CC BY
42
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7905
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.2.034:636.084
Вплив введення до ращону корш проп1ленгл1Колю та протикетозно1 кормовоУ добавки на б1ох1м1чш показники плазми кров1
Н.В. Голова1, О.В. Гультяева1, В.Ю. Гудима1, Н.1. Пахолкiв1, 1.В. Вудмаска1, А.П. Петрух2
Институт бюлогИ тварин НААН, вул. Стуса, 38, м. Львiв, 79034, Украгна;
2Львiвський нацюнальнийумверситет ветеринарное медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украта
Проведено до^д на 6 групах корiв украенськое молочное чорно-рябое породи по 5 тварин у грут. Корiв роздыили на 2 ni-дгрупи по 15 голiв, у кожнш з яких сформували 3 групи по 5 голiв: контрольну i 2 до^дт. Ращон пертое тдгрупи мктив соевий трот, а другое - аналогiчну кшьюсть соевое макухи. До ращону корiв 2-'i та 3-е груп додавали вiдnовiдно пропыен-глжоль або кормову добавку. До^д тривав протягом останнього мкяця сухостою та пертого мкяця лактацй.
Додавання протленглжолю або кормовое добавки збыьтувало концентращю глюкози у nлазмi кровi корiв (P < 0,05). До-давання протленглжолю до ращону з соевим тротом зменшувало вмкт триацилглiцeролiв у nлазмi кровi на 21,22% (P < 0,05), а при додавант до цього ращону комплексное добавки вмкт триацилглiцeролiв, навпаки, зрк на 21,21% (P < 0,05). За використання ращону з соевим тротом протленглжоль та комплексна добавка зменшували кшьюсть неес-терифжованих жирних кислот на 14,29 та 21,43% (P < 0,05), а при ращон з соевою макухою - на 21,22 та 40,39% (P < 0,05-0,001). Пiд впливом згодовування протленглжолю i комплексное добавки сумарна кыьюсть кетонових теп у nлазмi кровi корiв, ят отримували ращон з соевим тротом, зментилась у 1,65 та 1,75 раза (P < 0,001), а у nлазмi кровi корiв, яких утримували на ращош з соевою макухою - у 1,71 та 1,80 рази (P < 0,001).
K.mnoei слова: корови, протленглжоль, кормова добавка, плазма кровi
Влияние добавления к рациону коров пропиленгликоля и кормовой добавки на биохимические показатели плазмы крови
Н.В. Голова1, О.В. Гультяева1, В.Ю. Гудыма1, НИ. Пахолюв1, ИВ. Вудмаска1, А.П. Петрух2
'Институт биологии животных НААН, ул. В. Стуса, 38, г. Львов, 79034, Украина;
2Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Опыт проведен на 6 группах коров украинской молочной черно-пестрой породы по 5 животных в группе. Коров разделили на 2 подгруппы по 15 голов, в каждой из которых сформировали 3 группы по 5 голов: контрольную и 2 опытных. Рацион первой подгруппы содержал соевый трот, а второй - аналогичное количество соевого жмыха. В рацион коров 2-й и 3-й групп добавляли соответственно пропиленгликоль или кормовую добавку. Опыт продолжался в течение последнего месяца сухостоя и первого месяца лактации.
Добавление пропиленгликоля или кормовой добавки увеличивало концентрацию глюкозы в плазме крови коров (P < 0,05). Добавление пропиленгликоля в рацион с соевым тротом уменьтало содержание триацилглицеролов в плазме крови на 21,22% (P < 0,05), а при добавлении к этому рациону комплексной добавки содержание триацилглицеролов, наоборот,
Citation:
Golova, N.V., Gultiaeva, O.V., Hudyma, V.Yu., Pakholkiv, N.I., Vudmaska, I.V., Petruk, A.P. (2017). Effect of dietary propylene glycol or anti-ketosis supplement on biochemical parameters of cows blood plasma. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 22-26.
возросло на 21,21% (P < 0,05). При использовании рациона с соевым шротом пропиленгликоль и комплексная добавка уменьшали количество неэстерифицированных жирных кислот на 14,29 и 21,43% (P < 0,05), а при рационе с соевым жмыхом - на 21,22 и 40,39% (P < 0,05-0,001). Под влиянием скармливания пропиленгликоля и комплексной добавки суммарное количество кетоновых тел в плазме крови коров, получавших рацион с соевым шротом уменьшилась в 1,65 и 1,75 раза (P < 0,001), а в плазме крови коров, которых содержали на рационе с соевым жмыхом, - в 1,71 и 1,80 раза (P < 0,001).
