CC BY
7
УДК 336.01
А.В. БОДЮК,
к.е.н., доцент, Ки)'вський унверситет управлння та п1дприемництва
Визначення понять грошових i фшансових ресурЫв
Обгрунтованi за ресурсним п!дходом визначення понять грошових i ф'нансових ресурав через сукупнсть утворюючих, дана ¿хня класифка^я для природо-ресурсного господарства.
Ключов! слова: грошi, фнанси, ресурси, класифiкацiя, природокористування.
А.В. БОДЮК,
к.э.н., доцент, Киевский университет управления и предпринимательства
Определение понятий денежных и финансовых ресурсов
Обоснованы по ресурсному подходу определения понятий денежных и финансовых ресурсов через совокупность составляющих, дана их классификация для природно-ресурного хозяйства.
Ключевые слова: деньги, финансы, ресурсы, классификация, природопользование.
A.V. BODYUK,
с.е.в., associate professor of the Kiev University management and enterprise
Definition of the concepts of money and financial resources
Substantiated approach for resource definitions cash and financial resources through a combination of forming, this classification for natural-resource management.
Keywords: money, finance, resources, classification, nature.
Постановка проблеми. В Укра'У, на наш погляд, за ак-туальну потр1бно вважати проблему розробки теоретич-них положень фюкальних взаемовщносин Miœ державою i суб'ектами господарювання з приводу виробничого ви-користання природних ресурав, осюльки ц теоретичн по-ложення мають врахувати особливост розвитку економки кра'Уни, il' ресурсного потен^алу, небагатий фЫансовий стан суб'еклв господарювання, потреби держави у грошових ко-штах, модернiзацiю системи 'х мобiлiзацiï до бюджету та rnrni чинники, що впливають на надходження грошових коштiв вiд природокористувачiв до державно' скарбницi.
У науковм лiтературi з питань фiнансiв немае визначення поняття системи мобозацп грошових коштiв до бюджету, грошових зобов'язань перед державою. Науковц та практики оперують бтьш вузькими за змютом поняттями системи оподаткування, системи податюв. Але й таю поняття не отримали однозначного тлумачення, тому потребують по-дальших теоретичних обгрунтувань.
Поняття фiскальних ресурав, з якими пов'язане оподаткування, також ще не знайшло наукового обгрунтування, офщйно-го визначення та поширення. В лiтературi вживаються поняття фккально'У полiтики, фiскального тиску тощо. Але в ый не надано науково' значимостi положенням про фюкальы ресурси.
Тому необхiднi обгрунтування зазначених понять (фю-кальних ресурсiв, системи моб^зацп грошових коштiв до бюджету, грошових зобов'язань перед державою). Тому, перш за все, потребують уточнення змюту понять грошових i фЫансових ресурав, бюджетних ресурсiв та Ыших, по вщ-ношенню до яких, на нашу думку, необхщы розробки теоре-тико-методологiчних положень щодо фюкальних ресурсiв.
У рамках фiскальних вщносин доцiльно обгрунтувати комплекс визначень стосовно грошових зобов'язань перед державою i системи мобозацп грошових коотв до бюджету, вщмшнють мiж поняттями фюкальних ресурсiв i фЫансо-вих ресурав.
Анал!з дослщжень та публкацм з проблеми. У на-
укових працях висв^леы рiзнi погляди на визначення по-
няття «фЫанси», «фiнансовi ресурси». Цим визначенням та взагалi широкому колу питань, що стосуються фЫанав, на-лежна увага придтена укра'нськими науковцями, зокрема О.Д. Василиком, А. Гальчинським, М.М. Кабанцем, О.Л. Ка-шенко, К.В. Павлюк, О.П. Чернявським, В.К. Ющенком, за-рубiжними - зокрема, М.А. Лебедевим, G. Нiкбахтом, А. Гро-пеллi, Б.М. Cабантi та iн. Прикладнi питання формування вартостей, грошових потоюв, наприклад у рамках економiч-но'У геологи розкрили Г.1. Рудько, О.В. Плотнiков, М.М. Курило, С.В. Радованов та Ы. Однак в ïхнiх публка^ях питання фЫан-сових ресурсiв не конкретизованк
Метою статт! е обгрунтування понять грошових i фЫан-сових ресурав, 'хня класифкацп для економки природоко-ристувнння.
