CC BY
25
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.23-007.272-008.6-036.87:577.161.2:612.017-053.2 DOI: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127067
Больбот Ю.К., Годяцка К.К., Борд)й Т.А.
ДЗ «Днпропетровська медична академя МОЗ Укра/ни», м. Дн!про, Укра/на
PiBeHb забезпеченост вггамЫом D та особливост продукцiT IFN-y i IL-4 у дiтeй раннього вку з повторним бронхообструктивним синдромом
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2018;13(1):59-67. doi: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127067
Резюме. Актуальтсть. Бронхообструктивний синдром (БОС), зокрема його повторний передо у дтей раннього вшу, е актуальною проблемою сучасно'1 педiатрii. Обтяжений алергологiчний анамнез, прояви атопп традицтнорозглядаються як факториризику повторних епiзодiв БОС, ят, однак, присутн не в уах випадках. Останшм часом обговорюеться можлива роль втамту D (VD) у формувант схильностi до повторних епiзодiв БОС з огляду на його протшнфекцтну дт, що забезпечуеться шляхом актива-цп iмунних механiзмiв. Мета: вивчення рiвня забезпеченостi VD i особливостей продукцп ттерферону гамма (INF-y) та iнтерлейкiну-4 (IL-4) у сироватщ кровi в дтей раннього вку з повторними етзодами БОС. Матерiали та методи. Обстежен 120 дтей вком вгд 6мюящв до 3ротв з ^aiшчним дiагнозом «гострий обструктивний бронхт» (J20), як булирозподiленi на двi групи (Iгрупа — 60 дтей з еп^одич-ним БОС, IIгрупа — 60дтей ie повторним БОС). Групу контролю становили 30клЫчно здорових дтей вком вгд 6мхсящв до 3ротв. Уст хворим проводили оцнку анамнестичних даних, у тому числрiвня т-соляцп, ступеня тяжкостi БОС за 12-бальною оцночною шкалою, загальне rnniшчне обстеження, пульс-оксиметрт, розраховували прогностичний тдекс бронхiальноi астми (API). Лабораторт до^дження включали визначення на 2-3-й день захворювання концентрацп 25-гiдроксивiтамiну D (25(OH)D) у сироватщ кровi електрохемлюмщесцентним методом на аналiзаторi Cobas e411 (сершний номер 1041-24, виробник Roche Diagnostics GmbH, Шмеччина), сироваткових концентрацй IFN-y, IL-4 методом iмуно-ферментного аналiзу за допомогою наборiв «1ФА-Бест» (виробник «Вектор-Бест», Росшська Федеращя) та загального кальцю (Са) за загальноприйнятою методикою. При аналiзi отриманих даних використо-вували непараметричн статистичн критерп. Рiзниця мiж показниками, що порiвнювались, вважалась вiрогiдною прир < 0,05. Результати. БЫьшкть пацiентiв ie повторним перебкомзахворювання (56,7%) мали 4 епшоди БОС за останн 12 мсяцв. Аналiз анамнестичних показнишв, у тому чиani алергологiчного анамнезу, не виявив суттевих вiдмiнностей мiж групами (p > 0,05). У 78,3 % пацiентiв II групи був не-гативний API. Тяжкий перебк БОСудвiчi частшерееструвався серед дтей IIгрупи порiвняно з Iгрупою (23,3 i 10,0 % вiдповiдно, х2 = 4,50, р = 0,034). Середтй вмст 25(OH)Dу сироватщ кровiу дтей Iгрупи становив 33,0 (28,19; 41,97) нг/мл; IIгрупи — 13,68(7,96; 19,51) нг/мл (p < 0,001). Рiвень забезпеченостi VD у 75 % дтей Пгрупи вiдповiдав критерiям дефщиту, тодi як у I грут даний показник становив 6,6 % (х2 = 57,98, p < 0,001). Виявлено обернену залежнсть мiжрiвнем VD i частотою (r = —0,27, р = 0,002), та тяжкстю переб^у БОС(r = — 0,24, р = 0,008). Рiвеньзагального Са в сироватщ кровi в обох групах був у межах нормальних величин. Середтй рiвень IFN-y у дтей Iгрупи становив 22,69 (8,98; 41,44) пг/мл та II групи — 21,08 (8,57; 37,03) пг/мл, обидва показники були вищими, шж у груш контролю, — 12,18(5,31; 12,92) пг/мл (p = 0,016для обох показнишв). Ми виявили, що до^джуват групи вiдрiзнялись мiж собою за рiвнем саплементаци VD, показник якого становив 60 % у I груп та 5 % — у дтей II групи (p < 0,001). Середтй вмст IL-4 у сироватщ кровi в дтей I групи був вiрогiдно вищим порiвняно з вiдповiдними показниками IIгрупи та групи контролю (р = 0,012за U-критерiем Манна — Утт для обох показнишв). Виявлено обернений корелящйний зв'язок мiж частотою БОС i вмстом IFN-y у кровi
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» (<idorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Больбот Юр1й Кононович, доктор медичних наук, професор кафедри педетри 3 та неонатологп, ДЗ «Днтропетровська медична академю МОЗ Укра(ни», вул. Вернад-ського, 9, м. Днтро, 49044, Укра'на; факс: (056) 760-51-15; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (056) 760-51-15.
For correspondence: Yuriy Bolbot, MD, PhD, Professor at the Department of pediatrics 3 and neonatology, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine', Verna-dsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; fax: (056) 760-51-15; e-mail: [email protected]; phone: +38 (056) 760-51-15.
в дтей Iгрупи (г = —0,45, р < 0,001) та мiж ступенем тяжкостi БОС i сироватковою концентращею И-4у дтей II групи (г = —0,28, р = 0,030). У пацiентiв з повторним БОС також був выявлений пря-мий кореляцШний зв'язок мiж вмктом И-4 та №N-4 (г = 0,41, р < 0,001). Шяких кореляцМ мiж УБ та iмунологiчними показниками ми не виявили. Висновки. БОС у дтей раннього вшу переважно мае вiрусну етшлогт. Тяжкий перебг захворювання частше зустрiчаеться в дтей 1з повторними епiзодами БОС, для переважно'1 бiльшостi яких характерний негативний прогностичний тдекс бронхiальноi астми. У 3/4 пацiентiв 1з повторним БОСрiвень забезпеченостi УБ знаходиться в межах дефщиту. УБ обернено корелюе з тяжкстю й частотою епiзодiв БОС. На рiвень забезпеченостi втамтом Б у дтей раннього вшу найбиьше впливае рiвень його саплементащ. Перебк БОС у дтей раннього вшу супроводжуеться тдвищеннямрiвня №N-4у сироватц кровi в гострий перюд захворювання незалежно вгд частоти етзо-дiв БОС в анамнезi. За вмстом И-4у сироватц кровi до^джуваш групи не вiдрiзняються мiж собою, при цьому за наявностi повторних епiзодiв даний показник прямо корелюе з №N-4. Отже, №N-4 i И-4 суттево не впливають на частоту та ступнь тяжкостi БОС у дтей раннього вшу на вiдмiну вгд вта-мту Б, що можерозглядатися як предиктор тяжкого перебщ БОС iрозвитку його повторних епiзодiв. Ключовi слова: бронхообструктивний синдром; дти; втамш Б; дефщит; ттерферон гамма; штер-лейкш-4
Вступ
Бронхообструктивний синдром (БОС) вiрусноI етюлогп в дггей раннього вжу е досить поширеною проблемою — його поширенють, за рiзними дани-ми, становить 25—30 % [1], при цьому в 30—50 % ви-падюв захворювання мае повторний переби [2, 3]. Так, у бврош повторш етзоди БОС рееструються в 15 % дггей раннього вжу, у Латинськш Америщ — у 25 % [4]. У той же час причини розвитку повторних епiзодiв БОС у дггей перших трьох роюв життя за-лишаються не до кшця зрозумглими. З одного боку, вщомими факторами повторного переб^ БОС е прояви атопи та обтяжений амейний алерголопч-ний анамнез, за наявност яких е ризик формування бронхiальноI астми в майбутньому. З шшого боку, у дггей, як не мають атошчних захворювань, повтор-ш етзоди БОС можуть бути обумовлеш як гшер-реактивнютю бронхiв, так i рiвнем забезпеченост вггамшом D (УО), дефщит якого останшм часом пов'язують зi схильнютю до частих рестраторних захворювань [5—7].
