CC BY
12
УДК 756.Û35 Проф. Я.М. Ханик1 - НУ "Л.beiecbm полтехшка "
B3ACMO3B^3OK ЗАГАЛЬНOOСBIТНIX I ФАXOBИX ДИСЦИПЛ1Н ПРИ ПIДГOТOBЦI СПЕЦIАЛIСТIB XAP4OBOrO
ПPOФIЛЮ
Встановлено, що npn пщготовщ спещашспв у вищих пpoфесiйних техшчних закладах пopyшyeться таступшсть знань у вивченш загальних техшчних i фахових дисциплш. Oбгpyнтoвaнo необх^шсть внесения змш у навчальш плани i poбoчi nporpaMH.
Prof. Ya.M. Hanyk - National University "Lvivpolytechnic"
Interrelation Of General Educational And Professional Disciplines
At Training A Food Structure
It is established, that at training experts in the higher professional technical institutions the continuity of knowledge is broken at studying the general technical and professional disciplines. Necessity of modification for curricula and working programs is proved.
Загальноосвггш дисциплши e як основою poзвиткy майбутнього спещ-алюта, так i базою для опанування фаховими дисциплшами. Розглянемо вза-емозв'язок блоку зaгaльнooсвiтнiх i фахових дисциплш пpи пiдгoтoвцi спещ-aлiстiв хapчoвoгo пpoфiлю. У пoпеpеднiх дoслiдженнях було встановлено, що змют навчання не завжди вщповщае кiнцевiй метi - шдготовщ спецiaлiстa, який би вщповщав сучасним вимогам i Mir би виконувати свoï ^офесюналь-нi обов'язки на високому piвнi, а його загально-техшчна i фахова пiдгoтoвкa дозволяла б легко опановувати новггш технологи i техшку, якi дуже швидко poзвивaються у сучасних pинкoвих вщносинах.
Взаемозв'язок зaгaльнooсвiтнiх i фахових дисциплш повинен базува-тися на ^инциш нaстyпнoстi знань. Зaгaльнooсвiтнi дисциплiни включають у себе цикл фундаментальних та сoцiaльнo-екoнoмiчних дисциплiн, цикл фу-ндаментальних та пpoфесiйнo-opieнтoвaних дисциплiн. У piзних ^офесшно-технiчних навчальних закладах цикл загальноосвггшх дисциплiн значно вщ-
1 Львiвський науково-практичний центр 1ПППО АПН Укра1ни (Lviv science-practice center Academy pedagogic science of Ukraine)
рiзняеться мiж собою. Взаемозв'язок загальноосвiтнiх i фахових дисциплiн можна проаналiзувати на прикладi навчальних планiв одного iз закладiв, якi готують спецiалiстiв харчового профшю, наприклад: напрям пiдготовки "Ха-рчова технологiя та iнженерiя" спещальшсть "Виробництво молочних про-дук^в". Цикл гумаштарних та соцiально-економiчних дисциплiн включае у себе такi предмети: iсторiя Украши, дiлова украшська мова, украшська та за-рубiжна культури, фiлософiя, полiтологiя, соцiологiя, основи права, основи економiчних теорiй, iноземна мова, фiзичне виховання, основи конститу-цiйного права.
Дисциплши вказаного блоку сприяють шдвищенню загального ос-вiтнього рiвня майбутнього спещашста, утвердженню громадянсько! позици у суспшьств^ виховують повагу як до нацюнальних так i загальнолюдських цшностей, розширюють свiтогляд молодо! людини, дозволяють проаналiзу-вати взаемозв'язок i взаемообумовлешсть обов,язкiв i прав у суспшьств^ сприяють формуванню нацюнально! гiдностi, вивчаючи iсторiю Украши i и поступ до незалежност в рiзних юторичних перiодах i рiзних ситуацiях.
Поряд з тим, цикл гумаштарних та соцiально-економiчних дисциплш у багатьох випадках пов'язаний з циклом фундаментальних та професшно-орiентованих дисциплiн. Так, наприклад вивчення ютори Украши, фшософи, основ права, основ конституцшного права передують i сприяють глибокому засвоенню таких фундаментальних та професiйно-орiентованих дисциплiн як "Безпека життедiяльностi", "Основ екологи", "Комп'ютеризащя виробництва" та iнших. Однак слщ зазначити, що блок гуманiтарних та сощально-еконо-мiчних дисциплiн меншою мiрою взаемозв'язаний з фаховими дисциплiнами, тж iншi блоки дисциплiн.
