Научная статья на тему 'Роль первинної ланки у профілактиці онкологічних захворювань слизової оболонки порожнини рота'

Роль первинної ланки у профілактиці онкологічних захворювань слизової оболонки порожнини рота Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
302
33
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
передракові захворювання / онконастороженість / профілактика / рак слизової оболонки порожнини рота / запущеність / pre-cancerous disease / oncologic alertness / prevention / oral cancer / undermaintenance

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Коленко Ю. Г.

Метою даного дослідження став аналіз помилок, які допускають лікарі-стоматологи при діагностиці пухлинних захворювань, та визначення можливих причин, що призводять до виникнення злоякісних пухлин слизової оболонки порожнини рота. Для аналізу залучені звітно-статистичні документи стоматологічного центру Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. При цьому використані навчальні та консультативні медичні журнали, медичні картки, результати аналізів лабораторних досліджень. Також проведено аналіз анкет, які були роздані пацієнтам. При постановці діагнозу необхідно пам’ятати про ознаки малігнізації процесу: поява ущільнення в основі виразки або навколо неї, кровоточивості, сосочкових розростань, відсутність ознак загоєння. Необхідно враховувати окремі анамнестичні дані: тривалість перебігу захворювання, відсутність ефекту від проведеного консервативного лікування. Можна виділити дві основні причини пізньої діагностики раку СОПР: Перша вина хворого, пов’язана з пізнім зверненням до лікаря: тільки при появі вираженого больового симптому, або при тривалому самолікуванні і відсутності позитивного ефекту. Друга причина вина лікаря: відсутність у лікаря при первинному контакті з хворим онконастороженості, і внаслідок цього тривале лікування без виявлення і усунення причини захворювання, що погіршувало прогноз результатів лікування в даній ситуації. Виходячи з стадійності канцерогенезу, можна виділити два етапи профілактики. Перший етап полягає у своєчасному виявленні та усуненні канцерогенних ризиків. Другий етап профілактики це виявлення симптомів передракових станів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Коленко Ю. Г.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE ROLE OF PRIMARY PREVENTION OF CANCER OF THE ORAL MUCOSA

Introduction. The National Cancer program provides interventions for the prevention, early diagnosis and optimization of routes of patients at different stages, levels of specialized medical care. Tumors of the oral cavity of human bodies, is a visible entity, that is observable to the naked eye. It would seem that their diagnosis must be carried out at the earliest stages of development and reach 100%. However, unfortunately, this is not true. Statistics show that in 61% of patients with cancer of the oral cavity and oropharynx reveal on III, IV stages of the disease, and mortality was 75% of these patients in Ukraine. The task of a dentist is to identify early clinical manifestations characterized by a precancerous, and making the right decisions on their treatment and the optimal time of observation. The frequency of this pathology encourages us to talk about the importance of oncological vigilance and commitment for a thorough examination of the entire oral cavity of each patient, as in the initial examination, and on completion of treatment. The purpose of this study was to analyze errors allowed dentists, in the diagnosis of tumor diseases, identification of possible causes contributing to the emergence of malignant tumors of the oral mucosa. The analysis involved the reporting and statistical documents Dental Center of the A. A. Bogomolets National Medical University. At the same time used training and advisory medical journals, medical records, laboratory studies tests. Also, the analysis of the questionnaires, which were distributed to patients. As shown by the analysis of medical records in terms of age accounted for the largest share in the group of persons aged 40-49 years (34.04%), in second place persons aged 30-39 years (27.66%), the third aged 50-59 years (17.49%). The majority of urban residents have been observed. Most patients (83.3%) attributed the emergence of elements of destruction (erosion, ulcers) with traumatic oral mucosa: a sharp edge of the damaged tooth, traumatization bridging, full or partial dentures, un normally located in the lingual side of the tooth roots of the teeth broken off after the crown tooth. When the diagnosis is necessary to remember the signs of malignancy of the process: the appearance of the seal at the base or around the ulcers, bleeding, papillary excrescences, no signs of healing. Individual medical history must be considered: the duration of the disease, lack of effect of ongoing medical treatment. We can distinguish two main causes of late diagnosis of cancer of oral mucosa. The first at the patient’s fault associated with late referral to a doctor until the expressed pain syndrome, or continuous self-medication and the absence of a positive effect. The second reason according to the doctor’s fault: the absence of a doctor during the initial contact with the patient oncologic alarm, and as a result, long-term treatment without identifying and eliminating the causes of the disease, which worsens the prognosis of treatment outcomes for a given situation. To reduce the errors in the diagnosis of malignant tumors of the oral cavity is necessary to strengthen the education of oncological alertness doctors. Very often, doctors approach to the problem of treatment of dental patients rather locally. They see and treat tooth decay, but do not see pathology in the GPRS and the more etiological factors. Based on the staging of carcinogenesis, prevention steps can be distinguished. Stage I prevention is early detection and elimination of carcinogenic risks. And the stage of prevention is to identify the symptoms of precancerous lesions. It is very important the knowledge of doctors oral mucosa pathology care in examining patients, timely consultation of patients in the respective experts. The basic principle of this phase «No miss».

