CC BY
5
МАТЕР1АЛИ ВСЕУКРА1НСЬКО1 НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1 КОНФЕРЕНЦ11З М1ЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ
стандартно! терат! дерматозу, шшим 28 хворим (основна група) додатково призначали гепатопро-текторний засiб на основi силiмарину (Легалон 140), який окр!м гепатопротекторно! та дезшток-сикащйно! дп володie антиоксидантною актив-нютю завдяки здатностi силiмарину зв'язувати вшьт радикали та переривати чи попереджувати процес перекисного окиснення лiпiдiв, що при-зводить до руйнування кттинних мембран (по 1 капсулi тричi на добу впродовж 2-3 тижшв).
Результати та обговорення. Серед обсте-жених 57 пацieнтiв у 36 хворих дiагностовано екзему iнфекцiйну (мшробну), у 21 пацieнта - екзему ютинну. У 43 хворих патологiчний процес на шкiрi мав поширений характер, у 14 - був обмеженим. У 9 пащенпв екзема була дiагностовано вперше, а в 48 - мала хрошчний часто рецидивний перебiг. У всiх хворих пато-логiчний процес на шкiрi мав гострозапальний характер з проявами в осередках ураження р!з-ко! гшереми, набряку та шфшьтрацп. Згiдно iз клiнiчними спостереженнями, у хворих на екзему основно! групи, якi отримували гепато-протекторний засiб з антиоксидантною дieю iз
вмiстом силiмарину, на 4-5-й день вщзначали зменшення проявiв гшереми й мокнуття в осередках ураження, а також зменшення вщчуття свербежу й покращення сну, а на 9-11-й день -ютотне зменшення проявiв набряку й шфшьтрацп, що дозволило скоротити термши лiкування таких пацieнтiв у середньому на 3,7 дш пор!в-няно iз хворими пор!вняльно! групи, як отри-мали стандартне лшування. Усi хворi основно! групи перенесли комплексне лшування iз засто-суванням гепатопротекторного засобу Легалон 140 добре, без ускладнень чи побiчних ефекпв. При подальшому спостереженнi за пащентами вiдзначено подовження перiоду стану ктшчно! ремiсi! екземи у пацiентiв основно! групи (у середньому на 4-5 мюящв) порiвняно з пащентами, як отримали стандартну терапда дерматозу.
Висновок. Включення до комплексного л> кування хворих на екзему гепатопротекторного засобу з антиоксидантною дiею iз вмiстом си-лiмарину сприяе прискоренню регресу гостро-запальних проявiв в осередках ураження шкiри, скорочуе термши л!кування таких хворих, а також подовжуе стан клшчно! ремiсi! дерматозу.
Визначення р1вня метгемоглобшу у кров1 хворих
на шзш форми сиф1л1су
Бондаренко Г. М., Н1к1тенко I. М., Унучко С. В., Кутова В. В., Губенко Т. В., Безрученко О. А.
ДУ «1нститут дерматологИ та венерологи НАМН Украгни», Харшв
Збудник сифшсу при системному поширенш може вражати рiзнi системи оргашзму, вплива-ючи на клшчний перебiг захворювання. Про це свщчать порушення обмiнних процешв, кттин-ного метаболiзму, мiкроциркуляцi! в тканинах, судинш й iншi розлади, що супроводжуються виникненням серцево-судинно! або невролопч-но! симптоматики
Мета роботи - провести дослщження рiвня MеtHb у кровi хворих на шзш форми сифшсу, та оцшити стан гемiчно! гiпоксi!.
Матер1али та методи: в групу дослiдження було включено 15 пащента з пiзнiми формами сифшсу, вшом вiд 22 до 64 роюв, якi перебува-ли на л!куванш у вiддiленнi венерологи ДУ «1ДВ НАМНУ». При встановленш дiагнозу всiм хво-
рим проводилося серологiчне обстеження, що включало: реакцда мiкропреципiтацi!, реакцiю прямо! гемаглютинацi!, реакцда !мунофлюорес-ценцi!, iмуноферментний аналiз (IgM, G до Tr. pallidum). Дослiдження рiвня MеtHb було проведено фотоколориметричним методом Л.Е. Горна.
