CC BY
15
УДК 340.1
Н. П. Павлiв-СамоiЛ
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету «Львiвська полтехшка», доцент кафедри цившьного права та процесу канд. юрид. наук, доц.
ВИМУШЕНА М1ГРАЦ1Я ЯК НАСЛ1ДОК ПОРУШЕНИХ ПРАВ
© Павл1в-Самогл Н. П., 2019
Стаття присвячена розкриттю питання порушених прав, що змушуе до м^рацп, -порушення права на безпечне для життя i здоров'я навколишне природне середовище, належнi, безпечнi i здоровi умови прац1, проживання, навчання, свободи пол^ичних переконань, рiвностi за нащональною ознакою, розмежування понять вимушено переселеш особи та вимушенi мiгранти. Обгрунтовано визнання першоосновою для причини вимушено'! м^рацп, порушення прав людини та громадянина.
Ключовi слова: мiграцiя; вимушена мiграцiя; права людини i громадянина; порушення прав; м^рацшний рух.
Н. П. Павлив-Самоил
ВЫНУЖДЕННАЯ МИГРАЦИЯ КАК СЛЕДСТВИЕ НАРУШЕННЫХ ПРАВ
Статья посвящена раскрытию вопрос нарушенных прав, вынуждает к миграции -нарушение права на безопасную для жизни и здоровья окружающую природную среду, надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, проживания, обучения, свободы политических убеждений, равенства по национальному признаку и тому подобное. Разграничение понятий вынужденно переселенные лица и вынужденные мигранты. Обосновывается признание первоосновой для причины вынужденной миграции, нарушения прав человека и гражданина.
Ключевые слова: миграция; вынужденная миграция; права человека и гражданина; нарушения прав; миграционное движение.
N. P. Pavliv-Samoyil
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Civil Law and Process
FORCED MIGRATION AS TE RESULT OF VIOLATED RIGHTS
This article deals with issue of the violated rights that forces them to migrate - violation of the right to live in a safe and ecologically balanced environment, appropriate, safe and healthy conditions for work, residence, education, freedom of political convictions, ethnic equality, etc. Divides the notions of the forcibly resettled persons and forced migrants. Substantiates recognition of the causes of forced migration violation of human and civil rights as the key factor.
Key wotds: migration; forced migration; human and civil rights; violation of rights; migration movement.
Постановка проблеми. Катастрофiчно! ситуаци набувае порушення прав людини i громадянина, що призводить до вимушено! м^раци. Основна проблема посталих питань тако! м^раци: все частiше стае непередбачуваною, непрогнозованою, врегулювання руху мiграцiйних процесiв набувае ситуативного, спонтанного характеру, оскшьки загрозливого стану набувае еколопя та геопол^ична ситуацiя - двi основнi причини i наслiдки взаемозалежних сфер, яю диктують розвиток усiх свiтових тенденцш. Дисбаланс у цих сферах породжуе змши суспiльно усталеного життя, порушення прав людини i громадянина, що змушуе шукати новi заходи, засоби i механiзми не тiльки вщновлення порушених iнтересiв та прав вимушених мiгрантiв, а й узгодження !х з iншими суб'ектами суспiльства. Незважаючи на непередбачуванiсть, необидно дотримуватись принципу максимального захисту прав та штерешв двох сторш цього складного процесу, вимушених м^ранлв та громадян яю !х приймають.
Мета статтi - дослщити порушенi права людини i громадянина як першоджерела «негативних» причин, що спонукають до вимушено! м^раци. Визначення причин, якi змушують особу шукати шшого мiсця проживання, надзвичайно багато, тому постае необхiднiсть обгрунтування взаемозалежностi порушених прав та штерешв людини та громадянина та вимушеною мiграцiею, пошуком методiв !хнього вщновлення, а не переселенням.
Аналiз дослщження проблеми. Дослiдженням причин м^рацп загалом та вимушено! зокрема, що враховували сучасний стан та прогнозування поведшки мiграцiйного руху, його масштаб, посилюеться увага дослiдникiв у перiоди економшо-пол^ично!, екологiчно! та культурно! криз. Займалися пошуками визначення причин та методiв виршення проблем негативного впливу м^раци на суспiльство низка науковцiв, зокрема: Лiбанова Е. М., Надрага В. I. Бортник Н., Шульга М. Шиманська К. В. та ш.
