CC BY
18
Гамалея Е.Н. Зелёная вертикаль в векторе времени
На основании просмотра и анализа литературных сведений показано, что метод вертикального озеленения существовал в садово-парковом искусстве от своего зарождения до наших дней и имеет все перспективы использоваться в будущем. Рассмотрено развитие вертикального озеленения от наиболее древних времен до современных тенденций на рубеже тысячелетий.
Ключевые слова: садово-парковое искусство, дизайн, вертикальное озеленение, эстетика, утилитарность.
Gamaliya K.N. Green vertical line in a time vector
The method of vertical planting of greenery existed in landscape gardening art from its inception until today and has all the prospects for using in the future. The development of vertical gardening from ancient times to the modern trends in the turn of the millennium is considered.
Keywords: landscape gardening art, design, vertical planting of greenery, aesthetics, utility.
УДК 712.253(091) Доц. Н.В. Гатальська, канд. с.-г. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Kuie
ПОСУХОСТ1ЙК1СТЬ 1НТРОДУЦЕНТ1В ПАРК1В-ПАМЯТОК САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНО-ПРИДНШРОВСЬКО1 ВИСОЧИННО1 ОБЛАСТ1
Представлено результати порiвняльного аналiзу посухостшкост деревних ш-тродуценпв, зосереджених у насадженнях паргав-пам'яток садово-паркового мистец-тва на територи Центрально-придншровсько! височинно! области Виконано розподш дослщжених видiв на групи залежно вщ рiвня !х посухостшкост та визначено найпосухостшк^.
Ключовг слова: посухостшгасть штродуценпв, водний режим листюв, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
На штенсившсть росту i розвитку деревних рослин впливае юльюсть запашв води, дефщит яко! в rрунтi може викликати пригнiчення фiзiологiчних процесiв, скорочення вегетацшного перiоду та зниження ступеня стшкосп рослин до ди стресових факторiв [1-3]. З огляду на те, що насадження парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва (ППСПМ) сформованi, здебшьшого, за рахунок iнтродуцентiв, як природно зростають у рiзних регiонах свпу, де по-казники клiмату ютотно вiдрiзняються вiд аналогiчних Центрально-прид-ншрвсько! височинно! областi (ЦПВО), аналiз водного режиму листюв необ-хiдний для визначення успiшностi !х штродукцп в репош дослiдження.
Метою дослiдження е порiвняльний аналiз водного режиму листюв ш-тродуцентiв, якi зростають на територп ППСПМ ЦПВО. Для визначення рiв-ня посухостiйкостi 17 видiв iнтродуцентiв було проведено лабораторнi досль дження водного режиму !х листюв та здшснено порiвняльний аналiз з анало-гiчними показниками аборигенного для ЦПВО виду - Acerplatanoides L. По-казники водного режиму листюв визначали ваговим методом [4]. Зразки вщ-бирали у третш декадi липня у другiй половит дня за умов сонячно! погоди.
Як показав аналiз штенсивносп втрати води листками 17 штродукова-них видiв дерев, найменшу кiлькiсть вологи за 24 години втрачають листки Liriodendron tulipifera L. (вщ 31,2 % до 37,5 %) i Maclura pomifera (Raf.)
Schneid. (вщ 27,8 % до 41,2 %), тодi як A. platanoides - 47,0 % у середньому вщ загально! кiлькостi води у pa3i водного дефiциту, що е свщченням 1х висо-ко1 посуxостiйкостi (рис. 1.). Високою посуxостiйкiстю вiдзначаеться Platanus Acerifolia Willd., кiлькiсть втрати води листками якого через 24 години е в межах 45,4-53,2 %, що близько до A. platanoides. KpiM того, штенсившсть втрати води листками у дослщженого штродуцента подiбна до A. platanoides, це дае шдстави характеризувати його як подiбного до аборигена за водним режимом листюв i, вiдповiдно, за посухостшюстю. Наступнi серед видiв з не-високою iнтенсивнiстю втрати води Acer laetum C.A. Mey та Acer monspessu-lanum L., якi упродовж доби втрачають в межах вщ 66,7 до 72,2 % та 54,678,6 % вологи вщповщно. Як свiдчать данi гiстограми (див. рис. 1), рiзниця у кшькоси втрачено! води iнтродуцентами невелика, але, порiвняно з абори-генним видом, мае значш вiдмiнностi.
__Вид, форма
Рис. 1. Змта водоутримувальноХ3damHocmiлистшв ттродукованих eudie дерев та A. platanoides
Найбшьшу кшьюсть вологи втрачають листки Pytus salicifolia Pall. i Pyrus elaeagrifolia Pall. - в середньому 95,0 % та 88,2 % вщповщно. Причому, штенсившсть втрати води листками P. elaeagrifolia у першi 2 години вища, шж за той же самий час у A. platanoides, у P. salicifolia зазначений показник менший, шж у аборигена.
