CC BY
51
6.Органов Р. Г. Новый способ оценки индивидуального сердечно - сосудистого суммарного риска для населения России / Р.Г. Органов, С.А. Шальнова, А.М. Калинина // Кардиология, - 2008. - №5. - С.85-89.
7.Приходько В. Ю. Пациент высокого риска - кто он ? / В. Ю. Приходько // Здоров'я Укра!ни, - 2010. - №3. - С.18-19.
8.Панченко М. С. Санолопя та кгашчна медицина: методолопя та досвщ популяцшного ана^зу психосоматичних розладiв у молодому вщ / М.С. Панченко, С.П. Шкляр, Д.П. Перцев [та ш.] // Проблеми еколопчно! та медично! генетики i клшчно! iмунологi!': Збiрник наукових праць, - 2011.-Вип.6 .-(108).-С.457-467.
9.Панченко М. С. Медико-психолопчш, санологiчнi та генеалогiчнi передумови формування тдвищеного серцево-судинного ризику у пащенив з хронiчними захворюваннями шлунково-кишкового тракту / М. С. Панченко // Проблеми еколопчно! та медично! генетики i клшчно! iмунологi!: Збiрник наукових праць, - 2013.-Вип.4.-(118).-С.280-287.
10.Панченко М.С. Прогностичне значення медико-психолопчних факторiв в оцшщ серцево-судинного ризику / М.С. Панченко // Вюник проблем медицини та бюлоги, - 2013.-Вип.4.-Т.1.-С.193-197.
11.Панченко М. С. Психолопчш особливостi хворих з соматичною патологiею та кардiоваскулярний ризик / М. С. Панченко // Вюник проблем медицини та бюлоги, - 2013.-Вип.4.-Т.2.-С.149-153.
12.0ренко Ю. М. Ефективнють профiлактичних заходiв для попередження розвитку серцево - судинних захворювань / Ю. М. Сiренко // Омейна медицина, - 2006. - №1. - С.52-60.
13.Шальнова С. А. Оценка суммарного риска сердечно - сосудистых заболеваний. Комментарии к европейским рекомендациям по профилактике сердечно - сосудистых заболеваний / С. А. Шальнова, О. В. Вихирева // Рациональная фармакотерапия, - 2005. - №3. - С.54-56.
14.Шкляр С. П. Санолопя та клшчна медицина: методичш аспекти вивчення факторiв ризику психосоматичних розладiв / С. П. Шкляр, М.С. Панченко, Д. П. Перцев [та ш] // Проблеми еколопчно! та медично! генетики i клшчно! iмунологi!': Зб. наукових праць, - 2011.-Вип.6 (108).-С.495-505.
15. Шкляр С. П. Соцюметрична оцшка якост медично! допомоги в амбулаторiях загально! практики-амейно! медицини / С. П. Шкляр, I. М. Кравченко, Л. В. Черкашина [та ш.] // Затверджено ЦМК МОЗ Укра!ни. -Ки!в, - 2013.- 20 с.
16.Bhatt D.L. International prevalence, recognition, and treatment of cardiovascular risk factors in outpatients with atherothrombosis / D. L. Bhatt, P. G. Steg, E. M. Ohman // JAMA, - 2006. - №295. - Р.180-189.
КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЙ РИСК И НЕВРОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА С ЗАТЯЖНЫМ ТЕЧЕНИЕМ У ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА Панченко Н. С.
В исследовании определены частота и характер клинических вариантов НРЗТ у пациентов с различным уровнем КВР и доказано наличие наиболее высокой частоты гипотимического и астено - ипохондрического их вариантов (р < 0,01) в группе пациентов с высоким уровнем КВР. Доказано, что частота НРЗТ в различных рискометрических группах пациентов колебалась в пределах от (13,1 ± 3,4) % до (28,4 ± 4,5) % и достоверно (р < 0,05) была выше среди пациентов с КВР, чем среди больных ССЗ.
Ключевые слова: кардиоваскулярный риск, непсихотические нарушения.
Стаття надшшла 18.09.2014 р.
