CC BY
34
K^fvlребёнка
¡нфекцп в д1тей / Infections in Children
УДК 616.233-007.272-06:616.988.7:616.2-022.6-053.2 РУАЕНКО С.М, ОБЕРТИНСЬКА О.В., БОЙКО Ю.О., ОХОТН1КОВА О.М, ДЗЮБЛИК 1.В. Нацюнальна медична академм п'слядипломно! осв'пи ¡мен П.Л. Шупика, м. Ки!в
НОВ1 РЕСтРАТОРЫ В1РУСИ У ДПЕЙ МОЛОДШОГО Вку 3 БРОНХООБСТРУКТИВНИМ СИНДРОМОМ
Резюме. Метою нашого доЫдження була ¡дентифжащя нових рестраторних в1руав у дтей ранньо-го вшу з бронхообструктивним синдромом (обструктивний бронхт ; загострення бронх1ально'( астми). Обстежено 28 дтей вжом вгд 5 мюящв до 6 ротв. Середтй вж пащент1в становив 33,7 мюяця (95% С124,5—43,0). В1руси були ¡дентифжоват в 75 % хворих. У39,3 % було выявлено бокав1рус. Метапнев-мов1рус виявлено у 10,7 % хворих. Загострення бронх1ально'( астми у 2,3 раза частше асоцтвалося з бокав1русною тфекщею пор1вняно з хворими на обструктивний бронхт (RR = 2,3 (95% С10,9—6,2)). Тривалсть бронхообструктивного синдрому у дтей ¡з бронх1альною астмою була в1рог1дно биьшою (р < 0,0001), тж у дтей з обструктивним бронхтом, — 5,3 дня (95% С1 4,1—6,4) проти 2,7 дня (95% С1 2,3—3,1). Результати досл1дження тдтверджують значну роль в1русноЧ шфекци та нових рестраторних в1руаву виникнент бронхообструктивного синдрому в дтей. Ключовi слова: дти, бронх1альна астма, в1руси, бокав1рус.
Бронхiальна астма (БА) залишаеться одним i3 найпоширешших хрошчних захворювань оргашв дихання у дГтей i е актуальною проблемою педГа-трГ! та клшГчно! медицини в цглому.
У бгльшост кра!н свггу спостерГгаеться зрос-тання поширеносп, захворюваност та смерт-ност вщ ще! тяжко! недуги у всГх вжових групах. В останш роки виникнення та загострення БА пов'язують 3i складною взаемодiею генетично! схильност та зовшшшх факторiв. Особливе зна-чення у виникненш загострень та розвитку БА првддляеться рестраторним вiрусам [16].
Ниш описано близько 200 рестраторних вь русГв, здатних викликати захворювання оргашв дихання у людини. За даними ж сучасних до-слщжень [5, 15], до 85 % у ах загострень БА та епiзодiв wheezing у дггей етiологiчно пов'язанi з респiраторними вiрусами. Вони не тiльки ви-кликють загострення БА, але й значно усклад-нюють та пролонгують його переби. У хворих на БА iз симптомами гостро! ресшраторно! шфекци (ГРВ1) спостерiгаються бiльш вираженi порушен-ня вентиляцшно! функцГ! легень та лабораторних ознак запально! реакцГ! [1]. Так, у дослщженш G. Ciprandi [6], у яке було включено 117 дггей вь ком 4,02 ± 1,00 року, було продемонстровано, що епiзоди ГРВ1 були частшими й тяжчими у дiтей з алерпею порГвняно з дГтьми без алерпчно! патоло-гГ!. Тривалiсть лГкування дiтей з алергiчними про-
явами становила 8,92 дня порГвняно з 4,85 дня у дь тей групи порГвняння. З шшого боку, ресшраторш вГруси — не тгльки тригери загострення БА, але i важливий фактор формування пперреактивносп бронхГв (ГРБ) незалежно вГд наявност спадково! схильност до алергГ!. ГРБ може зберГгатися шсля перенесено! ГРВ1 протягом 3—11 тижшв [2, 18].
До основних вГрусГв, що провокують загострення БА, належать рестраторно-синципаль-ний вГрус (РС-вГрус), риновГруси, вГруси грипу та парагрипу, ресшраторш аденовГруси та коронавь руси [3].
