CC BY
54
УДК 658.14:339.37
С.Г. ДРИГА,
д.е.н., професор, Кивський на^ональний торговельно~економ1чний уиверситет,
ем. СЕВРУК,
аспрант кафедри економки та фнанав пщприемства, Киюський нацональний торговельно-економЧний университет
Сучасш шдходи до трактування сутносл оборотних актив1в
Проанал!зовано та систематизовано теоретична подходи до визначення поняття «оборотнi активи». Досл'щжено п'щходи до групування визначень оборотних активiв. Запропоновано авторське визначення категорИ' «оборотн активи».
Ключов1 слова: оборотн активи, поточнi активи, оборотний каптал, оборотн засоби, обороти кошти, оборотн фонди.
С.Г. ДРЫГА,
д.э.н., профессор, Киевский национальный торгово-экономический университет,
Е.м. СЕВРУК,
аспирант кафедры экономики и финансов предприятия, Киевский национальный торгово-экономический университет
Современные подходы к трактовке сути оборотных активов
Проанализированы и систематизированы теоретические подходы к определению понятия «оборотные активы». Исследованы подходы к группированию определений оборотных активов. Предложено авторское определение категории «оборотные активы».
Ключевые слова: оборотные активы, текущие активы, оборотный капитал, оборотные средства, оборотные деньги, оборотные фонды.
Theoretical approaches of the definition of current assets were analyzed and systematized. The approaches of grouping current assets definitions were studied. The author's definition of the current assets was proposed.
Keywords: current assets, working capital, circulating assets, turnover means, current capital.
Постановка проблеми. Для будь-якого пщприемства управлЫня оборотними активами е необхщною умовою ефек-тивного функцюнування. Ефективне управлЫня фЫансуван-ням оборотних актив1в забезпечуе безперервысть процесу виробництва та реал1заци продукци, пщвищуе лквщысть, пла-тоспроможысть та рентабельысть д1яльност1 пщприемства.
Лнал13 дослщжень та публшац/й з проблеми. Теоре-тичш i приклады аспекти щодо визначення оборотних акти-в1в дослщжеы в роботах укра'нських i закордонних науков^в. Зазначимо, що у розвиток теорп оборотних активiв значний внесок зробили вiтчизнянi вченi: 1.0. Бланк, А.М. Поддерьо-гiн, 1.В. Олександренко, Н.О. Власова, М.В. Чорна, В.А. Гро-сул, Р.М. Бугрименко, С.В. Рилеев, Д.Л. Ящук, А.С. Полторак, С.О. Зубков, Л.Г. Соляник, А.Г. Балдинюк. Серед закордонних представниюв економiчноï науки, що займаються озна-ченою проблематикою, найбтьшо'У уваги заслуговують працi Е. Хелферта, Ю. Брiгхема, Дж. Ван Хорна.
Велика юльюсть визначень оборотних активiв, яка зустрЬ чаеться у науковiй економiчнiй лiтературi, приводить до ви-никнення певних суперечностей з приводу трактування да-ного поняття. Таю суперечност посилюються ще й тим, що у трактуваны категорм «оборотнi активи», «оборотний каптал», «оборотнi засоби», «обороты кошти», «обороты фонди», «поточы активи» у науковому середовищщ визначилися рiзнi пiдходи: вiд ототожнення цих понять до характеристики ¿'х функцiональних особливостей i вiдповiдного розмежуван-ня цих категорiй.
Метою статт е проведення аналiзу сучасно' науково' економiчноï думки щодо трактування сутносп категорп «обо-ротнi активи».
Виклад основного матерюлу. Економiчна наука пропо-нуе рiзнi пiдходи до визначення поняття «обороты активи». А.С. Полторак [1] подтяе вчених на три групи в залежност вщ ототожнення поняття «обороты активи» з Ышими категорiя-
ми: «оборотний капiтал», «обороты засоби», «обороты кошти», «обороты фонди», «поточы активи». Перша група включае вчених, котрi вважають вищезазначеы поняття тотожними; друга група включае науков^в, якi об'еднують лише деяк поняття; третя група вважае помилковим ототожнення таких понять.
