CC BY
72
10. Кузнецов C.I. Дендролопчний склад зелених насаджень в YKpaÏHÎ та перспективи його полшшення / С.1. Кузнецов, Ф.М. Левон, В.В. Пушкар // Проблеми ЛА та СПБ : матер. I Мiжнар. семинару. - Т. 1. Проблеми ландшафтно'1 архгтектури, урбоекологи та озеленения населених мюць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ, 1997. - С. 205-206.
11. Official List of Trees Suitable for Street Tree Planting. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.borough.chambersburg.pa.us/pdfStreet Trees Suitable for Planting.pdf.
12. Файда В.О. Формове рiзноманiття клена гостролистого (Acer platanoides L.) / В.О. Файда, Р.М. Гречаник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - № 23.3. - С. 59-65.
13. 1нструкцш з швентаризаци зелених насаджень у населених пунктах Украши. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/l aws/show/z0182-02.
14. Каталог рослин дендролопчного парку "Софивка" / за ред. 1.С. Косенка. - Умань : Вид-во Уман. дендролог. парку "Софивка" НАН Украши, 2000. - 160 с.
15. Якубенко B.C. Геоботаника: тлумачний словник / E.G. Якубенко, С.Ю. Попович, 1.П. Попович, М.Д. Мельничук. - К. : Вид-во "Фгтосощоцентр", 2011. - 420 с.
Манько М.В. Внутривидовое разнообразие A. platanoides L. в озеленении Киева и ботанических учреждениях Украины
Приведены результаты инвентаризации насаждений общего пользования и специального назначения Киева на наличие растений A. platanoides L. и его культиваров. Выполнено распределение по возрастным группам и оценено общее состояние растений. Выяснено, что в озеленении Киева присутствуют растения 5 культиваров. По результатам анализа внутривидового разнообразия клена остролистного в ботанических учреждениях Украины выявлено, что самые богатые коллекции насчитывают 8-9 культива-ров. Общее количество культиваров A. platanoides, представленное в ботанических учреждениях страны, составляет 14 экземпляров.
Ключевые слова: A. platanoides, инвентаризация, насаждения, культивар, коллекция, ботанический сад.
Man 'ko M. V. Intraspecific Diversity of A. platanoides L. in Landscaping of Kyiv and Ukrainian Botanical Institutions
The inventory results of different types of Kyiv plantings presented by A. platanoides L. and its cultivars are shown. The distribution of age groups was done and the general state of the plants was estimated. It is found that in landscaping of Kyiv there are only 5 cultivars of this species. By the analysis of intraspecific diversity of Norway maple in the Ukrainian botanical institutions it is found that the richest collections consist of 8-9 cultivars. Total number of A. platanoides cultivars represented in the botanical institutions of the country is 14.
Keywords: A. platanoides, inventory, planting, cultivar, collection, botanical garden.
УДК678.048:676.034 Доц. С.С. Монастирська, канд. бюл. наук;
викл. РД. Стецик; викл. Н.К. Гойванович -Дрогобицький ДПУ т. 1вана Франка
ВИВЧЕННЯ АНТИОКСИДАНТНО1 АКТИВНОСТ1 ДЕЯКИХ Л1КАРСЬКИХ РОСЛИН ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Дослщжено антиоксидантну актившсть деяких вищв лшарських рослин Перед-карпаття. Визначено вмют в^амшу С та каротину, а також актившсть ферменпв анти-оксидантно! системи у рослинах чебрецю звичайного, дереввд звичайного та пижма звичайного. Встановлено, що найбшьше аскорбшово! кислоти е в квтах пижма звичайного та лисп дереввд звичайного. Отримаш результати сввдчать про те, що актившсть ферменпв антиоксидантного захисту е рiзною у дослщжуваних рослинах та !х органах. При цьому не виявлено псно! кореляци мiж рiвнями активност рiзних ферментiв антиоксидантно! системи.
Ключовi слова: каталаза, пероксидаза, вiтамiн С, каротин, лшарсью рослини.
