CC BY
13
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro HamoHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMem C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet8202
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:637.513.1 „18-19" (477-25)
Внесок кшвських ветеринарних л1кар1в другоУ половини Х1Х - початку ХХ ст. у св1тову науку i практику
М.М. Стегней [email protected]
Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Украгни, вул. Герогв Оборони, 15, м. Ки1в, 03041, Украгна
Проведено rnymei до^дження щодо дiяльностi ветеринарних лiкарiв Киева другоi половини Х1Х - початку ХХ ст. Встановлено, що ветеринарно-саштарнш оргатзацп Кигвськог губернп до ктця Х1Х ст. зовам не придыялося уваги. Про це свiдчить незначна кыьюсть ветеринарного персоналу в губернп. Невелика кыьюсть ветеринарних фахiвцiв у губернп до 1882 року не могла оргатзувати ветеринарно-сантарну дiяльнiсть на належному рiвнi. 1хня дiяльнiсть мала суто оргаш-зацшний характер. У цей перюд у м. Киевi дiяла Сантарна комiсiя, до складу яког входили медичш лiкарi й не було жодного ветеринарного лжаря. Лише в 1885 роцi до складу комки було введено ветеринарного лжаря В.К. Пономарьова (з 1886 р.). Пiсля звыьнення В.К. Пономарьова цю посаду обтмав П.М. Геневський, який ратше працював старшим ветеринарним лжарем скотобоень.
З вiдкриттям мiських скотобоень ветеринарно-сантарна дiяльнiсть цим не обмежилася i ветеринарний лжар у складi Сантарноi комки проводив розтин трутв тварин, що загинули вiд тфекцшних захворювань; вживав заходiв у разi виник-нення етзоотт; л^вав мкьких пожежних коней; наглядав за дiяльнiстю тдрядчика з прибирання загиблих тварин i вiдло-ву бродячих собак; наглядав за молочною худобою, торгiвлею тньми на тнських i ярмаркових площах, а також за водопоем i мкькими пасовищами. При створент Кшвських мкьких скотобоень ставилося завдання забезпечення людей доброяккним м 'ясом i, кргм того, запоб^ання забрудненню води, Грунту i повтря забшними вiдходами.
Для з'ясування питань ветеринарно-сантарног справи на мiських скотобойнях у 1899 рощ видыено спещальну пiдкомi-Ыю, головою яког обраний член Сантарног комки А.К. Столпчевський. Пiдкомiсiею ставилося завдання розробити тстру-кцю для ветеринарних лiкарiв, що вiдnовiдали за ветеринарно-сантарний стан на Кшвських мкьких скотобойнях, який проводила Сантарна комiсiя. Лише у 1899 року розмежовуеться нагляд суто ветеринарний вiд нагляду сантарного.
K.mnoei слова: Кигв, ветеринарно-сантарна дiяльнiсть, ветеринарний лжар, скотобойня.
Вклад киевских ветеринарных врачей конца Х1Х - начала XX в мировую науку и практику
Н.Н. Стегней [email protected]
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина
Проведены научные исследования о деятельности ветеринарных врачей Киева второй половины XIX - начала ХХ в. Установлено, что ветеринарно-санитарной организации Киевской губернии к концу XIX в. совсем не уделялось внимания. Об этом свидетельствует незначительное количество ветеринарного персонала в губернии. Небольшое количество ветеринарных специалистов в губернии к 1882 году не могли организовать ветеринарно-санитарную деятельность на должном уровне. Их деятельность имела строго организационный характер. В этот период в г. Киеве действовала Санитарная комиссия, в состав которой входили медицинские врачи и не было ни одного ветеринарного врача. Только в 1885 году в
Citation:
Stegney, M. (2017). Contribution of kyiv veterinary doctors to the world's science and practice at the end of XIX — beginning of XX centuries. Scientific Messenger LNUVMB, 19(82), 8-11.
состав комиссии было введено ветеринарного врача В.К. Пономарева (с 1886 г.). После освобождения В.К. Пономарева эту должность занимал П.Н. Геневський, который ранее работал старшим ветеринарным врачом скотобоен.
С открытием городских скотобоен ветеринарно-санитарная деятельность этим не ограничилась и ветеринарный врач в составе Санитарной комиссии, проводивший вскрытие трупов животных, погибших от инфекционных заболеваний; принимал меры в случае возникновения эпизоотий; лечил городских пожарных лошадей; наблюдал за деятельностью подрядчика по уборке погибших животных и отлова у бродячих собак; наблюдал за молочным скотом, торговлей лошадьми на лошадиных и ярмарочных площадях, а также за водопоем и городскими пастбищами. При создании Киевских городских скотобоен ставилась задача обеспечения людей доброкачественным мясом и, кроме того, предотвращения загрязнения воды, почвы и воздуха забойными отходами.
