CC BY
17
Самос-пина робота на р1зних ступенях навчання р1зниться за формою i змютом. На перших двох курсах — це опрацювання шформацн, отримано! шд час лекцш, шдготовка до семшарських, лабораторних i практичних занять, залi rci в та юшгпв тощо. На старших курсах самостшна робота ускладнюеться. Бона передбачае поглиблене вивчення першоджерел, спещально! л1тератури, арх1вних мате pi ал ¡в. докуменпв украшською й шоземними мовами. Значних зусиль потребуе шдготовка доповщей на студентських наукових конференщях, курсових i дипломних роб1т. Вщтак виникае необхщшеть в ознайомленш студент ¡в з методикою наукового експерименту, в 1хшй безпосередшй участ1 в науковш робот1 кафедр, що поеднуе самостшну навчально-пошукову роботу студент!в з науково-дослщною д1яльшстю викладач1в. Р1зномаштшсть й значний обсяг самостшно! роботи студент!в посилюють значимють правильного методичного кер1вництва нею з боку деканапв, кафедр, викладач1в. Таким чином, самостшна робота студент!в е одшею ¿з провщних форм набуття ними знань i навичок та вимагае вщ викладач1в, оргашзатор1в навчального процесу ВНЗ особливо! педагопчно! шдготовки й менеджменту.
Для оргашзацн навчально! д1яльност1 студент!в вуз1всько1 педагог!ки е дискретшсть перев!рки знань студенпв, тобто коли перев!рка знань здшснюеться пср!одично — переважно шеля завершения cecii. Винятком е таю дисциплши, як ¿ноземш мови, процес вивчення яких здебшыпого передбачае ¿нтерактивш методи навчання, що дае змогу викладачев1 систематично оцшювати знания студент1в. Така система мае певш недол1ки. Так, кшцевий результат роботи через обмежешеть часу на п1дготовку до ¡спит!в дуже часто вщображаеться неадекватно, завжди наявний елемент випадковост1. Ниш здшснюються пошуки до ui ль но! системи контролю знань. У ВНЗ активно запроваджують модульну систему, яка дае змогу зр1вноважувати процес навчання, шдводити шдсумки якост1 знань студент!в систематично i за коротпп терм ¡ни.
У виховному npoueci. який досл1джуе педагог1ка вищо! школи, посилено формувальну роль власне навчання. Це зумовлено тим, що центральною ф1гурою, яка зд1йснюе навчально-виховний процес, е не штерпретатор наукових дослщжень, а безпосередшй i'x учасник. KpiM того, у ВНЗ не передбачено шетитуту кер1вниюв академ1чних груп, зменшено вагу спещально оргашзованих виховних заход!в.
л1тература
1. Ф1цула М. М. Педагопка: Навч. noci6. для студ. вищих пед. за к лад ¡в освии / М. М. Ф1цула. - К.: Вид. центр «Акадс\пя». 2001. - 528 с.
2. Волкова Н. П. Педагопка: Пос1б. для студ. вищих пед. за клад! в оевпп / Н. П. Волкова. - К.: Вид. центр «Акадс\пя». 2001. - 576 с.
3. Реан А. А. Психология и педагогика / А. А Реан, Н. В. Бордо века., С. И. Розум. - СПб.: Питер, 2000. - 432 с.
4. Сощальна педагопка / Сощальна робота: Навч. поабник. / JL Г. Коваль, I. Ю. Зверева, С. Р. Хлебшк. - К., 1997. - 392 с.
5. Педагогика и психология высшей школы / Отв. ред. С. И. Самыгин. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1998.-544 с.
6. Педагогика высшей школы / Отв. ред. Ю. К. Бабанский. - Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов, ун-та, 1972.- 121 с.
УДК 371.3
О. В. КОБИЛЯНСЬКИЙ
вивчення безпеки життедшльносп при п1дготовц1 бакалавр1в економ1чного спрямування
Розглянутi навчальт программ нормативных дисциплт циклу безпеки життедгялъностг i розроблет на ix основi освтнъо-професшних програми тдготовки (paxieifie за напрямом «Економжа i тдприемництво». Проапалгзовапг програми викладания безпеки життсдгяльпостi та охорони пращ в npoifeci тдготовцг за робтничими професгями у професшно-техтчних закладах, вищих навчальних
закладах та тслядипломнш oceimi. Запропоновано авторський eapianm викладання питань пожежног безпеки в курсi безпеки життедгяльностг при тдготовцг бакалавргв економ1чного спрямування.
КлючосЛ слова: безпека життед1яльност1, програма викладання, неперервна oceima, професшна oceima.
О. В. КОБЫЛЯНСКИЙ
изучение безопасности жизнедеятельности при подготовке бакалавров экономической направленности
Рассмотрены учебные программы нормативних дисциплин цикла безопасности жизнедеятельности и разработанные на их основе образовательно-профессиональные программы подготовки специалистов по направлению «Экономика и предпринимательство». Проанализированы программы преподавания безопасности жизнедеятельности и охраны труда в процессе подготовки по рабочим профессиям в профессионально-технических заведениях, высших учебных заведениях и последипломном образовании. Предложен авторский вариант преподавания вопросов пожарной безопасности в курсе безопасности жизнедеятельности для бакалавров экономического направления.
