CC BY
22
УДК 338.45:622.01
ВИКОРИСТАННЯ ВТОРИННИХ РЕСУРС1В ЯК ЗАС1Б ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1
ЕФЕКТИВНОСТ1 ВУГ1ЛЬНИХ П1ДПРИ6МСТВ
©2018
КРАМЧАН1НОВА М. Д., ФОТ В. О.
УДК 338.45:622.01
Крамчаншова М. Д., Фот В. О. Використання вторинних ресурав як зас1б забезпечення еколого-економiчноí
ефективностi вугiльних пiдприcмств
Мета cmammi полягае в дотджент та розробц заход'в еколого-економ1чно1 ефективност'! д'яльностi тдприемств вуг'шьноi промисловостi шляхом використання вторинних ресурав. Констатовано, що б'шьшкть державних вугледобувних тдприемств е нерентабельними. Причинами цього е висока соб'варткть продукцИ, зниження видобутку вуглля, застарлий шахтний фонд, цни на реал'зоване вуг'шля, як е значно нижчими за соб'варткть. В'дзначено, що, незважаючи на зменшення видобутку вуглля, господарська д'яльтсть вугледобувних тдприемств мае зна-чний негативний вплив на навколишне середовище. Проанал'зовано структуру складування вугльних вiдходiв та виявлено ¡х вплив на екологю та здоров'я людини. Зазначено, що основним резервом пiдвищення ефективностi вугльних тдприемств та зниження негативного впливу на навколишне середовище е використання вугльних вiдходiв як вторинноi сировини. Проанал'вовано зарубжний досв'д з використання вторинноi вугльноi сировини для виробництва буд'вельнихматер'шл'в (екологчноi цегли, автодор'г), алюмiнiю тощо. Запропоновано впроваджувати дан заходи на укранських вугльних тдприемствах з метою покращення еколого-економiчно¡ефективностi д'тльностi вугльних тдприемств. Ключов'! слова: екологiя, вуг'шьна промисловсть, еколого-економiчна ефективкть, вторинтресурси, брикетування, утилiзацiя териконв. Рис.: 3. Табл.: 1. Ббл.: 9.
Крамчаннова Майя Джемал'юна - доцент кафедри економки i тдприемництва, Схiдноукра¡нський нацональний ушверситет iм. В. Даля (просп. Центральний, 59a, Северодонецьк, Луганська обл., 93400, Украна) E-mail: mdnarmania@gmail.com
Фот Валер'т Олександрiвна - магктрант, Сюдноукра'тський нацональний ушверситет iм. В. Даля (просп. Центральний, 59a, Северодонецьк, Луганська обл., 93400, Украна) E-mail: fotvaleri@gmail.com
УДК 338.45:622.01
Крамчанинова М. Д., Фот В. А. Использование вторичных ресурсов
как средство обеспечения эколого-экономической эффективности угольных предприятий
Цель статьи заключается в исследовании и разработке мероприятий эколого-экономической эффективности деятельности предприятий угольной промышленности путем использования вторичных ресурсов. Был констатирован факт, что большинство государственных угледобывающих предприятий нерентабельны. Причинами этого являются высокая себестоимость продукции, снижение добычи угля, устаревший шахтный фонд, цены на реализуемый уголь, которые значительно ниже себестоимости. Отмечено, что, несмотря на уменьшение добычи угля, хозяйственная деятельность угледобывающих предприятий имеет значительное негативное влияние на окружающую среду. Проанализирована структура складирования угольных отходов и выявлено их влияние на экологию и здоровье человека. Сделан вывод, что основным резервом повышения эффективности угольных предприятий и снижения негативного воздействия на окружающую среду является использование угольных отходов в качестве вторичного сырья. Проанализирован зарубежный опыт по использованию вторичного угольного сырья для производства строительных материалов (экологического кирпича, автодорог), алюминия и т. д. Предложено внедрять данные мероприятия на украинских угольных предприятиях с целью улучшения эколого-экономической эффективности деятельности угольных предприятий. Ключевые слова: экология, угольная промышленность, эколого-эко-номическая эффективность, вторичные ресурсы, брикетирование, утилизация терриконов. Рис.: 3. Табл.: 1. Библ.: 9.