Виклад основного матерiалу. У Загальнш декларацi! прав людини сформульованi права, яю е беззаперечними та основними у сферi визначення свого мюця проживання, мiсця свого перебування i заборони !х порушення. Вiдповiдно до Деклараци: кожна людина мае право покинути будь-яку кра!ну, зокрема i свою власну, i повертатися в свою кра!ну; кожна людина мае право шукати притулку вiд переслщувань в iнших кра!нах i користуватися цим притулком; кожна людина мае право на громадянство. Нiхто не може бути безшдставно позбавлений громадянства або права змiнити свое громадянство. Зазначеш вимоги забезпечення прав людини i громадянина поширюються на вс кра!ни, але зазвичай строго дотримуються тшьки в Gвропi. В перюд теперiшньо! економiко-полiтично! кризи у значнш кiлькостi кра!нах цi правила не завжди виконуються.
Причин, якi змушують ошб шукати iншого мюця проживання, надзвичайно багато. Крiм широкого кола «позитивних» причин: економiчного стимулу, пошуку до самореалiзацi!, возз'еднання родин, якi спонукали осiб мiгрувати, варто назвати iншi «негативнi», якi е вимушеною мотиващею до мiграцi!, до пошуку шшого мюця проживання.
Беззаперечним е той факт, що вимушена м^ращя породжуеться порушенням основних прав людини i громадянина, закрiплених у багатьох правових документах. Серед них: порушення права на: безпечне для життя i здоров'я та навколишне природне середовище; права на охорону здоров'я, медичну допомогу, право на свободу вiросповiдання, права на свободу полiтичних та релшйних переконань е причиною вимушено! м^раци. Особи, якi вимушенi м^рувати, належать до вразливо! категорi!, оскшьки перебувають в умовах, незвичних для !хнього життя, що спричиняе психолопчний дискомфорт у перiод адаптацi! до нових обставин.
Насамперед треба зазначити, що, на вщмшу вщ добровшьно! мiграцi!, коли соцiальний статус особи у бшьшосп випадкiв покращуеться, результатом вимушено! м^раци е значне його попршення та часткова чи повна втрата добробуту та рашше отримуваних доходiв. Пiд виму-шенiстю ми розумiемо вiдсутнiсть позитивно! мотивацi! для перемщення, а також змiну умов
проживання, за яко! стае неможливим нормальна життeдiяльнiсть чи виникае реальна загроза безпещ за вiдсутностi перспективи норматзаци ситуаци [1, с. 122; 2, с. 137].
Поняття, причини вимушено! м^раци законодавчо не встановленi, що стосуються поняття внутрiшньо перемiщених ошб, вимушених переселенцiв то законодавство не визначае ушх причин такого переселення. На нашу думку, зазначенi поняття рiзнi, тому вимагають окремого визначення у законодавствi та визначення причин, мехашзми !хнього регулювання, оскiльки не всяка вимушена мiграцiя е примусовою мiграцiею.
Але зосередимо увагу на порушених правах осiб, що спонукае до руху вимушено! м^рацп, яка не завжди е передбачуваною, контрольованою i не завжди переходить у процес вимушеного переселення, не завжди вимушеш мiгранти набувають статусу внутршньо перемiщених осiб чи вимушено переселених, вiдмiннiсть також за механiзмом переселення та примусом.
Необхщно зазначити, що ще у 1994 роцi Оргашзащя Об'еднаних Нацiй з-помiж найвагомiших причин, що спричиняють виникнення мiграцiйних потоюв з одше! держави в шшу, назвала економiчну нерiвнiсть, бiднiсть, попршення умов навколишнього середовища, порушення прав людини, вiдсутнiсть у певних регюнах свiту миру i безпеки. Iнодi достатньо лише одше! з цих причин, щоб людина залишила мюце свого постiйного проживання i вдалася до м^рацп. Однак, доводиться констатувати, що впродовж останнiх десятилiть цих причин стае все бшьше, i не можна з упевненiстю назвати, яка з них стае найголовшшою [3, с. 83]. Варто зазначити, що причини м^раци визначеш ООН е актуальними i сьогоднi, вони також е причинами м^раци, зокрема i внутршньо!.
