CC BY
10
УДК 621.869
СОЦ1АЛЬНА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ Д1ЯЛБНОСТ1 ФАХ1ВЦ1В 3 1НЖЕНЕР11
М.Д. Каслш, проф., к.т.н., O.I. Богатов, доц., к.т.н., Харк1вський нацюнальний автомобшьно-дорожнш ушверситет
Анотац1я. Проанал1зовано iснуючу норматиену базу та набутий doceid у викладант дисциплт профтьного блоку з безпеки пращ. Запропоноеано диференщйований nidxid 3i структуры та 3Micmy цих дисциплт залежно eid галуз1 знанъ за шифром спец1альност1 з «Перелшу 2015 року».
Ключов1 слова: перелж специальностей, блок дисциплт з безпеки, 3Micm дисциплти, охорона пращ, тдготовка фах1вц1в з тженерИ
СОЦИАЛЬНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СПЕЦИАЛИСТОВ ПО ИНЖЕНЕРИИ
М.Д. Каслин, проф., к.т.н., О.И. Богатов, доц., к.т.н., Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет
Аннотация. Проанализирована существующая нормативная база и накопленный опыт в преподавании дисциплин профильного блока по безопасности труда. Предложен дифференцированный подход по структуре и содержанию этих дисциплин в зависимости от отрасли знаний с шифром специальности из «Перечня 2015 года».
Ключевые слова: перечень специальностей, блок дисциплин по безопасности, содержание дисциплины, охрана труда, подготовка специалистов по инженерии.
SOCIAL RESPONSIBILITY OF ENGINEERING PROFESSIONALS ACTIVITY
N. Kaslin, Prof., Ph. D. (Eng.), O. Bogatov, Assoc. Prof., Ph. D. (Eng.), Kharkiv National Automobile and Highway University
Abstract. The existing regulatory framework and the experience gained in teaching disciplines of the profile unit of labour safety is analyzed. A differentiated approach of the structure and content of these disciplines depending on the knowledge area with the code of the specialty from the «List 2015» is propased.
Key words: list of specialties, block of disciplines of labour safety, course content, labour safety, specialist training in the engineering field.
Вступ
Реформування галузей економши потребуе i суттевих змш у кадровому забезпеченш та шдготовщ фах1вщв вщповщного профшю. На жаль, перелш спещальностей, за яким по-чинаеться тдготовка фах1вщв у 2016 рощ, надасть можливють отримати вщповщних кер1вниюв виробництва тшьки через 5-6 ро-к1в. Це не корелюе з потребами галузей ще й через суттеве скорочення самого перелшу
спещальностей (майже в 3 рази), термшв та piBHiB подготовки, змюту програм, навчаль-них плашв i форм шдсумкового контролю тощо. Незважаючи на стурбовашсть суспшь-ства з питань безпеки пращ, yci щ реформи дуже невдало змшили навчальш дисциплши, за якими здшснювалась подготовка фах1вщв, особливо шженерно-техшчного профшю. Скасоваш постанови Кабшету MiHicTpiB [1] вщмшили i вщповщальне ставлення навча-льних заклад1в до викладання вщповщних
дисциплш. Тому, на наш погляд, е сучасним 1 актуальним питания формування вимог до структури блоку дисциплш з безпеки пращ.
Анал1з публжацш
Затверджений постановою КМУ новий пере-л1к галузей знань, за якими здшснюеться шд-готовка здобувач1в вищо! осв1ти [2], перед-бачае суттеве !х скорочення (майже вдв1ч1). Кшьюсть спещальностей, за якими здшсню-еться подготовка мапстр1в, скорочено бшьш шж у 3,5 рази. Ц1 змши пов'язаш з Свроре-формуванням економши держави та присто-суванням до Свросередовища само! системи осв1ти з метою шдвищення мобшьносп здо-бувач1в 1 працюючих фах1вщв.