Крамчанинова Майя Джемаловна - доцент кафедры экономики и предпринимательства, Восточноукраинский национальный университет им. В. Даля (просп. Центральный, 59a, Северодонецк, Луганская обл., 93400, Украина) E-mail: mdnarmania@gmail.com
Фот Валерия Александровна - магистрант, Восточноукраинский национальный университет им. В. Даля (просп. Центральный, 59a, Севе-родонецк, Луганская обл., 93400, Украина) E-mail: fotvaleri@gmail.com
UDC 338.45:622.01 Kramchaninova M. D., Fot V. O. Using the Secondary Resources as a Means of Ensuring the Ecological-Economic Efficiency of Coal Enterprises
The article is aimed at studying and developing measures of ecological-economic efficiency of coal industry enterprises in using secondary resources. It was stated that the majority of the State-owned coal mining enterprises are unprofitable. The reasons for this are high cost of production, reduction of coal production, outdated mine fund, prices for sold coal, which are much lower than the self-cost. It is noted that despite the decrease in coal production, the economic activity of coal mining enterprises has a significant negative impact on the environment. The structure of coal waste storage is analyzed and its impact on ecology and human health is identified. It is concluded that the main reserve for improving the efficiency of coal enterprises and reducing the negative impact on the environment is the use of coal waste as a secondary raw material. The foreign experience on the use of secondary coal raw materials for production of building materials (ecological bricks, highways), aluminium, etc. is analyzed. It is proposed to introduce these measures in Ukrainian coal enterprises with the purpose of Improvement of ecological-economic efficiency of the coal enterprises' activities. Keywords: ecology, coal industry, ecological-economic efficiency, secondary resources, briquetting, disposal of terricones. Fig.: 3. Tbl.: 1. Bibl.: 9.
Kramchaninova Maiia D. - Associate Professor of the Department of Economics and Entrepreneurship, East-Ukrainian National University named after V. Dahl (59a Tsentralnyi Ave, Sievierodonetsk, Luhansk region, 93400, Ukraine)
E-mail: mdnarmania@gmail.com
Fot Valeriia O. - Graduate Student, East-Ukrainian National University named after V. Dahl (59a Tsentralnyi Ave, Sievierodonetsk, Luhansk region, 93400, Ukraine) E-mail: fotvaleri@gmail.com
Сьогодш негативний антропогенний вплив на навколишне середовище вiдчуваeться особливо гостро i набувае глобального характеру. Шдприемства вугiльноi промисловостi е одними з наймасштабнших суб'ектiв економiчноi дiяльнос-тi, що завдають шкоди навколишньому середовищу, оск1льки, добуваючи природнi ресурси у великих об-сягах, вони викидають забруднюкш речовини в пд-ро- та атмосферу. Вугiльнi вывали не прикрашають природний ландшафт, видкяють отруйнi випарову-вання (сiрчистi гази), пил, продукти горшня, пiд час дощiв i паводкiв забруднюють водний басейн.
Однак сфера дiяльностi вугкьних пiдприемств е однiею з прюритетних складових паливно-енерге-тичного комплексу та економши Укра'ши в цiлому. Значущшть енергетичних сировинних ресурсiв ви-магае вк держави i вуг1льних шдприемств розробки економiчного механiзму стимулювання еколопчно сталого розвитку вуг1льного сектора. Це дозволить не ткьки зменшити обсяг шшдливих викидiв, а й створити передумови покращення ефективностi гос-подарсько'1 дiяльностi.