Останшми роками встановлено, що VD мае про-тшнфекцшну дго, яка забезпечуеться шляхом акти-вацп системи вродженого та адаптивного iмунiтету [8]. Вщомо, що VD е прямим i непрямим регулятором Т-лiмфоцитiв, зокрема Т^мфоципв — хелпе-рiв (ТЪ) 1-го та 2-го типiв, функщональний баланс яких зумовлюе направленiсть iмунноI вiдповiдi [8, 9]. Пщ впливом активних метаболiтiв VD вщбуваеть-ся зниження експресп ТЪ1, що продукують проза-пальнi цитокiни, зокрема штерферон гамма (IFN-Y), який бере участь у регуляци iмунноI вiдповiдi й ви-раженостi запальних реакцiй, направлених на елiмi-нацiю вiрусних агенпв [10—12]. У свою чергу, недо-статнiсть VD може сприяти порушенню балансу мгж ТЪ1 та ТЪ2 [10], призводячи до пщвищено! продукци протизапальних TЪ2-асоцiйованих цитокiнiв, зокрема штерлейкшу-4 (IL-4), який впливае на секрещю IgE. Незважаючи на це, конкретно! модел^ яка б пояснювала роль "О у розвитку повторних епiзодiв БОС у дiтей, дос не iснуе. Лише в одиничних досль дженнях вивчалось прогностичне значення дефщи-ту або недостатностi ""О як предиктора повторного
переб^ захворювання в дггей раннього вiку, та результата 1х неоднозначнi, що визначае необхвднють проведення подальших наукових дослщжень.
Отже, метою нашого дослщження стало вивчен-ня рiвня забезпеченосп УО та особливостей про-дукцп INF-г i IL-4 у сироватщ кровi в дiтей раннього вжу з повторними епiзодами БОС.
Матерiали та методи
Дослiдження проводили на базi iнфекцiйного вщдглення дiтей раннього вжу КЗ «Дншропетров-ська дитяча мюька клiнiчна лiкарня № 6» ДОР у перюд iз ачня 2016 р. до кви"ня 2017 р. Усi обстеженi 120 дггей вiком вiд 6 мюящв до 3 рокiв iз клшчним дiагнозом «гострий обструктивний бронхи» ^20) були розподiленi на двi групи. I групу становили 60 дггей з етзодичним БОС (менше вщ 3 епiзодiв про-тягом попереднього року) та II групу — 60 дггей iз повторним БОС (3 i бгльше епiзоди протягом попе-реднього року).
Критери включення дiтей у дослщження:
— встановлений дiагноз «гострий обструктивний бронхи»;
— вж пащенпв вiд 6 мiсяцiв до 3 роюв;
— належнiсть до кавказько! етшчно! групи;
— iнформована письмова згода батьюв на участь у дослщженш.
Наявнiсть хрошчно! рестраторно! патологи (вроджеш аномалп, муковiсцидоз, бронхолегенева дисплазiя), затримку фiзичного розвитку, недоно-шенють, вродженi та набутi iмунодефiцитнi захворювання, прояви рахиу, прийом системних глюко-кортикостерощв або антиконвульсантiв в анамнезi розглядали як критерп виключення пацiентiв iз до-слiдження.
Середнш вiк обстежених iз БОС становив 20,52 ± 8,00 мiс., при цьому в I груш даний показник становив 18,16 ± 7,6 мю., а в II груш — 22,86 ± 7,75 мю. (р > 0,05). Гендерне сшввщношен-ня: в обох групах хлопчики становили приблизно по 70 % вщ загально! кiлькостi обстежених (р > 0,05).
Уам хворим проводили ощнку анамнестичних даних, ступеня тяжкостi БОС за 12-бальною ощноч-
60
7с1огоу'е геЬепка ISSN 2224-0551 (print), ^ 2307-1168 (online) Уо!. 13, N0. 1, 2018
ною шкалою (Respiratory Score), загальне клшчне обстеження та пульсоксиметрiю на другу або третю добу вiд початку захворювання. Наявнють тахiпное оцiнювали зпдно з рекомендацiями Всесвггаьо! ор-гашзацп охорони здоров'я (ВООЗ, 2013). Для визна-чення ступеня тяжкостi БОС використовували такi критери: частота дихання (1—3 бали), наявнiсть ре-тракци пщдатливих мiсць грудно! клiтки та роздуван-ня крил носа (0—3 бали), диспное (0—3 бали), подо-вжений свистячий видих (wheezing) при аускультацп (0—3 бали). Ступiнь тяжкосп БОС оцiнювався як легкий при сумi в 1—3 балiв, середньотяжкий — 4—7 балiв, тяжкий — 8—12 балiв [13]. У дггей з повторним перебiгом захворювання визначали прогностичний iндекс бронх1ально! астми (Asthma Predictive Index — API), який вважаеться позитивним за наявносп трьох i б1льше епiзодiв wheezing протягом року в по-еднаннi з одним великим (бронхiальна астма хоча б в одного з батьюв, атотчний дерматит у дитини) або 2—3 малими критерiями, такими як еозинофiлiя кро-вi, свистячi хрипи поза етзодом гостро! рестратор-но! в1русно! шфекцп (ГРВ1), алергiчний ришт [14]. Для ощнки р1вня шсоляцп визначали час перебуван-ня на сонщ з 10-! до 15-1 години дня з мiнiмальною тривалютю 15 хвилин [15]. Рiвень шсоляцп вважали низьким, якщо цей показник станови менше 15 д16 на мюяць, пом1рним — в1д 15 до 30 д16 на мюяць, а показник 30 д16 i бiльше оцiнювався як високий рь вень шсоляцп [16].
