Научная статья на тему 'Вікові особливості анатомії слизової оболонки органів порожнини рота: значення в діагностичному процесі'

Вікові особливості анатомії слизової оболонки органів порожнини рота: значення в діагностичному процесі Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
931
40
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
слизова оболонка ротової порожнини / вікові та індивідуальні відмінності / oral mucosa / age and individual differences

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Скрипников П. М., Скрипнікова Т. П., Шинкевич В. І., Коломієць С. В., Білоус С. В.

Опис у медичній документації здорової слизової оболонки органів порожнини рота (СОПР) часом становить проблеми у клінічній стоматології, що пов’язано, зокрема, з відносно частішою характеристикою у навчальній літературі патологічних елементів і меншою увагою, яка приділялась би варіантам норми. Ознаки норми можуть змінюватися, наприклад, в залежності від екології та досягнень цивілізації. Огляд присвячено опису нормальної слизової оболонки органів ротової порожнини у послідовності, якого вимагає клінічне обстеження, зауважено вікові особливості і наведено клінічні приклади. У статті коротко наведені анатомічні межі та утворення відділів СОПР, окремі дані по гістології відділів, які обумовлюють клінічні ознаки норми, власне короткий клінічний опис та основні вікові відмінності. Також наведені ілюстрації варіантів будов окремих відділів СОПР в нормі. Власне анатомія органів ротової порожнини та її вікові зміни часто зумовлюють розвиток певних елементів ураження та їх типову локалізацію при хворобах СОПР. Систематичне дослідження індивідуальних особливостей будови та вікових варіантів норми слизової оболонки органів ротової порожнини забезпечить фундаментальну базу для діагностики.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

AGE FEATURES OF ORAL MUCOSA AND THEIRE IMPORTANCE IN THE DIAGNOSTIC PROCESS

Healthy oral mucosa description in medical records can become a problem in clinical dentistry sometimes, possible because of relatively common description of pathological elements in academic literature and less attention was paid to normal oral mucosa. Natural variants can occur, for example, depending on environment and achievements of the civilization. The review was devoted to the description of normal oral mucosa by the sequence, which requires clinical examination, was marked age-related features and provided clinical examples. WHO experts recommended sequence of dental patient examination in sequence «ABC»: each of letters correspond to the certain areas. Step “B” of examination involves seven steps: B1 – skin and red border of lips; B2 – lips mucosa and oral vestibule; B3 – corners of mouth and cheeks mucous membrane; B4 – gums and alveolar process; B5 – tongue; B6 – floor of mouth; B7 – hard and soft palate. The oral cavity (see the image below) is oval shaped and is separated into the oral vestibule and the oral cavity proper. It is bound by the lips anteriorly, the cheeks laterally, the floor of the mouth inferiorly, the oropharynx posteriorly, and the palate superiorly. Characteristic of lips consists from configuration, shape, color and moisture. The color depends on age, and general health. Labial tubuloacinar gland, Fordaysa glands number and labial frenulum are responsible for individual variability. And features of labial skin and mucosa are responsible for age-related changes. Sebaceous glands, expression of the linea alba and the vasculature makes natural variants of buccal mucosa. Non-keratinizing epithelium of the cheeks mucosa, epithelial mucosal villi and fatty lump deep in cheeks are the main differences of child. The healthy periodontium, of which only the gingival tissues may be directly observed, is described as being stippled, pale pink or coral pink, in the Caucasian, with various degrees of pigmentation in other races. It is tightly adapted to the underlying tissues, with a knife edge margin where it abuts the tooth. The gingival margin is located, in the absence of pathology, at the cemento-enamel junction. It displays a scalloped edge configuration highest interdentally, where it constitutes the interdental papilla and lowest buccally and lingually. There is a gingival crevice where it abuts the tooth which in health is 1–3 mm deep. There is an absence of bleeding from the crevice on gentle probing. The crevice in health will show a small amount of interstitial fluid, gingival crevicular fluid. Bright color ash in early childhood and the presence of glycogen in the gums are features of childhood, and reduction of the epithelial attachment is the main sign of aging. Expression of Tongue papillae and numerous anatomical formation on its ventral surface often focus excessive attention of patient. Torus palatinus and torus mandibularis are benign bony outgrowths of the palate and mandible (see the image below). Tori of the oral cavity occur in 3% to 56% of adults and are more common in women, Asians, and Inuits. They usually manifest in the second decade and continue to grow throughout life. Milia are benign, keratinous cysts that commonly manifest as tiny white bumps on the face of the newborn. When present on the gum margin and midline palate they are referred to as Bohn nodules and Epstein pearls, respectively. Milia can be broadly categorized into primary and secondary types. Congenital milia in newborns account for the vast majority of primary milia. Mouth anatomy and its age-related and individual changes often lead to certain oral lesion development in typical localization at diseases of oral mucosa.

