CC BY
40Готовність підлітків до вольових напружень і педагогічні умови її формування у процесі фізичного виховання в загальноосвітній школі
Дудник І.О.
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Анотації:
Розглянуто основні компоненти в структурі готовності учнів загальноосвітньої школи до вольових напружень: когнітивний, мотиваційно-емоційний, діяль-нісний. У експерименті брали участь 318 учнів середнього шкільного віку, за результатами констатувального експерименту всі учні були розділені на три умовні групи: з високим, з середнім і з низьким рівнями готовності до вольових напружень. Доведено ефективність запропонованих педагогічних умов і розроблені моделі формування у підлітків готовності до вольових напружень у процесі фізичного виховання в загальноосвітній школі.
Ключові слова:
вольові напруження, компоненти, рівні, формування, педагогічні умови.
Дудник И.О. Готовность подростков к волевым напряжениям и педагогические условия ее формирования в процессе физического воспитания в общеобразовательной школе. Рассмотрены основные компоненты в структуре готовности учеников общеобразовательной школы к волевым напряжениям: когнитивный, мотивационноэмоциональный, деятельный. В эксперименте принимали участие 318 учеников среднего школьного возраста, по результатам констатирующего эксперимента все ученики были разделены на три условных группы: с высоким, со средним и с низким уровнями готовности к волевым напряжениям. Доказана эффективность предложенных педагогических условий и разработаны модели формирования у подростков готовности к волевым напряжениям в процессе физического воспитания в общеобразовательной школе.
волевые напряжения, компоненты, уровни, формирование, педагогические условия.
Dudnik I.O. Readiness of teenagers to will pressures and pedagogical conditions of their training in the course of physical training at comprehensive school. The main components in the structure of general school students' readiness to the will pressures, such as cognitive, motivational-emotional, active are considered. 318 students f the middle school age took part in the experiment. As a result of certifying experiment all the students were nominally divided into tree groups: with high, middle and law levels of readiness to the will pressures. The effectiveness of the proposed pedagogical conditions was proved as well as readiness to the will pressures training models for teenagers in the process of physical education at comprehensive school were developed.
volitional tensions, components, levels, training, pedagogical terms.
Вступ.
Зацікавленість суспільства у розробці науково обґрунтованої системи формування особистості потребує поглиблених досліджень теоретичних і методичних проблем волі, розробки методів діагностики прояву вольових напружень [5, 9, 11]. В даний час визнати рівень дослідження проблеми волі у сучасній психолого-педагогічній науці таким, що відповідає завданням, які поставило суспільство, не є можливим.
Недостатня увага до проблеми формування волі та її слабка розробка зазначалися в роботах А. Артюшен-ка, К. Бабаяна, І. Беха, Є. Ільїна, А. Пуні, Є.Щеобакова, В. Іваннікова та ін. Між тим, звернення до людського фактора як до одного з резервів соціально-економічного розвитку країни визначає практичну актуальність подальших досліджень вольової сфери особистості і закономірностей її формування, оскільки здатність до вольової регуляції є високозначущою для багатьох видів професійної діяльності і суспільно активної поведінки (В. Калін, Р. Шайхтдінов, Т. Шульга та ін.)
У системі понять теорії волі В. Калін визначає: 1) вихідне поняття, яке відображає єдність усієї теорії - вольова регуляція; 2) центральне поняття, яке відображає сутність - вольове напруження (зусилля); 3) завершальне поняття, зміст якого розкриває форму прояву сутності - індивідуальний стиль вольової регуляції. Ми погоджуємось із В. Каліним, який до сутнісних характеристик вольового напруження відносить: психофізіологічну природу феномена „вольове напруження”, свідомо-активний характер і органічний зв’язок з цільовою функцією вольової регуляції в конкретній діяльності [6, 7, 8].
© Дудник І.О., 2011
Визнання центрального положення й питання про вольове напруження в проблемі волі має місце в багатьох роботах (В. Воронін, В. Калін, В. Комогоркін, Р. Шайхтдінов та інші). Вольове напруження вважається основною ознакою волі [1, 3, 12]. Рівень прояву вольових напружень пов’язується з впливом факторів зовнішньої стимуляції (В. Пуни).
Вивчення стану проблеми в освітній практиці загальноосвітньої школи показало, що процес формування в учнів готовності до прояву вольових напружень можна характеризувати як безсистемний і некерований з боку педагогів.
