CC BY
35
УДК 37.018
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВ1ТА: Ц1Л1 ТА ПР1ОРИТЕТИ РОЗВИТКУ
© 2015
КОМАРОВА 0. А.
УДК 37.018
Комарова О. А. Випереджаюча ocBiTa: цЫ та прюритети розвитку
Метою cmammiеоб(рунтування прюритет'в, ц/лей та принцип/в випереджаючо} осв/ти з позиц:й досягнення в1дпов1дностiструктури та якост/ професшно'} п/дготовки пютючним i перспективним вирюбничим потребам i запитам ринку пращ. У статтi юб(рунтюваню необх/дн/сть розвитку випереджаючо} освти виходячи зi змiни мсця людини у виробництвi в умовах iнформацiйного суспшьства. Визначено так прюритети модел/ випереджаючо} освти, як: безперервн/сть, фундаментал/зац/я, в/дкрит/сть, ушверсальшсть, вар'штившсть, цмтсть, д'тльшсна спрямован/сть, iнформатизацiя, природосообразн/сть. Виявлено умови переходу до модет випереджаючо}освти на макро-, мезо- та м/крор/внях. Об(рунтовано, що умовою практично}реатзацимодет випереджаючо}освти езабезпечення орган/чного зв'язку науки та освти. Сформульовано принципи випереджаючо} освти згiдно з р/внями}}реатзаци: принцип випереджаючого р/вня населення - на р/вм держави; принцип випереджаючо}пдготов-ки кадр/в рег/ону - на р/вн/рег/ону; принцип випереджаючого саморозвитку особистот - на р'вш людини. Розкрито роль випереджаючо}освти в пом'якшенш сощально} напруженостi на ринку пращ через мехашзми поновлення соцального партнерства навчальних заклад/в i п/дприемств та п/двищення якостi осв/ти. Перспектива подальших дослджень в цьому напрямку полягае в розробц оргашзацшно-економ/чного механ/зму формування моделi випереджаючо} осв/ти.
Ключов'! слова: освта, випереджаюча освта, принципи випереджаючо}осв/ти, ринокпрац1 соц/альне партнерство. Б'бл.: 8.
Комарова Ольга Альберт'юна - доктор економ/чних наук, професор, професор кафедри ф'шанав та планування, К/ровоградський нац/ональний техн/чний ун/верситет (пр. Ушверситетський, 8, К/ровоград, 25006, Укра'ша) E-mail: komarova-o.a@mail.ru
УДК 37.018
Комарова О. А. Опережающее образование: цели и приоритеты развития
Целью статьи является обоснование приоритетов, целей и принципов опережающего образования с позиций достижения соответствия структуры и качества профессиональной подготовки текущим и перспективным производственным потребностям и запросам рынка труда. В статье обоснована необходимость развития опережающего образования исходя из изменения места человека в производстве в условиях информационного общества. Определены такие приоритеты модели опережающего образования, как: непрерывность, фун-даментализация, открытость, универсальность, вариативность, целостность, деятельностная направленность, информатизация, природосообразность. Выявлены условия перехода к опережающей модели образования на макро-, мезо- и микроуровнях. Обосновано, что условием практической реализации модели опережающего образования является обеспечение органичной связи науки и образования. Сформулированы принципы опережающего образования в соответствии с уровнями его реализации: принцип опережающего уровня населения - на уровне государства; принцип опережающей подготовки кадров региона - на уровне региона; принцип опережающего саморазвития личности - на уровне человека. Раскрыта роль опережающего образования в смягчении социальной напряженности на рынке труда через механизмы обновления социального партнерства учебных заведений и предприятий и повышения качества образования. Перспектива дальнейших исследований в этом направлении заключается в разработке организационно-экономического механизма формирования модели опережающего образования.
Ключевые слова: образование, опережающее образование, принципы опережающего образования, рынок труда, социальное партнерство. Библ.: 8.
Комарова Ольга Альбертовна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры финансов и планирования, Кировоградский национальный технический университет (пр. Университетский, 8, Кировоград, 25006, Украина) E-mail: komarova-o.a@mail.ru
UDC 37.018
Komarova O. A. Advancing Education: Development Goals and Priorities
The article is aimed at reasoning the priorities, goals and principles of the advancing education from the perspective of compliance of structure and quality of training with the current and future production requirements and demands of the labor market. The article substantiates the necessity for development of advancing education on the basis of changing human involvement in the production under conditions of the information society. Such priorities of the advancing education model as: continuity, fundamen-talization, openness, versatility, variability, integrity, activity orientation, informatization, and natural conformity have been determined. The conditions of transition to advancing model of education at the macro, meso and micro levels have been identified. It has been substantiated, that a condition for practical implementation of the advancing education model is securing the natural mutual complementing of science and education. Principles of advancing education have been formulated in accordance with the levels of its implementation: the principle of advancing level of the population - at the State level; the principle of advancing training of human resources in the region - at the region level; the principle of advancing self-development of person - at the person level. The role of advancing education in alleviating social tensions at the labor market through mechanisms of updating the social partnership of educational institutions and enterprises and improving the quality of education has been disclosed. Prospect of further research in this direction is development of an organizational-economic mechanism of forming a model of the advancing education.
Key words: education, advancing education, principles of advancing education, labor market, social partnership. Bibl.: 8.