За результатами аналiзу змши водоутримувально! здатност листкiв здiйснено розподiл деревних штродуцен^в на такi групи:
а) штенсившсть втрати вологи найменша упродовж 8-12 годин (L. tulipife-ra, M. pomifera, P. acerifolia);
б) штенсившсть втрати вологи менша упродовж перших 6 годин, шсля чо-го зростае (A. laetum, A. monspessulanum, Aesculus glabra L., види роду Phellodendron L.);
в) штенсившсть втрати вологи бшьша в першi 6 годин дослщу, пiсля чого знижуеться (Sorbus torminalis (L.) Crantz., Styphnolobium japonicum L., Mespilus germanica L.);
г) штенсившсть втрати вологи залишаеться сталою упродовж всього nepi-
оду дослiду (A. hippocastanum, P. elaeagrifolia, P. salicifolia, Quercus mac-
ranthera Fisch. et Mey., Sorbus caucasica Zinserl).
Аналiз середшх показниюв кiлькостi вологи, втрачено! листками де-ревних штродуценпв за групами показуе, що найменшу !! кiлькiсть вiддають представники першо! групи (39,7 %). Рiзниця мiж показниками друго! i третьо! груп незначна й становить 78,2 %> i 79,0 °% вiдповiдно, тодi як серед-нiй показник для четверто! групи досягае 85,5 %. Отже, можна стверджувати, що найбшьш посухостiйкими е представники першо! групи, листки яких втрачають менше вологи поpiвняно з аборигенним видом. Далi розташову-ються види iз групи з високою водоутримувальною здатнiстю упродовж перших 6 годин. Третьою е група видiв, водоутримувальна здатшсть яких зрос-тае пiсля 6 годин зав'янення. Найменш посухостiйким можна вважати пред-ставникiв четверто! групи, в яких цей показник вщносно сталий i не мае знач-них пepeпадiв упродовж дослiду.
Наступним етапом вивчення водного режиму листюв iнтpодуцeнтiв передбачено поpiвняльний аналiз вмюту загально! води, водного дeфiциту та вщносно! туpгоpeсцeнтностi. Внаслiдок проведених дослщжень встановлено, що вмiст загально! води за водного дефщиту найменший у P. salicifolia та P. elaeagrifolia - 52,9 % i 53,9 % вщповщно. Вмют вологи, подiбноl (в межах 5 %) до показника в листках A. platanoides (65,8 %), спостер^аеться у бшь-шосл видiв, зокрема A. laetum (69,3 %), A. monspessulanum (60,1 %), M. po-mifra (69,9 %), M. germanica (64,5 %), Ph. japonicum (62,8 %), Ph. sachalinense (60,6 %), Q. macranthera (62,6 %), S. caucasica (60,5 %), S. torminalis (61,9 %). Листки решти видiв мiстять бiльшу кшьюсть вологи, нiж A. platanoides. Разом Водночас, лише один вид (Ph. japonicum) з ушх дослщжених мае кpащi показники водного дeфiциту та вщносно! туpгоpeсцeнтностi, нiж A. platanoides (рис. 2). Так, показник тургоресцентносп Ph. japonicum досягае 99,0 %, а водного дефщиту - лише 1,0 %, що свщчить про майже цшковиту його вщ-сутшсть у пepiод посухи i засвщчуе високий piвeнь посухостiйкостi. При цьому, в ходi аналiзу iнтeнсивностi втрати вологи листками вид вщнесено до друго! категорп, адже за 24 години його листки вщдають удвiчi бiльшe вологи, нiж A. platanoides, а кшьюсть загально! води наближаеться до показниюв аборигенного виду.