Цикл фундаментальних та професiйно-орiентованих дисциплiн най-бшьш тiсно пов'язаний iз циклом фахових дисциплш i значною мiрою, визна-чае глибину 1х засвоення. Цикл включае таю дисциплши: неоргашчна хiмiя, органiчна хiмiя, аналiтична хiмiя, фiзична i коло1дна хiмiя, процеси та апарати харчових виробництв, безпека життедiяльностi, креслення, комп'ютеризацiя виробництва, основи екологй, радiометричний контроль, промислова сашта-рiя, облiк i звiтнiсть, основи шдприемницько! та управлшсько! дiяльностi, еко-номша, органiзацiя та планування виробництва, автоматизащя виробництва.
Для подальшого аналiзу взаемозв'язку загальноосв^шх i соцiальних дисциплш слiд охарактеризувати взаемозв'язок мiж окремими предметами циклу фундаментальних дисциплiн, як можна схематично зобразити таким чином:
Рис. 1.
Наведет дисциплши, розмщеш в такш послiдовностi, тiсно пов'язаш мiж собою i при 1х вивченнi слiд дотримуватися тако! само! послщовность
Курс "Процеси та апарати харчових виробництв", який, з одного боку е фун-даментальним, а з iншого - фаховим глибоко штегрованим курсом, у цикл фундаментальних дисциплiн структурно пов'язаний з такими предметами при юнуючих навчальних планах:
креслення
-> процеси 1 апарати харчових виробництв
х1м1чш ДИСЦИПЛ1НИ
комп'ютери ........................ '
Рис. 2.
З нашо! точки зору, в цикл фундаментальних дисциплiн вiдсутнi такi предмети, як вщповщт роздiли вищо! математики i фiзики, за наявностi яких схема взаемозв'язку окремих навчальних предме^в з курсом процесiв та апа-ратiв харчових виробництв матиме вигляд:
Рис. 3.
Вщсутшсть таких навчальних предме^в як фiзика i математика знач-но ускладнюе вивчення цшого ряду предметiв циклу фундаментальних та професiйно-орiентованих дисциплiн, зокрема курсу процешв та апаратiв харчових виробництв, який тюно пов'язаний iз циклом спещальних дисциплiн, зокрема з курсами "обладнання пiдприемств м'ясного виробництва", "Техно-логiя м'яса i м'ясних продуклв", "Охорона працi на пiдприемствах харчового профшю". Водночас читання курсу "Процеси та апарати харчових виробництв" дуже ускладнюеться вiдсутнiстю вказаних дисциплш, зокрема, згiдно з програмою курсу, затверджено! мiнiстерством, необхiдно читати роздш "Основи холодильно! технiки", який студентами засвоюеться дуже важко, ос-кшьки вони не володiють елементарними знаннями з термодинамжи, основами отримання холоду, з розумшня фазово! рiвноваги i т.д. Це призводить до того, що читання важливого курсу "Обладнання шдприемств м'ясного виробництва дуже ускладнюеться i отримана шформащя студентами засвоюеться поверхнево.
Студенти дуже погано володiють математичним апаратом, що знач-ною мiрою ускладнюе аналiз процесiв вказаних курсiв, взаемозв'язок пара-метрiв, вмiння прийняти правильне ршення при реалiзаци виробничих про-цесiв. Цi питання обговорювались на методрадах ряду навчально-профе-сiйних закладiв харчового спрямування м. Львова, де було отримано розумш-ня того, що змют освiти i взаемозв'язок окремих блоюв (наступнiсть знань) потребуе вдосконалення.
Проаналiзуемо зв'язок загальноосвiтнiх i фахових дисциплiн.
Цикл фахових дисциплш складаеться з таких предметiв: мжробюлопя молока та молочних продуктiв; бiохiмiя молока та молочних продуктiв; хь мiчний контроль виробництва; технологiя молока та молочних продуклв; об-ладнання шдприемств молочного виробництва; охорона пращ.
Взаемозв'язок загальноосвлшх i фахових дисциплш можна схематично зобразити таким чином:
Рис. 4.