Komarova Olga A. - Doctor of Science (Economics), Professor, Professor of the Department of Finance and Planning, Kirovograd National Technical University (pr. Universytetskyy, 8, Kirovograd, 25006, Ukraine) E-mail: komarova-o.a@mail.ru
Усучасних умовах спостертаеться зростаюча динамка в pi3Hrn: областях життедшльност людини: змшюються економшчш, сощальш, геополпичш, науково-техннт умови; трансформуються життевi цш-ност та суспкьт орiентири. Система освiти, будучi од-
шею з найбкьш динамiчних сфер суспкьного розвитку, не може не реагувати на щ змши. Проти ця реакцш не повинна носити характер наслоив, а мае випереджати перспективы змши в суспкьному розвитку. Тльки сво-ечасна адаптацш системи освгги до змш зовншнього се-
редовища дозволить узгодити осв1тн1 послуги, як1 вона пропонуе, з поточними та перспективними шдив1дуаль-ними, суспкьними 1 виробничими потребами.
Актуальшсть розвитку випереджаючо! осв1ти обу-мовлена необх1дн1стю шдвищення р1вня адаптованост1 системи осв1ти до зовшшшх виклик1в, зокрема: приве-дення у в1дпов1дшсть з вимогами шформацшного осв1т-нього середовища ресурсного забезпечення навчальних заклад1в встх тип1в; забезпечення в1дпов1дност1 зм1сту навчання та структури подготовки кадр1в потребам пра-цедавщв; формування 1нновац1йного наукового-мето-дичного забезпечення навчального процесу.
Таким чином, постала об'ективна необх1дшсть ре-формування системи осв1ти. Проте таке реформу-вання мае носити не спонтанний характер, а бути упорядкованим 1 спрямованим на довгостроков1 цш розвитку суспкьства. Основною метою реформування мае стати створеняя ново!, випереджаючо! модел1 осв1ти. Нова модель осв1ти повинна формувати особист1сть на п1дстав1 ор1ентаци форм, зм1сту та технологш навчання не на минулий стан суспкьства, а на його перспективней розвиток. Випереджаюча осв1та мае бути спрямована на подготовку тих, хто навчаеться, до життедшльносп в умо-вах становлення шформацшного суспкьства, вимогою якого е п1дготовка 1ндив1д1в з гнучким загальноосв1тн1м та професшним р1внем, розвинутою здатн1стю до безпе-рервного саморозвитку та збагачення.
Розробц1 концепцп випереджаючо! осв1ти при-свячен1 пращ численних досл1дникш: В. Г. Горшенша, В. В. Горшкова, К. К. Колша, А. Е. Марона, Д. Ю. Монахова, А. М. Новикова, А. Л. Романовича, А. I. Субетто, А. Д. Урсула, Т. А. Урсул та ш. Ус1 зазначеш автори, об-грунтовуючи актуальн1сть переходу до випереджаючо! освгги, розглядають Г! як запоруку сталого розвитку цив1-л1зацп, запоб1гання та подолання глобальних катастроф.
Так, А. I. Субетто в1дзначае, що в умовах ште-лектно-шформацшно! цившзаци XXI стол1ття осв1та як процес перетворюеться в найголовн1ший компонент вси технологш виробництва, сощальних та економ1чних процейв. На його думку, нин1 в1дбуваеться становлення ново! осв1тньо-педагог1чно! формацГ!, що виявляеться зм1ною парадигми профес1онал1зму та парадигми педа-гог1чно! науки. У зв'язку з цим А. I. Субетто шдкреслюе, що «сталий розвиток «у свт зм1н» 1, в1дпов1дно, у св1т1 високо! як1сно! динамжи можливий ткьки при вико-нанш Закону Випереджаючого Розвитку якост1 людини, якост1 суспкьного 1нтелекту та якост осв1тшх систем у суспкьствЬ [5].
А. Д. Урсул та Т. А. Урсул обгрунтовують до-цкьшсть переходу до випереджаючо! осв1ти виходячи з вимог 1нформац1йного суспкьства та необх1дност1 випередження буття св1дом1стю в перюд глобальних трансформац1й цившзацшного розвитку [6, 7]. У цьому зв'язку вони шдкреслюють, що в процей «стало! футури-заци» система осв1ти набувае дв1 нов1 глобальн1 функцГ!. Сутн1сть першо! функцГ! (ноогуман1стично!) зводиться до ор1ентаци осв1тнього процесу на виживання та без-перервний поступальний сталий розвиток всього люд-ства. Друга функц1я (еколог1чна) акцентуе увагу на збе-
реженн1 б1осфери, природи загалом (Земл1 та Космосу), забезпеченш сприятливих еколог1чних умов. Виходячи з цього, зазначеш автори в1дзначають: «Система осв1ти повинна зм1нити парадигму побудови та функцюнуван-ня в плаш неухильного руху до випереджаючо! осв1ти. Абсолютно ясно, що наука, змшюючи свою ор1ентац1ю з постнеокласично!, техногенно-економ1чно! на гума-н1стичну та еколопчну, повинна випереджати природо-перетворювальну д1яльшсть людей. I в цьому зв'язку випереджаюча осв1та мае 1стотне значення як ще один, можливо, навпъ найважлив1ший, механ1зм формування осв1тньо! парадигми XXI ст.» [7].