Виклад основного матер!алу. Узагальнено зазначимо, що у зв'язку з мютюстю згадан поняття фiнансiв не отримали однозначного визначення, в тому чи^ для сфери приро-докористування.
Сутнють фiнансiв трактуеться як сукупнють грошових вщ-носин, через економiчнi вiдносини, фiнансовi вiдносини, як вщносини по розподiлу нацiонального багатства тощо. Зокрема, О. Л. Кашенко визначае фiнанси як «сукупнiсть спо-собiв розподiлу та перерозподiлу уах iснуючих у держaвi фЬ нансових aктивiв як мaтерiaльно-речовинних цiнностей, що мають властивост перетворюватися на гроол, iнaкше - бути лiквiдними» [13, с. 11]. Але ж фЫанси не належать до понять мaтерiaльних, мaтерiaльних цiнностей тощо.
Автор також визначае «фЫанси природокористування як сукупнють вiдносин, якi пов'язaнi з рухом природно' складово' нaцiонaльного багатства, тобто формуванням, розподтом-перерозподiлом, використанням цього досить специфiчного фонду вaртостi, речовинним змютом якого е природнi блага» [13, с. 134]. На нашу думку, перш ыж розподтяти чи пере-розподiляти, необхiднi кошти для створення об'ек^в розпо-дiлу, тобто мaтерiaльно-речових цiнностей, що мае знайти вщображення й у визнaченнi сут aнaлiзовaних ресурсiв. Цi «необхiднi кошти» якраз формуються як фюкальы ресурси.
© А.В. БОДЮК, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 7 (158)/2014 101
Kpiм тoгo, ^д утчнити змicт вiднocин, ocкiльки мoжyть 6ути вiднocини не тiльки ф^ндов^ aле й влacнocтi, opенди тa iн. Biднocини бapтеpнoгo тoвapooбмiнy пoв'язaнi з pyxoм вap-тocтi, aле ïx не мoжнa вiднеcти дo фiнaнcoвиx.
O.Д. Bacилик фiнaнcoвi pеcypcи визнaчae як гpoшoвi фoн-ди, i^o «cтвopюютьcя y пpoцеci poзпoдiлy, пеpеpoзпoдiлy й викopиcтaння вaлoвoгo внyтpiшньoгo пpoдyктy, щo cтвopю-eтьcя yпpoдoвж певнoгo чacy в деpжaвi» [116, c. 75]. Зaзнa-чимo, !o тaке визнaчення нaдтo aбcтpaктне, вoнo знoвy ж тaки, нaпpиклaд, не вiдoбpaжae yчacтi гpoшей y пpидбaнi зa-coбiв для виpoбництвa, як toto пoтpебye екoнoмiчнa теopiя.
O.Ï. Чеpнявcький пише, щo «кaтегopiя ф^н^ е екoнo-мiчними вiднocинaми, як виникaють нa ocнoвi oднocтopoн-ньoгo, пpямoгo, безoплaтнoгo pyxy вapтocтi y пpoцеci Ti" пе-pеpoзпoдiлy шляxoм yтвopення i викopиcтaння гpoшoвиx фoндiв» [14, c. В]. Ha нaш пoгляд, для вiднocин yзaгaлi, фЬ нaнcoвиx зoкpемa, зaвжди xapaктеpнa взaeмнicть cyб'eктiв вiднocин, тoбтo двocтopoннicть. Bизнaчaти фiнaнcи чеpез екoнoмiчнi вiднocини не лoгiчнo, ocкiльки icнye пoняття фЬ нaнcoвиx вiднocин.