Текст научной работы на тему «Вікові особливості анатомії слизової оболонки органів порожнини рота: значення в діагностичному процесі»

© Скрипников П. М., Скрипнкова Т. П., Шинкевич В. I., Коло1шець С. В., Бiлоус С. В. УДК 611.31:616-053-07

Скрипников П. М., Скрипнкова Т. П., Шинкевич В. I., Колом/'ець С. В., Блоус С. В.

В1КОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 АНАТОМП

СЛИЗОВОТ ОБОЛОНКИ ОРГАН1В ПОРОЖНИНИ РОТА:

ЗНАЧЕННЯ В Д1АГНОСТИЧНОМУ ПРОЦЕС1 ВДНЗУ «УкраУнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)

vitashinkevich2005@yandex.ru

Робота виконана в рамках НДР ВДНЗУ «УкраУн-ська медична стоматолог1чна академ1я» «Вщнов-лення стану здоров'я у пац1ент1в з основними сто-матолог1чними захворюваннями та Ух реабт1тац1я», № державноУ реестрацп 0111Ы006300.

Опис у медичый документацп здоровоУ слизовоУ оболонки орган1в порожнини рота (СОПР) часом становить проблеми у кл1н1чн1й стоматологи, що пов'язано, зокрема, з вщносно част1шим описом у навчальн1й л1тератур1 патолог1чних елемент1в I мен-шою увагою, яка прид1лялась би вар1антам норми. Часто бракуе опису норми ос1б контрольних груп пор1вняння в наукових доотдженнях, а посилання на опис норми датований 70-ми роками минулого статття [6]. Ознаки норми можуть зм1нюватися, на-приклад, в залежност1 в1д екологп [11] та досягнень цив1л1заци [8,9]. Якщо д1агноз - це визнання хворо-би, то д1агностика вимагае фундаментального зна-ння ознак здоров'я.

Даний л1тературний огляд присвячено опису нормально'! слизовоУ оболонки орган1в ротовоУ порожнини у послщовност1, якого вимагае обстежен-ня, зауважено в1ков1 особливост1 I наведено кл1н1чн1 приклади.

Експерти ВООЗ рекомендують посл1довн1сть об-стеження стоматолопчного пац1ента «АВС»: кожн1й з л1тер в1дпов1дають наступн1 д1лянки. «А» - позаро-това д1лянка голови та шиУ [15]. «В» - навколоротов1 та внутр1шньоротов1 м'як1 тканини. «С» - зуби I тка-нини пародонта. Етап «В» обстеження пе-редбачае смм кроюв: В1 - шюрна частина \ червона облям1вка губ; В2 - слизова губ та перехщна складка; В3 - кути рота, слизова оболонка щк; В4 - ясна та/або альвеоляр-н1й греб1нь; В5 - язик; В6 - дно порожнини рота; В7 - тверде та м'яке пщнебння. Кожна анатом1чна дтянка у порожнин рота мае особливост1 кл1н1чного обстеження.

Порожнина рота обмежена губами спе-реду, щоками латерально, дном порожнини рота знизу I ротоглоткою позаду. В1ддт ротоглотки починаеться зверху на сполу-ченн1 твердого I м'якого пщнебЫня, знизу -за жолобуватими сосочками язика. Отже, порожнина рота включае в себе губи, ясна,

ретромолярн трикутники, зуби, тверде пщнебЫня, слизову оболонку щ1к, рухливий язик, I дно порожнини рота [1].

Довша верхня губа I коротша нижня сполучен1 губними ком1сурами, утворюючи кути рота. Губи вщ-д1лен1 вщ щ1к носо-губними складками. Червона об-лям1вка губ мае внутр1шню блискучу бл1до-червону вологу поверхню I зовышню суху блискучу червону поверхню, як1 розд1лен1 червоною л1н1ею, та в1дд1лен1 б1лою л1н1ею в1д зовн1шньоУ шюрно'У частини губ. Вну-тр1шня поверхня кожноУ губи зв'язана по центральна л1н1У з яснами складками слизовоУ оболонки -вуздечками, з яких верхня розвинена бтьше.

Характеристику червоноУ облям1вки губ скла-дають: конф1гурац1я, рельеф, кол1р, зволожен1сть. Кол1р залежить в1д в1ку: р1вном1рний чистий рожевий або насичений у тдттковому перюд1, тьмян1ший у похилому, внаслщок витончення еп1дерм1су та ста-речих п1гментац1й.

На червон1й облям1вц1 губ нерщко вдаеться ви-явити б1луват1 вузлики, розм1ром з гол1вку шпильки. Це сальы залози (залози або гранули Фордайса). Гранули Фордайса також можуть спостер1гатися на слизовм губ (рис. 1), в нших в1ддтах СОПР, на статевих органах, ареолах молочних залоз I вщ-носяться до вар1анту норми, хоча можуть спри-чиняти косметический дефект. Причиною появи гранул Фордайса вважаеться посилення продукцп сальних залоз I звуження Ух протоюв, що частково

Рис. 1. Залози Фордайса на слизовш оболонц губи.

