CC BY
0http://ecology-of.ru/ekologiva-regionov/problemY-vladimirskoj-oblasti-swazannve-s-ekologiej#i.
5. Природа России. Национальный портал. -Режим доступа:
http://www.priroda.ru/regions/air/detail.php7FO ID=42 5&ID=5832&SECTION ID
6. ГН 2.1.6.1338-03. Предельно допустимые концентрации (ПДК) загрязняющих веществ в атмосферном воздухе населенных мест. Гигиенические нормативы / Российская Академия наук. Институт проблем экологии и эволюции им. А.Н. Се-верцова. Лаборатория аналитической
экотоксикологии. -Режим доступа:
http ://www. dioxin.ru/index. htm.
Рибалова О.В.
Нацюнальний унгверситет цившьного захисту Укра'ти, доцент, канд. техн. наук, доцент Варламов £.М.
Науково - досл1днаустанова «Укратський науково - досл1дний тститут екологгчних проблем»
Завгдувач сектором, канд. техн. наук, старший науковий ствробтник
Гаджиев Е.Н.
Науково - досл1днаустанова «Укратський науково - досл1дний тститут екологгчних проблем»
Астрант
ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ЛЮДЕЙ В1Д ВПЛИВУ ШК1ДЛИВИХ ВИКИД1В ПРИ ВИРОБНИЦТВ1 М1НЕРАЛЬНО1 ВАТИ
THE DEFINITION OF RISK TO HUMAN HEALTH FROM IMPACT OF POLLUTANTS IN THE
MANUFACTURING OF MINERAL WOOL
Rybalova O. V.
National University of Civil Defense of Ukraine, PhD, Associate Professor
Varlamov E.M. Scientific - research institution
"Ukrainian Scientific - Research Institute of Ecological Problems". Head of sector, PhD, Senior Researcher
Hajiyev E.N. Scientific - research institution "Ukrainian Scientific - Research Institute of Ecological Problems", postgraduate.
АНОТАЦ1Я
В статп проаналiзовано джерела забруднення атмосферного повгтря виробництва теплоiзоляцiйних матерiалiв. Дана оцшка ризику для здоров'я населення при B^rni викидiв забруднюючих речовин вщпо-вщно до американського та росшського методичних пiдходiв. Визначено перелш захворювань, яш можуть виникнути при впливi викидiв забруднюючих речовин тдприемства виробництва мшерально! вати. В робот проаналiзовано переваги та недолiки методичних пiдходiв до оцшки ризику для здоров'я населення, що е актуальним для подальшого розвитку методологй' визначення рiвня екологiчноi небезпеки промисло-вих пiдприемств.
ABSTRACT
The article analyzes the sources of air pollution in the manufacturing of thermal insulation materials. The estimation of health risk from the impact of pollutant emissions was given in accordance with the American and Russian methodological approaches. The list of diseases that can occur from tthe pollutant emissions of enterprises manufacturing mineral wool was defined. The paper analyzes the advantages and disadvantages of methodological approaches to assessing the risk to public health, which is important for the further development of methodology of determining the level of environmental hazard from industries.
Ключовi слова: еколопчна небезпека, викиди забруднюючих речовин, здоров'я населення, виробни-цтво мшерально! вати.
Keywords: environmental hazards, pollutant emissions, public health, mineral wool production.
Забруднення навколишнього середовища ставить перед сустльством проблему забезпечення еколопчно! безпеки i сощально! захищеносп лю-дини в умовах стшкого економiчного розвитку на-шо! держави. Збереження здоров'я населення е одним з основних критерив при ргшент еколопчних проблем, тому що вщ стану здоров'я людей зале-жить добробут кра!ни в цшому.
Проблема встановлення причинно-наслщко-вих зв'язшв мiж станом навколишнього середовища i здоров'ям населення е одшею з ведучих серед со-щальних задач, а досвiд и виршення в розвинених кра!нах свiту протягом бiльш трьох десятилiть доводить и актуальнiсть i гостру необхвдшсть вклю-чення в систему державного управлшня природоо-хоронною дiяльнiстю.
