CC BY
10
тельных функций, которая включала следующие процедуры: визометрию с коррекцией для дали, авторефрактометрию (оценка сферической рефракции и астигматизма при помощи авторефрактометра) до и после циклоплегии, оценка бинокулярного зрения по четырехточечному цветотесту - тест Уо-рса (Worthtest), (оценка характера зрения - исследование гетерофории (cover test), офтальмоскопия с широким зрачком (диагностика состояния сетчатки и зрительного нерва). Результаты. Всем 143 больным (286 глаз) провели исследование с помощью Titmus теста. Полученные результаты показали, что грубые изменения наблюдались у 14 (5,6%) пациентов с астигматизмом в первой группе и выраженные изменения - у 11 (6,1%) детей с гиперметропическим астигматизмом во второй подгруппе. В данной работе тестирования проводились при помощи Titmus теста на средних расстояниях. Это следует учитывать при проведении оценки стереозрения при помощи градуальных тестов. Выводы. Применение Titmus теста позволяет существенно повысить точность измерения показателей стерео-зрения, сделать скрининговые процедуры более комфортными и увеличить эффективность своевременной диагностики нарушений бинокулярного зрения. Скрининговое исследование стереозрения перспективно, так как позволит существенно повысить качество скрининговой диагностики стереоскопического восприятия.
DOI 10.31718/2077-1096.22.1.29
УДК: 617.764.1-008.8-071
Дун Фан Ху'1, Безкоровайна 1.М.
ВИЗНАЧЕННЯ БЕЗПЕЧНО1 ТРИВАЛОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ПРИСТРО1В БЕЗ ВПЛИВУ НА СЛ1ЗНУ ПЛ1ВКУ
Полтавський державний медичний уыверситет
Мае мсце недостатне висвтлення проблеми зм/'н товщини лiпiдного шару сл!'зноУ пл'тки, висоти сл'зного менску, ненвазивного часу розриву сл!'зноУ пл'тки при вплив/ комп'ютерних пристроТв до 60 хвилин. Це аргументуе доцльнсть проведення сучасних досл'джень з метою визначення безпечно-го безперервного часу перебування за комп'ютерними пристроями. Мета. Визначити безпечний час роботи за комп'ютерними пристроями без вагомих зм/'н на показники сл!'зно'У пл'тки. Матерiали та методи. Нами було обстежено 335 чоло&к (670 очей) у в'и(1 в'д 18 до 48 роюв, у середньому (28±0,74). Дослiдження проходило у два етапи: I - анал'зували сл1зну плiвку без використання комп'ютерних пристроУв; II - анал'зували змни сл!'зноУ пл'тки псля використання комп'ютерних пристроУв. Тож, обстежен/ були об'еднан/ в едину групу, з подальшим анализом слзноТ пл'вки псля впливу комп'ютерних пристроУв протягом 20; 30; 40 та 60 хвилин. Результати досл'дження. Псля 20 хвилин впливу показники товщини лiпiдного шару, NIBUT та частота клпань були близькими до початкових показник'т (р>0,05). Псля 30 хвилин впливу з'явилась тенден^я до помiрного потон-шення лiпiдного шару у 5% обстежених, але р1'зниця виявилася не достов'рною в пор!внянн1' з поча-тковим рiвнем (р>0,05); частота клпань зменшилася у 12% порiвняно з початковими даними (р<0,05);. Псля 40 хвилин впливу кльксть обстежених з помiрним потоншення лiпiдного шару зро-сла до 13% (р<0,05); кльксть обстежених з патолог'чним показником сл'зного менску збльшилися на 11% (р<0,05); частота клпань зменшилася у 26% обстежених в'д початкових даних (р<0,01). П-сля 60 хвилин впливу кльксть обстежених з потоншенням лiпiдного шару зросла до 16% (р<0,01), з них: 3% з'! значним потоншенням лiпiдного шару; ктьюсть обстежених з патолог'чним показником сл'зного менску збльшилися на 16% (р<0,01); кльксть обстежених з порушенням NIBUT збльши-лася на 14% (р<0,01); частота клпань зменшилася у 50% обстежених в'д початкових даних (р<0,01). Висновок. Вплив комп'ютерних пристроУв протягом 20 хвилин не викликае зменшення ча-стоти клпань та не змнюе яксний склад сл!'зно'У пл'тки. Ключов1 слова: сл1зна пл1вка, вплив комп'ютерних пристроТв.