Фiнaнcoвi pеcypcи згaдaний нayкoвець poзyмie як cy^-нють «гpoшoвиx фoндiв, щo знaxoдятьcя y poзпopядженнi деpжaви, пiдпpиeмcтв, opгaнiзaцiй тa нacелення i пpизнaченi для poзшиpенoгo вiдтвopення, мaтеpiaльнoгo cтимyлювaння пpaцiвникiв, зaдoвoлення coцiaльниx пoтpеб, зaбезпечення зaкoннocтi i пopядкy, пoтpеб oбopoни i деpжaвнoгo yпpaв-лiння» [14, c. В]. Зaзнaчимo, щo гpoшoвi фoнди не зaбезпе-чують зaкoннicть i пopядoк (йoгo зaбезпечyють, нaпpиклaд, вiдпoвiднi деpжaвнi opгaни], a гpoшoвi фoнди нacелення не пpизнaченi для пoтpеб oбopoни i деpжaвнoгo yпpaвлiння ^o-тpеби y гpoшoвиx кoштax oбopoни i деpжaвнoгo yпpaвлiння зaдoвoльняютьcя зa paxyнoк деpжaвнoгo бюджетy].
Oтже, пoняття фiнaнcoвиx pеcypciв нaми пpoпoнyeтьcя ви-знaчaти не чеpез «вiднocини», a чеpез cyкyпнicть ïx yтвopю-ючиx, як cлyгyють cклaдoвими нaкoпичення гpoшoвиx ra-штiв нa бюджетниx paxyнкax.
1з вpaxyвaнням теopетичниx пoлoжень cтocoвнo чинни-кiв виpoбництвa фiнaнcoвi pеcypcи ^д poзyмiти як cy^-нicть гpoшoвиx зacoбiв, цiнниx пaпеpiв тa ^ix^x вapтicниx цiннocтей, зoкpемa бopгoвиx зoбoв'язaнь, щo нaкoпичyють-cя i знaxoдятьcя y влacнocтi фiнaнcoтpимaчa (пiдпpиeмcтвa, oб'eднaння пiдпpиeмcтв] i викopиcтoвyютьcя ним для нaд-бaння cклaдникiв пpoцеcy виpoбництвa, зaбезпечення йoгo здiйcнення, З6УТУ вигoтoвленoï пpoдyкцiï, витpaт нa yпpaв-лЫня, a тaкoж викoнaння гpoшoвиx зoбoв'язaнь пеpед пpa-цiвникaми, пapтнеpaми, деpжaвoю.
Дo фiнaнcoвиx pеcypciв тaкoж вiднеcти aнaлoгiчнi вapтicнi зacoби: opгaнiзaцiй, ycтaнoв, зaклaдiв, якi викopиc-^ву^т^я для викoнaння ними ^oïx функцм; дoмaшнix roc-пoдapcтвax, якi пpизнaченi для cпpямoвyвaння у гocпoдap-^кий oбopoт; мicцевиx opгaнiв yпpaвлiння i деpжaви.
Oднieю з ocoбливocтей циx зacoбiв е ïxня oцiнкa у rporno-виx oдиницяx. Для пopiвняння вiдзнaчимo, щo нaдpoвi, вoднi, земельн pеcypcи як oб'eкти нapaxyвaння фicкaльниx плaте-жiв вимipюютьcя в нaтypaльниx oдиницяx.
Oтже, yзaгaльненo визнaчимo, !o пoняття «фiнaнcoвi pе-cypcи», нa нaшy думку, пoeднye тaкi cклaдoвi: гpoшoвi pеcyp-cи (кoшти, виcтyпaють у фopмi нaцioнaльниx гpoшей, ro^-
кoвиx i безгoтiвкoвиx]; цiнi пaпеpи; зaбopгoвaнicть; кpедитнi pеcypcи; вaлютнi pеcypcи; взaeмopoзpaxyнки.