Лабораторнi дослГдження проводились у л1ку-вально-д1агностичному центр1 ТОВ «Аптека медич-но! академГ!», вони включали визначення концен-трацГ! 25-гщроксивГгамшу D (25(OH)D) в сироватщ кров1 електрохем1люм1несцентним методом на ана-л1затор1 Cobas e411 (сер1йний номер 1041-24, ви-робник Roche Diagnostics GmbH, Шмеччина), си-роваткових концентрацш IFN-y та IL-4 методом ¡муноферментного анал1зу за допомогою набор1в «1ФА-Бест» (виробник «Вектор-Бест», Рос1йська Федерац1я), загального кальщю (Са) в сироватц1 кров1 за загальноприйнятими методиками. Р1вень забезпеченост1 VD оц1нювали згщно з рекомен-дац1ями Endocrine Practice Guidelines Committee (Holick M.F., 2011). Достатшм р1внем VD вважали показник 25(OH)D у сироватц1 кров1 30 нг/мл i б1льше, недостатн1сть VD д1агностували при р1вн1 21—29 нг/мл, дефщит визначали, якщо показник 25(OH)D у сироватщ кров1 був нижчим в1д 20 нг/мл [17]. ДослГдження вГгамш^-статусу б1льше нГж у 90 % пащенпв ¡з БОС проводили в зимово-весня-ний пер1од. 1мунолог1чн1 показники (IFN-y i IL-4) та показники загального кальщю пор1внювались з референтними значеннями, отриманими при досл1-дженш групи контролю. Для досл1джень використовували венозну кров у юлькосп 5 мл, забрану вранщ натще на другу або третю добу в1д початку захворю-вання.
Як групу контролю обстежено 30 клтчно здо-рових д1тей в1д 6 мюящв до 3 рок1в, середн1й в1к яких становив 20,50 ± 11,24 мю. Гендерне сшввщ-
ношення було таким же, як i в дослщжуванш rpyni: хлопчики становили 70 % вщ загальноГ кiлькостi обстежених. Критерiями включення дiтей у контроль-ну групу були вщсутнють хронiчних захворювань, гостроГ рестраторно'Г патолоп'Г на момент огляду та епiзодiв БОС в анамнезi.
Для статистичноГ обробки отриманих резуль-татiв використовували програмне забезпечення Statistica 6.1 (сершний номер AGAR909 E415822FA) та Excel 2010. Для перевiрки нормальностi розподь лу кiлькiсних показникiв використовували критерш Шапiро — Углка з виправленням Лiллieфорса. Якю-нi показники подаш у виглядi абсолютних величин та вщсотюв. У нашому дослщженш переважна бiльшiсть кiлькiсних показникiв характеризувались типом розподшу, що вiдрiзняeться вщ нормального, для ЗСх обробки використовувались непараме-тричнi показники: медiана (Ме), нижнiй i верхнiй квартилi (Q25 та Q75). Вiрогiднiсть вщмшностей вiдносних показникiв оцiнювали за допомогою критерш х2 Шрсона, для кглькюних ознак використовували критерiй Манна — Уггш (U). Для визначення зв'язку м1ж якГсними показниками розрахо-вували вiдношення шансiв та показники ранговоГ корелящ'Г Спiрмена м1ж к1льк1сними параметрами. РГзниця м1ж показниками, що пор!внювалися, вва-жалась в!ропдною при р < 0,05.
Проведення дослiдження дозволено комгаею з питань бюмедично'Г етики ДЗ «Днiпропетровська медична академ!я МОЗ УкраГни».
Результати
Проведений анал!з частоти виникнення БОС показав, що бшьшють пацieнтiв II групи (56,6 %) мали 4 етзоди за останш 12 мюящв (рис. 1). За нашими даними, 78,3 % дней 1з повторними етзодами БОС
I I 3 етзоди | 4 епiзоди H 5 епiзодiв
Рисунок 1. Розподл дтей II групи за частотою БОС (%)
мали негативний API, i лише в 6,7 % випадюв даний шдекс був позитивний, в iнших 15 % випадюв — не-визначений.
При вивченш анамнестичних даних вГропдио! рiзницi мiж показниками щодо прийому антибюти-кiв в анамнезi, перебяу вагiтностi, патологи перiоду новонародженостi та частоти попередньо! госшталь заци в стащонар або видтення штенсивно! терапи серед пацieнтiв I i II груп за крш^ем х2 Шрсона не виявлено (р > 0,05). Суттево! рiзницi мгж група-ми щодо частоти виявлення атопiчних захворювань також не вiдмiчалось (16,6 % пащенпв I групи та 15,0 % пащенпв II групи, х2 = 0,06, p = 0,802).
Аналiз динамiки рестраторно! захворюванос-т хворих з БОС за останш 12 мiсяцiв показав, що середнш показник кiлькiсть епiзодiв ГРВ1 у другш групi був вГрогщно вищим, нiж у першiй (4,5 (3,0; 5,5) i 3 (2,0; 5,0) вщповщно, р < 0,001 за и-крш^ем Манна — Уiтнi).
Зпдно з результатами об'ективного обстеження, в обох дослщжуваних групах переважав середньо-тяжкий перебiг БОС, який вщзначався в 50 % пащенпв I групи та 65 % пащенпв II групи (х2 = 2,76, р = 0,097). У той же час тяжкий перебп БОС удвь чi частiше рееструвався серед дiтей II групи порГв-няно з I групою (23,3 i 10,0 % вщповщно, х2 = 4,50, р = 0,034). Розрахунок показниюв спiввiдношення шансiв показав, що ймовiрнiсть легкого перебiгу захворювання в 5 разiв вища в дггей з епiзодичним БОС, нiж за наявностi повторних епiзодiв БОС в анамнезi (OR = 5,04; 95% С1 2,0-12,95; р < 0,05).
У структурi кл^чно! симптоматики захворювання бшьше нiж 90 % пащенпв обох груп мали скарги на кашель, у 88,3 % випадюв виявлено тахшное тд час фiзикального обстеження (табл. 1).
Клшчш прояви дихально! недостатностi II сту-пеня вiрогiдно частiше рееструвалися в дггей II групи порiвняно з I групою (43,3 проти 13,3 % вщповщно, х2 = 13,30, р < 0,001). Рiвень сатураци кисню кровГ (SpO2) у 96,7 % обстежених пащенпв знаходився в
межах нормальних величин (93—100 %), i лише в 3,3 % пащенпв обох груп виявлено SpO2 < 92 %.
Середнш показник 25(ОН^ у сироватцi кровi в дiтей I групи становив 33,0 (28,19; 41,97) нг/мл, II групи — 13,68 (7,96; 19,51) нг/мл, тобто рiзниця мж групами була статистично вiрогiдною (р < 0,001 за и-крш^ем Манна — Уйш). Отриманi данi наведет в табл. 2.