Робота виконана в рамках iнiцiаmиеноi' наукоео-дослiдноi' роботи кафедри «Розробка дiагностичних критерпе змн очноТ по-верхнi за даними iнmерферомеmрii» 0119 и102848.
Враховуючи часте та тривале застосування сучасних електронних пристроТв, частота людей, як користуються розумними комп'ютерними пристроями щодня, досягла 3 годин i бтьше на день або 30 годин i бтьше на тиждень[1,4,14], що дае змогу с^мко розвиватися комп'ютерному зоровому синдрому (КЗС), що викликаний втомою очей [3,4,6,10,12,13,15]. Через тривалу залежнють та використання комп'ютерного обладнання, захворювання очноТ
Вступ
поверхн хвороба сухого ока (ХСО) з'являеться не ттьки у людей похилого вку, але й у бтьшо-CTi молодi з поширенютю 61% [2,5,17]. Згщно 3i статистичним звтом TFOS DEWS II [16], розви-ток КЗС та ХСО мае загальний фактор ризику-тривалий контакт iз комп'ютерною техыкою. При цьому, деяк автори свщчать про ппешчну без-печнють зорово'Т роботи протягом 60 хвилин за комп'ютерними пристроями у оаб старше 18 роюв [9]. Однак, мае мюце недостатне висв^лення проблеми змш товщини лшщного шару с^зно'Т
плiвки, висоти ^зного MeHicKy, нешвазивного часу розриву ^зноТ плiвки при впливi комп'ютерних пристроТв до 60 хвилин. Це аргу-ментуе доцiльнiсть проведення сучасних дослн джень з метою визначення безпечного безпере-рвного часу перебування за комп'ютерними при-строями.
Мета
Визначити безпечний час роботи за комп'ютерними пристроями.
Матерiали i методи дослщження
Дослiдження було проведене у студентiв Полтавського державного медичного ушверси-тету та офiсних працiвникiв. Нами було обсте-жено 335 чоловк (670 очей) у вiцi вщ 18 до 48 рокiв, у середньому (28±0,74). Серед них: 215 жшок (64%) та 120 чоловтв (36%). Якi викорис-товували комп'ютерну технiку вiд 20 до 60 хвилин. Дослщження проходило у два етапи: I -аналiзували ^зну плiвку без використання комп'ютерних пристроТв; II - аналiзували змши ^зноТ плiвки пiсля використання комп'ютерних пристроТв. Тож, обстеженi були об'еднан в еди-ну групу, з подальшим аналiзом с^зноТ плiвки шсля впливу комп'ютерних пристроТв протягом 20; 30; 40 та 60 хвилин.
Методи дослщження включали: штерферо-метричне визначення товщини лтщного шару ^зноТ плiвки, визначення водного компоненту водно-муцинового шару ^зноТ плiвки за допо-могою менiскометрiТ, для оцiнки муциновоТ час-тини водно-муцинового шару (стабтьносп ^з-ноТ плiвки) проводили визначення нешвазивного часу розриву слiзноТ плiвки Non-invasive break-up time (NIBUT) на апарат SBM ICP Tearscope (1та-лiя) та iPad Pro (США). Аналiз показникiв проводили згщно еталонноТ шкали запропонованою виробником. Оцшку результатiв проводили в рн зний час двома незалежними експертами та об-числювали середне значення для кожного ста-тистичного випадку. Також, був проведений тест LIPCOF та визначення частоти клтання.
Пщ час дослщження дотримувалися етичнi та юридичн принципи вiдповiдно до ГельсiнськоТ деклараци ВсесвiтньоТ медичноТ асоцiацiТ. В групу виключення входили користувачi контактни-ми лiнзами, пацiенти пiсля ексимер-лазерноТ ко-рекцп зору, пацiенти з запальними захворюван-нями очей та повк, особи, якi використовували будь-як офтальмологiчнi краплi. Дослiдження проводилося в осшньо-зимовий перiод, в юмна-тах для дослщження було наявне централiзова-не опалення, додатковi обiгрiвачi чи кондицюнер не використовувалися, температура коливалася вiд 20 до 23°С, у середньому 21,84±0,23, вщнос-на волопсть повiтря коливалась у межах 4560%, у середньому 53±1,22 - отриманi данi фк-сували за допомогою цифрового термопгромет-ру Beurer HM16 (Нiмеччина) 3 рази на день.