Дослiдженням проблем еколого-економiчноi ефективносп господарсько'1 дiяльностi пiдприемств присвяченi роботи вичизняних i зарубiжних учених, таких як: Буркинский Б. В., Веклич О. О., Галушкша Т. П., Бка С. О., Борисова В. А., Семенов В. Ф., Михай-лик О. Л., Толков А. П., Дейнека О. Г., Позднякова Л. О., Кобушко I. М., Норт К.
Вкдаючи належне науковим працям, треба вк-значити, що нейтралiзацiя негативних екологiчних наслiдкiв вимагае великих матерiальних витрат. Вра-ховуючи скрутне фшансове становище, в якому зараз перебувають вугкьш пiдприемства, зростае необхк,-нiсть розробки заходiв, як забезпечать еколого-еко-номiчну ефективнiсть дiяльностi пiдприемства шляхом використання вторинних ресурав.
Великий внесок у дослкження властивостей вторинних вугiльних ресурсiв зробили таи вчеш, як: Б1лецький В. С., Архипов Н. А., бльчаншов Е. А., Хо-
менко Я. В., Горбачов Д. Т., Павленко Е. А., Дiоурi А., Бурегба А., Чейба С. та шш1
Використання вугкьних вiдходiв як вторинних ресурав допоможе вугкьним шдприемствам вирь шити одразу двi проблеми. По-перше, переробка та реалiзацiя вугiльних вiдходiв принесе пiдприемству додатковий економiчний ефект, впровадження цьо-го напряму зможе вивести вугкьш шдприемства на новий рiвень розвитку. По-друге, утилiзацiя вiдходiв сприятиме зменшенню негативного впливу на навко-лишне середовище. Тому питання переробки i засто-сування вторинних вугкьних ресурав потребуе по-дальшого дослкження та доопрацювання.
Метою статтi е дослкження та розробка захо-дiв забезпечення еколого-економiчноi ефективностi дiяльностi шдприемства шляхом використання вторинних ресурав.
Сьогодш вугкьш шдприемства характеризуются фшансовою нестабкьшстю та практично не-можливiстю залучення зовнiшнiх iнвестицiй. Обсяги реалiзащi !'х традицiйноi продукци не дозволяють вк,-шкодувати сформований рiвень витрат, а державна економiчна полiтика не передбачае дотацiй у вугкьну промисловiсть на належному рiвнi.
За даними 2012-2017 рр., украшська вугкьна промисловiсть на сучасному етапi характеризуемся перiодами спаду обсягiв видобутих ресурав (рис. 1).
Дана тенденщя вкбуваеться через застар1лий шахтний фонд, важк умови видобутку вуг1лля, неви-сокий рiвень механiзацii та автоматизаци виробни-чих процесiв, вiдсутнiсть коштiв на оновлення осно-вних фондiв.
Вугкьш шдприемства стикаються сьогоднi з такими проблемами, як вксутшсть чiтко вста-новлених правил роботи на внутршньому ринку (в умовах дотування видобутку вугкля з боку держави), криза платежiв, загальна для усiеi еконо-мiки краши, бартеризацiя i тшьовий характер гос-подарських зв'язкiв вуглевидобувних шдприемств,
Видобуток вугтля, млн т
70 60 50 40 30 20 10 0
2012 2013 2014 2015 2016 2017 Р1к Рис. 1. Видобуток вугшля в УкраТш за 2012-2017 рр., млн т
Джерело: складено на основi [9].
висока собiвартiсть продукци та низькi цiни за реа-лiзовану продукцiю, непривабливий швестицшний клiмат. Усе це призводить до значних збитшв шахт. О^м цього, перед вуг1льними пiдприемствами дуже гостро постали екологiчнi питання.
Господарська дiяльнiсть пiдприемств вугiльноi промисловостi призвела до забруднення навколиш-нього природного середовища, порушення природ-них взаемозв'язшв, а людство в^дчувае небажанi на-слiдки цих явищ.