Як видно з табл. 2, концентрац1я 25(ОН^ у сиро-ватцi кровi в дггей з епiзодичним БОС не вг^знялась вщ референтних значень, отриманих вщ клiнiчно здорових дiтей (р = 0,444 за и-крт^ем Манна — Упта), тодi як у дггей з повторним БОС даний показник був вiрогiдно нижчим порiвняно з групою контролю (р < 0,001 за и-крш^ем Манна — Уйш).
Достатнiй рiвень забезпеченостi VD частiше рееструвався в дггей I групи, тодi як у II групi перева-жали дiти, якi мали дефщит VD. Данi щодо статусу забезпеченосп VD наведенi в табл. 3.
Як видно з табл. 3, недостатнш рiвень VD майже з однаковою частотою зустрiчався в обох дослщжуваних групах (х2 = 0,18, р = 0,673), проте дефщит VD часпше мали пащенти з повторним БОС (75 %) на вщмшу вщ дiтей з етзодичним БОС, у яких даний показник не перевищував 6,6 % (х2 = 57,98, р < 0,001). Також слщ зазначити, що в 70 % дггей групи контролю вiдмiчався достатнiй рiвень 25(ОН) D у сироватцi кров^ тобто 30 нг/мл i бгльше.
Вивчення соцiально-демографiчних показни-кiв, що впливають на рiвень забезпеченостi VD, показало, що за показниками тривалосп грудного вигодовування й щоденних прогулянок, рiвня шсо-ляци, курiння матерi пiд час вагiтностi або тсля по-логiв дослiджуванi групи не вiдрiзнялись м1ж собою (р > 0,05). бдиним анамнестичним показником, за яким вг^знялись дослiджуванi групи, був рiвень саплементаци VD на першому роцi життя та на момент огляду. Так, вiтамiн D3 у профiлактичнiй дозi 500 МО на першому рощ життя отримували 80 % па-цiентiв I групи, що практично вдвiчi бгльше порiв-
Таблиця 1. Кл1н1чна характеристика обстежених
Симптом I група (n = 60) II група (n = 60) p*
Абс. % Абс. %
TaxinHoe 50 83,3 56 93,3 0,088
Подовжений свистячий видих 14 23,3 39 65,0 < 0,001
Ретрак^я грудно1 кл^ки 12 20,0 28 46,6 0,002
Хрипи при аускультаци 60 100,0 60 100,0
SpO2 < 92 % 2 3,3 2 3,3
Примтка: * — в1рогщн1сть в'щм'мностей, визначена за критер1ем х2 П1рсона. Таблиця 2. Показники сироватковоi концентрацп 25(OH)D у дтей дослщжуваних груп, Ме (Q25; Q75)
Д^и з БОС, n = 120 Група контролю, n = 30
I група, n = 60 II група, n = 60
33,0 (28,19; 41,97)# 13,68 (7,96; 19,51)* 37,96 (26,47; 43,52)
Примпка: * — в1рогщн1сть в'щм'шностей вщ показниюв групи контролю 99 % (p < 0,01) за и-критер'!ем Манна — yi^i; # — в1рогщн1сть в'щм'тностей вщ показниюв II групи 99 % (p < 0,01) за U-критерieм Манна — Утм.
62
Zdorov'e rebenka issn 2224-0551 (print), issn 2307-1168 (online) Vol. 13, No. 1, 2018
няно з пац1ентами II групи, у яких даний показник становив 43,3 % (х2 = 28,48, р < 0,001). На момент дослщження бгльша частина д1тей I групи (60 %) приймала в1там1н D3 на в1дм1ну вГд пац1ент1в II гру-пи, серед яких цей показник був дуже низьким — 5 % (х2 = 68,76, р < 0,001).
Отримаш даш св1дчать, що за наявност1 недо-статнього р1вня забезпеченост1 VD захворювання характеризувалось бгльш тяжким переб1гом (рис. 2), що також тдтверджуе обернен1й кореляц1йний зв'язок мГж р1внем 25(OH)D у сироватц1 кров1 та тяжшстю переб1гу БОС (r = —0,24, р = 0,008).
Пщ час дослщження ми також виявили, що зни-ження р1вня 25(OH)D у сироватц1 кров1 залежить вГд частоти еп1зод1в БОС, про що свщчить наявн1сть оберненого кореляц1йного зв'язку м1ж даними показниками (r = —0,27, р = 0,002). Даш вщображеш на рис. 3.
ДослГдження м1нерального обмшу показало, що за показником вмюту загального Ca в сироватц1 кров1 досл1джуван1 групи не вщр1знялись м1ж собою й групою контролю (табл. 4).
Вивчення ¡мунолопчних показник1в показало, що середнш р1вень IFN-y в сироватщ кров1 в д1-тей I групи становив 22,69 (8,98; 41,44) пг/мл та II групи — 21,08 (8,57; 37,03) пг/мл, тобто в1ропдно! р1знищ м1ж групами ми не виявили (р = 0,381 за U-критерГем Манна — Уйта), обидва показники були вищими, нГж у груп1 контролю (p = 0,016 за U-критерГем Манна — Утш для обох показниюв). Отриман1 результати наведен1 в табл. 5. Середнш показник IL-4 у сироватщ кров1 в д1тей I групи був в1ропдно вищим пор1вняно з вщповщними показ-
никами II групи та групи контролю (р = 0,012 за U-KpnrepieM Манна — Уггш для обох показниюв).
Пд час дослщження було виявлено прямий ко-реляцiйний зв'язок мгж вмiсгом IFN-y i IL-4 у сироватщ кровi в дггей II групи (r = 0,41, р < 0,001). Результати наведеш в табл. 6.
Кореляцшний аналгз також показав, що в дггей I групи ргвень IFN-y обернено корелював гз частотою БОС (r = —0,45, р < 0,001), а в дггей II групи подг-бний зв'язок виявлений мгж сироватковою концен-тращею IL-4 i ступенем тяжкостг БОС (r = —0,28, р = 0,030). НГяких кореляцш мгж VD та ¡мунолопч-ними показниками ми не виявили.
Обговорення
Зпдно з результатами нашого дослщження, у вах обстежених пащенпв БОС мав вГрусну етюло-гго, основними симптомами якого були лихоманка, кашель, тахшное та екстраторна задишка. Пере-важна бгльшють пащенпв з повторним перебпом
у сироватц кров1 (нг/мл) у дтей дослджуваних груп залежно вщ частоти епзодв БОС
Таблиця 3. Р1вень забезпеченосл втамном D дтей досл1джуваних груп
BiTaMiH-D-статус (концентращя 25(OH)D у сироватщ KpoBi, нг/мл) Дгги з БОС, n = 120 Група контролю, n = 30
I група, n = 60 II група, n = 60
Абс. % Абс. % Абс. %
Оптимальний piBeHb (> 30) 40 66,7 1 1,67 21 70
Недостатнють (20-29,9) 16 26,7 14 23,3 9 30
Дефщит (< 19,9) 4 6,6 45 75,0* 0 0
Рисунок 2. Середнй показник (Me) 25(OH)D у сироватц кров! (нг/мл) у дтей з БОС залежно
вщ ступеня тяжкост його переб'!гу
Примтка: * — в1рогщн1сть вщм1нностей в'щ показниюв I групи 99 % (p < 0,01) за критерieм %2 П1рсона.
