Організація ветеринарної служби київських міських скотобоєнь (1888-1914) Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 619:637.513.1(477-25),, 18-19"

Стегней М.М., кандидат ветеринарних наук, в.о. доцента @ Нацюнальний утверситет бюресурав I природокористування Украгни, м. Кигв

ОРГАН1ЗАЦ1Я ВЕТЕРИНАРНО1 СЛУЖБИ КШВСЬКИХ М1СЬКИХ СКОТОБОеНЬ (1888-1914)

Подано стисл1 вгдомостг щодо ктькостг ветеринарних фахгвщв на Кигвських м\ських скотобойнях. Показано, що гх тльтсть збыьшувалася поступово, що було викликано тдвищеним ттересом до мгських скотобоень з боку Губернськог управи, I необхдшстю покращення ветеринарно-сантарного стану у м. КиевI у мнцг XIX- на початку XX ст.

Ключовi слова: Кигвськ мгськг скотобойт, ветеринарний лжар, ветеринарна служба, ветеринарна справа.

Вступ. Наддншрянський край, древня Ки!вська земля завжди були центром кторичних подш та культурного життя укра!нського народу [1]. Впродовж столггь можна прослщкувати розвиток лкувально! справи на теренах Ки!вщини. Особливо! уваги заслуговуе ветеринарна справа Ки!вщини юнця XIX - початку XX ст. коли вщбувся перехщ вiд одше! системи правлшня до шшо!.

Вивчаючи ветеринарну справу Кшвщини i И органiзацiю, майбутнш спецiалiст повинен чiтко уявляти собi особливостi i основнi принципи И формування у дореволюцшний перiод i нинi.

Особливостi оргашзаци ветеринарно! служби Ки!вських мiських скотобоень були зумовлеш як географiчним положенням регiону, зокрема м. Киева, так i сощальним станом населення. Ветеринарна медицина з моменту зародження лжувально! справи знаходилася у пщпорядкуванш медичних фахiвцiв, i лише у 1899 р. згщно циркуляру Мiнiстерства внутрiшнiх справ (№ 340 вщ 01.06.1899 р.) медичш лiкарi були звiльненi вiд виконання обов'язкiв з ветеринарно! частини, так як чисельнють ветеринарного персоналу дозволяла !х виконувати [2].

Чисельнiсть ветеринарного персоналу Ки!вських мiських скотобоень займала вагому частку у загальнiй юлькосп ветеринарного персоналу м. Киева i вiдiгравала значну роль у формуванш ветеринарно! справи мiста.

Методи дослщження. При проведеннi дослiдження використано хронологiчний - для визначення основних закономiрностей розвитку ветеринарi! на Ки!вщинi у кшщ ХГХ - початку XX ст. та системний методи.

Результати дослщження. Кш'всью мкью скотобойнi вщкрито 17.12.1888 р. на основi „Обов'язково! постанови про мiськi скотобойнi i керування ними" вiд 20.10.1888 р. До 1888 р. у м. Киевi дiяло 17 невеликих приватних боень. Бойш розмiщувалися у дворах i коморах, у яких забивали худобу, без дотримання будь-яких норм i правил ветеринарно-санiтарно! експертизи м'яса i продуктiв

® Стегней М.М., 2010

245

забою. Ц бойш викликали велике незадоволення у мкького населення i Ки!вська мiська дума виршила закрити iснуючi бойнi i вiдкрити мiськi скотобойнi, тобто сформувати регламентований заклад, який дотримувався б високогуманних завдань, вiдповiдальнiсть за виконання яких покладалася на ветеринарний персонал боень.

З вщкриттям мiських скотобоень забш худоби здiйснювали виключно на бойнях. При цьому не дозволявся посадибний забш навт баранiв, який проводили з релййною метою мусульмани, що проживали у м. Киев1 Для цього на мiських скотобойнях вщводилося спецiальне примiщення, де забивали барашв для мусульман [3].

З моменту вщкриття на бойнях працювало три ветеринарнi лiкарi. Ветеринарний персонал боень пщпорядковувався управляючому бойнями (не ветеринарному спещалкту), чи головi Саштарно! комки (медичному лiкарю). До складу Саштарно! комки, до 1886 р. не входило жодного ветеринарного спещалкта. У 1886 р. дума запросила на посаду мкького ветеринарного лкаря м. Киева вщьно практикуючого ветеринарного лкаря Пономарьова В.К., який, в основному, виконував покладенi на нього обов'язки Саштарно! комiсil. У 1894 р. було вщкрито другу посаду мкького ветеринарного лiкаря. Незважаючи на те, що Кш'всью мiськi скотобойш вiдiгравали особливу роль у дотриманш ветеринарно-санiтарних правил у мiстi, ветеринарш лiкарi боень не входили до складу Саштарно! комiсil чи управи. Майже усi засiдання боенських комiсiй проходили без участi ветеринарних лiкарiв боень.

На скотобойнях ступiнь доброякост м'яса i вiк тварин визначалися не колегiею ветеринарних лiкарiв боень, а наглядачем за дiяльнiстю боень, який виршував ветеринарнi питання не маючи на це юридичного права Вщповщно з цим, боенськi ветеринарш лiкарi не виконували сво!х професшних обов'язкiв. Таке вiдношення Громадського управлшня мiста призвело до того, що вл^ку 1890 р. Ки!вськi бойш залишилися без жодного ветеринарного лжаря [4]

У зв'язку з цим, мкький ветеринарний лiкар Слесаревський МП. протягом деякого часу виконував обов'язки ветеринарних лiкарiв боень. Усi ветеринарш лiкарi при мiських скотобойнях тдпорядковувалися Громадськiй управi мiста. Для покращання ветеринарно! справи на Ки!вських мкьких скотобойнях, ветеринарнi лiкарi виступали за тдпорядкування боень Мiнiстерству внутрiшнiх справ [5].