CARDIOVASCULAR RISK AND NEUROTIC DISORDERS WITH PROTRACTED COURSE IN YOUNG PEOPLE Panchenko M. S.
In a study to determine the frequency and nature of the clinical variants NDPC in patients with different levels of CVR and proved the presence of the most high-hour quency gipotimicheskogo and asthenic - hypochondriacal their choices (p <0.01) in patients with high levels of CVR. It is proved that the frequency NDPC riskometricheskih in various groups of patients ranged in pre-affairs of (13,1 ± 3,4)% to (28,4 ± 4,5)% and significantly (p < 0,05) was higher among patients with CVR than among patients with CVD.
Key words: cardiovascular risk, nonpsychotic
disorders.
Рецензент 1щейюн К.£.
УДК 611.36:572.7-613.956
В1КОВ1 ТА СТАТЕВ1 ОСОБЛИВОСТ1 СОНОГРАФ1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В ПЕЧ1НКИ У
ЧОЛОВ1К1В I Ж1НОК ПОД1ЛЛЯ
Проведено комплексне обстеження 114 мюьких чоловшв вком вщ 22 до 35 роюв i 126 жшок вком вщ 21 до 35 роюв. Обстеження включало ультразвукове дослщження оргашв черевно! порожнини, в результат якого були визначеш межi довiрчих iнтервалiв i процентшьного розмаху сонографiчних параметрiв печшки у здорових чоловшв i жшок Подшля загальних i рiзних вiкових груп та вивчеш вiковi й статевi особливоси цих параметрiв. Зокрема, у чоловшв достовiрнi вiковi вiдмiнностi встановленi лише для розмiрiв хвостато! частки печшки; у жшок вiковi вiдмiнностi визначеш для розмiрiв хвостато! й товщини лiво! часток печiнки. Практично ва сонографiчнi параметри печiнки виявилися статистично значуще бiльшими у чоловiкiв, шж у жiнок.
Ключов! слова: печшка, ультразвукове досл1джеиия, зр1лий в1к, статев1 в1дм1ииост1.
Робота е фрагментом НДР «Розробка нормативних критерив здоров'я рiзних вжових та статевих груп населення на основi вивчення антропогенетичних та фiзiологiчних характеристик оргашзму з метою визначення маркерiв мультифакторiальних захворювань», номер держреестраци: 0103и008992.
Проблема д1агностики та лшування хрошчних захворювань печшки е одшею з найважливших проблем сучасно! медицини [7, 8]. Так, за даними ВООЗ бшьше 300 млн. людей на Земл1 страждають хрошчними гепатитами, в структур1 яких головну частку займають хрошчш
43
BipycHi гепатити. Значне розповсюдження набули й деяю iншi захворювання печiнки, насамперед - жировий гепатоз, яю супроводжуються змшами po3MipiB даного органу. При цьому максимальш змiни з боку печшки полягають в дещо збiльшених И pозмipах i незначному пiдвищеннi щшьносп. Виходячи з цього, визначення нормальних pозмipiв печiнки мае не тшьки теоретичне, але й важливе практичне значення [5, 6]. Проте й до цього часу лшар^ направляючи на обстеження пацiентiв з дiагнозом "гепатомегалiя", звертають увагу тiльки на стушнь виходу печiнки з-пiд краю реберно! дуги, не враховуючи шших pозмipiв печiнки, вiкy i стаи пащента.
Метою роботи було встановлення вiкових та статевих особливостей cоногpафiчних паpаметpiв печiнки у практично здорових чоловiкiв i жшок Подiлля.