Розглядаючи вимушену м^ращю, варто розглянути окремi порушення прав людини i громадянина, якi змушують особу до мграцл, до вимушено! мiграцi!.
Одне iз порушених прав, яке змушуе до мiграцi! - порушення права на безпечне для життя i здоров'я та навколишне природне середовище, належнi, безпечнi i здоровi умови працi, проживання, навчання тощо. Зокрема, аналiз наслiдкiв змши клiмату приводить до висновку, що вони е результатом неконтрольованого антропогенного впливу, глобально! бездiяльностi мiжнародних шституцшних суб'ектiв та вимагае скоординованих мiжнародних заходiв, оскiльки посилення негативних еколопчних наслiдкiв та загострення екологiчних проблем посилить також i дисбаланси економiчного та соцiального розвитку у свт. В цьому аспектi найвразливiшими до природних катастроф та екологiчних проблем е саме кра!ни, що розвиваються, оскшьки !м економiчно важче протистояти вiдповiдним негативним впливам зовнiшнього природного середовища [4, с. 137].
Як один iз таких прикладiв порушення права на безпечне для життя довкшля, що спричинило масову вимушену м^ращю, е Чорнобильська катастрофа. Внаслщок цiе! трагедi! велика кiлькiсть ошб змушена була ви!хати зi свого мюця проживання. За даними майже 25 рокiв, що минули, за сприяння держави мiгрувало понад 52,2 тис. шмей або 165 тис. ошб, з них: 91,2 тис. ошб -евакуйованi у 1986 р. та понад 74 тис. переселенщв iз зон 2-4 [5, с. 7].
Ми погоджуемось з Н. В. Гунько, що вщповщно до досвщу дослщжень мiграцiйного руху, спричиненого техногенною екологiчно-гуманiтарною катастрофою, можна стверджувати, що у випадку авари на АЕС можливi певнi варiанти розвитку подiй для населення, а саме: евакуащя (термiнове органiзоване примусове виселення), органiзоване переселення (добровiльне або гарантоване), вщмова вiд ви!зду з небезпечно! зони, стихiйна мiграцiя (термшовий самостiйний ви!зд) [6, с. 38], однак за будь-якого варiанта розвитку подш, переселення у кожному випадку матиме ознаки вимушено! м^раци. Державою хоча були враховаш побажання переселених ошб, географiчне розмiщення вимушених м^ранпв та iнше, але надзвичайно багато негативних наслщюв вiдчувають на собi мiгранти. За таких умов порушуеться звичайний, сталий побут значно! кшькосп осiб, змушення до мiграцi! в чужi для них регiони, вщповщно психологiчно важкий перiод адаптацi! та соцiалiзацi! у новому суспiльствi, вщбиток на внутрiшньому психологiчному станi, необхщност пошуку роботи, школи, садочку та шших заходiв, необх1дних для нормального життя. Така м^ащя негативно впливае на фiзичний та психологiчний стан м^раипв та стан сiмейних
стосунюв. Вимушеш мiгранти змушенi залишати усе свое набуте майно i це важкий стрес, оскiльки особа асощюе себе з певною iсторiею свого життя та певними надбаннями, колом ошб, з якими проживали поряд протягом певного перiоду, що внаслщок цiе! вимушено! мiграцi! втрачаеться.
З огляду на вище вказане, варто зробити висновок, що порушення права на безпечне для життя довкшля тягне за собою, зазвичай, порушення права на вшьний вибiр мюця проживання, мiсця роботи та право недоторканосп особистого життя та iншi порушенi права, оскiльки змушуе особу шукати шше мiсце проживання i немае пiдтвердження, що воно стане таким же комфортним i «сво!м» для вимушеного мiгранта.
Така еколопчна катастрофа непередбачувана та вимагае виршення !! у порядку ситуативностi, на прикладi Чорнобильсько! проблеми свiтовi держави мають робити висновки для уникнення тако! ситуаци вдруге. Але 11 березня 2011 р. сталася аварiя на АЕС Фукушма-1 у Японп, майже через 25 роюв пiсля аварi! на Чорнобильськiй АЕС в Укра!ш. Але розвиток подш у Японi! показав, що незалежно вщ причин катастрофи та соцiально-економiчного розвитку держави, вона мала майже такий сценарш, що i в Укра!ш: спочатку - замовчування шформаци, намагання сво!ми силами лiквiдувати ушкодження, заспокоювання населення, а поим -визнання серйозност поди перед власним народом та св^овим ствтовариством. Уроки Чорнобилю на цьому етат не було враховано [6, с. 40].