Текст научной работы на тему «Роль первинної ланки у профілактиці онкологічних захворювань слизової оболонки порожнини рота»

© Коленко Ю. Г. УДК: 616.31-006.-4 Коленко Ю. Г.

РОЛЬ ПЕРВИННО1 ЛАНКИ У ПРОФ1ЛАКТИЦ1 ОНКОЛОГ1ЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ СЛИЗОВОГ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА

Нацюнальний медичний унiверситет iменi О. О. Богомольця (м. КиГв)

kolenko.julia@gmail.com

Ця робота е фрагментом НДР «Ыновацмнл пщ-ходи до дiагностики та лiкування твердих тканин зубiв, захворювань пародонту та слизово! обо-лонки порожнини рота», № державно! реестраци 0114и001355.

Вступ. Нацiональна онколопчна програма пе-редбачае заходи з профтактики, ранньо! дiагнос-тики та оптимiзацiI маршрутiв пацiентiв на рiзних етапах-рiвнях надання спецiалiзованоI медично! до-помоги.

Основною ланкою в проведеннi профтактичних заходiв е амбулаторно-пол^ычы медичнi оргаы-зацп. Перш за все, це здмснення профiлактичних оглядiв дiльничними терапевтами, Ымейними лка-рями та лкарями загально! практики, проведення масового скриншгу серед населення, лабораторнi та Ыструментальы методи дiагностики [2]. Практично вщ якостi реалiзацi! першо! ланки залежать результати вЫх наступних. Причому на ефективнють бiльш за все впливае пщготовленють лiкарiв з онкологи. Домогтися единого рiвня знань серед вЫх лiкарiв загально! л^вально! мережi, що дозволяло хоча б запщозрити наявнiсть злоякiсного новоутво-рення, завдання дуже складне [1]. Новоутворення оргаыв порожнини рота людини вщносять до види-мих, тобто доступних спостереженню неозброеним оком утворень. Здавалося б, !х дiагностика повинна здмснюватися на найбiльш раннiх стадiях розвитку i досягати 100%. Однак, на жаль, це не зовЫм так. Статистика стверджуе, що у 61% хворих рак порожнини рота i ротоглотки виявляють на III, IV стадiях хвороби, а смертнють серед таких хворих в Укра!ы становить 75% [3,5].

