CC BY
26
na XIX — 20-ti rr. XX stolittia): monohrafiia MOHorpa^m [Formation and Development of the Hygienic Science in Ukraine: The Way Through the Epochs and Social Shocks]. Korsun-Shevchenkivskyi (Ukraine) ; 2011 : 101-102, 446, 503 (in Ukrainian).
8. Bardov V.G., Omelchuk S.T., HrynzovskyiA.M. Dovkillia ta zdorovia. 2015 ; 5 (76) : 32-38 (in Ukrainian).
9. Osobysta sprava K.E. Dobro-volskoho [Personal Affair of K.Ye. Dobrovolskyi]. In : Arkhiv Natsionalnoho medychnoho uni-versytetu imeni O.O. Bohomoltsia [Archives of the National
O.O. Bohomolets Medical University] (in Ukrainian).
10. Yakobii A.I. Kurs obshch-estvennoi gigieny (napisano ot ruki, razmnozheno litografich-eskim sposobom) [Course of Public Hygiene (Copied by Hand, Propagated Lithographically)]. Kharkov ; 1885 (in Russian).
11. Bessalov V.S., Koval A.A. 100-letie sanitarno-epidemio-logicheskoi sluzhby [Centenary of the Sanitary-Epidemiological Service]. In : Itogi i perspektivy issledovanii po istorii meditsiny [Results and Prospects of the Research on History of Medicine]. Tashkent : Meditsina ;1980 : 762 p. (in Russian).
12. Kundiiev Yu.I., Yavorov-skyi O.P., Trakhtenberh I.M., Sakharchuk I.M. Volodymyr Pidhaietskyi: Povernennia iz zabuttia.1889-1937 [Volodymyr Pidhaietskyi: Return from Oblivion]. Zhytomyr : Polissia ; 2008 : 324 p. (in Ukrainian).
13. O napravlenii obshch-estvennoi sanitarnoi deiatelnosti i programme rabot zemskikh sani-tarnykh vrachei [About the Direction of the Public Sanitary Activity and Program of the Works of the Zemstvo Sanitary Doctors]. In : Dvenadtsatyi Pirogovskii sezd [The Twelfth Pirogov Congress]. Sankt-Peterburg ; 1913 : 33-33 (in Russian).
14. Igumnov S.N. Zhurnal Obshchestva russkikh vrachei v pamiat N.I. Pirogova. 1903 ; 3 ; 17-18 (in Russian).
15. Ihumnov S.M. Narys rozvytku zemskoi medytsyny na Ukraini. Materialy do istorii rozvytku okhorony zdorovia na Ukraini. [Essay on the Development of the Zemstvo Medicine in Ukraine. Materials on the History of the Development of Health Protection in Ukraine]. Kyiv ; 1957 : 387 p. (in Ukrainian).
HagiMwna go pega^ii 21.03.2016
ЧЕБЕРЯЧКО С.1., ЯВОРСЬКА О.О., ЧЕБЕРЯЧКО Ю.1.
Державний ВНЗ «Нацюнальний прничий ушверситет», м. Дшпро
УДК. 665.66 : 614.89
DETERMINATION OF THE PROFESSIONAL RISK LEVEL OF THE OCCURANCE OF DUST ETIOLOGY DISEASES IN MINERS
Cheberiachko S.I., Yavorska О.О., Cheberiachko Yu.I.