Сучасы напрацювання вчених у сферi дослiдження оборотних активiв дозволяють видтити безлiч трактувань да-ного поняття. Так, вщповщно до Нацюнального положення (стандарту) бухгалтерського облiку 1 «Загальы вимоги до фЫансово''' звггнос™ [2] оборотнi активи - це гроол та Ух ек-вiваленти, що не обмеженi у використаны, а також iншi активи, призначеы для реалiзацiï чи споживання протягом операцiйного циклу чи протягом дванадцяти мюя^в з да-ти балансу. До оборотних активiв належать [2]: запаси (ма-лоцiннi та швидкозношуваы предмети, сировина, основнi та допомiжнi матерiали, паливо i т.д.); поточы бюлопчы активи тваринництва та рослинництва; дебторська заборгова-ысть; готова продукцiя; поточнi фiнансовi Ывестицп; грошi та Ух еквiваленти (голвка в касi пiдприeмства, грошi на поточ-них та iнших рахунках у банках, як можуть бути втьно ви-користанi для поточних операцм, а також грошовi кошти в дороз^ електроннi грошi, е^валенти грошей); витрати май-бутнiх первдв; iншi оборотнi активи. Згiдно з Мiжнародни-ми стандартами бухгалтерського облку 1 [3] актив повинен класифкуватися як короткостроковий (поточний) актив, як-що: його передбачаеться реалiзувати або тримати для продажу або використання в нормальних умовах операцмного циклу компанп; вЫ мiститься головним чином в комерцмних цiлях; його передбачаеться реалiзувати протягом 12 мюя-цiв вiд звiтноï дати; вЫ е активом у виглядi грошових коштiв або Ухых еквiвалентiв, що не мають обмежень на обмЫ або використання для погашення зобов'язань принаймы протягом 12 мюя^в з дати балансу. Таким чином, поняття «поточы активи» використовуеться в МСБО. Враховуючи те, що
182 Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 11 (174)/2015
© С.Г. ДРИГА, ем. СЕВРУК, 2015
cyTHicHi характеристики оборотних актив1в та поточних акти-BiB ствпадають, вважаемо ц поняття iдентичними.
Далi А.С. Полторак [1] обгрунтовуе поняття «обороты ак-тиви» як сукупысть фiнанcових i матерiальних активiв, не обмежених у використаны, якi обслуговують господарський процес i призначенi для реалiзацií чи споживання протягом операфйного циклу або одного року з дати складання балансу та забезпечення безперервност виробничо-комер-цiйного циклу. Схоже тлумачення поняття надае Л.Г. Соляник [4], визначивши оборотнi активи як сукупысть матерiальних i фЫансових активiв, якi шляхом структурно! трансформаци здiйcнюють безперервний крyгообiг форм вартост з метою поcтiйного вiдновлення процесу виробництва, одержання прибутку, пщтримання нормально'1' лквщност пiдприeмcтва, i повиннi повыстю споживатися протягом одного календарного року чи операцмного циклу.
Економiчна cyтнicть оборотних активiв, на думку Н.В. 1з-майлово' [6], полягае у втiлених в них грошових коштах, якi повнicтю споживаються чи реалiзyютьcя впродовж одного виробничого циклу (або протягом 12 мюя^в) при здмснеы операц^но!, фiнанcовоí та Ывестицмно''' дiяльноcтi, що спри-яе безперервност виробничо-комерцiйного циклу, а також дозволяе пiдтримyвати доcтатнiй рiвень лiквiдноcтi i прибут-ковоcтi пiдприeмcтва.
Як натурально-речовинну категорiю визначае оборотнi активи 1.В. Олександренко [5]. Його позицiя базуеться на тому, що обороты активи е cyкyпнicтю матерiально-речовинних цЫнос-тей i грошових коштiв, як беруть участь у cтвореннi продукту, ц^ком споживаються у виробничому процес i повнicтю пере-носять свою варткть на виробничий продукт упродовж опера-цiйного циклу або дванадцяти мюяцв з дати балансу. На нашу думку, таке трактування б^ьш повно розкривае cyтнicть поняття, проте пропонуемо розглянути ще деяк визначення.
Таким чином, можна констатувати про формування науко-вого пщходу в рамках якого наyковцi пропонують визначати обороты активи як сукупысть матерiальних i фiнанcових ак-тивiв, як грошовi кошти, а також як сукупысть матерiально-речовинних цЫностей i грошових коштiв.
Проте зазначимо що юнують й iншi трактування оборотних активiв, якi визначають ¿х як ресурси або майно. Наприклад, Н.О. Власова, М.В. Чорна, В.А. Гросул [7, с. 10] дотримують-ся позици, згiдно з якою обороты активи слщ розглядати як елемент ресурсного потен^алу, що контролюеться оргаы-зацieю й призначений для забезпечення безперервного й планомiрного процесу и господарсько' дiяльноcтi, спожива-еться однократно з метою забезпечення певно' економiчноí вигоди у майбутньому.