пов'язують iз статевим дозрiвання та дieю статевих гормонiв [20]. Вiдмiчено взаемозв'язок виникнення гранул Фордайса на червоый облямiвцi губ з частотою рецидивiв простого герпесу в цих дтянках, що теоретично може бути виправдане, оскть-ки герпес може призводити до мiкрорубцювання та вторинного звуження протоюв сальних залоз. В раны перюди зрiлого вку людини гранули Фордайса поступово згладжуються та розсмоктуються, що пов'язано з фiзiологiчним зменшенням секрецiÏ сальних залоз [16]. Спроби самостмного «лкуван-ня» гранул Фордайса (вичавлювання, проколюван-ня, нанесення аплiкацiй) можуть призводити до за-пальнихускладнень.

Слизова оболонка губ покрита багатошаровим пласким незроговiваючим епiтелieм, що розташо-ваний на власый пластинцi (lamina propria) - аналогу дерми. У пщслизовм основi розмiщенi численнi тубулоацинатрн губнi залози, переважно слизовi, секрет яких змочуе ротову слизову оболонку через мтк протоки як вщкриваються у порожнину рота [2]. 1х легко виявити при оглядi, при пальпаци, тому Ïх може виявити сам патент i фiксувати на цьому надмiрну увагу. Основу губ складають волокна попе-речно-смугастого кругового м'язу рота [13].

Губи у новонароджених i грудних дтей присто-сованi до смоктання, а шар еттелю, що Ïх вкривае, утворюе своeрiднi валики (toruli labiorum) та сосо-чок (tuberculum labiale) [17]. Основы структури губ формуються до 16 роюв. При старты вщбувають-ся дистрофiчнi змiни: сполучнотканиннi сосочки згладжуються, зменшуеться товщина пучкiв кола-генових волокон, тому втрачаеться еластичнють i з'являються так званi кисеты зморшки на шкiрнiй частинi губ.

Щоки мають м'язово-слизову будову i обмежен зверху i знизу верхым та нижнiм присiнками порож-нини рота, спереду - губною комюурою, i позаду -ретромолярними трикутниками та мiжщелепними зв'язками. Щоки вкривае слизова оболонка, що вислана незроговiваючим епiтелieм, окрiм лiнiÏ зми-кання зубiв, де розвинене потовщення за рахунок паракератозу. Пщлегла власна пластинка слизово'|' оболонки утворюе товстий сосочковий шар, в якому розмщеы кров'ян судини та нервовi закiнчення, i здатна розтягуватися, пристосовуючись до рухiв пiдлеглих м'язiв. Пiдслизова основа багата на волокнист еластичнi структури, що сприяють м'язовм рухливостi, i мютить численнi малi залози, переважно слизовг При оглядi слизово'|' оболонки щiк в нормi визначаеться блщо-рожевий колiр. По лiнiÏ змикання зубiв визначаеться невеликий валик чи л^я звичай-ного, або блщышого кольору - так звана, оклюзм-на або бiла лiнiя (linea alba). В област цieÏ л^и також можуть розмiщуватися рiзнi за чисельнютю сальнi залози(рис. 2).

На щоках вiдзначаються випинання слизово'|' оболонки, особливо навпроти третього верхнього моляра - ацинозна залоза. На рiвнi другого верхнього моляра вщкриваеться протока привушно'|' слинноÏ залози, або Стенонова протока (Stensen's duct), утворюючи сосочок [10].

Рис. 2. Залози Фордайса на слизовш оболонц щоки.

По перехiднiй складцi, тобто в мiсцi переходу слизово! оболонки щоки на ясна, iнодi яскраво про-свiчуються кровоноснi судини, особливо вени. Пе-рерахованi вище анатомiчнi утворення е нормаль-ними, i !х не слiд приймати за патолопчы елементи, або патологiчнi зм^и.

У грудних дiтей епiтелiй щк не зроговiвае, не-рiдко покритий епiтелiальними виростами, якi нага-дують ворсинки, аналопчы червонiй облямiвцi губ. У товщi щоки у грудних д^ей залягае жировий комок Бша, що сприяе створенню вакууму у рот при смок-таннi.

