CC BY
63Рівні сформованості в учнів загальноосвітньої школи змістово-орієнтаційної мобільності як аналітико-програмуючої складової довільного управління поведінкою і руховою діяльністю
Артюшенко А.О.
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Анотації:
Метою дослідження є вивчення показників сформованості у учнів загальноосвітньої школи змістово-орієнтаційної мобільності. Виявлено чотири рівні сформованості змістово-орієнтаційної мобільності в учнів молодших класів, у підлітків і у старшокласників. Показано, що за період навчання в загальноосвітній школі рівень сформованос-ті змістово-орієнтаційної мобільності від молодших до старших класів змінюється не суттєво. Навчально-фізкультурна діяльність в загальноосвітній школі не має істотного впливу на формування в учнів показників змістово-орієнтаційної мобільності.
Ключові слова:
особистісна мобільність,
змістово-орієнтаційна мобільність, рівні сформованості, довільне управління.
Артюшенко А.О. Уровни сформированно-сти у учащихся общеобразовательной школи содержательно-ориентационной мобильности как аналитико-программирующей составляющей произвольного управления поведением и двигательной деятельностью. Целью исследования является изучение показателей сформированности у учащихся общееобразовательной школи содержательноориентационной мобильности. Выявлены четыре уровня сформированности содержательноориентационной мобильности. Показано, что за период обучения в общеобразовательной школе уровень сформированности содержательно-ориентационной мобильности учащихся от младших до старших классов изменяется не существенно. Это дает основание считать, что учебно-физкультурная деятельность в общеобразовательной школе не имеет существенного влияния на формирование у учащихся показателей содержательно-ориентационной мобильности.
личностная мобильность, содержательноориентационная мобильность, уровни сформированности, произвольное управление.
Artyushenko А.О. The levels of forming richly oriented mobility at students of general school as analytical and programming part of free behavior management and moving activity. The aim of a research is to study indexes of forming at students of general school. It was singled out four levels. It was show that for the period of study at school the level of forming richly oriented mobility from junior till elder children do not have some changes. So educational athletic activity have no influence on students' indexes of forming richly oriented mobility.
personality mobility, richly-orientation mobility, levels of formed, arbitrary management.
Вступ.
Свідоме і ефективне управління власною поведінкою і діяльністю пов’язується з такими поняттями, як довільне управління, довільна регуляція, вольова регуляція [3, 6, 7]. Поняття довільність визначає навмисність і свідомість дій, тобто ці дії виконуються за волею самої людини [4, 5]. В основі будь-якої довільної дії знаходиться свідомість, розум, чітке уявлення мотиву-мети майбутньої діяльності, її значущості і доступності, а також аналіз зовнішніх труднощів і власних можливостей [7]. Все це впливає на самостійне і своєчасне прийняття адекватного рішення про спосіб дії, на створення у внутрішньому плані програми дій і на процес виконання з відповідною самооцінкою, самокорекцією і самоаналізом [1, 2]. Все це складає основу особистісної' мобільності, яку ми визначаємо як готовність до активних дій, як здатність свідомо управляти власною поведінкою і діяльністю у будь-якій ситуації і яка є вирішальною для засвоєння багатьох видів професійної діяльності і суспільно активної поведінки [2].
Проте аналіз психолого-педагогічної літератури показує, що змістова сутність поняття особистісна мобільність залишається недостатньо вивченою. Частіше за все мова йде про мобільність взагалі як здатність до діяльності, що, на нашу думку, не підкреслює значущості саме особистісних складових функціональної структури довільного управління поведінкою і діяльністю. В зв’язку з цим особливу актуальність набуває методика об’єктивної оцінки рівня сформо-ваності особистісної мобільності, визначення вікової динаміки її показників і можливість їх формування у процесі навчально-фізкультурної діяльності в загальноосвітній школі.
© Артюшенко А.О., 2011
Виходячи з теоретичного аналізу, особистісну мобільність ми розглядаємо як узагальнене поняття, що ґрунтується на системі критеріїв нижчого рівня узагальнення, в ролі яких виступають структурні складові цього поняття. До структурних складових особистісної мобільності ми відносимо три її види: мотиваційну мобільність, змістово-орієнтаційну мобільність , операційну мобільність.
