CC BY
27
Monastyrska S.S., Stetsik R.D., Gayvanovych N.K. Study of Antioxidant Activity of Some Medicinal Plants of Precarpathian Region
Antioxidant activity of some types of medical plants of Precarpathian region is investigated. The content of vitamin C and carotin, and activity of enzymes of antioxidant system of Thymus serpyllum L., Achillea millefolium, Tanacetum vulgare L. are defined. The most of ascorbic acid is proved to be in the flowers of Tanacetum vulgare L. and the leaves of Achillea millefolium. The results obtained testify that activity of enzymes antioxidant defence is different in the investigated plants and their organs. Thus there is not close correlation between the levels of different enzymes activity of the antioxidant system.
Keywords: catalase, peroxidase, vitamin C, carotin, medicinal plants.
УДК581.9 Доц. Я.Я. Павлишак, канд. с.-г. наук;
викл. Н.К. Гойванович - Дрогобицький ДПУ т. 1вана Франка
ВИВЧЕННЯ ФЛОРИ "БОРИНСЬКОГО Л1СНИЦТВА" (ТУРКШСЬКИЙ РАЙОН)
Дослщжено видове рiзноманiття дикорослих вищв рослин у Боринському люниц-твi Турювського р-ну, 1х систематизовано за родинами, класами, вщдшами. Здшснено систематичний, еколого-ценотичний та господарський аншш флори. Абсолютна бшь-шють флоронаселення люництва представлена покритонасшними рослинами (89,3 %). Належать вони до двох клаив - Magnoliopsida та LUюpsida. На основi дослщжень вста-новлено, що на територп Боринського лiснидтва зростають лшарсью, декоративнi, кор-мовi, отруйнi та медоносш рослини.
Ключовi слова: флора, рясшсть, флороценотип, екологiчнi групи.
Вступ. Збереження бiорiзноманiття е глобальною еколопчною проблемою i вирiшення И можливе тiльки на основi вичерпних знань про рiзноманiття рослинного свиу конкретних регiонiв. З огляду на це, важливе значения мають флористичш дослiдження, без яких неможливе регюнальне природокористу-вання i створення науково обгрунтовано'' системи охорони фiтобiоти. Даш про фггогенофонд кожного регiону е неввд'емною ланкою у вирiшеннi проблем се-лекцií, сiльського господарства та розвитку нащонального господарства зага-лом. Виртення зазначених вище питань актуальне для регiонiв з високим рiв-нем видового багатства та оригшальнктю флори. До таких в Укра'нських Карпатах належить Боринське лкництво, Туркiвського р-ну.
Матерiали i методи дослвдження. Об'ектом дослiджень стали види рослин та рослинш угруповання, якi зростають на територií' Боринського лкниц-тва, що розташоване в захщно-швшчнш частинi Львiвськоí' обл. на територп Туркiвського р-ну. Загальна площа земель лiсiвництва становить 18492 га.
Польовi дослiдження охоплювали весь вегетацшний перiод рослин 20132015 рр. Для вивчення флори використано метод паралельних рядiв. Цей метод полягае в тому, що маршрути прокладають паралельними лiнiями, вiдстань мiж якими може становити 50, 100, 200 м, залежно вiд розмiру територií' та моза'ч-ностi рослинного покриву. Для дослiдження рясностi, за якою можна визначити ступiнь учасп особин виду в ценозi, застосовано окомiрний метод прямого об-лшу. Такий облiк проводять за шкалою чисельносп виду у фiтоценозi, зокрема, за шкалою, яку запропонував О. Друде (1913) [3].
Науковий внпик НЛТУ Укра'ни. - 2015. - Вип. 25.8
Флороценотишчну структуру визначено за класифкащею Б.В. Заверухи [4].
Результати дослiдження та 1х обговорення. Видовий склад флори Бо-ринського лiсництва встановлено внаслiдок багатьох польових дослiджень, систематичного оброблення, а також опрацювання лiтературних даних. Опрацю-вання зiбраного матерiалу дало змогу встановити для флори Боринського лш-ництва 187 видiв рослин (табл. 1).
