CC BY
6
МАТЕР1АЛИ ВСЕУКРА1НСЬКО1 НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1 КОНФЕРЕНЦ11З М1ЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ
кових стадiя розацеа сприяе фотодинамiчному ушкодженню структур шкiри, а при атошчному дерматитi такi мехашзми спрацьовують на ста-дп трансформацп процесу в нейродермiт. У той же час, збшьшення частоти загострень розацеа вщ шдвищено1 шсоляци може бути зумовлено i пiдвищенням рiвнiв порфiринiв в секретi саль-них залоз. При цьому захворюваннi актишчш впливи (т. з. свiтловi травми) призводять також до дегенерацп еластину, його вiдокремленню вiд лiмфатичних судин (т. з. хрошчний стерильний поверхневий дермальний целюлiт) та втрати дренажно! функци лiмфатичноl системи шкiри обличчя. Актишчний еластоз опосередковано детермiнуe дилятащю не тiльки лiмфатичних, але й кровоносних судин (тобто, вони ушко-джуються не первинно) i на стади прерозацеа збiльшена кiлькiсть еритроципв в судиннiй шт-цi клшчно проявляеться еритемою. Сонячним опромiненням ушкоджуеться не тiльки еластин, але й колагеновi структури, що може призводи-ти до мiсцевих iмунних порушень (наявнiсть
екстрагованих вiд лiмфоцитiв антинуклеарних антитiл та антитiл до колагену 4 типу). У разi дп низьких температур частiше розвиваеться цiаноз, який також вiдображае другий етап роз-витку розацеа (васкулярний), а аероiрританти можуть сприяти накопиченню позасудинно1 р> дини в сосочковому шарi дерми. Таким чином, шсоляци та/чи аероiрританти призводять до функцюнально1 недостатносп периферичного кровообiгу, що, у свою чергу, обумовлюе розви-ток ангюневротичних розладiв.
Висновки. В пiвденних та швшчних областях Укра1ни провокуючу роль у виникненнi та подальшому хронiчному перебiгу розацеа та атошчного дерматиту, ускладненого периораль-ним дерматитом, можуть вщгравати як сонячнi шсоляци (частiше - в пiвденних регюнах), так i аероiрританти, частiше - у швшчних регюнах). Це потребуе урахування при проведенш як л> кувальних, так i профiлактичних заходiв при даних дерматозах.
Динамiка окремих iмунологiчних показниюв у хворих на червоних плоский лишай у процесi комплексного лжування
Бродовська Н. Б.
Вищий державний навчальний заклад Украти «Буковинський державний медичний утверситет», Чертвщ
Мета роботи - визначити та проаналiзувати динам^ сироваткового вмюту циркулюючих iмунних комплексiв та окремих показниюв фагоцитозу у хворих на червоний плоский лишай у процесi комплексного л^вання.
Матер1али та методи: Пiд спостереженням перебували 78 хворих на червоний плоский лишай (ЧПЛ), серед них - 61 жшка i 17 чоловiкiв вiком вiд 23 до 67 роюв. Серед обстежених па-цiентiв у 62 (79,5 %) ошб дiагностовано типову форму дерматозу, у 16 (20,5 %) - атиповi (цир-цинарна, верукозна, лшшна, пiгментна) форми червоного плоского лишаю iз тривалiстю дерматозу вщ 1 до 7 роюв. У 63 (80,8 %) хворих патолопчний процес на шкiрi мав поширений характер, у 15 (19,2%) - був обмеженим. У до-слщжених хворих визначали сироватковий
вмют циркулюючих iмунних комплексiв (Ц1К) рiзних розмiрiв (великомолекулярнi, середньо-та дрiбномолекулярнi) та показники фагоцитозу - фагоцитарну активнiсть (ФА) i фагоцитарне число (ФЧ) нейтрофшв згiдно вiдомих методiв. Контрольну групу склали 34 практично здоровi особи (донори) подiбного вшу й статi. У проце-с лiкування хворi на червоний плоский лишай були розподшеш на 2 групи: I (порiвняльна) -39 хворих, яю отримали стандартне л^вання; II (основна) - 39 хворих, яким додатково при-значали полiензимний препарат (Вобензим), що е комбшащею високоактивних ферментiв рос-линного (папаш, бромелаш, рутин) i тваринного (панкреатин, хiмотрипсин, трипсин, амiлаза) по-ходження, якi мають протизапальну й iмуномо-дулювальну дiю, знижують рiвень циркулюючих
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 2019
«ТВ1Й ДЕРМАТОЛОПЧНИЙ РЕБУС» 4-5 КВ1ТНЯ 2019 Р., М. ДН1ПРО
iмунних комплекав тощо, та низькоштенсивну лазерну тератю у виглядi надвенного опромь нення кровi, яке володie iмунотропною дieю, зо-крема стимулюе фактори фагоцитозу тощо.
