CC BY
6
«ТВ1Й ДЕРМАТОЛОПЧНИЙ РЕБУС» 4-5 КВ1ТНЯ 2019 Р., М. ДН1ПРО
чт ознаки reMi4HOi ппоксп, порушення обмiнних процеав i можливих iMyHHMX дисфункцiй в KpOBi хворих на пiзнi форми сифшсу.
Висновок: при тривалiй терапи сифiлiсy з за-стосуванням високих курсових доз антибiотикiв
необхiдно проводити комплекс лiкyвальних заходiв для досягнення фiзiологiчного рiвня MetHb в кров^ Перспективою подальших дослiджень е корекщя згаданих змiн за допомо-гою лiпосомальних препаратiв
Особливостi клiнiчного nepe6iry розацеа та aToni4Horo дерматиту в швденнш та швшчнш
областях УкраУни
Бочаров В. АД Михайлюк К. АД 1ванова М. ОД Куц Л. В.*, Анас Аталла Салем Сарайрех*
f Одеський нацюнальний медичний университет f Сумський державний утверситет
Мета роботи - з'ясувати вплив факторiв зо-внiшнього середовища на перебп розацеа та атопiчного дерматиту у хворих, яю мешкають в Одеськш та Сyмськiй обл. Укра!ни.
Матер1али та методи. Пiд спостереженням знаходилося 61 хворий на розацеа (29 мешкан-цiв Одесько! обл., 32 - Сумсько!) та 34 хворих на атотчний дерматит, ускладнений перио-ральним дерматитом (вiдповiдно, 18 та 16 iз цих областей Укра!ни), у яких в анамнезi чи1-ко прослiдковyвалися впливи факторiв зовшш-нього середовища на хрошчний перебiг дерматозу. Статистична обробка результапв обсте-жень проводилася за допомогою лщензовано! комп'ютерно! програми «Statistic 6.0».
Результати та обговорення. Достовiрно частiше у цих двох регюнах Укра!ни як на розацеа, так i на атотчний дерматит, ускладнений периоральним дерматитом, хворши особи жшочо! стал: в Одеськiй обл. цi дiагнози встановлено вiдповiдно у 72,4 % та 83,3 % у обстежених жшок, проти 27,6 % та 16,7 % -у чоловшв (р<0,01 - 0,001); в Сумськш обл. такi дiагнози встановлено, вщповщно, у 71,9% та 87,5% жшок i у 28,1% та 12,5% - чоловшв (р<0,01 - 0,001). Такий провокуючий фактор, як тдвищена iнсоляцiя частiше негативно впливав на перебп розацеа у хворих з твденно! (Одесько!), нiж з твшчно! (Сумсько!) областей - вщ-повiдно, у 79,3% та 59,4% (р<0,05); негативний вплив аероiритантiв (низька температура, в^ер)
1-2 2019 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
часпше вiдмiчався у хворих з твшчно!, шж з твденно! областей (вщповщно, у 40,6% та 20,7 - р<0,01). У хворих на атотчний дерматит шд-вищене yльтрафiолетове сонячне опромiнення шюри обличчя супроводжувалося появою кл> шчних проявiв периорального дерматиту пере-важно у жiнок молодого вiкy при наявносп су-хостi шкiри (у 21 iз 29 - 72,4%); у решти жшок мало негативний вплив на перебп захворюван-ня використання косметичних засобiв (у обох цих регюнах). У ошб чоловiчо! статi розвиток периорального дерматиту, як ускладнення ато-пiчного дерматиту, провокувався як пiд впливом iнсоляцiй, так i зазначених вище аероiритантiв.
Вщносно дi! iнсоляцi! на шкiрy обличчя хворих розацеа (що вщбувалося частiше навеснi або при тривалому перебуванш на сонцi влiткy) встановлено провокуючий !! характер на розвиток еритематозно! форми захворювання пере-важно у жiнок старше 40 роюв та появу у них пасивно розширених судин (iз застоем кров^ -так зв. актишчний еластоз.