Аналіз психолого-педагогічної літератури за темою дослідження дозволяє констатувати, що до цього часу не вивчені й не визначені педагогічні умови формування в учнів готовності до прояву вольових напружень [2,4]. Не обґрунтовані також зміст, форми і методи формування вольової сфери підлітків у процесі фізичного виховання. Усе це вказує на актуальність обраної теми дослідження.
Дана робота є складовою частиною теми: «Педагогічні основи фізичного і військово-патріотичного виховання дітей та молоді в сучасних умовах», державний реєстраційний номер 0198Ш08173 і входить до тематичного плану НДР Інституту проблем виховання АПН України.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті - вивчити компоненти готовності учнів до вольових напружень, визначити й експериментально перевірити ефективність педагогічних умов її формування.
З метою вивчення рівнів сформованості у підлітків готовності до прояву вольових напружень, був проведений констатувальний експеримент. Усього ним було
охоплено 318 учнів загальноосвітніх шкіл. Експеримент проводився на базі Черкаської ЗОШ № 6. У процесі дослідження, крім аналізу психолого-педагогічної літератури були використані: метод експертної оцінки у процесі педагогічного спостереження, метод кількісної обробки отриманих даних.
Для перевірки ефективності запропонованих педагогічних умов формування у підлітків готовності до вольових напружень був проведений дворічний формувальний педагогічний експеримент.
Результати дослідження.
У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури в структурі вольових напружень були виділені три компоненти: когнітивний, мотиваційно-емоційний і діяльнісний. До кожного з цих компонентів визначені показники для оцінювання рівнів сформованості вольових напружень у підлітків. Когнітивний компонент проявлявся в системі знань теоретичних питань фізичного виховання відповідно до навчальної програми з фізичної культури в загальноосвітніх школах. Показниками наявності когнітивного компонента в підлітків були повнота і міцність знань про сутність і значущість фізичного вдосконалення. Мотиваційно-емоційний компонент відображав мотиви, потребу в фізичному та вольовому вдосконаленні підлітків, інтерес до занять фізичними вправами. Показниками сформованості мотиваційно-емоційного компонента були: сила і стійкість мотивів, інтерес до фізичного вдосконалення, усвідомлена потреба та навчально-пізнавальна активність. Діяльнісний компонент відображав вольові напруження. Сформованість цього компонента у підлітків визначалася за показниками вольових напружень у процесі виконання тестових фізичних вправ і завдань. Для оцінки вольових напружень за основу була взята методика В. Каліна, а також спеціально розроблені тестові вправи. В якості критерія для оцінки вольових напружень у підлітків нами була використана вольова складова у відсотках від загального результату виконання тестових фізичних вправ, а також ступінь поліпшення початкових результатів у наступних спробах під впливом прийомів стимуляції вольових напружень (у відсотках).
Означені структурні компоненти та показники стали передумовою для визначення високого, середнього і низького рівнів сформованості вольових напружень підлітків експериментальних і контрольних класів.
Високий рівень характеризується: повнотою знань про сутність і значущість занять фізичними вправами з метою укріплення здоров’я і підвищення загальної працездатності; стійким інтересом, високим рівнем усвідомленої потреби і пізнавальної активності на уроках фізичної культури; відповідальністю і готовністю до свідомого виконання поставлених завдань різного рівня складності; високим рівнем показників вольових напружень у процесі виконання тестових фізичних вправ і завдань.
Середній рівень характеризується: недостатньою повнотою знань про сутність і значущість занять фізичними вправами; стійким інтересом і мотивами тільки до цікавих завдань, які не вимагають значних зусиль;
розумінням позитивного впливу занять фізичною культурою, але небажанням систематично займатися самостійно; слабким бажанням проявляти пізнавальну активність у процесі виконання завдань; середнім рівнем показників вольових напружень у процесі виконання тестових фізичних вправ і завдань.
Низький рівень характеризується: відсутністю систематизованих знань і не розумінням позитивного впливу занять фізичними вправами; відсутністю усвідомленої потреби, інтересу і низьким рівнем пізнавальної активності на уроках фізичної культури; низьким рівнем показників вольових напружень у процесі виконання тестових фізичних вправ і завдань.
Узагальнення та систематизація отриманих результатів констатувального етапу експерименту засвідчили, що 15,7 % учнів експериментальних і 16,3% контрольних класів мали високий рівень прояву вольових напружень, відповідно 58,4 % і 58,5 %
- середній, 26,0 % і 26,0 % - низький. Результати розподілу підлітків за рівнями сформованості основних структурних складових (компонентів) вольових напружень на констатувальному етапі дослідження дали підстави для висновку про те, що в процесі фізичного виховання в загальноосвітніх школах формуванню вольової сфери учнів приділяється недостатня увага. Не відпрацьована методика, не визначені і не обґрунтовані педагогічні умови формування вольових напружень у процесі фізичного виховання учнів у загальноосвітніх школах.