ВИЗНАЧЕННЯ Р1ВНЯ ПРОФЕС1ЙНОГО РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ У Г1РНИК1В ЗАХВОРЮВАНЬ ПИЛОВО1 ЕШЛОГП
итуаця стосовно профеайних захворю-вань в УкраТ'ш е досить складною. В умо-вах, що не вщповщають саштарним нормам, працюють близько 70% шахтарiв. Найшкiдливiшi виробничi фактори на робочих мюцях гiрникiв — це вупльно-породний пил, шум, вiбрацiя, неспри-ятливий мiкроклiмат. Бiльше половини профзахворювань мають пилову етюло-гю, тобто являють собою пневмоконiози рiзного виду i ступеня тяжкостi. ^м того, збiльшилася кiлькiсть випадкiв про-фесiйного раку легенiв через довгостро-ковий вплив пилу на робочих мюцях. Так, за даними МiжнародноТ оргашзаци працi, зареестрований професiйний рак стано-вить близько 16% уах випадкiв злоякю-них новоутворень. Це значно збтьшуе соцiальну напруженiсть у прничих репо-нах: зростають Ывалщнють, смертнiсть, скорочуеться загальна тривалiсть життя шахтарiв.
Проблему можна виршити, якщо вико-ристовувати сучаснi технiчнi засоби колективного захисту (вентиляцiю; мюце-вi вiдсмоктувачi, вбудованi у комбайн;
ОПРЕДЕЛЕНИЕ УРОВНЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО РИСКА ВОЗНИКНОВЕНИЯ У ГОРНЯКОВ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПЫЛЕВОЙ ЭТИОЛОГИИ
Чеберячко С.И., Яворская О.О., Чеберячко Ю.И.
ГВУЗ «Национальный горный университет», г. Днепр
Основная проблема. Управление профессиональными рисками. Оценка их влияния на профессиональные заболевания и поиск путей уменьшения профессиональных заболеваний пылевой этиологии у работников горных предприятий. Цель работы. Определение уровня профессионального риска возникновения заболеваний органов дыхания пылевой этиологии у горняков при использовании респираторов. Материалы и методы. Для расчета уровня риска была использована методика, предложенная проф. Новиковым С.М. На ее основе получены результаты, подтверждающие, что воздействие пыли усиливается при значительном превышении ПДК и с увеличением времени пребывания работников в зоне воздействия пылевого фактора.
Результаты. Установлено, что противопылевые респираторы уменьшают степень риска не более чем на 50%, что не позволяет обеспечить достаточный уровень защиты горняков. При этом превышение в подмасочном пространстве концентрации пыли в респираторе РПА при запыленности воздуха в горных выработках порядка 150 мг/м3 достигает около 40%, что опасно для здоровья. Выводы. За счет правильно подобранных качественных противо-пылевых респираторов можно снизить риск возникновения заболеваний пылевой этиологии, но не до безопасного уровня. Для этого нужно не только совершенствовать конструкцию респиратора, но и обеспечить мотивацию по их использованию горняками.
© Чеберячко С.1., Яворська О.О., Чеберячко Ю.1. СТАТТЯ, 2016.
повирян! душ1; дистанцмне керування комбайном тощо), як1 дозволяють знизити кон-центрац1ю пилу у зон дихання практично до допустимо! величини. Однак юнуюч1 колек-тивш засоби знепилення повт ря прничих виробок можуть забезпечити т1льки техшчно досяжн1 показники запиленост1, як1 коливаються у д1апазон1 200300 мг/м3. У цьому випадку на прничих пщприемствах для захисту г1рник1в вщ захворю-вань пилово! етюлогп ви-даються протипилов1 рестра-тори. Вважаеться, що вони е одними з ефективних способ1в зниження небезпеки професй них захворювань орган1в дихання [1, 2]. При цьому !х вико-ристання зг1дно з Правилами вибору та застосування засоб1в ¡ндивщуального захисту орган1в дихання ДНАОП 0.00-1.04-07 дозволяеться при концентраци пилу до 400 мг/м3. Враховуючи вищесказане, можна вважати, що прац1вники повинн1 бути над1йно захищен1. Однак юль-юсть профес1йних захворювань у краМ чомусь не зменшуеться.
Мета роботи. Стратепчними заходами для вир1шення про-блеми забезпечення проми-слово! безпеки прац1 на пщпри-емствах е щентифка^я вироб-ничих ризик1в I оцшка !хнього впливу на профес1йн1 захворю-вання. Тому виникае потреба у визначенш р1вня профес1йного ризику виникнення захворю-вання пилово! етюлоги оргашв дихання у г1рник1в при викори-станн1 респ1ратор1в.