Результати та обговорення. До початку л> кування у хворих на червоний плоский лишай основно! та порiвняльно! груп встановлено в> рогiдне порiвняно з контрольною групою збшь-шення сироваткового рiвня вшх фракцiй цирку-люючих iмунних комплекшв: великих розмiрiв (вiдповiдно: на 38,1 % i 42,7 %, р < 0,01), се-реднiх розмiрiв (на 41,6 % та 40,4 %, р< 0,01) i дрiбних розмiрiв (на 53,6 % та 52,7%,р < 0,001), а також зниження фагоцитарного числа (вщпо-вщно на: 37,3 % та 36,4 %,р < 0,001) та фагоцитарно! активносп (вщповщно: на 26,3 % та 24,7 %, р < 0,01). У пащенпв основно! групи тсля л^вання вщзначено вiрогiдне зниження рiвня вшх фракцiй циркулюючих iмунних комплексiв (велико-, середньо- та дрiбномолекулярних) -вщповщно: на 23,4 % (р = 0,026), на 24,8 % (р = 0,007) та 23,7 % (р < 0,001), а також вiрогiдне збшьшення фагоцитарного числа та фагоцитарно! активносп (вiдповiдно: на 47,1 %, р = 0,004 та 41,9 %, р = 0,003) за лише тенденци до нор-малiзацi! цих показниюв у пащенпв порiвняль-но! групи. Водночас у хворих основно! групи також встановлено вiрогiдно кращi стосовно
ошб групи порiвняння клiнiчнi наслiдки лшу-вання дерматозу. Так, серед хворих на червоний плоский лишай iз I (порiвняльно!) групи через 2 мю пiсля початку лiкування клшчне одужання визначено в 4 (9,5%) пащенпв, значне полш-шення - у 15 (35,7 %), полшшення - у 23 (54,8 %), серед хворих на червоний плоский лишай основно! групи вщповщно: в 8 (19,5 %), у 23 (56,1 %) та 10 (24,4 %) оаб. Шляхом застосу-вання непараметричного дисперсiйного аналiзу Фрiдмана встановлено, що за кшьюстю пащен-нв iз клiнiчним одужанням i значним полшшен-ням (у I порiвняльнiй групi - 19 осiб, в основнш групi - 31) порiвняно iз лише полiпшенням (вщ-повщно: 23 та 10 осiб) вiрогiдно кращi клiнiчнi результати терапi! встановлено в основнш груш хворих на червоний плоский лишай (с2 13 = 7,99 за критичного значення с2 = 3,48).
Висновок. Застосування у комплекснш тера-пи хворих на червоний плоский лишай полiен-зимного препарату (Вобензим) та низькоштен-сивно! лазерно! терапi! (у вшгщщ надвенного лазерного опромiнення кров^ сприяе нормал> зацi! чи тенденци до нормалiзацi! сироваткового вмiсту фракцш циркулюючих iмунних комплек-сiв та окремих показниюв фагоцитозу, а також вiрогiдно покращуе клiнiчнi результати лшу-вання таких пацiентiв.
До проблеми комплексного лжування та профiлактики демодикозу
Прник Г. С., Николайчук Х. Я.
1вано-Франкгвський нацгональний медичний университет
Актуальшсть проблеми. Демодикоз - це па-разитарне захворювання шюри, збудником якого е клщ-залозниця (Demodex FoШculorum, Demodex Brevis). Це умовно-патогенний паразит, який мешкае у волосяних фолшулах шю-ри, мейбомiевих залозах повш, сальних залозах шкiри. Несприятливi етiологiчнi фактори ви-кликають порушення у злагодженому функщ-онуваннi вшх органiв i систем органiзму, вна-слiдок чого порушуеться робота сальних залоз, змшюеться склад шкiрного сала, фiзiологiчне кисле середовище якого стае лужним. Це при-зводить до активацп клiща. Виникають запален-ня волосяного фолшула, еритема, лущення пер>
1-2 2019 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
орально! та перюрб^ально! дiлянок, утворення гострозапальних червоних вузликiв i гншнич-кiв. Ураження очей проявляеться постшним, iнодi нестерпним свербiнням, потовщенням та гiперемiею краю повiк, наявнiстю клейких ви-дiлень медового кольору, випадшням вiй.
Мета роботи - дослщити ефективнiсть застосування бальзаму лшувально-профшактичного для обличчя «DemodexActive» а також гелю для повш «DemodexActive» у комплекснш терапп демодикозу.
Матер1али 1 методи. Щд нашим клшч-ним спостереженням перебувало 22 пащен-