Аналопчну точку зору висловлюе К. К. Колш, який теж наголошуе на актуальност1 випереджаючого характеру осв1ти виходячи з тези, зпдно з якою випередження буття св1дом1стю е сьогодш необх1дною умовою ви-ршення багатьох проблем сучасност1 1, в першу чергу, найважлившо! проблеми - виживання та подальшого безпечного розвитку цившзаци. Зазначений автор ц!л-ком справедливо шдкреслюе, що «без шформатизаци формування як1сно ново! форми майбутньо! глобально! осв1ти в принцип! неможливо, 1 тому найбкьш ради-кальш 1нновац1йн1 процеси, як можна очжувати, будуть пов'язан1 з переходом до шформацшного суспкьства, що е важливою складовою планетарного переходу на шлях сталого розвитку. Ыформацшному суспкьству з1 сталим розвитком, що грунтуеться на знанн1 й шформа-цИ, повинна в1дпов1дати нова глобальна випереджальна 1нновац1йно-осв1тня система» [3, с. 84].
Водночас залишаються недостатньо розроблени-ми питання щодо обгрунтування м1сця 1 рол1 випере-джально! осв1ти в забезпеченн1 збалансованого розвитку осв1тньо! галуз1, виробництва та ринку пращ.
Метою статт1 е обгрунтування прюритейв, ц!лей та принцишв випереджаючо! осв1ти з позицш досягнен-ня в1дпов1дност1 структури та якост1 профеййно! п1дго-товки поточним та перспективним виробничим потребам та запитам ринку пращ.
Зростання значущосй випереджаючо! осв1ти зу-
мовлено не ткьки !! роллю в забезпеченш сталого
цившзацшного розвитку, але й кризою кнуючо! системи осв1ти. Причому ця криза носить ушверсаль-ний характер для встх розвинутих кра!н, що виявляеться в дезор1ентацГ! осв1тн1х концепц1й, !х спрямованост1 на промисловий етап розвитку суспкьства, а не на ви-моги шформацшно! революци. Криза осв1ти спричини-ла наростання напруги м1ж системою осв1ти та ринком прац1, виробництвом. Основною причиною ще! кризи е шдвищення вимог до осв1тньо-квал1ф1кацшного р1вня пращвника, його особист1сних характеристик 1 нездат-н1сть д1ючо! системи осв1ти готувати кадри в1дпов1дно з поточними та перспективними шдив1дуальними та сус-пкьними потребами.
У 1985 р. у св1т вийшла в1дома книга Ф. Г. Кумбса «Св1това криза осв1ти: погляд з в1с1мдесятих», в якш за-значалось, що «традиц1йна осв1тня практика вичерпала сво! можливост1, 1 осккьки альтернативи !й немае, то можна говорити про кризовий стан вс1е! осв1тньо! по-л1тики, викликаний принциповими змшами, що в1дбу-
ваються не ильки на ршш життедшльноси окремо! осо-бистост1, але 1 соцгуму в цкому, усього навколишнього середовища людини" [8, с. 101].
Сучасш досл1дники проблем розвитку осв1ти ви-окремлюють чотири основн1 причини, що зумовили кризу осв1ти:
+ швидке зростання загального обсягу науково! шформаци призводить до збкьшення строив навчання, а спещал1зацш навчальних заклад1в -до втрати цкксност! та системност науково-об'ективно! картини свиу; + необх1дн1сть щоденного засвоення велико! ккькост шформаци не залишае тим, хто на-вчаеться, часу на !! обдумування, внасл1док чого знання перестають бути найважлив1шою умовою та стимулом розвитку мислення; + репродуктивн1 функцГ! навчання не здатн1 за-безпечити масову п1дготовку спец1ал1ст1в твор-чих професш, д1апазон яких швидко розширю-еться;
+ сучасн1 форми д1яльност1 в склад1 команди по-требують наявност розвинутих комушкатив-них якостей особистоси, а практично вс1 форми сучасно! осв1ти та виховання ор1ентован1 на формування 1ндив1дуал1ста [2 - 7].
Подолання кризи осв1ти е можливим за умови переходу до модел1 випереджаючо! осв1ти, адже осв1та по сво!й сут1 покликана працювати на майбутне 1, таким чином, здатна забезпечити випере-джаючий розвиток штелекту людини та стати основою розвитку суспкьства. Доцкьшсть переходу до випереджаючо! осв1ти об'ективно зумовлена змшою м1сця людини в сучасному виробництвЬ Це виявляеться в таких загальносв1тових тенденц1ях:
+ 1нтелектуал1зац1я прац1 сучасного прац1вника: головним компонентом зм1сту прац1 стае розу-мовий компонент, що являе едшсть теоретич-них загальних 1 спещальних знань та ум1нь, як1 дозволяють реал1зовувати творчий потенц1ал в процей прац1; + п1двищення колективно! в1дпов1дальност1 персоналу за дотримання технолопчного процесу та цшсть обладнання; + зростання вимог до анал1тичних зд1бностей прац1вник1в як запоруки !х творчо! шщатив-ност1 та здатност1 до шновацшно! д1яльност1.
За оц1нками фах1вщв, у середин1 XX стол1ття знання застар1вали наполовину через 5-6 роив або знецшю-валися на 97 % в процей виробничо! д1яльност1. У розвинутих кра!нах щор1чно оновлюеться 5 % теоретичних 1 20 % практичних знань, якими володшть л1кар1, шже-нери, бюлоги та 1нш1 фах1вц1 [1, с. 31]. За таких обста-вин виникае необх1дшсть п1двищення р1вня мобкьност прац1вника з метою його професшно! адаптацГ! до зро-стаючих вимог виробництва та, в1дпов1дно, уникнення звкьнення за професшною непридатн1стю.