Ефективність розробленої експериментальної методики формування у підлітків готовності до прояву вольових напружень у процесі фізичного виховання перевірялася під час формувального педагогічного експерименту, який проводився протягом двох років. У ньому брали участь 188 (92 експериментальна і 96 контрольна групи) підлітків, які на початку експерименту навчались у шостому класі._
У процесі реалізації завдань експериментальної роботи було розроблено модель формування у підлітків вольових напружень у процесі фізичного виховання (рис. 1), яка забезпечила комплексний підхід до розв’язання поставленої проблеми.
В основу моделі була закладена структура процесу фізичного виховання з вирішенням обов’язкових завдань оздоровчої, виховної й освітньої спрямованості, а також психолого-педагогічні умови формування вольових напружень. До основних психолого-педагогічних умов віднесено: наявність активної, напруженої і успішної діяльності при систематичному і поступовому збільшенні труднощів, узгодженість процесу формування вольових напружень з розвитком фізичних здібностей, рухових умінь і навичок, готовність учнів до активної діяльності. В свою чергу формування в учнів готовності до активної діяльності передбачає комплекс умов, які забезпечують теоретичну, практичну й психологічну готовність. На нашу думку, саме від психологічної готовності до активної діяльності залежить успішність всього процесу навчання.
Розроблені методичні прийоми для спрямованого формування у підлітків вольової активності у процесі
Мета: формування у підлітків готовності до вольових напружень у процесі фізичного
виховання
І
Когнітивний компонент
Показники: повнота і міцність знань про сутність та значущість фізичного вдосконалення
Мотиваційно-емоційний
компонент
Показники:сила і стійкість
мотива, інтерес, усвідомлена
потреба, пізнавальна
активність
Діяльнісний компонент
Показники: рівень прояву вольових напружень
Педагогічні умови формування готовності до вольових напружень
Організація активної, напруженої діяльності при систематичному і поступовому збільшенні
труднощів
Забезпечення узгодженості процесу формування готовності до вольових напружень зі
специфікою фізичних вправ
Формування готовності учнів до активної діяльності (теоретичної, психологічної, фізичної)
Розвиток позитивного ставлення і мотивації до фізичного вдосконалення
Формування чіткого усвідомлення мети і завдань на найближчу і віддалену перспективу
Розвиток свідомого прагнення до самовдосконалення, впевненості у власних силах
Становлення готовності до уявлень і до самостимуляції вольових напружень
Формування здатності до самооцінки, самоаналізу і самоконтролю
Форми роботи: уроки фізичної культури; самостійні заняття; участь у змаганнях і фізкультурно-спортивних святах; заняття в спортивних секціях
Засоби: фізичні вправи різного характеру, спрямовані на формування готовності до вольових напружень
Методи і методичні прийоми: пояснення, показ, осмислення, опробування, обговорення, повідомлення просторових (часових) орієнтирів; ускладнення (полегшення) вправ, заохочення, включення додаткових перешкод, ускладнення завдання, критичний аналіз та самоаналіз виправлення помилок; пошук шляхів самовдосконалення; методичні прийоми для формування рухових умінь і розвитку фізичних здібностей, прийоми стимуляції і самостимуляції вольових напружень
Рис. 1. Модель формування у підлітків готовності до вольових напружень у процесі фізичного виховання
фізичного виховання передбачали відповідні рекомендації із стимулювання й самостимулювання вольових напружень при виконанні фізичних вправ різного характеру. Виходячи з вихідного рівня вольової і фізичної підготовленості учням експериментальної групи пропонувалися індивідуальні завдання на покращення свого особистого результату. Саме намагання покращити особисті досягнення, а не виконання загального для всіх нормативу, оцінювалося вчителем як головний результат навчальної діяльності.
Методичні прийоми і рекомендації для підвищення рівня прояву вольових напружень у процесі розвитку фізичних здібностей (сили, швидкості, витривалості, прудкості, гнучкості), були розроблені з урахуванням того факту, що специфіка фізичних вправ при їх виконанні потребує прояву відповідних специфічних вольових напружень.