Методи дослiдження. Роз-глянемо п1дх1д для визначення ¡ндексу в1дносного умовного ризику (Я) виникнення профза-хворювань, розроблений проф. Новковим С.М. Запропонована ним методика заснована на таких вихщних положеннях:
— небезпека для здоров'я, зумовлена перевищенням ГДК (середньодобових), може бути оц1нена на основ! анал1зу залежност1 ризику I ваги ефек-т1в в1д р1вн1в впливу в усьому д1апазон1 ефективних концент-рац1й: в1д смертельних до гра-ничних чи максимальних не-д1ючих. М1рою умовного ризику (Я) е деяка функц1я в1д ¡мов!р-ност1 появи ефекту визначено-го ступеня ваги;
— небезпека для здоров'я, викликана впливом забрудню-вача, мае статичну (логарифм1ч-ну) залежнють в1д р1вн1в чи впли-
ву ступеня перевищення ГДК: «= (1)
де С — концентрац1я шкодливо! речовини у пщмасковому простор! респ1ратора; Ь — показ-ник, що 1нтегрально характери-зуе небезпеку, пов'язану з перевищенням концентраци шкщливо! речовини ГДК, визна-чаеться як тангенс кута нахилу графка залежност1 "концентра-ц1я — ефект" (табл. 1) [3].
Ступшь зростання небезпеки при перевищенн1 ГДК визнача-еться кутом нахилу залежност1 ризику в1д р1вн1в впливу (тобто величиною Ь). Небезпека для здоров'я, зумовлена переви-щенням ГДК, з1 зб1льшенням тривалост1 впливу ризик I вага ефект1в зростають. За 0-й р1-вень вщносного ризику (Я = 0) було прийнято ефекти дм х1м1ч-но! речовини у концентрац1!, що не перевищуе ГДК.
Ефект впливу концентраци, що вщповщае порогов! хрон1чноТ дм при ц1лодобов1й 1нгаляц1!, був прийнятий р1вним 1/5. Вплив концентрац1! на р1вн1 ГДК (робо-чо! зони) вщповщав ефекту, що дор1внюе 2,5 умовним одини-цям. Р1вн1 впливу, близью до смертельних концентрацм за авар1йним нормативом для пов1тря робочо! зони, в1дпов1да-ли 1. Для стандартизаци 1нших параметр1в токсикометр1! було використано та побудовано за вищенаведеними положеннями залежнють "концентрац1я — умовний ризик (ефект)", що вра-ховуе виникнення можливого
захворювання у чаа. При тракту-ванн1 отриманих величин Ыдексу ризику користуються ранговою шкалою, наданою у таблиц! 2 [3].
Концентрац!я шк!дливих ре-човин у тдмасковому простор! рестратора залежить вщ кое-ф!ц!ента проникнення аерозо-лю через фшьтри (Кфп) ! коефи ц!ента проникнення його через витоки за смугою обтюраци та через нещшьнють клапану видиху (Квп). Для розрахунку концентрац!! можна скористати-ся виразом [4]
^ - Qв) Кфп С0 + QвКвпСo,
С:
Q
(2)
де Q — загальна витрата пов!т-ря через рестратор, м3/с; Qe
— витрата пов!тря через щ!ли-ни у смуз! обтюрац!!, м3/с; Кфп
— коеф!ц!ент проникнення через фшьтрувальний елемент; Квп — коеф^ент проникнення через витоки за смугою обтю-рац!!.
Коеф!ц!ент проникнення аеро-золю через ф!льтри е вщомою величиною, яка визначаеться у лабораторних умовах на спец!-альних насадках. Напри клад, для найбтьш поширених марок пол!проп!ленових ф!льтр!в ФРПА Р2 в1н перебувае у д!апазон! Кфп = 0,5 ± 0,1 [5].
