CC BY
12
© Гармаш О. В.
УДК [616.314.17-008.1:616.13/.14]-007.61-071:303.621.33 Гармаш О. В.
ВИЯВЛЕННЯ ФАКТОР1В РИЗИКУ ЗАХВОРЮВАНЬ ТКАНИН ПАРОДОНТА I ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В У ПАЦ1СНТ1В, НАРОДЖЕНИХ З МАКРОСОМ1СЮ (КЛ1Н1ЧНА АПРОБАЦ1Я ОПИТУВАЛЬНИКА)
Харкiвський нацюнальний медичний унiверситет (м. Харкiв)
olyushka@inbox.ru
Робота е фрагментом НДР Харювського нацю-нального медичного унiверситету МЗ Укра!ни та е складовою частиною загально! теми науково-до-слiдноI роботи кафедри терапевтично! стоматологiI «Дiагностика та лкування захворювань органiв та тканин щелепно-лицево! дiлянки», номер державно! реестраци 0113Ш02274.
Вступ. На сьогоднiшнiй день кожна десята ва-гiтнiсть заюнчуються пологами крупним плодом (макросомiя) [8]. Ввален наслiдки цього стану активно вивчаються протягом останнього сторiччя [1,4,5,9,10]. Метаболiчнi та iмунологiчнi зсуви як вiдбулися внутрiшньоутробно не можуть не вплину-ти на формування щелепно-лицьово! дiлянки [2,3]. Iснуючi натепер дiагностичнi тести не дозволяють одержати повну картину скарг та даних анамнезу оЫб, як мали перинатальну патолопю, мають скар-ги стоматологiчного характеру. На формування сто-матолопчно! патологи може впливати безлiч факто-рiв, це i спадковiсть, наявнiсть супутньо! патологи та необхiднiсть вживання лкарських препаратiв, рiвень гiгiенiчних знань та вмшь, особливостi харчування, наявнiсть шюдливих звичок та iн. Враховуючи це при розробц опитувальника до його складу були включен питання, з допомогою яких можливо було б максимально повно оцЫити всi вище перерахованi фактори. Нами був розроблений «шструмент» до-слiдження, який дозволяе виявляти фактори ризи-ку захворювань тканин пародонта i твердих тканин зубiв у пацiентiв, народжених з макросомiею [7]. За-пропонований нами опитувальник доповнюе один iз основних методiв обстеження - опитування.
Мета дослщження: провести клiнiчну апроба-щю опитувальника який дозволяе виявляти фактори ризику захворювань тканин пародонта i твердих тканин зубiв у па^ен^в, народжених з макросомiею.
Об'ект I методи досл1дження. Опитувальник створювався в декiлька етапiв з урахуванням загаль-ноприйнятих стандартiв. Враховуючи дан науково! лiтератури та результати попередых опитувань па-цiентiв, проведених перед початком доотдження, нами були визначен напрямки дослiдження, також вибрано найбтьш значущi для лiкаря-стоматолога манiфестацi! та твердження для оцiнювання. Створено попередню верЫю опитувальника та проведено пробне тестування. Створено заключну версiю опитувальника iз складу яко! були виключенi питан-
ня, як не сприймалися однозначно, або виникали проблеми з вщповщями. Остаточний варiант опитувальника складаеться з 70 питань, як входять до складу 11 шкал.
Ствставлення мiж сумарною бальною оцЫкою опитування й ступенем ризику виникнення патологi! тканин пародонта та твердих тканин зубiв проводи-лося по результатах анкетування групи оЫб, якi мали нормальнi масо-ростовi параметри при народженнi. Висувались ппотези про нормальний розподiл ре-зультуючих балiв !х вiдповiдей по кожнм шкалi окре-мо та сумарно по вЫх шкалах. Дiйснiсть цих ппотез була пiдтверджена за допомогою критерт ^рсо-на з рiвнем значущостi, який становив 0,05. Баль-не значення максимуму нормального розподту, який апроксимував експериментальну гiстограму результа^в, приймалося за границю мiж ступенями «Ризик» та «Суттевий ризик» виникнення патологи. Границя мiж ступенями «М^мальний ризик» i «Ризик» та «Суттевий ризик» i «Високий ризик» ви-значалась як змiщення вiд максимального значення розподту на величину середньоквадратичного в^илення в меншу та бтьшу сторони вiдповiдно з округленням до найближчого цтого значення. Вщ-сутнiсть ризику, природньо, вiдповiдала значенню
0 балiв.