Необхвдно ввдзначити, що визначити взае-мозв'язок м1ж станом довшлля та виникненням за-хворюваносл дуже важко, тому що на здоров'я на-селення впливають не тшьки незадов1льний яшс-ний стан навколишнього середовища, але 1 професшт чинники, умови життя, сощальт чин-ники, тощо. В1домо, що протягом життя людина шддаеться впливу не окремого токсичного агента, а цшого набору речовин, що надходять в оргашзм 1з повирям, водою, !жею, сигаретним димом тощо. Оцшити !х комбшований 1 сполучений вплив на здоров'я людини надзвичайно важко, тому що м1ж речовинами юнують взаемоди, що тдсилюють чи послабляють 1хтй спшьний вплив.
Нит одним з найбшьш ефективних сучасних шдход1в до встановлення зв'язку м1ж станом навколишнього природного середовища 1 здоров'ям населения в певному репот або мют1 е методолопя оць нки ризику.
Шд оцшкою ризику розум1еться процес ана-л1зу ппешчних, токсиколопчних 1 епвдемюлопч-них даних для визначення шлькюно! 1мов1рносл не-сприятливого впливу на здоров'я населення шквд-ливих фактор1в навколишнього середовища [1].
У багатьох кра!нах свиу, у тому числ в США 1 Росп, законодавчо закршлене використання тдхо-д1в оцшки впливу середовища на здоров'я населення (оцшки ризику здоров'ю населення) для щ-лей сощально-ппешчного мониторингу, еколопч-но! 1 ппетчно! експертиз, еколопчного аудита, визначення зон еколопчного лиха 1 надзвичайно! еколопчно! ситуацп, державного еколопчного контролю, обгрунтування плашв дш з охорони навколишнього середовища 1 здоров'я населення. Результата оцшки ризику дозволяють визначити доцшь-нють, прюритетнють 1 ефективнють природоохоронних 1 саттарно-ппетчних заход1в, спрямованих на зниження несприятливого впливу середовища на здоров'я населення [2].
На територи Укра!ни дшть методичш рекоме-ндаци для оцшки ризику для здоров'я населення в1д забруднення атмосферного повпря [3]. При визна-чент ризику впливу атмосферного повпря на здоров'я людей, необхщно враховувати весь спектр хь м1чних сполук, як1 дшть на данш територи. При ви-значент прюритетних речовин в Укра!т дощльно враховувати також закордонш перел1ки, як1 складен! на основ1 вивчення компоненпв забруднення повиряного середовища 1 характерних викид1в р1з-них промислових галузей.
Вiдповiдно до наукового пiдходу Агентства з охорони навколишнього середовища США (EPA USA) концепщя ризику включае два елементи - оць нку ризику i керування ним [4].
Вщповвдно до американського методичного тдходу оцiнювання ризику для здоров'я населення здшснюеться окремо для канцерогенних i неканце-рогенних ефектiв
Для оцшки канцерогенного ризику для кожно! забруднюючо! речовини розраховуються показ-ники ризику [1 -6]:
LADI =
(С / W) X V х F х D T
(1)
де LADI - середня довiчна щоденна доза, мг/(кг * добу);
C - концентращя забруднювача у контактному середовищi, мг/м3;
W - вага тша iндивiдуума, кг;
V - споживання iндивiдом даного контактного середовища, м3/добу;
F - частота поди контакту з ноаем, днiв/рiк;
D - перюд, на який екстраполюються поточнi умови експозицп, рок1в;
T - перюд осереднення дози, дтв.
Канцерогенний ризику визначаеться за формулою [1-6]:
CR=SF X LADI,
(2)
де CR - ймовiрнiсть занедужати раком, безроз-мiрна (звичайно виражаеться в одиницях 1:1000000);
SF - iмовiрнiсть одержання ракового захворю-вання у випадку прийому одинично! дози LADI, 1/мг/кг * доба;
При оцшщ канцерогенного ризику дощльно орiентуватися на систему критерпв, рекомендовану у публiкацiях ВООЗ (1996, 1999, 2000 рр.) (табл. 1) [7].
Характеристика ризику розвитку неканцеро-генних ефекпв здiйснюеться або шляхом порiв-няння фактичних рiвнiв експозицй' з безпечними рь внями впливу, або на основi параметрiв залежностi "концентращя - вщповщь", отриманих в ещдемю-логiчних дослiдженнях.