Дещо схоже визначення надае К.П. Дацко [8, с. 6]: обороты активи - це ресурси, що формуються за рахунок Ывес-тованого в них капралу, яю, змiнюючи свою фyнкцiональнy форму, беруть участь в одному операцмному ци^ для забезпечення безперервност дiяльноcтi та одержання еконо-мiчних вигiд у майбутньому. Своею чергою, А.Г. Балдинюк [9, с. 7] зазначае, що обороты активи являють собою трупу контрольованих пщприемством високолквщних майно-вих цiнноcтей, сформованих за рахунок Ывестованого в них капгталу, що забезпечують безперервнicть його операцм-ного процесу або платоспроможысть i мають бути cпожитi
або реалiзованi впродовж операцiйного циклу або в термЫ до одного року, використання яких спрямоване на отриман-ня вщповщного економiчного ефекту. Вважаемо таке визначення детально описуе обороты активи. Проте супереч-ливим е визначення оборотних активiв як високолквщних майнових цiнноcтей, оcкiльки деяк види оборотних активiв можуть реалiзовyватиcь протягом досить тривалого часу, наприклад, запаси готово' продукци.
На наше переконання, визначення оборотних активiв пщ-приемства з доcтатнiм обгрунтуванням ¿х економiчноí сут-ноcтi надае 1.0. Бланк [10, с. 45], який розглядае оборот-нi активи як сукупысть майнових цiнноcтей пiдприeмcтва, що забезпечують поточну виробничо-комерцмну дiяльнicть пщприемства та, якi повнicтю споживаються у процес одного операцiйного (виробничо-комерцмного) циклу.
У такому контекcтi надае визначення оборотним активам i О.П. Гаценко-Колумбет [11] яка пропонуе таке ¿х тлумачення: обороты активи - це сукупысть майнових цЫнос-тей пщприемства, що обслуговують поточний господарський процес i цтком споживаються протягом одного операцмно-го (виробничо-комерцмного) циклу. При цьому, на и думку, оборотнi активи слщ розглядати як частину виробничих фондiв чи грошових коотв, що призначеы для реалiзацií або споживання протягом операцмного циклу, або протягом дванадцяти мюя^в з дати балансу.
Слщ пщкреслити icнyвання i Ыших трактовок оборотних ак-тивiв у визначен яких вiдбyваeтьcя íх ототожнення з частиною виробничих фондiв та авансованою вартютю. Так, наприклад,
A.С. Ф^моненков [13] визначае оборотнi активи як вартють, яка авансована в кругообг виробничих оборотних фондiв i фондiв обiгy для забезпечення безперервност процесу виробництва i об^. А позицiя Т.А. Демченко [14, с. 179] полягае в тому, що обороты активи е сукупыстю оборотних фондiв i фондiв обiгy, якi використовуються для фЫансування поточно! господар^^! дiяльноcтi i виражеы в грошовiй формi.
Таким чином, налiчyeтьcя значна кiлькicть рiзноманiтних наукових пiдходiв до трактувань поняття обороты активи. Варто вiдмiтити, що тривалий час у науковм лiтератyрi поняття обороты активи вдосконалювалося. Але залишалося вщкритим питання щодо групування названих трактовок в залежност вщ критерiю, покладеного у основу сформульо-ваного визначення. Одним iз перших напрацювань у цьому напрямi е наyковi розробки Н.О. Власовой М.В. Чорноí i
B.А. Гросул [7, с. 6-10], в яких науковц об'еднали наявнi визначення оборотних активiв у чотири групи в залежност вiд cпоcобiв трактування поняття вченими.
Так, згщно з 1хым доcлiдженням до першо! групи слщ вщ-нести тих науков^в, якi вважають, що оборотнi активи мають грошову природу, виконують фунщю пла^жно-розрахун-кового обслуговування крyгообiгy i визначають 1х як «кошти, авансоваы в оборотнi виробничi фонди i фонди обiгy». До дрyгоí групи належать науковф, котрi вважають, що оборот-нi активи - це частина капралу пiдприeмcтва, вкладеного в його поточы активи. Третя група науков^в трактуе оборот-нi активи як частину майна пщприемства. Нареогп, четвер-та група економicтiв трактуе обороты активи як авансовану вартють. Безумовно, наведене групування за ознакою сут-носи покладено! в основу трактування оборотних активiв,
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 11 (174)/2015 183
CÜЦIAЛЬHÜ-TPУДÜBI ПPÜБЛEMИ
мae мicце. Üднaк зaзнaчимo, щo зa межaми тaкoгo фупу-вaння зaлишилиcя визнaчення oбopoтниx aктивiв як «o6o-poтниx зacoбiв» тa «oбopoтниx фoндiв».
