CC BY
24
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.248:616.21:613.1 DOI: 10.22141/2224-0551.13.5.2018.141561
Кожина О.С.
Харювський нацюнальний медичний унверситет, м. Харюв, Укра/на
Вплив еколопчних факторiв на манiфестацiю респiраторних захворювань
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(5):467-471. doi: 10.22141/2224-0551.13.5.2018.141561
Резюме. Вперше в Украш в Харшвському регюш в 2015—2017роках виконано IV фазу Мiжнародноi програми ISAAC. Булю роздано 6330 анкет; у програмi взяли участь 6146 (97 %) школярiв. Рестраторт скарги виявлет у 12,8%: серед дтей 6—7 ротв — 13,2 %, 13—14 ротв — 12,4 %. Для выявления динамки поширення рестраторних симптомiв проведено порiвняння з даними Iфази ISAAC (Огнев В.А., 1998) — за останн 19ротв поширешсть рестраторних симптомiв знизилася у 1,6раза серед дтей молодшого шкльного вку, у 2рази — в тдлтковому вщ. До^дження проведено в 8районах ХартвськоИ областi (Лозiвському, Куп'янському, Вовчанському, Богодухiвському, Сахновщанському, Барвттвському, Дер-гачiвському, Нововодолазькому), що вiдрiзняються екологiчними характеристиками середовища. В еко-логiчно забруднених районах вище поширешсть wheezing у 1,4раза, симптомiв астми фiзичного напру-ження — у 1,9раза та у 3,4раза частше вiдзначаються тяжк напади задишки, що порушують тчний сон. До^дження спрямовано на удосконалення профлактики бронхiальноi астми в дитячш популящ Хартвсьmi областi.
Ключовi слова: дти, бронхiальна астма, поширешсть, Хартвська область, ISAAC, екологiя
Вступ
Бронхiальна астма (БА) — захворювання, вщ якого страждае в наш час понад 235 млн oci6 [1]. Незважаючи на багаторiчну юторш вивчення астми, вона залишаеться найпоширешшою хрошч-ною хворобою в дитячш популяцп у рiзних крашах свгту, i частота захворюваност збГльшуеться що-року [2]. На поширешсть БА не впливае рiвень доходу краши, але невчасна дiагностика обумовлюе перебГг хвороби й яюсть життя пащенпв [3]. Акту-альним сьогодш залишаеться не тГльки контроль хвороби, але i визначення патогенетичних зв'язюв, тригерних факторiв для оргашзацп профГлактич-них заходiв.
М1жнародна програма International Study of Asthma and Allergy in Childhood (ISAAC) була створена за рекомендац1ями Всесвггаьо! оргашзацп охо-рони здоров'я для визначення поширеносп та тяж-кост рестраторних симптомiв БА в дггей у рiзних репонах свггу i порiвняння м1ж собою, вивчення
об'ективних маркерiв алергп, тригерних факторiв (зокрема, екологiчних) i гх зв'язку Гз провщними клшчними симптомами.
В Украгш м1жнародна програма ISAAC проводиться з 1997 р. на базГ Харювського нацюнально-го медичного ушверситету (координатор — проф. Огнев В.А.). Визначено поширешсть i тяжысть алер-пчних захворювань, гх динамжу через п'ять роюв.
Створено дослщш центри в 105 крашах свгту, опитано близько 2 млн дггей за стандартизованою методикою, проаналГзовано зв'язки тяжкост астми з факторами ризику, одними з яких були еколопчш [4]. Дослщження ISAAC не виявило прямо! залеж-ност м1ж поширешстю БА i показниками забруд-нення навколишнього середовища в рГзних крашах свгту. Експерти вказують лише на зв'язок м1ж за-гостренням симптомГв астми та забрудненням по-вгтря [5].
З шшого боку, в наукових працях вказуеться на вплив несприятливих еколопчних факторГв на
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Кожина Ольга Сергивна, кафедра пропедевтики педетри № 2, Харшський нац1ональний медичний ун1верситет, пр. Науки, 4, м. Харш, 61022, УкраТна; e-mail: olga_k_med@ukr.net; контактний тел.: +38(050)2302116.