Так, наприклад, юнуючу у попередньому пе-релшу 2010 року спещальнють «Охорона пращ» скасовано 1 не включено у нову галузь «26. Цившьна безпека», навпъ як спещал1за-щю або окрему профшзащю шдготовки фа-х1вщв. Там е 26.1 «Пожежна безпека», 26.2 «Правоохоронна д1яльнють» та шш1 спеща-льносп галуз1 нацюнально! безпеки чи безпеки державного кордону, захисту навколи-шнього середовища тощо. Щодо безпеки життед1яльносп людини, охорони пращ на виробництв1, техногенно! безпеки в держав^ то виршення питань подготовки фах1вщв за цими напрямами може здшснюватись ВНЗ
тшьки в межах юнуючих освпгах стандарта як окреме замовлення роботодавщв (стейкхолдер1в у регюнах). Припинено д1я-льшсть 1 вщповщно! наради ¿з БЖДЛ, яка здшснювала методичне керування цим на-прямом в освт.
Але подивимось на звпта даш окремих дер-жавних структур, що характеризують р1вень травматизму в Украш за останш роки [3, 4]. Так, за шдрахунками Держслужби з питань пращ за 2015 р1к загальна кшьюсть нещасних випадюв на виробнищш скоротилась на тре-тину у вс1х галузях економши, навпъ у таких, як вугшьна, транспортна, агропромислова -де й у поточному рощ збер1гаеться найвищий р1вень травматизму. Але це свщчить не про зростання безпеки, а може бути пояснено скороченням виробництва та закриттям бага-тьох шдприемств (особливо на Донбас1). При цьому питома вага смертельних випадюв у загальнш !х кшькосп навпъ збшьшилась за цей час на 5^6 %.
Цщавою е шформащя державних статистич-них спостережень за звнами за формою №7-ТНВ, де наведен! причини нещасних випад-юв за кшьюстю потерпших за юнуючою !х класифшащею. Для дорожньо-буд1вельно! галуз1, як приклад, розподш потерпших за трупами причин нещасних випадюв наведено в табл. 1.
№ з/п Причини НВ Загальний вщсоток Конкретш прояви Винуватець Прим.
I Техшчш ~ 35 - ф1зично зношеш машини; - електротравми та удари; - ручний шструмент; - яшсть пального; - умови збер1гання техшки. Ноксосфера середовища
II Оргашзацшш ~ 45 - немае посадових шструкщй та обов'язкового шструктування; - немае контролю, дозвол1в; - пияцтво на робочому м1сцц - зайв1 люди в робочш зош. Гомосфера людини
III Психоф1зю-лопчш до 10 - важкють пращ; - ненавчешсть пращвнишв; - невмотивовашсть пращ. Гомосфера людини
IV Саштарно-ппешчш до 10 - метеоумови, пил, шум; - благоустрш територп; - немае медичних огляд1в. Ноксосфера середовища
V 1нш1 категорп разом менше 3 - ешдемп хвороб; - еколопчш катастрофи; - терористичш дп тощо. Чита не ви-значено Не вра-ховано загалом
Таблиця 1 Узагальнет показники травматизму в дорожнш галуз1 за 2010-2015 рр.
3 [5] випливае, що основною причиною тра-вмування е вина самих людей 1 об'ективно оточуюче середовище в робочш зош. Тому питания потреби у вивченш вимог щодо ор-гашзацп безпечно! пращ в галузях шженер-но-техшчно! д1яльносп людини можна вва-жати риторичним.
Дисциплши блоку «Безпека пращ», яю в освпгах навчальних програмах вивчаються вже понад 100 роюв, до цього часу залиша-ються обов'язковими на вс1х р1внях шдгото-вки. 1нше питания - змют цих дисциплш вщ-повщно до р1зних галузей знань, за якими здшснюеться подготовка фах1вщв. На нашу думку, виршувати це питания треба дифере-нцшовано.
Мета 1 постановка завдання
На шдстав1 проведеного анал1зу юнуючо! нормативно! бази та набутого досвщу у ви-кладанш дисциплш профшьного блоку з без-пеки пращ треба сформувати нову структуру вимог, яю слад покласти в основу та розроби-ти змют нових навчальних програм, затвердивши 1х чинним порядком.
Головною метою статп е адаптащя змюту яюсно! шженерно! осв1ти до вимог сучасного виробництва в межах нацюнально! рамки освпгах квал1ф1кацш.