Найiмовiрнiше, причинами тзнього виявлен-ня раку оргаыв порожнини рота можна вважати: по-перше, вину самого хворого, пов'язану з тз-нiм зверненням до лкаря - зазвичай тiльки пiсля появи вираженого больового симптому, або при тривалому самолкуваны i вiдсутностi позитивного ефекту. По-друге, низький рiвень саытарних знань. По-трете, недостатнiй досвiд лiкарiв в дiагностицi передпухлинних станiв слизово! оболонки порожнини рота i внаслщок цього - тривале л^вання без виявлення i усунення причини захворювання. Вщ-сутнiсть у лкаря при первинному контактi з хворим онконастороженост призводить до iгнорування адекватних дiагностичних заходiв (проведення ци-толопчних дослiджень, консультацi! з фахiвцем); а також до неправильного трактування патолопчних

змiн на слизовiй оболонцi ротово! порожнини при наявностi виразки i як результат - тривале л^вання i спостереження пацiента, По-четверте, вщсутнють планових профiлактичних оглядiв населення, i по-п'яте, що дуже важливо, формальне ставлення л^ карiв-стоматологiв до позначки в медичнм картi про проведення онкооглядiв [4].

Завдання лкаря-стоматолога полягае у визна-ченн раннiх клiнiчних проявiв, що характеризуются як передраковi, i прийняттi правильних ршень щодо !х лiкування i оптимальних термiнiв спостереження [6]. Частота виявлення ще! патологi! спонукае нас говорити про важливють онконастороженост i обов'язкового проведення ретельного обстеження вЫе! порожнини рота кожного хворого, як при первинному огляд^ так i при завершеннi л^вання.

Дiагностика передракових захворювань вимагае вщ лiкаря глибоких теоретичних знань, велико! уваги i скурпульозностi при оглядi хворих, але, на жаль, квалiфiкацiя лiкарiв в цьому сенсi не завжди бувае достатньою.

Метою даного дослщження став аналiз по-милок, якi допускають лiкарi-стоматологи при дiа-гностицi пухлинних захворювань, та визначення можливих причин, що призводять до виникнення злояюсних пухлин слизово! оболонки порожнини рота.

Об'ект I методи дослщження. Для аналiзу залучен звiтно-статистичнi документи стоматолопч-ного центру Нацюнального медичного унiверситету iменi О. О. Богомольця. При цьому використан на-вчальнi та консультативнi медичн журнали, медич-нi картки, результати аналiзiв лабораторних досл^ джень. У них вщображен прiзвища та Ыщали хворих, стать, вiк, домашня адреса, передбачуваний i оста-точний дiагноз клiнiки кафедри, данi лабораторних доогмджень, висновки та рекомендацi! лiкарiв. Також проведено аналiз анкет, якi були роздан пацiентам.

Всього в аналiз було включено 423 медичних документа. Серед хворих, як звернулися за допо-могою в стоматологiчний центр, чоловшв було 229, жiнок - 194. Вк пацiентiв iз захворюваннями СОПР знаходився в межах вщ 20 до 87 роюв.

Результати дослщження та 'Гх обговорення. Як показав аналiз медично! документацi!, у вковому планi найбiльшу питому вагу становила група оЫб вiком 40-49 роюв (34,04%), на другому мюц зна-ходились особи вiком 30-39 роюв (27,66%), на тре-

тьому - вком 50-59 роюв (17,49%). Здебiльшого це були мюью жителi.

Розподiл обстежених залежно вщ професiI представлено на рис. 1, з якого видно, що домшують службовцi (34,75% осiб), пенсюнери (24,59%) i ро-бiтники (19,62%).

За мюцем роботи переважають установи (41,84%) i виробництво (18,20%).

Порiвняльний аналiз оцiнок важкостi працi показав, що переважае «середня» важюсть (41,61%). При цьому характерно переважання розумово-го (50,59%) i <^зичного» навантаження (19,86%), а психо-емоцiйне напруження вщчувають 13,48% пацiентiв.

Бiльшiсть пащен^в (83,3%) пов'язували появу елементiв ураження (ерозiя, виразка) з травматич-ним пошкодженням слизово! порожнини рота: гострим краем зруйнованого зуба, травматиза^ею мостоподiбним, повним або частковим зымним протезом, аномально розташованим у бк язика зубом, корiнням зубiв пiсля руйнування коронки зуба.