Вступ. Упродовж останнього десятирiччя пiдвищуeться iHTepec до виз-начення антиоксидантно1 активностi рослинно' сировини, бiологiчно активних речовин лшарських рослин. Це пов'язано з тим, що однieю з головних причин найбшьш небезпечних захворювань, на думку багатьох вчених, е нагромаджен-ня вiльних радикал1в в органiзмi людини. Унаслiдок шкiдливоí дií вiльних радикалов вiдбуваеться пошкодження клiтинних структур, що призводить до патоло-пчних змiн, онкологiчних захворювань, а також передчасного старiння. Вплив на оргашзм вшьних радикал1в можна зменшити завдяки систематичному вжи-ванню деяких рослинних препаратiв, якi володiють високою антиоксидантною активнiстю.
З лiтературних джерел ввдомо, що найвищу антиоксидантну дiю мае рос-линна сировина з високим вмiстом фенольних та полiфенольних сполук, а також вггашшв А, Е, К i С [1]. Багато рослинних екстрактав, якi мктять вiтамiни, амiнокислоти, мiнерали та мжроелементи, мають антиоксидантнi властивостi або безпосередньо, або опосередковано, входячи до складу ферментав антиоксидантно!' системи [1]. Тому метою наших дослщжень е визначення вмiсту 6i-ологiчно активних речовин та активносп ферментiв антиоксидантно!' системи деяких лжарських рослин Передкарпаття.
MaTepian та методи дослщження. У дослщженнях використовували ба-гаторiчнi рослини з родин Lamiaceae та Asteraceae. Рослини ввдбирали в перюд цвтння, у серпнi 2014 р. у Передкарпатп. Зразки рослинно!' сировини багато-рiчних видiв вiдбирали з рослин другого року вегетацц. Для цього використовували надземну частину рослин, по^бнювали, перемiшували ц для взяття се-редньо' проби. Бiохiмiчнi дослщження проводили у трьох повторностях, вико-ристовуючи такi рослини: чебрець звичайний (Thymus serpyllum L.), деревiй звичайний (Achillea millefolium), пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.). Бюх1-мiчнi показники визначали окремо в листках i квiтах дослiджуваних рослин.
Масову частку аскорбшово!' кислоти встановлювали за Мурр^ викорис-товуючи реактив Тшьманса (2,6 - дихлорфенолшдофенол), водний розчин яко-го пiд впливом аскорбiновоí кислоти знебарвлювався [5]. Вмiст каротину визначали за методом Попандопуло [7]. Для визначення активносп пероксидази використовували спектрофотометричний метод. Принцип даного методу грун-туеться на визначенш швидкосп реакцií окиснення бензидину шд дiею ферменту, що е в рослинах ще до утворення продукту окиснення синього кольору пев-но' концентрацií [4]. Активнкть каталази грунтуеться на визначенш кшькосп розщепленого пероксиду водню [9]. Статистичне опрацювання даних здiйснено за допомогою програми Microsoft Statistica.
Результати дослщження та ix обговорення. Вщомо, що вiтамiн С - по-тужний антиоксидант. Вiн вiдiграе важливу роль у регуляцií окисно-вiдновних процес1в, мае протизапальну i протиалергiчну дда. Аскорбiнова кислота е за-хисником органiзму вiд наслiдкiв стресу, посилюе репаративнi процеси, збшь-шуе стшккть до iнфекцiй [2]. Встановлено, що сировина рослин, використаних у дослщженш, мае рiзний вмiст виашну С. Вмiст аскорбiновоí кислоти у досль джуваних об'ектах представлений у табл. 1.