Витрату пов!тря через витоки за смугою обтюрац!! можна оцЫити за формулою [6] Qв = Кв (Ар)а (dв)ь , (3) де Qe — витрата пов!тря через витоки за смугою обтюрац!!, л/хв; ке, а, Ь — константи, як! визначаються експеримен-тально для кожного типу тв-Таблиця 1
Кут нахилу графка залежност "концентрацiя — ефект" при вiднесеннi речовин до рiзних класiв небезпеки
Клас небезпеки а,градуси
1. Надзвичайно небезпечн1 56
2. Наднебезпечн1 53 1 вище
3. Пом1рно небезпечн1 50 1 вище
4. Малонебезпечн1 до 38
Таблиця 2 Рангова шкала ефек^в та ризику вщ впливу шкiдливих речовин
Вага ефект1в Я
Смертельн1 ефекти 1,0-0,9
Тяжк1 гостр1 ефекти 0,8-0,6
Гранича гостр1 ефекти 0,6-0,5
Тяжк1 хрон1чн1 ефекти 0,5-0,2
Граничн1 хрон1чн1 ефекти 0,2-0,1
Реакцп суперчутливих п1дгруп 0,1-0,3
Р1вн1 м1н1мального ризику 0-0,05
№ 3 2016 Еоттошшг & Иельти 56
масок; de — po3Mip otbopíb мiж обтюратором i обличчям люди-ни; Ар —перепад тиску на рес-пiраторi, Па.
За умови правильно! тдгон-ки пiвмаски РПА до обличчя розм^р зазорiв може перебува-ти у дiапазонi 0,7-3,5 мм [7]); k, a i b — емпiричнi коефiцieнти (становлять 0,5, 0,65, 0,05 вд повщно [6]).
Засмоктування частинок пилу через щiлини за смугою обтюрацií респiратора можна у першому наближеннi порiвняти з асшра^ею аерозолю у про-бозабiрну трубочку або щшину. Скористаемось у цьому випад-ку формулою для коефщента осiдання частинок, запропоно-вану ХЫдсом [8]:
К™ = 1 - 5.+ 3,77fc? > при к2 <0,009 (4), Квп = 0,819 exp (-11.5k2) + 0.0975 exp (-70.1 k2),
при k2 >0,009, (5), де ~ o. > Ц — довжина щтини або трубки, м; D коефщент дифузií.
Середнiй прирют опору дихання на рестраторах РПА при запиленнi вугiльним пилом з рiзними концентрацiями наведено у таблиц 3 [9].
Отже, виходячи з цих дан их можна оцшити величину пщ-смоктування через зазори за смугою обтюрацií протягом робочо! змiни та встановити величину тдмасково! концент-рацií пилу у часк
Результати та Ух обгово-рення. Розрахунки проводи-лися з використанням проти-пилового респiратора РПА. Величина середньомюячно!' запиленостi повiтря у робочм зонi обиралася вiдповiдно до даних таблиц 4.
Розрахунок пщмасково!' кон-центрацií пилу наведено у таб-лицi 5.
Результати розрахунюв з визначення рiвня професмно-го ризику наведено у таблицi 6.
Отриман результати свiдчать про те, що протипиловi рестра-тори хоч i зменшують рiвень ризику виникнення захворюван-ня, але до рiвня важких хронiчних ефею1в (не бiльше нiж на 50%). Це не дозволяе забезпечити достатнм рiвень захисту прни-кiв. При цьому перевищення пщ-масковоí концентрацп пилу у респiраторi РПА при запиленост повiтря у гiрничих виробках у 150 мг/м3 сягае 40%. Тому можна зробити висновок, що
використання подiбних рестра-торiв понад 100 мг/м3 е небез-печним для прниюв.