Отже, сьогодш в1дбуваеться розширення функ-цш осв1ти: поряд з економ1чними, сощальними та су-спкьними функц1ями, а також функц1ями оновлення,
трансформацГ!, трансляцГ! та стабшзаци, особливого значення набувае функц1я випереджаючого розвитку особистост1. Остання передбачае надання особистоси таких знань та умшь, як1 в кожний момент часу випере-джатимуть !х затребуван1сть шляхом виховання в учшв (студент1в) п1знавально! активност1, прагнення до без-перервного навчання та самовдосконалення. Практична реал1зац1я осв1тою функцГ! випереджаючого розвитку особистоси можлива за умови переходу до модел1 випереджаючо! осв1ти.
Випереджаючу осв1ту сл1д розглядати у двох аспектах: в аспект! зовшшнього випередження осв1тою шших форм д1яльност1 людини 1, насамперед, господар-сько! д1яльност1; по-друге, в аспект! внутршнього випередження, яке розкриваеться в здатноси осв1ти оби-рати серед множини альтернатив найбкьш оптимальш шляхи розвитку сусп!льства виходячи з !! гуман1стично! спрямованост1.
Таким чином, сутшсть випереджаючо! осв1ти по-лягае не лише в !! ор!ентац1! на забезпечення ста-лого розвитку цившзаци, а й в !! спрямованост! на перспективи розвитку виробничо!, науково-техшчно!, технолог1чно! сфер; у необхкносп забезпечення при-скореного розвитку системи осв1ти пор1вняно з шшими чинниками, що зумовлюють соц1ально-економ1чний, науково-техшчний та культурний розвиток сусп!льства.
Основними прюритетами модел1 випереджаючо! осв1ти е:
+ безперервтсть освти: створення умов для без-перервного розвитку кожно! особистост1, тобто «осв1ти через все життя» шляхом забезпечення доступност! та вар1ативност! осв1ти, наступно-ст1 та взаемозв'язку вск осв1тн!х р1вн1в; + фундаменталiзацiя освти: трансляц1я знань, що характеризуються стал1стю ключових понять ! теор1й до зд1йснюваних змш, мають низький темп стар!ння; акцентування уваги на вивченн! фундаментальних закошв природи та сусп!льства в !х сучасному розум1нн1. Фунда-ментал!зац1я освии повинна сприяти п1двищен-ню якосй п1дготовки в навчальних закладах уси тип1в через: формування у тих, хто навчаеться, наукових форм системного мислення; надання прюритетност1 знанням у сферах юбернетики, синергетики та шших галузей знань, що вини-кають на перетиш наук ! формують свиогляд, який гармон1йно поеднуе досягнення природ-ничих та гуман1тарних наук; введення нових навчальних курйв, ор1ентованих на формування ц1л!сно! та об'ективно! картини свпу; ^ вiдкритiсть освти: спрямовашсть системи осв1ти на розвиток шдивкуальност! учн1в (сту-денпв), створення умов для повно! реал!заци !х потенц1йних можливостей; формування единого освгтнього простору держави та штеграц1я його у св1товий освинш прост1р; розширення можливостей учн1в (студенив) щодо вибору власно! осв1тньо! траектори; розвиток дистан-ц1йно! осв1ти;
+ утверсальтсть освти: забезпечення вивчен-ня повного перелжу дисциплш, якi надавати-муть базову пiдготовку в едност професшно! та загальнокультурно'1 складових; + варiативнiсть освти: надання освiтi гнучкого характеру, що дозволить прискорити 'й адап-тацiю до змiн зовншнього середовища через адекватне оновлення освггнк програм, форм i методiв навчання; + цшстсть освти: забезпечення взаемозв'язку гуманитарно! та природничо-науково'1 освiти, реалГзацГ! мiждисциплiнарних зв'язкiв у межах окремих областей знань; + дiяльнiсна спрямоватсть освти: посилення мотивованостi навчання, особистксно! цшно-стi та значущост освiти з метою забезпечення успшно! професшно! реалГзацГ! випускникiв навчальних закладiв; + тформатизащя освти: впровадження в на-вчальний процес сучасних iнформацiйних та телекомунiкацiйних технологiй з метою шдви-щення якостi навчання та формування шформа-цгйно! культури учшв (студентiв) та педагогiв; + природосообразтсть освти: прищеплення в процесi навчання та виховання цiнностей, орь ентованих на сталий та ноосферний розвиток цившзаци, природоохоронну дiяльнiсть.
Практична реалiзацiя наведених прiоритетiв випереджаючо! освiти передбачае змiну характеру викла-дання змiсту традицiйних навчальних курсГв: особливо! актуальностi набувае надання шформаци про новi тен-денцГ! розвитку тГе! чи шшо! галузi наукового знання, а також про и зв'язок з найбкьш перспективними на-прямками розвитку науки та практики. При цьому особливо важливим стае змша системи педагопчно! освГти, адже ключовою фiгурою ново! ери наукових знань та iнформацi! мае стати педагог.