Табл. 1. Вмйст аскорбтово'1 кислота у доаиджуваних рослинах
№ Об'ект дослщження Вмют аскорбшово'1 кислоти, мкг/г; (М±т)
листя квт
1 Пижмо звичайне 980±93 1260±100
2 Чебрець звичайний 1064±24 1042±42
3 Деревш звичайний 1260±100 1157±36
Дослщження показали, що найвищий вмют аскорбiновоí кислоти вияв-лено у квггах пижма та лисп деревш звичайного, де цей показник становив 1260±100 мкг/г, найнижчий - у лисп пижма звичайного, в якому виявлено 980±93 мкг/г вiтамiну. У листi й квiтах чебрецю звичайного - середнiй показник аскорбшово'1 кислоти 1064±24; 1042±42 мкг/г. Квпи деревiю звичайного мiстять
№ Об'ект дослiдження Вмют каротину, мг/100 г; (М т)
листя квiти
1 Пижмо звичайне 0 022±0,0002 0,248±0,142
2 Чебрець звичайний 0,019±0,0003 0,023±0,0002
3 Деревш звичайний 0,004±0,0001 0,002±0,0013
пижмо звичайне деревш звичайний чебрець звичайний Рис. 1. Вм^т вшамту С в екстрактах до^джуванихрослин
Каротино'ди е найпоширешшою, численною та важливою групою при-родних пiгментiв. Каротино'дш вуглеводш вiдомi пiд назвою каротинiв. На сьогодш е достатньо вивченою антиоксидантна актившсть цих хiмiчних сполук (табл. 2).
Табл. 2. Вм1ст каротину у доаиджуваних рослинах_
№
Об'ект дослщження
Вмют каротину, мг/100 г; (М т)
листя
,±0,0002
квта
.±0,142
Пижмо звичайне
0,022
0,248
0,023±°,°002
Чебрець звичайний
0,019±
Деревiй звичайний
0,004±
0,002±
1
Встановлено, що найбтьше каротину е в квiтах пижма (0,248±0,142 мг/100 г) та лисп чебрецю (0,019±0,0003 мг/100 г), дещо менше - у листi пижма (0,022±0,0002 мг/100 г) та квггах чебрецю (0,023±0,0002 мг/100 г). Найнижчий показник - у лисп деревш, в якому виявлено лише 0,002±0,0013 мг/100 г каротину (рис. 2).
пижмо звичайне деревш звичайний чебрець звичайний Рис. 2. Вм1ст каротину в екстрактах до^джуваних рослин
Поряд i3 вивченням BMicTy бiологiчно активних речовин проведено дос-лiдження активностi ферменлв антиоксидантно' системи. До таких ферменлв належать пероксидаза i каталаза (табл. 3 i 4). Пероксидаза - фермент, який за-безпечуе окиснення сyбстратiв органiчноí природи внаслiдок оксисену перокси-ду гiдрогенy, що видшиться пiд час його розкладання [6].
Табл. 3. Актившсть пероксидази у дослiджувaних рослинах
Об'ект дослщження Актившсть ферменту, мкм/л (М±ш)
листя квiти
Деревiй звичайний 0 251±0,0080 0,0080±0,23/2
Пижмо звичайне 0,087±0,0022 0,0020±00761
Чебрець звичайний 0,060±0,0039 0,0638±0,0038
Як свщчать отримаш результати, актившсть пероксидази е значно ви-щою у листках дослщжуваних лiкарських рослин, нiж у кв^ах. Найбiльшy ак-тивнiсть ферменту виявлена у листках деревiю звичайного (Achillea millefolium) i становить 0,251±0,008 мкм/л; найменша - у листках чебрецю звичайного (Thymus serpyllum L.) - 0,060±0'°°39 мкм/л. Пiд час дослщження квiтiв найвищу активнiсть пероксидази виявлено у чебрецi звичайному (Thymus serpyllum L.) -0,0638±0,0038 мкм/л, а найнижчу в пижмi звичайному (Tanacetum vulgare L.) -0,0020±0,0761 мкм/л.
Отже, найбiльший рiвень активностi ферменту притаманний вегетатив-ним органам у перюд ''х максимального росту. Важлива роль в обмiнi речовин, у процесах адаптацп органiзмy належить каталаз^ яка е одним з найбтьш активних ферментiв у рослинах [3]. Вона каталiзyе процес розкладу пероксиду гiдрогенy на воду i молекулярний кисень.
Табл. 4. Актившсть каталази у доаиджуваних рослинах
Об'ект дослiдження Актившсть ферменту, мкм/л (М±т)
листя квiти
Деревiй звичайний 1938,80±140,10 352,98±198,32
Пижмо звичайне 9853,91±854 55 1710,88±61/0
Чебрець звичайний 19936,34±28/810 6590,44±22841
Встановлено, що дослщжуваш рослини проявляють рiзнy каталазну ак-тивнiсть. Отриманi результати свщчать, що активнiсть ферменту каталази е найвищою у листках i квiтках чебрецю звичайного (Thymus serpyllum L.) -19936,3±2878,1 мкм/л вщповщно. Найнижчу активнiсть каталази виявлено у квь тах деревш звичайного (Achillea millefolium) i становить 352,98±198,32 мкм/л вщ-повiдно (рис. 3).