Матерiал та методи дослiдження. На б^ наyково-доcлiдного центру Вiнницького нацiонального медичного yнiвеpcитетy iменi М.1. Пирогова проведено комплексне обстеження мюьких чоловiкiв вшом вiд 22 до 35 роюв i жiнок вiком вiд 21 до 35 роюв вiдповiдно схеми вшово! перюдизацп онтогенезу людини [4]. Для вщбору здорового населення провели анкетування 1878 добpовольцiв, в результат якого було вiдiбpано 657 мюьких чоловшв i 686 жшок слов'янсько! еттчно1 групи, якi в третьому поколiннi проживають на територп Подшьського pегiонy Укра!ни. Пicля повторного анкетування по виявленню в анамнезi будь-яких захворювань було вiдiбpано для подальшого обстеження 236 чоловiкiв i 217 жшок. Вiдiбpаним особам провели детальне кшшко-лабораторне доcлiдження, яке включало: стрографш; каpдiогpафiю; pеовазогpафiю; cоногpафiчнy дiагноcтикy серця, магicтpальних судин, щитоподiбноl залози, парениматозних оpганiв черевно! порожнини, нирок, сечового мiхypа, матки та яечниюв; cтоматологiчне обстеження; визначення основних бiохiмiчних показниюв кpовi. За результатами обстеження було вщбрано 114 здорових мюьких чоловшв та 126 жiнок.
Комтетом з бiоетики Вiнницького нацiонального медичного ушверситету iменi М.1. Пирогова (протокол № 1 вщ 23 вересня 2003 року) встановлено, що матеpiали доcлiдження не заперечують основним бюетичним нормам Гельсшсько1 декларацп, Конвенцп Ради Свропи про права людини та бюмедицину (1977), вiдповiдним положенням ВООЗ та законам Украши.
Ультразвукове дослщження оpганiв черевно1 порожнини при якому вишрювали pозмipи печiнки проводилося за допомогою ультразвуково1 дiагноcтичноl системи "CAPASEE" SSA-220A (Toshiba, Японiя) конвексним датчиком з робочою частотою 3.75 МГц зпдно загальноприйнято1 методики [3]. Вимipювали косий вертикальний pозмip право1 частки при cпокiйномy диханнi й на вдиху (HKVRE i HKVRI вiдповiдно), товщину право1 частки при спокшному диханнi й на вдиху (HTPDE i HTPDI вiдповiдно), краню-каудальний pозмip лiвоl частки при спокшному диханш й на вдиху (HKKRE i HKKRI вiдповiдно), товщину лiвоl частки при cпокiйномy диханнi й на вдиху (HTLDE i HTLDI вiдповiдно), довжину i товщину хвостато1 частки (HH1 i HH2 вщповщно).
Статистичну обробку отриманих pезyльтатiв проведено за допомогою пакета "STATISTICA 6.1" (належить НДЦ ВНМУ iм. M.I. Пирогова, лiцензiйний № BXXR901E246022FA). Ощнювали характер pозподiлiв для кожного з отриманих ваpiацiйних pядiв, меж довipчих iнтеpвалiв i процентильний розмах ознак, cеpеднi для кожно1 ознаки, що вивчаеться, похибки арифметично1 середньо1 та стандартне квадратичне вiдхилення. Доcтовipнicть piзницi значень мiж незалежними кiлькicними величинами визначали при ноpмальноcтi pозподiлiв за кpитеpiем Ст'юдента для незалежних вибipок, а в iнших випадках - за допомогою U-кpитеpiя Мана-Уiтнi.
Результати дослщження та Тх обговорення. Нами встановлеш межi довipчих iнтеpвалiв i процентильного розмаху cоногpафiчних паpаметpiв печшки у здорових чоловшв i жшок Подшля загальних i piзних вшових груп: для чоловiкiв i жшок загальних груп - довipчi межi для середньо1 -95,0 % та +95,0 %; для чоловшв i жшок piзних вiкових груп - 25,0 percentl та 75,0 percentl (табл.).