Ключевые слова: коровы, пропиленгликоль, кормовая добавка, плазма крови.
Effect of dietary propylene glycol or anti-ketosis supplement on biochemical
parameters of cows blood plasma
N.V. Golova1, O.V. Gultiaeva1, V.Yu. Hudyma1, N.I. Pakholkiv1, I.V. Vudmaska1, A.P. Petruk2
'Institute of Animal Biology NAAS, V. Stus Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine;
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
Experiment was carried out in 6 groups of Ukrainian dairy black-and-white cows of 5 animals in a group. Cows were divided into 2 subgroups of 15 animals, each of one formed 3 groups: 1 control and 2 experimental. The diet of the first subgroup contains a soybean meal, and the second - a similar amount of soybean cake. To the ration of cows of 2-nd and 3-rd group propylene glycol or new developed dietary supplement were added. The trial lasted during the last month of the dry period and the first month of lactation.
Addition of propylene glycol increased the concentration of glucose in the cows blood plasma (P < 0.05). Adding propylene glycol to the diet with soybean meal reduces the triacylglycerol content in the plasma by 21.22% (P < 0.05), addition of complex supplement to this diet, on the contrary, increases the content of triacylglycerols by 21.21% (P < 0.05). On the diet with soybean meal, propylene glycol and complex supplement reduced the amount of non-esterified fatty acids by 14.29% and 21.43% (P < 0.05), while with the soybean cake diet these differences were 21.22 and 40.39% (P < 0.05-0.001). Under the influence of feeding propylene glycol and the complex supplement, the total amount of ketone bodies in the blood plasma of cows consuming the soybean meal diet decreased 1.65 and 1.75 times (P < 0.001), and in the plasma of cows fed soybean cake diet 1.71 and 1.80 times (P < 0.001).
Key words: transition cows, propylene glycol, feed supplement, blood plasma.
Вступ
Найпоширешшими та найбшьш економ1чно збит-ковими захворюваннями високопродуктивних кор1в е кетоз, жирова дистрофш печшки, хрошчний ацидоз рубця (Simonov, 2010; Gordon et al., 2013; Simonov et al., 2014; Raboisson et al., 2014; Kuhla et al., 2016; Lacasse et al., 2017). Ц хвороби повшстю або частко-во спричинеш високим вмютом концентрапв у рацю-m та особливостями технологи утримання. Взагал1 позбутися !х неможливо, проте варто скерувати нау-ков1 розробки на зменшення поширення цих захворю-вань. Незважаючи на наявшсть значно! шлькосп препарата, що регулюють метабол1зм у рубщ та синтез глюкози у печшщ, приблизно у 40% високопродуктивних кор1в виявляють субклшчну форму кетозу та жирову гепатодистрофш. Значною м1рою попередити щ захворювання можна балансуванням рацюшв, од-нак основний шлях боротьби з ними - введения до рацюну кормових добавок (Vlizlo et al., 2012; Hulti-aieva et al., 2015; Vudmaska et al., 2017).
Пропшенгаколь використовуеться як попередник глюкози для профшактики та л1кування кетозу кор1в (Kabu et al., 2001; Kabu and Civelek, 2012). Багато дослвднишв вказують на змши показнишв обм1ну речовин в оргашзм1 кор1в за згодовування !м пропше-нглжолю у до- та тсляродовий перюди (Juchem et al., 2014), шш1 стверджують, що такого ефекту не спосте-рк-аеться (Kabu et al., 2001; Toghdory et al., 2009). Деяш роботи показали, що введення до рацюну кор1в пропшенгаколю спричиняе оптим1зацш метабол1ч-
них процеав у передотшьний перюд, але не виявляе регуляторно! ди тсля отедення (Juchem et al., 2014). Не встановлена остаточно д1я прошленгл1колю на кор1в тд час лактаци (Kabu et al., 2001; Toghdory et al., 2009).