За даними дослщжень [1, 9], у дггей молодшого вжу ресшраторш шфекци, викликаш РС-вГрусом, е найбгльш частою причиною появи свистя-чих хришв, i вш виявляеться у 40—70 % випадюв wheezing. При цьому вони бгльше розглядаються як фактор, що шдвищуе ризик формування БА. Велике проспективне дослщження [14] показало, що РС-вГрусний бронхюли" е найвагомшим фактором ризику розвитку не тгльки астми, але й ато-пГ! взагалГ у дгтей вжом до 3 роюв.
Значна роль у загостренш БА належить риновь русам. За даними дослвджень [1, 13, 18], вш вияв-
© Руденко С.М., Обертинська О.В., Бойко Ю.О.,
Охотшкова О.М., Дзюблик 1.В., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
ляеться у 45—80 % випадкгв загострень БА у дггей вгком старше 2 рокгв. У дослгдженш S. Kling [13] pинoвipуси було виявлено у 82 % дггей вгком 4—12 рокгв, якг надгйшли у вгддглення реашмацп з тяжким загосгренням БА.
Вгруси грипу, парагрипу га аденовгруси, за даними дослгджень [10], виявлялися у 7—8 % ви-падкгв бронхообструктивного синдрому (БОС) у дггей. Вгруси парагрипу часто виявляють одночас-но з вгрусом грипу А та аденовгрусами, що сприяе бгльш тяжкому перебггу ГРВ1 [7].
Розширення спектра рестраторних вгрусгв за рахунок нових коронавгрусгв людини (NL63 та HKU-1), метапневмовгрусу та бокавгрусу I типу, що були гдентифгкованг молекулярно-генетич-ними методами у 2001—2006 роках, сприяло про-веденню велико! кглькостг дослгджень, що де-монструють здатнгсть цих вгрусгв зумовлювати виникнення БОС.
Коронавгруси людини вгдомг з кгнця 1960-х ро-кгв, коли були виявленг штами 229E та OC43. Було встановлено, що данг вгруси провокують ГРВ1 пе-реважно легкого перебггу, враження нижнгх вгд-дглгв дихально'! системи фгксувалися лише у не-доношених дгтей та дгтей з хронгчною патологгею дихально! системи [17]. Виявлення у 2002 рощ тяжкого гострого рестраторного синдрому (Severe acute respiratory syndrome, SARS), спричиненого коронавгрусом (SARS-коронавгрус), сприяло вгд-новленню гнтересу до збудникгв дано! групи. В подальшому було виявлено два нових коронавг-руси — HKU1 та NL63. За даними дослгджень [10, 11], коронавгрус NL63 виявляли у 1,3—3,81 %, а коронавгрус HKU-1 — у 2,21 % випадкгв wheezing у дгтей. Коронавгрус типу NL63 часто асоцгюеться з розвитком гострого стенозуючого ларинготра-хе!ту, ймовгрнгсть розвитку якого в 6,6 раза вища, н1ж у NL63-негативних дггей [8]. Враховуючи на-явнгсть у 7,3 % випадкгв дебюту БА у виглядг не-справжнього крупу [4], роль коронавгрусно! гн-фекцг! у розвитку БА може бути недооцгненою.
Метапневмовгрус людини вперше був вияв-лений та гдентифгкований методом полгмеразно! ланцюгово! реакцг! (ПЛР) у 2001 рощ у дггей з ура-женням нижнгх дихальних шляхгв у Нгдерландах. Вгн зазвичай уражае дгтей вгком до 5 рокгв, при-чому найтяжче ця шфекщя перебггае у дгтей перших 2 рокгв життя. У дггей гз БОС вгн виявлявся у 6,15-7,8 % випадкгв [10, 11].
Бокавгрус людини вперше гдентифгкований методом ПЛР у дгтей з гнфекцгею верхнгх дихаль-них шляхгв у 2005 рощ в Швещ!. На сьогоднг вг-домо чотири типи вгрусу, але лише перший тип пов'язують гз захворюваннями дихально! системи. Бокавгрус I типу найчастгше зустргчаеться у дгтей вгком вгд 1 до 3 рокгв, а частота його виявлення при БОС у дгтей молодшого вгку коливаеться в межах 11,56-13,8 % випадкгв [10, 11].
Остаточна роль нових респграторних вгрусгв у виникненнг БОС продовжуе з'ясовуватися. До-
слгджень щодо виявлення метапневмовгрусу, бо-кавгрусу I типу, коронавгрусгв NL63 та HKU1 у дг-тей молодшого вгку з БОС на територг! Укра!ни не проводилися.