Таблиця 1
PiBeHb ризику Ризик протягом життя
Високий (De Manifestis) - не прийнятний для виробничих умов i населення. Необх1дне здiйснення заходiв з усунення або зниження ризику > 10-3
Середнш - припустимий для виробничих умов; за впливу на все населення необхвдний динамiчний контроль i поглиблене вивчення джерел i можливих наслiдкiв шк1дливих впливiв для виршення питання про заходи з управлшня ризиком 10-3 - 10-4
Низький - припустимий ризик ^вень, на якому, як правило, встановлюються гiгieнiчнi нормативи для населення 10-4 - 10-6
Мшмальний (De Minimis) - бажана (щльова) величина ризику при прове-деннi оздоровчих i природоохоронних заходiв < 10-6
Характеристика ризику розвитку неканцеро-генних ефекпв для окремих речовин проводиться на основ1 розрахунку коефщента небезпеки по формул [5]:
дження дек1лькох речовин тим самим шляхом (на-приклад, шгаляцшним або пероральним) розрахо-вуеться по формул! [5] :
HQ = AD/RfD або HQ = AC/RfC,
(3)
HI = EHQi,
(4)
де HQ - коефiцieнт небезпеки;
AD - середня доза, мг/кг;
AC - середня концентращя, мг/м3;
Rf D- референтна (безпечна) доза, мг/кг;
RfC - референтна (безпечна) концентращя, мг/м3.
Коефiцieнт небезпеки розраховуеться роз-дшьно для умов короткочасних (гострих) i трива-лих впливiв хiмiчних речовин. При цьому перiод усереднення експозицш i вiдповiдних безпечних рь вшв впливу повинен бути аналогiчним.
Характеристика ризику розвитку неканцеро-генних ефекпв при комбiнованому й комплексному впливi хiмiчних сполук проводиться на основi розрахунку iндексу небезпеки (HI).
1ндекс небезпеки для умов одночасного надхо-
де HQi - коефщенти небезпеки для окремих компоненпв сум1ш1 речовин, що впливають.
При комплексному надходженш х1м1чно1 речо-вини в оргашзм людини з навколишнього середовища одночасно дешлькома шляхами, а також при багато середовому i багато маршрутному вплив1 критер1ем ризику е сумарний 1ндекс небезпеки (THI), що розраховуеться по формул [5] :
THI = EHIj
(5)
де HIj - шдекси небезпеки для окремих шляхов надходження або окремих маршрупв впливу.
Характеристика р1вшв небезпеки на основ1 оцшки неканцерагенного ризику представлена в табл. 2.
Таблиця 2
Класифжащя piitiiiit небезпеки
Р1вень небезпеки Коефщент/ 1ндекс небезпеки, (HQ/HI) Характеристика р1вня ризику
Мшмальний <0,1 ризик виникнення шюдливих ефекпв вщсутнш
Низький 0,1 -1 ризик виникнення шк1дливих ефекпв е зневажливо ма-лим
Середнш 1 - 5 юнуе ризик розвитку шюдливих ефекпв в особливо чу-тливих пвдгруп населення (неприпустимий для населення, припустимий для виробничих умов)
Високий 5 - 10 юнуе ризик розвитку несприятливих ефекпв у бшьшо1 частини населення
Надзвичайно високий >10 масов1 скарги, виникнення хрошчних захворювань
За наведеними вище формулами ризик може бути обчислений за окремими забруднюючими ре-човинам, р1зними територ1ями, групами населення тощо. 1мов1ршсна величина ризику дозволяе штег-рувати ризики за р1зними критер1ями: територ1аль-ним, експозицшним групам, шляхам контакту, дже-релам забруднення й окремим забруднюючим речо-винам, компонентам навколишнього середовища.
Таким чином, ця методика може застосовува-тися вщносно населення в цшому i р1зних експози-цшних груп, що проживають на забруднених тери-тор1ях чи працюючих на шк1дливих виробництвах.
1нший методичний шдх1д до ощнювання ризику для здоров'я населення розроблено тд кер1в-ництвом професора Новшова С.М. [8,9]. Перевагою ще1 методики е те, що основою ïï е ппешчний тд-хвд: дотримання нормативу гранично допустимоï концентрацп (ГДК) гарантуе ввдсутшсть несприят-ливих для здоров'я ефекпв, а його перевищення може викликати 1мов1ршсть (ризик) збшьшення за-хворюваносп населення, що дозволяе розподшяти
р1вш забруднення на калька ступешв - ввд допустимого (чи прийнятного) до надзвичайно небезпеч-ного.
Як ефект ощнюеться не ризик появи додатко-вих випадшв захворювань, а 1мов1ршсть рефлекто-рних реакцш (ввдчуття роздратування, неприемного запаху тощо) чи ефекпв психолопчного дискомфорту, що також розщнюеться як факт порушення здоров'я. Даний шдхвд застосовуеться при р1вш забруднення компонента навколишнього середовища до 10 - 15 ГДК.