Цей висновок не суперечить св^овому досвiду, де вважа-еться використання фшьтру-вальних респiраторiв одним iз самих ненадiйних засобiв захисту працiвникiв вiд професй них захворювань органiв дихання. Це пщтверджуеться численними дослiдженнями захисних властивостей З1ЗОД у виробничих умовах [11].
ППеНАПРАЦ! —
Наприклад, за даними Нащ-онального шституту охорони прац (США), кiлькiсть аерозолю, що вдихаеться при викори-станш пiвмасок, вкрай непо-стiйна у рiзних працiвникiв, що використовують однаковi рес-пiратори у схожих умовах працк Вона може вiдрiзнятися у десятки, а iнодi й у сотнi разiв. Тому у кра'шах 6С i США були встановлеш областi очiкуваних коефiцiентiв захисту ОК3 (assigned protection factors APF
Таблиця 3
Результати дослщження змiни перепаду тиску фть^в до респiратора РПА при запиленнi [9]
Тип фтьтра до респ1ратора РПА Початковий перепад тиску, Па за постмного пов1тряного потоку, 30 дм3/хв Змша перепаду тиску, Па/год при запилены вуг1льним пилом за пост1йного пов1тряного потоку, 30 дм3/хв., з концентрац1ею, мг/м3
25 50 100 300
ФРПА Р2 21 0,8 2,5 5,9 15,7
Таблиця 4
Розрахован значення середньогеометричноУ концентрацп i стандартного вiдхилення у повiтрi у прничих виробках [10]
Шахти Красно-арммськ-вуг1лля Доброптля-вуплля Павлоград-вуг1лля Селид1в-вуплля Укрзахщ-вуг1лля
Середня геометрична концентрац1я пилу С0, мг/м3 317 305 286 212 164
Стандартне геометричне вщхилення С0 5 3 4 4 2
Таблиця 5
Результати розрахунку пщмасково'Г концентрацГГ пилу ресшратор РПА
3 .Е 3 i « ¡5 ре (Р д- ^ Oí > копи Загальна витрата пов1т-ря через респ1ратор, л/хв КоефМент проникнення через ф1льтр Перепад тиску на респ1ратор1 п1сля двох годин запилення, Па Витрата повпря через щтини у смуз1 обтюраци, л/хв Коеф1ц1ент проникнення через витоки за смугою обтюраци' сс-^со вцм оа/ крг o¡=s И Í . ■Sil Поп к
100 30 0,5 28,5 5,1 0,43 10,8
150 32,8 6,3 0,52 16,7
200 38,8 7,1 0,54 25,9
250 44,8 7,7 0,56 36,3
300 52,4 8 0,58 46,1
табл. 7), як показують ту крат-HicTb зниження забрудненост вдихуваного повiтря, яку мо-жуть забезпечити респратори даноТ конструкци при Тх правильному i своечасному засто-суваннi навченими i тренова-ними робiтниками пiсля Ыдиви дуального пiдбору пiвмаски до обличчя - у переважшй бТпьшо-ст випадкiв.
Подiбнi результати були отримаш й радянськими роз-робниками Ыдивщуальних за-собiв захисту Я.1. Трумпайц-маном i Б.М. Тюрiковим (коефи цiенти захисту розроблених РУ-60М, Ф-62Ш, РП-К, РПА коливаються у дiапазонi 2,5125) [12]. Однак через невiдомi причини майже в уах втизня-них рекомендацiях з вибору З1ЗОД наведено завищенi кое-фщенти захисту, отриманi у лабораторних умовах. Таким чином, нав^ь у разi безперерв-ного використання респрато-рiв не гарантовано надмний захист значноТ частини пра^в-ниюв.