захворювання мали 4 епiзоди бронхообструкцГi за останш 12 мiсяцiв, у яких, однак, прогностичний iндекс розвитку бронхiальноl астми був негативним. У бшьшо1 частини хворих (57,5 %) вiдмiчався серед-ньотяжкий перебiг БОС, що не супроводжувався розвитком виражено1 дихально'i недостатностi. Роз-рахунок показникiв сшввщношення шансiв виявив, що ймовiрнiсть легкого переб^ захворювання на-багато вища в дiтей з одиничними етзодами БОС, н1ж за наявностi повторних епiзодiв в анамнезi. Водночас тяжкий перебп захворювання вдвiчi час-тше зустрiчаеться в дiтей iз повторним БОС, що, у свою чергу, може бути пов'язане як з особливостя-ми iмунноl вiдповiдi на розвиток ГРВ1, так i з рiвнем забезпеченостi VD. Останнiми роками встановлено, що VD корелюе з частотою й тяжшстю перебiгу ш-фекцiйних захворювань вiрусноl етюлогп, оскшьки бере участь в iмуннiй вщповщ на антигеннi подраз-ники [17-19].
Зпдно з рiзними даними, дефщит VD у дiтей раннього вжу з БОС коливаеться в межах вщ 12 до 73 %, при цьому результати щодо статусу VD у пащ-ентiв з повторним перебпом захворювання залиша-ються неоднозначними [20, 21]. За даними нашого дослщження, у 3/4 пащентш iз повторним БОС рь вень забезпеченост VD вiдповiдае критерiям дефь циту, тодi як у пащентш з одиничними епiзодами БОС даний показник не перевищуе 6,6 %, для них у бшьшосп випадюв характерний достатнiй рiвень забезпеченостi VD. Цi данi збiгаються з результатами дослщження Santosh Prasad et а1. (2016), у якому 73,8 % пащенпв з повторними етзодами БОС мали дефщит VD [22]. Отримаш данi щодо статусу вггамь ну D i особливостей клтчно! картини захворюван-
ня дозволяють припустити, що недостатнiсть VD сприяе бшьш тяжкому перебiгу БОС у дйей раннього вiку. Ми також виявили, що рiвень VD корелював не тшьки з тяжкiстю перебшу БОС, але й iз частотою його епiзодiв. Так, середня концентрацiя 25(OH)D у сироватцi кровi мае тенденщю до бiльш низьких по-казникiв при зростаннi кiлькостi епiзодiв БОС, при цьому за наявност 4 i бiльше епiзодiв за рж рiвень забезпеченостi VD знаходиться в межах дефщиту. Osama М. E1-Asheer et а1. (2016) у своему дослщжен-нi також продемонстрували подiбний кореляцiйний зв'язок м1ж вмютом VD у сироватцi кровi й частотою БОС [21]. Встановлено, що саме рiвень сапле-ментацп VD найбiльшою мiрою впливае на рiвень його забезпеченостi. Так, у груш з етзодичним БОС частка пацiентiв, якi приймали вiтамiн D3 у профь лактичнiй дозi, на момент огляду була набагато бшь-шою, н1ж серед дiтей з повторними етзодами БОС. Ус обстежет дiти не мали клiнiчних проявiв рахiту та порушень кальцiевого обмшу.
Дослiдження iмунологiчних показникiв не ви-явило суттево! рiзницi м1ж групами за рiвнем IFN-Y i ^-4 як основних цитокiнiв Тh1 та ТЪ2. Перебiг БОС у дйей раннього вiку супроводжуеться пщвищен-ням у гострому перiодi вмiсту IFN-Y незалежно вщ частоти епiзодiв БОС в анамнезi, що свщчить про активащю Тh1-iмунних реакцiй, якi направлен на елiмiнацiю iнфекцiйних агентiв [23, 24]. Сироватко-ва концентрацiя IFN-Y у гострому перiодi захворювання майже у два рази перевищувала вiдповiдний показник здорових дiтей. Рiвень продукцп IFN-Y у всiх пащенпв не залежав вщ тяжкостi переб^, однак у групi з одиничними етзодами захворювання обернено корелював з частотою епiзодiв БОС в
Таблиця 4. Середшй р1вень загального Са в сироватщ кров1 в дтей дослщжуваних груп, Ме (Q25; Q75)
Д^и з БОС, п = 120 Група контролю, п = 30
I група, п = 60 II група, п = 60
2,54 (2,45; 2,66) 2,49 (2,37; 2,65) 2,43 (2,32; 2,55)
Таблиця 5. Показники сироваткових концентрац1й IFN-Y та ^-4 у дтей дослджуваних груп, Ме
^25; Q75)
Показник Дгги з БОС, п = 120 Група контролю, п = 30
I група, п = 60 II група, п = 60
^-у, пг/мл 22,69 (8,98; 41,44)* 21,08 (8,57; 37,03)* 12,18 (5,31; 12,93)
^-4, пг/мл 2,37 (2,12; 2,64)*# 2,26 (2,05; 2,41) 2,24 (1,96; 2,35)
I група, п = 60 II група, п = 60
25(0Н^ ^-4 25(0Н^ ^-4
25(0Н^ - 0,10 0,08 - -0,03 -0,02
- 0,06 - 0,41*
^-4 - -
Примтка: * — в1рогщн1сть результата вище за 99 % (р < 0,01).
Примтка: * — в1рогщн1сть вДмнностей вД показниюв групи контролю 95 % (р < 0,05) за U-критерieм Манна — Уíтнi; # — в1рогщн1сть в'щм 'шностей вД показниюв II групи 95 % (р < 0,05) за U-критерieм Манна — Утм.
Таблиця 6. Кореляцйн! взаемозв'язки ¡мунолопчнихпоказниюв з р1внем 25(OH)D усироватц кров1
в дтей дослщжуваних груп
анамнез^ що, однак, не мае суттевого клшчного значення. Так, Ivane Chkhaidze et al. (2016) також продемонстрували, що IFN-y не впливае на частоту повторних етзодГв БОС у дгтей раннього вiку [25]. З шшого боку, середнiй рiвень IL-4 у дгтей з етзодич-ним БОС виявився вищим, нгж у пащенпв з повтор-ним БОС, у яких даний показник не вщрГзнявся вiд групи контролю. Рiзниця виявилась невеликою, але статистично значущою. Сироваткова концентрацiя IL-4 була нижчою при тяжкому перебiгу БОС за на-явностi повторних епiзодiв в анамнез^ однак при цьому все ж таки знаходилась у межах нормальних показникiв i не корелювала з частотою епiзодiв БОС. Ми не виявили ознак переважання ТЪ24мунно1 вщ-повiдi в дiтей iз повторним БОС, а також не виявили пщвищено'1 схильностi до розвитку атопiчних захво-рювань у щй групi (за даними iндивiдуального та ri-мейного алергологiчного анамнезу).