При поpiвняннi cоногpафiчних паpаметpiв печiнки (М±о) у чоловiкiв загально1 й piзних вiкових груп статистично значyщi вiдмiнноcтi визначенi лише для pозмipiв хвостато1 частки: довжина й товщина хвостато1 частки печiнки доcтовipно бiльшi у чоловiкiв 26-35 роюв, нiж у чоловiкiв 22-25 роюв (вiдповiдно, 47,55±8,03 мм i 41,90±6,66 мм (р<0,01) та 21,97±3,49 мм i 17,66±3,70 мм (р<0,001)); у чоловшв 26-35 роюв, нiж у чоловшв загально1 групи (вiдповiдно, 47,55±8,03 мм i 44,10±7,70 мм (р<0,05) та 21,97±3,49 мм i 19,34±4,18 мм (р<0,001)). Також товщина хвостато1 частки виявилася статистично значуще бшьшою у чоловiкiв загально1 групи, шж у чоловiкiв 22-25 pокiв (вщповщно, 19,34±4,18 мм i 17,66±3,70 мм (р<0,01)).
При cпiвcтавленнi cоногpафiчних показниюв печiнки у жiнок загально1 й piзних вiкових груп визначенi наступи статистично значyщi вiдмiнноcтi: у жшок 26-35 роюв довжина й товщина хвостато1 частки (вiдповiдно, 43,41±6,56 мм i 20,33±4,22 мм) та товщина лiвоl частки, вимipяна
при спокшному диxaннi, (56,S9±5,49 мм) достовiрно бшьш^ нiж y жiнок 21-25 роюв (вiдповiдно, 40,49±5,S1 мм (р<0,01); 17,70±2,S9 мм (р<0,001) та 53,S3±5,4S мм (р<0,01)); y жiнок 2б-35 роюв товщина xвостaтоï частки та товщина лiвоï частки, вимiрянa при спокшному диxaннi, достовiрно бiльшi, нiж у жшок загально1' групи (вiдповiдно, 20,33±4,22 мм i 1S,77±3,71 мм (р<0,01) та 56,S9±5,49 мм i 55,10±5,б7 мм (р<0,05)); у жiнок загально1' групи товщина xвостaтоï частки печшки статистично значуще бiльшa, нiж у жшок 21-25 роюв (вiдповiдно, 1S,77±3,71 мм i 17,70±2,S9 мм (р<0,01)). Крiм цього, визначена виражена тенденцiя до бiльшиx значень довжини xвостaтоï частки печiнки у жiнок 2б-35 рокiв, нiж у жiнок загально1' групи (вiдповiдно, 43,41±б,5б мм i 41,S0±6,10 мм (р=0,059)).
При порiвняннi соногрaфiчниx пaрaметрiв печiнки в загальнж грyпax чоловiкiв i жiнок, а також у ошб чоловiчоï й жшочо1' стaтi вiдповiдниx вiковиx груп виявлеш вирaженi стaтевi вiдмiнностi: у чоловшв загально1' групи розмiри право1' й лiвоï часток печiнки та довжина xвостaтоï частки статистично значуще бшьш^ нiж у жiнок загально1' групи (p<0,001-0,01); у чоловiкiв 22-25 роюв розмiри право1' i лiвоï часток печiнки достовiрно бiльшi, шж у жiнок 21-25 рокiв (p<0,05-0,001); у чоловiкiв 2б-35 рокiв вс розмiри печiнки статистично значуще бшьш^ нiж у жiнок 2б-35 роюв (p<0,05-0,001).