Очевидна (або зовышня) валiднiсть опитувальника нами була пщтверджена пiд час первинно! апробаци. Проблем iз заповненням його фЫально-го варiанту не виникло у жодного лкаря, вщзнача-лось, що питання сприймаються пацiентами легко й однозначно. Дмсна (змiстовна, конструктна та кри-терiальна) валiднiсть опитувальника визначалася за процедурою, запропонованою Д. Т. Кемпбеллом
1 Д.В. Фюке. Ця процедура передбачае використан-ня поряд з валщизуемим тестом набору Ыших - пе-ревiрених i валщизованих тестiв. В цей набiр повинн входити тести як пов'язанi з валщизуемим опиту-вальником (високо корелюючi або конвергуючi), так i не пов'язан з ним (слабо корелюючi або дискри-мiнантнi). Валiднiсть може вважатися задовтьною, якщо коефiцiенти кореляцм валiдизуемого тесту з групою конвергуючих тестiв статистично значимо вищi за коефМенти кореляцiй з групою дискрим^ нантних тестiв [6].
Факторна структура опитувальника не залежить вщ стат учасникiв. Результати порiвняльного анал^
зу середых значень за шкалами показали, що зна-чущих вщмЫностей за статтю не виявлено (р<0,05).
Надiйнiсть опитувальника була оцiнена за по-казниками стiйкостi та внутршньо! узгодженостi. Для першого показника (ретестова надмнють) ко-ефiцieнт кореляцiI Прсона мiж часоворознесеними результатами заповнювання опитувальника окре-мою групою учасникiв доотдження становив 0,78, що перевищуе загальноприйняту для надмних тес-тiв величину 0,7. 1нший показник - внутршня узго-дженiсть мiж окремими питаннями i дiагностичним признаком кожно! шкали - оцiнювався за альфачн-дексом Кронбаха. Його значення становило вщ 0,73 (достатня надмнють) до 0,88 (добра надмнють) для рiзних шкал.
Отже, була пщтверджена очевидна, змютовна i конструктивна валiднiсть, надiйнiсть та внутршня узгодженiсть опитувальника, що дозволило перейти до наступного етапу - кл^чно! апробацп.
Тестування опитувальника було проведене на базi унiверситетського стоматолопчного центру ХНМУ та КЗОЗ «Харювська мiська стоматологiчна по-лiклiнiка № 4» на вибiрцi з 146 оЫб вiком 18-25 рокiв, яких було обстежено з грудня 2014 по вересень 2015 року. Сорок дев'ять (32 юнака та 17 дiвчат) об-стежених були народжен з великою масою тта до гестацмного строку, 97 (51 юнаюв та 46 дiвчина) об-стежених оЫб мали нормальнi масо-ростовi пара-метри при народженнi. Вiдповiдно до мiжнародних норм проведення клiнiчних доотджень всi учасники письмово пiдтвердили згоду на участь.
Критерп виключення па^етчв iз дослiдження: наявнiсть будь-яко! патологи в стади декомпенсацiI, вiдмова вщ обстеження.