На другому мющ за показниками вщносно! тургоресцентносп й водного дeфiциту тсля Ph. japonicum знаходиться Ph. sachalinense, вщносна тур-гоpeсцeнтнiсть листкiв якого становить в середньому 93,8 %, а водний дефь цит, вщповщно, лише 6,2 %. Ph. amurense виpiзняеться великою кiлькiстю вологи в листках. Однак показники вщносно! тургоресцентносп та водного дефщиту у нього посереди i знаходяться на piвнi 84,4 % та 15,6 % вщповщно. Звщси можна зробити висновок, що з трьох видiв роду Phellodendron найбшьш посухостшким е Ph. japonicum. Водночас iншi два загалом також можуть вважатися посухостiйкими. Достатньо високий показник вщносно! тургоресцентносп встановлено у листюв S. torminalis (92,7 %), на вщм^ вщ шшого виду роду Sorbus L. - S. caucasica (76,7 %). Цiкавi при цьому подiбнi
показники вмюту загально! вологи в листках та штенсившсть втрати ос-танньо!. Але види вщнесет до р1зних груп за особливостями штенсивност втрати вологи, зокрема S. torminalis до третьо!, а S. caucasica - до четверто!. Тобто звщси можна дшти висновку, що S. torminalis посухостшкшший в умо-вах штродукци, шж S. caucasica. Под1бне простежуеться стосовно вид1в роду Pyrus L., де тургоресцентнють листюв P. salicifolia знаходиться на р1вш 88,9 %, а P. elaeagrifolia 76,2 % з показниками водного дефщиту 10,2 % i 23,8 % вщповщно. Отже, водний дефщит удвiчi бiльший у P. elaeagrifolia, за майже однакового вмюту загально! вологи в листках, та меншо! на 6,8 % кшькосл втрачено! вологи упродовж 24 годин. Порiвняно з iншими видами, показник водного дефщиту для P. salicifolia низький, що вказуе на можливу посухостшюсть, тодi як у P. elaeagrifolia значення досить посередш. Найзначшший водний дефщит спостер^аеться у M. germanica - 53,2 %, з тургоресцентшстю 46,8 % вщповщно. Кiлькiсть втрачено! вологи упродовж 24 годин також досить висока - 81,62 %. Отож вид, порiвняно з аборигенним, недостатньо посухостшкий.
Рис. 2. Водний режим листшв штродукованих eudie дерев та A. platanoides
Види роду Acer L., яю вирiзнялися майже однаковою штенсившстю втрати вологи листками, мають подiбнi показники тургоресцентност й водного дефщиту. Так, вщносна тургоресцентнiсть A. laetum знаходиться на рiв-нi 82,9 % i водний дефiцит - 17,6 %, а A. monspessulanum - 84,6 % та 15,4 % вщповщно. За аналiзом водного режиму листюв A. monspessulanum та A. laetum можна зробити висновок про однаковий рiвень адаптаци дослщжених iнтродуцентiв до посушливих перiодiв в умовах iнтродукцi! на територи ЦПВО.
Стосовно дослiджень водного режиму листюв видiв роду Aesculus L. виявлено, що вмют загально! води за водного дефщиту в листках A. hippocas-tanum у рiзних варiантах змшюеться у межах 72,6-76,0 %, вщносна тургорес-центнiсть - 81,6-90,2 %, водний дефiцит до в'янення -9,8 %-18,4 %. На основi порiвняння одержаних показникiв з аналопчними A. hippocastanum з'ясовано,
що рiзниця загально! кшькосп вологи в листках незначна i становить вщ 1,1 % до 3,1 %. Вщмшносп у показниках тургоресцентностi та водного дефь циту бiльша i змшюеться в межах вiд 11,4 до 15,4 %. Тургоресцентнiсть A. glabra бшьша нiж A. hippocastanum за нижчого водного дефщиту. При цьому, за подГ6но! iнтенсивностi й кшькосп втрачено! вологи упродовж 24 годин, бшьшою водоутримувальною здатнiстю характеризуються листки першого, що вказуе на вищий рiвень його посухостiйкостi. Вiдносно низьким водним дефщитом виокремлюються два твшчноамерикансью види L. tulipi-fera i M. pomifera, а саме 11,2 % та 12,5 % вщповщно, що дае тдстави вважа-ти !х достатньо посухостiйкими в умовах штродукцп.
Отже, зважаючи на одержат результата з вивчення водного режиму листав штродукованих на територп ЦПВО дерев можна зробити такi виснов-ки. Загальний вмiст вологи в листках майже у 10 видiв знаходиться на рiвнi з аналопчними показниками аборигенного виду. Значне перевищення наведе-них показникiв спостерiгаеться у 8 видiв. I лише у двох видiв вмiст загально! вологи в листках за водного дефщиту значно нижчий, шж у A. platanoides. Залежност мiж кiлькiстю загально! вологи в листках i показниками вщносно! тургоресцентносп й водного дефщиту, а також штенсивнютю втрати вологи не виявлено. Внаслщок комплексних польових та лабораторних дослщжень виокремлено таю групи iнтродуцентiв за рiвнем посухостшкосп:
а) цiлком посухостiйкi (види з вщносно низьким водним (до 15 %) дефщи-том i високою водоутримувальною здатнiстю - L. tulipifera, M. pomifera, P. асепЮНа, або низьким водним дефщитом (до 10 %) та вщносно неви-сокою водоутримувальною здатнiстю Ph. japonicum, Ph. sachalinense, S. torminalis;
б) посухостшю (досить низький водний дефщит (до 20 %) i вщносно неви-сока водоутримувальна здатнiсть) - види роду Acer, Ae. glabra, Ph. amu-rensis, P. salicifolia;
в) вщносно посухостшю ^з середшми показниками водного дефiциту (2025 %) та iнтенсивностi втрати вологи) - Q. macranthera, S. caucasica, S. japonicum, P. elaeagrifolia;
г) недостатньо посухостшю (значний водний дефщит (бшьше шж 25 %) та вщносно посередня або низька водоутримувальна здатшсть) - M. germanica, A. hippocastanum.