1з наведено! схеми випливае, що центральною фаховою дисциплшою е мТехнологiя молока та молочних продуклв". Рiвень засвоювання !! тiсно пов'язаний iз рядом загальноосвггшх дисциплш. Однак, такий зв'язок е одно-бiчним, оскiльки окремi операцi! взаемозв'язаних i послiдовно з'еднаних про-цесiв вiдбуваються у вщповщному обладнаннi (машинах i апаратах), що у кь нцевому результатi дозволяе створити технологш конкретного виробництва. Взаемозв'язок шших фундаментальних i фахових дисциплш можна подати у виглядi схеми (рис. 5).
Двi структурнi схеми (рис. 3-4) показують основнi взаемозв'язки за-гальноосвiтнiх i фахових дисциплш. Навчання учшв у професiйно-технiчних закладах з дотримання принципу наступносл знань, як у кожному цикл дисциплш, так i у ланцi загальноосвiтнi-фаховi дисциплiни. Змiст i обсяг фундаментальних та фахово-орiентованих дисциплш повинен випливати iз змiсту фахових дисциплш, особливо, у даному випадку, з курсу "Технолопя молока i молочних продуктiв".
Рис. 5.
Засвоення навчальних дисциплiн вiдбуваеться через вщповщш форми навчання:
1. Лекцiя - основна форма;
2. Практичш заняття;
3. Семшарсью заняття;
4. Лабораторш заняття;
5. Розрахунковi, курсовi роботи;
6. Самостшна робота.
Для шдготовки фахiвцiв харчового профiлю у навчально-професшних закладах, на основi мо!х наукових дослщжень (безпосередне викладання мною курсу процеЫв та апаратiв харчових виробництв, використовуючи рiзнi форми i методи контролю знань) найбшьш придатнi таю форми навчання:
1. Лекцй.
2. Практичш заняття.
3. Лабораторш заняття.
Враховуючи рiвень пiдготовки проводити лекцшш заняття тради-цiйним методом недоцшьно. У зв'язку з тим, що лекцiйна форма занять, на нашу думку, не е найбшьш ефективною осюльки увага i зусилля студента на-правленi на записування матерiалу, а не на його розумшня.
Найбiльш ефективною формою навчання для студенлв е практичнi заняття, коли студент i викладач працюють в режимi дiалогу. Закрiплення теоретичного матерiалу, отриманого на лекцй i практичних заняттях вщбува-ються при виконаннi лабораторних робiт на ддачих установках. Незважаючи на застереження, наведет вище стосовно лекцiйно! форми навчання, вона за-лишаеться первинною формою подачi iнформацi! студентам з ^е! чи шшо! дисциплiни.
Мо! спостереження при читаннi курсу "Процеси та апарати харчових виробництв" дають змогу зробити висновок, що найкращою лекцiйною формою е комбшована лекцiя. Суть ведення комбiновано! лекцй полягае в тому, що кожне розглянуте питання супроводжуеться розв'язанням просто! задачi на дану тему, сприяе найкращому засвоюванню знань, тому що вщбуваеться пе-
рехщ вiд абстрактного сприйняття шформаци до практичного и застосування. Лабораторнi заняття закрiплюють знання, отриманi на комбшованш лекци.
Наприклад, тема лекци: "Основи гiдравлiки, основнi рiвняння гiдростатиким.
План лекци.
1. Гiдравлiка.
1.1. Пдростатика.
1.2. Гiдродинамiка.
2. Основнi визначення i фiзичнi властивостi рiдин (густина, питома вага, тиск, в'язксть, поверхневий натяг).
3. Основне рiвняння пдростатики.
4. Застосування основного рiвняння гiдростатики.
У лекци розкриваеться змют поняття "гiдравлiка", 11 структурних скла-дових: "гiдростатика" та "гiдродинамiка", основних визначень i фiзичних властивостей рщин. Розгляд першого та другого питань плану лекци дае змо-гу розглянути основне питання заняття "Основне рiвняння пдростатики". Через вказаш вище причини рiвняння наводиться в штегральнш формi:
Pg
const
p
де: 2 - швелiрна висота, м;--статичний (п'езометричний натр), м.
Pg
I формулюеться фiзично змiст основного рiвняння.
Для кожно! точки рiдини, що знаходиться у стат спокою, сума тве-
лiрноl висоти 2 i статичного напору — е величина постшна.
Pg
Для двох довiльних горизонтальних площин основне рiвняння запи-шеться у виглядi:
71 + р = 2 2 + Рр1.
Pg Pg
Запис основного рiвняння гiдростатики для двох горизонтальних площин супроводжуеться приведенням вщповщного графiчного матерiалу.