For correspondence: Olga Kozhyna, Department of Propaedeutics of Pediatrics 2, Kharkiv National Medical University, Nauky ave., 4, Kharkiv, 61022, Ukraine; e-mail: olga_k_med@ukr.net; phone: +38(050)2302116.
формування астми (Braun-Fahrlander et al., 1997; Огнев В.А., 2015).
Мета дослвдження: удосконалення профiлактики БА в дитячш популяцГi Харювсько! областi шляхом щентифшацц впливу екологiчних факторiв на по-ширенiсть i nepe6ir хвороби.
Завдання:
1. Визначити сучасну поширенiсть рестратор-них симптомiв у дiтей рiзних районiв Харювсько! областi.
2. Проан^зувати динамiку симптоматичних проявiв БА у дггей Харкiвського регiону з 1998 р.
3. Ощнити вплив еколопчних факторiв на частоту рестраторних скарг у дiтей, якi мешкають у пев-них районах Харювсько! областi.
Матерiали та методи
Для отримання вiрогiдних результатiв щодо по-ширеностi БА серед дiтей Харювсько! областi, з ура-хуванням кшькосп дитячого населения i пошире-носп астми, визначено обсяг вибiрки за формулою Ю.П. Лисицина (1987) [6].
Шсля отримання дозволу вiд офщшного пред-ставника оргашзацп Global Asthma Network, у рамках яко! виконуеться мжнародна програма ISAAC, були роздаш стандартизованi анкети для дiтей вжом 6—7 i 13—14 рок1в. Учш та ЗСх батьки при заповненш анкети повинн1 були вказати пас-портн1 данi, в1дпов1сти на 8 запитань «закритого» типу про рестраторш скарги. Дослiдження проведено у 8 районах Харювсько! областi (Лоз1в-ському, Куп'янському, Вовчанському, Богоду-х!вському, Сахновщанському, Барвiнкiвському, Дергачiвському, Нововодолазькому), що в1др1з-няються екологiчними характеристиками середо-вища.
Для визначення динамжи поширеностi рестраторних симптом!в БА у дггей Харювсько! областi проведено порГвняння з результатами I фази досль дження ISAAC, проведеного в 1998—1999 рр. проф. В.А. Огневим.
З метою вивчення впливу екологiчних факторiв на формування рестраторних захворювань пор1в-няно поширенiсть i тяжк1сть респiраторних скарг в умовно чистих i забруднених районах область Iнформацiю про еколопчний стан районiв облас-т1 було взято з репонально! доповщ Департаменту екологп та природних ресурав Харювсько! облас-но! державно! адмшютрацп (кер!вник авторського колективу — директор А.О. Тимчук) «Про стан на-вколишнього природного середовища в Харкiвськiй обласп у 2016 роц1».
Дослiджения проведено вщповщно до прав лю-дини, зпдно з чинним в Украш законодавством, вiдповiдае мiжиародним етичним вимогам, не пору-шуе етичних норм у наущ та стандартiв проведення бiомедичних дослiджень.
Отриманi данi збер^алися в базi даних SQlite/ MySql, пщрахунок проводився методом варiацiйноl статистики.
Результати та обговорення
Протягом 2016/2017 навчального року за допо-могою стандартизованих анкет ISAAC було опитано вибiрковим методом 6330 учнгв у школах районгв Харкгвсько! областi. Вiдмовилися брати участь у до-слiдженнi 184 школярi i !х батьки, що становило 3 % анкетованих.
Серед опитаних 6146 дггей Харкгвсько! облас-тг рестраторш скарги виявленг у 792 школяргв, що доргвнювало 12,8 %; у вгковгй групг 6—7 рокгв пози-тивнг вгдповщ були у 13,2 % дггей; у груш пщлигав вгком 13—14 рокгв — 12,4 %. Вщповщ на всг 8 питань анкети ISAAC поданг в табл. 1.