Статистична обробка результат виконана за
допомогою пакета прикладних програм STATISTICA 6,0 (StatSoft. Inc., США), описовоТ статистики пакет
Результати та 1х обговорення
Пюля 20-хвилин впливу комп'ютерних при-строТв кiлькiсть обстежених з порушенням лтщ-ного шару ^зноТ плiвки не змiнилася - 58% (391 око). Значне потоншення лтщного шару виявлено у 29% (193 ока), з них: у 7% (47 очей) отримана найменша можлива товщина 15 нм; у 22% (146 очей) - 30 нм, помiрне стоншення лн пщного шару до 30-80 нм дiагностовано у 29% (198 очей) (рис.1). Товщина лтщного шару, яка вщповщае нормi була дiагностована у 42% (279 очей), з них: у 27% (179 очей) 80 нм; у 15% (100 очей) вщ 80 до 120 нм. Мешскометричш дат майже не пщдавалися змшам: у 43% (291 ока) висота ^зного мешску складала <0,22 мм, у середньому 17,9±0,13 мм; у 57% (379 очей) >0,22-25 мм, у середньому 24±0,19 мм. Пору-шення стабiльностi с^зноТ плiвки залишалось на рiвнi 49% (330 очей). З них: нешвазивний час розриву ^зноТ плiвки NIBUT <5 c - у 4% (28 очей), у середньому 4,9±0,08 с; у 45% (302 ока) <10 с, у середньому 9,6±0,05 с. Нормальн пока-зники стабтьносп слiзноТ плiвки зафiксовано у 51% (340 очей), з них: у 30% (197 очей) >10 - <15 с, у середньому 12,8±0,01 с; у 21% (143 ока) >15 - <20 с, у середньому 16,5±0,08 с. У 25% (167 очей) виявлено ступшь LIPC0F-0, у 54% (361 око) - ступшь LIPCOF-1, у 21% (142 ока) - ступшь LIPCOF-2, ступшь LIPCOF-3 не було виявлено. Частота клтань суттево не зменшилася: у 93% (623 ока), вщ 10-20 р/хв., у середньому 15,5±0,2 р/хв., у 7% (47 очей) <10 р/хв., у серед-ньому 9,5±0,1 р/хв.
Рис.1. Показники товщини лiпiдного шару сл':зноГ плiвки, псля 20 хвилин впливу комп'ютерних пристров.
Рис.2. ЗмНи висоти стояння слiзного мешску псля впливу комп'ютерних пристров впродовж 30-хвилин.
Пюля 30-хвилин впливу комп'ютерних пристроив в^^чалося помiрне збiльшення кшькосп обстежених з порушеннями лiпiдного шару ^з-но'Т плiвки - 63% (422 ока). Значне потоншення лтщного шару не збiльшилося вiд початкових даних i лишалося у 29% (193 ока), з них: у 7% (47 очей) - 15 нм; у 22% (146 очей) - 30 нм. По-мiрне стоншення лтщного шару до 30-80 нм дiа-гностовано у 34% (229 очей). Товщина лтщного шару, яка вщповщае норм^ була дiагностована у 37% (248 очей), з них: у 25% (168 очей) 80 нм; у 12% (80 очей) вщ 80 до 120 нм. Мешскометричш дат свщчили про помiрне збтьшення кшькосп обстежених з патолопчними показниками висоти слiзного мешску: у 47% (313 очей) - <0,22 мм, у середньому 17,4±0,11 мм (рис. 2); у 53% (357 очей) нормальш показники висоти ^зного мешску >0,22-25 мм, у середньому 24±0,19 мм. Та-кож, помiрно збiльшувалася кiлькiсть обстежених з порушенням стабiльностi с^зно'Т плiвки -53% (354 ока). З них: нешвазивний час розриву ^зно'Т плiвки NIBUT <5 с - у 4% (28 очей), у середньому 4,9±0,08 с; у 49% (326 ока) <10 с, у середньому 9,6±0,06 с. Нормальш показники ста-бшьноси ^зно'Т плiвки зафiксовано у 47% (316 очей), з них: у 31% (207 очей) >10 - <15 с, у середньому 11,9±0,03 с; у 16% (109 очей) >15 - <20 с, у середньому 16,2±0,1 с. У 25% (167 очей) ви-явлено стушнь LIPCOF-0, у 54% (361 око) - сту-пiнь LIPCOF-1, у 21% (142 ока) - стушнь LIPCOF-2, стушнь LIPCOF-3 не було виявлено. Частота клтань продовжувала зменшуватися: у 84% (564 ока) вщ 10-20 р/хв., у середньому 14,2±0,1 р/хв., у 16% (106 очей) <10 р/хв., у се-редньому 9,2±0,04 р/хв.