Чacтинa циx pеcypciв cyб'eкти гocпoдapювaння пеpедaють дo деpжaвнoгo aбo дo мicцевиx бюджетiв як викoнaння фю-кaльниx зoбoв'язaнь, вiдпoвiднo дo чиннoгo зaкoнoдaвcтвa, у фopмi гoтiвкoвиx aбo безгoтiвкoвиx гpoшей. Ha нaш пoгляд, пеpедaнa cyб'eктaми гocпoдapювaння чacтинa циx pеcyp-ciв у фopмi гpoшoвиx зacoбiв дo деpжaвнoгo aбo в мicцевиx бюджетiв нa викoнaння фicкaльниx зoбoв'язaнь, cклaдaють фicкaльнi pеcypcи.
Дoмiнiк Py тa Дaнiель Сулье пoняття «гpoшoвi зacoби» тpaк-тують як piзницю мiж oбopoтним кaпiтaлoм тa пoтpебaми у цьoмy кaпiтaлi, як piзницю мiж aктивaми cкapбницi (кaca, де-пoзити в бaнкax, вклaди дo oднoгo poкy] i пacивaми cкapбницi (бopги пocтaчaльникiв, бaнкiвcький дефiцит, пoтoчнa зaбopгo-вaнicть]. Boни ввaжaють, щo гpoшoвi зacoби мoжyть бути дo-дaтними, якщo oбopoтний кaпiтaл пеpевищye пoтpебy в ниx, aбo вiд'eмними у пpoтивнoмy paзi [6, c. 111]. Ha нaш пoгляд, вклaдення бiльше poкy тaкoж cлiд yвaжaти гpoшoвими зacoбa-ми, o^^ra/i вoни е плaтiжними зacoбaми, лiквiдними aктивaми тoщo. Bиxoдячи з тaкиx пoлoжень гpoшoвi pеcypcи ^д poзyмi-ти як зaпac гpoшoвиx кoштiв у фopмi гoтiвки, депoзитiв у бaн-кax, вклaдень у бaнкax, дебiтopcькoí" зaбopгoвaнocтi, щo мoжyть бути викopиcтaнi cyб'eктoм гocпoдapювaння як плaтiжнi зaco-би у вiдпoвiднocтi дo пoтpеб згiднo йoгo зoбoв'язaнням. rporno-вi зacoби мaють бути нaйбiльш вaгoмoю й лiквiднoю чacтинoю фiнaнcoвиx pеcypciв cyб'eктiв гocпoдapювaння.
Чеpез ocoбливocтi фiнaнcoвi pеcypcи пoтpебyють oкpемoï клacифiкaцiï. Ix пpoпoнyeтьcя пoдiляти зa oзнaкaми: влac-нocтi (деpжaвнi, мicцевиx opгaнiв caмoвpядyвaння, пiдпpи-eмcтв, бaнкiв, нacелення тoщo]; джеpел oтpимaння fë^pa-xyвaння вiд пpибyткy, щo нaдxoдять дo бюджетiв, зaлyчення вiльниx гаш^в нacелення aбo пiдпpиeмcтв в Ывестицмний пpoцеc, нaкoпичення]; нaпpямiв викopиcтaння (для виплa-ти зapoбiтнoï плaти, для пoдaткoвиx плaтежiв, вiдтвopен-ня мaтеpiaльнo-теxнoлoгiчнoí" бaзи]; poзмipy тa iншими. Зa гaлyзями викopиcтaння ïx cлiд гpyпyвaти нa пpoмиcлoвi, ciльcькoгocпoдapcькi, нayкoвиx зaклaдiв, дoмaшнix rorno-дapcтв тoщo.