Пщ час дослiдження ми також не виявили сутте-вих взаемозв'язкiв мГж показниками цитокiнового статусу й рiвнем забезпеченостi VD дiтей раннього вжу з БОС, що потребуе подальших наукових до-слiджень. Слiд зазначити, що в дгтей з повторними етзодами БОС пiдвищення рГвня IFN-y в сироватщ кровГ в гостру фазу захворювання супроводжувалось пщвищенням рГвня IL-4, що свщчить про нормаль-ну взаемодiю мГж Th1 i Th2 типу Гмунних реакцiй у перебггу захворювання.
Отже, низький рiвень VD е предиктором час-тих епiзодiв БОС, що узгоджуеться з результатами дослщження Uysalol et al. (2014), у якому було показано, що рiвень 25(OH)D у сироватщ кровГ був значно нижчим у дiтей вжом вщ 15 до 18 мюящв з повторним БОС та позитивним API порГвняно з дь тьми, яю не мали повторних епiзодiв БОС та мали негативний API [26]. Що стосуеться дослщжуваних ¡мунолопчних показникiв, то жоден з них не може розглядатися як предиктор повторних епiзодiв БОС у ранньому вшд.
Висновки
1. Повторш епiзоди БОС у дгтей раннього вГку переважно пов'язаш з ГРВ1. У бгльшо'1 частини дь тей з повторним БОС виявляеться негативний про-гностичний шдекс бронх1ально! астми.
2. Тяжкий перебп захворювання частiше зустрГча-еться в дгтей з повторними епiзодами БОС в анамнезг
3. У дгтей з повторним БОС вГрогщно нижчий рiвень забезпеченостi вiтамiном D, який у 75 % ви-падюв вiдповiдае критерГям дефiциту (нижче вщ 20 нг/мл у сироватцi кров!). Встановлено, що рiвень вiтамiну D обернено корелюе як зГ ступенем тяжко-ст БОС, так i з частотою його етзодГв.
4. На рГвень забезпеченост вгтамшом D у дгтей раннього вГку найбгльше впливае рГвень його сапле-ментащ'1.
5. Перебп БОС у дгтей раннього вГку характе-ризуеться тдвищенням рГвня IFN-y в сироватщ кровГ на 2-гу — 3-тю добу вщ початку захворювання незалежно вщ частоти етзодГв БОС в анамнезь
Дослiджуванi групи не вiдрiзняються м1ж собою за bmíctom IL-4 у сироватщ KpoBi, однак при тяжкому перебпу БОС за наявност повторних епiзодiв у aHaMHe3i IL-4 мае тенденцiю до бшьш низьких по-казникiв i прямо корелюе з концентращею IFN-y.
6. Взаемозв'язюв мiж показниками цитокшово-го профшю (IFN-y i IL-4) i piвнем забезпеченостi bí-тамiном D не виявлено.
7. IFN-y i IL-4 суттево не впливають на частоту та стутнь тяжкостi БОС у дгтей раннього вiку на вщ-мiну вщ сироваткового р1вня 25(OH)D, який може розглядатися як предиктор тяжкого перебпу БОС i розвитку його повторних епiзодiв.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлжту iнтеpесiв при пщготовщ дано! статтi.
1нформашя про внесок кожного автора:
Больбот Ю.К — концепц1я дослщження; Годяць-ка К.К. — зб1р та обробка матеpiалiв, написання тексту; Бордш Т.А. — дизайн дослщження, написання тексту.
References
1. Abaturov AE, Rusakova EA. Molecular mechanisms of recurrent acute obstructive bronchitis in infants. Medicni perspektivi. 2015;20(2):88-94. (in Ukrainian).
2. Iulish EI, Soroka IuA, Chernysheva OE. About risk factors of bronchial obstructive syndrome in children of early age. Zdorov'e rebenka. 2012;(41):85-88. (In Russian).
3. Oo S, Le Souef PN. The wheezing child: an algorithm. Aust Fam Physician. 2015 Jun;44(6):360-4. PMID: 26209984.
4. Lasso-Pirot A, Delgado-Villalta S, Spanier AJ. Early childhood wheezers: identifying asthma in later life. J Asthma Allergy. 2015;8:63-73. doi: 10.2147/JAA.S70066.
5. Braegger C, Campoy C, Colomb V, et al. Vitamin D in the Healthy European Paediatric Population. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2013 Jun;56(6):692-701. doi: 10.1097/MPG.0b013e31828f3c05.
6. García de Tena J, El Hachem Debek A, Hernández, Gutiérrez, C, Izquierdo Alonso JL. The role of vitamin D in chronic obstructive pulmonary disease, asthma and other respiratory diseases. Arch Bronconeumol. 2014 May;50(5):179-84. doi: 10.1016/j.ar-bres.2013.11.023.
7. Povoroznjuk VV, Pludovs'ki P, Balac'ka NI, et al, authors; Povoroznjuk VV, Pludovs'ki P, editors. Deficyt ta nedostatnist' vita-minu D: epidemologija, diagnostyka, profilaktyka ta likuvannja [Deficiency and insufficiency of vitamin D: Epidemiology, diagnosis, prevention and treatment]. Donetsk: PublisherZaslavsky OYu; 2014. 262 p. (in Ukrainian).
8. Cantorna MT, Snyder L, Lin YD, Yang L. Vitamin D and 1,25(OH)2DRegulation ofTcells. Nutrients. 2015 Apr22;7(4):3011-21. doi: 10.3390/nu7043011.
9. Kvashnina LV. Immunomodulatory effects of vitamin D in children. Zdorov'e rebenka. 2013;(50):134-138. doi: 10.22141/22240551.7.50.2013.84919. (in Russian).
10. Miyauchi K. Helper T cell responses to respiratory viruses in the lung: development, virus suppression, and pathogenesis. Viral Immunol. 2017Jul/Aug;30(6):421-430. doi: 10.1089/vim.2017.0018.
11. Edwards MR, Strong K, Cameron A, Walton RP, Jackson DJ, Johnston SL. Viral infections in allergy and immunology: How allergic inflammation influences viral infections and illness. J Allergy Clin Immunol. 20170ct;140(4):909-920. doi: 10.1016/j.jaci.2017.07.025.
12. Vojinovic J, Cimaz R. Vitamin D - update for the pediat-ric rheumatologists. Pediatr Rheumatol Online J. 2015;13:18. doi: 10.1186/s12969-015-0017-9.
13. Ralston SL, Lieberthal AS, Meissner HC, et al. Clinical practice guideline: the diagnosis, management, and prevention of bronchiolitis. Pediatrics. 2014 Nov;134(5):e1474-502. doi: 10.1542/ peds.2014-2742.
14. Papadopoulos NG, Arakawa H, Carlsen KH, et al. International consensus on (ICON) pediatric asthma. Allergy. 2012 Aug;67(8):976-97. doi: 10.1111/j.1398-9995.2012.02865.x.