В рамках цієї статті ми обмежимось вивченням показників змістово-орієнтаційної мобільності.
Дана робота є складовою теми лабораторії морального виховання Інституту проблем виховання АПН України «Соціально-педагогічні засади виховання особистості у сучасних умовах», державний реєстраційний номер 0103Ш0П63.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті - вивчити рівні сформованості показників змістово-орієнтаційної мобільності, як складової особистісної мобільності учнів загальноосвітньої школи.
З метою дослідження рівнів сформованості змістово-орієнтаційної мобільності учнів загальноосвітньої школи, а також з метою з’ясування чинників, що впливають на її становлення нами був проведений констатувальний експеримент. Усього ним було охоплено 1037 учнів загальноосвітніх шкіл, серед яких: учні початкової школи - 347, учні середніх класів -362, учні старших класів - 328. Експеримент проводився на базі Черкаських ЗОШ № 3, № 6, № 26.
Нами було використано комплекс психодіагнос-тичного інструментарію: методи спостереження за поведінкою учнів у процесі навчально-фізкультурної діяльності; методи анкетування, експертної оцінки, метод кількісної обробки отриманих даних.
Показниками змістово-орієнтаційної мобільності були визначені: розуміння сутності і значущості фізичного вдосконалення, наявність практичного досвіду, впевненість у власних силах, вольові якості.
Всі показники оцінювалися за 12-бальною шкалою. Рівень сформованості кожного конкретного показника визначався за кількістю балів: 11-12 балів -високий, 10 балів - достатній, 8-9 балів - середній і до 8 балів - низький рівень.
Результати дослідження.
У процесі дослідження спочатку з’ясовувався рівень сформованості змістово-орієнтаційної мобільності за кожним показником, потім знаходилося середнє арифметичне шляхом поділу суми всіх коефіцієнтів на їх кількість за кожним рівнем (см. табл. 1-3).
Вивчення досвіду роботи вчителів фізичної культури в загальноосвітніх школах показує, що теоретичні питання, які складають інтелектуальну основу фізичного виховання, розглядаються у процесі занять явно недостатньо. Рівень практичного досвіду учнів визначався за матеріалами анкетування. Отримані дані свідчать про недостатній рівень знань учнів загальноосвітньої школи з навчальної дисципліни фізична культура. Результати аналізу отриманих даних дозволяють стверджувати, що значна кількість учнів загальноосвітньої школи має низький рівень практичного рухового досвіду (в учнів молодших класів
- 23,6 % в ЕГ і 23,2 % в КГ, у підлітків - 20,8 % в ЕГ і 21,0 % в КГ і в учнів старших класів - 20,7 % в ЕГ і 20,2 % в КГ). Високий рівень практичного досвіду організованих занять фізичною культурою і окремими видами спорту має незначна кількість учнів загальноосвітньої школи. У підлітків і в учнів старших класів ця кількість складає відповідно 13,9 % до 16,6 % респондентів. В учнів початкової школи ще менше -10,4 % в ЕГ і 10,9 % в КГ. Достатній рівень рухового досвіду у всіх вікових періодах зафіксовано на рівні від 19,2 % до 20,1 %. До групи з середнім рівнем практичного досвіду занять фізичною культурою і спортом умовно було віднесено 46,8 % учнів молодших класів, 45,2 % підлітків і 43,4 % старшокласників.
Як правило учні, що мають більший практичний досвід, краще володіють технікою виконання багатьох фізичних вправ, краще фізично підготовлені і більш впевнено почувають себе у процесі навчально-фізкультурної діяльності - діють більш самостійно, проявляють творчу ініціативу, рішучість, сміливість та ін.
Впевненість у власних силах, як складова змістово-орієнтаційної мобільності оцінювалась трьома експертами у процесі педагогічних спостережень за поводженням і за діяльністю учнів на уроках фізичної культури.
Так високий рівень впевненості у власних силах зафіксовано в експериментальних групах у 12,8 % учнів молодших класів, у 12,4 % підлітків і у 15,1 % старшокласників. Від 44,2 % до 46,4 % учнів різного віку відрізняються середнім рівнем впевненості у власних силах у процесі уроків фізичної культури.