Пюля 40-хвилин впливу комп'ютерних при-стро'Тв вiдмiчалося значне зростання кiлькостi обстежених з порушеннями лтщного шару ^з-
но'Т плiвки - 71% (474 ока). Значне потоншення лтщного шару не збтьшилося вщ початкових даних i лишалося у 29% (193 ока), з них: у 7% (47 очей) - 15 нм; у 22% (146 очей) - 30 нм. По-мiрне стоншення лтщного шару до 30-80 нм збтьшилося до 42% (281 очей). Товщина лтщного шару, яка вщповщае норм^ була дiагносто-вана у 29% (196 очей), проте, 'ТТ' якють попршу-валася зменшенням кшькосп обстежених з по-казником найкращо'Т товщини лтщного шару слн зно'Т плiвки. Так, у 27% (181 око) 80 нм; у 2% (15 очей) вщ 80 до 120 нм. Мешскометричш даш свщчили про прирют кiлькостi обстежених з патолопчними показниками висоти ^зного мешску: у 54% (360 очей) - <0,22 мм, у середньому 17,4±0,11 мм; у 46% (310 очей) нормальш показники висоти ^зного мешску >0,22-25 мм, у середньому 24±0,19 мм. Також, збшьшувалася кн лькють обстежених з порушенням стабшьносл ^зно'Т плiвки - 57% (381 око). З них: нешвазивний час розриву ^зно'Т плiвки NIBUT <5 с - у 5% (31 око), у середньому 4,7±0,02 с; у 52% (350 ока) <10 с, у середньому 8,9±0,01 с (рис. 3).
Рис.3. Змни NIBUT пюля впливу комп'ютерних пристров впродовж 40-хвилин.
Нормальш показники стабшьносл ^зно'Т плн вки зафксовано у 43% (289 очей) проте ТТ' стабн льнють зменшувалася зi збiльшенням кшькосп обстежених з менш тривалими показниками часу розриву ^зно'Т плiвки. Так, у 39% (263 очей) >10 - <15 с, у середньому 11,2±0,03 с; у 4% (26 очей) >15 - <20 с, у середньому 15,4±0,01 с. Вперше збiльшилася кiлькiсть обстежених з помiрною вираженiстю складок кон'юнктиви, що розташо-вувалися паралельно краю нижньо'Т повiки. Так, у 23% (153 очей) виявлено стушнь LIPCOF-0, у 56% (375 очей) - стушнь LIPCOF-1, у 21% (142 ока) - стушнь LIPCOF-2, стушнь LIPCOF-3 не було виявлено. Частота клтань значно зменши-лася: у 70% (472 ока) вщ 10-20 р/хв., у серед-
ньому 11,2±0,1 р/хв., у 30% (198 очей) <10 р/хв. у середньому 8,3±0,02 р/хв.
Рис.4. ЗмНа товщини л1п1дного шару сл1зноГплвки тсля
впливу комп'ютерних пристров впродовж 60 хвилин.