Табл. 1. Систематичний аналЬ флори
Вщдш, клас Родина Вид
абс. к-сть, шт. частка, % абс. к-сть, шт. частка, %
Magnoliophyta 56 86,2 167 89,3
Magnoliopsida 47 72,3 140 74,9
Liliopsida 9 13,9 27 14,4
Gymnospermae 3 4,6 11 5,9
Polypodiophyta 2 3,1 2 1,1
Lycopodiophyta 2 3,1 2 1,1
Equisetophyta 1 1,5 4 2,1
Bryophyta 1 1,5 1 0,5
Абсолютна бшьшшть флоронаселення лiсництва представлена покрито-насiнними рослинами, частка яких становить 89,3 %. Належать вони до двох клашв Magnoliopsida та LШopsida, у яких вщповщно об'еднано 140 i 27 видiв. Голонасiннi становлять 5,9 %, хвощеподiбнi - 2,1 %, папоротеподiбнi - 1,1 %, плауновиднi - 1,1 %, мохоподiбнi - 0,5 %. Показниками видово! та родово! рiз-номанiтностi е неоднакова кшькшть видiв рослин у рiзних вщдшах та класах. Панiвним е вщдщ Покритонасiннi, який мiстить 167 видiв (89,3 %), якi належать до 56 родин. Найменш поширеним в^шом е Мохоподiбнi, який представлений у флорi одним видом (0,5 %), та вщграють незначну роль у форму -ваннi рослинного покриву (рис. 1).
Покритонасшш; 89,3 М Голонасшш; 5,9 ЙЭ Хвощепсццбш; 2,1 УЛ Плауновидш; 1,1 | | Папоротепсццбш; 1,1 | Мохопсдобш; 0,5 Рис. 1. Дiаграма флори до^джуваного регюну
Найбшьшим видовим рiзноманiттям характеризуеться родина Astera-ceaе - 10,8 %, яка, як вщомо, е вершиною еволюцп дводольних рослин та пред-ставники яко! добре пристосованi до рiзноманiтних умов та мають низку прог-ресивних ознак. Друге мiсце посiдае родина Rosaceae - 6,9 %. На третьому мш-цi за кшькштю видiв знаходиться родина Lamiaceae - 6,4 %, на четвертому родина Роасеае - 5,9 %. П'яте мшце за видовим рiзноманiттям належить родиш ЕаЪасеае - 4,8 %. Значна частка у флорi Боринського лкництва нечисельних родин. Так, одно-чотиривидовi родини об'еднують 92 види, що становить майже 49,2 % вщ загально! кiлькостi видiв.
За шкалою О. Друде, на територп люництва дуже рясно зростае 27 b4aíb дикорослих рослин, рясно - 25 видiв, досить рясно - 48 видiв, рiдко - 37 видiв, трапляються поодиноко - 29 видiв, змикаються надземними частинами 10 видiв рослин, трапляються на дослiджуванiй територй* по однш рослинi - 11 видiв. Рослинний покрив дослiджуваного регюну е досить рiзноманiтний i багатий, оскшьки е види, якi часто трапляються та як розсiянi по всш територй*. Але е рослини, рясшсть яких становить менше 30 %, вони потребують охорони (рис. 2). Еколопчна структура виражаеться у розподш видового складу флори за рiзними екологiчними групами залежно вщ освiтлення, вмiсту вологи тощо.
И Soc; 5,3 Ш СорЗ; 14,4 ^ Сор2; 13,4 ^ Copl; 25,7 □ Sp; 19,8 ■ Sol; 15,5 ЕЭ Un; 5,9
Рис. 2. Дiаграма cmeeiÔHomeHHn рясност1 eudie за шкалою О. Друде у Боринському лiснuцтвi
Результати еколого-ценотичного аналiзу засвщчили, що за вщношенням до вологи у флорi дослщжуваного регiону найбтьше е мезофiтiв - 156 видiв, що становить 83,4 % вщ флоронаселення (конюшина бша (Trifolium repens), тонконiг звичайний (Poa sylvicola), липа серцелиста (Tilia cordata), граб зви-чайний (Carpinus betulus) та шш). 16 видами представлеш гiгрофiти (належать розрив-трава дрiбноквiткова (Impatiens parvifalora), тонкошг звичайний (Poa sylvicola), баранець звичайний (Lycopodium selago), калюжниця болотна (Calltha palustris) та ш.), частка яких становить 8,6 %. Останне мюце у спектрi груп за вiдношенням до води посщають ксерофiти i гiгрофiти, частка яких вщповщно становить 6,9 % (13 видiв) i 1,1 % (2 види) (рис. 3).
^ Мезоф1ти; 83,6 |~| Пгроф1ти; 8,3 ^ Ксерофгги; 6,9 H Пдроф1ти; 1,1
Рис. 3. Дiаграма еколог1чних груп рослин за вiдношeнням до води
Серед гелюморф у флорi Боринського люництва спостери^аеться абсо-лютне домшування свiтлолюбних видiв (гелiофiтiв та сщогеофтв) - 156 види, що становить 83,4 % (любочки осiннi (Leontodon autumnalis), кульбаба лшарсь-ка (Taraxacum officinale), акащя бта (Robiniapseudoacacia), свербiжниця польо-ва (Knautia arvensis) та ш.).