Приблизно 20 % школярів ЕГ і КГ мають відносно низький рівень впевненості у власних силах на уроках
фізичної культури за результатами експертної оцінки їх діяльності. Це пояснюється тим, що значна кількість учнів тільки на уроках фізичної культури зустрічалася з організованою формою занять фізичними вправами.
Аналіз психолого-педагогічної літератури показує, що розглянуті нами показники: теоретична підготовленість, наявність практичного досвіду, впевненість у власних силах визначають фактично здатність особистості до свідомої саморегуляції поведінки і діяльності. В нашому випадку це виявляється у свідомому прийнятті рішення про спосіб дії в результаті роздумів і аналізу зовнішніх умов та власних можливостей для досягнення поставленої мети. Саме прийняття рішення про дію ми розглядаємо як функцію змістово-орієнтаційної мобільності, саме прийняття рішень пов’язується психологами з рішучістю, що в більшості випадків розуміється як одна з вольових якостей, а іноді ототожнюється з волею людини.
Зрозуміло, що прояви рішучості пов’язуються з проявами інших вольових якостей. Так необхідність самостійного прийняття рішення про дію потребує прояву самостійності. Прийняття рішень в ситуаціях, які постійно змінюються, наприклад, в спортивних іграх, потребує ініціативності. Відповідальність за прийняте рішення і за можливі невдалі результати його виконання потребують певної сміливості.
Таким чином прояви змістово-орієнтаційної мобільності, а саме своєчасне прийняття адекватного рішення про спосіб дії в ситуаціях, які змінюються, ми пов’язуємо з такими вольовими якостями як рішучість, самостійність, ініціативність, сміливість.
Оцінювання вольових якостей проводилося експертами у процесі педагогічного спостереження за діяльністю учнів на уроках фізичної культури. Так за оцінками експертів відносно низька ступінь прояву вольових якостей відмічається у значній кількості учнів молодших класів (23,1 % в ЕГ і 22,9 % в КГ). Низьку ступінь сформованості вольових якостей у процесі навчально-фізкультурної діяльності продемонстрували також 23,2 % підлітків ЕГ і 23,4 % КГ, а також 21,9 % учнів ЕГ і 22,1 % КГ серед старшокласників. Кількість учнів з відносно високим ступенем сформованості вольових якостей найменша: в учнів початкових класів це 12,5 % ЕГ і 12,7 % КГ, у підлітків
- 13,4 % ЕГ і 13,6 % КГ і у старшокласників - 16,2 % ЕГ і 16,9 % КГ.
Таким чином, результати проведеного дослідження дали змогу умовно виділити чотири групи учнів загальноосвітньої школи, які мають різний рівень сформованості змістово-орієнтаційної мобільності (рис. 1-3).
До першої групи учнів з високим рівнем сформованості змістово-орієнтаційної мобільності, ми віднесли тих вихованців, які мають глибокі, міцні знання щодо сутності й значущості процесу фізичного вдосконалення. Їм властива впевненість у власних силах, тому що вони мають практичний досвід організованих і систематичних занять в спортивних секціях або в групах дитячо-юнацьких спортивних шкіл, володіють
Таблиця 1
Рівні сформованості показників змістово-орієнтаційної мобільності учнів молодших класів (у %)
№ п/п Показники змістово-орієнтаційної мобільності Ріі вні
Вис окии н и с ІЗ т і и Середній Низі ькии
ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ
1. Розуміння сутності й значущості фізичного вдосконалення 10,4 10,9 19,2 18,7 46,8 47,2 23,6 23,2
2. Наявність практичного досвіду 8,7 9,2 16,3 16,4 50,2 49,1 24,8 25,3
3. Впевненість у власних силах 12,8 13,0 22,6 22,9 44,2 43,8 20,4 20,5
4. Вольові якості 12,5 12,7 18,7 18,5 45,7 45,9 23,1 22,9
5. Загалом за всіма показниками 11,5 11,1 19,2 19,7 46,4 46,0 22,9 23,2
Експериментальна група
Контрольна група
46,4%
46,0%
11,5%
22,9%
□ високий
□ достатній
° середній
□ низький
і/ 19,7%
11,1%
п високии ° достатній п середній п низький
29,2%
Рис. 1. Рівні сформованості змістово-орієнтаційної мобільності учнів молодших класів (у %)