Встановлено, що за показниками когнітивного, мотиваційно-емоційного і діяльнісного компонентів на початку дослідження суттєвих відмінностей між
Таблиця 1
Динаміка рівнів сформованості структурних складових (компонентів) вольових напружень підлітків за період
педагогічного експерименту (%)
Компоненти групи Рівні сформованості компонентів вольових напружень
низький середній високий
до після зміни до після зміни до після зміни
Когнітивний Е 25,5 12,2 -13,9 60,9 59,4 -1,5 13,6 28,4 +15,4
К 25,4 24,9 -0,5 61,6 60,9 -0,7 13,0 14,2 +1,2
Мотиваційно- емоційний Е 29,1 21,3 -7,8 50,6 51,1 +0,5 20,3 27,6 +7,3
К 28,6 27,2 -1,4 49,2 50,3 +1,1 22,2 22,5 +0,3
Діяльнісний Е 22,8 13,6 -9,2 63,9 57,3 -6,6 13,3 29,1 +15,8
К 22,3 20,9 -1,4 64,8 62,4 -2,4 12,9 16,7 +3,8
Загалом за всіма компонентами Е 26,0 15,8 -10,2 58,4 55,9 -2,5 15,6 28,3 +12,7
К 26,0 24,3 -1,7 58,5 57,8 -0,7 16,3 17,8 +2,4
підлітками експериментальної і контрольної груп не було (табл. 1).
Результати формувального експерименту свідчать про суттєві позитивні зрушення цих показників у підлітків експериментальної групи. Загалом за всіма компонентами найбільш суттєві зміни відбулися в групах з високим і низьким рівнем сформованос-ті структурних компонентів вольових напружень. У групі з високим рівнем кількість підлітків за період експерименту збільшилася на 12,7 % і склала 28,3 %, а з низьким, навпаки, зменшилась на 10,2 % і склала 15,8 %. Показники учнів контрольної групи характеризувалися меншою позитивною динамікою. Порівняльний аналіз результатів обстежень засвідчує, що в кінці експерименту різниця в показниках сформованості структурних складових (компонентів) вольових напружень підлітків експериментальних і контрольних класів стала дуже помітною.
Таким чином, результати експериментального дослідження свідчать про досить високу ефективність запропонованих педагогічних умов і методики формування у підлітків готовності до вольових напружень у процесі фізичного виховання.
Висновки.
1. В структурі вольових напружень виділені компоненти, які були використані для оцінки рівня їхньої сформованості: когнітивний, мотиваційно-емоційний, діяльнісний. Показниками когнітивного компонента у підлітків були повнота і міцність знань про сутність і значущість фізичного вдосконалення. Показниками сформованості мотиваційно-емоційного компонента були сила і стійкість мотивів, інтерес до фізичного вдосконалення, усвідомлена потреба та навчально-пізнавальна активність. Сформованість діяльнісного компонента у підлітків визначалася за показниками вольових
напружень у процесі виконання тестових фізичних вправ і завдань.
За результатами констатувального експерименту був проведений умовний розподіл учнів на три групи залежно від рівнів сформованості в них готовності до вольових напружень. До першої групи увійшли учні з високим рівнем готовності до прояву вольових напружень; до другої - із середнім рівнем; до третьої
- з низьким. Кожна із цих груп учнів відрізнялася характерними проявами показників сформованості вольових напружень у процесі фізичного виховання. Результати констатувального експерименту свідчать про істотні зміни показників вольових напружень в учнів під впливом прийомів зовнішньої стимуляції. Додатковий стимул у вигляді термінової інформації істотно позначається на здатності до збільшення вольового напруження (до 67,0 % у порівнянні з вихідним рівнем) у процесі повторного виконання тестових фізичних вправ.
Зміни вольових напружень під впливом зовнішньої стимуляції з боку педагога перебувають у певній залежності від рівня сформованості компонентів вольових напружень і від рівня фізичної підготовленості. Так, в учнів з високим рівнем показників фізичних здібностей приріст вольових напружень становить до 72,0 %. Учні з відносно низьким рівнем фізичної підготовленості відрізняються значно меншими змінами вольових напружень при їхній зовнішній стимуляції (до 22,0 %).
Вплив прийомів самостимуляції на показники вольових напружень також суттєвим чином залежить від рівня фізичної підготовленості підлітків. При цьому дана тенденція чітко проглядається, незалежно від віку учнів (11, 12, 13 років).