Результати обстеження та 'Гх обговорення. Аналiз даних опитування показав, що середне значення сумарно! бально! оцiнки факторiв ризику ви-никнення захворювань тканин пародонта i твер-дих тканин зубiв групи макросомiв дорiвнювало 22,12±1,78, а групи порiвняння - 17,12±1,29. «М^-мальний ризик» мали 1 особа (2,0%) основно! групи та 11 оЫб (11,3%) групи порiвняння. «Ризик» мали в основнм групi 15 оЫб (30,6%), а в групi порiвнян-ня 59 осiб (60,8%). «Суттевий ризик» мали 27 осiб (55,1%) основно! групи та 21 особа (21,6%) групи порiвняння. «Високий ризик» було виявлено у чоти-рьох оЫб (8,2%) основно! групи та двох оЫб (2,1%) групи порiвняння. Отже особи, якi народилися великими до гестацмного термiну мали достовiрно вищi ризики розвитку захворювань тканин пародонта i твердих тканин зубiв.
Середня бальна оцiнка родинно-спадково! схильностi до розвитку патологi! тканин пародонта та твердих тканин зубiв оЫб основно! групи склала 2,92±0,48 та в осiб групи порiвняння 2,32±0,39, до-вiрчi iнтервали перетиналися. Цкавим виявилось те, що 34,69% оЫб основно! групи та 40,4% опита-них осiб групи порiвняння вказали, що в !х матерiв спостерiгаються захворювання пародонта, 34,69% оЫб основно! групи та 23,71% опитаних оЫб групи порiвняння вказали, що в !х батька спостер^ають-ся захворювання пародонта. Сума карюзних плом-бованих i видалених зубiв перевищувала 13 балiв
у 36,73% матерiв учасникiв основно! групи та 25,77% матерiв учасникiв групи порiвняння, у 34,69% бать-кiв основно! групи та 18,56% групи порiвняння. Скупченють зубiв у матерi вiдмiтили 10,2% учасниюв основно! групи та 17,53% групи порiвняння. У батька та ж сама патолопя була у 16,33% основно! групи та 19,59% групи порiвняння. На аномалмы форми прикусу було вказано у 26,53% матерiв основно! групи та 24,74% групи порiвняння, у 28,57% батьюв учас-никiв основно! групи, та 24,74% учасниюв групи по-рiвняння. Учасники основно! групи (46,94%) вказали, що батько або ма^р мають треми чи дiастеми, в групi порiвняння таке значення е бтьш нiж в два рази меншим та склало 19,59%. На патолопчне сти-рання твердих тканин зубiв, хоча б у одного з батьюв вказали 22,45% учасниюв основно! групи та 17,53% оЫб групи порiвняння.
Середне значення бально! оцшки факторiв ро-динно-спадково! схильностi до макросомi! було оч^вано вищим в осiб основно! групи - 2,76±0,54 проти групи порiвняння - 1,88±0,30. Захворювання щитоподiбно! залози у матерi вказали 26,53% учасниюв основно! групи та 19,59% групи порiвняння. У батька ту ж хворобу зазначили 6,12% та 6,19% учасниюв основно! та групи порiвняння вщповщно. Наявнють дiабету у матерi вiдзначили 40,82% учасниюв основно! групи та 23,71% учасниюв групи по-рiвняння. У батька на теж саме захворювання вказали 32,65% учасниюв основно! групи та 21,65% групи порiвняння. На наявнють надлишково! маси тта у матерi вказали 46,94% учасниюв основно! групи та 27,84% групи порiвняння, у батька - 26,53% учасниюв основно! групи та 22,68% групи порiв-няння. На наявнють наступних антропометричних характеристик на момент народження учасника доотдження: зрют вище 170 см, вага бтьше 80 кг у матерi вказали 32,65% учасниюв основно! групи та лише 14,43% оЫб групи порiвняння. На наявнють наступних антропометричних характеристик на момент народження учасника доотдження: вище 180 см, вага бтьше 90 кг у батька учасника досл^ дження вказали 34,69% учасниюв основно! групи та 22,68% групи порiвняння. Що мати була старшою за 30 роюв, на момент народження учасника досл^ дження вказали 18,37% учасниюв основно! групи та 18,56% учасниюв групи порiвняння, на те, що батько був старший за 40 роюв вказали 10,20% учасниюв основно! 10,31% учасниюв групи порiвняння.