Результати та обговорення: нами було проведено досл1дження р!вня MеtHb у кров! 15 хворих на шзш форми сифшсу (7 чоловшв, 8 жшок) до i и!сля л!кування по стандартн!й методиц!. До ль кування р!вень MеtHb на р!вш норми, що св!дчить про вщсутшсть гшоксп в орган!зм!. У жшок р!вень MеtHb (1,60 ±0,21) г/л, у чоловшв - (1,82±0,21) г/л. Пюля проведеного л!кування в!дзначаеться достов!рне зб!льшення р!вня MеtHb у вс!х пащен-т!в б!льше н!ж у 4 рази, у жшок - (1,82±0,21) г/л, у чоловшв - (11.25±6.75) г/л, що указуе на зна-
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 2019
«ТВ1Й ДЕРМАТОЛОПЧНИЙ РЕБУС» 4-5 КВ1ТНЯ 2019 Р., М. ДН1ПРО
чт ознаки reMi4HOi ппоксп, порушення обмiнних процеав i можливих iMyHHMX дисфункцiй в KpOBi хворих на пiзнi форми сифшсу.
Висновок: при тривалiй терапи сифiлiсy з за-стосуванням високих курсових доз антибiотикiв
необхiдно проводити комплекс лiкyвальних заходiв для досягнення фiзiологiчного рiвня MetHb в кров^ Перспективою подальших дослiджень е корекщя згаданих змiн за допомо-гою лiпосомальних препаратiв
Особливостi клiнiчного nepe6iry розацеа та aToni4Horo дерматиту в швденнш та швшчнш
областях УкраУни
Бочаров В. АД Михайлюк К. АД 1ванова М. ОД Куц Л. В.*, Анас Аталла Салем Сарайрех*
f Одеський нацюнальний медичний университет f Сумський державний утверситет
Мета роботи - з'ясувати вплив факторiв зо-внiшнього середовища на перебп розацеа та атопiчного дерматиту у хворих, яю мешкають в Одеськш та Сyмськiй обл. Укра!ни.
Матер1али та методи. Пiд спостереженням знаходилося 61 хворий на розацеа (29 мешкан-цiв Одесько! обл., 32 - Сумсько!) та 34 хворих на атотчний дерматит, ускладнений перио-ральним дерматитом (вiдповiдно, 18 та 16 iз цих областей Укра!ни), у яких в анамнезi чи1-ко прослiдковyвалися впливи факторiв зовшш-нього середовища на хрошчний перебiг дерматозу. Статистична обробка результапв обсте-жень проводилася за допомогою лщензовано! комп'ютерно! програми «Statistic 6.0».
Результати та обговорення. Достовiрно частiше у цих двох регюнах Укра!ни як на розацеа, так i на атотчний дерматит, ускладнений периоральним дерматитом, хворши особи жшочо! стал: в Одеськiй обл. цi дiагнози встановлено вiдповiдно у 72,4 % та 83,3 % у обстежених жшок, проти 27,6 % та 16,7 % -у чоловшв (р<0,01 - 0,001); в Сумськш обл. такi дiагнози встановлено, вщповщно, у 71,9% та 87,5% жшок i у 28,1% та 12,5% - чоловшв (р<0,01 - 0,001). Такий провокуючий фактор, як тдвищена iнсоляцiя частiше негативно впливав на перебп розацеа у хворих з твденно! (Одесько!), нiж з твшчно! (Сумсько!) областей - вщ-повiдно, у 79,3% та 59,4% (р<0,05); негативний вплив аероiритантiв (низька температура, в^ер)
1-2 2019 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
часпше вiдмiчався у хворих з твшчно!, шж з твденно! областей (вщповщно, у 40,6% та 20,7 - р<0,01). У хворих на атотчний дерматит шд-вищене yльтрафiолетове сонячне опромiнення шюри обличчя супроводжувалося появою кл> шчних проявiв периорального дерматиту пере-важно у жiнок молодого вiкy при наявносп су-хостi шкiри (у 21 iз 29 - 72,4%); у решти жшок мало негативний вплив на перебп захворюван-ня використання косметичних засобiв (у обох цих регюнах). У ошб чоловiчо! статi розвиток периорального дерматиту, як ускладнення ато-пiчного дерматиту, провокувався як пiд впливом iнсоляцiй, так i зазначених вище аероiритантiв.
Вщносно дi! iнсоляцi! на шкiрy обличчя хворих розацеа (що вщбувалося частiше навеснi або при тривалому перебуванш на сонцi влiткy) встановлено провокуючий !! характер на розвиток еритематозно! форми захворювання пере-важно у жiнок старше 40 роюв та появу у них пасивно розширених судин (iз застоем кров^ -так зв. актишчний еластоз.
Незважаючи на рiзнi етюлопчш фактори та вiдмiннiсть клiнiчних проявiв, у патогенезi цих хронiчних дермаг^в вiдiграе роль вплив низки близьких патогенетичних механiзмiв (функцю-нальнi порушення з боку нервово!, ендокрин-но!, iмyнно! систем, органiв травлення та ш). Близькими також за мехашзмом негативного впливу на клiнiчний перебп цих захворювань е i дiя факторiв зовнiшнього середовища, особливо - тдвищено! iнсоляцi!, яка вже на почат-