За недостатнього надходження в оргашзм кор1в метюншу в печшщ зменшуеться синтез фосфолшщв i л1попроте!н1в (Juchem et al., 2014; Vudmaska et al., 2017). У результата цього сповшьнюеться виведення у кров'яне русло триацилглщеролiв у складi лiпопроте-lнiв дуже низько! щiльностi i триацилглiцероли нако-пичуються в печiнцi (Grummer, 2008). Хоча е багато поввдомлень про позитивну роль метiонiну для попе-редження стеатозу та кетозу в корiв у перед - та тсля родовий перюди (Kabu et al., 2001; Kabu and Civelek, 2012), iншi дослщження вказують на вщсутшсть впливу метiонiну на вказаш порушення обмiну речо-вин.
Зг1дно з рекоменда^ми NRC (2001) добова потреба у вггашш Е для лактуючих корiв становить 500, а для сухостшних 1000 МО на добу. У пасовищний перiод ця потреба зазвичай задовольняеться наявнiс-тю вггамшу Е у кормах, а при згодовуванш сiна, сiна-жу, силосу необхiдне додаткове його введення до рацюну. Ряд дослщнишв вказуе на необхвдшсть збi-льшення норми вггамшу Е для корiв. При згодовуван-нi коровам у 2 останш тижнГ сухостою та 1-й тиждень пГсля отелення 2000-3000 МО/д виамшу Е у них значно знижуеться вмГст соматичних клгтин в молоцГ, зменшуеться частота виникнення маститiв (Bouwstra et al., 2010) та затримання посл1ду (LeBlanc and Duf-
field, 2002). Рaзoм з цим iншi aвтopи нe виявили шзи-тивнoгo впливу виcoкиx дoз (4000 МО/д) вн^шну E (Juchem et al., 2014).
Метою нaшoï po6o™ бyлo дocлiдити вплив дoдa-вaння дo paцioнy кopiв нaпpикiнцi cyxoCT^TOro тa y пicляoтiльний пepioди пpoпiлeнглiкoлю тa кopмoвoï дoбaвки, яи змeнIпyють yтвopeння ama^ тa тдви-щують кiлькicть пpoпioнoвoï киcлoти y pyбцi для пoпepeджeння пopyшeнь тpaвлeння тa oбмiнy peчoвин i пiдвищeння мoлoчнoï пpoдyктивнocтi кopiв.
Матeрiал i мeтoди дocлiджeнь
Для дocлiдy викopиcтaнo 6 груп cyxocтiйниx кopiв yкpaïнcькoï мoлoчнoï чopнo-pябoï пopoди пo 5 твapин y гpyпi, пpoдyктивнicтю зa пoпepeдню лaктaцiю 67 тиc. кг мoлoкa. Кopiв poздiлили нa 2 п^д^упи пo 15 гoлiв, y гажий з якиx cфopмyвaли 3 ^упи пo 5 твapин: тон^льну i 2 дocлiднi. Рiзниця мгж шдг-pyпaми пoлягaлa в тому, щo paцioн пepшoï пiдгpyпи мютив coeвий шpoт, a дpyгoï - aнaлoгiчнy кiлькicть coeвoï мaкyxи, внacлiдoк чoгo кiлькicть жиpy в paqio-нi зpocлa нa 20% ^и oднaкoвиx iншиx пoкaзникax пoживнocтi. Oтжe, 1-ii (кoнтpoльнi) гpyпи oтpимyвa-ли cтaндapтний paцioн.
Дo paцioнiв кopiв 2-ï гpyпи дoдaвaли пpoпiлeнглi-толь (200 г), a кopoвaм 3-ï гpyпи дoдaвaли poзpoблeнy кopмoвy дoбaвкy. Cклaд дoбaвки (нa гoлoвy в дoбy): пpoпiлeнглiкoль cyxий - 200 г; 50% кoнцeнтpaт вгга-м^ E - 3,0 г; 86% кoнцeнтpaт зaxищeнoгo мeтioнiнy (MHA 86%) - 20,0 г; зaxищeнoгo rapm™^ - 1,0 г (5 г Kaprnrac). Дocлiд тpивaв пpoтягoм ocтaнньoгo мicяця cyxocтoю тa пepшoгo мюяця лaктaцiï.
Для лaбopaтopниx дocлiджeнь бpaли вeнoзнy кpoв (Vlizlo et al., 2012). У плaзмi кpoвi визнaчaли вмicт кeтoнoвиx тiл, зaгaльнoгo бшга, зaгaльниx лiпiдiв, тpиaцилглiцepoлiв, xoлecтepинy, ceчoвини, arnaFy, глюкoзи.