Негативний вплив вугледобувних шдприемств проявляеться в такому:
+ порушення багатьох десятйв тисяч гектарiв поверхневого шару земл^ а також забруднення !'х вуг1льними вiдходами; + забруднення водних ресурав, як пiдземних,
так i поверхневих; + часткове виснаження водних ресурав; + порушення режиму руху пiдземних i поверхневих вод у зв'язку з прничими роботами; + забруднення повiтряного середовища вики-дами котелень, породних вiдвалiв.
Пiдприемства вугiльноi промисловостi харак-теризуються неращональним використанням земельних ресурсiв: розрiзи займають значнi земельнi площi, окремi д1лянки яких або не викорис-товуються, або порушенi. Тим часом рекультивацш ведеться зi значним вкставанням. Часто спостерь гаеться захаращення земель списаним обладнанням, невикористовуваними резервуарами з-шд ПММ, як забруднюють Грунт продуктами окислення металу, протоками нафтовмкних ркин.
На вугiльних пiдприемствах складуеться велика ккьшсть вiдходiв [1, с. 110]. Хоча обсяг видобутку вугкля зменшуеться, у результат чого загальна ккь-йсть вiдходiв та викидiв iстотно знизилась, загаль-ний обсяг !'х утворення досягае 110-115 млн т на рк. За 1 рк обсяги складування розкривних порк вугледобувних пiдприемств становить 60 млн м3. Структуру складування вiдходiв представлено на рис. 2.
Головний техногенний вплив вугледобувних шдприемств вкбуваеться через вiдвали шахт i зба-гачувальних пiдприемств, як становлять осно-вну частку обсягу складування вiдходiв. Це шахтнi, розкривш породи, шлами, продукти збагачення ко-рисних копалин у виглядi вiдвалiв, териконiв, сховищ вiдходiв, якi накопичено в попередш роки.
Породнi вквали е джерелом викидiв цiлого ряду речовин, а саме: окису вуглецю, оки^в азоту, арчистого газу i твердих частинок (зокрема, вуглепо-родного пилу), важких металiв.
Обсяг викидiв забруднюючих речовин вiд породних вiдвалiв складае близько 70 тис. т на рк, у тому чи^ оки^в вуглецю - 38 тис. т, твердих частинок (у тому чи^ вуглепор одного пилу) - понад 14 тис. т, оки^в азоту - понад 5 тис. т.
У вугiллi та глинистих сланцях, що потрапля-ють на денну поверхню внаслкок добування вугкля, виявлено понад 70 елеменпв, вмшт яких, зазвичай, менше 0,1%. Саме у сланцях мктиться шрит, який швидко окиснюеться. У результат цих процеав утво-рюеться арчана кислота, яка знижуе реакцш водних розчишв до 2,5-3,5 рН. Упддя, розташованi побли-зу вiдвалiв, мктять засоленi сульфати на глибинi до 20 см. За таких умов розвиток трав'яно! рослиннос-тi стае неможливим; саме и вiдсутнiсть - шдикатор значного вмiсту токсичних елеменпв та iхнiх сполук поблизу терикошв [5, с. 281].
Таким чином, вугкьна галузь е однiею з най-б1льш травматичних для навколишнього середовища та здоров'я людей. Водночас у вугкьних вiдвалах мштиться дуже багато корисних елементiв, яш можна екологiчно та економiчно використовувати в рiзних галузях промисловостi.
За даними Кузик I. М., у 1 т породи терикошв мк-титься 16-32 кг вуглецю, 0,2-12,1 кг азоту, 0,4-19 кг фосфору, 4,7-37 кг калш, 4,8-11,4 кг кальцш, 0,1-85 кг арки, 0,1-20 кг цинку, до 1 кг молiбдену, до 5 кг галш, 35,7- 740 кг кремнш, 54-343 кг алюмшго, 2-21,4 кг титану, 0,1-2 кг нкелю, 0,1-0,3 кг кобальту, 0,3-8 кг барш, 0,5-1 кг берилш, до 3 кг скандш та iншi речо-вини [4, с. 25].