Для выяснения вопросов ветеринарно-санитарного дела на городских скотобойнях в 1899 году выделено специальную подкомиссию, председателем которой избран член Санитарной комиссии А.К. Столпчевський. Подкомиссией ставилась задача разработать инструкцию для ветеринарных врачей, отвечавших за ветеринарно-санитарное состояние на Киевских городских скотобойнях, которое проводила Санитарная комиссия. Только в 1899 году разграничивается надзор сугубо ветеринарный от надзора санитарного.
Ключевые слова: Киев, ветеринарно-санитарная деятельность, ветеринарный врач, скотобойня.
Contribution of kyiv veterinary doctors to the world's science and practice at the end of XIX - beginning of XX centuries
M. Stegney [email protected]
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 15, Kyiv, 03041, Ukraine
Scientific researches on the activity of veterinary doctors of Kyiv in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries were conducted. It was established that no attention was paid to the veterinary and sanitary organization of the Kyiv province until the end of the nineteenth century. It was confirmed by a small number of veterinary staff in the province. A small number of veterinarians in the province until 1882 could not organize veterinary and sanitary activities at the proper level. Their activities were of a purely organizational nature. During that period, the Sanitary Commission, which included medical doctors, but none veterinarian, operated in Kyiv. Only in 1885 the veterinary doctor V.K. Ponomariov was introduced into the commission (from 1886). After the liberation of V.K. Ponomariov, that post was occupied by P.M. Genevsky, who previously worked as a senior veterinarian of slaughterhouses.
With the opening of urban slaughterhouses, veterinary and sanitary activities were not limited to that work, and the veterinary doctor, as a member of the Sanitary Commission, conducted an autopsy of animals, which died from infectious diseases; took measures in case of epizootics; treated urban fire horses; supervised the activities of the contractor for the disposal of dead animals and the catching of stray dogs; oversaw dairy cattle, horse's trade on fair grounds, as well as watering place and urban pastures. After creating the Kyiv city slaughterhouses, the task was to provide people with benign meat and, moreover, to prevent the pollution of water, soil and air by slaughter waste.
In order to clarify the issues of veterinary and sanitary affairs in urban slaughterhouses in 1899, a special subcommittee was appointed, headed by a member of the Sanitary Commission A.K. Stolpchevsky. The subcommittee was tasked with developing an instruction for veterinarians responsible for the veterinary and sanitary condition of the Kyiv city slaughterhouses, which was conducted by the Sanitary Commission. Only in 1899 a distinction was made between purely veterinary supervision and sanitary supervision.
Key words: Kyiv, veterinary and sanitary activities, veterinary doctor, slaughterhouse.
Вступ
Впродовж столпъ можна прослвдкувати розвиток л^валъно! справи на теренах Ки!вщини i визначити внесок ветеринарних лiкарiв, особливо м. Киева, у свггову науку i практику. Особливо! уваги заслуговуе дштьшсть ветеринарних лiкарiв Киева кшця Х1Х -початку ХХ ст., яш на основi аналiзу дiяльностi ско-тобоенъ заруб1жних кра!н та на власному досвщ зро-били значний вклад у розвиток забшно! i ветеринар-но-саттарно! справи Укра!ни. Саме в м. Киевi у 1888 р. вщкрип першi мюьш скотобойш, яш регламентува-ли правила забою, обробки, збертання туш i продук-пв забою.
Мета роботи. Проаналiзувати роботи ветеринарних лiкарiв Киева i показати !х внесок у сватову науку i практику.
MaTepia™ i методи дослщжень
При проведет дослщжень використано хронолоп-чний, системний та аналггичний методи. Використа-ний матер1ал Державного арх1ву м. Киева, арх1вш справи кафедри анатоми та пстологи тварин 1м. акад. В.Г. Касьяненка Нацюнального ушверситету бюресу-рав i природокористування Укра!ни та видання перь одично! преси.
