успішність діяльності залежить не тільки від волі, але більшою мірою від технічної, тактичної і фізичної підготовленості, від емоційної стійкості спортсмена і інших чинників. Виявилося (А. О. Артюшенко, С. Н. Бубка, Е. П. Ільїн), що і сама ефективність вольової регуляції залежить від цих чинників, що виявляється в значущій кореляції між розвитком вольових властивостей особи і сформованістю навиків, умінь, володінням технічними і тактичними прийомами. У свою чергу ефективність дій виявляється залежною від ступеня розвитку вольових якостей.
У зв’язку із залежністю ефективності вольової регуляції від здатності швидко і правильно знаходити рішення в тій чи іншій ситуації було сформульоване положення про формування інтелектуальної основи вольової підготовки (А. Ц. Пуні). Саме інтелект дозволяє повніше використовувати смислову регуляцію поведінки, що приводить до мобілізації і формування потрібної спонуки до дії.
Першим на можливість участі смислових утворень особи в регуляції діяльності вказав Л. С. Ви-готській, який описав зміну поведінки дітей при зміні для них значення власних дій. Значущість дії, яка виконується міняє результати роботи дітей, підлітків і дорослих (А. В. Запорожець, В. І. Селіванов, Д. Н. Узнадзе і ін.), приводить до істотної зміни поведінки і
є одним з основних чинників спонуки до дії і до активізації вольових зусиль. (А . В. Запорожець, В. І. Селиванов, Д. Н. Узнадзе та ін.)
Таким чином результати аналізу психолого-пе-дагогічної літератури за темою свідчать про багатоплановість різноманітних підходів до вивчення сутності механізму вольової регуляції. Залишається недостатньо розробленою проблема формування волі в учнів в процесі фізичного виховання. Потребує подальшого вивчення можливість ефективного впливу на рівень прояву вольового зусилля як центрального механізму вольової регуляції в процесі напруженій фізичній діяльності. Все це, а також необхідність розвитку у школярів здатності до свідомої саморегуляції підкреслює актуальність даного дослідження.
Робота виконана за планом НДР Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження полягала у вивченні впливу факторів зовнішньої стимуляції на рівень прояву вольових зусиль учнів ЗОШ при виконанні фізичних вправ різного характеру.
У процесі експериментальної роботи був використаний комплекс методів дослідження, що включав: аналіз й узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, методи математичної статистики й порівняльного аналізу.
Експериментальна робота проводилася на базі загальноосвітньої школи N° 6 міста Черкаси. В експерименті брали участь учні від 8 до 17 років по 30-35 хлопчиків в кожній віковій групі.
При розробці програми й методики тестування ми враховували, що вольові зусилля найбільш чітко проявляються і відчуваються людиною при фізичній напрузі. Найбільш прийнятою для нас виявилася запропонована А. Б. Вороніним методична ідея, згідно якої величина вольового зусилля оцінювалась за рівнем приросту результату в другій спробі.
У якості тестових фізичних вправ були взяті:
1. Утримання гантелі перед собою (на час) на витягнутій уперед руці (статичний режим силової роботи).
2. Робота з гантеллю на біцепс найсильнішою рукою на кількість разів (динамічний режим силової роботи).
Результат у першій вправі виражався часом утримання гантелі. У другій вправі - кількістю повних рухів рукою з гантеллю. Вага гантелі становила 1,5 кг. Кожен досліджуваний виконував по три спроби з інтервалом відпочинку до повного відновлення й бажання повторити вправу. У першій спробі кожному випробуваному пропонувалося якомога довше утримувати гантель, при цьому фіксувався загальний час утримання гантелі до моменту повного опускання руки. Обґрунтованість використання такого показника як критерію для оцінки вольового зусилля є в роботах А. Б. Вороніна, П. С. Перепилиці.
У другій спробі крім інструкції вводилася до-
даткова зовнішня стимуляція у вигляді значимих мотивів («а тепер вияви волю», «давай подивимося на скільки ти зможеш поліпшити свій результат у порівнянні з іншими», «зберися, зроби все що зможеш» і т. д.).
У третій спробі вводилася термінова інформація у вигляді стрілки секундоміра, що біжить. Досліджуваний знаючи свій результат у попередніх спробах мав можливість відслідковувати час, спів ставляти його із власними відчуттями наступаючого стомлення й на цьому тлі точніше розраховувати свої сили й більш повно використовувати вольові можливості. При виконанні силової вправи динамічного характеру вводився змагальний мотив.