Оцшка математичного оч^вання факторiв, яю характеризують стан оргаыв ротово! порожнини за даними анамнезу та скарг пащен^в основно! групи склала 2,96±0,45 бали, а групи порiвнян-ня - 1,89±0,37 бали. Отже нами було виявлено, що учасники дослщження, яю входили до основно! групи мали достовiрно бтьше скарг на стан орга-ыв ротово! порожнини ыж особи, яю народилися з нормальними масо-ростовими параметрами до гестацмного термшу. Затримку прорiзування тим-часових чи постмних зубiв згадали 16,33% учасниюв основно! та 12,37% учасниюв групи порiвняння. Передчасне прорiзування зубiв було у 12,24% основно! групи та 6,19% оЫб групи порiвняння. На ано-мали прикусу, кiлькостi, форми та положення зубiв
тимчасового прикусу вказали 18,37% основной та 25,77% групи порiвняння. На те, що лiкyвали бть-ше ыж 6 зyбiв тимчасового прикусу вказали 20,41% учасниюв основноÏ групи та 17,53% учасниюв групи порiвняння. Перiодичнy або постiйнy сyxiсть у рот вiдмiчали 22,46% осiб основной групи та 10,31% осiб контрольно'! групи, кровоточивiсть ясен вiдзначили 67,27% основноÏ групи та 21,65% групи порiвняння, неприемний запаx з рота 51,02% основноÏ групи та 26,80% оЫб групи порiвняння. На наявнють брук-сизму вказали 20,41% основноÏ групи та 11,4% осiб групи порiвняння. Бiль або xрyскiт у скронево-ниж-ньощелепниx сyглобаx вказали 32,65% основноÏ групи та 24,74% оЫб групи порiвняння. Чyтливiсть зyбiв до рiзниx подразникiв вказали 38,78% осно-вноÏ групи та 31,96% оЫб групи порiвняння.
Середне значення оцшки факторiв сyпyтньоÏ па-тологiÏ та медикаментозноÏ терапiÏ yчасникiв осно-вноÏ групи було - 1,98±0,52 балiв, та групи порiвнян-ня - 0,93±0,23 балiв. Oтже учасники основноÏ групи бiльш нiж вдвiчi частше мали супутню патологiю. Oжирiння I ступеня або бтьше мали 16,33% основноÏ групи та 6,19% оЫб групи порiвняння. Дiабет, заxво-рювання щитоподiбноÏ залози мали 10,20% основноÏ групи та 5,15% осiб групи порiвняння. На пiдвищенi цифри артерiального тиску вказали 12,24% осно-вноÏ групи та 6,19% осiб групи порiвняння. Наявнiсть артерiальноÏ гiпотонiÏ вщзначали 16,49% основноÏ групи та 12,24% оЫб групи порiвняння. На наявнють алергiчниx заxворювань вказали 42,86% основноÏ групи та 10,31% осiб групи порiвняння. Порушення структури волосся, ламюсть нiгтiв, сyxiсть шкiри вщ-м™ли 26,53% основноÏ групи та 19,59% оЫб групи порiвняння. На наявнють дисплази тазостегновиx та iншиx сyглобiв в дитинствi, звичнi вивиxи сyглобiв вказали 14,29% основноÏ групи та 6,19% оЫб групи порiвняння. До категори такиx, якi часто й тривало xворiють були вiднесенi 14,29% основноÏ групи та 5,15% оЫб групи порiвняння. Скарги на важюсть у шлунку, напади нудоти, блювоти мали 28,57% осно-вноÏ групи та 13,40% оЫб групи порiвняння. Bживан-ня лiкарськиx препаратiв, що можуть вплинути на стан зyбiв та ясен пiдтвердили 20,41% оЫб основноÏ групи та 4,12% групи порiвняння.