Чорнобильську проблему суспшьство усвщомило та дос вирiшуе тi проблеми, яю вона спричинила та намагаеться компенсувати порушене право вимушеним марантам.
До порушення прав людини i громадянина також спонукають iншi види еколопчних загроз таких як: екстремальнi клiматичнi подi!, воднi загрози, грязьовi потоки, цунам^ повенi, втрата родючих грунлв через !хне вимивання, виверження вулкашв, тектонiчнi зсуви, iнша сейсмiчна актившсть, унаслiдок чого порушуеться право на безпечне довкшля, належну охорону здоров'я та вибiр мiсця проживання.
Сьогодш суспiльство стикнулось iз загрозливою масштабною еколопчною небезпекою, що вимагае масово! вимушено! мiграцi! та негайного !х врегулювання для збереження спокою усього суспшьства. Соцiальний i економiчний розвиток, перебування кра!н у станi вшни, збiльшуе тиск на довкiлля ^ як наслiдок, спричиняе його змши у напрямку погiршення, або навт до стану неможливостi проживання на вщповщнш територi!.
З одного боку, i сама сутнiсть природних катастроф така, що ефекти частини iз них (стихшш лиха) вiдчутнi одразу та провокують раптовi мiграцiйнi перемщення. Iншi ж (тривалi клiматичнi змши) трансформують соцiально-економiчне становище населення протягом певного перюду, змiнюючи також i статево-вiкову структуру населення (наприклад, шляхом зниження рiвня фертильностi тощо), що в довгостроковш перспективi визначае структуру робочо! сили кра!ни чи регюну, освiтньо-професiйний рiвень та спричиняе деформащю мiграцiйних мотивiв та детермiнантiв !х формування, якi переважали в суспшьсга протягом минулих поколiнь [4, с. 142]. 1з зазначеного вище, варто дшти висновку, що так чи шакше поступовi змiни в еколопчнш сферi спричиняють до глобального руху суспiльства та вимагають прийняття ршень перспективного характеру для уникнення масово! вимушено! м^аци.
1ншим видом порушення прав, яю спонукають до вимушено! м^раци, в окремих випадках це навт примусова депортацiя, що е найвищим проявом порушення прав людини i громадянина, на нашу думку це прояв приниження пдносп особи через пол^ичш, релiгiйнi переконання, належшсть то того чи iншого громадянства. Iсторiя нашого суспiльства мае велику кшьюсть таких прикладiв, зокрема таке порушення прав юторично проводилось в Укра!ш i проводиться на даний момент (в АРК та на територiях проведення антитерористично! операцi!).
Так, до прикладу порушених прав необхщно вiднести осiб насильно депортованих у 40-50 роках з Укра!ни за етшчною ознакою, або члени !хшх сiмей. Пiсля полiтично! реабiлiтацi!, що була проголошена 14 грудня 1989 року в Деклараци Верховно! Ради СРСР «Про визнання за незаконш та злочинш репресивних актiв проти народiв, пiдданих насильницькому переселенню, та про забезпечення !х прав», вони дютали змогу повернутися на свою батьювщину. Таку можливiсть отримали кримсью татари, нiмцi, вiрмени, греки, болгари [7]. У зазначений перюд значна кшьюсть
ошб змушена мiгрувати змiнюючи прiзвища, iмена, розриваючи сiмейно-родиннi стосунки внаслiдок !хньо! дискримiнацi!.