Отже, аналгзуючи отриманг данг щодо пошире-ностг симптоматичних проявгв БА у дггей Харкгв-сько! областг за останнг 19 рокгв, ми спостерггаемо зниження всгх показникгв бгльше нгж у 2 рази. Без змгн — тгльки частота нгчних нападгв (питання 4).
Пгсля з'ясування ситуацп щодо поширеностг рестраторних скарг (та 2 динамгки) в середньому по реггону наступним завданням стало поргвняння показникгв по окремих районах областг з метою ви-явлення ргзницг та подальшого дослщження факто-ргв, що вгдповгдають за вщмшносп у поширеностг/ тяжкостг респграторних проявгв у генетично одно-рщнш популяцп, що проживае в однгй клгматичнш зонг. Були вгдгбранг 8 районгв областг, розташова-них з усгх сторгн свгту (пгвдень, швшч, схгд, захгд) вгд Харкова. Для аналгзу застосовано показники, що характеризують поширенгсть та тяжкгсть ура-ження бронхолегенево! системи. Про поширенгсть свгдчать вгдповщ на запитання 1, 2, 7 г 8; про тяж-кгсть — 3, 4 г 5. Запитання щодо дгагностики БА (6) найбгльш характеризуе ргвень г якгсть медично! до-помоги. Проаналгзовано поширенгсть респгратор-них скарг (середнг значення для дгтей вгком 6—7 та 13—14 рокгв) у ргзних районах Харкгвсько! облас-тг на пгдставг аналгзу вгдповгдей на запитання 1 як найбгльш характерного для клгнгчних проявгв астми та такого, що отримало найбгльшу кглькгсть вгдпо-вгдей. Результати подано на рис. 1.
Стосовно тяжкостг респграторних проявгв вгдмг-чено незначну кшьюсть дггей, що мають дуже тяжкг напади БА: так, порушення сну нападом wheezing частгше, нгж 1 раз на тиждень, мають лише 11 па-цгентгв; порушення мовлення внаслгдок нападу БА вгдзначають лише 18 хворих, що робить неможли-вим вгроггдний статистичний аналгз вгдмгнностей тяжкостг по районах областг за даними показника-ми. Опосередковано про тяжкгсть респграторних захворювань свгдчить наявшсть нгчних нападгв, що порушують сон (запитання 4) — таких хворих було 80, що дало можливгсть оцгнити розподгл дгтей гз тяжкими респграторними симптомами по районах областг (рис. 2).
За допомогою аналгзу поширеностг та тяжко-стг рестраторних скарг виявлено суттевг коливан-ня показникгв (у 2,5 раза) мгж районами, що було пгдставою для пошуку патогенетичних, тригерних факторгв БА. Зважаючи на генетичну одноргднгсть
Рисунок 1. Поширенсть wheezing в анамнез'1 у дтей р1зних район1в Харювсько/ облает
Рисунок 2. Клькеть дтей ¡з тяжкими нчними нападами wheezing по районах Харк'1всько'1 облаетi
Таблиця 1. Результати анкетування дтей ХарювськоУ облает за програмою ISAAC
(респiраторнi симптоми)
Питання про характер дихання дитини 6-7 poKiB 13-14 poKiB
2017 р. (n = 3421) 1998 р. (n = 3000) 2017 p. (n = 2725) 1998 p. (n = 3968)
1. Спостер^алося у Вас коли-небудь свистяче або хрипляче дихання в минулому? 10,3 % (352/3421) 16,9 % (508/3000) 9,1 % (249/2725) 19,5 % (774/3968)
2. Спостер^алося у Вас свистяче або хрипляче дихання протягом останшх 12 мюя^в? 4,5 % (154/3421) 8,8 % (264/3000) 3,3 % (91/2725) 10,6 % (420/3968)
3. Сшльки нападiв такого дихання у Вас було протягом останшх 12 мюя^в? 1 напад 2,0 % (69/3421) 1,6 % (44/2725)