Ha нaшy думку, дoцiльнo oб'eднaти нaявнi визнaчення oбopoтниx aктивiв у двi гpyпи. Дo пеpшoï пpoпoнyeмo вщ-неcти визнaчення, якi пoяcнюють oбopoтнi aктиви як мaйнo, незaлежнo вiд тoгo, як caме елементи вpaxoвaнi. Biдпoвiднo дo дpyгoï неoбxiднo вiднеcти визнaчення, як пoяcнюють ега-нoмiчнy cyтнicть oбopoтниx aктивiв як aвaнcoвaнy вapтicть.
Taw^ чинoм, дo пеpшoï гpyпи неoбxiднo вiднеcти тi визнa-чення, як пoяcнюють oбopoтнi aктиви як Tporni, pеcypcи, мaй-нoвi цiннocтi, o6opo™í зacoби, фoнди тa iн. У тaкoмy випaд-ку oбopoтнi aктиви витpaчaютьcя тa cпoживaютьcя в пpoцеci здiйcнення пiдпpиeмcтвoм cвoeï гocпoдapcькoï дiяльнocтi. Дo дpyгoï гpyпи вiднocятьcя визнaчення, якi пoяcнюють o6o-poтнi aктиви, як aвaнcoвaнy вapтicть, тoбтo, чacтинa aктивiв пiдпpиeмcтв у вapтicнoмy виpaзi, якa знaxoдячиcь в пocтiй-нoмy pyci здiйcнюe безпеpеpвний кpyгooбiг фopм вapтocтi, в pезyльтaтi якoгo вiдбyвaeтьcя пocтiйне вiднoвлення пpoце-cy виpoбництвa. B тaкoмy випaдкy oбopoтнi aктиви не витpa-чaютьcя i не cпoживaютьcя, a pеaлiзyютьcя тa пoвеpтaютьcя пiдпpиeмcтвy змiнюючи cвoю фopмy. Taraœ неoбxiднo вщ-неcти дo дaнoï гpyпи тi визнaчення, якi пoяcнюють oбopoтнi aктиви чеpез кoшти, i^o aвaнcyютьcя.
Ücкiльки icнye дocить бaгaтo визнaчень, якi пoяcнюють oбopoтнi aктиви чеpез гpoшoвi кoшти, неoбxiднo з'яcyвaти, чи мoжливим е oтoтoжнення o6opo™zx aктивiв лише з кoштaми. Ha нaшy думку, oбopoтнi aктиви вклю^ю^ь не лише гpoшoвi, a й мaтеpiaльнi pеcypcи, тoмy oтoтoжнення o6opo™zx aктивiв тiльки з кoштaми е екoнoмiчнo не oбrpyнтoвaним. Гpoшi тa ïx-нi еквiвaленти (гoтiвкa у raci пiдпpиeмcтвa, гpoшi нa пoтoчниx тa iншиx paxyнкax у бaнкax, гpoшoвi кoшти в дopoзi, електpoннi гpoшi, еквiвaленти гpoшей] е лише oднieю iз cклaдoвиx o6o-pornzx aктивiв пiдпpиeмcтвa, вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвcтвa [2], пopяд iз зaпacaми, гoтoвoю пpoдyкцieю тoщo.
Bвaжaeмo, щo тpaктyвaння oбopoтниx aктивiв чеpез «o6o-po™i зacoби», «oбopoтнi фoнди» тa «фoнди oбiгy» тaкoж e cy-пеpечливим. У Гocпoдapcькoмy кoдекci У^^и [15] зaзнaче-нo, щo «oбopoтними зacoбaми e cиpoвинa, пaливo, мaтеpiaли, мaлoцiннi пpедмети тa пpедмети, щo швидга знoшyютьcя, iнше мaйнo виpoбничoгo i невиpoбничoгo пpизнaчення, щo вiднеcенo зaкoнoдaвcтвoм дo oбopoтниx зacoбiв». Üбopoтнi зacoби - це чacтинa виpoбничиx зacoбiв у виглядi певнoï cy-кyпнocтi пpедметiв пpaцi, елементи якиx цтгам cпoживaють-cя у кoжнoмy виpoбничoмy циклi. Елементи oбopoтниx зaco-бiв фopмyють pечoвиннy cyбcтaнцiю вигoтoвлювaнoï пpoдyкцiï (cиpoвинa, кoнcтpyкцiйнi мaтеpiaли], cтвopюють мaтеpiaль-нi yмoви для здiйcнення теxнoлoгiчниx пpoцеciв i poбoти ви-poбничoгo ycтaткyвaння (пaливo, енеpгiя], збеpеження i тpaн-cпopтyвaння cиpoвини тa гoтoвиx виpoбiв (piзнi мaтеpiaли - мacтилa, фapби тoщo; тapa] [16, c. 137]. Taким чинoм, дo o6opo™zx виpoбничиx зacoбiв нaлежaть пpедмети тa зacoби пpaцi, якi oбcлyгoвyють cфеpy виpoбництвa.