Н
Р2 ^ 2
Z2
о о
Пiсля цього розкриваеться енергетичний змiст складових основного рiвняння гiдростатики, якi характеризують питому енергш, тобто енергiю, яка приходиться на одиницю ваги рiдини, що дозволяе зробити висновок про
те, що питома потенцiальна енергiя у вЫх точках рiдини знаходиться у сташ спокою, е величина постiйна.
Завершуеться аналiз основного рiвняння гiдростатики розглядом закону Паскаля:
Р1 + = р2 + pgZ 2 , згiдно якого "тиск", що створюеться в любiй точцi рiдини, яка не стискаеться i знаходиться у станi спокою, передаеться однаково всiм точкам 11 обсягу.
Шсля завершення теоретично! частини лекцп проводиться аналiз зас-воення знань шляхом використання контрольних питань по тем^ та розв'язу-вання найпростших задач практичного застосування основного рiвняння гiд-ростатики.
Контрольш запитання:
1. Що таке тиск, розмiрнiсть тиску?
2. Яка рiзниця мiж густиною i питомою вагою?
3. Що характеризуе основне рiвняння гiдростатики?
4. Чому комплекс p/pg мае розмiрнiсть [м]?
5. Енергетику яко! рiдини описуе основне рiвняння гiдростатики:
а) рщини, що знаходяться у станi спокою?
б) рухомо! рiдини?
6. Чи юнуе взаемозв'язок мiж окремими складовими основного рiвнян-ня гiдростатики (2 i p/pg)?
Задач1 на застосування основного р1вняння г1дростатики
1. Визначити тиск у певнш точщ нерухомо! рiдини Р2, коли вщомо, що 21=8 м, 22=6 м, Р1=9,8-104 Па; Р2 -? А також висоту шару рщини над точкою (рщина-вода).
2. Визначити силу тиску у бшьшому цилiндрi гiдропресу коли вiдомо, що Р1=100 кН, ^ =0,1 м, ^2=0,6 м, а також встановити стввщношення мiж тисками Р1 i Р2.
ЪггА
1
///
_ i V
— — —
- - - ---- -
¿2
3. Знайти висоту стовпа рщини в резервуар^ коли вiдомо, що тиск над рщиною дорiвнюе ро, а максимальне значення перепаду тискiв за манометром
2
дор1внюе 5 кгс/см . Вщомо, що величина тиску за манометром дор1внюе P=Po+pgZo.
Zo
У////////////
4. Визначити тиск i силу пдростатичного тиску на дно посудини, коли вщомо, що висота стовпа рщини дор1внюе 10 м, густина рщини -1000 кг/м .
5. За якою залежнiстю розрахувати силу тиску на вертикальну стiнку посудини?
УДК37.015.6 Доц. О.М. Свтцов, канд. екон. наук -Дрогобицький ДПУ
ím. 1в. Франка
ЗНАНИЯ ЯК ШТЕЛЕКТУАЛЪНИЙ ПРОДУКТ СУСШЛЬСТВА
Розглядаеться важлива економiчна категорiя постiндустрiального суспшьства -знания, виробництвом i вщтворенням яких займаеться освiтнiй комплекс, та видшя-ються iмманентнi риси знань як особливого виду економiчного ресурсу сучасносп.
Ключов1 слова: iнформацiйнi знання, шформацшно-штелектуально-шнова-цiйний ресурс розвитку, осв^нш комплекс, освiтня послуга, доiндустрiальнi, шдус-трiальнi та постiндустрiальнi економiчнi системи, традицшш, iнтелектуальнi та ква-зинтелектуальш економiчнi системи.
Doc. O.M. Svyntsov - Ivan Franko SPU of Drogobiytch Knowledge As an Intellectual Product of Sosiety
Knowledge, in the process of production and reproduction of which the education complex is involved, is discussed as an important economical category of post-industrial society, and the immanent features of knowledge, which is a special kind of economic resource, are underlined.
Keywords: informational knowledge, informational-intellectual-innovatory development resource, educational complex, educational service: preindustrial, industrial and postindustrial economic systems, traditional, intellectual and quasiintellectual economic systems.
Економ1чна д1яльтсть щдивща, групи чи суспшьства починаеться з того моменту, коли обумовлено образно-доцшьну мету трудового процесу. Тру-дова д1яльтсть передбачае процес трансформаци речовини природи у форму, тотожну образно-доцшьнш мет, тобто у форму споживно! цшносп. Уречев-лення доцшьно-образно! мети того чи шшого предмета споживання опосеред-