Вираховувалося процентне відношення результату в другій й у третій спробах до результату, показаному в першій спробі. Результат у першій спробі в такий спосіб приймався за 100% і використовувався як вихідний, відносно якого розглядалися зміни досліджуваних показників у зв’язку з їхньою зовнішньою стимуляцією.
Результати дослідження.
В результаті аналізу одержаних даних можна стверджувати, що при стандартному фізичному навантажені в різних спробах вольові зусилля учнів суттєво відрізняються. Зокрема слід відмітити, що незалежно від віку, здатність учнів до підвищення рівня вольових зусиль під впливом зовнішньої стимуляції при виконанні силової вправи в статичному режимі вище, ніж у динамічному (табл.. 1, 2).
Так в результаті стимулюючого впливу з боку педагога показники вольових зусиль учнів при виконаній силовій вправі статичного характеру в більшості вікових періодів покращуються на 20-40 %, а при виконанні силової вправи динамічного характеру на 5-15 %.
Звертає на себе увагу той факт, що окремі вікові періоди суттєво відрізняються за рівнем приросту вольових зусиль під впливом факторів зовнішньої стимуляції. Так при виконанні силової вправи
статичного характеру в другій спробі (за інструкцією на покращення власного результату) найбільший приріст вольових зусиль (до 50 %) спостерігається в вікових періодах 10-12 років, найменший в віці 16-17 років (5-9 %).
Приблизно таке ж співвідношення зафіксовано і в третій спробі (з використанням стимулюючого фактору у вигляді стрілки секундоміра, що біжить). Найвищий рівень приросту вольових зусиль відмічається у вікових періодах 10-12 років (до 50 %), а найнижчий у віці 16-17 років (17-20 %). Аналогічні результати зафіксовані й при виконанні силової вправи динамічного характеру. (табл. 2.) Можна вважати, що саме в середньому шкільному віці вплив факторів зовнішньої стимуляції з боку педагога виявляється найбільш ефективним.
Наші дані підтверджують висновки дисертаційного дослідження Е. І. Шульги, відносно того, що з віком знижується вплив формувального фактора з боку педагога, а середній шкільний вік е найбільш сенситивним для вольового розвитку. Старшокласники відрізняються більш суттєвим проявом інтелектуального компонента і можна передбачати, що при зниженні впливу факторів зовнішньої стимуляції вольових зусиль в учнів старших класів підвищується можливість і значущість прийомів самостимуляції. Таким чином можна стверджувати, що через другу сигнальну систему можна істотно впливати на рівень прояву вольових зусиль особистості при напруженій фізичній діяльності. На цей факт вказували А. Б. Во-ронін, В. І. Селиванов, Б. М. Смирнов). Дієвість зовнішньої стимуляції через другу сигнальну систему пов’язується також із психічними станами особистості. Деякі автори ставлять ефективність зовнішнього впливу на досліджуваного в залежність від його психічного стану, інші бачать цей зв’язок у тім, що сам психічний стан змінюється в наслідок психологічного впливу. На наш погляд, рівень прояву вольових зусиль при напруженій фізичній роботі і при зовнішній їх стимуляції забезпечується в конкретно-
Таблиця1 Вплив факторів зовнішньої стимуляції на показники вольових зусиль в учнів загальноосвітньої школи при виконанні силової вправи статичного характеру (%)
№ п/п Фактори зовнішньої стимуляції Вік, роки
8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
1 Вихідний результат 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100
2 Інструкція на покращення власного результату 112,7 ±9,8 124,6 ±10,2 144,8 ±12,8 148,7 ±13,2 141,9 ±13,6 124,1 ±10,2 117,6 ±10,2 112,4 ±9,9 108,7 ±9,7 104,6 ±9,5
3 Термінова інформація. (зворотній зв’язок) 116,4 ±10,3 129,8 ±12,2 149,6 ±13,1 141,8 ±13,4 144,2 ±13,9 136,4 ±13,2 122,6 ±11,9 117,8 ±11,6 119,4 ±12,1 116,9 ±11,4
Таблиця 2 Вплив факторів зовнішньої стимуляції на показники вольових зусиль в учнів загальноосвітньої школи при виконанні силової вправи динамічного характеру (%)
№ п/п Фактори зовнішньої стимуляції Вік, роки
8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
1 Вихідний результат 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100
2 Інструкція на покращення власного результату 102,6 ±9,4 104,3 ±9,5 114,6 ±10,2 117,2 ±10,2 112,8 ±10,1 108,7 ±9,8 104,1 ±10,2 100,6 ±9,9 102,3 ±10,3 104,1 ±10,6
3 Змагальний мотив 106,4 9,6 107,8 ±9,8 119,3 ±11,2 121,4 ±11,9 118,7 ±11,4 114,4 ±11,2 106,8 ±9,7 103,8 ±9,2 103,1 ±9,1 105,0 ±9,6
му випадку сполученням саме цих двох факторів. При цьому основним і найбільш складним завданням педагога є забезпечення ефективних і діючих прийомів і мотиваційних установок, які спрямовані на зміну саме психічного стану тих, хто займається.