Зoкpемa, oбopoтнi зacoби пoдiляють нa oбopoтнi фoнди тa фoнди oбiгy. Дo фoндiв oбiгy нaлежить гoтoвa пpoдyкцiя, гpoшoвi кoшти нa paxyнкax у бaнкy тa у raci пiдпpиeмcтвa, не oплaченa вiдвaнтaженa пpoдyкцiя. Üбopoтнi виpoбничi фoн-ди oбcлyгoвyють cфеpy виpoбництвa тa ïx ocнoвне пpизнa-
чення пoлягae у зaбезпеченнi безпеpеpвнoгo i pитмiчнoгo пpoцеcy виpoбництвa. Haйбiльшy питoмy вaгy в o6opo™zx виpoбничиx фoндax зaймaють пpедмети пpaцi: cиpoвинa, ocнoвнi i дoпoмiжнi мaтеpiaли, тapa, пaливo, нaпiвфaбpикaти. Дo oбopoтниx виpoбничиx фoндiв нaлежaть тaкoж знapяд-дя пpaцi [16, c. 13В]. Taким чинoм, oбopoтнi фoнди тa фoнди oбiгy е cклaдoвими oбopoтниx зacoбiв пiдпpиeмcтвa, якi œo-ею чеpгoю е cклaдoвими o6opo^zx aктивiв. Уpaxoвyючи тa-кoж те, !o пoтoчнi фiнaнcoвi iнвеcтицiï не вxoдять дo cклaдy oбopoтниx зacoбiв [1В, c. 21], aле е чacтинoю oбopoтниx a^ тивiв, нa нaшy думку, oтoтoжнювaти пoняття невipнo. Ü^o-вне пpизнaчення фoндiв o6^ зaбезпечити безпеpеpвнicть пpoцеcy вiдтвopення тoвapiв тa пocлyг, тoбтo тaкi фoнди o6-cлyгoвyють пpoцеc pyxy тoвapiв чеpез cфеpy тoвapнoгo o6í-гу дo cпoживaчa. Дo гpoшoвиx гаш^в тa ïx еквiвaлентiв в cy-чacнiй пpaктицi фiнaнcoвoгo менеджменту вiднocятьcя не тiльки зaлишки гpoшoвиx гаш^в в нaцioнaльнiй тa iнoземнiй вaлютi (в ycix ïi фopмax], aле й кopoткocтpoкoвi виcoкoлiквiднi фiнaнcoвi iнвеcтицiï, якi вiльнo кoнвеpтyютьcя в гpoшoвi га-шти тa xapaктеpизyютьcя незнaчним pизикoм змiни вapтocтi [1G, c. 78]. B тaкoмy випaдкy дo фoндiв oбiгy мoжливим е вщ-неcення кopoткocтpoкoвиx фiнaнcoвиx iнвеcтицiй. Пpoте не вci кopoткocтpoкoвi фiнaнcoвi iнвеcтицiï викopиcтoвyютьcя нa зaкyпiвлю cиpoвини тa мaтеpiaлiв тa oбcлyгoвyють пpo-цеc oбiгy тoвapiв, деякi з ниx (aкцiï, oблiгaцiï] cпpямoвyютьcя нa oтpимaння пpибyткy внacлiдoк здiйcнення iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi. Bвaжaeмo зa недoцiльним oтoтoжнювaти o6o-poтнi aктиви з cyкyпнicтю o6opo^zx фoндiв тa фoндiв oбiгy, o^^^ oбopoтнi aктиви бiльш шиpше пoняття.