Метою нашого дослiдження була гдентифгкацгя нових респграторних вгрусгв у дгтей перших 6 ро-кгв життя з бронхообструктивним синдромом.
Матер1али та методи досл1дження
У дослгдження було включено 28 дгтей вгком вгд 5 мгсяцгв до 6 рокгв. Середнгй вгк пацгентгв ста-новив 33,7 мгсяця (95% CI 24,5-43,0). З них хлоп-чикгв — 20 (71,4 %), дгвчаток — 8 (28,6 %). З дга-гнозом БА у дослгдження було включено 12 (43 %) дггей, з повторними етзодами обструктивного бронхгту (ОБ) — 16 (57 %) дгтей. Дгти обстежува-лися та проходили лгкування в стацгонарг НДСЛ «ОХМАТДИТ» протягом 2012 року.
Верифгкацгя дгагнозгв та лгкування дгтей з ОБ та БА проводилися зггдно з вгдповгдними протоколами. Дгагноз БА встановлювався зггдно з «Протоколом дгагностики та лгкування бронхг-ально! астми у дггей» (Наказ № 128 МОЗ Укра!ни вгд 19.03.2007), дгагноз ОБ встановлювався зггдно з «Протоколом надання медично! допомоги дгтям за спецгальнгстю «Дитяча пульмонологгя» (Наказ МОЗ Укра!ни № 18 вгд 13.12.2005).
У всгх хворих проводили загальноклшгчш до-слгдження, що включали: загальний аналгз кровг, загальний аналгз сечг, бюхгмгчний аналгз кровг, ргвень сироваткового загального IgE. Для вияв-лення респграторних вгрусгв проводився забгр бго-матергалу у виглядг мазка з носово! порожнини. Матергал вгдбирали у повнгй вгдповгдностг до ви-мог методичних рекомендацгй «Порядок вгдбору, транспортування та зберггання матергалу для до-слгдження методом полгмеразно! ланцюгово! ре-акщ!» (Наказ № 662 МОЗ Укра!ни вгд 30.07.2013).
Мазки з носа вгдбирали сухим стерильним зондом. Для ПЛР-дослгдження пгсля взяття матергалу робочу частину зонда помгщали в стерильну одно-разову мгкропробгрку з спецгальним транспорт-ним середовищем для запобггання гнактивацг! вгрусгв. Кгнчик зонда вгдламували або вгдргзали з розрахунку можливостг щгльно закрити кришку пробгрки. Пробгрку з транспортним середовищем та частиною зонда помгщали в холодильну камеру при 15-18 °С. Надалг матергал для дослгдження транспортували у контейнерах гз холодоагентом до вгрусологгчно! лабораторг! кафедри вгрусологг! Нацгонально! медично! академг! пгслядипломно! освгти гм. П.Л. Шупика МОЗ Укра!ни. Виявлення та гдентифгкацгю респграторних вгрусгв здгйсню-вали за допомогою методу мультиплексно! ПЛР у реальному часг. Застосовували набгр реагентгв для виявлення збудникгв ГРВ1 людини: РНК респгра-торно-синцитгального вгрусу (human Respiratory Syncytial virus — hRSv), метапневмовгрусу (human Metapneumovirus — hMpv), вгрусгв парагрипу 1, 2, 3, 4-го типгв (human Parainfluenza virus — hPiv-
1—4), коронавГрусГв (human Coronavirus — hCov), риновiрyсiв (human Rhinovirus — hRv), ДНК аде-HOBipyciB групи В, С i Е (human Adenovirus B, C, E — hAv), 6oKaBipycy (human Bocavirus — hBov) у клiнiчномy матерiалi методом ПЛР i3 пбридиза-цiйно-флyоресцентною детекцieю «АмплиСенс ОРВИ. Скрин-FL» (Росшська Федерацiя). Амп-лiфiкацiю здiйснювали на Rotor G 6000 Corbett Research (Австралiя).
Результати та ïx обговорення
За даними молекyлярно-генетичного досль дження респiраторнi вiрyси в клiнiчномy матерь алi 6ули iдентифiкованi y 21 (75 %) дитини з БОС. Cтрyктyра збудниюв ГРВ1 y дггей з ОБ та БА наведена на рис. 1.