Peзультати та ïx oбгoвoрeння
Дoдaвaння кopoвaм пpoпiлeнглiкoлю тa кoмплeкc-нoï дoбaвки дo paqio^ кopiв змiнювaлo дeякi бioxiмi-чш пoкaзники кpoвi, пpичoмy ïx вплив зaлeжaв ввд вмicтy жиpy в paqiorn. Кpiм тoгo, збiльшeння ж^у в paцioнi тaкoж впливaлo га мeтaбoлiчний пpoфiль кpoвi. Плaзмa кpoвi кopiв, щo yтpимyвaлиcь нa pa^o-нax з coeвим шpoтoм i coeвoю мaкyxoю, piзнилacя зa вмютом ceчoвини.
Бioxiмiчнi пoказники плазми upoiti, ммoль/л
Тaблuця
Tpy™ кopiв
Пoкaзники Кoнтpoль ПГ Дoбaвкa
Рaцioн з тоевим шpoтoм
Зaгaльний б^к, г/л 70,35 ± 1,65 71,33 ± 1,23 73,48 ± 2,02
Ceчoвинa 5,58 ± 0,15 4,60 ± 0,22* 5,85 ± 0,22
Глюкoзa 2,78 ± 0,09 3,15 ± 0,04* 3,05 ± 0,12
Tpиaцилглiцepoли 0,33 ± 0,02 0,26 ± 0,01* 0,40 ± 0,01*
HEЖК 0,28 ± 0,02 0,24 ± 0,02 0,22 ± 0,01*
Зaгaльний xoлecтepoл 4,21 ± 0,16 4,12 ± 0,18 4,00 ± 0,13
Biльний xoлecтepoл 1,55 ± 0,18 1,51 ± 0,04 1,43 ± 0,09
Ecтepифiкoвaний xoлecтepoл 2,66 ± 0,13 2,61 ± 0,15 2,57 ± 0,10
Лaктaт 0,63 ± 0,05 0,72 ± 0,05 0,53 ± 0,04
Ацeтoaцeтaт 0,28 ± 0,02 0,13 ± 0,01*** 0,15 ± 0,02**
ß-гiдpoкcибyтиpaт 0,85 ± 0,05 0,55 ± 0,05** 0,49 ± 0,06**
Cyмa кeтoнoвиx тш 1,12 ± 0,05 0,68 ± 0,05*** 0,64 ± 0,04***
Рaцioн з coeвoю мaкyxoю
Зaгaльний б^к, г/л 75,55 ± 0,87 73,71 ± 0,83 72,61 ± 1,12
Ceчoвинa 4,63 ± 0,20 4,70 ± 0,20 5,02 ± 0,17*
Глюкoзa 2,71 ± 0,11 3,07 ± 0,10* 2,94 ± 0,07
Tpиaцилглiцepoли 0,39 ± 0,01 0,35 ± 0,02 0,43 ± 0,03
HEЖК 0,33 ± 0,01 0,26 ± 0,02* 0,20 ± 0,02***
Зaгaльний xoлecтepoл 4,46 ± 0,18 4,47 ± 0,13 4,52 ± 0,12
BmEnnË xoлecтepoл 1,45 ± 0,12 1,47 ± 0,08 1,28 ± 0,05
Ecтepифiкoвaний. xoлecтepoл 3,01 ± 0,15 3,00 ± 0,14 3,24 ± 0,08
Лaктaт 0,59 ± 0,07 0,69 ± 0,05 0,51 ± 0,03
Ацeтoaцeтaт 0,32 ± 0,03 0,19 ± 0,02** 0,14 ± 0,02**
ß-гiдpooкcибyтиpaт 0,68 ± 0,03 0,40 ± 0,03*** 0,42 ± 0,07*
Cyмa кeтoнoвиx тiл 1,01 ± 0,02 0,59 ± 0,02*** 0,56 ± 0,07***
Tax, y кoнтpoльниx гpyпax мeншa кoнцeнтpaцiя ceчoвини бyлa в кpoвi кopiв, яким згoдoвyвaли y c^ra-дi кoнцeнтpaтiв тоевий шpoт; y гpyпax, якi oтpимyвa-ли кoмплeкcнy дoбaвкy, бiльшa шлькють ceчoвини виявлeнa y кopiв, щo cпoживaли coевy мaкyxy; a зa дoдaвaння пpoпiлeнглiкoлю кoнцeнтpaцiя ceчoвини y
плaзмi кpoвi кopiв бyлa щж yтpимaннi кopiв нa o6ox rarax paцioнy.