Тiньовитривалих видiв (гелюсщофтв) - 31 вид, що становить 16,6 % (малина (Rubus idaeus), деревш звичайний (Achillea milefolium), жовтозшля зви-чайне (Senecio vulgaris), черемха звичайна (Prunuspadus) та ш.) (рис. 4). Важли-
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.8
вими ознаками флори е систематичний склад видiв, який добре характеризують флороценотипи.
^ Св1тлолюбш; 83,4 И Тшьовитривал1; 16,6
Рис. 4. Дiаграма гелюморф Боринського л^ництва
Поняття "флороценотип" розглядаемо як сукупшсть флороценоелемен-тiв переважно груп формацiй тих чи iнших титв рослинностi, якi характеризу-ються певними природночсторичними, зональними та екологiчними властивос-тями, а також спiльнiстю поширення в межах одних i тих же типолопчних ви-дiв рослинного покриву [4].
На основi проведених дослiджень встановлено, що у флорi Боринського лiсництва переважае неморальний флороценотип, який становить 31 % i нара-ховуе 58 видiв, для якого характернi види широколистяних лiсiв, що вщобража-ють еколопчш умови помiрноí зони, а саме: анемона дiбровна, первоцвiт весня-ний, купина багатоквггкова, дзвоники розлогi, чорниця, пiдснiжник звичайний, барвiнок малий, лш1я лiсова та iн.
На другому мющ за кiлькiстю видiв знаходиться лучний флороценотип, який мiстить 52 види (27,8 %). Це таю види рослин, як: королиця звичайна, любочки осiннi, волошка лучна, материнка звичайна, конюшина повзуча, буркун лжарський, парило звичайне, маренка запашна, морква дика та iн. Трете мюце займае гiгрофiльний спектр флори, що нараховуе 22 види, що становить 11,8 % (прчак змпний, осока заяча, ропз вузьколистий, калюжниця болотна, незабудка болотна, жовтець щкий та iн.) (табл. 2).
Табл. 2. Ценотичний спектр флори
Флороценотип абс. кшьюсть, шт. частка, %
Неморальний 58 31,0
Лучний 52 27,8
Пгрофшьний 22 11,8
Сегетальний 19 10,2
Бореальний 18 9,6
Азональний 15 8,0
Адвентивний 3 1,6
У флорi району нараховуеться 19 сегетальних видiв рослин, що становить 10,2 % (тдмаренник чiпкий, акац1я бта, будяк кучерявий, нечуйвiтер во-лохатенький, полин звичайний та ш.). Бореальний спектр флори представлений 18 видами, що становить 9,6 % (чебрець повзучий, агалик-трава гiрська, подорожник ланцетолистий, ялшець козачий, ялiвець звичайний, тис ягiдний та ш.).
Дещо менше видiв мае азональний флороценотип - 15 видiв, та становить 8 % вщ загально' кiлькостi видiв рослин (череда трироздшьна, волошка синя, вовчуг польовий, хрiн звичайний, гiрчиця польова та ш.). Найменший ад-
вентивний флороценотип нараховуе тiльки 3 види рослин, що становить 1,6 % (нетреба звичайна, галiнсога дрiбноквiткова, розрив-трава дрiбноквiткова).
На основi дослiджень встановлено, що на територп Боринського лкниц-тва зростають лiкарськi, декоративнi, отруйш, кормовi та медоноснi рослини. Зокрема, лжарських рослин на дослiджуванiй територп нараховуеться 131 вид, що становить 70 % ввд загально! кшькосп рослин. Найбшьш типовими е таю, як: кульбаба лшарська, деревiй звичайний, м'ята польова, медунка лiкарська, ялiвець звичайний, пiдбiл звичайний та ш. Декоративних рослин у флорi нараховуеться 25 видiв, що становить 13,4 %. Це такi види рослин: спрея калино-листа, ропз вузьколистий, барвiнок малий, золотушник звичайний, ялшець ко-зачий, туя захiдна, кипарисовик Лавсона, ялиця бiла та ia
До груши кормових рослин належить 14 видiв, а це становить 7,5 % (ко-нюшина лучна, тимофйвка лучна, тонконiг дiбровний, костриця лучна, кунич-ник наземний та ia). Отруйних рослин у флорi Боринського лiсництва нарахо-вано 7 видiв, що становить 3,7 %. Серед них такi види, як: хвощ болотний, ко-питняк европейський, калюжниця болотна, розхiдник звичайний, нечуйвиер во-лохатенький, ситняг болотний та вороняче око звичайне.
У флорi дослвджуваного регiону медоносних рослин - 3,2 %, що нараховуе 6 видш (любочки осiннi, горлянка повзуча, липа серцелиста та гравшат рiч-ковий). До групи бур'яшв нараховано 4 види (2,1 %), а саме: нетреба звичайна, галшсога дабноквикова, грицики звичайнi та осот польовий.