Незважаючи на рiзнi етюлопчш фактори та вiдмiннiсть клiнiчних проявiв, у патогенезi цих хронiчних дермаг^в вiдiграе роль вплив низки близьких патогенетичних механiзмiв (функцю-нальнi порушення з боку нервово!, ендокрин-но!, iмyнно! систем, органiв травлення та ш). Близькими також за мехашзмом негативного впливу на клiнiчний перебп цих захворювань е i дiя факторiв зовнiшнього середовища, особливо - тдвищено! iнсоляцi!, яка вже на почат-
МАТЕР1АЛИ ВСЕУКРА1НСЬКО1 НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1 КОНФЕРЕНЦ11З М1ЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ
кових стадiя розацеа сприяе фотодинамiчному ушкодженню структур шкiри, а при атошчному дерматитi такi мехашзми спрацьовують на ста-дп трансформацп процесу в нейродермiт. У той же час, збшьшення частоти загострень розацеа вщ шдвищено1 шсоляци може бути зумовлено i пiдвищенням рiвнiв порфiринiв в секретi саль-них залоз. При цьому захворюваннi актишчш впливи (т. з. свiтловi травми) призводять також до дегенерацп еластину, його вiдокремленню вiд лiмфатичних судин (т. з. хрошчний стерильний поверхневий дермальний целюлiт) та втрати дренажно! функци лiмфатичноl системи шкiри обличчя. Актишчний еластоз опосередковано детермiнуe дилятащю не тiльки лiмфатичних, але й кровоносних судин (тобто, вони ушко-джуються не первинно) i на стади прерозацеа збiльшена кiлькiсть еритроципв в судиннiй шт-цi клшчно проявляеться еритемою. Сонячним опромiненням ушкоджуеться не тiльки еластин, але й колагеновi структури, що може призводи-ти до мiсцевих iмунних порушень (наявнiсть
екстрагованих вiд лiмфоцитiв антинуклеарних антитiл та антитiл до колагену 4 типу). У разi дп низьких температур частiше розвиваеться цiаноз, який також вiдображае другий етап роз-витку розацеа (васкулярний), а аероiрританти можуть сприяти накопиченню позасудинно1 р> дини в сосочковому шарi дерми. Таким чином, шсоляци та/чи аероiрританти призводять до функцюнально1 недостатносп периферичного кровообiгу, що, у свою чергу, обумовлюе розви-ток ангюневротичних розладiв.
Висновки. В пiвденних та швшчних областях Укра1ни провокуючу роль у виникненнi та подальшому хронiчному перебiгу розацеа та атошчного дерматиту, ускладненого периораль-ним дерматитом, можуть вщгравати як сонячнi шсоляци (частiше - в пiвденних регюнах), так i аероiрританти, частiше - у швшчних регюнах). Це потребуе урахування при проведенш як л> кувальних, так i профiлактичних заходiв при даних дерматозах.
Динамiка окремих iмунологiчних показниюв у хворих на червоних плоский лишай у процесi комплексного лжування
Бродовська Н. Б.
Вищий державний навчальний заклад Украти «Буковинський державний медичний утверситет», Чертвщ
Мета роботи - визначити та проаналiзувати динам^ сироваткового вмюту циркулюючих iмунних комплексiв та окремих показниюв фагоцитозу у хворих на червоний плоский лишай у процесi комплексного л^вання.
Матер1али та методи: Пiд спостереженням перебували 78 хворих на червоний плоский лишай (ЧПЛ), серед них - 61 жшка i 17 чоловiкiв вiком вiд 23 до 67 роюв. Серед обстежених па-цiентiв у 62 (79,5 %) ошб дiагностовано типову форму дерматозу, у 16 (20,5 %) - атиповi (цир-цинарна, верукозна, лшшна, пiгментна) форми червоного плоского лишаю iз тривалiстю дерматозу вщ 1 до 7 роюв. У 63 (80,8 %) хворих патолопчний процес на шкiрi мав поширений характер, у 15 (19,2%) - був обмеженим. У до-слщжених хворих визначали сироватковий
вмют циркулюючих iмунних комплексiв (Ц1К) рiзних розмiрiв (великомолекулярнi, середньо-та дрiбномолекулярнi) та показники фагоцитозу - фагоцитарну активнiсть (ФА) i фагоцитарне число (ФЧ) нейтрофшв згiдно вiдомих методiв. Контрольну групу склали 34 практично здоровi особи (донори) подiбного вшу й статi. У проце-с лiкування хворi на червоний плоский лишай були розподшеш на 2 групи: I (порiвняльна) -39 хворих, яю отримали стандартне л^вання; II (основна) - 39 хворих, яким додатково при-значали полiензимний препарат (Вобензим), що е комбшащею високоактивних ферментiв рос-линного (папаш, бромелаш, рутин) i тваринного (панкреатин, хiмотрипсин, трипсин, амiлаза) по-ходження, якi мають протизапальну й iмуномо-дулювальну дiю, знижують рiвень циркулюючих
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 2019