Здоровi ясна вкритi жувальним типом слизово! оболонки, яка зроговiвае переважно шляхом паракератозу, не мае пщслизово! основи i тiсно спаяна з окютям щелеп. Видiляють маргiнальну, не при-крiплену частину ясен, i альвеолярну, прикртле-ну. Ясна в нормi мають мiкрозернистий вигляд по-верхнi, блiдо-рожевий або коралово-рожевий колiр у европейцiв, з рiзним ступенем пкментаци в iнших расах. Ясенний край щтьно прилягае до тканини зуба i потоншений у цм дiлянцi у виглядi «леза ножа». Марпнальний край розмiщений на рiвнi емалево-цементного сполучення. «Зубчаста» конф^ращя ясен вiдповiдае мiжзубним сосочкам i язичному i щiчному заглибленню. Кревкулярна борозна мае глибину 1-3 мм з невеликою ктькютю кревiкулярноI рщини, а при !! легкому зондуванн вiдсутня крово-точивiсть [12,21]. Бтьш яскравий колiр ясен у ран-ньому дитячому вiцi (1-3 роки) зумовлений нижчим рiвнем зроговiння та паракератозу еытелю: в за-гальних рисах, процеси розвитку переважають над диференцюванням кл™н слизово!, що справедливо для всiх його вщд^в. У дiтей до трьох роюв ясна багатi глiкогеном у якост «будiвельного матерiалу», а не продукту, що вивтьняеться при запаленнi i дае позитивну реакцiю на забарвлення йод-мюними розчинами, тому iндекс ПМА в модифкацп Parma до трьох роюв не визначають, а запальн процеси на СОПР iз залученням ясен вважаються, умовно, пнп-востоматитами [14].

При оглядi язика вщзначаеться дуже рiзноманiт-на i складна картина. Спинка язика (dorsum) покрита спецiалiзованою слизовою, здатною сприймати

смак, мае неблискучу, шороховату або бархатисту ворсинчасту поверхню, тому що рясно вкрита сосочками: ниткоподiбними (papillae filiform is), гри-бовидними (papillae fungiformis), коычними i лис-топодiбними (papillae circumvallatae), серед яких зроговiвають тiльки ниткоподiбнi, i ттьки вони не мiстять смаковi рецептори, i переважно зумовлюють колiр спинки язика - частше дещо св^лший, порiв-няно з iншими вщдтами СОПР. Листоподiбнi i конiчнi сосочки мають блщо-рожевий колiр, грибоподiбнi -яскраво-рожевий, ниткоподiбнi - бiлясто-сiрий або коричневий вщпнок. У переднiй i середнiй третинi спинки язика мютяться ниткоподiбнi i грибоподiбнi сосочки, на бiчних поверхнях переважають листо-подiбнi. Середня частина язика вiдокремлена вщ II дистально! частини або кореня жолобуватими сосочками (papillae vallatae), розташованими у виглядi V-лiтери, на вершин яко! локалiзуеться слiпий отвiр (foramen caecum), хоча вiн е не у вах, а дистальнше вiд лiнiI - масивне скупчення лiмфоIдноI тканини -язичний мигдалик.

На вентральый (нижнiй) поверхнi язика анатомiч-но можна вiдзначити вуздечку, розмщену по серед-нiй л^и, i протоки пiд'язичнихcлинних залоз у ви-глядi двох пiд'язикових складок (plica sublingualis), як вiдкриваються разом з протоками пщщелеп-них слинних залоз безпосередньо побтя вуздечки язика на дн порожнини рота, утворюючи пщ'язичы сосочки (carunculae sublingualis) (рис. 3) [10,24].

На вентральый поверхн язика з обох бокiв вщ вуздечки простягаються бахромчатi складки, що сходяться на верхiвцi (plica fimbriata) i бiльше вира-женi у дтей. У цiй складцi знаходиться отвiр сероз-но-слизово! передньо! язично! залози Бландин-Ну-на (glandula lingualis anterior), яка закладена у м'язах юнчика язика [17]. Уздовж ^е! складки розташована яскраво виражена венозна мережа, !! вигляд i норма залежить вщ вiку i патологи серцево-судинно! сис-теми, але нав^ь потовщення судинного вiзерунку i коричневатий колiр цього сплетiння не е патоло-гiею для язика, а лише показником загального стану здоров'я патента.

Перерахован утворення язика часто приймають-ся пацiентами, а нерщко i лiкарями, за патологiю, особливо: грибоподiбнi сосочки, поздовжня, i попе-речнi складки язика, скупчення лiмфоIдноI тканини i венознi сплетiння побiля кореня язика i на його бiч-них поверхнях.

Дитина починае вщчувати смак Iжi майже з перших дыв, тобто смаковий апарат язика працюе. Нал^ на язиц у грудних дiтей бувае частше пiсля Iжi, тому що менше вiдбуваеться зроговiння нитко-подiбних сосочкiв язика. З 3-4 мюя^в життя почина-ють активно працювати велик слиннi залози, що по-яснюе слинотечу у окремих малююв, але не початок прорiзування зубiв, хоча це може спiвпадати. У л^ых осiб сосочки язика значно атрофуються, а слизова оболонка стоншуеться.