Основною метою випереджаючоl освГти е формування спещалкта ново! якостi, який характери-зуеться таким професгйними та особистiсними характеристиками, як: системне мислення; здатшсть до самостiйно! дiяльностi та прийняття ршень в умовах невизначеностi; умiння ефективно управляти шшими; вiдповiдальнiсть за виконану роботу; шформацшна, ко-мунгкативна, еколопчна та правова культура. Виходячи з ще! цiлi, основними пiдцiлями випереджаючо! освiти е: + забезпечення людини механiзмами адаптацГ! до нових умов життедiяльностi в соцiальному та шформацшному середовищi; + пiдготовка людини до випереджаючого управ-лГння розвитком зовншнього середовища (природного, сощального, економiчного тощо) з метою попередження та подолання криз г катастроф;
+ формування адаптацшного потенцГалу ГндивГдГв шляхом шдвищення !х освГтньо-квалГфГкацГйно! та соцГально-психологГчно! готовности до д1яль-ностГ в умовах швидко змГнюваного зовнГшньо-го середовища.
Основними умовами переходу до моделГ випереджаючо! освГти е:
+ на макрорiвнi: шдвищення рГвня штеграци освГти, науки та оргашзацш-працедавщв з метою розвитку сощального партнерства Г, як на-слГдок, пГдвищення якостГ шдготовки кадрГв; + на мезорiвнi: розширення практики дослГджен-ня мГждисциплГнарних зв'язюв предмета про-фесГйно! дГяльностГ з шшими галузями знань з метою пГдвищення його наукоемностГ; + на мiкрорiвнi: виховання в процесГ навчання фГлософського мислення з метою переходу вГд навчання емпГричним знанням до навчання концептуальному усвГдомленню дГйсностГ.
Неодмшною умовою практично! реалГзацГ! Где! випереджаючо! освГти е впровадження в систему освГти нових загальноосвГтнГх курсГв з вивчен-ня загально! теорГ! систем, синергетики, глобалГстики, ноосферологГ!, екологГ!, фундаментально! та соцГально! Гнформатики, загально! теорГ! еволюцГ!, ктори розвитку цившзаци та деяю ГншГ дисциплГни, що мають загаль-ноосвГтне значення [3, с. 94].
У зв'язку з цим особливо! актуальностГ набувае забезпечення оргашчного зв'язку освГти та науки. 1н-теграцГя освГти та науки виступае, з одного боку, дже-релом розвитку даних сфер дГяльностГ, а з Гншого, за-безпечуе фундаментальну пГдготовку учнГв (студентГв), яю в майбутньому можуть поповнити «ряди» науковщв. ПрГоритетним напрямком посилення штеграци освГти та науки мае стати створення спещальних проблемно-орГентованих науково-методичних Г навчальних цен-трГв, яю б займалися розробкою та впровадженням у навчальний процес мГждисциплГнарних курсГв та здш-снювали методичне забезпечення цих курсГв через роз-робку електронних робочих програм та електронних бГблГотек. Це дозволило б реалГзовувати принципи випереджаючо! освГти на рГвш кожного навчального закладу з урахуванням його профГлю та шформацшно-педагогГчно! компетентностГ викладачГв.
Випереджаюча освгта може реалГзовуватись на трьох рГвнях: держави, регГону та особистостГ. ВГдповГд-но до даних рГвшв можна сформулювати три принципи випереджаючо! освГти:
1. Принцип випереджаючого освтнього рiвня населення: передбачае повне задоволення освГтнГх потреб населення та потреб виробництва в квалГфжованих кадрах на шдставГ забезпечення доступностГ освГти для всГх громадян незалежно вГд '1х матерГального добробу-ту, збГльшення державних видаткГв на освГту та диверси-фжаци джерел фГнансування освГти.
2. Принцип випереджаючоН шдготовки кадрiв регюну: освгта повинна стати прюритетним чинником розвитку економжи та виробництва на регюнальному рГвнГ на шдставГ узгодження регГональних потреб у ква-лГфГкованих кадрах та обсягГв шдготовки в регГональних навчальних закладах.
3. Принцип випереджаючого саморозвитку осо-бистостг. у процеа навчання людина повинна одержу-вати таю знання та умшня, яю сформують !! сощальну та
професшну мобкьшсть, забезпечать безбол1сну адаптацию до змш зовншнього середовища, стануть п1дгрунтям для подальшого саморозвитку та самовдосконалення.
Важливою функц1ею випереджаючо! осв1ти мае стати функц1я пом'якшення сощально! напруженост1 на ринку пращ. Реал1зац1я ц1е! функцГ! досягаеться через поновлення соц1ального партнерства навчальних заклад1в 1 п1дприемств та п1двищення якост осв1ти.
Партнерськ1 вОдносини профес1йно-техн1чних 1 ви-щих навчальних заклад1в та виробництва набувають особливо! актуальност у зв'язку з поглибленням розриву м1ж яюстю теоретично! та практично! подготовки учн!в (студенпв) тим вимогами працедавщв до квал!фкацшно-го р1вня випускниюв. В умовах посилення конкурентно! боротьби на ринку пращ осв!тньо-квал!ф1кацшний ршень та компетентшсн! характеристики випускникш навчальних заклад1в виступають гарантом !х усшшного працев-лаштування. Проте, як свОдчить вичизняна практика, випускники навчальних заклад1в е досить вразливою категорш учасник!в ринку прац через вОдсутшсть у них сформованих в процеа навчання практичних навичок застосування теоретичних знань та практичного досвь ду роботи. За таких обставин поновлення партнерських вОдносин навчальних заклад1в ! пОдприемств виступае д1евим !нструментом п1двищення конкурентоспромож-ност випускниюв та забезпечення !х працевлаштування. Потенц!йним працедавцям доцкьно приймати активну участь в реформуванн! осв1ти та своечасно в1дстоювати сво! штереси в област якосп п1дготовки кадрш.