Результата та ix обговорення
У другш половиш Х1Х - початку ХХ ст. в м. Киевi дiяла Саштарна комгая, до складу яко! входили меди-чш лiкарi i не було жодного ветеринарного лшаря. Лише у 1885 р. Ки!вський губернатор запропонував ввести до складу Саштарно! комки ветеринарного лшаря. Першим ветеринарним лшарем призначено
В.К. Пономаръова (з 1886 р.). 1з введенням ще! посади Саттарна комiсiя мiста не визначала сферу дiяльностi ветеринарного лiкаря. Пiсля звшьнення В.К. Пономаръова на цю посаду призначено П.М. Геневсъкого, який рашше працював старшим ветеринарним лжа-рем скотобоенъ. Вiн зазначав: «Я считаю излишним говоритъ здесъ о ветеринарно-санитарном значении общественных скотобоенъ для населения: тысячи ежегодно уничтожаемых больных органов и туш, поступающих ранъше в продажу и по неведению употребляющихся в пищу красноречиво доказывают пользу этого учреждения, оберегающего здоровье местных жителей» (Slesarevskiy, 1895; Otchet Kiyevskogo veterinamogo vracha ро 1893 g). З вщкрит-тям мiсъких боень ветеринарно-саштарна дiялънiстъ цим не обмежилася i ветеринарний лiкар, який був у склащ Саштарно! комюи, проводив розтин трушв тварин, що загинули ввд iнфекцiйних захворювань, вживав заходiв у разi виникнення ешзоотш, л1кував мюьких пожежних коней, наглядав за дiяльнiстю пвдрядчика з прибирання загиблих тварин i вiдлову бродячих собак, наглядав за молочною худобою, тор-пвлею к1ньми на к1нських i ярмаркових площах, а також за водопоем i мiсъкими пасовищами.
До 1888 р. у м. Киевi функцюнувало 17 невеликих приватних боень, розкиданих по всьому мiсту, що перебували в антисанитарному станi. Бойнi розмщу-валися при дворах i брудних коморах, де примитивно забивали худобу та не надавали значення ветеринарному огляду. Боротися з антисанiтарними умовами боень ветеринарнш службi було важко. Ц бойнi ви-кликали велике незадоволення у мiсъкого населення, i Ки!вська мiсъка дума вирiшила закрити iснуючi бойнi та ввдкрити мiсъкi скотобойш, тобто сформувати рег-ламентований заклад, який дотримувався б високогу-манних завдань, вiдповiдалънiстъ за виконання яких покладалася на ветеринарних лiкарiв. Так, 20 жовтня 1888 р. вийшла Обов'язкова постанова про мюьш скотобойш i користування ними. Ки!вськ1 мюьш ско-тобойнi ввдкрито 17 грудня 1888 р., на вул. В. Васильшвськш, 137 (Dubrova, 1911). Стопаке-вич К.£. у статтi «Пятилетие (1887-1894) Киевских общественных боен в ветеринарно-санитарном отношении» зазначав, що «... городские бойни есть вете-ринарно-санитарное учреждение, которое должно служить гарантией доброкачественности и беззараз-ности потребляемого в пищу мяса и мясных продуктов, быть оплотом против занесения эпизоотий и являться регулятором мясной торговли в городе» (Stopakevich, 1894).
У Киевi ветеринарний персонал боень пвдпорядко-вувався управляючому бойнями (не спецiалiсту) чи головi Саштарно! комюи (медичному лiкарю). Вете-ринарнi лiкарi боень не входили до складу Сатгарно! комюи чи управи. Майже усi засвдання боенських комiсiй проходили без участi ветеринарiв. На скотобойнях ступiнъ доброякосп м'яса i вiк тварини визна-чалися не колегiею боенських ветеринарних лiкарiв, а наглядачем за дiяльнiстю боень, який вирiшував вете-ринарш питання, не маючи на це юридичного права. Вiдповiдно до цього, боенсьш ветеринарнi лiкарi не виконували сво!х професiйних обов'язк1в. Ки!вськ1
м1ськ1 скотобойш з моменту !х ввдкриття шдпорядко-вувалися Громадському управлшню мюта. Для пок-ращення ветеринарно! справи на Ки!вських скотобойнях ветеринарш л1кар1 виступали за шдпорядкування боень Мшютерству внутршшх справ: «...городской ветеринарный персонал действовал бы самостоятельнее..а общественное здоровье менее несло бы ущерба от аномалий грустной действительности» (Tomilin, 1892).