Пщнеб^ня нагадуе форму пiдкови i створюе ку-польний дах ротово! порожнини. Пiднебiння роз-дiляеться на тверде та м'яке. Тверде вщноситься до порожнини рота, м'яке належить до ротоглотки i вщдтяе носоглотку. Тверде пщнеб^ня е увiгнутим

Рис. 3 [24]. Дно порожнини рота: A - вуздечка язика. B - шд'язичш сосочки.

i цю увiгнутiсть займае, в основному, язиком у стан спокою. Тверде пщнеб^ня пщроздтяеться на пер-винне i вторинне пiднебiння. Первинне вiддiлене вщ вторинного невеликим заглибленням позаду цен-тральних рiзцiв - рiзцевою ямкою (incisive fossa), де вщкриваеться рiзцевий отвiр. Переднi двi третини твердого пщнеб^ня рiзцевою кiсткою (premaxilla), та пщнеб^ними вiдростками верхнiх щелеп. Горизонтальна пластинка пщнеб^но! кiстки утворюе задню третину. Вторинне пщнеб^ня представлене серединною припщнятою шовною лiнiею - середин-ний або пiднебiнний шов. Трансверзальн чи попере-чнi складки (rugae palatine) на передый третин пщ-небiння слугують для формування харчового комка.

Тверде пщнеб^ня вислане жувальним типом слизово! оболонки. В област шва слизова щiльно прикртлена до окiстя i вiдсутня пщслизова основа. В iнших вiддiлах пщслизова мютить товстi колаге-новi пучки, що простягаються вщ слизово! до кютки i залягають у власый пластинцi. Пiдслизова основа мiстить жирову тканину у передый частинi пщнебн ня i слизовi залози - у задый частинi [3].

Торус твердого пщнеб^ня i торус нижньо! щеле-пи - це доброякюы кiстковi вирости щелеп. Спосте-ркаються у 3% до 56% дорослих оаб i частiше зу-стрiчаеться у жiнок, азiатiв i представниюв пiвнiчних народностей. Поряд iз залозами Фордайса забез-печують iндивiдуальнi особливост норми. Зазвичай проявляються пiсля 20 роюв i продовжують рости протягом всього життя. Торус твердого пщнеб^ня локалiзуеться по його середнiй л^п, i торус нижньо! щелепи знаходиться на язичнiй поверхнi передньо-го вщдту нижньо! щелепи, в першу чергу в областi премолярiв. Торуси безсимптомы, але часом за-важають розмщенню протеза чи викликають дискомфорт пщ час прийому ixi. За необхiдностi, лку-вання здмснюеться шляхом хiрургiчного висiчення,

але торуси можуть вiдновлюватися, хоча |'х злоякiсна трансформацiя не описана [19].

М'яке пщнебЫня е ознакою початку ротоглотки i являе собою рухому задню третину пщнебЫня. Воно створюе неповну перетинку мiж ротом i глоткою. Воно також мае серединний шов i е неперерв-ним продовженням даху порожнини рота i слизовоi оболонки носа нижнього поверху (рис. 4) [24].

У розслабленому стан передня поверхня м'якого пщнебЫня ув^нута, а задня - опукла. Передня апо-невротична частина крiпиться до задньо'| межi твердого пiднебiння, а задня м'язова частина пщвшена мiж ротом i глоткою i називаеться пщнебшне в^ри-ло (або velopharynx). Парус подовжений за рахунок серединного втьного вiдростка язичку (uvula) i по-двiйниx двостороннix складок: язично-пщнебшних i пiднебiнноглоточниx арок або дужок, як обмежують тонзилярнi синуси, або ямки, де розмщеы пщнебш-н мигдалики. Зiв - це простiр мiж порожниною рота i ротоглоткою, обмежений зверху краем м'якого пщ-небшня, знизу коренем язика, а з боюв пщнебшни-ми дужками. М'яке пщнебЫня вкрите вистилаючою слизовою, аналогiчною описанiй вище.

Клiнiчний огляд твердого пщнебЫня виявляе його блщнуватий колiр, внаслiдок вiдносно потов-щеного епiтелiю i бiльш яскравий колiр м'якого пщ-небiння, та симетричнють будов.

На СОПР та шкiрi обличчя у дiтей грудного та ран-нього дитячого вiку зустрiчаються, так званi, зало-зи Серра, або, згщно мiжнародним класифiкацiям, перлини Епштейна - 65-85% (iншi назви: пщнебшы кiсти новонароджених, вузли Бона, ясенн кiсти). Цi утворення заповнен кератином, що накопичився внаслiдок дизонтогенезу. Дуже рщко цi утворення можуть виявлятися i у дорослих. Вони локалiзують-ся на слизовiй оболонц альвеолярного вiдростку верxньоi та нижньо'| щелепи, твердого пiднебiння. Щiльнi на дотик, безболюы, округлi горбки, розм^ ром 1-3 мм мають бтувато-жовтий колiр i блискучу поверхню. Л^вання не вимагають i, зазвичай, зни-кають iз часом [18,22,23]. Вщома класифiкацiя цих елементiв [18].