На жаль, полiпшення умов пращ станеться не одразу i не
повсюдно, оск1льки впровад-ження нов1тн1х I ефективних засоб1в колективного захисту потребуе значних витрат на реконструкц1ю г1рничого об-ладнання та технологи видо-бутку. Тому на даному етат важливо покращити захист пращвниюв при використанн1 респ1ратор1в завдяки
□ використанню ф1льтр1в з низьким опором дихання;
□ оснащенню п1вмасок додатковими ущТпьнювачами за смугою обтюраци;
□ своечасному I правильному використанню З1ЗОД протя-гом усього часу експлуатаци, коли запилен1сть перевищуе граничнодопустиму концент-рац1ю, за рахунок мотиваци прац1вник1в.
Також на основ! анал1зу результат1в численних вироб-ничих досшджень захисних вла-стивостей ф1льтрувальних рес-п1ратор1в за допомогою моде-лювання найг1рших умов методом Монте-Карло було вста-новлено значення сфер1 1х без-печного використання методом б1ном1альноТ статистики. Так,
Таблиця 6
Результати розрахунмв умовного рiвня ризику виникнення захворювання
Концен-трац1я пилу С, мг/м3 ГДК вупльного пилу при вм1ст1 двоокису кремню до 2%, мг/м3 Умовний ризик захворювання без респ1ратора Пщмаскова концентрац1я пилу, мг/м3 Умовний ризик захворювання при використанн1 респ1ратора
300 10 0,88 46,1 0,39
250 0,83 35,7 0,33
200 0,78 25,4 0,23
150 0,70 16,6 0,13
100 0,6 10,8 0,06
Таблиця 7 Порiвняння вимог до фшьтрувальних З1ЗОД рiзних конструкцш щодо захисно'Г ефективност i облает використання
Тип З1ЗОД Коеф1ц1ент захисту Обмеження област використання
вимоги при сертифкацп м1н1мальн1 вим1рю-вання п1д час роботи до п1сля 2013 р. 2013 р.
П1вмаска (США) > 25 0001 2.2, 2.5, ,<10 ГДК з 1965
П1вмаска (Великобритан1я) >50 2.8, 4 ...[18] _<20 ГДК
no3HaneHHa: 1 — 42 Code of Federal Register Part 84 Respiratory Protective Devices;
BS EH 136:1998 Full face masks. Requirements, testing, marking; ANSIZ88.2 "Respiratoryprotection"(1992); US Standard 29 CFR 1910.134 "Respiratory protection"; Bureau of Mines "Respirator Approval Schedule 21B" (1965).
рестратори РПА з фТпьтрами другого класу захисту на вщмЫу вщ встановленого обмеження у НПАОП 0.00-1.04-07 (до 400 мг/м3) можна використовувати при концентра^ях пилу, як не перевищують 10 ГДК.
Висновки
Ттьки за допомогою сучасних техшчних засобiв колективного захисту (вентиляци; мюцевих вiдсмоктувачiв, вбудованих у комбайн; пов^ряних душiв; дистанцiйного керування комбайном тощо) можна знизити запиленiсть у зон дихання пр-никiв. При цьому за рахунок правильно пщбраних якюних протипилових респiраторiв можна знизити ризик виникнення захворювання на пилову етюлопю, але не до безпечного рiвня. Для цього потрiбно не ттьки удосконалювати кон-струкцiю рестратора, а й забезпечити мотивацiю 'Тх використання гiрниками.
Л1ТЕРАТУРА
1. Левшко К.В. Методика розрахунку рiвнiв виробничих ризикiв на прикладi професи «прник очисного забою» / К.В. Левшко, Ю.В. Кв^ковсь-кий // Збiрник наукових праць Харкiвського ушверситету повiтряних сил. — Х., 2015. — № 2 (43). — С. 123-128.
2. Каминский С.Л. Основы рациональной защиты органов дыхания на производстве: учебное пособие / С.Л. Каминский. — СПб. : Проспект Науки, 2007. — 208 с.
3. Онищенко Г.Г Основы оценки риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду / Г.Г. Онищенко, С.М. Новиков, Ю.А. Рахманин. — М. : НИИ ЭЧ и ГОС, 2002. — 408 с.