Ми погоджуемось, що проблема вимушено! мiграцi! мае не лише кшьюсний, але й часовий вимiр. Зараз в Укра!нi налiчуеться найбшьша кiлькiсть внутрiшньо перемiщених осiб у Сврош з часiв завершення Друго! свiтово! вiйни. За рiзними оцшками, понад мiльйон мешканцiв Донецько!, Лугансько! областей та АР Крим вимушено змшили мiсце проживання; половина з них - д^и, iнвалiди та особи похилого вшу. Бшьшють вимушено переселених ошб географiчно розташованi у районах, що близью до !хшх домiвок i перебувають пiд контролем укра!нського уряду. Значна кiлькiсть вимушено переселених ошб також пере!хала до першо! лiнi! областей, прилеглих до Донбасу, - Харювсько!, Днiпропетровсько! та Запорiзько!. Те, що переселенцi залишаються неподалiк вiд дому, означае, що вони прагнуть пiдтримувати тiснi зв'язки iз залишеними вдома членами шмей та турбуються про долю майна, а також передбачають для себе можливють повернення. Зараз у цих регюнах кшьюсть мiсць для можливого розселення зменшилася, але, незважаючи на наявшсть мiсць для проживання на Заходi Укра!ни, бiльшiсть вимушено переселених ошб не хочуть !хати через усю кра!ну, щоб скористатися з таких можливостей розмщення [2, с. 136]. Крiм вимушено переселених ошб (органiзовано переселених), значна частина ошб вимушено мiгрували самостiйно.
Наступним перюдом вимушено! мiграцi! на Укра!ш став перiод який вторгнення на !! територi! агресора, досi тривае. Вимушеними м^антами стають особи яких порушуеться право свободи пол^ичних переконань, пол^ично! думки, тобто переконань громадян Укра!ни, якi проживають у схщних областях, АРК щодо визнання цих територш укра!нськими i необхiдностi оргашв державно! влади Укра!ни на цих територiях i можливостi пiдпорядковуватись тшьки органам державно! влади Укра!ни, саме порушення цих прав i спричинило значну кiлькiсть осiб до вимушено! м^раци.
Ситуацiя, яка складаеться на територiях проведення антитерористично! операцi! в Укра!ш та у iнших кра!нах, що перебувають у станi вшни, також порушують права осiб на безпечш умови проживання та належну охорону здоров'я, що також е ще одною «негативною» шдставою до вимушено! м^раци.
Беззаперечно, погоджуемось з Я. М. Пилинським, що при аналiзi загальносвiтових мiграцiйних тенденцiй, розумшня того, що спонукае громадян рiзних держав (зокрема й Укра!ни) залишати сво! домiвки, якi наслiдки у короткостроковш та довгостроковiй перспективi, чекають нас i як на кра!ну реципiента, i як на кра!ну донора, повиннi стати складовою формування внутрiшньо! та зовнiшньо! урядово! пол^ики. Вiйни, революцi!, переслiдування за пол^ичними й релiгiйними ознаками, мiжетнiчнi конфлшти примушують людей покидати мiсця проживання й шукати притулку. Не менш важливими причинами м^раци бувають природш та техногеннi катастрофи -повеш, землетруси, пожежi, виверження вулканiв, тайфуни, авари на АЕС, що призводять до значних людських жертв, руйнувань i змiн усталеного способу життя. Перемiщення великих мас людей бувають викликаш рiшеннями, ухваленими урядами. Чого варт лише примусовi перемь щення цiлих народiв у Радянському Союзi та Кита! в XX столiттi [8, с. 18]?
Своею чергою, сучасний розвиток суспшьства у напрямку глобалiзацi! усiх суспiльних процесiв ставить новi виклики за масовими вимушеними м^ращями, ставить держави на роздорiжжi мiж забезпеченням прав та штерешв вимушених мiгрантiв та прав та штерешв власних громадян. Сучасне суспшьство будуеться на принципах вiдкритостi, рiвностi, взаемоповаги i взаемодопомоги, оскiльки з порушенням права на безпечне для життя довкшля, порушення прав людини i громадянина може стикнутись кожна держава. Зi загрозливим збiльшенням кшькост вимушених мiгрантiв, з поширенням терористичних актiв, суспiльство стикаеться з проблемою узгодження штерешв: забезпечення безпеки вимушеним марантам чи власним громадянам.
Пол^ичш дебати стосовно того, наскiльки вщкритою для мiграцi! мае бути держава, триватимуть доти, поки дiе цей спошб упорядкування людського спiвiснування. Важливо зважено
оцшювати загрози та переваги вщкритого суспшьства, нейтралiзуючи ризики, сповна користу-ватися перевагами [8, с. 21].