Ключевые слова: безопасность жизнедеятельности, программа преподавания, непрерывное образование, профессиональное образование.
А. V. KOBILIANSKIY
study safety of vital functions when preparing bachelor
economic activity
The on-line tutorials of normative disciplines of cycle of safety of vital functions are considered and developed on their basis educationally professional programs of preparation of specialists after direction «Economy and enterprise». Analyzed programs of teaching of safety of vital functions and labour protection in a process preparation after workings professions in professional establishments, higher educational establishments and after-diploma education. The author variant of teaching of questions of fire safety is offered in a course safety of vital functions at preparation of bachelors of economic direction.
Key words: safety of vital functions, teaching program, continuous education, trade education
Створена людиною техносфера почала становити серйозну небезпеку для само! людини. 1з зростанням ¡нтснсивностк мае штаб ¡в i технолопчних можливостей виробництва збшыпуються збитки вщ аварш, а також небезпека для здоров'я i життя пращвниюв на цих виробництвах. Забезпечення пожежшл безпеки - це один Î3 важливих напрямюв щодо охорони життя та здоров'я людей, нацюнального багатства i довюлля. Лю детву не вдалось знайти надшних засоб1в забезпечення пожежшл безпеки тому при зростанш чиссльносп населения на 1 % кшьюсть пожеж збшыпуеться на 5 %, а збитки вщ них - на 10 %. Вщносна - кшьюсть людей, що гине в Укршш, на пожежл бшыпа, шж у США у 2,6 разу; вщносна кшьюсть людей, що загинули у кожнш пожежл - у 20 раз1в; а кшьюсть жите л ¡в. що припадае на одного пожежника - у 3,3 разу [5, с. 251-253]. Наведеш статистичш даш евщчать про необхвдшеть суттевого покращення стану пожежшл охорони.
Зважаючи на юнуючу со ui ал ь но-с ко но м i ч ну ситуащю в Украпи, де проблеми здоров'я i збереження життя стоять дуже гостро, важливють навчання з питань безпеки життедяльносп. охорони пращ та цивильного захисту ш в кого не викликае сумшв1в. Однак викладання цих дисциплш у навчальних закладах вщбуваеться не на надежному pi bhî . Проблеми шдготовки фах1вщв з безпеки життед1яльносп (БЖД) дослщжують В. Биков, О. Бикова, С. Жел1бо, В. Заплатинський, О. Запорожець, В. Зацарний, М. 1гнатович, Л. Сидорчук, В. Шиян та îh. Науковщ наголошують на необхщносп вдосконалення державного регулювання викладання дисциплш з БЖД у вузах шляхом затвердження \пжгалузсвого нормативного або хоча б рс ко мс ндац1 й но го
документа, який чт<о визначав би основш державш вимоги не тшьки до результат! в осв1ти з питань безпеки, а й 1 до параметр! в процесу подготовки та державно! атсстацп студенпв [1, с. 52, 4, с. 36, 6, с. 11, 8, с. 42]. Вщсутшсть комплексного шдходу до виршення ще! проблеми створюе умови для появи «спещашзованих» систем викладання [7, с. 10].
Мета ста 1111111 - обгрунтувати необхщшеть коригування навчальних програм БЖД та охорони пращ при шдготовщ у вузах бакалавр!в економ1чного спрямування 1 спещалюив у шелядипломшй оевт вщповщно до принцишв безперервност1 осв1ти й нормативно-правових докуменпв.
Ефективним шляхом виршення ще! проблеми е вдосконалення системи профссл иного навчання. По суп ¡снуюча система навчання з охорони пращ практично без змш була перенесена вщ планово! сощалютично! до ринково! економши. На виконання постанови Кабшету Мшютр1в Украши вщ 27.01.1993 р. № 64 до Державного реестру м1жгалузевих I галузевих нормативних акт ¡в про охорону пращ станом на 1 лютого 1995 р. було включено 2631 нормативний акт, у т.ч. 234 м1жгалузевих 1 2074 галузевих, 344 м1ждержавних стандарт!в системи стандарт! в безпеки пращ (ГОСТ ССБТ) I 39 державних стандарт! в Украши (ДСТУ), 697 правил, 94 норми, 200 положень 1 статупв. 327 шетрукцш, 762 кср!вництв або вказ!вок. вимог, рекомендащй, 75 техшчних умов безпеки, 49 перелтв та шших нормативних акт! в [3, с. 2]. Змют навчальних програм з охорони пращ вслх р1вшв теж залишаеться фундаментальним ! зарегламентованим.