Таблиця 2
Рівні сформованості показників змістово-орієнтаційної мобільності підлітків (у %)
№ п/п Показники змістово-орієнтаційної мобільності Рівні
Високий Достатній Середній Низький
ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ
1. Розуміння сутності й значущості фізичного вдосконалення 13,9 14,2 20,1 20,3 45,2 44,9 20,8 21,0
2. Наявність практичного досвіду 13,7 14,3 19,4 19,0 43,6 44,0 25,3 24,7
3. Впевненість у власних силах 12,4 12,2 20,6 18,7 45,3 46,8 21,7 22,3
4. Вольові якості 13,4 13,6 20,0 20,8 43,0 42,2 23,2 23,4
5. Загалом за всіма показниками 13,3 13,6 18,7 19,1 ,5 СП 4 ,2 СП 4 21,8 21,4
Таблиця 3
Рівні сформованості показників змістово-орієнтаційної мобільності учнів старшого шкільного віку (у %)
№ п/п Показники змістово-орієнтаційної мобільності Рівні
Високий Достатній Середній Низький
ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ
1. Розуміння сутності й значущості фізичного вдосконалення 16,6 17,0 19,3 18,8 43,4 44,0 20,7 20,2
2. Наявність практичного досвіду 15,7 15,8 20,8 20,5 41,1 40,7 22,4 23,0
3. Впевненість у власних силах 15,1 14,7 18,9 19,2 46,4 46,7 19,6 19,4
4. Вольові якості 16,2 16,9 20,6 20,3 41,3 41,5 21,9 22,1
5. Загалом за всіма показниками 15,9 15,6 19,6 19,4 43,5 43,9 21,0 21,1
Експериментальна група Контрольна група
43,9%
□ високий
□ достатній п середній п низький
21,1%
Рис. 3. Рівні сформованості змістово-орієнтаційної мобільності учнів старших класів (у %)
43,5%
руховими навичками, мають досить високу фізичну підготовленість. Вихованці цієї групи демонструють відносно високу ступінь сформованості вольових якостей. У процесі рухової діяльності такі учні проявляють самостійність, рішучість і творчу ініціативу у виборі способів дій.
Дії учнів цієї групи відрізняються сміливістю (відсутністю побоювань за можливі невдалі прийоми), а також своєчасним і адекватним прийняттям рішення про спосіб дії в ситуаціях, які постійно змінюються. Особливо яскраво це проявляється на уроках фізичної культури у процесі змагально-ігрової діяльності.
Як правило діяльність учнів цієї групи націлена на досягнення кінцевого результату на творчий і активний пошук найбільш раціонального виконання рухових завдань.
До другої групи учнів, які демонструють достатній рівень сформованості змістово-орієнтаційної мобільності, ми віднесли тих що мають достатні знання, розуміють сутність і значущість фізичного вдосконалення. Такі учні мають практичний досвід систематичних занять в спортивних секціях один рік і більше, володіють елементарними руховими навиками виконання загально розвиваючих фізичних вправ, а також деяких спеціальних ігрових, гімнастичних, легкоатлетичних вправ. В зв’язку з цим учням другої групи властива достатня впевненість у власних силах, у процесі навчально-фізкультурної діяльності вони проявляють достатню рішучість, самостійність, сміливість і ініціативність.
Третю групу складають учні, у яких ми констатуємо середній рівень сформованості змістово-
орієнтаційної мобільності. Ці учні усвідомлюють необхідність і важливість занять фізичними вправами, розуміють сутність і значущість фізичного вдосконалення. Учні цієї групи мають деякий практичний досвід занять окремими видами фізичних вправ, володіють руховими навиками виконання елементарних фізичних вправ, мають середній рівень фізичної підготовленості. Як наслідок впевненість у власних силах у таких учнів сформована недостатньо і проявляється тільки у процесі виконання окремих фізичних вправ і завдань. Вихованці мають недостатній ступінь сформованості вольових якостей, тому їх дії у процесі навчально-фізкультурної діяльності не завжди активні, не відрізняються творчою ініціативою, своєчасним і адекватним реагуванням на зміни ігрових ситуацій, на дії партнерів та суперників. Самостійні й рішучі дії спостерігаються тільки у процесі виконання окремих фізичних вправ і завдань, які вже добре засвоєні.