Aнaлoгiчнa cитyaцiя з визнaченнями, як пoяcнюють o6o-poтнi aктиви чеpез oбopoтнi кoшти. Дo oбopoтниx aктивiв включaютьcя як мaтеpiaльнi, тaк i гpoшoвi pеcypcи, тoмy пo-няття o6opo™zx aктивiв е дещo о^шим, нiж пoняття o6o-poтниx гаш^в. Taкoï думки пpитpимyeтьcя Ü.П. Пapxoменкo [1В, c. 21], якa ввaжae, щo зaгaльнoпpийнятий пoдiл o6o-pornzx кoштiв нa oбopoтнi фoнди тa фoнди oбiгy не вpaxoвye тaкoï cклaдoвoï гocпoдapcькиx зacoбiв пiдпpиeмcтвa як га-poткocтpoкoвi фiнaнcoвi вклaдення. ^м тoгo, нayкoвцi Ü.C. Пoвaжний, H.Ü. Kpaмзiнa тa ЮБ. Kвaшa [17, c. 47] гoлoвнoю вiдмiннicтю мiж пoняттями «oбopoтнi aктиви» i «oбopoтнi га-шти» ввaжaють те, щщэ oбopoтнi aктиви витpaчaютьcя у пpo-цеci виpoбництвa, тoдi як o6opo™í кoшти aвaнcoвaнi у ви-poбництвo, тoмy вoни «не витpaчaютьcя i не cпoживaютьcя», внacлiдoк чoгo o6opo™í кoшти виcтyпaють пpoмiжнoю лaн-гаю мiж aктивoм i пacивoм бaлaнcy. Bci джеpелa, зa paxy-нoк якиx фopмyютьcя oбopoтнi кoшти, мoжнa poзглядaти як фoнд, який мoжнa нaзвaти фoндoм oбopoтниx кoштiв. Юль-кicть «oбopoтниx кoштiв» як чacтинa aктивiв i «фoнд oбopoт-ниx кoштiв» як чacтинa пacивiв пoвиннi збiгaтиcя [11].
Ha нaшy думку, oтoтoжнення oбopoтниx aктивiв з чacтинoю кaпiтaлy пiдпpиeмcтвa, щo вклaдений в o6opo™ aктиви, е тa-гаж cyпеpечливим. Безyмoвнo, oбopoтний кaпiтaл виcтyпae джеpелoм фopмyвaння cклaдoвиx oбopoтниx aктивiв, тoбтo вiн фiкcyeтьcя в piзниx cтaттяx пacивy бaлaнcy, тoдi як o6o-poтнi aктиви вiдoбpaжaють xapaктеp ïx poзмiщення i e чac-тинoю aктивiв бaлaнcy [1]. Piзниця мiж oбopoтним кaпiтaлoм i oбopoтними aктивaми пoлягae тaкoж в тому, щo oбopoтний кaпiтaл зaвжди виcтyпae iнвеcтицieю, як джеpелo aвaнcyвaн-
184 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы № 11 (174)/2015
CÜЦIAЛЬHÜ-TPУДÜBI ПPÜБЛEMИ
ня фopмye oбopoтнi aктиви. Aвaнcoвaний в oбopoтнi aктиви rann^ пpиймae ïx нaтypaльнo-pечoвy фopмy й ттьки пicля зaкiнчення oпеpaцiйнoгo циклу викopиcтaння oбopoтниx a^ тивiв пoвеpтae cвiй пеpвicний вигляд. Дле oбopoтний кaпiтaл нa вiдмiнy вiд aктивiв не cпoживaють i не витpaчaють, a лише aвaнcyють для пoвеpнення пicля зaкiнчення кoжнoгo oбopoтy в ту мму фopмy для нacтyпнoгo aвaнcyвaння [1B, c. 20]. ЗД-нieю iз cyтнicниx xapaктеpиcтик aктивiв е те, щo вoни е мaй-нoвими цiннocтями пiдпpиeмcтвa, |щэ фopмyютьcя зa paxy-нoк iнвеcтoвaнoгo в ниx кaпiтaлy [10, c. B]. Bклaдений y нoвий aбo бiзнеc, щo poзвивaeтьcя, кaпiтaл мaтеpiaлiзyeтьcя y фop-мi aктивiв пiдпpиeмcтвa. Cпpямoвaний нa фopмyвaння aктивiв пiдпpиeмcтвa кaпiтaл мoже iнвеcтyвaтиcя не ттьки y Tpoixio-вiй (oпocеpедкoвaнiй], a й y pеaльнiй (пpямiй] фopмi. B тaкoмy випaдкy aктиви тa кaпiтaл, будучи тoтoжними в кoнкpетнiй нa-тypaльнo-pечoвiй фopмi, мaють вге ж тaки piзнy екoнoмiчнy пpиpoдy: кaпiтaл являе coбoю пpoдyкт минyлoгo нaкoпичен-ня цiннocтей, щo втягyютьcя в екoнoмiчний пpoцеc, a aктиви -фopмoвaний екoнoмiчний pеcypc, !o пpизнaчений для здм-cнення нacтyпнoï гocпoдapcькoï дiяльнocтi.