Середне значення факторiв, яю xарактеризyють ускладнення пiд час вагггност та пологiв матерiв yчасникiв основноÏ групи становило 2,45±0,47 бали, а в груп порiвняння воно склало 1,68±0,24 бали. Oтже наше доогмдження пiдтвердило вiдомий факт, що проблеми пщ час вагiтностi та полопв е бiльш притаманними макросомам ыж нормосомам. На па-лiння матерi пiд час вагiтностi або протягом 5 роюв перед вагiтнiстю вказали 12,24% основноÏ групи та 4,12% оЫб групи порiвняння. Палiння батька вщм^ тили 53,06% основноÏ групи та 45,36% оЫб групи порiвняння. Пiдвищенi цифри артерiального тиску чи ппертоычну xворобy на момент народження yчасникiв дослiдження мали 14,29% матерiв осно-вноÏ групи та 9,28% матерiв осiб iз групи порiвнян-ня. У батька пiдвищенi цифри фксувалися в 8,16% основноÏ групи та 8,25% оЫб групи порiвняння. На те, що гiподинамiя була властива стилю життя ма-терi пацieнта перед народженням пацieнта вказали
14,29% основноÏ групи та 9,28% оЫб групи порiв-няння, стилю життя батька - вказали 6,12% осно-вноÏ групи та 4,12% оЫб групи порiвняння. Що тяжко проткала вагггнють у матерi вказали 20,41% осно-вноÏ групи та 22,68% оЫб групи порiвняння. Bra-зали, що були народженi шляxом операцiÏ кесарiв розтин 16,33% основноÏ групи та 12,37% осiб групи порiвняння. Що вони е не першою дитиною в родинi вказали 48,98% оЫб основноÏ групи та 34,02% оЫб групи порiвняння. За даними учасниюв дослщжен-ня на штучному вигодовуванн протягом першиx 6 мюя^в життя перебували 30,61% основноÏ групи та 18,56% осiб групи порiвняння.
Середне значення факторiв, яю враxовyють xарактер xарчyвання, шкiдливi звички та фiзичне навантаження у оЫб основноÏ групи та групи по-рiвняння склало 5,06±0,60 та 4,82±0,46 бали вщпо-вiдно. Надiйниx вщмшностей в значенняx не спо-стер^алося. Перевагу жирнiй Ïжi вiдцають 48,98% основноÏ групи та 41,24% оЫб групи порiвняння, смаженiй Ïжi 69,39% основноÏ групи та 60,82% оЫб групи порiвняння, на те, що в^ають перевагу Ïжi з високим умютом вyглеводiв вказали 67,35% осно-вноÏ групи та 62,89% оЫб групи порiвняння. Про звичку вживати дуже гарячу або дуже xолоднy 1жу зазначили 53,06% основноÏ групи та 36,08% оЫб групи порiвняння. Про вжиток солодкиx напоÏв вказали 53,06% основноÏ групи та 63,92% оЫб групи порiвняння. Перекушування в перерваx мiж прийо-мами i^i практикують 81,63% осiб основноÏ групи та 72,23% осiб групи порiвняння. Bказали, що па-лять 24,49% основноÏ групи та 30,93% оЫб групи порiвняння. Bживання спиртниx напоÏв пщтверди-ли 38,78% основноÏ групи та 41,24% осiб групи по-рiвняння. Свiй стиль життя назвали гiподинамiчним 20,4% основноÏ групи та 19,59% оЫб групи порiв-няння. Bлив стресовиx ситyацiй на життя пщтвер-дили 48,98% учасниюв основноÏ групи та 51,55% оЫб групи порiвняння.