При цьому необхщно зазначити, що на початко-вому етапi виникнення виразки частина хворих за-ймалася самол^ванням. Хворi використовували Метрогiл дента (за порадою фармацевта), припкан-ня галунами, гасом, медом та шшими домашыми засобами. I тiльки у разi вiдсутностi ефекту лiкування хворi йшли до лiкаря-стоматолога.

Iншi пацiенти зверталися до стоматолопв з приводу травмування слизово! язика або щоки протезом чи гострим краем зруйнованого зуба. Однак, проводячи консервативне лкування у виглядi полос-кання, мазевих пов'язок, лкар не виявляв причину ерози або виразки, в зв'язку з чим неопластичний процес дiагностували на тзнм стадiI.

Порiвняльний аналiз розподiлу обстежених залежно вщ тривалостi передракового захворювання показав, що пащен^в з тривалiстю спостережен-ня до 3-х мiсяцiв налiчуеться 55,79% вiд загально! кiлькостi оЫб, що мають передраковi захворювання; з тривалютю спостереження до 1 мюяця - 21,04%; 1-2 мiсяця - 17,02%; бтыш нiж 3 мюяця спостереження - 6,15%. Тривалють спостереження пащен^в в стоматологiчнiй клшМ вiдповiдае загальнiй трива-лостi спостереження, осюльки з моменту виявлення передракових захворювань !х необхiдно ставити на диспансерний облк (рис. 2).

Число звернень з передраковими захворюван-нями до лiкарiв iнших клiнiк представлено на рис. 3, з якого видно, що до 66,19% пащен^в зверталися в стоматолопчы клинки до 10 разiв на рiк; у 19,63% оЫб - звернень не було зовЫм; у 14,18% - 10 i бiль-ше звернень.

З анамнезу виявлено, що частина хворих не зверталися до лкаря, в зв'язку зайнятютю, вщсут-нiстю коштiв, або займалися самолкуванням. Для чого використовували мазь Метропл дента, полос-кання сольовими розчинами та шшими засобами народно! медицини. В окремих випадках хворi вщ-значали тимчасове полтшення. I ттьки у разi вщ-сутностi ефекту лiкування вони зверталися до л^ каря-стоматолога. За словами хворих з'ясовано, що появi ерозп або виразки передувала тривало ю-

9,22

24,5

1,89

□ Роб1тник

■ Пщприемець

ш Службовець

□ Аграрм

н Пенсюнер

■ Безробт-лй

9,93

34,75

Рис. 1. Розподш обстежених пащен^в за професiйними групами.

9,22

19,62

24,5

ш Роб1тник

1,89В Пщприемець

1 ЕЗ Службовець

| Аграрм

Пенсюнер

□ Безробптлй

34,75

Рис. 2. Розподш пащен^в за тривалiстю передракового захворювання.

Щ без звернень

■ до10звернень

[/] 10 та бшьше звернень

Рис. 3. Число звернень пащен^в з передраковими захворюваннями до лiкарiв iнших клшш.

нуюча травматизацiя певно! дiлянки слизово! рота краем зруйнованого зуба чи неякюним протезом. При зверненнi в клинку кафедри хворi досить точно вказували на локалiзацiю патологiчного процесу.

При постанову дiагнозу необхiдно пам'ятати про ознаки мал^ызацп процесу: поява ущшьнення в основi виразки або навколо не!, кровоточивости сосочкових розростань, вщсутнють ознак загоен-ня. Необхщно враховувати окремi анамнестичнi данi: тривалють переб^у захворювання, вщсут-нiсть ефекту вщ проведеного консервативного л^ кування.

Можна видтити двi основнi причини тзньо! дiа-гностики раку СОПР.

Перша - вина хворого, пов'язана з тзым звер-ненням до лкаря: тiльки при появi вираженого бо-льового симптому, або при тривалому самол^ваны i вiдсутностi позитивного ефекту.