Таблиця
Показник Чоловжи
загалом 22-25 роюв 2б-35 роюв
-95,0 % +95,0 % 25,0th percentl 75,0th percentl 25,0th percentl 75,0th percentl
HKVRE (мм) 14б,0 149,9 139,0 154,0 144,0 157,0
HKVRI (мм) 117,2 122,1 109,5 124,5 114,0 131,5
HTPDE (мм) 134,5 139,2 130,0 145,0 131,0 143,0
HTPDI (мм) 115,0 119,5 110,0 125,0 111,5 124,0
HKKRE (мм) 100,1 105,2 100,0 110,0 9б,00 107,0
HKKRI (мм) 102,8 107,5 100,0 111,0 100,0 117,0
HTLDE (мм) б0,б5 б3,бб 58,90 б7,00 58,00 б7,00
HTLDI (мм) б2,55 б5,7б б0,00 б8,30 58,40 б7,00
HH1 (мм) 42,49 45,71 3б,50 47,40 42,00 52,00
HH2 (мм) 18,4б 20,21 15,00 19,20 20,00 25,00
Показник Жшки
загалом 21-25 роюв 2б-35 роюв
-95,0 % +95,0 % 25,0th percentl 75,0th percentl 25,0th percentl 75,0th percentl
HKVRE (мм) 13б,7 140,1 131,0 147,0 129,5 14б,5
HKVRI (мм) 111,5 115,2 105,0 118,0 105,0 123,0
HTPDE (мм) 123,1 12б,9 118,0 132,5 118,5 130,0
HTPDI (мм) 10б,5 110,3 103,0 114,0 99,00 115,0
HKKRE (мм) 94,82 97,7б 89,00 102,0 91,00 104,0
HKKRI (мм) 97,0б 100,0 92,00 104,0 94,00 107,0
HTLDE (мм) 54,19 5б,00 50,00 57,70 52,30 б0,00
HTLDI (мм) 54,б3 5б,48 52,00 58,б0 51,50 б1,00
HH1 (мм) 40,79 42,82 37,00 44,00 40,00 48,00
HH2 (мм) 18,17 19,37 1б,00 19,00 17,00 23,00
Примiтки: 1. -95,0 % +95,0 % - меж детрита iнтервaлiв вибiрки; 2. 25,0th - 75,0th percentl - процентильний розмаж в^рки.
Таким чином, у чоловшв достовiрнi вiковi вiдмiнностi встановлеш лише для розмiрiв xвостaтоï частки печшки - у чоловшв 2б-35 рокiв розмiри xвостaтоï частки печшки достовiрно бiльшi, нiж у чоловшв загально1' групи та чоловiкiв 22-25 роюв. У жiнок вiковi вщмшносп визнaченi для розмiрiв xвостaтоï й товщини лiвоï часток печiнки - у жшок 2б-35 рокiв розмiри xвостaтоï частки печiнки та товщина лiвоï частки, вимiрянa при спокшному диxaннi, статистично значуще бiльшi (або визначена виражена тенденщя до бiльшиx значень), нiж у жiнок загально1' групи та жiнок 21-25 роюв.
Для бiльшостi соногрaфiчниx пaрaметрiв печшки встановлеш стaтевi вiдмiнностi: практично вс показники статистично значуще бiльшi у чоловтв, нiж у жшок (як у зaгaльниx, так i вiдповiдниx вiковиx грyпax порiвняння).
Hеобxiдно вщм^ити, що в дослiдженняx Ю.Й. Гумшського [2] також не були отримаш вiковi вiдмiнностi розмiрiв печiнки у дорослиx чоловiкiв i жiнок, але вiдмiченi ïx стaтевi вiдмiнностi, а Н.В. Белш [1] встановила виражеш вiковi й стaтевi вiдмiнностi розмiрiв печiнки у пiдлiткiв. Все це шдтверджуе той факт, що вiковi змiни пaрaметрiв печiнки вiдбyвaються
нер1вном1рно - спостерпаються перюди И посиленого росту (перюд новонародженосп, раннього дитинства й пубертатного вшу) й перюди вщносно! сталост И розм1р1в (р1зш перюди зршого в1ку).
1. У чоловшв достов1рш в1ков1 вщмшност встановлеш лише для розм1р1в хвостато! частки печшки - у чоловшв 26-35 роюв розм1ри хвостато! частки печшки достов1рно бшьш1, шж у чоловшв загально! групи та чоловшв 22-25 роюв.
2. У жшок в1ков1 вщмшносп визначеш для розм1р1в хвостато! й товщини л1во! часток печшки - у жшок 26-35 роюв розм1ри хвостато! частки печшки та товщина л1во! частки, вим1ряна при спокшному диханш, статистично значуще бшьш1 (або визначена виражена тенденщя до бшьших значень), шж у жшок загально! групи та жшок 21-25 роюв. Практично вс1 сонограф1чн1 параметри печшки статистично значуще бшьш! у чоловЫв, н1ж у ж1нок.