Оцшка ризику здоров'ю населення заснована на логарифм1чнш залежносп ввд р1вшв впливу забруднюючих речовин i дозволяе адекватно штегру-вати 1х, тому що представляе 1мов1рну характеристику появи рефлекторних реакцш оргашзму й ш-ших шк1дливих ефекпв.
Оцшка ризику здоров'ю населення обчислю-еться окремо в залежносп в1д :
- якосп атмосферного повггря;
-якосп питно1 води;
- якосп водних об'екпв;
- якосп грунту;
речовинами, об'ектами навколишнього середо-вища, адмшютративними та ландшафтними одини-цями з метою встановлення комбшовано! або комплексно! ди негативних чиннишв. При трактуванн1 отриманих величин ризику здоров'ю населения ко-ристаються наступною ранговою шкалою (табл.3).
Таблиця 3
Залежшсть ваги ефектiв в1д величини ризику здоров'ю населення
- якоси продукпв харчування;
- рiвня шуму;
- радiацiйного забруднення територи;
- електромагниного випромiнювання. Оцiнка ризику здоров'ю населення дозволяе
штегрувати ризики за окремими забруднюючими
Risk Клас Характеристика ризику
<0,1 1 незначний вплив на здоров'я населення
0,1 - 0,19 2 слабкий вплив, граничш хрошчш ефекти
0,2 - 0,59 3 значний вплив, важк хрошчш ефекти
0,6 - 0,89 4 великий вплив, важк гостр! ефекти
0,9 - 1,0 5 дуже великий вплив на здоров'я населення
Оцшка ризику здоров'ю населення дозволяе також рангувати ризики за окремими забруднюю-чими речовинами з метою встановлення причини забруднення на основ! вдентифшацп найб1льш не-безпечних джерел антропогенного впливу на стан довшлля.
Другим етапом оцшки ризику здоров'ю населення е управлшня ризиком на основ! економ1чно! ощнки ризику, який дозволяе визначати еколого-економ1чну ефектившсть природоохоронних захо-д1в з метою мттшци впливу антропогенних чиннишв на стан навколишнього середовища та забез-печення комфортносп життя населення.
Викиди забруднюючих речовин в1д шдпри-емств виробництва мшерально! вати представля-ють загрозу шдвищення захворюваносл людини, 1 перш за все, оргашв дихання.
Виробництво мшерально! вати включае в себе ряд технолопчних стадш, як1 супроводжуються ви-кидами забруднюючих речовин в атмосферне повь тря. Сюди слщ вщнести операцп тдготовки сиро-винних матер1ал1в, складання шихтово! сум1ш1, плавлення вих1дних компонента, переробку розп-лаву в волокно, осадження мшерально! вати 1 фор-мування 11 шару, теплову обробку мшерального килима, отримання готових вироб1в [10].
Можна видшити основш джерела забруднення атмосферного повпря шдприемством виробництва мшерально! вати:
- вивантаження з вагошв сировини (пил неор-гашчний до 70% SiO2);
- перевантаження 1 транспортування на конве-ер1 (пил «Королько», базальту, доломиу, коксу, пил неоргашчний до 70% SiO2);
- коксова вагранка (пил неоргатчний до 70% SiO2, вуглецю оксид СО, азоту двоокис N02, арки окис S02);
- вщкрите мюце розливу (видшення окису вуглецю СО в примщення);
- камера волокноосадження (фенол, формальдегид, ам1ак);
- видшення забруднюючих речовин в робоче примщення при вщкритому транспортуванш мате-р1алу в1д камери волокноосадження до входу в камеру пол1меризацп (фенол, формальдепд, ам1ак);
- камера пол1меризацИ та термозб1жна камера (фенол, формальдепд, ам1ак, пил мшерально! вати);
- розпилювання вироб1в (пил мшерально! вати);
Найбшьша шльшсть шк1дливих домшок видь ляеться при робот вагранки 1 камери пол1меризацп. Одним з головних забруднювач1в на даному тдп-риемств1 е оксиди азоту 1 азотовмют сполуки, дю-ксид с1рки та пил неоргашчний.