Oцiнка математичного оч^вання факторiв, що свiдчать про ппеычний стан ротовоÏ порожнини yчасникiв основноÏ групи становила 4,0±0,50 бали та 3.61±0,37 групи порiвняння. На те, що неxтyють допомогою лiкаря щодо iндивiдyального пiдборy засобiв i предме^в гiгieни порожнини рота вказали 48,98% учасниюв основноÏ групи та 47,72% оЫб групи порiвняння. Потребу у звернены до лiкаря-стоматолога з метою л^вання чи видалення зyбiв протягом останнього року мали 59,18% основноÏ групи та 53,61% оЫб групи порiвняння. Bказали що чистять зуби рщше, нiж двiчi на день 32,65% основноÏ групи та 29,90% оЫб групи порiвняння. Що трива-лiсть чищення зyбiв менша, нiж 2-3 xвилини вказали 26,53% основноÏ групи та 31,96% оЫб групи порiв-няння. Bикористання зyбноÏ щiтки понад три-чотири мюящ пiдтвердили 34,69% основноÏ групи та 31,96% оЫб групи порiвняння. Не використовують додатко-вi засоби для iндивiдyальноÏ профiлактики xвороб пародонта та твердиx тканин зyбiв 36,73% основноÏ групи та 29,90% осiб групи порiвняння. Неxтyють використанням додатковиx предме^в мiжзyбноÏ гi-гieни 51,02% основноÏ групи та 45,36% осiб групи порiвняння. Bказали, що не використовують лку-
вально-профтактичы жувальнi гумки пiсля прийому ixi 53,06% основно! групи та 37,11% oci6 групи по-рiвняння. Вказали, що вiдвiдують лкаря-стоматоло-га з метою профтактичних оглядiв рщше, нiж один-два рази на рк 46,94% основно! групи та 38,14% оЫб групи порiвняння. Наявнють брекет-систем або iнших знiмних й незымних ортодонтичних або орто-педичних конструкцм пiдтвердили 10,20% основно! групи та 15,46% оЫб групи порiвняння.
Висновки
1. У ходi ктычно! апробацп були отриманi наочнi результати застосування запропонованого опиту-вальника, доведено його внутршню узгодженють, валiднiсть та надмнють.
2. Учасники основно! групи (особи народжен великими до термшу гестаци) мали значно бiльше скарг на стан оргаыв ротово! порожнини та супутню патологiю. При чому вплив на це ппеычного стану ротово! порожнини, характеру харчування, фiзич-ного навантаження, шюдливих звичок а також ро-
динно-спадково! схильностi до розвитку патологi! тканин пародонта та твердих тканин зубiв був практично виключений (надiйних вiдмiнностей в значен-нях математичного очiкування мiж бальною оцiнкою в основнiй груп та групi порiвняння не спостерка-лося).
3. Розроблений нами опитувальник можна реко-мендувати до застосування лкарями стоматологами в клiнiчнiй практик та науково-дослiднiй роботi, бо вш е надiйним iнструментом оцiнювання ризиюв виникнення хвороб тканин пародонта та твердих тканин зубiв.
Перспективи подальших дослiджень. В пода л ьш ом у, за допомогою анкетно-опитувального метода, плануеться проведення обстеження оЫб рiзних нацiональностей та вкових груп, якi народи-лися великими до гестацмного термiну, що дозволить виявляти фактори ризику захворювань тканин пародонта i твердих тканин зубiв у осiб, народжених iз макросомiею.
Лiтература
1. Бегова С. В. Перинатальные исходы при макросомии у повторно рожавших и много рожавших женщин / С. В. Бегова,
И.А. Магомедова // Вестник новых медицинских технологий. - 2007. - Т. 14, № 1. - С. 90-91.
2. Гармаш О. В. Стоматолопчний статус пац1ент1в, народжених 1з синдромом затримки внутр1шньоутробного розвитку, у перюд
змшного й постмного прикусу // О. В. Гармаш, 6. М. Рябоконь // Лкарська справа. - 2014. - № 12. - С. 77-82.
3. Гемодинамические нарушения - патогенетическая основа патологии тканей челюстно-лицевой области и церебральных
нарушений в катамнезе у пациентов с синдромом задержки внутриутробного развития / О. В. Гармаш, Р. С. Назарян, Л.Г. Назаренко [и др.] // Свп" медицини та бюлогп. - 2013. - № 4. - С. 19-23.