4. Hewett Р. Model for Correcting Workplace Protection Factors for Lung Deposition and Other Effects / P. Hewett,
B.G. Pallayand, J.F Gamble // Am. Ind. Hyg. Ass. J. — 1993. — Vol. 54 (4). — P. 142-149.
5. Анализ и оценка защитной эффективности фильтрующих респираторов / В.И. Голинько,
C.И. Чеберячко, В.Е. Колесник, А.С. Ищенко // Науковий вюник. — 2004. — № 12. — С. 33-36.
6. HindsW.C. Performance of Dust Respirators with Facial Seal Leaks : I. Experimental /
W.C. Hinds, G. Kraske // Am. Ind. Hyg. Assoc. J. — 1987. — Vol. 48 (10). — P. 836-841.
№ 3 2016 Environment & Health 58
DETERMINATION OF THE PROFESSIONAL RISK LEVEL OF THE OCCURANCE OF DUST ETIOLOGY DISEASES IN MINERS Cheberiachko S.I., Yavorska O.O., Cheberiachko Yu.l.
SIHE"National University of Mines", Dnipro
Background. Professional risk management. An assessment of their impact on the occupational diseases and search of the ways for reduction of the occupational diseases of a dust etiology in the employees of mining enterprises. Objective. We determined a professional risk level of the occurrence of dust etiology respiratory diseases in miners while using respirators. Materials and methods: For the calculation of risk level we used a technique offered by prof. Novi-
kov S.M. On its basis we obtained the results confirming that dust effect built up with a significant MAC excess and an increase of time of the workers' stay in the area of dust factor effect. Results. The anti-dust respirators were established to reduce a risk degree not more than by 50% that didn't allow a sufficient level of the protection of miners. With this provision, an excess of dust concentration in under-mask space in the AA respirator at dust content of 150 mg/m3 in mine working reaches about 40% that is dangerous for the health of miners. Conclusions. A risk of the occurrence of dust etiology diseases can be decreased owing to properly fitted qualitative anti-dust respirators but not to the safe level. It needs not only to improve a respirator design but also to provide motivation for their use by the miners.
7. ГолЫько В.1. Дослщження захисноТ ефективност проти-пилових респiраторiв при наявност додаткових витоюв /
B.1. ГолЫько, В.е. Колесник,
C.1. Чеберячко // Строительство, материаловедение, машиностроение. Серия "Безопасность жизнедеятельности" : сб. научн. тр. — Днепропетровск, 2015. —
№ 83.— С. 87-95.
8. Hinds W.C. Performance of dust respirators with facial seal leaks exp^imental / W.C. Hinds // Am. Ind. Hyg. Ass. J. — 1987.
— Vol. 48. — P. 836-841.
9. Потапенко И.А. Гидродинамическое сопротивление фильтрующего элемента про-тивопылевого респиратора / И.А. Потапенко//
Горно спасательное дело: сб. науч. тр. — Донецк, 2010.
— № 47. — С. 133-141.
10. Пылевая обстановка и заболеваемость пневмоконио-зом на шахтах Украины /
Э.Н. Медведев, О.И. Кашуба, Б.М. Кривохижа, С.А. Кру-тенко. — Макеевка : МакНИИ, 2005. — 205 с.
11. Кириллов В.Ф. О средствах индивидуальной защиты органов дыхания работающих (обзор литературы) /
В.Ф. Кириллов, А.А. Бунчев,
A.В. Чиркин // Медицина труда и промышленная экология. — 2013. — № 4. — С. 25-31.
12. Гаврищук В.И. Защита органов дыхания при работе с минеральными удобрениями /
B.И. Гаврищук, Б.М. Тюриков // Пути ускорения нормализации условий труда работников сельского хозяйства : c6. тр. ; ВНИИОТ ГАП СССР. — Орел, 1988. — С. 116-121.