Прюритетними напрямками розвитку сощального партнерства м1ж професшно-техн!чними ! вищими на-вчальними закладами та потенцшними працедавцями е: + оргашзац1я яюсно! виробничо! практики учшв (студентш) на базових шдприемствах, що спри-ятиме закршленню ними теоретичних знань, одержаних у процей навчання, на практиц! та, вОдповОдно, формуватиме навички практичного виконання трудових функцш в обранш сфер! професшно! дшльност!; + залучення працедавщв до розробки навчальних програм, квал!ф1кацшних вимог до роб1тничих кадр1в ! фах1вщв з вищою осв1тою, змкту виробничо! практики, що дозволить здшснювати подготовку кадр1в вОдповОдно до поточних ! пер-спективних вимог сучасного високотехноло-пчного виробництва до яюсних характеристик робочо! сили; + запровадження практики укладання угод стра-тепчного партнерства м1ж професшними на-вчальними закладами та шдприемствами про-фкьних галузей. Таю догов1рн1 вОдносини дозволять розробляти довгостроков! програми подготовки кадр1в для базових пОдприемств з урахуванням перспектив розвитку галузО забез-печуватимуть проходження виробничо! практики учнями (студентами), сприятимуть змщ-ненню матер!ально-техн1чно! бази навчальних заклад1в;
+ поновлення практики проведення сшльних до-слОдних роб1т, як шструменту реал!заци принципу штеграци осв1ти, науки та виробництва.
З метою реалшаци завдань випереджаючо! осв1ти на р1вн1 професшно-техшчних та вищих навчальних за-клад1в доцкьно також реал1зувати таю заходи, спрямо-ван на шдвищення р1вня зайнятост! !х випускниюв: + посилення профор!ентацшно! роботи серед школяр1в з метою коригування професшних плашв молод! вОдповОдно з особистими штере-сами та зд1бностями, поточними та перспек-тивними потребами ринку пращ; + введення в навчальн! плани професшно-тех-тчних ! вищих навчальних закладш курсу з навчання молод! прийомам пошуку роботи, що дозволить сформувати у учнш (студентш) навички щодо самопрезентаци та працевлаштування; + запровадження практики анкетування кер1вни-юв шдприемства та !х шдроздшв представни-ками навчальних заклад1в щодо вОдповОдност р1вня теоретично! та практично! подготовки !х випускниюв вимогам виробництва; + створення у професшно-техтчних та вищих навчальних закладах спещальних служб, яю б виконували таю функцш вивчення попиту на квал!фжованих кадр1в, яю готуе вОдповОдний навчальний заклад; пошук потенцшних працедавщв та укладання з ними договор1в на щ-льову подготовку кадр1в; пошук мкць для про-ходження учнями (студентами) виробничо! та переддипломно! практики з перспективою по-дальшого працевлаштування.
Шдгрунтя для поновлення партнерських вОдносин професшних навчальних заклад1в ! потенцшних працедавщв мае складати спкьна защкавлешсть в шдвищен-ня якост подготовки кадр1в.
Яюсть осв1ти визначаеться !! сощально-економ1ч-ною адекватшстю, тобто здатшстю задовольняти конкретн! !ндив!дуальн!, суспкьш та виробнич! потреби. Принципами шдвищення якост освпи, яю по-винш скласти основу випереджаючого навчання, е:
+ принцип науковости вимагае вОдповОдност змкту навчання науковим фактам, поняттям, законам ! теоршм, а також його наближеност! перспективним науковим досл1дженням; + принцип зв'язку навчання з практичною дiяль-тстю: передбачае надання учням (студентам) у процей навчання умшь щодо застосування на-бутих теоретичних знань в професшнш д1яль-ност та суспкьному життО З точки зору випереджаючо! освпи даний принцип потребуе ак-центування уваги учшв (студенпв) на тому, що прикладний та практичний матер1ал е результатом не ткьки наукового, але й виробничого пошуку, ! повинний зм1нюватись в1дпов1дно з динамкою сучасного виробництва та науково-техн1чного прогресу; ^ принцип активнот тих, хто навчаеться: ви-магае перетворення учня (студента) в активний
суб'ект навчання. При цьому завданням педагога стае пробудження активностГ учня (студента) не ткьки для запам'ятовування знань у межах аудитора, але й для самостшного засвоення нових знань шляхом розробки власного плану саморозвитку; + принцип наочности вимагае застосування в навчальному процесГ сучасних ГнформацГйних та телекомушкацшних технологГй, якГ повною мГрою вГдповГдають вимогам шформатизаци суспкьства;
+ принцип наступности передбачае максималь-ну наступшсть загальноосвГтньо! та професш-но! шдготовки, освгш1х програм Г державних освинк стандартГв; + принцип стльнот потреб виробництва та якот тдготовки: вимагае узгодження змкту навчальних програм та вимог працедавщв до квалГфГкацГйних характеристик робочо! сили.
ПГдвищення якостГ освГти, Г особливо пГдготовки в професшно-техшчних та вищих навчальних закладах, вимагае шновацшного розвитку матерГально-технГчно! бази навчальних закладГв, систематичного пГдвищення компе-тентностГ та методичного рГвня викладачГв, Гнтенсивного шформацшно-комункацшного наповнення навчального процесу. Значну увагу мае бути придкено змГцненню ресурсного потенцГалу навчальних закладГв через форму-вання !х ГнформацГйного сегменту, тобто створення елек-тронно! бГблГотеки, пГдключення до 1нтернету, розробку мультимедгйних комплексГв за предметами.