Baжливicть pеcypcнoгo пiдxoдy дo cиcтеми фopмyвaння фiнaнciв деpжaви, зoкpемa як фaктopa фiнaнcoвoгo pегyлю-вaння екoнoмiчниx пpoцеciв, у деpжaвi, в тoмy чи^ у дoбyв-ниx, пaливнo-енеpгетичниx гaлyзяx, визнaчaeтьcя romo-дapcьким знaченням pеcypciв для тaкиx гaлyзей, екoнoмiки деpжaви в цiлoмy. Бiльше тoгo, нa нaш пoгляд, кoнвеpтoвa-нicть гpoшей мae зaбезпечyвaтиcя пoтенцiaлoм пpиpoдниx pеcypciв. Toмy пiдвищення piвня pеcypcнoгo зaбезпечення нapoднoгo гocпoдapcтвa, ocoбливo влacними нaдpoземель-ними - неoбxiднa yмoвa у^плення фiнaнcoвoí" cиcтеми ^a-"""ни, ïï нaцioнaльнo-екoнoмiчнoí" безпеки.
Cтaбiлiзaцiя екoнoмiки, фiнaнcoвoгo cтaнoвищa пiдпpи-eмcтв, нaвiть ^pcy нaцioнaльнoï гpoшoвoí" oдиницi буде дo-cягнyтo зa yмoви зaбезпечення пoтpеб кpaí"ни якicними, дешевими мaтеpiaльнo-енеpгетичними pеcypcaми. А це, cвoeю чеpгoю, вимaгae теxнiкo-теxнoлoгiчнoгo пеpетвopен-ня ïx виpoбництвa в ycix cфеpax нapoднoгo гocпoдapcтвa, a тaкoж cтвopення нoвиx видiв екoнoмiчниx pеcypciв. Але знo-ву ж тaки для цьoгo пoтpебyeтьcя poзвитoк влacнoí" пpиpoд-
102 Формування ринкових вiднocин в УкpaÏнi № 7 (158)/2014
H0-pecypcH0ï бази, тому HeoöxiflHi вщповщн накопичення обгрунтованих сум коотв для poзшиpення pecypcHoro ви-po6HèôTBa.
У äepxaBHoMy ceêTopi економки кошти для poзшиpeн-ня економ!чного npиpoдoкopиcтyвaння зaлyчaютьcя з ôic-кальних pecypciâ, що фopмyютьcя Ha викoнaння rpoшoвиx зoбoв'язaнь зa paxyнoк коотв плaтникiв noдaткiв, зoкpeмa npиpoдoкopиcтyвaчiв.
Висновки
3a pecypcним niдxoдoм фiнaнcoвi pecyp^ npиpoднo-pe-cypcHoro rocnoдapcтвa cлiд poзyмiти як cyкynнicть rpoшoвиx зacoбiв, цiнниx nanepiв тa iншиx вapтicниx цЫностей, зо^е-мa бoproвиx зoбoв'язaнь, що нaкoпичyютьcя i знaxoдятьcя y влacнocтi фiнaнcoтpимaчa (niдnpиeмcтвa, oб'eднaння пщ-пpиeмcтв) i викopиcтoвyютьcя ним для нaдбaння cклaдникiв npoöecy виpoбництвa, зaбeзneчeння éoro здiйcнeння, з6уту виroтoвлeнoï npoдyкцiï, витpaт Ha ynpaвлiння, a тaкoж вико-нaння rpoшoвиx зoбoв'язaнь nepeд пpaцiвникaми, nap^e-paми, дepжaвoю.
Taкe тлyмaчeння нeoбxiднo noклacти в ocнoвy iHixwx ви-знaчeнь, noв'язaниx з викopиcтaнням фiнaнcoвиx pecypciв у npиpoдoкopиcтyвaннi.
Список використаних джерел
1. Пoдaткoвий коде^ y^anm - К.: Юpiнкoм li-rrep, 2010. - 496 c.
2. Рудько Г.1., Плотиков О.В., Курило М.М., Радованов C.B. Економ1чна геологи родовищ зал1зистих кварцита. - К.: «Академпрес», 2010. - 272 с.