Зпдно з Нацюнальною доктриною розвитку осв1ти до напрямклв пр1оритетних напрямклв державно! пол1тики входить розвиток системи безперервно! осв1ти та навчання протягом життя. Принцип безперервносп навчання використовуеться при шдготовц1, перешдготовщ ! шдвищенш квал1ф1кащ! за роб1тничими профсслями в профес1йно-техшчних навчальних закладах, шдготовщ спещатспв у ВНЗ та при навчанш ! п1двищення квал!ф!кацп пращвник1в ! посадових ослб. Стаття «Навчання з питань охорони пращ» Закону «Про охорону пращ» визначае, що вел пращвники шд час прийняття на роботу ! в пропсе! роботи повинш проходити за рахунок роботодавця шетруктаж, навчання з питань охорони пращ, з надання першо! медично! допомоги потерп1лим вщ нещасних випадюв ! правил поведшки у раз! виникнення авар1!.
Кр1м того, пращвники, зайнят1 на роботах з шдвищеною небезпекою або там, де е потреба у профсслиному добор!, мають щороку проходити за рахунок роботодавця спещальне навчання 1 перев1рку знань в1дпов1дних нормативно-правових акт!в з охорони пращ. А посадов! особи, д1яльшсть яких пов'язана з оргашзащею безпечного ведения роб1т, шд час прийняття на роботу 1 пер1одично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перев1рку знань з питань охорони пращ за участю профешлок.
Вщповщно до вимог закону державний нагляд за додержанням законодавства з охорони пращ (Закони Украши «Про охорону ращ», «Про пожежну безпеку», «Про використання ядерно! снсргп ! рад1ащйну безпеку», «Про забезпечення саштарного ! ешдем1чного благополуччя населения», нормативш акти ! положения про щ органи) здшенюють спец1ально уповноважен! державш органи з нагляду за охороною пращ та з питань рад1ащйно! та пожежно! безпеки 1 г1г1ени пращ. Тому щ питания повинш бути обов'язковими в навчальних програмах услх дисципл1н циклу БЖД.
Зм1ст та обсяг навчання з питань охорони пращ для шдготовки, перешдготовки ! шдвищення квал1ф1кащ! спещал1ст1в за роб1тничими профсслями в профес1йно-техн1чних навчальних закладах визначаються Типовою навчальною програмою з предмета «Охорона пращ», яка передбачае вивчення наступних тем: пpaвoвi та оргашзацшш основи охорони пpaцi; охорона пращ в галузк основи пожежно! безпеки; основи електробезпеки; основи ппени пращ та виробничо! саштар1!, медичш огляди; надання першо! допомоги потерт л им при нещасних випадках.
Навчання студент!в з питань охорони пращ у ВНЗ повинно здшснюватися вщповщно до галузевих стандарт!в вищо! осв1ти. Затверджена 31 серпня 1997 р. навчальна програма нормативно! дисципл1ни «Основи охорони пращ» складаеться ¡з чотирьох роздшв: правов1 та оргашзащйш питания охорони пращ: основи фпюлогп. г1г1ени пращ та виробничо! саштар1!; основи техшки безпеки; пожежна безпека. Затверджена 2 серпня 1999 р. програма дисциплши «Охорона пращ в галузЬ> теж складаеться з чотирьох под1бних роздшв ¡з галузевим
спрямуванням: система управлшня охороною пращ у галузк II складов! та функцюнування: проблеми с|мз1олог1У. гтени пращ та виробничо! саштарн в галузц проблеми профшактики виробничого травматизму в галузк пожежна безпека в галузг
Програма нормативно! дисциплши «Безпека життедяльносп» для вищих заклад ¡в осв1ти, затверджена 4 грудня 1998 р., складаеться ¡з п'яти роздшв: теоретичш основи безпеки життед1яльност1; людина як елемент системи «Людина - життеве середовище»; джерела небезпеки життед1яльносп людини та породжеш ними фактори; безпека життедяльносп в умовах надзвичайних ситуацш; оргашзащя 1 управлшня безпекою життедяльносп. У роздшах 3-5 ще! програми запропоновано розглянути положения Закону Украши «Про пожежну безпеку», питания розробки заход ¡в [ засоб1в щодо попередження вибух1в 1 лшвщацп 1х наслщюв, оргашзацн д1яльност1 оргашв державного пожежного нагляду.
Вщповщно до галузевого стандарту вшцо! осв1ти «Осв1тньо-професшна програма шдготовки бакалавра, спещалюта 1 мапстра напряму 0501 - «Економша 1 шдприемництво», затвердженим наказом МОН Украши вщ 06.06.2002 р. № 330 дисциплша «Безпека життед1яльност1» включена до циклу гумаштарно! шдготовки, а дисциплши «Охорона пращ» та «Цивиьна оборона» - природно-науково! та за! а. I ь нос ко ном 1 ч но! шдготовки.