При захворюваннях, таких як пухирчатка, лейко-плаюя, червоний плаский лишай, хейлгг Манганоттi, виявляють обмеженi дiлянки пперкератозу. Ппер-кератоз може залучати будь-яку дтянку слизовоi

Рис. 4 [24]. Тверде та м'яке шднебшня.

A — трансверзальш складки твердого пiднебiння;

B — серединний шов твердого шднебшня;

C — серединний шов м'якого пщнебшня.

оболонки, однак, найчастше локалiзуeться в зонах, що вкрит зроговiваючим епiтелieм. При таких захворюваннях як рецидивуюча афта, елементи ура-ження не розвиваються в дтянках жувально! слизо-во! оболонки, де вщсутня пiдслизова основа. Отже, знання норми будови слизово! оболонки порожнини рота мае велике практичне значення [4]. Нормальна анатомiя оргаыв ротово! порожнини та II вiковi змiни часто зумовлюють розвиток певних елемен^в ура-ження та !х типову локалiзацiю при хворобах [5,7].

Систематичне дослщження iндивiдуальних осо-бливостей будови та вкових варiантiв норми слизово! оболонки оргаыв ротово! порожнини забезпе-чить фундаментальну базу для дiагностики.

Лiтература

1. Анатомия и топография головы. Гистология органов полости рта / [И.М. Андреев, И.А. Мухина, С.Б. Орлов, И.В. Фраучи,

Ю.А. Челышев и др.]. - Казань, КГМУ, 2005. - 144 с.

2. Банченко Г.В. Анатомо-физиологическая характеристика малых слюнных желез слизистой оболочки полости рта / Г.В. Бан-

ченко, И.М. Рабинович, Н.В. Терехова [та ш.] // Стоматология. - 1991. - №. 2. - С. 90-93.

3. Вшьхова О.В. Морфофункцюнальна характеристика слинних залоз твердого пщнебшня в нормi та при асептичному

запаленш / О.В. Вшьхова // Актуал. пробл. сучасн. мед.: Вюн. Укр. мед. стомат. акад. - 2007. - Т. 6, № 3 - С. 167-169.

4. Гасюк А.П. Морфо- та пстогенез основних стоматолопчних захворювань / А.П. Гасюк, В.1. Шеппъко, В.М. Ждан. - Полтава,

2008. - 98 с.

5. Герпетична шфекщя на слизовм оболонц порожнини рота та шкiрi обличчя: частота, структура та клЫчш прояви /

К.е. 1щейюн, С.О. Бшоконь, Л.Г. Павленко, Н.П. Бшоконь // Вюник проблем бюлогп та медицини. - 2011. - Вип. 3. -Т. 3 (89). - С. 69-74.

6. Григорьян А.С. Морфогенез ранних стадий воспалительных заболеваний пародонта / А.С. Григорьян, О.А. Фролова,

Е.В. Иванова // Стоматология. - Моск. - 2002. - № 1. - С. 19-26.

7. ерошенко Г.А. Характристика карюметриних показниюв мiжзубного ясеневого сосочка в нормi / Г.А. ерошенко // Вюник про-

блем бюлогп i медицини. - 2012. - Вип. 3, Т. 1 (94). - С. 133-135.

8. Кайдашев И.П. Роль NFdB в функционировании отдельных тканей, развитии и синтропии заболеваний основных систем

организма / И.П. Кайдашев // Журнал НАМН УкраУни. - 2012. - Т. 18, № 2145. - C. 186-198.

9. Карасюнок О.А. Нарушения структуры слизистой оболочки мелкого преддверия полости рта и факторов местного имму-

нитета у детей с зубочелюстными аномалиями / О.А. Карасюнок, В.Д. Куроедова, И.П. Кайдашев // Проблеми екологп та медицини. - 1999. - Т. 3, № 6. - С. 21-24.

10. Люова 1.Г. Сучасш уявлення про морфофункцюнальш особливост слинних залоз людини / 1.Г. Люова // Укр. мед. альманах. - 2001. - Т. 4, № 4. - С. 97-102.

11. Остапко О.1. Комплексна профшактика хрошчного катарального пнпвггу у д^ей, як мешкають в еколопчно несприятливих умовах / О.1. Остапко // Вюник проблем екологп та медицини. - 2012. - Вип. 1 (91). - С. 284-287.

12. Очерки иммунобиологии слизистой оболочки полости рта / И.П. Кайдашев, В.И. Шинкевич, Д.М. Король [и др.]; Под ред. И.П. Кайдашева. - Полтава: «Полимет», 2008. - 304 с.

13. Прилуцький О.К. Загальна анатомiя оргашв порожнини рота / О.К. Прилуцький // Мир медицины и биологии. - 2013. -№ 4. - С. 129-133.