Пюля 60-хвилин впливу комп'ютерних пристроив вiдмiчалося продовження зростання кть-костi обстежених з порушеннями лiпiдного шару ^зно! плiвки - 74% (493 ока). Вперше збтьши-лася кiлькiсть обстежених зi значним потоншен-ням лiпiдного шару у 32% (214 очей), з них: у 8% (51 очей) - 15 нм; у 24% (163 очей) - 30 нм (рис. 4). Помiрне стоншення лтщного шару до 30-80 нм - 42% (279 очей). Товщина лтщного шару, яка вщповщае нормi була дiагностована у 26% (177 очей), проте, и якiсть прогресивно попршу-валася зi зменшенням кiлькостi обстежених дано! категорп оцшювально! шкали. Так, у 25% (171 око) 80 нм; у 1% (6 очей) вщ 80 до 120 нм. Мешскометричш дат свщчили про прирют кть-костi обстежених з патолопчними показниками висоти слiзного мешску: у 59% (395 очей) - <0,22 мм, у середньому 17,1 ±0,02 мм; у 41% (275 очей) нормальш показники висоти ^зного мешску >0,22-25 мм, у середньому 23±0,01 мм. Та-кож, збтьшувалася кiлькiсть обстежених з по-рушення стабiльностi с^зно! плiвки - 63% (425 око). З них: нешвазивний час розриву с^зно! плiвки NIBUT <5 с - у 5% (37 очей), у середньому 4,5±0,01 с; у 58% (388 ока) <10 с, у середньому 8,7±0,01 с. Нормальш показники стабть-ностi с^зно! плiвки зафiксовано у 37% (245 очей) проте и стабiльнiсть продовжувала змен-шуватись зi збiльшенням кiлькостi обстежених з менш тривалими показниками часу розриву слн зно! плiвки. Так, у 37% (245 очей) >10 - <15 с, у середньому 10,6±0,03 с; а показник >15 - <20 с не виявлений у жодного обстеженого. У 23% (153 очей) виявлено стушнь LIPCOF-0, у 56% (375 очей) - стушнь LIPCOF-1, у 21% (142 ока) -стушнь LIPCOF-2, стушнь LIPCOF-3 не було ви-
явлено. Частота клтань рiзко зменшилася: у 46% (309 очей) вщ 10-20 р/хв., у середньому 10,4±0,01 р/хв., у 54% (361 око) <10 р/хв., у середньому 7,8±0,02 р/хв
Таким чином, початковi показники ^зноТ плн вки обстежених не пiддавалися впливу комп'ютерних пристроТв при робот не бiльше 20 хвилин. Так, протягом 20 хвилин впливу комп'ютерних пристроТв показники товщини ладного шару ^зно! плiвки достовiрно не в^з-нялися вiд початкових даних обстежених (р>0,05); менiскометричнi змши також були ста-тистично не достовiрнi i залишалися на рiвнi початкових значень (р>0,05); нешвазивний час розриву ^зно! плiвки МВит так само не пщда-вався змшам i був аналогiчним початковим по-казникам обстежених (р>0,05), як i вiзуальна оцiнка тесту LIPCOF; частота клiпань починала зменшуватися лише у 3% обстежених.
Якiснi властивост с^зно! плiвки знижувалися при впливi комп'ютерних пристро!в понад 30 хвилин. Пюля 30 хвилин впливу комп'ютерних пристро!в ктькють обстежених з помiрним пото-ншенням лiпiдного шару ^зно! плiвки збтьши-лася на 5% вщ початкових даних, але загальна рiзниця показникiв була не достовiрною (р>0,05); кiлькiсть обстежених з патолопчним показником слiзного менiску також не достовiрно збтьшили-ся порiвняно з початковими даними (р>0,05) лише у 4% обстежених; такою була (4%) i ктькють обстежених з порушенням стабтьносл с^зно! плiвки МВиТ (р>0,05); вiзуальна оцiнка тесту LIPCOF не пiдлягала змiнам; достовiрно зменшилася лише частота клтань (у 12% обстежених, р<0,05).