Програма дисциплши «Безпека життед1яльносп» складаеться ¡з роздшв: негативш фактори в жита людини природного, техшчного, сощально-пол1тичного 1 военного характеру; державш заходи щодо захисту життя людини; засоби ¿ндивщуального захисту людини; колективш засоби захисту людини; лшвщащя наслщюв впливу на людину радюактивних, х1м1чних та бюлопчних речовин; дисциплши «Охорона пращ» - з роздшв: виробниче середовище та його вплив на людину, предмет 1 завдання дисциплши: умови, пращ на виробництвк 1х класифшащя 1 нормування; виробнича шюдливють, методи захисту людини вщ 1х негативного впливу; анал1з 1 профилактика профзахворювань та виробничого травматизму; основи техшки безпеки; правове 1 норматив не регулювання охорони пращ; держав не управлшня охороною пращ в Укра!ш; оргашзащя охорони пращ на виробництвк економ1чш аспекта охорони пращ; дисциплши «Цившьна оборона» - з роздшв: класифшащя надзвичайних ситуацш природного, техногенного, сощально-пол1тичного 1 военного характеру; основи захисту об'екта господарсько! д1яльносп; д1яльшсть оргашзацш щодо захисту персоналу шдприемств, населения 1 тсриторп: запоб1гання та усунення надзвичайно! ситуацп на об'екп; лшвщащя наслщюв надзвичайно! ситуацп на об'екп господарсько! д1яльносп.
Вщповщно до програми дисциплши «Охорона пращ» був розроблений навчальний поабник [9], однак в його змют питания пожежно! безпеки не були включеш, що не вщповщае законодавству Укра!ни.
Вщомо, що полиику економ1чно! шдготовки майбутшх фах1вщв в Укра!ш визначають дв1 науково-методичних комюп, якл розробили два стандарта освии та дв1 освиньо-професшш програми шдготовки фах1вщв з вищою освиою: напрям 0501 - «Економша 1 шдприемництво» (Кшвський нащональний економ1чний ушверситет - КНЕУ) та напрям 0502 - «Менеджмент» (Кшвський нащональний торпвельно-економ1чний ушверситет - КНТЕУ).
Наказом МОН Украши вщ 07.06.2006 р. № 444 для напряму 0501 - «Економша I шдприемництво» затверджена освиньо-професшна програма шдготовки бакалавра, дослщжена 1 схвалена багатьма представниками дссятклв вичизняних вуз1в, в якш об'еднано три курси: «Охорона пращ», «Безпека життед!яльностЬ> та «Цившьна оборона» на модульному принциш шд единою назвою БЖД. Питания пожежно! безпеки, передбачеш нормативними курсами, не розглядаються взагалг Затверджена наказом МОН Украши вщ 08.11.2002 р. № 642 програма КНТЕУ для напряму 0502 - «Менеджмент» передбачае вивчення цих дисциплш окремо зпдно з !х нормативними програмами.
Г. Г. ГопташвЫ та В. М. Лапш [2, с. 239-243] присвятили свш навчальний поабник розгляду базових питань нормативно! дисциплши «Основи охорони пращ» зпдно вимог освиньо-професшно! програми шдготовки бакалавра, спещалюта 1 мапстра напряму «Економша 1 шдприемництво» з позицш сучасних наукових дослщжень. Де цього пособника включеш питания основ пожежно! безпеки вщповщно до програми нормативно! дисциплши, а не освиньо-професшно! програми.
На жаль, в ньому не враховаш змши у термшах та визначеннях основних понять протипожежно! техшки зпдно з ДСТУ Украши 2273:2006 «Протипожежна техшка. Тер мши та
визначення основних понять», не надаш пояснения щодо застосування пожежних сповщувач1в з урахуванням того, що техшчш дисцишпш сту дс нтам-с ко но м i стам не викладаються, також не надаш достатш пояснения по визначенню категорш виробництв з вибухопожежонебезпеки.
Це особливо актуально у наш час, в умовах сконо\пчно!' кризи, коли HOßi шдприемства практично не будуються, а лише здшснюються реконструкщя вже ¡снуючих споруд i перепрофшювання ддачих виробництв, зводяться тимчасов1 споруди або величезш розважально-торпвельш i спортивш комплекси низьких ступешв вогнестшкосп, яю потребують сучасних засоб1в пожежогасшня i пожежно! сигнал1защ1.
Bnoip пожежних сповщувач1в рекомендуеться здшснювати в залежност1 вщ характерних примщень, виробництв, технолопчних процсав вщповщно до ДБН В.2.5-13-98 «Пожежна автоматика будинюв i споруд» для виробничих буд1вель; спещальних споруд; адмшютративних, побутових i громадських буд1вель i споруд. У багатьох випадках пропонуються альтернативш вар1анти, коли перший вид сповщувача е прюритетним, а використання шших вид1в або скомбшованих спов1щувач1в визначаеться т с х н i ко -с ко н о м i ч н и м обгрунтуванням. При цьому перевага вщдаеться бшыпе дешевим, але шерцшним тепловим спов1щувачам. що негативно впливае на р!вснь пожежно! безпеки.