вщ 2 до 3 1,7 % (60/3421) 1,2 % (33/2725)
вщ 4 до 12 0,4 % (14/3421) 1,4 % (43/3000) 0,3 % (9/2725) 1,5 % (60/3968)
понад 12 0,1 % (4/3421) 0
4. Сшльки разiв (у середньому) у Вас переривався сон на-падом свистячого або хриплячого дихання протягом останшх 12 мюяшв? жодного разу 2,9 % (100/3421) 1,9 % (52/2725)
рщше 1 разу на тиж-день 1,1 % (38/3421) 1,1 % (33/3000) 1,1 % (31/2725) 1,0 % (38/3968)
1 раз на тиждень або частше 0,2 % (8/3421) 0,1 % (3/2725)
5. Чи був у Вас насттьки тяжкий напад свистячого або хриплячого дихання протягом 12 мюяшв, що ускладнювалось мовлення до вимо-ви ттьки 1-2 шв мiж вдихами? 0,3 % (11/3421) 1,2 % (37/3000) 0,2 % (7/2725) 2,1 % (82/3968)
6. Чи була у Вас коли-небудь астма? 0,3 % (11/3421) 2,9 % (87/3000) 0,7 % (19/2725) 4,0 % (158/3968)
7. Помiчалися у Вас свист або хрип у грудях пщ час або шсля фiзичного навантаження протягом останшх 12 мюя^в? 1,3 % (45/3421) 4,7 % (141/3000) 2,9 % (79/2725) 18,2 % (722/3968)
8. Чи був у Вас за останш 12 мюя^в сухий кашель вночi (не пов'язаний iз застудою або запальними захворюваннями)? 5,5 % (190/3421) 11,2 % (335/3000) 4,7 % (130/2725) 16,3 % (646/3968)
Таблиця 2. Еколопчна характеристика районiв ХарювськоУ облает [9]
Район Вщсоток проб атмосферного повггря з перевищенням нормативiв Вщсоток проб i3 перевищенням нормативiв питно! води центрального водопостачання
Лозiвський 7,4 33,6
Куп'янський 7,3 13,0
Вовчанський 1,6 8,5
Богодухiвський 0,6 26,4
Сахновщанський 9,8 46,2
Барвшшвський 7,2 4,0
Дергачiвський 1,0 13,6
Нововодолазький Норма 1,9
11,3
P < 0,05
8,2
5,7
P < 0,05 4,7
P < 0,05 1,7 2,7 -1 1,4 1
0,5 Пи ■
Wheezing
Тяжк напади Задишка Сухий кашель
wheezing, при фiзичному BH04i
що порушували навантаженнi нiчний сон
□ Екологiчно забруднеш райони ■Екологiчно чистi райони
Рисунок 3. Поширенсть респ1раторних скарг у районах Харювсько/ област залежно вд еколог'много стану навколишнього середовища
популяци, що дослщжувалася, та схож1 ктматичш умови, запропоновано ппотезу щодо впливу еколо-гiчних факгорiв на формування рестраторно! патологи. Пiдсгавою для створення гiпогези стали як лггературш данi про вплив екологiчних факторiв на формування БА [7, 8], так i наявнiсть вiдмiнностей в еколопчних характеристиках районiв Харювсько! область 1нформацго щодо стану навколишнього середовища райошв Харювсько! областi подано в табл. 2.
З огляду на отримаш данi щодо екологiчних факторiв видглено екологiчно забрудненi райони, на територи яких вiдзначаeться перевищення норм концентраций токсичних речовин у повгщ та питнiй водi у кглька разiв. До них належать Сахновщан-ський, Лозiвський i Куп'янський райони, до умовно чистих районiв — Нововодолазький i Вовчанський. Богодухiвський, Барвшювський i Дергачiвський райони характеризуються середшми показника-ми забруднення середовища. Отже, для виявлення впливу екологiчних факторiв були проаналiзованi показники поширеностi та тяжкосп респiраторних скарг у еколопчно забруднених та умовно чистих районах — середш показники наведено на рис. 3.