Друга причина - вина лкаря: вiдсутнiсть у лка-ря при первинному контакт з хворим онконасторо-женостi, i внаслiдок цього - тривале лкування без виявлення i усунення причини захворювання, що погiршувало прогноз результатiв лiкування в данм ситуацi!. Це пiдтверджуе думку деяких дослщниюв про iснування залежност мiж квалiфiкацiею лiкаря i результатом онкозахворювання. Так, за нашими спостереженнями, занедбанють злояюсних пухлин слизово! оболонки порожнини рота i альвеолярного вщростка пояснюеться некомпетентнiстю лiкаря-стоматолога, а саме:

• не прийнят адекватнi дiагностичнi заходи - ци-тологiя, консультацiя фахiвця;

• неправильне трактування патологiчних змiн на слизовм оболонцi ротово! порожнини при наявност виразки - звiдси тривале л^вання i спостереження пацiента, що е основною причиною виникнення злояюсно! пухлини iз пере-дракових стаыв.

Вiдсутнiсть ефекту консервативного л^вання повинно насторожувати лiкаря. Лiкар мусить пам'я-тати, що рак завжди розвиваеться на патологiчно змiненiй тканинк Необхiдно ретельно з'ясовувати анамнез захворювання, особливо термши iснування ерозивно-виразкових процеЫв.

Для зменшення помилок дiагностики злояюсних новоутворень порожнини рота слiд посилити вихо-вання онконастороженостi у лiкарiв.

Дуже часто лiкарi пiдходять до проблеми л^-вання стоматологiчних пащетчв досить локалютич-но. Вони бачать i лiкують карiес, але не помiчають патологi! на СОПР i тим паче етiологiчних факторiв. При перевiрцi стоматологiчних медичних карток нерщко спостерiгаеться наступна картина: хворий 2-3 вщвщування лiкуеться у лiкаря-стоматолога-терапевта з приводу захворювань твердих тканин зубiв, в картц сто!ть вщмтеа про проведений онко-огляд - патолопя не визначена. Через тиждень па-цiент вже самостiйно звертаеться на кафедру i йому ставлять дiагноз «верукозна лейкоплакiя». Це дуже серйозна проблема, що сто!ть на чолi всiе! проф^ лактики онколопчнихзахворювань.

При аналiзi причин занедбаност захворювання встановлено, що це переважно таю порушення: недостатне кл^чне обстеження; недооцiнка кл^ч-них даних; слабке забезпечення амбулаторно-по-л^ычних установ дiагностичною апаратурою та тестами для ранньо! дiагностики передракових захворювань СОПР; некомпетентнють лiкаря в план верифiкацi! дiагнозу та додаткових методiв обстеження; призначення неадекватного л^вання; вщ-сутнiсть або недостатня онконастороженють; негли-боке знання структури онколопчно! служби; слабка профiлактична робота; низький рiвень диспансери-зацi! хворих; вщсутнють мотивацi! населення звер-

татися до лкаря-стоматолога або сiмейного лiкаря за допомогою.

Висновки

Виходячи з стадмност канцерогенезу, можна видтити два етапи профтактики.

Перший етап полягае у своечасному виявленн та усуненн канцерогенних ризикiв.

Це т чинники, якi лiкар пiд час прийому стома-тологiчного хворого може i зобов'язаний виявити i, по можливосД усунути. Але це i тi чинники, на якi лкар звертае найменше уваги.

Доцiльно видтити фактори, якi найбiльшою мiрою викликають переродження:

1. Тривале iснування травматично! ерози або виразки, ерозивно! форми лейкоплакi!, папiломатозу.

2. Вк хворого старше 50 рокiв - найбтьш ураз-ливi особи вком 55-70 рокiв.

Другий етап профтактики - це виявлення симп-томiв передракових станiв. Тут дуже важливi знання лiкарiв патологi! СОПР, уважнють пiд час оглядiв па-щен^в, своечасна консультацiя пацiентiв у вщпо-вiдних фахiвцiв. Основний принцип даного етапу -«НЕ ПРОПУСТИТИ».