4. Грищенко В. И. Крупный плод: (Клиникоморфол. исслед.) / В. И. Грищенко, А. Ф. Яковцова. - К.: «Здоров'я», 1991. - 184 с.
5. Губина Г. И. Аденогипофиз и эпифиз крупного плода: автореф. дис. ... канд. мед. наук / Г. И. Губина. - Харьков - 1982, 24 с.
6. Мельников В. М. Введение в экспериментальную психологию личности: учебное пособие для слушателей ИПК преподава-
телей пед. дисциплин ун-тов и пед. ин-в / В. М. Мельников, Л. Т. Ямпольский. - М.: Просвещение, 1985. - С. 172, 186-187.
7. СпоЫб оцшювання ризику розвитку патологи тканин пародонта й твердих тканин зуб1в у пац1ент1в, як1 народилися з д1агнозом
макросом1я (Додаток до юторп хвороби) / О. В. Гармаш, 6. М. Рябоконь, В. О. Коробчанський. - Свщоцтво про реестрац1ю авторського права на тв1р № 60029 вщ 05.06.2015.
8. Черепнина А. Л. Крупный плод: современная тактика ведения беременности и родов. Перинатальные исходы: дис. ... кан-
дидата мед. наук: 14.00.01 / Черепнина Анна Леонидовна. - М., 2006. - 126 с.
9. Яковцова А. Ф. Иммунная система плода человека при крупноплодии и ЗВРП / А. Ф. Яковцова, И. В. Сорокина, И. Е. Але-
щенко // Харьков: Антиква, 2004. - 216 с.
10. Risk factors and long-term health consequences of macrosomia: a prospective study in Jiangsu Province / S. Gu, X. An, L. Fang [et al.] // J. Biomed. Res. - 2012. - Vol. 26, N 4. - P. 235-240.
УДК [616.314.17-008.1:616.13/.14]-007.61-071:303.621.33
ВИЯВЛЕННЯ ФАКТОР1В РИЗИКУ ЗАХВОРЮВАНЬ ТКАНИН ПАРОДОНТА I ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В У ПАЦЮНТ1В, НАРОДЖЕНИХ З МАКРОСОМЮЮ (КЛ1Н1ЧНА АПРОБАЦ1Я ОПИТУВАЛЬНИКА)
Гармаш О. В.
Резюме. Метою даного дослщження було проведення кл^чно! апробацп опитувальника який дозволяе виявляти фактори ризику захворювань тканин пародонта i твердих тканин зубiв у оЫб, народжених iз макро-сомiею. Виявлено, що особи народжен великими до термшу гестаци мали значно бтьше скарг на стан ор-гаыв ротово! порожнини та супутню патолопю. При чому вплив на це ппеычного стану ротово! порожнини, характеру харчування, фiзичного навантаження, шюдпивих звичок, а також родинно-спадково! схильнос^ до розвитку патологи тканин пародонта та твердих тканин зубiв був практично виключений.
Ключовi слова: макросомiя, стоматолопчний статус, опитувальник.
УДК [616.314.17-008.1:616.13/.14]-007.61-071:303.621.33
ВЫЯВЛЕНИЕ ФАКТОРОВ РИСКА БОЛЕЗНЕЙ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА И ТВЕРДЫХ ТКАНЕЙ ЗУБОВ У ПАЦИЕНТОВ, РОЖДЕННЫХ С МАКРОСОМИЕЙ (КЛИНИЧЕСКАЯ АПРОБАЦИЯ ОПРОСНИКА)
Гармаш О. В.
Резюме. Целью данного исследования было проведение клинической апробации опросника, который позволяет выявлять факторы риска заболеваний тканей пародонта и твердых тканей зубов у пациентов, родившихся с макросомией. Выявлено, что лица рожденные большими к гестационному сроку имели значительно больше жалоб на состояние органов ротовой полости и сопутствующую патологию. Причем влияние на это гигиенического состояния полости рта, характера питания, физической нагрузки, вредных
привычек, а также семейно-наследственной предрасположенности к развитию патологии тканей пародонта и твердых тканей зубов было практически исключено.