На основ! досвщу викладення вказаних вище дисциплш майбутшм економютам напряму «Економша i шдприемництво» у Вшницькому шститут1 економши Терношльського нацюнального економ1чного ун1верситету i напряму «Менеджмент» у Вшницькому нацюнальному техшчному ушверситет1 ми пропонуемо викласти ui питания у наступит редакцп.
Зг1дно з «Правилами пожежно! безпеки Украши», затвердженими наказом МНС Украши вщ 19.10.2004 р. № 126, до первинних засоб1в пожежогасшня вщносяться: вогнегасники, пожежний швснтар (покривала з негорючого тепло1золящйного полотна, грубововняно! тканини або повел, ящики з nicKOM, бочки з водою, пожежш в1дра, со в ко в i лопати) та пожежний шструмснт (гаки, лопати, сокири тощо). Покривала повинн1 мати poiviip не менше як 1x1 м. У м1сцях застосування легкозаймистих речовин розм1ри можуть бути зб1льшенш до 2x1,5 i 2x2 м. Ящики для теку повинш мати мютюсть 0,5, 1 або 3 м3, а бочки з водою - не менше 0,2 м3 з пожежним eiдром не менше 0,008 м3.
У вщповщност! з ДСТУ Укра!ни 2273:2006 «Протипожежна техшка. Термши та визначення основних понять» вогнегасник це - техшчний 3aci6 для припинення гор1ння подаванням вогнегасно! речовини, що м1ститься в його Kopnyci, шд д1ею надлишкового тиску, за масою i конструктивним виконанням придатний для транспортування i застосування людиною.
Вогнегасники за способом транспортування вогнегасно! речовини випускаються двох вщцв: переносш, за масою та конструктивним виконанням придатш для перенесения людиною (маса не перевищуе 20 кг), та пересувш, змонтоваш на колесах чи в1зку, придатш для перем1щування людиною (маса не перевищуе 450 кг).
Залежно вщ вогнегасно! речовини вогнегасники шдроздшяють на: водоп1нн1, водяш, порошков!, газов! та скомб1нован1 (Шаноена пат редакторка! Тут i detni при написанм emammi була еикористана термгнологгя нормативных документге), спорядженш кшькома вогнегасними речовинами р1зних вид1в.
Створення надлишкового тиску, завдяки якому здшснюеться викидання вогнегасно! речовини з вогнегасника може здшснюватись: газом-витискувачем, який заходиться у Kopnyci вогнегасника (вогнегасник закачного типу), та балоном з стисненим або зрщженим газом (вогнегасник з газом-витискувачем у балош).
Великий вплив на розвиток ринку систем пожежно! сигнашзацп мае наш мснтал1тст. За лог1кою споживач1в, пожежа - це стихшие лихо, яке неможливо попередити, а головне - здати об'ект пожежному шспскторовг Тому найбшыпий обсяг продаж мають прост!, дешев1 i, в1дпов1дно. неефективш i ненад1йш системи пожежно! сигнал1защ!. Цей нспрофсслйний шдхвд не враховуе вартост1 монтажу велико! кшькост1 спов1щувач1в. з'еднувальних кабел1в, налаштування та подальшого обслуговування.
Не випадково в крашах Свропейського Союзу, де д1ють економ1чн1 важел1, клльклеть пожеж, людських жертв та збитюв у кшька раз ¡в менша. Сума страхових внссклв набагато б1льша при використанш порогово! системи пожежно! сигнал1защ!, коли спрацювання в1дбуваеться за досягненням параметра пожежл критичного значения, н1ж коли об'ект
захищений сучасною адресно-аналоговою системою, яка здшснюе неперервний контроль 1 аналп значень можливих фактор1в пожсжл: задимленост1, випромшювань, температури тощо. При використанш «екзотичних» ршень для здешевлення системи, як робиться в наций кра!ш, об'ект не буде застрахований жодною страховою ком пан ¡ею.
Зпдно з ДСТУ Украши 2273:2006 «Протипожежна техшка. Термши та визначення основних понять» система пожежно! сигнал1зацн - це комплекс техшчних засоб1в, призначений для виявлення ознак горшня, формування сигнал!в про виникнення пожсжл та техшчний стан цих засоб1в, а також для передавання сигнал!в на шип виконавч1 пристро! без втручання людини. Ознаками горшня е теплове, свпловс. ультрафюлетове випромшення, наявшсть диму, попршення складу газового середовища та шдвищення його температури. Системи пожежно! сигнал1зацн можуть бути адресного або безадресного типу з наданням або без надання ¡нформацп про мюце, з якого надходить сигнал. Для формування сигналу у раз1 виникнення ознак горшня використовуються пожежш сповщувачк якл приводяться в д1ю безпосередньо людиною (ручш серп 8РЯ. ЯОР-63) та спрацьовують у раз1 виникнення ознак горшня в контрольовашй ними зош без втручання людиш (автоматичш).