Найчастше у дггей i3 БОС виявлявся бокавГрус I типу (39,3 %). Другим за частотою щентифжа-цп був метапневмовiрyс, який було визначено у 10,7 % дггей. РиновГруси та РС-вГрус були виявле-ш в 7,1 % дггей кожен. У 3,6 % випадюв щентифь ковано вГруси парагрипу 1-го i 3-го титв, у 3,6 % випадюв зафжсовано кошфекщю (метапневмовь русу i вГрусу парагрипу 1-го типу).
При розподЫ частоти щентифжацИ рестра-торних вГруав щодо вГку (рис. 2) було виявлено 80—85,7 % позитивних проб у дггей вжом понад 1 рж, тодГ як у хворих вжом до 1 року кглькють позитивних проб на наявшсть збудниюв ГРВ1 стано-вила 50 %, але статистично значуще показники не ввдрГзнялися (р > 0,05).
Рисунок 1. Структура ГРВ1 у д'ией з ОБ та БА
85,70
---♦ 80
50
Дiти 0-1 року (n = 6) Дiти 1-3 poKiB (n = 7) Дiти 3-6 poKiB (n = 15)
Рестраторш вГруси вдентифжувалися цгло-рГчно. У матерГалГ, що ввдбирався навесш 2012 року, вГруси були виявлеш у 100 % випадюв, влГт-ку — у 86 %, восени вГруси були вдентифжоваш у 75 % дггей, тодГ як зимою — лише у 40 % випадюв (рис. 3).
При дослвдженш частоти виявлення рестраторних вГрусГв залежно вщ дГагнозу було отримано таю даш (табл. 1). У дггей обох груп щентифжа-цГя вГрусГв становила 75 %. Як у дггей з ОБ, так i у дггей Гз загостренням БА найчастше виявлявся бокавГрус I типу. У пащенпв з ОБ бокавГрус ви-являли у 25 % випадюв, тодГ як у дггей Гз БА — у 58,4 % випадюв. Частота виявлення бокавГруав вГропдно значимо не вщрГзнялась м1ж дпъми з ОБ та БА (р > 0,05), але клшГчно значущу ввдмштсть все ж було встановлено.
Ввдносний ризик (Relative Risk, RR) RR = 2,3 (95% С1 0,9—6,2), тобто загострення БА у дггей у 2,3 раза частше були пов'язаш з бокавГрусною ш-фекщею порГвняно з хворими на ОБ.
Також у дГтей Гз загостренням БА були виявлеш метапневмовГрус та риновГруси у 8,3 % ви-падюв. У дггей з ОБ спектр рестраторних вГрусГв був значно ширшим. МетапневмовГрус, РС-вГрус та вГруси парагрипу щентифжоваш у 12,5 % дггей, риновГрус та кошфекщя були виявлеш у 6,25 % випадюв ОБ.
КлшГчна картина в обох групах суттево не ввд-рГзнялася i включала клшГчш прояви рестратор-но! шфекцп, БОС, явища дихально! недостатностГ рГзного ступеня, помГрш прояви штоксикацшного синдрому. Температура найчастше фжсувалася в межах нормальних показниюв чи на субфебриль-ному рГвнг У загальному аналГзГ кровГ ввдмГчав-ся нормальний рГвень лейкоцитГв чи помГрний лейкоцитоз (9,23 ± 0,68 • 109/л) Гз лГмфоцитозом (58,5 ± 3,4 %). РГвень же загального IgE вГропдно вщрГзнявся. У дггей з ОБ вш становив 59,6 МО/мл (95% С1 14,6-184,3), у дГтей Гз БА — 280,6 МО/мл (95% С1 86,8-474,4) (р < 0,05).
Рисунок 2. Частота (%) виявлення збудникв ГРВ1 у д 'ией залежно вд в!ку
Рисунок 3. Частота виявлення вiрусних агент1в залежно в'щ пори року (2012 рк)
Таблиця 1. Частота виявлення BipyciB у дтей з ОБ i БА
Тип Bipycy Д^и з ОБ (n = 16) Дгги з БА (n = 12)
N % N %
Бокавiрус 4 25 7 58,4
MeTanHeBMOBipyc 2 12,5 1 8,3
РСВ 2 12,5 - -
Риновiрус 1 6,25 1 8,3
Парагрип 2 12,5 - -
Кошфек^я (MeTanHeBMOBipycy i Bipycy парагрипу 1-го типу) 1 6,25 - -
Не виявлено 4 25 3 25
Всього 16 100 12 100
При порГвнянш тривалост обструктивного синдрому було виявлено статистично значимi вщмшносл. Так, у хворих на ОБ вш становив 2,7 дня (95 % С1 2,3—3,1), у той час як у грут дггей i3 загостренням БА — 5,3 дня (95 % С1 4,1—6,4) (р < 0,0001).