Розрахунки канцерогенних ризик1в ввд викид1в формальдепду показали, що р1вень небезпеки низь-кий, бо значення канцерогенного ризику для дней складае 1,9 X 10-5, а для дорослих - 1,26 X 10-5.
Розрахунок шдексу небезпеки збшьшення за-хворюваносп населення ввд впливу викид1в забруднюючих речовин виробництва мшерально! вати показало високий р!вень небезпеки (табл. 4).
Таблиця 4
Визначення шдексу небезпеки хрошчного iнгаляцiйного впливу викидiв забруднюючих речовин в _атмосферне повггря при виробнищв теплоiзоляцiйних матерiалiв_
Назва речовини Концентращя, мг/м3 Референтна концентращя, RfC, мг/м3 Коефщент небезпеки, HQ
01 Пил 0,25 0,075 3,33
06 Окид азоту N0 0,03 0,06 0,50
02 Дюксид арки БО 0,04 0,05 0,80
04 Оксид вуглецю 1,6 3 0,53
05 Дюксид азоту N0 0,041 0,04 1,03
10 Фенол 0,006 0,006 1,00
22 Формальдепд 0,0042 0,003 1,40
Сумарний !ндекс небезпеки, Н1 8,26
Як показують розрахунки, найбшьший вплив вiд пилу i формальдепду. 1снуе велика ймовiрнiсть зб1лыдення захворювань оргашв дихання.(рис.1).
Рисунок 1. Ймовiрнiсть збшьшення захворюваностi населення при emuei euKudie забруднюючих речовин
виробництва мтеральноИ вати
Ввдповщно до методики [1] ризик для здоров'я населення при хрошчному впливi забруднення ат-мосфери визначаеться за формулою [1]:
R = 1 - exp (ln(0.84) x (C /ГДК)Ь / Кз), (6)
де Кз - коефщент запасу, що визначаеться за таблицею 5;
Ь - коефщент, що дозволяе оцшювати iзоефе-ктивнi ефекти домшок рiзних класiв небезпеки вщ-поввдно з табл. 5.
Таблиця 5
Значення косчфщкнпв Кз i b для речовин рпних клаив небезпеки
Клас небезпеки забруднюючих речовин Коефщент запасу Кз Коефщент b
1 7,5 2,35
2 6,0 1,28
3 4,5 1,0
4 3,0 0,87
Для оцiнки комбшовано! дп дек1лькох домь шок, що мають ефект сумацп, розраховують приве-дену концентрацiю (Спр) за формулою:
де Ci, С2...СП - концентрацй' 1-й, 2-й ... n-о! до-
мшок;
ГДК1, ГДК2... ГДКп - вщповвдно !хт норма-тиви.
Ризик здоров'ю населення при комбшованому i комплексному впливi забруднення навколиш-нього середовища оцшюеться за правилом мно-ження ймовiрностей, де як множник виступають не величини ризику здоров'ю, а значення, що характе-ризують ймовiрнiсть його вiдсутностi [1]:
Спр = Ci + C2 x ГДК1/ ГДК2 + ... + Cn x ГДК1/ ГДКп , (7)
Rcyм = 1 - (1-Ri)(1-R2)(1-R3 )....(1-Rn), (8)
де Rc^ - ризик комбiнованого чи комплексного впливу домшок;
R1,..., Rkn - потенцiйний ризик впливу кожно! окремо! домiшки
Оцiнка потенцiйного ризику для здоров'я населення вщ впливу викидiв забруднюючих речовин виробництва мшерально! вати представлено в табл. 6.
Таблиця 6
Визначення потенцшного ризику для здоров'я населення вщ впливу вмки.мв забруднюючих речо-_вин виробництва ммерально'1 вати_
Назва речовини Концентращя, мг/м3 ГДК с.д., мг/м3 Клас небезпеки Коефщент запасу, Кз b Risk
0,232
01 Пил 0,25 0,15 3 4,5 1 0,064
06 Оксид азоту N0 0,03 0,06 3 4,5 1 0,02
02 Дюксид арки SO2 0,04 0,05 3 4,5 1 0,03
04 Оксид вуглецю 1,6 3 4 3 0,87 0,033
05 Дюксид азоту NO 2 0,041 0,04 2 6 1,28 0,03
10 Фенол 0,004 0,003 2 6 1,28 0,041
22 Формальдепд 0,0042 0,003 2 6 1,28 0,044
Значения потенцшного ризику для здоров'я населення вадповшають 3 класу з значним впливом на здоров'я населення.