На територп Кшвських мюьких скотобоень видь лялася торгова площадка або дв1р № 2, для кушвль продажу худоби. Торгов1 майданчики боень не корис-тувалися популярнютю серед м'ясопромисловщв, оск1льки сюди приводили худобу для забою дуже виснаженою. Кращ1 гурти тварин направляли в шш1 пункти продажу, i Мшютерство внутршшх справ, з метою пвдтримки м'ясоторговцiв у 1894 рощ прийня-ло ршення надавати одноразовi суди для закупiвлi через агентiв худоби безпосередньо у дворах власни-шв. У поввдомленш до Тамбовсько! мюько! управи (ввд 23.02.1899 р.) вiдмiчалося, що при Кшвськш мi-ськ1й управi е 5 скотопропнних дворiв (Uvedomleniye v Tombovskuyu Gorodskuyu Upravu ot 5 aprelya 1902 g). У дворi № 1 проводиться прийом рiзноl худоби. Цей двiр е загальним для рiзного виду худоби (ВРХ, ДРХ, свиней). Тут проводили сортування худоби, ветеринарний огляд i клеймування. Пiсля сортування ВРХ поступала у двiр № 2, телята i дрiбна рогата худоба - № 3, свиш - № 4. Двiр № 5 видмвся для шфекцшно хворих тварин чи пiдозрюваниx у захво-рюваннi. Пунктовий ветеринарний лшар при Ки1всь-кому скотопрогiнному дворi Стопакевич К.£. пов1до-мляв Ки1вському мiському головi (1902 р.), що на шфекцшному дворi Ки1вських скотобоень е кам'яне примщення з двома ввддшами: для явно iнфекцiйно-хворих тварин та для тварин хворих чумою (Uvedomleniye khozyayka Kiyevskomu gorodskomu golove ot 5 aprelya 1902 g). Поблизу цих дворiв розмi-щувалася ветеринарно-полщейська бойня для забою тварин з метою пвдтвердження дiагнозу хвороби.
У 1899 р. при Кшвських мюьких скотобойнях пра-цювало 5 ветеринарних лiкарiв: С.П. Дуброва, М.Д. Бурлак, Ф.М. Беневський, М.1. Тараканов, I.A. Любимiрський. Така к1льк1сть ветеринарних лжа-рiв була до 1909 року. У 1909 рощ видшено ще 2 посади ветеринарних лiкарiв, яш замiнили фельд-шерiв. Обов'язки старшого ветеринарного лшаря виконував С.П. Дуброва, скотопропнним двором завiдував Л.Н. Ляпунов. Решта 5 лiкарiв (М.Д. Бурлак, М.1. Тараканов, М.Д. Коротков, O.I. Кандиба, Л.П. Кожин) завiдували бойнями ВРХ i ДРХ, свино-бойнею i конебойнею (Dubrova, 1911). Старший ветеринарний лшар завiдував ще й трихшелоскошчною станцiею. З 1908 р. кабшет старшого ветеринарного лшаря був у примiщеннi станци i складався з чоти-рьох шмнат, у яких розмiщувалися бiблiотечнi шафи, шафи для патологоанатомiчниx препаратiв, скелети домашшх тварин i птицi, столи для мжроскошчних i гiстологiчниx дослвджень, термостат, автоклав.
При створеннi Кшвських мюьких скотобоень ста-вилося завдання забезпечення людей доброяк1сним м'ясом i, крiм того, запобiгання забруднення води,
rpymy i noBirpa 3a6iftHHMH BigxogaMH. ^k CBignaTb apxiBHi gaHi (Raport g. Kiyevskomu politsmeystera; Kiyevskiye skotoboyni, 1892), CTinm Bogu KuiBCbKux MicbKHx CKOTo6oeHb cnycKaguca y Hag3BHHaHHo MigKy pinKy HH6igb, KoTpa 6yga HacuneHa KpoB'ro TaK, mo Maga nepBoHHH Kogip. nimaHe gHo piHKH TaKoK Hacuny-Bagoca KpoB'ro 3i 3iycTKaMH. .3k 3a3Hanae BeTepuHapHuft giKap BnmH^bKHH B.I., KpoB, aKa nocrynaga y p. Hh-6igb, 3He3apaKyBagaca BanHoM, age цe He 3MeHmyBago nomupemia HenpueMHux 3anaxiB 3a Me® CKoro6oeHb. KaHura (BMicT py6ua) i eKCKpeMeHTH nocrynagu y cne-magbHi aMH npu KumKoBoMy BiggigeHHi, 3BigTH bhbo3h-guca y 6onKax acern3amftHoro o6o3y 3a MicTo, ge 3aKo-nyBaguca. Ha TaKy npo^gypy MicTo Burpanago go 6000 py6. y piK.