3. Втенко О., Коваленко Г. Плата за користування надрами / Bi-сник податково! служби. - 2012. - №14. - C. 18-19.
4. НЛкбахт Е., Грoппелi А. Фiнанси / Пер. з англ. Оваенка В.Ф. та Муаенка В.Я. - К.: Основи, 1993 - 383 с.
5. Онишко C.B. ФЫансове забезпечення Ыновацмного розвитку: Мо-нoграфiя. - 1ртнь: Hацioнальна академiя ДПС УкраТни, 2004. - 434 с.
6. Ру Дом^к, Сулье Данiель. Управлiння / Пер. з фр. - К.: Основи. 1995. - 442 с.
7. Василик О.Д. Tеoрiя фнанив: Пщручник. - К.:Н1ОС. - 2000. - 416 с.
8. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державы ф^анси УкраТни: Пщруч-ник. - К.: Центр навчальноТ лiтератури, 2003. - 608 с.
9. Андрущенко В.Л., Ляшенко Ю.1. Екoнoмiчнi та пoзаекoнoмiчнi ас-пекти оподаткування // ФЫанси УкраТни. - 2005. - №1. - С. 36-43.
10. Мертенес А.В. Инвестиции: Курс лекций по современной финансовой теории. - К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997. - 416 с.
11. Музика О.А. Доходи мюцевих бюджета за украТнським зако-нодавством: Мoнoграфiя. - К.: А™а, 2004. - 344 с.
1 2. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - 2-е изд., перераб. и доп. -М.: Финансы и статистика, 1998. - 512 с.
13. Кашенко О.Л. ФЫанси природокористування. - Суми: Видав-ництво «Уыверситетська книга», 1999. - 421 с.
14. Чернявський О.П., Мельник П.В., Мельник В.М. та н Tеoрiя ф-нанив: Навч. поибник для студента екон. спец. - К.: Д1Я, 2000. - 235 с
Д.М. АРТЕМЕНКО,
acnipaHT, Ки'/вський нацюнальний економЫний ун\верситет iм. Вадима Гетьмана
Особливосп використання пор1вняльного шдходу при оц1нц1
вартост1 машин та обладнання, як виступають забезпеченням
при кредитуванн1 банком
У статт запpопонованi yнiфiкованi меxанiзми розрахунку коригуючих коефiцieнтiв при заcтоcyваннi порвняльного пщ-ходу для оцнки вартост машин та обладнання при кредитуваннi. Така yнiфiкацiя необидна для зменшення похибки при оцнюваннi, що зумовлена людським фактором та приведе до зменшення витрат часу на виконання оцнки.
Ключов! слова: ринкова вартсть, кредит, кредитна опера^я, оцiночнi процедури, порвняльний п^хд до оцнки, ма-шини та обладнання, коригуюч коефiцieнти.
ДМ. АРТЕМЕНКО,
аспирант, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Особенности использования сравнительного подхода при
оценке стоимости машин и оборудования, которые выступают обеспечением при кредитовании банком
В статье предложены унифицированные механизмы расчета корректирующих коэффициентов при применении сравнительного подхода для оценки стоимости машин и оборудования при кредитовании. Такая унификация необходима для уменьшения погрешности при оценке, обусловленной человеческим фактором и приводящей к сокращению затрат времени на выполнение оценки.
Ключевые слова: рыночная стоимость, кредит, кредитная операция, оценочные процедуры, сравнительный подход к оценке, машины и оборудование, корректирующие коэффициенты.
D.M. ARTEMENKO,
postgraduate student, Kyiv National Economic University named afterVadym Hetman
Features of the comparative approach to the valuation of machinery and equipment, which are securities in lending bank
The article suggests unified mechanism of calculation of correction factors when comparison approach for the valuation of machines and equipment for loans. Such unification is necessary to reduce errors in the estimation caused by human factor
© Д.М. АРТЕМЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 7 (158)/2014 103