Таким чином, визначення ризику для здоров'я населення i за американською i за росiйською методикою показало високий рiвень небезпеки викидiв забруднюючих речовин виробництва мiнеральноï вати.
Але необхадно ввдзначити, що прямого взаемо-зв'язку мiж станом навколишнього природного се-редовища i здоров'ям населення немае, тому що впливае багато iнших чиннишв (сощальний, вироб-ничий, генетичний, споаб життя, тощо).
Найбiльш репрезентативною групою населення для виявлення зв'язку м1ж як1стю навколиш-ньо1 природного середовища i здоров'ям населення е дин, тому що вони знаходяться щд постiйним ме-дичним спостереженням (у дошшльних установах i школ1) i медична статистика в галузi здоров'я дiтей найбiльш достовiрна. Крiм того, дiти особливо вш-чутно реагують на змiни якостi навколишнього середовища; вони не мають шквдливих звичок (па-л1ння, алкогол1зм i наркотики) й менш тддаш нер-вовим стресам; на дггей не впливають виробничi фактори.
Порiвняння методичних пiдходiв до оцшю-вання ризику для здоров'я населення показало де-к1лька недол1к1в американськоï методики:
1) не зб^аються показники забруднення укра-1нсько1 та американсько! систем мониторингу, особливо для поверхневих вод;
2) розрахунок шдексу небезпеки заснований на простому шдсумовуванш кратносл перевищення референтних доз без урахування ефекту сумацiï (синергiзму) речовин i без урахування класу небез-пеки;
3) концепщя безпорогового ризику (тобто будь-яка речовина в будь-якш концентрацп впли-вае на здоров'я людини) призводить до завищення значень ризик1в;
4) для кожно! забруднюючо! речовини вказу-ють конкретш захворювання, як1 можуть бути збь льшенi в порiвняннi з фоновою захворюванютю, але iнодi це вельми сумшвш висновки про захворю-
вання, особливо при визначенш ризику для здоров'я населення при рекреацшному водокористу-ваннi;
5) росшська методика оцiнки ризику для здоров'я населення заснована на тому, що якщо забру-днюючi речовини перевищують вiдповiднi ГДК, то е ймовiрнiсть виникнення несприятливих ефектiв або збшьшення захворюваносп i при цьому не вка-зують конкретнi захворювання;
6) оцшка потенцшного ризику для здоров'я населення заснована на впчизнянш системi гранично допустимих концентрацш (ГДК) i враховуе клас не-безпеки речовини;
7) потенцшний ризик для здоров'я населення визначаеться логарифмiчною залежнiстю, що при-йнятно для визначення ймовiрностi.
Американська методика оцiнювання ризику для здоров'я населення потребуе адаптацiï для за-стосування ïï при сучаснш системi державного мо-нiторингу навколишнього природного середовища.
Аналiз методичних пiдходiв до оцiнювання ризику для здоров'я населення показав перспектив-шсть застосування росiйськоï методики оцiнки потенцшного ризику при визначенш рiвня еколопч-но1' небезпеки промислових шдприемств.
Методологiя оцiнки ризику - це вибiр оптима-льних у данш конкретнiй ситуацй' шляхiв усунення або зменшення ризику, вiн складаеться з трьох вза-емопов'язаних елементiв:
• оцшка ризику;
• управлшня ризиком;
• шформування про ризик.
Саме 1'х сукупшсть дозволяе не лише виявити iснуючi проблеми, розробити шляхи 1'х вирiшення, а й створити умови для практично!' реал1зацп цих ршень.
Визначення факторiв ризику, шльшсна характеристика залежностей шк1дливих ефекпв ввд рiв-нiв впливу конкретних факторiв дозволяе оцiнити реальну загрозу здоров'ю населення, що проживае на певних територiях, i дае об'ективш пiдстави для впровадження профiлактичних заходiв.
Одночасно результати можна використовувати для розрахуншв економiчних втрат суспiльства у
результат попршення здоров'я населения або ви-значення затрат на впровадження профiлактичних заходiв та полiпшения навколишнього природного середовища.