пижмо звичайне деревш звичайний чебрець звичайний Рис. 3. Актившсть каталази у до^джуваних екстрактах лтарських рослин
Таю показники активносп ферменту дослiдних зразюв свщчать про ви-соку антиоксидантну активнкть рослин чебрецю звичайного nopiBHHHO з дере-вкм звичайним та пижмом звичайним.
Висновки. Здiйснивши дослiдження з визначення вмiсту aскорбiновоí кислоти й каротину у чебрещ, пижмi та деревп звичайному, встановлено, що найбшьша кiлькiсть aскорбiновоí кислоти e в квтах пижма та листi деревда.
Результати наших дослiджень вказують на досить низький вмкт досль джуваних речовин у вибраних рослинах, тому ix недоцiльно використовувати у фармаколопчнш i xaрчовiй промисловостi як джерела вiтaмiну С та каротину.
Отримаш результати свiдчaть про те, що активнкть ферменпв антиокси-дантного захисту e рiзною у дослiджувaниx рослинах та ix органах. При цьому не виявлено ткно! кореляцл мiж ршнями aктивностi рiзниx ферментiв антиок-сидантно! системи.
Лiтература
1. Головко М.П. Антиоксидантш властивостi деяких внд1в рослинно! сировини / М.П. Головко, М.Н. Пеншна, В.В. Колесник // Восточно-Европейский журнал передовых технологий : сб. науч. тр. - 2011. - Т. 4/6(52). - С. 9-11.
2. Данилова Л.А. Природы антиоксиданти / Л.А. Данилова // Харчова та переробна про-миакгасть : зб. наук. праць. - 2003. - № 3. - С. 18-19.
3. Колупаев Ю.Е. Активные формы кислорода в растениях при действии стрессоров: образование и возможные функции // Вюник Харкшського национального аграрного университету : зб. наук. праць. - 2007. - № 23. - С. 21-26.
4. Мельничук М.Л. Змши активности пероксидази рослин перцю та тютюну, шфжованих вiрусом тютюново! мозаши / М.Л. Мельничук, О.О. Дьячкова, С.О. Смирнова, 1.П. Олекаенко // Физиология и биохимия культурных растений : сб. науч. тр. - 2003. - Т. 35, № 1-47 с.
5. Шелеметьева О.В. Определение содержания витаминов и биологически активных веществ в растительных экстрактах различными методами / О.В. Шелеметьева, Н.В. Сизова, Г.Б. Слепченко // Химия растительного сырья : сб. науч. тр. - 2009. - № 1. - С. 113-116.
6. Полесская О.Г. Изменение активности антиоксидантных ферментов в листьях и корнях пшеницы в зависимости от форм и дозы азота в среде / О.Г. Полесская // Физиология растений : сб. науч. тр. - 2004. - Т. 51, № 5. - С. 686-691.
7. Сшахша Г.О. Функциональна роль каротиновдв та особливост !х використання у харчо-вих технологшх // Науковi пращ НУХТ : сб. науч. тр. - К. : Вид-во НУХТ. - 2010. - № 33. - С. 45-48.
8. Стороженко В.О. Ключовi антиоксидантш ферменти фотосинтетичного апарату вищих рослин за стресових чинникв // Физиология и биохимия культурных растений : сб. науч. тр. -2004. - Т. 36, № 1. - С. 36-47.
9. Шупранова Л.В. Сучасш методи бiохiмiчного аналiзу рослин : навч. поабн. / Л.В. Шуп-ранова, В.С. Бшьчук, Л.В. Богуславська та ш. - Д. : Вид-во ДНУ, 2011. - 80 с.