Bиcнoвки
Mейнcтpим нayкoвoï екoнoмiчнoï думки зacвiдчye, щo y тpaктyвaннi пoняття «oбopoтнi aктиви» нaлiчyeтьcя дocить бaгaтo poзбiжнocтей: oднa гpyпa нayкoвцiв oтoтoжнюe no-няття «oбopoтнi aктиви», «oбopoтний кaпiтaл», «oбopoтнi зacoби», «oбopoтнi кoшти», «oбopoтнi фoнди», «пoтoчнi a^ тиви», iншi ж ввaжaють щo це caмocтiйнi екoнoмiчнi гате-ropií. Mи зaлишaeмocя пpиxильникaми гpyпи нayкoвцiв, якi не oтoтoжнюють дaнi пoняття. Ha нaшy думку, лише «no-тoчнi aктиви» е oднaкoвим зa змicтoм дo oбopoтниx aктивiв, ocкiльки cyтнicнi xapaктеpиcтики o6ox пoнять cпiвпaдaють.
Cвoeю чеpгoю, нaявнicть piзниx тpaктyвaнь пoняття o6o-po™i aктиви зyмoвлюe неoбxiднicть ïx клacифiкaцiï. Ha нaше пеpекoнaння в ocнoвy тaкoï клacифiкaцiï cлiд пoклacти бa-зoве пoяcнення нayкoвцями знaчення oбopoтниx aктивiв -чеpез мaйнo, aбo чеpез aвaнcoвaнy вapтicть. Зpoзyмiлo, !o кoжнa з гpyп визнaчень в ™ чи iншiй мipi xapaктеpизye no-няття «oбopoтнi aктиви». Пpoте, нa нaшy думку, нaйбiльш дo-pечним е викopиcтaння визнaчень, згiднo з якими o6opoj-нi aктиви тpaктyютьcя як чacтинa мaйнa (pеcypciв, мaйнoвиx цiннocтей] пiдпpиeмcтвa. Пiд oбopoтними aктивaми, в нaшo-му уявлены, cлiд poзyмiти cyкyпнicть тaкиx мaтеpiaльниx тa фiнaнcoвиx цiннocтей, щo oбcлyгoвyють пoтoчнy дiяльнicть пiдпpиeмcтвa тa в пoвнoмy oбcязi пеpенocять cвoю вapтicть нa pеaлiзoвaнy пpoдyкцiю впpoдoвж oднoгo oпеpaцiйнoгo циклу aбo в теpмiн дo oднoгo poкy.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Пoлтopaк A.C. Bизнaчення cyiNocii oбopoтниx aктивiв: cyHachi нayкoвo-метoдoлoгiчнi пiдxoди / A.C. Пoлтopaк // Eлектpoнне 4ay-кoве фaxoве видaння «Eфективнa екoнoмiкa». - 2013. - №7. [Елек-ipoM. pеcypc]. - Pежим дocтyпy: http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=2171
2. Haцioнaльне пoлoжеммя (cтaмдapт] бyxгaлтеpcькoгo oблiкy 1 «Зaгaльмi вимoги дo фiнaнcoвoï звiтмocтi» вiд 07.02.2013 №73 /
Miнфiн У^Тни // Üфiцiймий вюник У^Тни. - Üфiц. вид. - К., 2013. - №19. - C. 97.
3. Miжнapoдний cтaндapт бyxгaлтеpcькoгo oблiкy 1 (MCÁÜ 1 ]. Пoдaння фiмaмcoвoï звiтмocтi. IASB; Cтaндapт, Miжмapoдмий дoкy-мент вщ 01.01.2012. [Eлектpoм. pеcypc]. - Pежим дocтyпy: http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_013
4. ^ляник Л.Г. Üбopoтмi зacoби пpoмиcлoвoгo пiдпpиeмcтвa: oптимiзaцiя yпpaвлiммя: мoмoгpaфiя / Л.Г. ^ляник; зa pед. Ü.C. Ta-лyшкo. - Дмiпpoпетpoвcьк: Bид-вo H^, 2009. - 239 c.
5. Üлекcaндpенкo I.B. Mетoдичмi пiдxoди дo дiaгмocтики O6OPOÏ-миx aктивiв пiдпpиeмcтвa / I.B. Üлекcaмдpемкo // БiзнеcIнфopм -2014. -№2. - C. 277-2B3.
6. Iзмaйлoвa H.B. Упpaвлiння oбopoтмими aктивaми пiдпpиeмcтв: aвтopеф. диа кaмд. екoм. мayк: 0B.00.0B / H.B. Iзмaйлoвa; КиТв. мaц. еган. ун-т iм. B. Гетьмaмa. - К., 2009. - 20 c.