Структура дисциплши «Охорона пращ»
За час викладання ще! дисциплши як окре-мого курсу створилася И структура, з'явилася своя методолопя навчання, сформувалась вщповщна нормативно-правова база, напра-цьоваш цикли лабораторних та практичних робп\
Сучасний погляд на життя та д1яльнють людини будуеться на аксюм1, що будь-яка пра-ця створюе свш потенцшний р1вень небезпе-ки на робочому мющ. Тому вчити створюва-ти комфортш умови пращ, з метою збере-ження здоров'я людини, е головним завдан-ням викладач1в шд час подготовки фах1вщв будь-яких галузей знань, а особливо у сфер1 шженерп.
Питания безпечно! оргашзацп пращ доцшьно було б викладати безпосередньо при вивчен-ш технологш виробничих процес1в, будови машин та обладнання, метод1в !х експлуата-
ци, контролю техшчного стану транспортних засоб1в, !х д1агностування тощо.
А специф1чш узагальнеш проблеми форму-вання комфортних умов пращ з урахуванням вимог конкретно! галуз1 1 складають саме змют дисциплши «Охорона пращ» (ОП).
Сучасна структура ще! навчально! дисципль ни на сьогодш грунтуеться на багатьох нау-кових напрямах та великою м1рою пов'язана з реальною д1яльнютю. Так, наприклад, под час викладання охорони пращ розглядаються питания з медицини, правознавства, еконо-м1ки, електрично! шженерп, пожежно! безпе-ки та шших напрям1в науково-техшчно! д1я-льносп людства.
При напрацюванш за бшьш шж сто роюв водповщного методичного забезпечення ОП, юнування типових навчальних програм дисциплши та враховуючи суттеву галузеву прив'язку професшно-ор1ентовано! частини змюту ще! дисциплши, було б лопчним мати 1 р1зш його структури водповодно до конкретного напряму та спещальностг
Проведений нами анал1з ОПП та ОКХ вс1х нових спещальностей вказуе на те, що понад 75 % !х кшькосп за «Перелшом 2015» потре-бують окремого спещального курсу ОП в обов'язковому блощ дисциплш навчального плану.
На нашу думку, питания ОП можна не роз-глядати под час подготовки фах1вщв у галузях знань «Культура 1 мистецтво», «Гумаштарш науки», «Сощальш та поведшков1 науки», «Журналютика», «Право» та деяю шшг Навчальш плани з «Осв1ти», «Природничих наук», «Военних наук», «1нформацшних технологш» повинш мати один узагальнений оглядовий курс з ус1х питань безпеки пращ. А для вс1х шших напрям1в та р1вшв шдгото-вки треба створювати вузькопрофшьш курси спещал1зовано! структури з широкою прив'язкою до галузевих особливостей д1я-льносп фах1вщв.
Окрема розмова йде про галузь знань (шифр 26) «Цившьна безпека», де все навчання вод-буваеться за особливими навчальними планами з1 сво!м набором обов'язкових та вибь ркових дисциплш. Але таких спещальностей тшьки три, а вс1 шш1 мусять бути упорядже-ними за якимись правилами.
Дещо шший шдхщ мае бути до формування навчальних плашв подготовки мапстр1в. Нага! пропозицп [6, 7] щодо удоскоиаления навчальних програм з безпеки пращ стосують-ся 1 мапстерського р1вня подготовки. Слод вважати, що мапстратура останшм часом дещо водходить вод конкретних галузей еко-номши та перетворюеться у своеродне шд-вищення квал1ф1кацп фах1вщв з шженерп, буд1вництва, транспорту, енергетики тощо.
Це дуже схоже на МВА-програми з б1знес адмшстрування, що широко практикують за кордоном для вщокремленого навчання не-залежно вод попереднього р1вня осв1ти та га-лузевого спрямування. До реч1, майже вс1 шженерш спещальносп бакалаврського р1в-ня подготовки у ВНЗ Свропи мають у навчальних планах аналопчш дисциплши з безпеки пращ, захисту робпниюв, виробничого середовища тощо.
Анал1з стану безпеки, зокрема на транспорт!, показуе, що р1вень безпеки у 2014/15 роках мав тенденщю до попршення через зростан-ня кшькосп ДТП на 4,4 %, загиблих - 22,4 % та травмованих - 3,6 %.
За останнш р1к на автошляхах Украши ста-лося 3 629 ДТП за участю лщензованого ав-томобшьного транспорту, в яких загинуло 258 ос1б. Також цього року вл1тку сталось 18 аварш на водному транспорт!, в яких загинуло 13 ос1б, та 673 шциденти, з яких 19 серйо-зних. Це може й не виробничий травматизм, але хто, де 1 як вчив оцих постраждалих та винуватих у скоенш аварш?