REFERENCES 1. Levishko K.V., Kvitkov-skyi Yu.V. Metodyka rozrakhun-
ku rivniv vyrobnychykh ryzykiv na prykladi profesii «hirnyk ochys-noho zaboiu» [Methodology for the Calculation of the Occupational Risk Levels by Way of Example of the Profession "Stope Miner"]. In : Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho universytetu povitrianykh syl [Collection of the Scientific Works of the Kharkiv University of Air Forces]. Kharkiv. 2015 ; 2 (43) : 123-128 (in Ukrainian).
2. Kaminskii S.L. Osnovy rat-sionalnoi zashchity organov dykhaniia na proizvodstve : uchebnoe posobie [Bases for the Rational Protection of the Respiratory Organs in the Production : Manual]. Sankt-Peterburg : Prospekt Nauki ; 2007 : 208 p.
(in Russian).
3. Onishchenko G.G., Novi-kov S.M., Rakhmanin Yu.A. Osnovy otsenki riska dlia zdorovia naseleniia pri vozdeistvii khimicheskikh veshchestv, zagriazniaiushchikh okruzhaiushchuiu sredu [Risk Assessment Backgrounds for the Health of the Population in the Exposure of Chemical Substances Contaminating the Environment]. Moscow ; 2002 : 408 p. (in Russian).
4. Hewett P., PallayB.G., Gamble J.F. Am. Ind. Hyg. Ass. J. 1993 ; 54 (4) : 142-149.
5. Golinko V.I., Cheberiachko S.Y., Kolesnik V.E., Ishchenko A.S. Naukovyi visnyk. 2004 ; 12 : 3336 (in Russian).
6. Hinds W.C., Kraske G. Am Ind. Hyg. Ass. J. 1987; 48 (10) : 836-841.
7. Holinko V.I., Kolesnyk V.Ye., Cheberiachko S.I. Doslidzhennia zakhysnoi efektyvnosti protypylovykh respiratoriv pry naiavnosti dodatkovykh vytokiv
[Study of the Efficiency of AntiDust Respirators at the Presence of the Additional Emissions]. In : Stroitelstvo, materialovedenie, mashynostroenie. Seriia Bezo-pasnost zhyznedeiatelnosti [Building, Material Sciences, Machine Building. A Series of "Vital Functions"]. Dnepropetrovsk; 2015 ; 83 : 87-95 (in Ukrainian).
8. Hinds W.C. Am. Ind. Hyg. Ass. J. 1987 ; 48 : 836-841.
9. Potapenko I.A. Gidrodinami-cheskoe soprotivlenie filtruiush-chego elementa protivopylevogo respiratora [Hydrodynamic Resistance of Filter Element of Anti-Dust Respirator]. In : Gornospasatelnoe delo : sbornik [Mountain-Rescue Business]. Donetsk ; 2010 ; 47 : 133-141 (in Russian).
10. Medvedev E.N., Kashu-ba O.I., Krivokhizha B.M., Kru-tenko S.A. Pylevaia obstanovka i zabolevaemost pnevmokonio-zom na shakhtakhUkrainy [Dust Situation and Pneumoconiosis Morbidity in the Mines of Ukraine]. Makeevka (Donbass) ; 2005 : 205 p.
(in Russian).
11. Kirillov V.F., BunchevA.A., ChirkinA.V. Meditsina truda i promyshlennaia ekologiia. 2013 ; 4 : 25-31 (in Russian).
12. Gavrishchuk V.I., TiurikovB.M. Zashchita organov dykhaniia pri rabote s mineralnymi udobreni-iami [Protection of Respiratory Organs in the Work with Mineral Fertilizers]. In : Puti uskoreniia normalizatsii uslovii truda rabot-nikov selskogo khoziaistva : sbornik [Ways for the Acceleration of the Normalization of the Labour Conditions of the Agricultural Workers]. Orel (Russia) ; 1988 : 116-121
(in Russian).
Hagiiïwna go pega^iÏ 04.02.2016