Висновки. Внаслiдок проведених дослiджень на територп Боринського лiсництва Туркiвського р-ну встановлено зростання 187 видш рослин, що належать до 65 родин та 6 ввдшш. У родинному спектрi переважають родини: Aste-raceae - 10,8 %, Rosaceae - 6,9 %, Lamiaceae - 6,4 %, Poaceae - 5,9 % та Faba-ceae - 4,8 %. Внаслвдок проведеного екологiчного аналiзу за вiдношенням до вологи переважають мезофгги - 156 вид1в, що 83,4 %. За вимогливктю до свгг-ла переважають свилолюбш рослини, яких нараховано 156 видiв, що становить 83,4 % ввд загально! кiлькостi видiв.
У флорi переважае неморальний флороценотип, який становить 31 % i нараховуе 58 видав: Primula veris L., Polygonatum multiflorum L., Galanthus nivalis L., Vinca minor L., Lilium martagon L., Salix alba L., Stachys sylvatica L. та ш. Всього виявлено 131 вид (70 %) лiкарських рослин, 25 видiв (13,4 %) декоративних рослин та 14 видав (7,5 %) кормових рослин.
На дослвджуванш територп дуже рясно зростають Bellisperennis L., Taraxacum officinale L., Centaurea cyanus L., Rubus caesius L., Ranunculus acris L., Eq-uisetum arvense L., рясно - Agrostis capillaris L., Asarum europium L., Oxalis acetasela L., Salix acutifolia, Centaurium minus, трапляються поодиноко - Agrimonia eupatorial L., Eleocharis palustris L., Taxus baccata L., Acerplatanoides L. та ш.
Лiтература
1. Григора 1.М. Основи фггоценологи / 1.М. Григора, В.А. Соломаха. - К. : Вид-во "Фтосо-цiоцентр", 2000. - 239 с.
2. Дщух ЯП. Екофлора Украши / Я.П. Дiдух. - К. : Вид-во "Фггосощоцешр". - 2004. -
480 с.
3. Друде О.С. Екологш рослин / О.С. Друде. - К. : Вид-во "Фюна-К", 2003. - 208 с.
Науковий вкппк II.ЛТ У Украши. - 2015. - Вип. 25.8
4. Заверуха Б.В. Флора Волыно-Подолии и ее генезиз / Б.В. Заверуха. - К. : Изд-во "Педагог. думка", 1985. - 192 с.
5. Кагало О.О. Рослинний сви Львшсько! областi / О.О. Кагало // Рiдна природа : зб. наук. праць, 2003. - С. 47-58.
6. Козш Г.В. Флора i рослинн1сть захiдних областей Украши / Г.В. Козш // Пращ боташч-ного саду : зб. наук. праць. - Львш : Вид-во Львiв. ун-ту, 1963. - С. 7-20.
7. Ткачик В.П. Флора Прикарпаття / В.П. Ткачик. - .Львш : Вид-во НТШ, 2000. - 254 с.
8. Чопик В.1. Визначник рослин Украшських Карпат / В.1. Чопик, М.1. Котов, В.В. Протопопова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1997. - 421 с.
9. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.karpaty.com.ua/?chapter=6&item=173.
Павлышак Я.Я., Гойванович Н.К. Изучение флоры "Борынского лесничества" (Турковский район)
Исследовано видовое многообразие дикорастущих видов растений в Борынском лесничестве Турковского р-на, они систематизированы по семействам, классам, отделам. Проведен систематический, эколого-ценотический и хозяйственный анализ флоры. Абсолютное большинство флоронаселення лесничества представлено Покрытосемянными растениями (89,3 %). Принадлежат они к двум классам - Magnoliopsida и Liliopsi-da. На основе исследований установлено, что на территории Борынского лесничества растут лекарственные, декоративные, кормовые, ядовитые и медоносные растения.
Ключевые слова: флора, обильность, флороценотип, экологические группы.
Pavlyshak Ya. Ya., Goyvanovych N.K. Studing of Flora State Enterprise "Borynia Forestry" (Turka district)
The specific variety of plant types in Borynia Forestry of Turka district is studied. Plants are systematized according to families, classes and departments. Systematic, ecological and economic analysis of coenotic flora is conducted. The vast majority of the flora population of the forestry is presented by angiosperms (89.3 %). They belong to two classes - Magnoliopsida and Liliopsida. On the basis of researches, medical, decorative, forage, poisonous and melliferous plants are defined to grow on the territory of Borynia forestry.
Keywords: flora, abundantness, flora ecenotype, ecological groups.