Цшком погоджуемось, що €С потребуе консенсусу для вщходу вiд пошуку ситуативних рiшень i вироблення довгостроково! стратеги, яке полягатиме не лише в укршленш морських кордонiв, програмi переселення та впровадженш iнтеграцiйних механiзмiв для тих, хто уже прибув в Свропу, але i у розбудовi та ресурсозабезпеченнi цих механiзмiв в Туреччиш, Лiванi та Йорданi!, щоб попередити мгращю в СС [9].
Оскшьки вимушена мiграцiя - це не виршення проблем, це не панацея вщ проблем, яю виникають у суспiльствi через порушення прав людини i громадянина, необхщно шукати новi пiдходи до мiнiмiзацi! випадкiв порушення прав, а шукати новi методи захисту екологi!, виршення полiтичних проблем невоенними методами, жорстко реагувати на кра!ни, якi не поважають норми мiжнародного права.
Не тшьки кра!ни СС, а й Укра!на також стикаеться з проблемою захисту прав власних громадян у ситуацп, яка склалась на цьому вторичному етапi. Незважаючи на правове регулювання, статус вимушених м^рант1в, забезпечення сощального захисту цих осiб - це мшмум, що кра!на може зробити для укра!нських громадян. Зазначеш особи так чи iнакше наддаться на повернення до попереднього мюця проживання. Надзвичайно важка ситуацiя з порушення прав людини i громадянина склалась в АРК, вкотре жителi твострова змушенi стикатись з вимушеною м^ращею через порушення свободи пол^ичних переконань, дискри-мiнацi! кримських татар, стикаються з проблемою вимушеного переселення для захисту влас-ного життя та життя сво!х рiдних.
Тому перед Укра!ною сто!ть надскладне завдання рухатись до вщновлення порушених прав власних громадян. Надскладне, оскшьки тако! складно! практики протягом свое! незалежност не мала.
Без огляду на те, яю порушеш права спонукали до вимушено! мiграцi! необидно визнати, що це не якийсь окремий процес, що розгортаеться як самодашсть, як таке, що випадае iз ряду подiй, якi вiдбуваються у суспшьства Все набагато складнiше. М^рацшш проблеми - лише одна iз граней системно! кризи, яку переживае суспшьство: полiтично!, свiтоглядно!, економiчно!, сощально!, цiннiсно!, культурно! [7].
Висновки. Необидно зробити висновки, що у ситуацп, яка склалась у свт з вимушеною м^ращею, не можна кожнш сучаснш державi тримати позищю невизначеностi i неясностi механiзмiв виршення цих проблем. Кожна держава мае визначити щонайменше мехашзми сприйняття, впливу стосовно найближчих перспектив, для примусово внутршньо перемiщених осiб, вимушених м^анпв, вимушених переселенцiв, найактуальнiшою проблемою стае пошук своерщного оптимуму мiж адаптацшною стратегiею виживання та установкою iндивiдуума на активнi дi! з метою повноцшно! участi у суспiльствi. Кожна держава, ^м декларування прав людини та громадянина, визнання рiвностi у реалiзацi! сво!х прав, повинна сприяти спiвпрацi з iншими кра!нами, громадськими органiзацiями на випередження появи тих ситуацш, якi б причиняли порушення прав людини та громадянина з подальшою вимушеною мпращею.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кашнус О. Я. Особливосп державного регулювання мiграцiйних процешв в умовах збройного конфлiкту на сходi Укра!ни. Теор1я та практика державного управл1ння: зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарР1 НАДУ «Мапстр», 2016. Вип. 2 (53). С. 119-124. 2. Надрага В. I. Проблеми вимушено! внутршньо! мiграцi! населення в контексп концепцi! «суспiльства ризику». Украшський соцгум. 2015. № 1 (52). С. 134. 3. Бортник Н., Жаровська I., Цьвок М. Спонукальш причини м^рацн в сучасних умовах. В1сник Нац. ун-ту «Льв1вська полтехтка». Сер1я «Юридичт науки», 2017. № 884. С. 80-88. 4. Шиманська К. В. М^ращя людських ресурав в умовах геоекономiчних трансформацш: регiональний вимiр: монографiя. Житомир: ЖДТУ, 2017. 588 с. 5. Лiбанова Е. М.