14. Состояние иммунологического аппарата у детей с хроническим катаральным гингивитом / П.И. Ткаченко, И.П. Кайдашев, Н.М. Лохматова [и др.] // Современная стоматология. - 2002. - № 4. - С. 39-42.

15. Стоматологические обследования. Основные методы / ВОЗ. - Женева, 1989. - 60 с.

16. Тимофеев А.А. Заболевания слизистых оболочек полости рта при гальванической патологии в стоматологии / А.А. Тимофеев // Современная стоматология. - 2014. - № 1. - С. 60-65.

17. Хмара Т.В. Епонiмiчнi назви структур у кл^чшй анатомп голови та шиУ / Т.В. Хмара, Ю.Т. Ахтеммчук, Р.П. Гулик // КлЫчна анатомiя та оперативна хiрургiя. - 2010. - № 1, Т. 9. - С. 117-122.

18. Berk D.R. Milia: a review and classification / D.R. Berk, S.J. Bayliss // J Am Acad Dermatol. - 2008. - Vol. 59, № 6. - P. 1050-1063.

19. Flint P.W. Otolaryngology-Head & Neck Surgery/ P.W. Flint, C.W. Cummings. - [5th ed.]. - Philadelphia: Mosby/Elsevier, 2010.

20. Gaballah K.Y Can presence of oral Fordyce's granules serve as a marker for hyperlipidemia? / Kamis Y Gaballah, Iman Rahimi // Dent Res J (Isfahan). - 2014. - Vol. 11, № 5. - P. 553-558.

21. Highfield J. Diagnosis and classification of periodontal disease / J. Highfield // Aust Dent J. - 2009. - Vol. 54. - Suppl 1. - P. 11-26.

22. Langley R.G. Multiple eruptive milia: report of a case, review of the literature, and a classification / R.G. Langley, N.M. Walsh, J.B. Ross // J Am Acad Dermatol. - 1997. - Vol. 37, № 2, Pt 2. - P. 353-356.

23. Michaelsson G. The Rombo syndrome: a familial disorder with vermiculate atrophoderma, milia, hypotrichosis, trichoepitheliomas, basal cell carcinomas and peripheral vasodilation with cyanosis / G. Michaelsson, E. Olsson, P. Westermark // Acta Derm Venereol. -1981. - Vol. 61, № 6. - P. 497-503.

24. Mouth Anatomy [Електронний ресурс] / A. Christopoulos, S.P. Moubayed, M.-E. Nader [et al.] // Medscape article. - Updated: Sep 11, 2015. - Режим доступу: http://emedicine.medscape.com/article/1899122-overview#a3.

УДК 611.31:616-053-07

В1КОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 АНАТОМП СЛИЗОВОТ ОБОЛОНКИ ОРГАН1В ПОРОЖНИНИ РОТА: ЗНАЧЕННЯ В Д1АГНОСТИЧНОМУ ПРОЦЕС1

Скрипников П. М., Скрипшкова Т. П., Шинкевич В. I., Коломieць С. В., Бтоус С. В.

Резюме. Опис у медичнм документаци здорово! слизово! оболонки оргаыв порожнини рота (СОПР) часом становить проблеми у кгмычнм стоматологи, що пов'язано, зокрема, з вщносно частшою характеристикою у навчальнм лiтературi патолопчних елеменпв i меншою увагою, яка придтялась би варiантам норми. Ознаки норми можуть змЫюватися, наприклад, в залежност вщ екологп та досягнень цив^зацп.

Огляд присвячено опису нормально! слизово! оболонки оргаыв ротово! порожнини у послщовност^ якого вимагае кгпычне обстеження, зауважено вiковi особливост i наведено кгпычы приклади.

У статт коротко наведен анатомiчнi межi та утворення в^^в СОПР, окремi дан по пстологи вщд^в, як обумовлюють кгпычы ознаки норми, власне короткий кгпычний опис та основы вiковi вщмЫностг Також наведен тюстрацп варiантiв будов окремих вщд^в СОПР в нормг Власне анатомiя оргаыв ротово! порожнини та !! вiковi змши часто зумовлюють розвиток певних елемен^в ураження та !х типову локалiзацiю при хворобах СОПР Систематичне до^дження шдивщуальних особливостей будови та вкових варiантiв норми слизово! оболонки оргаыв ротово! порожнини забезпечить фундаментальну базу для дiагностики.

Ключовi слова: слизова оболонка ротово! порожнини, вiковi та Ыдивщуальы вщмшностг

УДК 611.31:616-053-07

ВОЗРАСТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ АНАТОМИИ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ОРГАНОВ ПОЛОСТИ РТА: ЗНАЧЕНИЕ В ДИАГНОСТИЧЕСКОМ ПРОЦЕССЕ

Скрыпников П. Н., Скрыпникова Т. П., Шинкевич В. И., Коломиец С. В., Билоус С. В.