Дoдaний дo paцioнy з тоевим шpoтoм пpoпiлeнглi-кoль змeншyвaв кoнцeнтpaцiю ceчoвини y плaзмi кpoвi нa 7,56% (P < 0,05), дoдaвaння дo цьoгo paцioнy кoмплeкcнoï дoбaвки нe впливaлo нa кoнцeнтpaцiю ceчoвини. Haтoмicть зa викopиcтaння pa^o^ з coe-
вою макухою додавання пропшенглшолю не зм1ню-вало концентращю сечовини, а комплексна добавка зб1льшувала 11 на 8,42% (Р < 0,05). Концентрац1я зага-льного бшка плазми кров1 при цьому була однаковою у кор1в ус1х груп, незалежно вщ виду рацюну.
Додавання пропшенглшолю до обох вид1в рацюну збшьшувало концентращю глюкози у плазм1 кров1 кор1в (Р < 0,05). Така д1я характерна для пропшенгль колю, оскшьки вш стимулюе утворення у рубщ про-шонату - основного попередника глюкози в оргашзм1 жуйних тварин. Комплексна добавка також збшьшу-вала вмют глюкози у плазм1 кров1, проте ц р1зниц1 не мали статистично! в1ропдност1.
Бшьший вмют жиру в ращош з соевою макухою впливав на показники лшвдного обмшу у кров1 кор1в.
Зокрема, плазма кров1 цих кор1в, пор1вняно з коровами, яш отримували ращон з соевим шротом, мюти-ла бшьшу к1льк1сть триацилглщерол1в та холестеролу. Вмют триацилглщерол1в зростав, очевидно, внаслщок збшьшення !х надходження з кишечнику, тобто це триацилглщероли хшом1крошв, а не лшопроте!шв дуже низько! щ1льносп, як1 формуються у печшщ. Шдтвердженням такого припущення е ввдсутнють впливу виду рацюну на концентращю неестериф1ко-ваних жирних кислот, з яких печшка синтезуе триа-цилглщероли. Отже, за збшьшення вмюту жиру в ращош зменшувалось лшвдне навантаження на печш-ку, що важливо для профшактики 11 жирового переро-дження.
Зростання у плазм1 кров1 кор1в, як1 отримували ра-цюн з соевою макухою, пор1вняно з коровами, яким згодовували ращон з соевим шротом, вмюту загально-го холестеролу зумовлене зб1льшенням кшькосп ес-терифжовано! його форми. Це викликано, нашмов1р-шше, збшьшенням шлькосп ненасичених жирних кислот у кров1. Кшьшсть вшьно! форми холестеролу в кров1 кор1в, як1 отримували соеву макуху, навпаки, зменшувалась.
Кр1м р1зниць лшвдного складу кров1 кор1в, утри-муваних на р1зних за вмютом жиру ращонах, виявле-но його змши пвд впливом згодовування пропшенгль колю та комплексно! добавки. Додавання пропшенг-лжолю до рацюну з соевим шротом зменшувало вмют триацилглщерол1в у плазм1 кров1 на 21,22% (Р < 0,05), а при додаванш до цього рацюну комплексно! добавки вмют триацилглщерол1в, навпаки, зрю на 21,21% (Р < 0,05). Отже, комплексна добавка сприяла норма-л1заци енергетичного балансу та субстратному забез-печенню лшвдного обм1ну в оргашзм1 кор1в, оск1льки тканини значно краще засвоюють жирш кислоти з триацилглщерол1в, н1ж з неестериф1кованих жирних кислот. За утримання кор1в на ращош з соевою макухою пропшенглжоль та комплексна добавка незначно впливали на концентращю триацилглщерол1в плазми кров1. Отже, при збшьшенш жиру в ращош триацилглщероли плазми кров1 мають бшьшою м1рою кормове походження 1 менше залежать ввд синтезу в печшщ, на метабол1зм у як1й спрямована д1я пропшенглжолю 1 комплексно! добавки.