Для реалiзацi! цих етапiв необхiдно, по-перше, пщвищити особисту вiдповiдальнiсть оглядового i лiкуючого лiкарiв за виявлення захворювань СОПР у пащетчв, а, по-друге, бтьш серйозно органiзувати проведення лкарських конференцiй з обов'язковим включенням в тематику питань дiагностики патологi! СОПР. Оглядовий або л^ючий лiкар, щоб не про-пустити елементи ураження, повинн чiтко дотри-муватися алгоритму обстеження. Його можна пред-ставити таким чином:

• анкетувати пащетчв перед прийомом на предмет виявлення ризиюв виникнення передракових або онколопчних захворювань слизово! оболонки порожнини рота i червоно! облямiвки губ;

• уважно збирати скарги, а при зборi анамнезу виявляти наявнють впливу будь-яких дра^вли-вих факторiв на СОПР;

• уважно оглядати як шюры покриви, так i всi вщ-дiли порожнини рота, а саме щоки, ретромо-лярний прос^р, м'яке i тверде пщнебшня, всi поверхнi язика, дно порожнини рота, лiмфа-тичнi вузли;

• при виявленн елемента ураження оглядовий лкар повинен на нього звернути увагу л^ю-чого лкаря, спробувати визначити морфоло-гiчний елемент i поставити попереднiй дiагноз;

• незалежно вщ впевненостi в правильностi по-ставленого дiагнозу лiкар мусить проконсуль-тувати такого пацiента у завщувача вiдцiленням i спiльно вирiшити питання тактики ведення даного хворого, призначити адекватне л^вання i визначити його допустимi термiни;

• у разi утруднення дiагностики хворого необ-хiдно направити на консультацiю на кафедру терапевтично! стоматологi! в стоматолопчний центр НМУ;

• пiсля постановки дiагнозу хворого слiд взяти на диспансерний облк;

точивост1, сосочкових розростань, В1дсутн1сть ознак загоення. Необх1дно враховувати окрем1

при постанову д1агнозу необх1дно пам'ятати • у раз1 п1дозри на рак СОПР або червоно! обля-

про ознаки мал1гн1зацИ процесу: поява ущ1ль- м1вки губ треба без зволкання в1дправити хво-

нення в основ! виразки або навколо не!, крово- рого в °нкол°пчний диспансеP, тим самим Ви

можете зберегти йому життя. Перспектива подальших дослiджень полягае у використанн отриманих результат1в для складан-анамнестичн1 данк тривал1сть пере&гу захво- ня методичних рекомендац1й з профтактики раку рювання, в1дсутн1сть ефекту в1д проведеного СОПР i формування онконастороженост1 у л1кар1в-консервативного л^вання. стоматологiв.

Лiтература

1. Данилевский Н. Ф. Терапевтическая стоматология / Н. Ф. Данилевский, А. В. Борисенко, М. Ю. Антоненко, Л. Ф. Сидельни-

кова, А. Ф. Несин, Ж. И. Рахний. — Киев, «Медицина», 2013. - Том 4. - С. 275-292.

2. Lodi G. Management of potentially malignant disorders: evidence and critique / G. Lodi, S. Porter // J Oral Pathol Med. - 2008 - Feb;

37(2). - Р. 63-69. doi: 10.1111/j.1600-0714.2007.00575.x.

3. Napier S. S. Natural history of potentially malignant oral lesions and conditions: an overview of the literature / S. S. Napier,

P.M.Speight // J Oral Pathol Med. - 2008. - Jan; 37(1). Р. 1-10. (REVIEW).