7%
7%
I Тверд1 побутов1 в1дходи
Вщходи 1-111 клас1в токсичост1
I Промислов1 в1дходи IV класу токсичност1
I 1нш1
Рис. 2. Структура складування вiдходiв в Украíнi
У в^двалах i вiдстiйниках мiститься бкьше 148 млн т горючо! маси, придатно! для вилучення з отриманням кондицiйного палива для теплоенергетич-ного i технологiчного використання. Так, наприклад, ткьки з перспективних для переробки в1двалш Луган-сько! областi, переробивши 83887,6 тис. т породи золь-нiстю близько 70%, можна витягти 13292,2 тис. т вугкь-но! товарно! продукци для енергетики зольшстю 24,0%.
За тiei' умови, що вугледобувнi пiдприeмства не отримують прибуток в1д основно! дiяльностi - видо-бутку вуг1лля та перебувають у тяжкому фшансовому станi, використання в1дход1в як сировинного потенщ-алу промисловосп може стати одним iз основних на-прямiв розвитку пiдприeмства та резервом для зни-ження негативного впливу на навколишне середовище.
Отже, в умовах, що склалися, великого значен-ня мае необхiднiсть впроваджувати заходи, як забезпечать еколого-економiчну ефек-тивнiсть дiяльностi пiдприемства шляхом використання вторинних ресурав.
Автор Зенцов В. Н. [2, с. 49] досл^див, що для зарубiжних кра!н характерний порiвняно високий рiвень використання вторинних ресурав. Значна увага у Шмеччиш придiляеться переробцi вiдходiв з витяганням корисних компоненпв. У Францй дiе к1лька спецiалiзованих пiдприемств по регенераци, якi переробляють вiдходи промислових шдприемств. В Угорщинi iснують спещальш фонди, якi забезпечу-ють створення бкьш сприятливих умов для використання вторинно! сировини. Державнi дотаци та бан-кiвськi кредити доповнюють цi фонди.
Вугiльнi вiдходи можна використовувати для виробництва рiзних будматерiалiв. Свiтова будшду-стрiя все бкьшою мiрою орiентуеться на виробни-цтво цегли з шахтно! породи. В^оди вугiлля можуть бути компонентом для виробництва еколопчних це-глин. Отриманий вид продукцГ! мае рекордно висою показники мехашчно! мiцностi, морозостiйкостi та водонепроникност [8, р. 2].
Науковщ з Бразили [7, р. 55] у сво!й роботi досадили, що вугiльнi вториннi ресурси можна використовувати при виготовленш брушвки. Результати показали, що вiдходи вугкля можуть замiнити зви-чайний шсок, що е компонентом даного продукту. Вквальну породу можна також використовувати у виготовлеш й iнших будматерiалiв: сходових маршiв, плит, лiфтових шахт, стшних панелей.
Ще одним засобом економiчного стимулювання дiяльностi вуг1льних шдприемств у сферi покращен-ня екологи е утилiзацiя териконiв. Породи вiдвалiв та териконiв можна використати для того, щоб отрима-ти глинозем, з якого виплавляють алюмшш, i розгля-нути його як нову нетрадицшну сировину.
Для того, щоб отримати алюмшш, можна пере-йняти досвк Франци. У цiй краМ було успiшно ви-пробувано новий метод переробки вугкьних вiдходiв
для отримання глинозему. У Польщi технологи довели можлившть промислового отримання глинозему з глинистих порк, що мктять близько 25% глинистих сланщв. Високий вмiст глинистих сланцiв характерний i для порiд терикошв Донбасу.
Оскiльки терикони е складами рiзних хiмiчних елементiв (табл. 1), реалiзувавши добутi речовини, вугiльнi шдприемства можуть отримати додатковий прибуток.