Автоматичш пожежш спов1щувач1. якл виконують функци виявлення ознак горшня та оповщення про виникнення пожсжч незалежно вщ зовшшшх сигнал! в керування 1 джерел живлення, називають автономними (сповщувач димовий автономний СПД-3.4). Ними сьогодш обладнуються житлов1 примщсння квартир у звичайних домах 1 нсвсликл офюш примщсння. Зрозумшо, що таю сповщувач1 малоефективш. 1х не можна шдключити до системи, вони працюють вщ елемента живлення 1 сам1 подають тривожний сигнал. В елемента живлення перюдично заюнчуегься термш служби. Якщо в сусщньому примщенш хтось е, то сигнал буде почутий. Сповщувач1 потребують квал1ф!кованого обслуговування, в ¡ншому рая починаються хибш спрацювання.
За принципом дн автоматичш сповщувач! шдроздшяють на: граничного типу, якл спрацьовують у раз1 перевищення встановленого значения параметру, що контролюеться; диференщйш, якл спрацьовують у раз1 перевищення встановлено! р1знищ значень величини, що характеризуе ознаку горшня. якл фпчтуються двома або бшыпе !х чутливими елементами; динам1чш, якл спрацьовують у раз1 перевищення встановленого значения швидкосп змши параметра, що контролюеться.
Автоматичш сповщувач! також подшяються на точков1, якл спрацьовують в раз1 виникнення ознак горшня в зош дн !х точкового чутливого елементу, та лшшш, якл здшснюють контроль лшшно! зони. Залежно вщ дп на них чинниклв пожсжл подщяються на теплов1, полум'я, димов1 (юшзацшш та оптичш), скомбшоваш.
Сучасш тсплов1 спов1щувач1 (СПТ-1А, СПТ-2А, СПТ-ЗА, СПТ-2Б, СПТ-ЗБ, ТПТ-2, ТПТ-З, 1111-4, серш БТ та ЯТ) спрацьовують шд впливом тепла. Вони кр1м максимального порогу, фпчтують пожежонебезпечну ситуащю за швидклстю нарощування температури. У динам1чних теплових сповщувачах при шдвшценш температури за хвилину бшыпе 8°С формуегься сигнал тривоги.
Дсякл матер ¡ал и та речовини горять практично без диму, наприклад, спирти. Для цього випадку ¡снують пожежш сповщувач! полум'я, якл спрацьовують шд впливом електромагштного випромшювання (Р1Ю-35, РШ-35ЕХ, БР-1191, БР-1192, ИПП-А, ИПП-АВ, ИП-Б, ИП-БВ, ИП-ПБ).
Перпи димов1 сповщувач1 були юшзацшними. Вони спрацьовували в результат! змшення сили власного юшзацшного струму (1А 605Я. 80-2128Р). ГПсля чорнобильських подш заборонили !х встановлення в житлових будинках 1 дитячих закладах, не рекомендували використання в примщеннях з довготривалим перебуванням людей (лп<арш. санаторп та шин оздоров1п заклади), готелях 1 гуртожитках. 1ошзащйш спов1щувач1 майже всюди замшили на оптичш димовк якл ефективш при арих димах вщ тлшня дерева, але прше реагують на дими вщ горшня пол1уретану та гептану.
Сучасний юшзацшний димовий сповщувач ззовш по вигляду абсолютно не вщрпнясться вщ оптичних, наявшсть в ньому радюактивност1 можна визначити дозиметром тшьки теля повного його розбирання, що не потр1бно нав1ть при проведенш техшчного обслуговування. Принцип дп достатньо простий: в димову камеру помщають потоп Америщю-241 дуже низько! штснсивностк який впливае тшьки на молекули пов1тря в димовш камер! та розбивае !х на ¿они. Як тшьки в камеру потрапляють часточки диму, вщбуваеться об'еднання юшв на поверхш металевих пластин, розташованих у камер1, струм знижуеться до
визначено! величини та формуеться сигнал пожежг Вщповщно для юшзацшного сповщувача не важливий KO.iip диму, вш краще працюе при займанш кабелю, пластмас.
loHiiauiйн1 димов1 сповщувач1 широко використовуються для захисту промислових об'екпв вщ загорания електрошки, кабельних канал ¡в. G вщомч1 нормативш документа, зпдно яких кабельш траси повинш захищатися саме юшзацшними пожежними сповщувачами. KpiM того, вплив пилу на такий сповщувач набагато нижчий. Наприклад, при обробщ дерева видшяеться бший пил, який осщае на стшках димово! камери, i через один-два тижш оптичний сповщувач починае хибно спрацьовувати. Радю1зотопний сповщувач в таких умовах може достатньо довго функцюнувати. На ринку також представлеш димов1 юшзацшш пожежш сповщувач! у вибухозахищеному виконанш (DUR-40Ex). Вони здшснюють реальний пожежний захист у вибухонебезпечних зонах. Виявлення пожсжл на еташ тлшня матер1алу, до появи вщкр итого вогню дозволяе запоб1гти вибуху та вам його наслщкам.