Пюля 40 хвилин впливу комп'ютерних пристроив ктькють обстежених з помiрним потон-шення лiпiдного шару с^зно! плiвки зросла до 13% вщ початкових даних (р<0,05).; кiлькiсть обстежених з патолопчним показником ^зного мешску збтьшилися на 11% вщ початкових даних (р<0,05); ктькють обстежених з порушенням стабтьносп с^зно! плiвки NIBUT збiльшилася на 8% вщ початкових даних, але рiзниця вияви-лася не достовiрною (р>0,05); вiзуально LIPCOF-1 також достовiрно не змiнився.; а от частота клтань зменшилася вщ початкових даних у 26% обстежених (р<0,01).
Пюля 60 хвилин впливу комп'ютерних пристроив ктькють обстежених з потоншенням ладного шару ^зно! плiвки зросла до 16% вiд початкових даних (р<0,01), з них: 3% зi значним потоншенням лтщного шару ^зно! плiвки; ктькють обстежених з патологiчним показником слн зного менiску збiльшилися на 16% вщ початкових даних (р<0,01); кiлькiсть обстежених з порушенням стабшьносп слiзноТ плiвки NIBUT збн льшилася на 14% вiд початкових даних (р<0,01); вiзуально LIPCOF-1 достовiрно не змiнився; частота клтань зменшилася у 50% обстежених вщ початкових даних (р<0,01).
Висновки
1. У обстежених працездатного вку (18 - 48 рош) без впливу комп'ютерних пристро'1'в вста-новлено зниження товщини лтщного шару ^з-но'Т плiвки вiд 15 до 30-80 нм у 58% випадш, зменшення висоти слiзного менiску в 43% випа-дкiв, скорочення часу розриву ^зно'Г плiвки в 49% випадш.
2. Вплив комп'ютерних пристро'1'в протягом 20 хвилин не викликае достовiрного зменшення частоти клiпань у обстежених (p>0,05), та не впливае на якюний склад ^зно'Г плiвки (p>0,05), що е гiгiенiчно безпечно для безперервного часу перебування за комп'ютерними пристроями.
3. Вплив комп'ютерних пристро'1'в протягом 30 хвилин не викликае достовiрного потоншення лiпiдного шару ^зно'Г плiвки, зменшення висоти слiзного мешску та порушення стабiльностi ^з-но'|' плiвки (p>0,05), але приводить до зменшення частоти клтань у 12% обстежених (p<0,05), що е пограничним станом та потребуе базово'1 перерви.
4. Вплив комп'ютерних пристро'1'в протягом 40 хвилин викликае помiрне потоншення лтщного шару у 13% (p<0,05), зменшення висоти ^зного менiску у 11% (p<0,05), не порушуе достовiрно стабiльнiсть ^зно'Г плiвки (p>0,05), але зменшуе частоту клтань у 26% обстежених (p<0,01), що е гтеычно критичним та потребуе вимушено'1 перерви в роботк
5. Вплив комп'ютерних пристро'1'в протягом 60 хвилин викликае потоншення лтщного шару у 16% (p<0,01), з них: 3% зi значним потоншенням лiпiдного шару, зменшення висоти ^зного мешску у 16% (p<0,01), порушення стабшьносп ^зно'Г плiвки у 14% (p<0,01) та зменшення частоти клтань у 50% обстежених (p<0,01), що е п-гiенiчно небезпечним та потребуе обов'язково'1 перерви в роботк
Лiтература
1. Acosta M., Gallar J., Bellmonte C. The influence of eye solutions on blinking and ocular comfort at rest and during work at video
Реферат
ОПРЕДЕЛЕНИЕ БЕЗОПАСНОЙ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КОМПЬЮТЕРНЫХ УСТРОЙСТВ БЕЗ ВЛИЯНИЯ
НА СЛЕЗНУЮ ПЛЕНКУ
Дун Фан Хуи, Безкоровайная И.М.
Ключевые слова: слезная пленка, влияние компьютерных устройств.