15. Holick MF. Vitamin D: a d-lightful solution for health. J Investig Med. 2011 Aug; 59(6):872-880. doi: 10.231/ JIM.0b013e318214ea2d.
16. Niruban SJ, Alagiakrishnan K, Beach J, Senthilselvan A. Association of vitamin D with respiratory outcomes in Canadian children. Eur J Clin Nutr. 2014 Dec;68(12):1334-40. doi: 10.1038/ ejcn.2014.121.
17. Lee JY, So TY, Thackray J. A review on vitamin D deficiency treatment in pediatric patients. J Pediatr Pharmacol Ther. 2013 Oct;18(4):277-91. doi: 10.5863/1551-6776-18.4.277.
18. Pochynok TV. Correction of vitamin D deficiency and its effect on immunologic and metabolic disorders in young children who often suffer from respiratory diseases. Zdorov'e rebenka. 2016;(70):41-46. doi: 10.22141/2224-0551.2.70.2016.73806. (in Ukrainian).
19. Science M, Maguire JL, Russell ML, Smieja M, Walter SD, Loeb M. Low serum 25-hydroxyvitamin D level and risk of upper respiratory tract infection in children and adolescents. Clin Infect Dis. 2013 Aug 1;57(3):392-397. doi: 10.1093/cid/cit289.
20. Wranicz J, Szostak-Wegierek D. Health outcomes of vitamin D. Part I. Characteristics and classic role. Rocz Panstw Zakl Hig. 2014;65(3):179-84. PMID: 25247796.
21. El-Asheer OM, Tawfeek MSK, Abd Aziz NH, Darwish MM, Abdou MA, Sanousy KA. Serum vitamin D and IgE levels in infants and children under 2 years of age with recurrent chest wheeze. Egypt J Pediatr Allergy Immunol. 2016;14(1):15-21.
22. Prasad S, Rana RK, Sheth R, Mauskar AV. A hospital based study to establish the correlation between recurrent wheeze and vitamin D deficiency among children of age group less than 3 years in indian scenario. J Clin Diagn Res. 2016 Feb;10(2):SC18-SC21. doi: 10.7860/JCDR/2016/17318.7287.
23. Yao W, Barbe-Tuana FM, Llapur CJ, et al. Evaluation of airway reactivity and immune characteristics as riskfactors for wheezing early in life. J Allergy Clin Immunol. 2010Sep;126(3):483-488.e1. doi: 10.1016/j.jaci.2010.06.028.
24. Edwards MR, Strong K, Cameron A, Walton RP, Jackson DJ, Johnston SL. Viral infections in allergy and immunology: How allergic inflammation influences viral infections and illness. J Allergy Clin Immunol. 2017 0ct;140(4):909-920. doi: 10.1016/j. jaci.2017.07.025.
25. Chkhaidze I, Zirakishvili D, Shavshvishvili N, Barnabishvili N. Prognostic value of TH1/TH2 cytokines in infants with wheezing in a three year follow-up study. Pneumonol Alergol Pol. 2016;84(3):144-50. doi: 10.5603/PiAP.2016.0016.
26. Uysalol M, Uysalol EP, Yilmaz, Y, et al. Serum level of vitamin D and trace elements in children with recurrent wheezing: a cross-sectional study. BMC Pediatr. 2014 Oct 16;14:270. doi: 10.1186/14712431-14-270.
OTpuMaHO 15.01.2018 ■
Больбот Ю.К., Годяцкая Е.К., Бордий Т.А.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Уровень обеспеченности витамином Э и особенности продукции !МР-/ и И-4 у детей раннего возраста с повторным бронхообструктивным синдромом
Резюме. Актуальность. Бронхообструктивный синдром (БОС), в частности его повторное течение у детей раннего возраста, является актуальной проблемой современной педиатрии. Отягощенный аллергологический анамнез, проявления атопии традиционно рассматриваются как факторы риска повторных эпизодов БОС, которые, однако, присутствуют не во всех случаях. В последнее время обсуждается возможная роль витамина D (VD) в склонности к повторным эпизодам БОС с учетом его противоинфек-ционного действия, которое обеспечивается путем активации иммунных механизмов. Цель: изучение уровня обеспеченности VD и особенностей продукции интерферона гамма (INF-у) и интерлейкина-4 (IL-4) в сыворотке крови у детей раннего возраста с повторными эпизодами БОС. Материалы и методы. Обследовано 120 детей в возрасте от 6 месяцев до 3 лет с клиническим диагнозом «острый обструктивный бронхит» (J20), которые были разделены на две группы (I группа — 60 детей с эпизодическим БОС, II группа — 60 детей с повторным БОС). Группу контроля составили 30 клинически здоровых детей от 6 месяцев до 3 лет. Всем больным проводили оценку анамнестических данных, в том числе уровня инсоляции, степени тяжести БОС по 12-балльной оценочной шкале, общее клиническое обследование, пульсоксиметрию, рассчитывали прогностический индекс бронхиальной астмы (API). Лабораторные исследования включали определение на 2-3-й день заболевания концентрации 25-гидроксивитамина D (25(OH)D) в сыворотке крови электрохемилюминесцент-ным методом на анализаторе Cobas e411 (серийный номер 1041-24, производитель Roche Diagnostics GmbH, Герма-
ния), сывороточных концентраций IFN-y, IL-4 методом иммуноферментного анализа с помощью наборов «ИФА-Бест» (производитель «Вектор-Бест», Россия) и общего кальция (Са) по общепринятой методике. При анализе полученных данных использовали непараметрические статистические критерии. Разница между сравниваемыми показателями считалась достоверной при р < 0,05. Результаты. Большинство пациентов с повторным течением заболевания (56,7 %) имели 4 эпизода БОС за последние 12 месяцев. Анализ анамнестических показателей, в том числе аллергологического анамнеза, не выявил существенных различий между группами (p > 0,05). У 78,3 % пациентов II группы был отрицательный API. Тяжелое течение БОС в два раза чаще регистрируется среди детей II группы по сравнению с I группой (23,3 и 10,0 % соответственно, х2 = 4,50, р = 0,034). Среднее содержание 25(OH)D в сыворотке крови у детей I группы составило 33,0 (28,19; 41,97) нг/мл; II группы — 13,68 (7,96; 19,51) нг/мл (p < 0,001). Уровень обеспеченности VD у 75 % детей II группы соответствовал критериям дефицита, тогда как в I группе данный показатель составлял 6,6 % (х2 = 57,98, p < 0,001). Выявлена обратная зависимость между уровнем VD и частотой (г = -0,27, р = 0,002) и тяжестью течения БОС (г = -0,24, р = 0,008). Уровень общего Са в сыворотке крови в обеих группах находился в пределах нормальных величин. Средний уровень IFN-y у детей I группы составлял 22,69 (8,98; 41,44) пг/мл, II группы — 21,08 (8,57; 37,03) пг/мл, оба показателя были выше, чем в группе контроля — 12,18 (5,31; 12,92) пг/мл (p = 0,016 для обоих показателей). Мы обнаружили, что исследуемые группы
66
Zdorov'e rebenka issn 2224-0551 (print), issn 2307-1168 (online)
Vol. 13, No. 1, 2018
отличались между собой по уровню саплементации VD, показатель которого составлял 60 % в I группе и лишь 5 % — у детей II группы (p < 0,001). Среднее содержание IL-4 в сыворотке крови у детей I группы было достоверно выше по сравнению с соответствующими показателями II группы и группы контроля (р = 0,012 по U-критерию Манна — Уитни для обоих показателей). Мы обнаружили обратную корреляционная связь между частотой БОС и содержанием IFN-y в крови у детей I группы (г = —0,45, р < 0,001); между степенью тяжести БОС и сывороточной концентрацией IL-4 у детей II группы (г = —0,28, р = 0,030). У пациентов с повторным БОС также выявлена прямая корреляционная связь между содержанием IL-4 и IFN-y (г = 0,41, р < 0,001). Никаких корреляций между VD и иммунологическими показателями мы не обнаружили. Выводы. БОС у детей раннего возраста преимущественно имеет вирусную этиологию. Тяжелое течение заболевания чаще встречается у детей с повторными эпизодами БОС, для подавляющего большинства которых характерен от-