y 1894 poцi noTupu BeTepHHapHi giKapi KuiBCbKux MicbKHx CKoTo6oeHb (BacHeBCbKuft, ,3y6poBa, CronaKe-bhh i fflyMCbKHH) Bigicgagu go MicbKoi ynpaBH Tegerpa-My, b aKift noBigoMgagu, mo «23 Maa Becb cocTaB BeTe-puHapHMx Bpaneft KueBCKux 6oeH nogag b oTCTaBKy. npuHHHa - HeBo3Mo®Hbie nopagKH 6oeHco3gaHHbie ynpaBoro» (Novyy Kiyevskiy intsident, 1894). BapTo 3a3HaHHTH, mo 3a n'aTb 3 nogoBHHoro poKiB Ha 6oftHax 3MiHugoca 18 BeTepuHapHux giKapiB. ,3ga 3'acyBaHHa nuTaHb BeTepuHapHo-caHiTapHoi cnpaBH Ha MicbKHx CKoTo6oftHax y 1899 p. BugigeHo сneцiagbнy nigKoMi-ciro, rogoBoro aKoi o6paHHft ngeH CaHirapHoi KoMicii A.K. CTognneBCbKHH. nigKoMiciero craBugoca 3aBgaHHa po3po6uTH iHCTpyKmro gga BeTepuHapHux giKapiB, mo BignoBigagu 3a BeTepHHapHo-caHrrapHHH CTaH Ha Khib-CbKux MicbKHx CKoTo6oHHax, aKuft npoBoguga Camrap-Ha KoMicia. Hume y 1899 poKy po3MeKoByeTbca Hargag cyTo BeTepuHapHHH Big Hargagy caHiTapHoro.
BlICIIOBK'll
1. OpraHi3oBaHi KuiBCbKi MicbKi CKoTo6oftHi 3 po3-MeKoBaHHMH gBopaMH gga 3a6oro pi3Hux BugiB TBapuH, b ToMy HHcgi ft xBopux Ha iH^eKmfthi 3axBoproBaHHa, CTagu npuKgagoM gga po6oTH MicbKHx CKoTo6oeHb b yKpaiHi.
2. Ha KuiBCbKux MicbKHx CKoTo6oftHax Bnepme npo-Bogugacb BeTepuHapHo-caHirapHa eKcnepTH3a Tym i npogyKTiB 3a6oro, y 3B'a3Ky 3 hhm BeTepuHapHHMH giKa-paMH CKoTo6oeHb 6ygo po3po6geHo iнстpyкцii 3 npaBug
3a6oro TBapuH i BeTepHHapHo-caHirapHoi giagbHocTi
MicbKHx CKoTo6oeHb yKpaiHH.
Bi6^iorpa$iHMi iIOCII. lainm
Slesarevskiy, M.P. (1895). K voprosu o razvitii molochnogo skotovodstva v Yugo-Zapadnom kraye. Vestnik obshchestvennoy veterinary. 12, 431-434 (in Russian).
Otchet Kiyevskogo veterinarnogo vracha po 1893 g. Gosudarstvennyy arkhiv, g. Kiyev. F. 163. Op. 11. Ed. khr. 5. Ark. 28-31 (in Russian).
Dubrova, S.P. (1911). Kiyevskiye gorodskiye skotoboyni. Vestnik obshchestvennoy veterinarii. 5, 815-818 (in Russian).
Stopakevich, K. (1894). Pyatiletiyam (1887-1894g.) Kiyevskikh obshchestvennykh Boen v veterinarno-sanitarnogo otnoshenii. Vestnik obshchestvennoy veterinarii. 11, 332-336 (in Russian).
Tomilin, I. (1892). Kiyevskiye tsentral'nyye gorodskiye skotoboyni. Vestnik obshchestvennoy veterinarii. 20, 313-314 (in Russian).
Uvedomleniye v Tombovskuyu Gorodskuyu Upravu ot 5 aprelya 1902 g. Gosudarstvennyy arkhiv. g. Kiyev. F. 163. Op. 53. YED. khr. 112. Ark. 30 (in Russian).
Uvedomleniye khozyayka Kiyevskomu gorodskomu golove ot 5 aprelya 1902 g. Gosudarstvennyy arkhiv Kiyev. F. 163. Op. 53. Ed. khr. 112. Ark.17 (in Russian).
Dubrova, S.P. (1911). Kiyevskiye gorodskiye skotoboyni. Vestnik obshchestvennoy veterinarii. 18, 966-969 (in Russian).
Raport g. Kiyevskomu politsmeystera. Gosudarstvennyy arkhiv Kiyevskoy obl. F.1. Op. 271. D. 394. Ark. 2-4 (in Russian).
Kiyevskiye skotoboyni (1892). Vestnik obshchestvennoy veterinarii. 23, 376 (in Russian).
Novyy Kiyevskiy intsident (1894). Vestnik obshchestvennoy veterinarii. 11, 321-324 (in Russian).
Received 7.09.2017 Received in revised form 11.10.2017 Accepted 15.10.2017