Концентращя у плазм1 кров1 неестерифжованих жирних кислот зменшувалась за додавання до рацюну пропшенгаколю 1, особливо, комплексно! добавки.
На ращош з соевим шротом пропшенглшоль та комплексна добавка зменшували кшьшсть неестерифжо-ваних жирних кислот на 14,29 та 21,43% (Р < 0,05), а на ращош з соевою макухою щ р1знищ становили 21,22 та 40,39% (Р < 0,05-0,001). Це важлива для ор-гашзму кор1в, позитивна змша обмшу речовин. Для високопродуктивних кор1в на початку лактацп харак-терний негативний енергетичний баланс, який супро-воджуеться штенсивним вившьненням неестериф1ко-ваних жирних кислот з жирово! тканини. Щ жирш кислоти надходять у печшку, естериф1куються до триацилглщерол1в 1 виводяться у кров у склад1 лшоп-роте!шв дуже низько! щшьносп. Надм1рне надходження у печшку жирних кислот призводить до нако-пичення у нш триацилгщерол1в 1 жирового переро-дження печшки. Отже, комплексна добавка попере-джуе виникнення стеатозу.
Додавання до обох вид1в рацюну пропшенглшолю 1 комплексно! добавки не впливало на вмют вшьного та естерифшзваного холестеролу та концентрацш лактату в плазм1 кров1 кор1в.
Пропшенглжоль та комплексна добавка впливали на утворення кетонових тш в оргашзм1 кор1в. На ращош з соевим шротом введення пропшенглшэлю та комплексно! добавки зменшувало концентращю у плазм1 кров1 ацетоацетату в 2,15 та 1,87 раза (Р < 0,01-0,001), а Р-пдроксибутират в 1,55 та 1,73 рази (Р < 0,01). На ращош з соевою макухою щ р1зни-щ становили ввдповвдно 1,68 1 2,28 (Р < 0,01) та 1,70 1 1,62 (Р < 0,05-0,001) раза. Внаслвдок цього пвд впливом згодовування пропшенглжолю 1 комплексно! добавки сумарна шлькють кетонових тш у плазм1 кров1 кор1в, як1 отримували рац1он з соевим шротом, зменшилась у 1,65 та 1,75 раза (Р < 0,001), а у плазм1 кров1 кор1в, яких утримували на рац1он1 з соевою макухою - у 1,71 та 1,80 раза (Р < 0,001). Отже, про-пшенглжоль та комплексна добавка приблизно одна-ково знижували концентрац1ю кетонових т1л. На сшв-в1дношення ацетат/р-г1дроксибутират на пропшенга-коль та комплексна добавка не впливали, тобто змши концентрац1! цих кетонових тш в1дбувались пропор-цшно. Кетонов1 т1ла утворюються для компенсацп деф1циту глюкози. Оск1льки проп1ленгл1коль та комплексна добавка шдвищували концентращю глюкози у кров1, потреба у синтез! кетонових тш зменшилась.
Висновки
Встановлено, що додавання проп1ленгл1колю до рацюну з соевим шротом зменшувало концентращю сечовини у плазм1 кров1 майже на 8%, а з соевою макухою - не змшювалась. Додавання до рацюну з соевим шротом зменшувало вмют триацилглщерол1в у плазм1 кров1 на 21,0%, а при додаванш кормово! добавки - збшьшувало на 21,0%. Зростання загального холестеролу в плазм1 кров1 кор1в у ращош з соевою макухою зумовлено зб1льшенням ненасичених жирних кислот у кров1. На ращош з соевим шротом про-пшенглжоль та кормова добавка зменшували шлькють НЕЖК на 14,3% та 21,4%, а на ращош з соевою макухою щ р1знищ становили 21,2% та 40,4%.
Перспективи подальших до^джень. Вивчення впливу розроблено1 кормово1 добавки на позитивну зм1ну обм1ну речовин для високопродуктивних кор1в на початку лактацп, запоб1гання навантаженню на печшку та профшактику ïï жирового переродження.