Чорнобильська катастрофа: 25 роюв потому. Науково-економ!чний та сустльно-полтичний журнал «Демограф1я та социальна економта». К. № 2(16)2011. С. 3-18. 6. Гунько Н. В. Уроки Чорнобилю: еколопчна м^ращя соцiально-демографiчнi наслщки чорнобильсько! катастрофи. Науково-економ1чний та сустльно-полтичний журнал «Демограф1я та социальна економ1ка». К. № 2(16)2011. С. 31-41. 7. Шульга М. Проблеми мграцп. Права людини в Украшг 1нформацШно-анал1тичний бюлетень Украгнсько-Американського Бюро захисту прав людини. Випуск 17. К, 1996. URL: http://library.khpg.org/files/docs/Prava_Lud17.pdf. 8. Пилинський Я. М. М^ращя у сучасному свт: до з'ясування причин та наслщюв. Науковг записки. Том 69, Пол^ичш науки. Нащональний унiверситет «Киево-Могилянська академiя». К, 2007. С. 17-21. 9.Фтсова А., Солодько А. М^ацшна криза в €С: статистика та аналiз полiтики. URL: https://cedos.org.ua/uk/articles/ mihratsiina-kryza-v-yes-statystyka-ta-analiz-polityky.
REFERENCES
1. Kapinus O. Ya. Osobly^vosti derzhavnogo regulyuvannya migracijny^x procesiv v umovax zbrojnogo konfliktu na sxodi Ukrayiny\ Teoriya ta prakty ka derzhavnogo upravlinnya: zb. nauk. pr. X.: Vyd-vo XarRI NADU «Magistr». 2016. Vyp. 2 (53). pp. 119-124. 2. Nadraga V. I. Problemyл vy^mushenoyi vnutrishn^oyi migraciyi naselennya v konteksti koncepciyi «suspiVstva ry^zy ku». Ukrayins'ky'j socium. 2015. No. 1 (52). pp.134-14. 3. Bortnyk N., Zharovs'ka I., Cz'vok M. SponukaVni pry^chy^ny^ migraciyi v suchasny^x umovax. Visny k NU «L vivs ka politexnika» Seriya «Yury'dy'chni nauky'». 2017. No. 884. pp. 80-88. 4. Shymanska K.V. Migraciya lyuds^ky^x resursiv v umovax geoekonomichny^x transformacij: regionaFny^j vy^mir: monografiya. Zhy tomy r: ZhDTU. 2017. 588 p. 5. Libanova E. M. Chornoby^Vs^ka katastrofa: 25 rokivpotomu. Naukovo-ekonomichny^jta suspiVno-polity^chny^j zhurnal «Demografiya ta sociaVna ekonomika». K. No. 2(16)2011. p. 3-18. 6. Gunko N. V. Urokyл Chornoby^lyu: ekologichna migraciya sociaVno-demografichni naslidkyл chornoby^Ts^koyi katastrofy\ Naukovo-ekonomichny j ta suspil no-polity chny j zhurnal «Demografiya ta social na ekonomika». K. No. 2(16)2011. pp. 31-41. 7. Shul ga M. Problemyл migraciyi. Prava lyudy^ny^ v Ukrayini. Informacijno-analitychnyj byuleten' Ukrayinsko-Amery kanskogo Byuro zaxystu prav lyudyny. Vy'pusk 17. K. 1996. URL: http://library.khpg.org/files/docs/Prava_Lud17.pdf. 8. Py ly ns ky j Ya. М. Migraciya u suchasnomu sviti: do zyasuvannyapry^chy^n ta naslidkiv. Naukovi zapy'sky\ Tom 69, Politychni nauky. Nacionafny'j universy'tet «Ky'yevo-Mogy'lyans'ka akademiya». K. 2007. pp. 17-21. 9. Fitisova A., Solodko A. Migracijna kryza v YeS: staty'sty'ka ta analiz polityky4. URL: https://cedos.org.ua/uk/articles/mihratsiina-kryza-v-yes-statystyka-ta-analiz-polityky.
Дата надходження: 01.02.2019р.