Таким чином, статистичний аналiз виявив вплив екологiчних факторiв на формування рестраторно!
патологп в репош: В1дзначен1 в1ропдн1 р1зниц1 як у поширеносп, так i в тяжкосп симптом1в. В еколопчно забруднених районах поширенiсть wheezing вище у 1,4 раза, симптоми астми фiзичного напру-ження — у 1,9 раза та у 3,4 раза часпше вщзначають-ся тяжш напади задишки, що порушують тчний сон.
Висновки
1. Сучасна поширенiсть симптоматичних проя-BiB бронхiально! астми у дггей м. Харкова — 12,8 %: у молодшому шильному ввд — 13,2 %, у шдлггковому Bim — 12,4 %.
2. За остант 19 роив поширетсть респiраторних симптомiв у районах Харювсько! областi знизилась в 1,6 раза у дггей вiком 6—7 роив, у 2 рази — у пщ-лiтковому вщь
3. Доведено вплив еколопчних факторiв (забруднення атмосфери та питно! води) на формування рестраторно! патологи: збшьшення поширеносп респiраторних симптомГв — у 1,4—1,9 раза, тяжкосп задишки — у 3,4 раза.
Конфлжт штереав. Автор заявляе про вщсуттсть конфл^у штереав при тдготовщ дано! статтi.
References
1. World Health Organization. Asthma. Key facts. Available from: http://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/asthma/. Accessed: August 31, 2017.
2. Barnett SBL, Nurmagambetov TA. Costs of asthma in the United States: 2002-2007. J Allergy Clin Immunol. 2011 Jan;127(1):145-52. doi: 10.1016/j.jaci.2010.10.020.
3. Umanets TR. Bronchial asthma and allergic rhinitis: way to optimize the compliance and effectiveness of treatment. Asthma and allergy. 2015;(1):61-64. (in Ukranian).
4. International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC). Available from:http://isaac.auckland.ac.nz/. Accessed: December, 2012.
5. Anderson HR, Butland BK, van Donkelaar A, et al. Satellite-based estimates ofambient air pollution and global variations in childhood asthma prevalence. Environ Health Perspect. 2012 Sep;120(9):1333-9. doi: 10.1289/ehp.1104724.
6. Ognev VA. Epidemiologiia astmy i allergii u detei. Po materialam mezhdunarodnoi programmy po izucheniiu astmy i allergii u detei ISAAC: monografiia [Epidemiology of asthma and allergies in children. Based on materials from the International Program or the
%
Study of Asthma and Allergies in Children ISAAC: monograph]. Kharkiv: Shhedra sadybapljus; 2015. 337p. (inRussian).
7. Asher MI, Stewart AW, Mallol J, et al. Which population level environmental factors are associated with asthma, rhinoconjunctivitis and eczema? Review of the ecological analyses of ISAAC Phase One. Respir Res. 2010 Jan 21:11:8. doi: 10.1186/1465-9921-11-8.
8. Baldi I, Tessier JF, Kaufmann F, Jacqmin-Gadda H, Nejjari C, Salamon R. Prevalence of asthma and mean levels of air pollution: results from the French PAARC survey. Pollution Atomosphérique et Affections Respiratoires Chroniques. Eur Respir J. 1999 Jul;14(1):132-8.
9. Tymchuk AO, Kapusnyk IV, Strebkova AJu, et al, authors: Myhajlychenko TO, editor. Report on the state of the environment in the Kharkiv region in 2016. Kharkiv: 2017. 22-41 pp. (in Ukrainian).
10. Braun-Fahrländer C, Vuille JC, Sennhauser FH, et al. Respiratory health and long-term exposure to air pollutants in Swiss schoolchildren. SCARPOL Team. Swiss Study on Childhood Allergy and Respiratory Symptoms with Respect to Air Pollution, Climate and Pollen. Am J Respir Crit Care Med. 1997 Mar;155(3):1042-9. doi: 10.1164/ ajrccm.155.3.9116984.