Бiблiографiчнi посилання
Lacasse, P., Vanacker, N., Ollier, S. (2017). Innovative dairy cow management to improve resistance to metabolic and infectious diseases during the transition period. Res Vet Sci. 5288(17), 30579. Kuhla, B., Metges, C.C., Hammon, H.M. (2016). Endogenous and dietary lipids influencing feed intake and energy metabolism of periparturient dairy cows. Domest Anim Endocrinol. 5288, 2-10. Raboisson, D., Mounié, M., Maigné, E. (2014). Diseases, reproductive performance, and changes in milk production associated with subclinical ketosis in dairy cows: a meta-analysis and review. J. Dairy Sci. 97(12), 7547-7563. Gordon, J.L., Leblanc, S.J., Duffield, T.F. (2013). Ketosis treatment in lactating dairy cattle. Vet. Clin. North Am Food Anim. Pract. 29(2), 433-445. Simonov, M.R. (2010). Zminy deiakykh pokaznykiv vuhlevodnoho obminu u krovi khvorykh na ketoz ta zdorovykh koriv. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Insty-tutu biolohii tvaryn ta DNDKI vetpreparativ ta kormovykh dobavok. Lviv. 11(1), 175-178 (in Ukrainian).
Simonov, M.R., Vlizlo, V.V., Petrukh, I.M. (2014). Ketoz molochnykh koriv: Metod. rekomendatsii. Lviv (in Ukrainian).
Vlizlo, V.V., Vudmaska, I.V., Petrukh, I.M. (2012). Zastosuvannia diietychnoho premiksu Lactostart dlia profilaktyky ta likuvannia ketozu u vysokoproduktyvnykh koriv. Efektyvne
tvarynnytstvo. 3(59), 32-35 (in Ukrainian). Hultiaieva, O.V. Nevostruieva, I.V., Vlizlo, V.V., Petruk, A.P. (2015). Vplyv propilenhlikoliu, vitaminu E ta metioninu na enzymatychni protsesy u rubtsi koriv. Problemy zooinzhenerii ta veterynarnoi medytsyny: zb. nauk. pr. Kharkiv. 30(1), 109-115 (in Ukrainian). Hultiaieva, O.V., Holova, N.V., Petruk, A.P., Vudmaska, I.V., Vlizlo, V.V. (2015). Vplyv vvedennia do ratsionu propilenhlikoliu, vitaminu E ta metioninu na
biokhimichni pokaznyky plazmy krovi koriv. Nauko-vo-tekhnichnyi biuleten DNDKI vetpreparativ ta kormovykh dobavok i Instytutu biolohii tvaryn NAAN. Lviv. 16(2), 73-78 (in Ukrainian).
Vudmaska, I., Hultiaieva, O., Petruk, A., Vlizlo, V. (2017). Effect of dietary vitamin E on rumen biohy-drogenation and blood parameters in transition dairy cows. XVII. Middle European Buiatrics Congress. Strbske Pleso - High Tatras, Slovakia, 89.
Kabu, M., Civelek, T. (2012). Effects of propylene glycol, methionine and sodium borate on metabolic profile in dairy cattle during periparturient period. Revue Med. Vet. 163(8-9), 419-430.
Kabu, M., Civelek, T., Birdane, F. (2001). Effects of boron, propylene glycol and methionine administration on some hematological parameters in dairy cattle during periparturient period. Veterinarski Arhiv. 8(1), 19-29.
Juchem, S.O., Santos, F.A., Imaizum, P.H., Pires, A.V., Barnabe, E.C. (2014). Production and blood parameters of holstein cows treated prepartum with sodium monensin or propylene glycol. J. Dairy. 87, 680-698.
Toghdory, A., Torbatinejad, N., Mohajer, M., Chamani, M. (2009). Effects of propylene glycol powder on productive performance of lactating cows. Biol. Sci. 12, 924-928.
Grummer, R.R. (2008). Nutritional and management strategies for the prevention of fatty liver in dairy cattle. Vet. J. 176, 10-20.
Bouwstra, R.J., Nielen, M., Stegeman, J.A., Dobbelaar, P. (2010). Vitamin E supplementation during the dry period in dairy cattle. Part I: adverse effect on incidence of mastitis postpartum in a double-blind randomized field trial. J. Dairy Sci. 12, 5684-5695.
LeBlanc, S.J., Duffield, T. F. (2002). The effect of prepar-tum injection of vitamin E on health in transition dairy cows. J. Dairy Sci. 85, 1416-1426.
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., Ratych, I.B. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni. Lviv.: SPOLOM (in Ukrainian).
Received 21.08.2017 Received in revised form 19.09.2017 Accepted 27.09.2017