Таблиця 1
Хiмiчнi елементи, що накопичуються в териконах
Назва елементу Спосiб використання Варткть
Галм 1) При виробницга мастильних матери алiв; 2) у конструюванш окремих видiв лазе-рiв та термоелементiв для сонячних батарей Вiд 1,3 до 1,4 тис. дол. за кiлограм
Скандiй 1) В авiацiйнiй i космiчнiй промис-ловостi; 2) в автопромк Добавки даного еле-менту в сплави сталi та чавуну збтьшують !х цiннiсть Вiд 42 до 46 тис. дол. за ктограм
Гермашй 1) При виробницга пластмаси; 2) у металургп й елек-тротехнiчнiй промис-ловостi; 3) у медицину оптицi. Лiнзи та скло можна застосовувати в при-ладах шчного бачення Вщ 1 тис. дол. за шограм
Перерахованi методи утил1зацц терикошв ви-користовуються в рiзних кра!нах свiту [6, с. 16]. Щею проблематикою займаються фахiвцi таких кра!н, як: + Японiя (при переробщ териконiв вкбуваеть-
ся вилучення ркшсних матерiалiв); + США (вiдновленi землi пускаються пiд лко-
насадження); + кра!ни Центрально! та Схiдноi бвропи (ви-робляють с1льськогосподарське освоення рекультивованих земель); + Великобританiя (рекультивованi землi пере-даються, головним чином, для рекреацiйного освоення, промислового i цивiльного будiв-ництва, ркше - для с1льського господар-ства).
Розглянувши лише деякi з кнуючих способiв переробки вiдвальноi породи в шших кра!нах, можна зробити висновки про дощльшсть !х використання
на украшських вугледобувних шдприемствах. Це не ткьки дозволить скоротити обсяги вГдвально!' породи, зменшити негативний вплив на навколишне се-редовище, вивiльнити значнi площi родючих грунпв, а й надасть можливкть отримувати певну економГч-ну вигоду при вГдносно невеликих вихГдних витратах. Терикони можуть стати не просто дкянками складу-вання вГдвально!' породи, але i джерелами сировини для будiвельноi промисловостi, дорожнього комплексу та енергетики Укра!'ни. Основними перевагами використання вугкьних вiдходiв як сировини для рiзних галузей промисловосп е:
+ розширення сировинно!' бази шляхом замши
дорого'! iмпортноi сировини мшцевою; + наближення мiсць виробництва будiвельних матерiалiв до мiсць !'х споживання, що сприя-тиме зниженню транспортних витрат; + концентращя видобутку рiзних видiв мше-рально!' сировини на одному пiдприемствi.
Узв'язку з тим, що на украшських вупльних шдприемствах зберГгаеться велика ккьшсть вуг1льного вiдсiву, пилу та неяшсного вуг1лля, наступним ефективним методом утилiзацii вуг1льних вiдходiв може стати брикетування вугкля - процес мехашчно!' переробки вугiльних дрiбниць в кускове паливо - брикети. Даний споаб передбачае використання передового напряму у сферi брикетування -способу екструзшного векторного впливу. Використання ще!' технологи дозволяе виробляти паливнi брикети з питомими витратами електроенергй на формування не бкьше 1,5-2 кВт/т.
Використання методу брикетування укра'н-ськими вугкьними пiдприемствами е доцГльним, адже каштальш витрати на це виробництво мгш-мальнi порГвняно з шшими можливими методами переробки вугГльних вГдходГв; брикетоване вуг1лля
продовжуе набирати попит; за площею та ккькктю пращвнишв процес брикетування найб1льш опти-мальний, а продуктившсть дуже висока.
Брикетування вугкля мае ряд переваг:
+ + + + + + +
+
зб1льшення розмГрГв вугкьного продукту; зниження кГлькостГ викидГв в атмосферу при згорянш; висока яшсть;
простота транспортування г зберiгання; можливкть легко контролювати витрату при вживанш;
отримання екологГчно чистого продукту; висока тепловкдача в процесГ згорання вугкьного брикету (вугкьш брикети легко спа-лахують Г горять достатньо тривалий час); вирГшення проблеми самозаймання дрГбнищ в процесГ зберГгання.