Учні з низьким рівнем сформованості змістово-орієнтаційної мобільності мають недостатні знання з навчального предмету фізична культура. Ці знання позбавлені системності, не мотивуються внутрішньою потребою, рідко знаходять вияв у їх поведінці. Як правило учні з низьким рівнем сформованості змістово-орієнтаційної мобільності не мають достатнього практичного досвіду занять фізичними вправами, не володіють руховими навичками (наприклад, ведення м’яча в баскетболі), не мають достатнього рівня фізичної підготовленості. Все це обумовлює невпевненість у власних силах, побоювання осуду однокласників за можливі невдалі прийоми і дії, нездатність діяти
самостійно, проявляти ініціативу і рішучість.
Учні цієї групи характеризуються байдужістю, нездатністю до активного творчого пошуку раціональних способів рішення рухових завдань.
Висновки.
1. Результати проведеного дослідження дали змогу умовно виділити чотири групи учнів загальноосвітньої школи, які мають різний рівень сформованості змістово-орієнтаційної мобільності як аналітико-програмуючої складової довільного управління поведінкою і діяльністю.
В учнів молодших класів і у підлітків першу групу, яка характеризується високим рівнем сформованості змістово-орієнтаційної мобільності склали від 11,5 % до 13,3 % респондентів ЕГ і 13,6 % КГ. В другу групу з достатнім рівнем віднесено приблизно 19,0 % учнів ЕГ і 19,7 % КГ. В третій групі з середнім рівнем відповідно від 43,5 % до 46,4 %респондентів. В групі з низьким рівнем прояву змістово-орієнтаційної мобільності кількість учнів зафіксовано в межах від 22,0 %-23,0 %.
У старшокласників це співвідношення помітно змінюється, але на нашу думку, це не має великого практичного і методичного значення.
2. Відсоткове співвідношення кількісного складу умовних груп з високим, достатнім, середнім і низьким рівнями показників змістово-оріентаційної мобільності в учнів молодших класів, у підлітків і у старшокласників з віком змінюється не суттєво. Це дає підстави вважати, що навчально-фізкультурна діяльність в загальноосвітній школі не має суттєвого впливу на формування в учнів показників змістово-орієнтаційної мобільності як аналітико-програмуючої складової довільного управління руховою діяльністю. Все це свідчить про низьку ефективність процесу фізичного виховання в загальноосвітній школі.
Одержані нами результати дослідження свідчать про те, що рівень сформованості змістово-орієнтаційної мобільності більшою мірою залежить від готовності учнів до конкретної діяльності. Тому можна стверджувати, що основним чинником, який обумовлює і забезпечує формування основних складових змістово-орієнтаційної мобільності, є сама діяльність.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми готовності людини до довільного управління поведінкою і руховою діяльністю. Перспективним, на наш погляд, є обґрунтування і розробка сучасних методичних підходів до формування в учнів загальноосвітньої школи всього комплексу показників, які визначають рівень сформованості особистісної мобільності як здатності до довільного управління поведінкою і руховою діяльністю.
Література:
1. Артюшенко А. Особистісна мобільність як довільне управління поведінкою і діяльністю / А. Артюшенко //Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту.
- 2010. - № 5. - С. 6-9.
2. Артюшенко А.О. Особистісна мобільність як дяк складова професійно-педагогічної компетентності майбутніх вчителів фізичної культури / А.О. Артюшенко //Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. - 2010. - № 9 (196). - С. 146-15З.
3. Виготский Л. Педагогическая психология / Л. Виготский. - М.: Педагогіка, 1991. - 480 с.
4. Запорожець А. Избранные психологические труды / А.В. Запорожец //Развитие произвольных движений. - М.: Педагогика, 1986. - 296 с.
5. Ильин Е. Психология воли / Е. Ильин. - СПб.: Питер, 2000. -288 с.
6. Леонтьев А. Деятельность. Сознание. Личность / А. Леонтьев.
- М., 1977. - 18З с.
7. Пуни А.Ц. Проблема произвольной (психической) регуляции двигательной деятельности в спорте / А.Ц. Пуни //Теория и практика физической культуры. - 1966. - № 1. - С. 21-29.
Надійшла до редакції 18.02.2011 р. Артюшенко Андрей Александрович kudo-cherkasy@ukr.net