4. Van der Waal I. Potentially malignant disorders of the oral and oropharyngeal mucosa; terminology, classification and present concepts

of management / I. Van der Waal // Oral Oncol. - 2009. - Apr-May; 45(4-5). - Р. 317-323. doi: 10.1016/j.oraloncology.2008.05.016. Epub 2008 Jul 31. (REVIEW)

5. Warnakulasuriya S. Global epidemiology of oral and oropharyngeal cancer / S. Warnakulasuriya // Oral Oncol. - 2009. - V. 45. -

P. 309-316.

6. Warnakulasuriya S. Oral epithelial dysplasia classification systems: predictive value, utility, weaknesses and scope for improvement /

S. Warnakulasuriya, J. Reibel, J. Bouquot, E. Dabelsteen // J Oral Pathol Med. - 2008. - Mar; 37(3) - Р. 127-133. doi: 10.1111/j.1600-0714.2007.00584.x.

УДК: 616.31-006.-4

РОЛЬ ПЕРВИННОТ ЛАНКИ У ПРОФ1ЛАКТИЦ1 ОНКОЛОГ1ЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ СЛИЗОВОТ ОБО-ЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА

Коленко Ю. Г.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Резюме. Метою даного доотдження став аналiз помилок, як допускають лкар^стоматологи при дiа-гностиц пухлинних захворювань, та визначення можливих причин, що призводять до виникнення злоякюних пухлин слизово! оболонки порожнини рота.

Для аналiзу залучен звто-статистичы документи стоматолопчного центру Нацюнального медичного уыверситету iменi О. О. Богомольця. При цьому використан навчальн та консультативн медичн журнали, медичн картки, результати аналiзiв лабораторних доотджень. Також проведено аналiз анкет, як були роздан патентам.

При постанову дiагнозу необхщно пам'ятати про ознаки малкызацп процесу: поява ущтьнення в осно-вi виразки або навколо не!, кровоточивости сосочкових розростань, вщсутнють ознак загоення. Необхщно враховувати окремi анамнестичн дани тривалють переб^ захворювання, вщсутнють ефекту вщ проведеного консервативного л^вання. Можна видтити двi основнi причини тзньо! дiагностики раку СОПР: Перша -вина хворого, пов'язана з тзым зверненням до лкаря: ттьки при появi вираженого больового симптому, або при тривалому самол^ваны i вiдсутностi позитивного ефекту. Друга причина - вина лкаря: вiдсутнiсть у лкаря при первинному контакт з хворим онконастороженост^ i внаслiдок цього - тривале л^вання без виявлення i усунення причини захворювання, що попршувало прогноз результатiв лiкування в данм ситуацi!.

Виходячи з стадмност канцерогенезу, можна видiлити два етапи профтактики. Перший етап полягае у своечасному виявленн та усуненн канцерогенних ризиюв. Другий етап профiлактики - це виявлення симптомiв передракових стаыв.

Ключовi слова: передраковi захворювання, онконастороженють, профiлактика, рак слизово! оболонки порожнини рота, запущенють.

УДК: 616.31-006.-4

РОЛЬ ПЕРВИЧНОГО ЗВЕНА В ПРОФИЛАКТИКЕ ОНКОЛОГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА

Коленко Ю. Г.

Резюме. Целью данного исследования явился анализ ошибок, допускаемых врачами-стоматологами, при диагностике опухолевых заболеваний, определение возможных причин, способствующих возникновению злокачественных опухолей слизистой оболочки полости рта.

В анализ привлечены отчетно-статистические документы стоматологического центра Национального медицинского университета имени А. А. Богомольца. При этом использованы учебные и консультативные медицинские журналы, медицинские карты, анализы лабораторных исследований. Также проведен анализ анкет, которые были розданы пациентам.

При постановке диагноза необходимо помнить о признаках малигнизации процесса: появление уплотнения в основании или вокруг язвы, кровоточивости, сосочковых разрастаний, отсутствие признаков заживления. Необходимо учитывать отдельные анамнестические данные: длительность течения заболевания, отсутствие эффекта от проводимого консервативного лечения. Так, по нашим наблюдениям, запущенность злокачественных опухолей слизистой оболочки полости рта и альвеолярного отростка объясняется некомпетентностью врача-стоматолога, а именно: не приняты адекватные диагностические меры - цитология, консультация специалиста; неправильная трактовка патологических изменений на слизистой ротовой полости при наличии язвы - отсюда длительное лечение и наблюдение пациента, что является основной причиной озлокачествления предраковых состояний.