11. Favarato G, Anderson HR, Atkinson R, Fuller G, Mills I, Walton H. Traffic-related pollution and asthma prevalence in children. Quantification of associations with nitrogen dioxide. Air Qual Atmos Health. 2014;7(4):459-466. doi: 10.1007/s11869-014-0265-8.
12. Shima M, Nitta Y, Ando M, Adachi M. Effects of air pollution on the prevalence and incidence of asthma in children. Arch Environ Health. 2002Nov-Dec;57(6):529-35. doi: 10.1080/00039890209602084.
13. Pearce N, Ad-Khaled N, Beasley R, et al. Worldwide trends in the prevalence of asthma symptoms: phase III of the International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC). Thorax. 2007 Sep;62(9):758-66. doi: 10.1136/thx.2006.070169.
14. Anderson HR, Ruggles R, Pandey KD, et al. Ambient particulate pollution and the world-wide prevalence of asthma, rhinoconjunctivitis and eczema in children: Phase One of the International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC). Occup Environ Med. 2010 May;67(5):293-300. doi: 101136/oem.2009.048785.
OTpuMaHO 20.06.2018 ■
Кожина О.С.
Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина
Влияние экологических факторов на манифестацию респираторных заболеваний
Резюме. Впервые в Украине в Харьковском регионе в 2015—2017 годах выполнена IV фаза Международной программы ISAAC. Роздано 6330 анкет; приняло участие в программе 6146 (97 %) школьников. Респираторные жалобы обнаружены у 12,8 %: среди детей в возрасте 6—7 лет — 13,2 %, 13—14 лет — 12,4 %. Для выявления динамики распространенности респираторных симптомов проведено сравнение с данными I фазы ISAAC (Огнев В.А., 1998) — за последние 19 лет распространенность респираторных симптомов снизилась в 1,6 раза среди детей младшего школьного возраста, в 2 раза — в подростковом возрасте. Исследование проведено в 8 районах Харьковской обла-
сти (Лозовском, Купянском, Волчанском, Богодухов-ском, Сахновщанском, Барвенковском, Дергачевском, Нововодолажском), отличающихся экологическими характеристиками среды. В экологически загрязненных районах выше распространенность wheezing в 1,4 раза, симптомов астмы физического напряжения — в 1,9 раза и в 3,4 раза чаще отмечаются тяжелые приступы одышки, нарушающие ночной сон. Исследование направлено на усовершенствование профилактики бронхиальной астмы в детской популяции Харьковской области. Ключевые слова: дети; бронхиальная астма; распространенность; Харьковская область; ISAAC; экология
O.S. Kozhyna
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
Effect of ecological factors on manifestation of respiratory diseases
Abstract. For the first time in Ukraine, phase IV of the International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC) program was realized in Kharkiv region in 2015—2017. 6,330 questionnaires were distributed. 6,146 (97 %) schoolchildren took part in the program. 12.8 % of them had respiratory complaints: 13.2 % of children aged 6 to 7 years, 12.4 % — 13 to 14 years old. These results were compared with the data from ISAAC phase I (V.A. Ognev, 1998) to determine the dynamics of respiratory symptoms prevalence: over the last 19 years, the prevalence of respiratory symptoms has decreased by 1.6 times in children of primary school age and by 2 times — in adolescence. The study was conducted in 8 districts of Kharkiv region
(Lozivskyi, Kupianskyi, Vovchanskyi, Bohodukhivskyi, Sakh-novshchynskyi, Barvinkivskyi, Derhachivskyi, Novovodol-azkyi) which differ by environmental characteristics. In ecologically contaminated areas, the prevalence of wheezing is 1.4 times higher, exercise-induced asthma symptoms — 1.9 times higher and severe dyspnea attacks disturbing night sleep occur 3.4 times more often. The study is intended to improve the bronchial asthma prevention in children population of Kharkiv region.
Keywords: children; bronchial asthma; prevalence; Kharkiv region; International Study of Asthma and Allergies in Childhood; ecology