2. Експериментальна робота підтвердила ефективність розробленої моделі формування у підлітків
загальноосвітньої школи готовності до вольових напружень у процесі фізичного виховання. В основу педагогічної моделі закладена структура процесу фізичного виховання в загальноосвітній школі з вирішенням обов’язкових завдань оздоровчої, виховної та освітньої спрямованості, що передбачає створення педагогічних умов, які забезпечують:
• змістову й організаційну складові навчального процесу з наявністю активної, напруженої діяльності при систематичному і поступовому збільшенні труднощів;
• узгодженість процесу формування готовності до вольових напружень зі специфікою фізичних вправ;
• готовність учнів до активної діяльності (теоретичну, практичну, психологічну, що, у свою чергу, передбачає: позитивне ставлення і мотивацію до фізичного вдосконалення, чітке усвідомлення мети і завдань на найближчу і віддалену перспективу, впевненість у власних силах, свідоме прагнення до самовдосконалення, здатність до уявлення і до самостимуляції вольових напружень, здатність до самооцінки і самоконтролю).
3. Результати підсумкових контрольних зрізів за розробленими показниками засвідчили, що кількість учнів експериментальних класів з високим і середнім рівнями готовності до вольових напружень зросла, а з низьким - зменшилася. Так, в експериментальних класах у групі з високим рівнем сформованості вольових напружень кількість підлітків за період експерименту збільшилась на 12,7 % і склала 28,3 %, а з низьким, навпаки, зменшилась на 10,2 % і склала 15,8 %. У контрольних класах досліджувані показники характеризувалися меншою позитивною динамікою. Все це підтверджує ефективність запропонованих нами педагогічних умов і моделі формування у підлітків готовності до вольових напружень у процесі фізичного виховання в загальноосвітній школі.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування у підлітків готовності до вольових напружень у процесі занять фізичною культурою. Перспективною є подальша розробка методики оцінювання вольових напружень, а також визначення педагогічних умов, змісту і методик формування вольової сфери в учнів загальноосвітньої школи.
Література:
1. Артюшенко А.О. Виховання вольових якостей в учнів середнього шкільного віку в процесі занять фізичною культурою: Автореферат дис. ... канд.. пед.. наук: спец. 13.00.07 - теорія і методика виховання / Андрій Олександрович Артюшенко. - К., 2003. - 20 с.
2. Бабаян К.Л. Анализ структурі волевых качеств и особенности
их проявления в процессе воспитания спортсменов: Автореферат дис....канд. пед.. наук: спец. 13.00.04 - теория и методика
физического воспитания и спортивной тренировки / Костянтин Леонидович Бабаян. -М., 1970. - 21 с.
3. Бех. І.Д. Виховання особистості: Наукове видання / І.Д. Бех. -К.: Либідь, 2003. - 280 с.
4. Воронин А.Б.Зависимость волевых усилий личности от характера внешней стимуляции: Автореф. дис. . канд. психолог. наук: спец. 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология / Александр Борисович Воронин. - Рязань, 1975. - 25 с.
5. Иванников В. Психологичесике механизмы волевой регуляции / В.А. Иванников. - М.: Изд-во УРАО, 1998. - 144 с.
6. Калин В. К. Классификация волевых качеств / В.К. Калин. - В кн.: Эмоционально-волевая регуляция поведения и деятельности. - Симферополь, 1983. - С. 175-181.
7. Ильин Е.П. Психология воли / Е.П. Ильин. - Спб: Изд-во «Питер», 2000. - 288 с.
8. Комогоркин В.А. Индвидуальные особенности волевой активности школьников подростков: Автореферат дис. . канд.. пед.. наук: спец. 13.00.04 - теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки / Виктор Александрович Комо-горкин. - К., 1979. - 22 с.
9. Пуни А.Ц. О самовоспитании воли спортсмена / А.Ц. Пуни // Проблемы психологи спорта. - 1962. - С. 122.
10. Щербаков Е.П. Функциональная структура воли: Автореф. дис. . д-ра психолог. наук: спец. 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология / Евгний Павлович Щербаков. - Л., 1990.
- 5 с.
11. Шайхтдинов Р.З. Личность и волевая готовность в спорте / Р.З. Шайхтдинов. - М.: Физкультура и спорт, 1987. - 112 с.
12. Шульга ТИ. Возрастные особенности волевых качеств школьников и их формирование в процессе физического воспитания: Автореф. дис. . канд. психолог. наук: спец. 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология / Татьяна Ивановна Шульга.
- М., 1986. - 22 с.
Надійшла до редакції 28.02.2011 р.
Дудник Инна Александровна [email protected]