Резюме. Описание в медицинской документации здоровой слизистой оболочки органов полости рта (СОПР) иногда может становиться проблемой в клинической стоматологии, всвязи с относительно частой характеристикой в учебной литературе патологических элементов и меньшим вниманием, которое уделялось бы вариантам нормы. Признаки нормы могут меняться, например, в зависимости от экологии и достижений цивилизации.

Обзор посвящен описанию нормальной слизистой оболочки органов ротовой полости в последовательности, которой требует клиническое обследование, отмечены возрастные особенности и приведены клинические примеры.

В статье кратко очерчены анатомические границы и образования отделов СОПР, некоторые данные по гистологии, которые обусловливают клинические признаки нормы, собственно краткое клиническое

описание и основные индивидуальные различия. Данные проиллюстрированы. Нормальная анатомия органов ротовой полости и ее возрастные изменения обусловливают развитие определенных элементов поражения и их типичную локализацию при заболеваниях СОПР. Систематическое исследование индивидуальной изменчивости строения и возрастных вариантов нормы слизистой оболочки органов ротовой полости обеспечит фундаментальную базу для диагностики.

Ключевые слова: слизистая оболочка полости рта, возрастные различия.

UDC 611.31:616-053-07

AGE FEATURES OF ORAL MUCOSA AND THEIRE IMPORTANCE IN THE DIAGNOSTIC PROCESS

Skrypnykov P. N., Skrypnikova T. P., Shinkevich V. I., Kolomiets S. V., Bilous S. V.

Abstract. Healthy oral mucosa description in medical records can become a problem in clinical dentistry sometimes, possible because of relatively common description of pathological elements in academic literature and less attention was paid to normal oral mucosa. Natural variants can occur, for example, depending on environment and achievements of the civilization.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

The review was devoted to the description of normal oral mucosa by the sequence, which requires clinical examination, was marked age-related features and provided clinical examples.

WHO experts recommended sequence of dental patient examination in sequence «ABC»: each of letters correspond to the certain areas. Step "B" of examination involves seven steps: B1 - skin and red border of lips; B2 - lips mucosa and oral vestibule; B3 - corners of mouth and cheeks mucous membrane; B4 - gums and alveolar process; B5 - tongue; B6 - floor of mouth; B7 - hard and soft palate.

The oral cavity (see the image below) is oval shaped and is separated into the oral vestibule and the oral cavity proper. It is bound by the lips anteriorly, the cheeks laterally, the floor of the mouth inferiorly, the oropharynx posteriorly, and the palate superiorly.

Characteristic of lips consists from configuration, shape, color and moisture. The color depends on age, and general health. Labial tubuloacinar gland, Fordaysa glands number and labial frenulum are responsible for individual variability. And features of labial skin and mucosa are responsible for age-related changes.

Sebaceous glands, expression of the linea alba and the vasculature makes natural variants of buccal mucosa. Non-keratinizing epithelium of the cheeks mucosa, epithelial mucosal villi and fatty lump deep in cheeks are the main differences of child.

The healthy periodontium, of which only the gingival tissues may be directly observed, is described as being stippled, pale pink or coral pink, in the Caucasian, with various degrees of pigmentation in other races. It is tightly adapted to the underlying tissues, with a knife edge margin where it abuts the tooth. The gingival margin is located, in the absence of pathology, at the cemento-enamel junction. It displays a scalloped edge configuration highest interdentally, where it constitutes the interdental papilla and lowest buccally and lingually. There is a gingival crevice where it abuts the tooth which in health is 1-3 mm deep. There is an absence of bleeding from the crevice on gentle probing. The crevice in health will show a small amount of interstitial fluid, gingival crevicular fluid. Bright color ash in early childhood and the presence of glycogen in the gums are features of childhood, and reduction of the epithelial attachment is the main sign of aging.

Expression of Tongue papillae and numerous anatomical formation on its ventral surface often focus excessive attention of patient.

Torus palatinus and torus mandibularis are benign bony outgrowths of the palate and mandible (see the image below). Tori of the oral cavity occur in 3% to 56% of adults and are more common in women, Asians, and Inuits. They usually manifest in the second decade and continue to grow throughout life.

Milia are benign, keratinous cysts that commonly manifest as tiny white bumps on the face of the newborn. When present on the gum margin and midline palate they are referred to as Bohn nodules and Epstein pearls, respectively. Milia can be broadly categorized into primary and secondary types. Congenital milia in newborns account for the vast majority of primary milia.

Mouth anatomy and its age-related and individual changes often lead to certain oral lesion development in typical localization at diseases of oral mucosa.

Keywords: oral mucosa, age and individual differences.

Рецензент - проф. Н/кол/шин А. К.

Стаття надшшла 27.02.2016 року

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.