Перспективи подальших дослгджень полягають в тому, що отримат дат дозволять наблизити нас до розумшня поняття «популяцшног норми» сонографiчних nараметрiв печтки, що, в свою чергу, дозволить дiагностувати захворювання печтки, ят супроводжуються змшами и розмiрiв, ще на доклiнiчному етат 1х перебiгу.
1. Белк Н. В. BiK^i та гендерш особливоси ультразвуковых параметрiв печшки та селезшки у мюьких тдлпюв / Н. В. Белк // Вюник морфологи. - 2002. - Т. 8, № 2. - С. 345-348.
2. Гуминский Ю. И. Закономерности межсоматических и сомато-висцеральных соотношений человеческого организма в
норме (антропометрическое, ультразвуковое и томографическое прижизненное исследование): дис.....доктора мед. наук
/ Ю. И. Гуминский. - Винница, - 2001. - 437с.
3. Митьков В. В. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике в пяти томах / В.В. Митьков // - М.: Видар, - 1996. - Т. 1. - 336 с.
4. Никитюк Б. А. Морфология человека / Б. А. Никитюк, В. П. Чтецова // - Издательство Московского университета, -1990. - 343 с.
5. Kratzer W. Factors affecting liver size (A sonographic survey of 2080 subjects) / W. Kratzer, V. Fritz, R.A. Mason [et al.] // J. Ultrasound Med. - 2002. - Vol. 22. - P. 1155-1161.
6. Tchelepi H. Sonography of diffuse liver disease / H. Tchelepi, P.W. Ralls, R. Radin [et al.] // J. Ultrasound Med. - 2002. -Vol. 21. - P. 1023-1032.
7. Urata K. Standard liver volume in adults / K. Urata, Y. Hashikura, T. Ikegami [et al.] // Transplant. Proc. - 2000. - Vol. 32, № 7. - P. 2093-2094.
8. Yanaga K. Significance of liver size in hepatic surgery / K. Yanaga, H. Honda, Y. Ikeda [et al.] // HPB Surg. 10, № 4. - P. 1995-1999.
1997. - Vol.
ВОЗРАСТНЫЕ И ПОЛОВЫЕ ОСОБЕННОСТИ СОНОГРАФИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ ПЕЧЕНИ У МУЖЧИН И ЖЕНЩИН ПОДОЛЬЯ Прокопенко С. В., Мельник М. П.
На базе научно-исследовательского центра Винницкого национального медицинского университета имени Н.И. Пирогова проведено комплексное обследование 114 городских мужчин (22-35 лет) и 126 городских женщин (21-35 лет). Обследование включало ультразвуковое исследование органов брюшной полости, в результате которого были определены границы доверительных интервалов и процентильный размах сонографических параметров печени у здоровых мужчин и женщин Подолья и выучены возрастные и половые особенности этих параметров. Так у мужчин, достоверные возрастные отличия установлены только для размеров хвостатой доли печени, у женщин возрастные особенности определены для размеров хвостатой и толщины левой доли печени. Практически все сонографические параметры печени оказались статистически значимо большими у мужчин, чем у женщин.
Ключевые слова: печень, ультразвуковое исследование, зрелый возраст, половые отличия.
Стаття надшшла 24.10.2014 р.
AGE AND SEX FEATURES OF SONOGRAPHIC LIVER PARAMETERS IN MEN AND WOMEN PODILLYA Prokopenko S. V., Melnik M. P.
On the basis of research center of Vinnitsa National Medical University named after Pirogov conducted a comprehensive survey of 114 urban men aged from 22 to 35 years and 126 women aged from 21 to 35 years. The survey included ultrasonic research of the abdomen, in which were the identified boundary of confidence intervals and magnitude percentile sonographic parameters of liver in healthy men and women of Podillya general and of different age groups and studied age and sex characteristics of these parameters. In particularin men significant age differences established only for the size of the caudate lobe of the liver; women age differences identified for the size and thickness of the left caudate liver particles. Almost all liver sonographic parameters were statistically significantly higher in men than in women.
Key words: liver, ultrasound, mature age, sex differences.
Рецензент Гунас I.В.