Наше дослвдження надае важливу шформащю щодо ролi нових респiраторних вiрусiв у провока-цГг БОС у дггей. Пiдтверджено циркуляцiю нових рестраторних вiрусiв на територИ Украши. Показано проввдне значення метапневмовiрусу та бо-кавiрусу у виникненнi БОС у дГтей перших шести роюв.
Висновки
1. Вперше в Укра1ш проведено iдентифiкацiю нових респiраторних вiрусiв (метапневмовiрусу, бокавiрусу I типу, коронавiрусiв NL63 та HKU1) у дГтей перших шести рокiв життя, хворих на БА та ОБ.
2. Ресшраторш вiруси вщграють важливу роль як тригери БОС i виявлялися у 75 % хворих дггей.
3. Бокавгрус був гдентифгкований у 39,3 % дг-тей. Загострення БА у 2,3 рази частгше асоцгю-валося з бокавгрусом поргвняно з хворими на ОБ RR = 2,3 (95% CI 0,9-6,2).
4. Метапневмовгрус був гдентифгкований у 10,7 % хворих. У 3,6 % випадкгв був виявлений у складг кошфекцп.
5. Роль нових вгрусних збудникгв у розвитку й перебггу БА залишаеться актуальною проблемою i вимагае подальшого вивчення.
Список л1тератури
1. Дзюблик О.Я. Роль eipycie у загострент бронхiальноï астми //Астма та алергiя. — 2011. — № 3. — С. 38-44.
2. Клименко В.А. Вирус-индуцированная бронхиальная астма у детей: состояние проблемы и пути решения // Астма та алергiя. — № 4. — 2011. — С. 50-57.
3. Медична мiкробiологiя, вiрусологiя та iмунологiя: Шдручник для студ. вищ. мед. навч. заклад/ За ред. В.П. Ши-робокова. — Вшниця: Нова книга, 2010. — 952 с.
4. Охотникова Е.Н. Особенности течения и лечения бронхиальной астмы у детей раннего возраста // Современная педиатрия. — 2009. — 2(24). — С. 32-39.
5. Carroll K.N. The Impact of Respiratory Viral Infection on Wheezing Illnesses and Asthma Exacerbations // Immunol Allergy Clin. North Am. - 2008August. - 28(3). - 539-561.
6. Ciprandi G. Allergic children have more numerous and severe respiratory infections than non-allergic children // Pediatr. Allergy Immunol. - 2006. - 17, № 5. - P. 389-391.
7. Hewson C.A. Toll-like receptor 3 is induced by and mediates antiviral activity against rhinovirus infection in human bronchial epithelial cells [Text] / C.A. Hewson, A. Jardine, M.R. Edwards, V. Laza-Stanca, S.L. Johnston // J. Virol. - 2005. - № 79. -P. 273-279.
8. Hoek van der L, Sure K, Ihorst G., Stang A., Pyrc K., Jeb-bink M.F., Petersen G., Forster J., Berkhout B., Uberla K. Croup is associated with the novel coronavirus NL63 // PLoS. Med. -2005. - 2. - e240.
9. James E. Gern. The ABCs of Rhinoviruses, Wheezing, and Asthma// J. Virol. 2010August. - 84(15). - 7418-7426.
10. Jin Y. Newly identified respiratory viruses associated with acute lower respiratory tract infections in children in Lanzou, China, from 2006 to 2009// Clin. Microbiol. Infect. - 2012 Jan. -18(1). - 74-80.
11. Ju-Young Chung, Tae Hee Han, Sang Woo Kim. Detection of viruses identified recently in children with acute wheezing// Journal of Medical Virology. - 2007. - 79(8). - 1238-1243.
12. Kling S., Donninger H., Milliams Z. et al. Persistence of rhinovirus RNA after asthma exacerbation in children // Clin. Exp. Allergy. - 2005. - V. 35 (5). - P. 672-678.