Список лiтератури
1. Киселев А.Ф. Оценка риска здоровью [Текст] / А. Ф. Киселев, К. Б. Фридман. - СПб. : Питер, 1997. - 100 с
2. 1нтегральш та комплексш оцшки стану навколишнього природного середовища: монографiя /О.Г. Васенко, О.В. Рибалова, С.Р. Артем'ев i др. -Х.: НУГЗУ, 2015. - 419 с
3. Оцшка ризику для здоров'я населення ввд забруднення атмосферного повiтря: МР 2.2.12-1422007. - [Чинний вiд 13- 04- 2007]. - К.,2007. - 40 с
4. Integrated Risk Information System (IRIS) : [Електронний ресурс] / U. S. Environmental Protection Agency (EPA). - Режим доступу : http: //www.epa. gov/iris
5. Методичш рекомендаци МР 2.2.12-1422007. Оцшка ризику для здоров'я населення ввд забруднення атмосферного повггря. Затв. Наказом МОЗ Украши ввд 13.04.07 № 184. Кшв,2007. - 40 с
6. Лисиченко Г.В. Методолопя оцiиювания екологiчних ризикiв [монография] /Г.В. Лисиченко, Г.А. Хмiль, С.В. Барабанов. - Одеса: Астропринт, 2011. - 368 с
7. Рибалова О.В. Оцшка ризику виникнення надзвичайних ситуацш екологiчного характеру в Луганськш областi [Текст]/ Рибалова О. В., Белан С. В., Саычев А. А// Проблеми надзвичайних ситуацш : зб. наук. пр. / НУЦЗУ — 2013. - Вип. 17. - С. 152 - 163
8. Научно-практические исследования по проблеме "Научные основы комплексной оценки риска воздействия факторов окружающей среды на здоровье человека" в 2001 г. [Текст] / С.М. Новиков, Т.А. Шашина, Е.А. Шашина [та ш.] // Гигиена и санитария. - 2002. - № 6. - С. 87 - 89
9. Рахманин, Ю.А. Методологические аспекты оценки риска для здоровья населения при кратковременных и хронических воздействиях химических веществ, загрязняющих окружающую среду [Текст] / Ю.А. Рахманин, С.М. Новиков, Г.И. Румянцев // Гигиена и санитария. - 2002. - № 6. -С.5 - 7.
10. Рибалова О.В., Гаджиев Е.Н. Ризик для здоров'я населення ввд впливу викидiв забруднюю-чих речовин тдприемства виробництва мшераль-но! вати [Текст] / Еколопчна безпека: проблеми i шляхи виршення: Зб. наук. ст. XII Мiжнародноi науково-практично! конференцп (м. Харшв, 5 - 9.09 2016 р.)/УКРНД1ЕП - Х.: Райдер, 2016. -С.216 - 219
Чернай А.В.
доктор физ.-мат. наук, проф., Национальный горный университет, г. Днепр
Налисько Н.Н.
канд. техн. наук, доц. Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры, г. Днепр Барташевская Л.И.
канд. физ.-мат. наук, доц. Национальный горный университет, г. Днепр
ЗАКОНОМЕРНОСТИ ЗАЖИГАНИЕ ГАЗОВОЗДУШНОЙ СМЕСИ ТЕПЛОВЫМ ИСТОЧНИКОМ ПРИ АВАРИЙНЫХ ВЫБРОСАХ ГАЗА
REGULARITIES IGNITION GAS MIXTURE THE HEAT SOURCE ASSOCIATED WITH
ACCIDENTAL EMISSIONS GAS
Chernay A. V.
Dr. Sci. (Phys.-Math.), Prof., National Mining University, Dnepr
Nalisko N.N.
Cand. Sci. (Tech.), Assoc. Prof., Prydniprovs'ka State Academy of Civil
Engineering and Architecture, Dnepr Bartashevskaya L.I.
Cand. Sci. (Phys.-Math.), Assoc. Prof., National Mining University, Dnepr
АННОТАЦИЯ
Показана сходимость численного решения задачи о зажигании газовоздушной смеси тепловым источником с результатами аналитического решения задачи нестационарной теплопроводности о нахождении температурного распределения в тепловом слое и тепловыделения от реакции окисления углеводородов, вблизи источника зажигания. Выполнена апробация численной модели в задаче прогнозирования развития аварийной ситуации выброса газа с учетом возможного режима горения, в зависимости от параметров теплового источника зажигания.
ABSTRACT
The convergence of the numerical solution of the problem of ignition of a gas-air mixture by a thermal source with the results of an analytical solution of the nonstationary heat conduction problem on the determination of the temperature distribution in the thermal layer and heat release from the oxidation reaction of hydrocarbons near the ignition source. Approbation of the numerical model in the task of forecasting the development of an emergency