Исходя из стадийности канцерогенеза, можно выделить этапы профилактики. I этап профилактики заключается в своевременном выявлении и устранении канцерогенных рисков. II этап профилактики - это выявление симптомов предраковых состояний.

Ключевые слова: предраковые заболевания, онконастороженность, профилактика, рак слизистой оболочки полости рта, запущенность.

UDC: 616.31-006.-4

THE ROLE OF PRIMARY PREVENTION OF CANCER OF THE ORAL MUCOSA

Kolenko Y. G.

Abstract. Introduction. The National Cancer program provides interventions for the prevention, early diagnosis and optimization of routes of patients at different stages, levels of specialized medical care.

Tumors of the oral cavity of human bodies, is a visible entity, that is observable to the naked eye. It would seem that their diagnosis must be carried out at the earliest stages of development and reach 100%. However, unfortunately, this is not true. Statistics show that in 61% of patients with cancer of the oral cavity and oropharynx reveal on III, IV stages of the disease, and mortality was 75% of these patients in Ukraine.

The task of a dentist is to identify early clinical manifestations characterized by a precancerous, and making the right decisions on their treatment and the optimal time of observation. The frequency of this pathology encourages us to talk about the importance of oncological vigilance and commitment for a thorough examination of the entire oral cavity of each patient, as in the initial examination, and on completion of treatment.

The purpose of this study was to analyze errors allowed dentists, in the diagnosis of tumor diseases, identification of possible causes contributing to the emergence of malignant tumors of the oral mucosa.

The analysis involved the reporting and statistical documents Dental Center of the A. A. Bogomolets National Medical University. At the same time used training and advisory medical journals, medical records, laboratory studies tests. Also, the analysis of the questionnaires, which were distributed to patients.

As shown by the analysis of medical records in terms of age accounted for the largest share in the group of persons aged 40-49 years (34.04%), in second place - persons aged 30-39 years (27.66%), the third - aged 50-59 years (17.49%). The majority of urban residents have been observed.

Most patients (83.3%) attributed the emergence of elements of destruction (erosion, ulcers) with traumatic oral mucosa: a sharp edge of the damaged tooth, traumatization bridging, full or partial dentures, un normally located in the lingual side of the tooth roots of the teeth broken off after the crown tooth.

When the diagnosis is necessary to remember the signs of malignancy of the process: the appearance of the seal at the base or around the ulcers, bleeding, papillary excrescences, no signs of healing. Individual medical history must be considered: the duration of the disease, lack of effect of ongoing medical treatment.

We can distinguish two main causes of late diagnosis of cancer of oral mucosa. The first - at the patient's fault associated with late referral to a doctor until the expressed pain syndrome, or continuous self-medication and the absence of a positive effect. The second reason - according to the doctor's fault: the absence of a doctor during the initial contact with the patient oncologic alarm, and as a result, long-term treatment without identifying and eliminating the causes of the disease, which worsens the prognosis of treatment outcomes for a given situation.

To reduce the errors in the diagnosis of malignant tumors of the oral cavity is necessary to strengthen the education of oncological alertness doctors.

Very often, doctors approach to the problem of treatment of dental patients rather locally. They see and treat tooth decay, but do not see pathology in the GPRS and the more etiological factors.

Based on the staging of carcinogenesis, prevention steps can be distinguished. Stage I prevention is early detection and elimination of carcinogenic risks. And the stage of prevention - is to identify the symptoms of precancerous lesions. It is very important the knowledge of doctors oral mucosa pathology care in examining patients, timely consultation of patients in the respective experts. The basic principle of this phase - «No miss».

Keywords: pre-cancerous disease, oncologic alertness, prevention, oral cancer, undermaintenance.

Рецензент - проф. Скрипншов П. М.

Стаття надшшла 03.02.2016 року

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.