Ключевые слова: макросомия, стоматологический статус, опросник.
UDC [616.314.17-008.1:616.13/.14]-007.61-071:303.621.33
RISK FACTORS FOR PERIODONTAL AND HARD TOOTH TISSUES DISEASES IN PATIENTS BORN WITH MACROSOMIA IDENTIFYING (CLINICAL TESTING OF THE QUESTIONNAIRE)
Garmash O. V.
Abstract. The aim of this study was to conduct clinical approbation of the questionnaire that allows identifying risk factors for periodontal and hard tooth tissue diseases in patients born with macrosomia.
Today one in ten of pregnancies ends with delivery of large for gestation age child (macrosomia). Long-term effects of this condition have studied actively during the last century. Metabolic and immunological disturbances that occurred in utero can affect the maxillofacial region formation. Existing diagnostic tests at present are not show a complete picture of complaints of dental nature in persons who had perinatal pathology. The formation of dental pathology can be due to a number of factors, including heredity, the presence of comorbidity, medications usage, the level of hygiene knowledge and skills, food preferences, the presence of harmful habits, etc. Due to this, the design of the questionnaire included the questions with which may be evaluate all the factors listed above. We have developed a "tool" of research, which allows identifying risk factors for periodontal and hard tooth tissues diseases formation in patients born with macrosomia. The proposed questionnaire complements one of the main methods of medical examination - survey.
Analysis of the survey data showed that the average value of the risk factors of periodontal and hard tooth tissue diseases formation in patients born with macrosomia is 22,12±1,78, and in patients from the comparison group -17,12±1,29.
"Minimal risk" had one person (2.0%) from the main group and 11 participants (11.3%) from the comparison. "Risk" had 15 participants from the main group (30.6%) and 59 participants (60.8%) from the comparison group. "Significant risk" had 27 participants (55.1%) from the main group and 21 participant (21.6%) from the comparison. "High risk" was fixed in four participants (8.2%) from the main group and two (2.1%) from the comparison group. Thus, a person born large for gestational age had significantly higher risk for periodontal and hard tooth tissues diseases formation.
The average value of hereditary predisposition to periodontal and hard tooth tissues pathology in participants from the main group was 2,92±0,48 points, and 2,32±0,39 points in participants from the comparison group. The average value of hereditary predisposition to macrosomia was expectedly higher in patients from the main group -2,76±0,54 points against from the comparison group - 1,88±0,30 points. Assessment of factors that characterize the state of the oral cavity (complaints and past history data) in patients from the main group showed average value 2,96±0,45 points in the main group and 1,89±0,37 points in the patients from comparison group. Average value of the factors characterizing pathological pregnancy and delivery was 2,45±0,47 points in patients from the main group, and in participants from the comparison group it was-1,68±0,24 points. Therefore, our study confirmed the known fact that problems during pregnancy and childbirth is more inherent for macrosomia then normosomia. Average value of the factors characterizing type of nutrition, bad habits and exercise stress in patients from the main group and the comparison group was 5,06±0,60 and 4,82±0,46 points respectively. Reliable differences in values have not observed. Average value of the factors characterizing hygienic condition of an oral cavities in participants from the main group and the comparison group was 4,0±0,50 and 3.61±0,37 points respectively.
Individuals born large to gestational age been proven to have significantly more complaints on the state of the oral cavity and comorbidity. However, the influence of hygienic condition of the oral cavities, type of nutrition, exercise stress, bad habits and hereditary predisposition on periodontal and hard tooth tissues pathology have been excluded.
Keywords: macrosomia, dental status, questionnaire.
Рецензент - проф. Авет1ков Д. С.
Стаття надшшла 11.10.2015 року