рицательный прогностический индекс бронхиальной астмы. У 3/4 пациентов с повторным БОС уровень обеспеченности VD находится в пределах дефицита. VD обратно коррелирует с тяжестью и частотой эпизодов БОС. На уровень обеспеченности витамином D у детей раннего возраста в наибольшей степени влияет уровень его сапле-ментации. Течение БОС у детей раннего возраста сопровождается повышением уровня IFN-y в сыворотке крови в острый период заболевания независимо от частоты эпизодов БОС в анамнезе. По содержанию IL-4 в сыворотке крови исследуемые группы не отличаются между собой, при этом при наличии повторных эпизодов данный показатель прямо коррелирует с IFN-y. Таким образом, IFN-y и IL-4 существенно не влияют на частоту и степень тяжести БОС у детей раннего возраста в отличие от витамина D, который может рассматриваться как предиктор тяжелого течения БОС и развития его повторных эпизодов. Ключевые слова: бронхообструктивный синдром дети; витамин D; дефицит; интерферон гамма; интерлейкин-4
Yu.K. Bolbot, K.K. Godjacka, T.A. Bordij
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Vitamin D level and peculiarities of IFN-y and IL-4 production in young children with recurrent broncho-obstructive syndrome
Abstract. Background. Broncho-obstructive syndrome (BOS), particularly, its recurrent course in young children, is an important question of modern pediatrics. The burdened allergic history, manifestations of atopy are traditionally considered as risk factors for recurrent episodes of BOS, which, however, are not present in all cases. Recently, the possible role of vitamin D (VD) in susceptibility to recurrent episodes of BOS is discussed due to its anti-infective effect that is provided by activating immune mechanisms. Thus, purpose of the research was to study VD level and peculiarities of interferon gamma (INF-y) and interleukin (IL) 4 production in the blood serum of young children with recurrent episodes of BOS. Materials and methods. 120 children aged 6 months to 3 years with a clinical diagnosis of acute obstructive bronchitis (J20) were examined, they were divided into two groups (group I — 60 patients with episodic BOS, group II — 60 children with recurrent BOS). The control group consisted of 30 clinically healthy children from 6 months to 3 years old. All patients were evaluated for anamnestic data, including the level of insolation, the severity of BOS according to a 12-point scoring scale, general clinical examination, pulse oximetry, and the asthma predictive index (API) was calculated. Laboratory studies included determination of 25-hydroxyvita-min-D (25(OH)D) concentration in the blood serum on days 2 and 3 of the disease using an electrochemiluminescence method on the Cobas e411 analyzer (serial number 1041-24, manufactured by Roche Diagnostics GmbH, Germany), serum concentrations of IFN-y, IL-4 by enzyme-linked immunosorbent assay method using IFA-Best sets (manufactured by Vector-Best, Russian Federation) and total calcium (Ca) according to the generally accepted method. Nonparametric statistical criteria were used in the analysis of the obtained data. The difference between the compared indicators was considered to be significant at a rate of p < 0.05. Results. Most patients with a recurrent course of the disease (56.7 %) had 4 episodes of BOS in the last 12 months. The analysis of anamnestic parameters, including the allergic history, did not reveal any significant differences between groups (p > 0.05). API was negative in 78.3 % of patients of group II. The severe course of BOS was observed among children of group II two times more often than in group I (23.3 and 10.0 %, respectively, x2 = 4.50, p = 0.034). The mean of 25(OH)D in the blood serum in children of group I was 33.0 (28.19; 41.97) ng/ml and group II — 13.68 (7.96; 19.51) ng/ml
(p < 0.001). The level of VD in 75 % of children in group II was considered as deficiency while in group I this indicator was 6.6 % (x2 = 57.98, p < 0.001). The inverse correlation was found between VD level and the incidence (r = 0.27, p = 0.002) and severity of BOS (r = 0.24, p = 0.008). The level of total Ca in the blood serum in both groups was within the normal range. The mean level of IFN-y in children of group I was 22.69 (8.98; 41.44) pg/ml and in group II — 21.08 (8.57; 37.03) pg/ml, both of which were higher than in the control group (12.18 (5.31; 12.92) pg/ml (p = 0.016 for both parameters). We revealed that the study groups differed by the level of VD supplementation, which was 60 % in group I and only 5 % in children of group II (p < 0.001). The mean serum level of IL-4 in group I was significantly higher in comparison to the corresponding parameters of group II and control group (p = 0.012 according to the MannWhitney U test for both indicators). The inverse correlation between the incidence of BOS and IFN-y level in the blood was found in children of group I (r = —0.45, p < 0.001), and between severity of BOS and the serum IL-4 concentration — in group II (r = —0.28, p = 0.030). Direct correlation between IL-4 and IFN-y (r = 0.41, p < 0.001) was revealed in patients with recurrent BOS. No correlation between VD and immunological indicators was found. Conclusions. BOS has predominantly viral etiology in young children. The severe course of the disease is more common in children with recurrent episodes of BOS although most of them have negative asthma predictive index. In 3/4 of patients with recurrent BOS, the level of VD is within the deficiency level. VD inversely correlates with severity and the incidence of BOS episodes. Vitamin D level in young children mostly depends on level of its supplementation. The course of BOS in young children is accompanied by increasing serum level of IFN-y in the acute period of the disease regardless of the incidence of BOS episodes in the past medical history. Study groups do not differ from each other in the blood serum levels of IL-4 while in the presence of recurrent episodes, this indicator is directly correlated with IFN-y. Thus, IFN-y and IL-4 do not significantly affect the incidence and severity of BOS in young children, as opposed to vitamin D, which might be considered as a predictor of the severe course of BOS and development of its recurrent episodes.
Keywords: broncho-obstructive syndrome; children; vitamin D; deficiency; interferon gamma; interleukin 4