Оптичш димов1 пожежш спов1щувач1 спрацьовують в результат! змши ступеня поглинання або розаювання власного електромагштного випромшення (наприклад, точков1 СПД-3, СПД-3.1, СПД-3.2, СПД-3.10, СПД-3.ЮМ; двоточков1 СП-2.1, СП-2.2, СП-2.4; лшшш АРТОН-ДЛ, АРТОН-ДЛР). Накопичення пилу всередиш пилово! камери призводить до хибних спрацювань, якщо сповщувач стоггь на протягу - цей процес вщбуваеться дуже швидко. Тому, вщповщно до регламенту, датчики потр1бно розбирати та чистити у фшсоваш термши, що вимагае матер1альних витрат. В сучасних ¡нтслсктуальних автоматичних системах сигналпацп можливо спрогнозувати терм1н техн1чного обслуговування за зм1ною р1вня сигнал!в.
У точковому оптичному димовому сповщувач1 використовуеться оптична пара з св1тод1оду та фотодюду. При появ1 диму вщбуваеться розслювання у димов1й Kavicpi св1тла. В лазерному зам1сть св1тод1оду використовуеться \птатюрний лазер, яскрав1сть променя якого приблизно у 100 раз ¡в вища, за рахунок чого чутливють зб1льшуеться у Ti ж 100 раз1в. Така система може контролювати до 1600 квадратних метр ¡в за рахунок використання трубки для забору пов1тря з великою кшьюстю 0TB0piв i довжиною 70-100 метр1в.
Шшйш оптичш димов1 спов1щувач1 використовуються, як правило, для захисту великих площ i високих примщень. Вони контролюють зону, що досягае 100 м. За европейськими нормами 1х можна використовувати для захисту людей у прим1щеннях висотою до 25 м, для захисту майна - до 40 м з розстановкою через 9-15 м, що дозволяе забезпечити ефективний захист концертних зал ¡в. спортивних споруд, торгових та виставкових зал1в.
Скомбшоваш пожежш сповщувач1 спрацьовують у pa3i виникнення принаймн1 одше! з двох або бшыпе ознак гор1ння, для виявлення яких вш призначений (наприклад, скомбшоваш тепло-димов1 СПД-3.3, СПД-3.5). При аналЫ враховуються даш за обома каналами, тобто при збшыпенш температури, якого ще недостатньо для спрацювання, але невеликому задимленш, що теж не перевищуе порогового значения, форму еться сигнал и о же ж i.
Значно ефектившш1 адресш системи, застосування яких дозволяе за адресою пожежного сповщувача, що спрацював, визначити Micuc загорания. Ще бшып досконал1 системи - адресно-аналоговг В них пожежний сповщувач не тшыси ф1ксуе перевшцення порогу контрольованого параметра, а й е вим1рювачем. BiH може, наприклад, вим1ряти р1вень задимлення та р1вень температури, а зм1на таких величин в реальному 4aci анашзуегься в адресно-аналоговому приймально-контрольному прилад1. Це дозволяе вщелщковувати динам1ку розвитку пожежл на раншх стад1ях. при цьому можливють хибних тривог надзвичайно мала.
Можливост1 обробки ¡нформацЛ' в адресно-аналоговому прилад1 практично не обмежеш. Можлива адаптащя по кожному прим1щенню, автоматичне навчання використанню Teopii розшзнавання i т. д. Система формуе попередш сигнали про п1до!ру на пожежну ситуаилю задовго до спрацювання порогового (граничного) датчика. Переваги под1бних систем очевидш: е можлив1сть пом1тити та лшвщувати джерело загорания на раншй стадй'. коли ще не потр1бна евакуащя людей, що м1н1м1зуе як матер1альш збитки, так i втрати, пов'язаш з евакуащею людей, перериванням виробничого процесу i власне з гасшням и о же ж i. При ирофссл иному пожежогас1нш, коли вщкритий вогонь заливаеться тоннами води, одночасно заливаються Bci примщення, розташоваш нижче вщ мюця загорания. За статистикою, збитки вщ такого пожсжогасл ння в кллька раз ¡в перевищують збитки вщ власне пожежл. При цьому можливост1 пожежних машин з пожежними рукавами та автодрабинами обмежеш i для гасшня пожежл та
евакуацн людей у висотнш буд1вл1 залишаються тшьки пожежш гелшоптери. Тому тага буд1вл1 захищаються титьки адресно-аналоговими системами пожежно! сигнал1защ1.
Згщно з ОНТП 24-86 залежио вщ характеристики речовии, що використовуються чи отримуються у виробнищта та 1х кшькост1, примщення та виробиицтва за вибухопожежонебезпечшстю дщяться на 5 категорш. Катсгорп А, Б та В - за текстом [2, с. 242].
Г - виробництва, в яких використовуються нсгорк>п речовини 1 матер1али в гарячому, розжареному або розплавленому сташ, ироцес обробки яких супроводжуеться видшенням промене во!' теилоти, ¿скор та полум'я, горкт гази, рщини 1 тверд! речовини, яю спалюються або утшпзуються шляхом сиалювання.