Важливим аспектом пГдвищення якостГ освГти в контекстГ випереджаючого розвитку мае стати виршення проблеми якостГ дкльносй викладачГв, !х квалГфкацГ! та компетентность Ця проблема зу-мовлена зростанням працеемностГ працГ викладача вна-слГдок шформатизаци освГтньо! сфери: якщо в умовах авторитарно! освГтньо! системи всГ програми та !х змГст носили сталий характер, то в умовах прискорення ГнформацГйних потокГв виникае необхГдшсть формування у викладачГв компетенцш у сферГ проектування освГт-нього процесу, постГйного оновлення змГсту освГтнГх програм, технологи !х пГдготовки та реалГзацГ!. У зв'язку з цим виникае потреба оргашзацГ! ефективно! системи пГдвищення квалГфкаци викладацьких кадрГв на базГ 1н-ститутГв пГдвищення квалГфкаци та провГдних профкь-них навчальних закладГв.
НинГ продовжуе переважати просвгтницька модель освГти, що Грунтуеться на передачГ та вктворенш шформаци, у той час як в умовах становлення ГнформацГйного суспГльства необхГдна модель освГти, що «за-пускае» процеси саморозвитку, самоосвГти, самооргаш-зацГ!, якГ забезпечують адаптащю особистостГ до умов швидко змшюваного зовнГшнього середовища. Тому виникае необхГдшсть запровадження компетентшсного пГдходу до пГдготовки кадрГв в пГдсистемах професшно-техшчно! та вищо! освГти. Даний шдхк спрямований на формування в майбутнГх робГтниках Г фахГвцях компе-тентностей, яю вГдповГдають поточним Г перспектив-
ним суспкьним й виробничим потребам i забезпечують конкурентоспроможшсть випускник1в на ринку пращ.
Пров1дним напрямком шдвищення якост1 осв1ти е запровадження системи контролю якост осв1тнк по-слуг на шдстав1 поеднання зовн1шнього контролю якос-т1 осв1тньо! д1яльност1 та ïï внутр1шньо! оц1нки самим навчальним закладом. Сьогодн1 зовн1шня оц1нка якост1 осв1тнк послуг е прерогативою держави та реал1зуеться через механ1зми атестащ!, акредитаци, л1цензування та осв1тнк стандарт1в. Зд1йснюючи зовн1шн1й контроль без залучення представник1в промисловост1, потенц1йних працедавц1в, держава уявляеться в суспкьнш свкомо-ст як единий користувач осв1тнк послуг. З метою розвитку суспкьного контролю за яюстю осв1тнк послуг доцкьно поряд з державною ощнкою запровадити не-залежно оц1нку, яку проводили б за участю працедавщв та випускниюв. Внутр1шня оц1нка якост1 осв1тнк послуг на р1вн1 навчального закладу повинна бути спрямована, перш за все, на ощнку якост осв1тнього процесу (зм1ст, орган1зац1я та методика осв1тнього процесу).
М1рою якост осв1тнього процесу е ступ1нь таранти того, що осв1тш послуги, як1 надае кон-кретний навчальний заклад, в1дпов1дають вимогам споживач1в. Забезпечення таких гарантш у всьому свт пов'язують з наявн1стю в оргашзащ! деяко! системи менеджменту якост1 (СМК). Сьогодш в осв1т-нк оргашзацшх використовуються три основн1 модел1 управлшня як1стю п1дготовки спец1ал1ст1в, як1 Грунту-ються на таких п1дходах:
+ оцточний nidxid до управлшня ятстю ВНЗ: передбачае систематичну самооц1нку для ви-явлення сильних i слабких стор1н навчального закладу, а також позитивних i негативних чин-ниюв його розвитку. Результати тако! ощнки е п1дгрунтям для розробки системи заход1в для усунення проблемних ситуацш та п1двищення якост1 осв1тнк послуг; + nidxid, заснований на принципах загального менеджменту якот (Total Quality Management -TQM): передбачае, як i попереднш пкхк, систематичну ощнку, проте заснований на бкьш гли-бокому анал1з1 дшльност навчального закладу як виробника освггнк послуг. Запровадження даного п1дходу вимагае розробки м1сп та стра-тепчних цкей навчального закладу на п1дстав1 попереднк досл1джень його зовн1шнього середовища, а також використання процесного шдхо-ду до ощнки дшльносп навчального закладу; + nidxid, заснований на вимогах мiжнародниx стандартiв якости Грунтуеться на вимогах м1жнародних стандарпв якост1 ISO 9001, передбачае процесний шдх1д до ощнки якост1, але на вкмшу в1д TQM основним 1нструментом е документована система менеджменту якост1 у вигляд1 стандарпв п1дприемства, 1нструкц1й тощо [2, с. 58 - 70].