За даними А. Б. Вороніна здатність особистості до мобілізації власних можливостей (до прояву вольових зусиль) для подолання внутрішніх і зовнішніх перешкод прямо пов’язується з волею людини і є одним з найбільш суттєвих її показників. В зв’язку з цим подальший пошук ефективних прийомів зовнішньої стимуляції вольових зусиль е актуальним і необхідним для розробки й удосконалення методики формування вольових якостей в процесі навчання.
Висновки.
1. Результати дослідження свідчать про істотні зміни показників вольових зусиль в учнів 8-17 років під впливом факторів зовнішньої стимуляції.
При виконанні силової вправи статичного характеру показники вольових зусиль в більшості вікових періодів покращуються на 20-40 %, а при виконанні силової вправи динамічного характеру на 5-15 %.
2. Найвищий приріст вольових зусиль під впливом зовнішньої стимуляції відмічається у вікових періодах 10-12 років, (до 50 %). Можна вважати, що саме в середньому шкільному віці вплив факторів зовнішньої стимуляції з боку педагога є найбільш ефективним. Результати наших досліджень підтверджують висновки Т. І. Шульги, яка називає саме середній шкільний вік найбільш сенситивним для вольового розвитку.
3. Найменший приріст вольових зусиль під впливом факторів зовнішньої стимуляції зафіксовано в учнів старших класів (15-17 років). Так при виконанні силової вправи статичного характеру в другій спробі приріст вольових зусиль спостерігається на рівні (5-9%), а в третій, з використанням стимулюючого фактору у вигляді стрілки секундоміра, що біжить (термінова інформація), 17-20 %. Аналогічні результати показані і при виконанні силової вправи динамічного характеру.
Таким чином, фактори зовнішньої стимуляції вольових зусиль для учнів старших класів є менш ефективним ніж для учнів середнього шкільного віку.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є такі напрямки подальшої роботи: установлення залежності між рівнем розвитку фізичних здібностей й особливостями прояву вольових зусиль, вивчення впливу факторів зовнішньої стимуляції і само стимуляції на вольові зусилля при виконанні вправ різного характеру, розробка й удосконалення ефективних методик формування вольових якостей.
Література
1. Артюшенко П.О., Безрукавий Р.В., Артюшенко А. А. Про зовнішню стимуляцію вольових зусиль в учнів 10-12 років //Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. Наук. Праць за ред.. С. С. Єрмакова. - Харків: ХХПІ, 2006. -№6. - С. 3-5.
2. Артюшенко А.О. Виховання волі підлітків на заняттях з фізичної культури // Педагогіка, психологія та медико
- біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. Наук. Праць за ред.. С. С. Єрмакова. - Харків: ХХПІ,
2003. - №1. - С. 39-47.
3. Бех І. Д. Від волі до особистості. - К., 1995. - 202 с.
4. Виготский Л. С. Проблема воли и ее развитие в детском
возрасте // Собрание сочинений. - 1982. - Т. 2. - С.
454-466.
5. Иванников В. А. Эйдман Е. В. Количественная оценка
волевого усилия при напряженной физической работе / / Вопросы психологии, №5 1986. - С. 129-140.
6. Ильин Е. П. Психология воли. - Санкт-Петербург,
2000.-288 с.
7. Корж С. В. О количественной оценке волевого усилия / / Вопросы психологи, №1 1979, - С. 118-121.
8. Пуни А. Ц. Психологические основы волевой подготовки в спорте. - М.: Физкультура и спорт. 1977. -
96 с.
9. Шайхтдинов Р. З. Личность и волевая готовность в спорте. М., 1987. - 112с.
10. Шульга Т. И. Возрастные особенности волевых качеств, школьников и их формирование в процессе физического воспитания: Автореф. дис. ... канд. Психолог. Наук: 19.00.07 - М., 1986. - 16 с.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