Введение. Имеет место недостаточное освещение проблемы изменения толщины липидного слоя слезной пленки, высоты слезного мениска, неинвазивного времени разрыва слезной пленки при воздействии компьютерных устройств до 60 минут. Это аргументирует целесообразность проведения современных исследований с целью определения безопасного непрерывного времени пребывания за компьютерными устройствами. Цель. Определить безопасное время работы за компьютерными устройствами без весомых изменений на показатели слезной пленки. Материалы и методы. Нами было обследовано 335 человек (670 глаз) в возрасте от 18 до 48 лет, в среднем (28 ± 0,74). Исследование проходило в два этапа: I - анализировали слезную пленку без использования компьютерных устройств; II - анализировали изменения слезной пленки после использования компьютерных устройств. Анализ слезной пленки проводился после воздействия компьютерных устройств в течение 20; 30; 40 и 60 минут. Результаты исследования. После 20 минут воздействия показатели толщины липидного слоя не отличались от исходных данных обследованных (p>0,05); NIBUT тоже не подвергался изменениям и был аналогичным начальным показателям (p>0,05); частота моргания проявила тенденцию к уменьшению у 3% обследованных, однако разница оказалась не достоверной (p>0,05). После 30
display terminals. Experimental Eye Research. 1999; 68(6): 663669.
2. Bezkorovayna I'M, Nakonechnyi DO, Bezkorovayna AO. Kharakterni' kristalografi'chni' zmi'ni sl'ozi pri ri'znikh stadi'yakh di'abetichnoyu retinopati'yi [Characteristics of crystallographic changes in sludge in the early stages of diabetic retinopathy]. Oftal'mologicheskij zhurnal. 2018; (6):35-39 (Ukrainian).
3. Brzheskij VV, Egorova GB, Egorov EA. Laboratorny'e metody' diagnostiki sindroma «sukhogo glaza» [Laboratory methods for the diagnosis of dry eye syndrome]. Sindrom sukhogo glaza i zabolevaniya glaznoj poverkhnosti. 2016;10:179 - 187 (Russian).
4. Craig JP, Nichols KK, Akpek EK. TFOS DEWS II Definition and Classification Report. Ocul Surf. 2017; 15(3):276-283.
5. Dun FH, Bezkorovayna IM. Analiz slizno'i' plivki pri riznij trivalosti vikoristannya komp'yuternih pristro'i'v [Analysis of the tear film for different durations of using computer devices]. Aktual'ni problemi suchasnoi medichini. 2021; 21(1):20-25 (Ukrainian).
6. Farrand KF, Fridman M, Stillman IO, Schaumberg DA. Prevalence of diagnosed dry eye disease in the United States among adults aged 18 years and older. Am J Ophthalmol. 2017; 182:90-98.
7. Fuller DG, Potts K, Kim J. Noninvasive tear breakup times and ocular surface disease. Optom Vis Sci [PUBMED]. 2013; 90:10861091
8. Galor AW, Feuer DJ. Lee Prevalence and risk factors of dry eye syndrome in a United States veterans affairs population. Am J Ophthalmol. 2011; 152(3):377-384.
9. Majchuk DYu. Patogeneticheskoe obosnovanie lecheniya i profilaktiki vtorichny'kh narushenij slezoobrazovaniya [Pathogenetic rationale for the treatment and prevention of secondary disorders of lacrimation]. Avtoref. dis. d-ra med.nauk. M. 2005; 36p. (Russian).
10. Ji Won Jung, Si Yoon Park, Jin Sun Kim. Analysis of factors associated with the tear film lipid layer thickness in normal eyes and patients with dry eye syndrome. IOVS. 2016; 57(10):223-227.
11. Paulsen AJ, Cruickshanks KJ, Fischer ME. Dry eye in the beaver dam offspring study: prevalence, risk factors, and health-related quality of life. Am J Ophthalmol. 2014; 157(4):799-806.
12. Pimenidi MK. Disfunkcziya mejbomievy'kh zhelez pri komp'yuternom zritel'nom syndrome [Dysfunction of the meibomian glands in computer visual syndrome]. Vestnik oftal'mologii. 2010; 6:49-52 (Russian).
13. Polunin GS, Polunina EG. Ot "sukhogo glaza" k "bolezni sleznoj plenki"[ From "dry eye" to "tear film disease"]. Oftal'mologiya. 2012; 9(4):78-84 (Russian).
14. Sánchez-Valerio MR, Mohamed-Noriega K, Zamora-Ginez I, et al. Dry eye disease association with computer exposure time among subjects with computer vision syndrome. Clinical Ophthalmology: 2020;14:4311-4317.