На р1вш вищих навчальних заклад1в п1двищення якост п1дготовки фах1вц1в може бути забезпечено також запровадженням спец1ального орган1зац1йного мехашз-
му управлшня яюстю п1дготовки. Такий мехашзм перед-бачае створення у вищому навчальному заклад1 Центру мон1торингу якост п1дготовки спец1ал1ст1в, метою якого е сприяння формуванню пол1тики якост1 освии в дано-му навчальному закладО Основними завданнями такого Центру е: оргашзац1я систематичних опитувань праце-давщв, студент1в, викладач1в, сшвроблникш навчально-го закладу щодо якост1 п1дготовки спещалшйв у ньому; забезпечення розробки технологш збору 1нформацГ! про як1сть подготовки спец1ал1ст1в, !! обробки, анал1зу, оценки та прогнозування; орган1зац1я регулярних обговорень результат1в мон1торингу якост1 подготовки спец1ал1ст1в на р1вн1 факультет1в, кафедр та студентських груп; на-дання суб'ектам управлшня навчальним закладом реко-мендац1й та пропозиц1й щодо шдвищення якост1 шдго-товки спец1ал1ст1в. Така постановка завдань дозволить оцшювати яюсть п1дготовки за окремими дисципл1нами та блоками дисциплш, осв1тн1ми програмами. ДосвОд створення Центр1в мон1торингу якост1 подготовки спе-ц1ал1ст1в уже нагромаджений у деяких росшських ви-щих навчальних закладах 1 засв1дчив свою ефектившсть [4, с. 84 - 85]. Под1бш центри можуть створюватися 1 в професшно-техн1чних навчальних закладах.
ВИСНОВКИ
Розвиток вичизняно! системи осв1ти на засадах ви-передження сприятиме !! безбол1сному входженню в по-стшдустр1альну епоху, забезпечить в1дпов1дн1сть осв1тн1х та професшно-квал1фжацшних характеристик робочо! сили вимогам сучасного виробництва, дозволить пОдви-щити р1вень адаптацГ! випускник1в навчальних закладш до змш зовн1шнього середовища. Впровадження модел1 випереджаючо! осв1ти е запорукою збалансованост обся-гш 1 структури подготовки кадрш з потребами економжи.
Перспективи подальших досл1джень в цьому на-прямку полягають в розробщ оргашзацшно-еконо-м1чного механ1зму формування модел1 випереджаючо! осв1ти. ■
6. Урсул А. Д. Образовательная революция ХХ1 века в перспективе устойчивого будущего / А. Д. Урсул // Знания. Понимание. Умение. - 2009. - № 2. - С. 11 - 19.
7. Урсул А. Д. Образование в интересах устойчивого развития: первые результаты, проблемы и перспективы / А. Д. Урсул, Т. А. Урсул // Социодинамика. - 2015. - № 1. - С. 11 - 74 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://e-notabene.ru/ piVarticle_14001.html
8. Coombs P. H. The World crisis in education: the view from the eighties / P. H. Coombs. - New York : Oxford University Press, 1985. - 353 рр.
REFERENCES
Coombs, P. H. The World crisis in education: the view from the eighties. New York: Oxford University Press, 1985.
Kalinina, S. V. Sistema menedzhmenta kachestva obrazovatel-nykh uslug vuza [The quality management system of educational services of high school]. Moscow: Uchebno-metodicheskiy tsentr po obrazovaniiu na zheleznodorozhnom transporte, 2010.
Kolin, K. K. Aktualnye filosofskieproblemy informatiki [Recent philosophical problems of Informatics]. Moscow: KOS-INF, 2009.
Molozhavenko, V. L. "Vnutrivuzovskaia sistema kontrolia kachestva podgotovki spetsialistov" [Intrahigh system of quality control training]. Vyssheeobrazovaniesegodnia, no. 9 (2009): 84-87.
Subetto, A. I. "Sotsialnoe kachestvo zhizni: kategoriia i os-novy stanovleniia teorii" [The social quality of life category and the basis of formation of the theory]. http://eq-journal.ru/pdf/09/%D0 %A1%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%82%D1%82%D0%BE.pdf
Ursul, A. D. "Obrazovatelnaya revoliutsiya XXI veka v perspektive ustoychivogo budushchego" [The educational revolution of the XXI century in the long term sustainable future]. Znaniye. Ponimaniye. Umeniye, no. 2 (2009): 11-19.
Ursul, A. D., and Ursul, T. A. "Obrazovanie v interesakh ustoychivogo razvitiia: pervye rezultaty, problemy i perspektivy" [Education for sustainable development: first results, problems and perspectives]. http://e-notabene.ru/pr/article_14001.html
Vershlovskiy, S. G. Nepreryvnoe obrazovanie (istoriko-teoret-icheskiy analiz fenomena) [Continuing education (historical and theoretical analysis of the phenomenon)]. St. Petersburg: Sankt-Peterburgskaia akademiia poslediplomnogo pedagogicheskogo obrazovaniia, 2007.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вершловский С. Г. Непрерывное образование (исто-рико-теоретический анализфеномена) : монография / С. Г. Вершловский. - СПб. : Санкт-Петербургская академия последипломного педагогического образования, 2007. - 148 с.
2. Калинина С. В. Система менеджмента качества образовательных услуг вуза : монография / С. В. Калинина - М. : ГОУ «Учебно-методический центр по образованию на железнодорожном транспорте», 2010. - 228 с.
3. Колин К. К. Актуальные философские проблемы информатики : в 2 т. / К. К. Колин ; под ред К. И. Курбакова. - М. : КОС-ИНФ, 2009. - Т. 1 : Теоретические проблемы информатики, 2009. - 222 с.
4. Моложавенко В. Л. Внутривузовская система контроля качества подготовки специалистов / В. Л. Моложавенко // Высшее образование сегодня. - 2009. - № 9. - С. 84 - 87.
5. Субетто А. И. Социальное качество жизни: категория и основы становления теории / А. И. Субетто // Экономика качества. - 2015. - № 1(9) [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://eq-journal.ru/pdf/09/%D0%A1%D1%83%D0%B1%D0%B5 %D1%82%D1%82%D0%BE.pdf