Вугкьш брикети можна застосовувати для ме-талургшних, хГмГчних пГдприемств, для побутових потреб населення та як енергетичну сировину на електростанщях [3, с. 4].
Таким чином, використання вугГльних вГдходГв у процесГ брикетування допоможе економити енер-гетичш та сировинш ресурси, зменшить негативний вплив на навколишне середовище, за рахунок рентабельно!' роботи брикетних виробництв покращить фшансовий стан вугледобувних пГдприемств.
Узагальнюючи, представимо можливГ заходи використання вторинно!' сировини на укра!'нських вугГльних шдприемствах (рис. 3).
Таким чином, використання вторинних ресурав е економГчно доцГльним Г екологГчно необхГдним. Впровадження заходГв забезпечення еколого-еконо-мГчно!' ефективностГ шляхом використання вторинних ресурав на укра!'нських вугГльних пГдприемствах дозволить не ткьки скоротити обсяги вугГльних вГдходГв, зменшити негативний вплив на навколишне се-
Рис. 3. Запропоноваш заходи використання вторинних ресурав для украТнських вупльних пщприсмств
О О т О
о
о
1= <
о
<
о
ш
редовище, вивкьнити значн1 площ1 родючих грунив, а й отримувати певну економ1чну вигоду при в1дносно невеликих вих1дних витратах, що буде стимулювати вупльш п1дприемства до д1яльност1 у сфер1 екологи.
ВИСНОВКИ
У процес1 анал1зу було виявлено, що викорис-тання вторинних ресурс1в е основним напрямом роз-витку п1дприемств вугкьно'Т промисловость Утиль зац1я в1дход1в, отриманих при видобутку вугкля, не т1льки сприятиме збереженню навколишнього серед-овища, а й створюватиме передумови для шдвищення ефективност1 роботи вуг1льних п1дприемств. У данш робот1 досл1джено досв1д заруб1жних краш, який св1д-чить, що вупльш в1дходи доц1льно використовувати як сировину та паливо в р1зномаштних технолопчних процесах. Було запропоновано еколого-економ1чш заходи, як1 дозволять практично повшстю л1кв1дувати зовн1шн1 накопичен1 в1дходи та розширити асорти-мент продукци, що випускаеться, шляхом реаллзацц та переробки добутих ресурс1в. У зв'язку з технолопч-ними можливостями найб1льш доцкьними методами використання вуг1льних в1дход1в для укра'шських вугледобувних п1дприемств е вилучення з шахтних в1двал1в корисних х1м1чних i м1неральних елемент1в для використання в р1зних галузях промисловоси, а також використання як альтернативного палива шляхом брикетування. Перспективним напрямком по-дальших досл1джень е визначення економ1чно! ефек-тивност1 використання газопод1бних в1дход1в при видобутку вуг1лля з метою отримання додаткового при-бутку для укра'шських вуг1льних п1дприемств. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Довкiлля УкраТни 2016 : стат. зб. Ки!в : Державний комгет статистики УкраТни, 2017. 226 с.
2. Зенцов В. Н., Фаттахов М. М., Димов К. В. Исторические особенности организации мероприятий по переработке и утилизации отходов за рубежом. История и педагогика естествознания. 2015. № 4. С. 48-51.
3. Краткий обзор технологий производства угольных брикетов : аналитическая записка / АНО «Центр стратегических исследований топливно-энергетического комплекса Дальнего Востока», 2013. 77 с. URL: http://www.fecsrfec.ru/ Upload/iblock/514/51461e72cef7de4a4f0a2c4367be4a70.pdf
4. Кузик I. М. Вплив породних вiдвалiв шахт на ком-поненти довшля та визначення можливостей щодо його зменшення. Екологiя i природокористування. 2012. Вип. 15. С. 23-37.