Монастырская С.С., Стецик Р.Д., Гайванович Н.К. Изучение антиок-сидантной активности некоторых лекарственных растений Предкарпатья
Исследована антиоксидантная активность некоторых видов лекарственных растений Предкарпатья. Определено содержание витамина С и каротина, а также активность ферментов антиоксидантной системы в растениях Thymus serpyllum L., Achillea millefolium, Tanacetum vulgare L. Установлено, что наибольше аскорбиновой кислоты - в цветах Tanacetum vulgare L. и листьях Achillea millefolium. Полученные результаты свидетельствуют о том, что активность ферментов антиоксидантной защиты является разной в исследуемых растениях и их органах. При этом не наблюдается тесной корреляции между уровнями активности разных ферментов антиоксидантной системы.
Ключевые слова: каталаза, пероксидаза, витамин С, каротин, лекарственные растения.
Monastyrska S.S., Stetsik R.D., Gayvanovych N.K. Study of Antioxidant Activity of Some Medicinal Plants of Precarpathian Region
Antioxidant activity of some types of medical plants of Precarpathian region is investigated. The content of vitamin C and carotin, and activity of enzymes of antioxidant system of Thymus serpyllum L., Achillea millefolium, Tanacetum vulgare L. are defined. The most of ascorbic acid is proved to be in the flowers of Tanacetum vulgare L. and the leaves of Achillea millefolium. The results obtained testify that activity of enzymes antioxidant defence is different in the investigated plants and their organs. Thus there is not close correlation between the levels of different enzymes activity of the antioxidant system.
Keywords: catalase, peroxidase, vitamin C, carotin, medicinal plants.
УДК581.9 Доц. Я.Я. Павлишак, канд. с.-г. наук;
викл. Н.К. Гойванович - Дрогобицький ДПУ т. 1вана Франка
ВИВЧЕННЯ ФЛОРИ "БОРИНСЬКОГО Л1СНИЦТВА" (ТУРКШСЬКИЙ РАЙОН)
Дослщжено видове рiзноманiття дикорослих вищв рослин у Боринському люниц-твi Турювського р-ну, 1х систематизовано за родинами, класами, вщдшами. Здшснено систематичний, еколого-ценотичний та господарський аналiз флори. Абсолютна бшь-шють флоронаселення люництва представлена покритонасшними рослинами (89,3 %). Належать вони до двох клаив - Magnoliopsida та LUюpsida. На основi дослщжень вста-новлено, що на територп Боринського лiснидтва зростають лшарсью, декоративнi, кор-мовi, отруйнi та медоносш рослини.
Ключовi слова: флора, рясшсть, флороценотип, екологiчнi групи.
Вступ. Збереження бiорiзноманiття е глобальною еколопчною проблемою i вирiшення И можливе тiльки на основi вичерпних знань про рiзноманiття рослинного свиу конкретних регiонiв. З огляду на це, важливе значения мають флористичш дослiдження, без яких неможливе регюнальне природокористу-вання i створення науково обгрунтовано'' системи охорони фiтобiоти. Даш про фггогенофонд кожного регiону е неввд'емною ланкою у вирiшеннi проблем се-лекцií, сiльського господарства та розвитку нащонального господарства зага-лом. Виртення зазначених вище питань актуальне для регiонiв з високим рiв-нем видового багатства та оригшальнктю флори. До таких в Укра'нських Карпатах належить Боринське лкництво, Туркiвського р-ну.
Матерiали i методи дослвдження. Об'ектом дослiджень стали види рослин та рослинш угруповання, якi зростають на територií' Боринського лкниц-тва, що розташоване в захщно-швшчнш частинi Львiвськоí' обл. на територп Туркiвського р-ну. Загальна площа земель лiсiвництва становить 18492 га.
Польовi дослiдження охоплювали весь вегетацшний перiод рослин 20132015 рр. Для вивчення флори використано метод паралельних рядiв. Цей метод полягае в тому, що маршрути прокладають паралельними лiнiями, вiдстань мiж якими може становити 50, 100, 200 м, залежно вiд розмiру територií' та моза'ч-ностi рослинного покриву. Для дослiдження рясностi, за якою можна визначити ступiнь учасп особин виду в ценозi, застосовано окомiрний метод прямого об-лшу. Такий облiк проводять за шкалою чисельносп виду у фiтоценозi, зокрема, за шкалою, яку запропонував О. Друде (1913) [3].