Основш шляхи розв'язання проблем техно-генно! безпеки, що заплановаш Державною службою з надзвичайних ситуацш (ДСНС) на 2016 р1к, зокрема для транспортно! галуз1, стосуються такого [8]:
1. Змши законодавчих та регуляторних акпв, необходних для вдосконалення системи на-гляду 1 управлшня безпекою на вс1х видах транспортних засоб1в.
2. Розроблення, впровадження метод1в та процедур контролю (сертифшацшних аудита) за ефектившстю функщонування систем управлшня безпекою та суб'екпв автомобь льного, ав1ацшного, водного, зал1зничного транспорту для визначення фактор1в небез-пеки 1 управлшня ризиками.
3. Забезпечення техшчних можливостей контролю автотранспорту щодо вщповодносп европейським еколопчним нормам.
4. Забезпечення подготовки персоналу стосо-вно принцишв та процедур виявлення загроз, управлшня факторами ризику, процедур на-дання поводомлень про загрози, управлшня базами даних з безпеки руху.
Висновки
Стан р1вня безпеки на сучасному виробницт-в1 вимагае обов'язкового вивчення водповод-них дисциплш, в т.ч. за шженерними спеща-льностями подготовки.
Структура дисциплш може бути р1зною за-лежно вод галуз1 знань за «Перелш 2015 року». Таких типових навчальних програм мае бути не бшьше 4.
Обов'язковють виконання шших рекоменда-цш з безпеки пращ (дипломш проекти, участь у ДЕКах, державш юпити тощо) треба покласти на методичш ради ВНЗ та водповод-ш регюнальш структури виробничниюв або роботодавщв.
Лггература
1. Про оргашзащю та вдосконалення навчан-
ня з питань охорони пращ, безпеки жит-тед1яльносп та цившьного захисту у вищих навчальних закладах Украши: наказ МОНУ, МНС та Держпрпромнаг-ляду Украши № 969/922/216 вод 21.10.2010. - Режим доступу : www.mon.gov.ua.
2. Про затвердження перелшу галузей знань 1
спещальностей, за якими здшснюеться подготовка здобувач1в вищо! осв1ти: постанова КМУ № 266 вод 24.IV.2015 р. http://zakon3.rada.gov.ua.
3. Нацюнальна доповодь про стан техноген-
но1 та природно! безпеки Украши у 2014 рощ. - Режим доступу : http://www.mns.gov.ua.
4. Подсумки д1яльносп Управлшня виконав-
чо1 дирекцп Фонду сощального страху-вання вод нещасних випадюв на вироб-ництв1 та професшних захворювань Украши у Харювськш обласп у 2015 рощ. - Режим доступу : www.fsnvu.kharkov.ua.
5. НПАОП 0.00-1.62-12. Правила охорони
пращ на автомобшьному транспорт!. -Режим доступу: http://normativ.ua.
6. Каслш М.Д. Збереження блоку дисциплш
«Безпека» шляхом змш навчальних пла-шв / М.Д. Каслш, О.1. Богатов // Строительство, материаловедение, машиностроение: сб. науч. тр. Серия: Безопасность жизнедеятельности. - 2015. -Вып. 83. - С. 124-129.
7. Богатов О.1. Вдосконалення нормативно-
правового забезпечення з охорони пращ на автотранспорт! / О.1. Богатов, М.Д. Каслш // Безопасность жизнедеятельности: наука, образование, практика: материалы VI Межрегиональной научно-практической конференции с меж-
дународным участием (28 ноября 2015 г., Южно-Сахалинск): сборник научных статей. - Южно-Сахалинск: СахГУ, 2016. - С. 135-139.
8. Аналггичний огляд стану техногенно! та природно! безпеки в Украш за 2015 рш. - Режим доступу до журн.: http://cn.dsns. gov.ua/ua/ АпаШсСшу-ор1уаН^Эапи-ЭеСпореппоуТ-Эа-рпгоНпоуТ-bezpeki-v-Ukrayini-za-2015-rik.html.
Рецензент: О.В. Полярус, професор, д.т.н., ХНАДУ.