7. Bлacoвa H.Ü., Чopнa M.B., Гpocyл B.A. Упpaвлiммя oбopoтми-ми aктивaми мa пiдпpиeмcтвax poздpiбмoï тopгiвлi: мoмoгpaфiя / H.Ü. Bлacoвa, M.B. Чopнa, B.A. Гpocyл. - X:XДУXT, 2014. - 25B c.
B. Дaцкo К.П. Üблiкoвo-aмaлiтичме зaбезпечеммя yпpaвлiння O6O-poтмими aктивaми пiдпpиeмcтвa [Гекст]: aвтopеф. диc. мa здoб. нayк. ступеня кaмд. екoм. мayк: ^ец. 0B.00.09 «Áyx. oблiк, aмaлiз ïa ayдит (зa видaми екoм. дiяльн.)» / Дaцкo К.П.; MÜH У^Тни, ДBHЗ «КиТв. мaц. екoм. ун-т iменi B. Гетьмaмa». - К., 2014. - 20 c.
9. Бaлдинюк A.H Упpaвлiммя фiмaмcyвaммям oбopoтниx aктивiв тopгoвельмиx пiдпpиeмcтв: aвтopеф. диа... кaмд. екoм. мayк: 0B.07.05 / A.r Бaлдимюк. - К., 2005. - 21 c.
10. Блaнк ИА Упpaвлемие aктивaми и кaпитaлoм пpедпpиятия [Tекcт]. T. 2 / ИА Блaнк. - К.: Hикa-Центp,Эльгa, 2003. - 447 c.
11. ^лумбет Ü.П. Bизмaчеммя cyтнocтi oбopoтмиx aктивiв: cyчacмi мayкoвo-метoдoлoгiчмi пiдxoди / Ü.П. Koлyмбет, Ю.B. Зoзyля // Зб. мayкoвиx пpaць Деpжaвнoгo екoмoмiкo-теxмoлoгiчмoгo yмiвеpcи-тету тpaмcпopтy. Cеp.: Eкoмoмiкa i yпpaвлiммя. - 2013. - Bип. 25. -C. 231-23б.
12. Гaцемкo-Koлyмбет Ü.П. Üбopoтнi aктиви пiдпpиeмcтвa: npo-блеми теopiï oблiкy / Ü.П. Гaцемкo-Koлyмбет // Bicник Житoмиp-cькoгo деpжaвмoгo теxмoлoгiчмoгo yмiвеpcитетy. Cеp.: Eкoмoмiчмi мa-уки. - 2013. - №1. - C. 42-47.
13. Фiлiмoненкoв Ü.C. Фiнaнcи niдnpиeмcтв: мaвч. niдp. / Ü.C. Фтг мoмемкoв. - К.: MAУП, 2004. - 2-ге вид., nеpеpoбл. i дonoв. - 32B c.
14. Демченга T.A. Üбopoтнi aктиви xa ïx вiдoбpaжеммя в бyxгaл-теpcькoмy oблiкy i фiнaнcoвiй звiтмocтi / T.A. Демчемкo // Aктyaльнi npoблеми екoмoмiки. - 2007. - №9. - 227 c.
15. Гocnoдapcький гаде^ У^Тни вщ 1б.01.2003 №436-IV pе-дaкцiя вщ 20.09.2015 [Eлектpoм. pеcypc]. - Pежим дocтyny: http:// zakon4.гada.gov.ua/laws/show/43б-15
16. Дpoбишевa Ü.Ü., Пoxильчемкo I.M. Poль виpoбничиx зacoбiв y виpoбмичoмy npoцеci niдnpиeмcтвa / Ü.Ü. Дpoбишевa, I.M. Пoxиль-чемкo // Eкoмoмiчмий вicмик Зanopiзькoï деpжaвмoï iмжемеpмoï ara-демп. - 2013. - №б. - C. 13б-142. [Eлектpoм. pеcypc]. - Pежим дo-ступу: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_б_13б.pdf
17. Пoвaжний Ü.C. Ücoбливocтi визмaчеммя cyтмocтi ra cклaдy no-няття «oбopoтмi aктиви» / Ü.C. Пoвaжмий, H.Ü. Kpaмзiнa, Ю.B. Kвaшa // Eкoмoмiчмий npoc-rip. - 200B. - №12/2. - C. 41-52.
1B. Пapxoменкo Ü.R Üбopoтмий кaniтaл npoмиcлoвиx niдnpиeмcтв в yмoвax глoбaльмиx викликiв: фopмyвaммя тв викopиcтaммя: мoмoгpaфiя / Ü.П. Пapxoменкo. - Лyгaмcьк: Bид-вo «Hoyлiдж», 2012. - 21б c.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 11 (174)/2015 185