Протягом наступних чотирьох роюв (1890-1894 рр.) ветеринарними лiкарями на бойнях, у складних умовах, працювали Васневський О.М., Дуброва СП., Стопакевич К.С., Шумський О.1. i 23 травня 1894 р. бойш знову залишилися без ветеринарного нагляду. Слщ зазначити, що протягом п'яти з половиною роюв на бойнях змшилося 18 ветеринарних лiкарiв.

У 1899 р. на Ки!вських мкьких скотобойнях працювали п'ять ветеринарних лiкарiв: Дуброва СП., Бурлак М.Д., Ф.М. Беневський, Тараканов М.1., Любимiрський I. А. Така кiлькiсть тривала до 1909 року.

Територiя Ки!вських мкьких скотобоець роздiлялася на п'ять площадок (дворiв) для забiйних тварин. У дворi №1 проводився прийом уах тварин, що поступали для забою. Цей двiр був загальним для тварин рiзних видiв (велика

246

рогата худоб^ дрiбна рогата худоба, свиш, кош). Тут проводили сортування тварин, ветеринарний огляд i таврування. У цьому дворi знаходилася кiмната ветеринарного лiкаря. У 1902 рощ посаду пунктового ветеринарного лжаря при Ки!вському скотопрогiнному дворi обiймав Стопакевич К.С., робочий день якого тривав 10-16 годин залежно вщ кiлькостi тварин, що поступали для забою.

Примщення Ки!вських мкьких скотобоень будувалися з каменя, добре освгглювалися i були просторими. Бойш роздщялися на чотири вщдщи: камерна бойня, павщьйонна або кошерна бойня, бойня для дабних тварин, свинобойня i центральне кишкове вiддiлення.

У 1909 р. видшено ще двi посади ветеринарних лiкарiв, якi замшили ветеринарних фельдшерiв. Обов'язки старшого ветеринарного лжаря виконував С.П. Дуброва, скотопрогшним двором завiдував Ляпунов Л.Н. Решта п'ять ветеринарних лiкарiв (Бурлак М.Д., Тараканов М.1., Короткое М.Д., Кандиба

0.1.. Кожин Л.П.) завiдували бойнями велико! рогато! худоби i дабно! рогато! худоби, свинобойнею i конебойнею [6]. Старший ветеринарний лжар завщував ще трихiрнелоскопiчною станцiею. У цьому ж рощ введено в дш Обов'язковi постанови органiзацi! ветеринарно-санiтарно! справи у Кшвськш губернi!, що включали правила влаштування i утримання скотобоень. Цими постановами введено в дш одноманiтний порядок у забiйну справу.

Слщ вiдмiтити, щи Ки!вськi мкью скотобойнi були дуже престижнi. Про це свщчить те, що майже через три роки тсля вщкриття, у 1891 рощ на Ки!вських мкьких скотобойнях забито 125379 голiв рiзних видiв сщьськогосподарських тварин. На Ки!всью мiськi скотобойнi доставлялася для забою велика рогата худоба iз Полтавсько! (44,3%), Ки!всько! (43,5%), Херсонсько! (5,5%), Чернiгiвсько!' (4,5%), Катеринославсько! (0,9%), Волинсько! (0,7%), i Подiльсько!' (0,6%) [7].

Перша свггова вiйна (1914-1916 рр.) майже повшстю припинила дiяльнiсть не лише мiських скотобоень, але i дiяльнiсть ветеринарних лiкарiв у губерни. Бiльшiсть ветеринарних лiкарiв були мобшзоваш в армiю i управою були запрошен два тимчасовi ветеринари.

Отже, ветеринарна служба Ки!вських мкьких скотобоень вдагравала важливу роль у забезпеченш ветеринарно-санiтарного стану м. Киева у юнщ XIX - початку XX ст. Кишсью мiськi скотобойш з часу !х вщкриття роздщялися на ряд вщдшв, що i зумовило збiльшення кiлькостi ветеринарних фахiвцiв з трьох (1888) до семи (1909).

Лггература

1. Рудик С.К. Iсторiя становлення ветеринарно! служби в Укра!ш // К., Видавництво „Бронт". - 1995. - 31 .

2. Письмо Господину Киевскому городскому голове // Державний архив Ки!всько! областi. - Ф.1. Оп.271. Д.№394. - С - 6-10.

3. Киевские скотобойни // Вестник общественной ветеринарии. - 1892. -№23.-С. 376.

4. Новый Киевский инцидент // Вестник общественной ветеринарии. - 1894. -№11.-С. 322-324.

247

5. Томили И. Киевские центральные городские скотобойни // Вестник общественной ветеринарии. - 1892. - №20. - С. 313-314.

6. Дуброва СП. Киевские городские скотобойни // Вестник общественной ветеринарии. - 1911. - №18. - С. 966-969.

7. Томилин И. Киевские центральные городские скотобойни // Весттник общественной ветеринарии. - 1892. - №21. - С. 338-339.

Summary Stegney M.M.

National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine THE STRUCTURE OF THE VETERINARY SERVICE OF KYIV CITY

SLAUGHTER (1988-1914)

Given the short information about the number of veterinary specialists on the Kiev city slaughter. It is shown, that their number is growing, what is connected with the increasing of interest to the city slaughters from the Gubemskiy department and the need of improvement the veterinary - sanitary situation of Kiev city in the end of ХГХ -beginning of XX century.

Kay words: Kyiv city slaughter, veterinary specialists, veterinary services, veterinary business.

Стаття надшшла до редакцИ 19.04.2010

248