5. Терещук О. Вплив вiдвалiв прничодобувно! про-мисловост на навколишне середовище Нововолинського прничопромислового району. Вiсник Львiвського унiверси-тету. 2007. Вип. 34. С. 279-285.
6. Хоменко Я. В., Солдатева А. А. Оцшка проблеми терикошв Донбасу. Економiчний вiсник Донбасу. 2015. № 1. С. 12-19.
7. Santos C. R., Filho J. R. А., Tubino R. M. C., Schneider I. A. H. Use of Coal Waste as Fine Aggregates in Concrete
Paving Blocks. Geomaterials. 2013. Vol. 3. No. 2. P. 54-59. URL:
http://file.scirp.org/Html/2-1110045_30853.htm
doi: 10.4236/gm.2013.32007
8. Ecofriendly bricks elaborated from coal waste of Moroccan Jerrada Mining / Ez-zaki H., Diouri A., Bouregba A., Amor F., Chhaiba S., Sassi O, and El Rhaffari Y. // MATEC Web of Conferences. Rabat, Morocco. 2018. Vol. 149. URL: https://www.matec-conferences.org/articles/matecconf/abs/2018/08/matecconf_ cmss2018_01043/matecconf_cmss2018_01043.html doi.org/10.1051/matecconf/201814901043
9. Державна служба статистики УкраТни. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua
REFERENCES
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua
Dovkillia Ukrainy2016 : stat. zb. [Environment of Ukraine 2016: Statistical collection]. Kyiv: Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy, 2017.
Ez-zaki, H. et al. "Ecofriendly bricks elaborated from coal waste of Moroccan Jerrada Mining". MATEC Web of Conferences. Rabat, Morocco. 2018. https://www.matec-conferences.org/ar-ticles/matecconf/abs/2018/08/matecconf_cmss2018_01043/ matecconf_cmss2018_01043.html. doi.org/10.1051 /matec-conf/201814901043
"Kratkiy obzor tekhnologiy proizvodstva ugolnykh brike-tov : analiticheskaya zapiska" [A brief overview of the production technology of coal briquettes: an analytical note]. ANO «Tsentr strategicheskikh issledovaniy toplivno-energeticheskogo kom-pleksa Dalnego Vostoka», 2013. http://www.fecsrfec.ru/upload/ iblock/514/51461e72cef7de4a4f0a2c4367be4a70.pdf
Khomenko, Ya. V., and Soldateva, A. A. "Otsinka problemy terykoniv Donbasu" [Assessment of the problem of the Donets Basin]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, no. 1 (2015): 12-19.
Kuzyk, I. M. "Vplyv porodnykh vidvaliv shakht na kompo-nenty dovkillia ta vyznachennia mozhlyvostei shchodo yoho zmenshennia" [Impact of waste heaps of mines on environmental components and determination of possibilities for its reduction]. Ekolohiia i pryrodokorystuvannia, no. 15 (2012): 23-37.
Santos, C. R. et al. "Use of Coal Waste as Fine Aggregates in Concrete Paving Blocks". Geomaterials. 2013. http://file.scirp. org/Html/2-1110045_30853.htm. doi:10.4236/gm.2013.32007
Tereshchuk, O. "Vplyv vidvaliv hirnychodobuvnoi pro-myslovosti na navkolyshnie seredovyshche Novovolynskoho hirnychopromyslovoho raionu" [Influence of dumps of mining industry on the environment of Novovolynsky mining-industrial area]. VisnykLvivskoho universytetu, no. 34 (2007): 279-285.
Zentsov, V. N., Fattakhov, M. M., and Dimov, K. V. "Is-toricheskiye osobennosti organizatsii meropriyatiy po pere-rabotke i utilizatsii otkhodov za rubezhom" [Historical features of the organization of activities for the processing and disposal of waste abroad]. Istoriya i pedagogika estestvoznaniya, no. 4 (2015): 48-51.