Д - виробництва, на яких використовуються нсгорк>п речовини 1 матер1али в холодному сташ. Дозволяеться зараховувати до кате гори Д примщення, в яких розмщеш горкта речовини у системах змащування, охолодження 1 гщроприладу обладнання, в яких не бшыпе 60 кг в одинищ обладнання за умов тиску не бшыпе 0,2 МПа, кабельш електроироводки до обладнання, окрем1 предмета мебл1в на мюцях.
Враховуючи вимоги Закону Украши «Про охорону пращ», особливу у. увагу необхщно придшяти шдвищенню ква.пф!каци 1 додатковш оевга як пращвншав, так 1 посадових оаб. Ця програма навчання коректно доповнюе програму шдготовки, переподготовки 1 шдвшцення квал1ф1кащ1 за робтпгаими профеаями в професшно-техшчних навчальних закладах двома темами: вибухонебезпека виробництва 1 вибухозахист та управлшня роботами з профилактики та лпевщацп наслщюв аварп. Под1бну вщповщшеть ми мали би бачити 1 в програмах нормативних дисцишан «Основи охорони пращ» та «Охорона пращ в галузЬ>, адже навчання майбутшх посадових ос¡6 з охорони пращ, як правило, здшснюеться у ВНЗ. На жаль, щ програми не погоджеш з програмами шдготовки 1 шдвшцення квал1фп<ацп як за роб1тничими профес1ями, так 1 для посадових ос1б.
Таким чином, ¡снуюча в Укра!н1 система навчання з БЖД й охорони пращ не е не тшьки конкурентоспроможною в сучасному европейському навчальному середовшщ, а й не вщповщае нав1ть вимогам, розробленим на основ1 европейських нормативних акпв. В1дсутн1сть комплексно! програми шдготовки з БЖД не дозволяе реал1зувати рекомендован! Мгжнародною оргашзащею прац1 гнучкт методи профсслиного навчання.
Проведеш достижения св1дчать про не}'Згоджешсть програм викладання БЖД й охорони пращ при шдготовщ бакалавр!в економ1чного спрямування та шелядипломшй осв1т1 спсц1ал1ст1в. яю не вщповщають сучасним нормативно-правовим документам, що не дозволяе здшенити безперервне навчання квал1фи<ованих фах1вщв.
Для покращення п1дготовки фах1вщв з БЖД й охорони пращ необхщно продовжити роботу над створенням комплексно! модульно! програми безперервно! осв1ти з урахуванням вимог нормативно-правових акт1в, адаптованих до европейських стандарт!в.
л1тература
1. Быкова О. В. Про питания нсоб\1дност1 коригування програм навчальних дисциплш з безпеки з урахуванням основних положеиь «Концепщ! державно! програми розвитку освии» / О. В. Бикова, С. I. Осипенко, С. А. Еременко, В. В. Бегун // Безпека житгедаяльиосп. - 2008. - № 7-8. - С. 51-53.
2. Гогггашвш Г. Г. Основи охорони пращ: [навч. поаб. | / Г. Г. Гопташвш, В. М. Лапш. - К.: Знания, 2008. - 302 с.
3. Державний реестр \пжгалузсви\ { галузевих нормативних акт ¡в про охорону пращ: за станом на 1.02.1995 р. / Державний ко\птст Украши по нагляду за охороною пращ. - Офщ. вид. - К.: ВВО «Основа», 1995.-222 с.
4. Жел1бо £. П. Проблеми викладання дисциплши «Безпека життед1яльностЬ> у ВНЗ Украши / £. П. Жсл1бо. I. С. Сагайдак // Безпека життед1яльностт - 2007. - № 12. - С. 35-36.
5. Жидецький В. Ц. Основи охорони пращ: [шдручник] / В. Ц. Жидецький. - Льв1в: Афина, 2002. - 320 с.
6. Запорожець О. I. Питання державного регулювання викладання у ВНЗ дисциплш «Безпека життед1яльносп», «Охорона прац1 та цивиьний захист» / О. I. Запорожець, А. В. Русаловський, В. М. Заплатинський, Б. Д. Халмурадов // Безпека житт€д1 яльност1. - 2007. - № 11. - С. 11-13.
7. Запорожець О. I. Перше зайдання науково-методично! ко\псп з цив1льно1 безпеки. Освиа I виховання у сфер1 БЖДЛ потребують концептуальних змш / О. I. Запорожець, В. О. Михайлюк // Безпека життед1яльносп. - 2007. - № 12. - С. 7-11.
8. 1гнатович М. В. Проблеми викладання курсу «Безпека жиггедаяльносп» студентам сконо\пчни\ спещальностей / М. В. 1гнатович, В. Ю. Худолей // Безпека життедаяльносп. - 2007. - № 10. - С. 42-43.
9. Керб Л. П. Основи охорони пращ: [навч. посго. | / Л. П. Керб. - К.: КНЕУ, 2003. - 215 с.