15. Tan LL, Morgan P, Cai ZQ, Straughan RA. Prevalence of and risk factors for symptomatic dry eye disease in Singapore. Clin Experiment Optom. 2015; 98(1):45-53.
16. TFOS DEWS II. Diagnostic Methodology [Internet]. Available from: https://www.tfosdewsreport.org/report-diagnostic_methodology/131_36/en/#A216
17. Zhao Y, Tan CL, Tong L. Intra-observer and inter-observer repeatability of ocular surface interferometer in measuring lipid layer thickness. BMC Ophthalmol: 2015;15:53.
минут воздействия не выявлено достоверного изменения липидного слоя слезной пленки, высоты слезного мениска и разрыва слезной пленки (p>0,05). Только частота моргания уменьшилась у 12% обследованных от начальных данных (p<0,05). После 40 минут воздействия количество обследованных с умеренным истончением липидного слоя выросла до 13% (p<0,05); количество обследованных с патологическим показателем слезного мениска увеличились на 11% (p<0,05); достоверного нарушения разрыва слезной пленки не выявлено (p>0,05); частота моргания уменьшилась у 26% обследованных от начальных данных (p<0,01). После 60 минут воздействия количество обследованных с истончением липидного слоя выросла до 16% (p<0,01), из них: 3% со значительным истончением липидного слоя; количество обследованных с патологическим показателем слезного мениска увеличились на 16% (p<0,01); количество обследованных с нарушением NIBUT увеличилась на 14% (p<0,01); частота моргания уменьшилась у 50% обследованных от начальных данных (p<0,01). Выводы. Влияние компьютерных устройств в течение 20 минут достоверно не влияет на качественный состав слезной пленки.
Summary
DETERMINATION OF SCREEN TIME FOR USING DIGITAL DEVICES WITHOUT DAMAGING EFFECT ON LACRIMAL FILM
Dong Fang Hui , Bezkorovayna I.M.
Key words: lacrimal film, exposure to digital screens.
Introduction. The changes in the thickness of lipid layer of lacrimal film, the height of the lacrimal meniscus, and non-invasive time of the lacrimal film rupture under the exposure to digital devices up to 60 minutes are requiring in-depth investigation. This justifies the needs for extensive research to determine the safe continuous time spent in front of the screen of digital devices. The aim of this study is to determine the safe time for work with digital devices that does not result in significant changes in the tear film indices. Materials and methods. We examined 335 people (670 eyes) aged from 18 to 48 years, an average age is 28 ± 0.74 years. The study was conducted in two stages: during I stage we analyzed the tear film without the exposure to digital devices; during II stage we analyzed changes in the tear film after the work with digital devices. The analysis of the tear film composition after the exposure to digital devices for 20; 30; 40 and 60 minutes was carried out. Results. Following 20 minute exposure, the thickness of the lipid layer did not differ from the initial data obtained in the subjects (p>0.05); NIBUT also did not change and was similar to the initial indicators (p>0.05); the frequency of blinking began to decrease by 3% of subjects compared with the initial data, however, the difference was not reliable (p>0.05). After 30 minute exposure, there was no significant change in the lipid layer of the tear film, the height of the lacrimal meniscus and the tear film rupture (p> 0.05). Only the frequency of blinking decreased down by 12% of all participants compared with the initial data (p <0.05). After 40 minute exposure, the number of subjects with moderate lipid layer thinning went up to 13% (p<0.05); the number of subjects with pathological indices of tear meniscus increased by 11% (p<0.05); there was no significant change in tear film rupture found (p> 0.05); the blinking frequency decreased by 26% of all participants compared to the initial data (p <0.01). After 60 minute exposure, the number of those examined with a thinning of the lipid layer increased to 16% (p <0.01), of which 3% had a significant thinning of the lipid layer; the number of examined patients with pathological indices of the lacrimal meniscus increased by 16% (p <0.01); the number of patients with NIBUT changes increased by 14% (p <0.01); the frequency of blinking decreased in 50% of all subjects compared to the initial data (p <0.01). Conclusion. The influence of computer devices for 20 minutes does not significantly affect the qualitative composition of the tear film.