13. Lau S.K. Clinical features and complete genome charac-terizationof a distinct human rhinovirus (HRV) genetic cluster, probablyrepresenting a previously undetected HRV species, HRV-C, associatedwith acute respiratory illness in children [Text] / S.K. Lau, C.C. Yip, H.W. Tsoi [et al.] // J. Clin. Microbiol. -2007. - P. 3655-3664.
14. Miller E.K. New human rhinovirus species and their sig-nificancein asthma exacerbation and airway remodeling [Text] / E.K. Miller//Immunology and allergy clinics of North America. -2010. - Vol. 30, № 4. - P. 541-552.
15. Padmaja Subbarao. Asthma: epidemiology, etiology and risk factors // CMAJ. - 2009, October 27. - 181(9). - E. 181190.
16. Papi A. Reducing agents inhibit rhinovirus-induced up-regulation of the rhinovirus receptor intercellular adhesion molecule-1 (ICAM-1) in respiratory epithelial cells [Text]/A. Papi, N.G. Pa-padopoulos, L.A. Stanciu [et al.]//Faseb. J. - 2002. - Vol. 16. -P. 1934-1936.
17. Principi N., Bosis S., Esposito S. Effects of coronavirus infections in children // Emerg Infect Dis [serial on the Internet]. -2010, Feb. http://wwwnc.cdc.gov/eid/article/16/2/09-0469.htm
18. Xepapadaki P. Duration of postviral airway hyperrespon-siveness inchildren with asthma: effect of atopy // J. Allergy Clin. Immunol. - 2005. - V. 116, № 2. - P. 299-304.
OTpuMaHO 20.01.14 ■
Руденко С.Н., Обертинская О.В., Бойко Ю.А., Охотникова Е.Н., Дзюблик И.В.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев
НОВЫЕ РЕСПИРАТОРНЫЕ ВИРУСЫ У ДЕТЕЙ МЛАДШЕГО
ВОЗРАСТА С БРОНХООБСТРУКТИВНЫМ СИНДРОМОМ
Резюме. Целью нашего исследования была идентификация новых респираторных вирусов у детей раннего возраста с бронхообструктивным синдромом (обструктивный бронхит и обострение бронхиальной астмы). Обследовано 28 детей в возрасте от 5 месяцев до 6 лет. Средний возраст пациентов составил 33,7 месяца (95% С1 24,5—43,0). Вирусы были идентифицированы у 75 % больных. У 39,3 % был обнаружен бокавирус. Метапневмовирус выявлен у 10,7 % больных. Обострение бронхиальной астмы в 2,3 раза чаще ассоциировалось с бокавирусной инфекцией по сравнению с больными обструктивным бронхитом (RR = 2,3 (95% С1 0,9—6,2)). Продолжительность бронхообструк-тивного синдрома у детей с бронхиальной астмой была достоверно больше (р < 0,0001), чем у детей с обструктивным бронхитом, — 5,3 дня (95% С1 4,1—6,4) против 2,7 дня (95% С1 2,3—3,1). Результаты исследования подтверждают значительную роль вирусной инфекции и новых респираторных вирусов в возникновении бронхообструктивного синдрома у детей.
Ключевые слова: дети, бронхиальная астма, вирусы, бо-кавирус.
Rudenko S.M., Obertynska O.V., Boyko Yu.O., Okhotnikova O.M., DzyublikI.V.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
NEW RESPIRATORY VIRUSES IN INFANTS WITH BRONCHOOBSTRUCTIVE SYNDROME
Summary. The objective of our study was to identify new respiratory viruses in infants with bronchoobstructive syndrome (obstructive bronchitis and exacerbation of bronchial asthma). We examined 28 children aged from 5 months to 6 years. The average age of the patients was 33.7 months (95% CI 24.5— 43.0). Viruses have been identified in 75 % of patients. In 39.3 % we found bocavirus. Metapneumovirus was detected in 10.7 % of patients. Exacerbation of bronchial asthma 2.3 times more likely was associated with bocavirus infection compared to patients with obstructive bronchitis (RR = 2.3 (95% CI 0.9-6.2)). Duration of bronchoobstructive syndrome in children with bronchial asthma was significantly higher (p < 0.0001) than in children with obstructive bronchitis — 5.3 days (95% CI 4.16.4) versus 2.7 days (95% CI 2.3-3.1). The findings confirm a significant role of viral infection and new respiratory viruses in causing bronchoobstructive syndrome in children.
Key words: children, bronchial asthma, viruses, bocavirus.