Аналiз водного режиму листкiв штродуценпв за показниками вмiсту загально! води, водного дефщиту й вщносно! тургоресцентносп, а також ш-тенсивностi втрати вологосп дае пiдстави зробити висновок про високий рь вень адаптацп бiльшостi дослiджених iнтродуцентiв до посушливих перiодiв в умовах штродукцп на територп ЦПВО.
Л1тература
1. Горобец С.А. Аллелопатические приемы регулирования почвенных процессов при длительной культуре Syringa vulgaris L. / С.А. Горобец, Н.А. Павлюченко, А.А. Блюм // 1нтро-дукщя рослин : зб. наук. праць. - 2002. - № 2. - C. 80-87.
2. Вггенко В.А. Бюлого-еколопчш особливосп Maclurapomifera (Rafin.) Schneid. при ш-тродукци в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни / В. А. Вггенко // Автохтонш та штро-дуковаш рослини Укра!ни : зб. наук. праць. - Умань, 2005. - Вип. 1. - C. 155-161.
3. Колесшченко О.В. Оцiнка жаро- i посухостшкосп саджанцiв рослин каштана 1спвно-го (Castanea sativa Mill.) та пркокаштана звичайного (Aesculus hippocastanum L.) / О.В. Колесшченко // ^y^Bi доповда НУБiП Укра1ни : електронне наукове фахове видання. - 2010. -Вип. 2(18). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/ 2010-2/10hhmnfa.pdf.
4. Кушниренко М.Д. Методы оценки засухоустойчивости плодовых растений / М.Д. Кушниренко, Г.П. Курчатова, Е.В. Крюкова. - Кишинев : Изд-во "Штиинца", 1975. - 22 с.
Гатальская Н.В. Засухоустойчивость интродуцентов парков-памятников садово-паркового искусства в условиях Центрально-приднепровской возвышенности
Представлены результаты сравнительного анализа засухоустойчивости древесных интродуцентов, сосредоточенных в насаждениях парков-памятников садово-паркового искусства на территории Центрально-приднепровской возвышенности. Выполнено распределение исследованных видов на группы в зависимости от уровня засухоустойчивости и определены наиболее засухоустойчивые.
Ключевые слова: засухоустойчивость интродуцентов, водный режим листьев, парки-памятники садово-паркового искусства.
Gatalska N. V. Drought resistance of introducers in the conditions of Central Predniprovska area of Dnipro river
The results of the comparative analysis of drought resistance of woody exotic species concentrated in plantations parks, monuments of landscape art in Central highland area of Dnipro river. Done distribution studied species groups, depending on the level of drought resistance and identifying the most drought
Keywords: drought-resistance of introducers, water regime leaves, park monuments of landscape art.
УДК 630*[27+235.6] Астр. Г.В. Денисова1 -НЛТУ Украгни, м. Льв1в
В1КОВА СТРУКТУРА НАСАДЖЕНЬ ПАЛАЦОВО-ПАРКОВИХ КОМПЛЕКС1В ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ
На осжга швентаризаци насаджень 13 палацово-паркових комплекшв Захщно-го Люостепу здшснено аналiз 1х видового рiзноманiття та вжово! структури за едиф> каторними деревними породами. Встановлено кшьюсне представництво рiзних видiв дерев та 1х сшввщношення в насадженнях палацово-паркових комплекшв. Виявлено таксономiчну структуру дерев-довгожителiв.
Ключовг слова: палацово-парковi комплекси, деревш рослини, вжова структура насаджень, дерева-довгожител^ Захщний Люостеп.
Проблема збереження насаджень палацово-паркових комплекив, створених у ХУШ-Х1Х ст., е особливо актуальною в наш час, коли вони до-сягли перюду старшня. Вжов1 змши в насадженнях е незворотними, тому для збереження та вщновлення рослинносп необхщно знати вжову структуру та шдивщуальш особливост розвитку деревних вид1в.
Об'ектами дослщження е палацово-парков1 комплекси Захщного Ль состепу, розташоваш в мютах Пустомити, Ходор1в, у селищ1 мюького типу Великий Любшь, селах Оброшино, Гряда, Неслух1в, Роздш Льв1всько! области селищ1 мюького типу Микулинщ та сел1 Плотича Тернопшьсько! обласп,
1 Наук. кер1вник: доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук
