Використання цифрових технологій у ході реалізації теорії множинного інтелекту в зарубіжних освітніх практиках Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Scientific journal

PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION

Has been issued since 2013.

Науковий журнал

Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видаеться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Лещенко М., Гринько В. Використання цифрових технологiй у xodi реал'!зацИ теорП множинного 'штелекту в заруб'жнихосв'тшхпрактиках. Ф'!зико-математичнаосв'та. 2019. Випуск4(22). С. 79-85.

Leshchenko M., Hrynko V. The using of digital technologies in the implementation of the theory of multiple intelligence in foreign educational practices. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 4(22). Р. 79-85.

DOI 10.31110/2413-1571-2019-022-4-013 УДК 37.015.311:159.925

Марiя Лещенко

Унверситет Яна Кохановського, Польща ORCID: 0000-0003-4121-565X Вiкторiя Гринько

Донбаський державний педагогiчний унiверситет, Украна

ORCID: 0000-0001-9834-7181

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ХОД1 РЕДЛ1ЗАЦМ ТЕОРП МНОЖИННОГО 1НТЕЛЕКТУ

В ЗАРУБ1ЖНИХ ОСВ1ТН1Х ПРАКТИКАХ

АНОТАЦ1Я

Формулювання проблеми. 1нтегра^я цифрових технологй з навчальним процесом призвела до змн у пдходах до тдготовки майбутшх учител'в. Вивчення досв'ду свтових практик впровадження теорй' множинних iнтелектiв Г. Гарднера сприяе успiшностi цього процесу в процеа реформування укрансько¡' системи освти.

Матер/'али i методи. На основi застосування методу нетнографй, аналiзу блог'в, сайт'в, твiтiв фаxiвцiв в галуз'1 використання цифрових технологй в осв'т'! встановлено, що кльксть учител'ю, якi зац'шавлеш проблемою iнтеграцi'¡'множинного штелекту з цифровими технологами невпинно зростае.

Результати. У статт'1 охарактеризовано зарубiжний досв'д використання цифрових технологй для пдвищення ефективностi реалiзацi'¡' теорй' множинного нтелекту в освiтнiй д'яльностi. За Г. Гарднером, кожна особистсть мае власний iнтелектуальний профль, що характеризуе iндивiдуальнi способи обробки й iнтерпретацü' iнформацiйниx пов'домлень i вiдображае унiкальнiсть п 'внавальних процесв. Охарактеризовано цифровi технологи, використання яких стимулюе розвиток множинних iнтелектiв. Узагальнено рекомендацП для педагог'в щодо використання цифрових технолог'ш у навчаннi на основi реалiзацi'¡' теорй' множинного нтелекту. З'ясовано, що зарубiжнi освiтяни використовують теорiю множинного нтелекту для визначення доцiльностi застосування цuфрово'¡' технологи у навчальному процеа. На переконання зарубiжнux учених, теор'я множинних iнтелектiв може бути нтегруючим фактором м'ж цифровими технолог'ями та навчальними практиками, виступае педагог'мною концепцею, що допомагае гармон'вувати використання сучасних технолог'ш для актuвiзацi'¡' осв'тшх практик шляхом реалiзацi'¡' шдив'дуального пдходу до навчання.

Висновки. Продумане i цлеспрямоване використання цифрових технологй на основi теорй' множинних iнтелектiв мае позитивний вплив на навчальн досягнення учн'т. Навчальний процес, що поеднуе теорiю Г. Гарднера з використанням цифрових технологй, розвивае сuльнi сторони учн 'т i збагачуе ¡х осв 'тш можливостi. Такий п'дх'д забезпечуе розвиток в учн'!в умнь XXI столття. Подальшi досл 'дження пов'язаш з обфунтуванням концепцй' iнтеграцi'¡' цифрових осв 'тн'к технологй у навчання майбутшх учител'1в,'нтелектуально-множинного пдходу до застосування цифрових технологй в осв'тн'к практиках.

КЛЮЧОВ1 СЛОВА: зарубiжнuй досв'д, цuфровi технологи, теорiя, види :нтелекту, рекомендацП.

ВСТУП

Постановка проблеми. Сучасний CBiT став цифровим, технолопчним, змшивши функцюнування освти. 1нтегращя технологш з навчальним процесом призвела до змЫ у пщходах до тдготовки майбутых учителiв.

У 1983 роц Говард Гарднер, поставивши пщ сумыв щею загального штелекту, що базувалася на домшант мовних i лопчних здiбностей, увiв категор^ множинних штелек^в (М1) (Лещенко, 2017). ВЫ спочатку перерахував ам штелек^в: лшгвктичний, лопко-математичний, просторовий, музичний, ттесно-кшестетичний, мiжособистiсний i внутршньо особистий (Gardner, 1999). З тих тр вш розширив список до дев'яти, додавши натуралктичний i екзистен^альний (Gardner, 2006). На даний момент вщбуваеться дослщження педагопчного штелекту Г. Гарднер висловив думку, що вс люди певною мiрою волод^ть кожним видом штелекту й мають власний штелектуальний профть, в якому оды види

ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)

штелекту розвинен сильнше, шип - слабше (Gardner, 2015). Упродовж останшх poKiB теорiю Г. Гарднера сприйняли не лише освтчни, але й фахiвцi з психологи, антропологи та шших дисциплiн.

В умовах шформацшного со^уму застосування в 0CBi™b0My середовищi теорп М1 передбачае використання цифрових технологш. Для успiшноï дiяльностi на свiтовому ринку, сучаснi студенти повиннi опанувати умiння двадцять першого столiття: когнiтивнi, комунiкативнi, креативнi та колаборативы. Цифровi технологи допомагають у розвитку цих умшь. Для того, щоб iнтеграцiя технологiй у навчальний процес була ефективною, необхiднi критерп ефективного застосування цих технологiй. З щею метою зарубiжнi науковцi використовують теорiю множинних iнтелектiв Г. Гарднера.

Аналiз актуальних дослiджень. Важливим аспектом останых дослiджень Г. Гарднера е вплив використання цифрових технологш на розвиток множинних штелекпв, щентичносп, уяви й творчосп сучасно!' молодi , визначено!' Г. Гарднером як App поколiння (The App Génération): поколшня, яке активно застосовуе для виршення життевих проблем програмне забезпечення, що завантажене користувачами на мобiльнi пристро!' (Gardner, 2013).

Проблема використання цифрових технологш у ходi реалiзацiï теорп множинного iнтелекту в зарубiжних освiтнiх практиках висвiтлено у працях багатьох американських дослщни^в, Томаса Армстронга (Armstrong, 2009), Патрицп Дiмiк (Dimick, 2016 ), Гелена Елiзабет Хаст (Haste, 2014 ), Ян Дж. МакКоога (McCoog, 2007), Гарi Моттерама (Motteram, 2013) та iнших науковцiв.

У втизняному освiтньому просторi питання використання цифрових технолопй для пiдвищення ефективносп навчання, що реалiзуеться на основi теорп множинних iнтелектiв не дослщжувалися.

Мета статт - схарактеризувати зарубiжний досвiд використання використання цифрових технолопй для пщвищення ефективностi реалiзацiï теорп множинного штелекту в освтнш дiяльностi.

МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

Застосовано загальнонауковi методи - (опис, аналiз, синтез, узагальнення, порiвняння, систематизацiя, класифiкацiя) для з'ясування стану розробленосп проблеми дослiдження,умов використання цифрових технологш у навчаны; нетнографп для аналiзу сайтiв, блогiв, на яких представлено опис зарубiжного досвщу використання цифрових технологiй для пщвищення ефективностi реалiзацiï теорп множинного штелекту в освiтнiй дiяльностi.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

У 21-му столiттi у мiжнародному освiтньому просторi яскраво увиразнилася тенденцiя застосування цифрових технологiй у рiзних формах навчання. Використання цифрових технологш стало невщ'емною частиною у навчанн учнiв i студентiв середнiх та вищих шкiл зарубiжжя.

Освiтнi виклики, що повстали перед новим поколшням, стимулюють до визначення технологiчних ршень, здатних суттево пiдвищити якiсть навчального досвщу та покращити пiдготовку студенев до навчання в коледжi i збтьшення шансiв на успiшне закшчення вищих навчальних закладiв.

У США функцюнуе ряд громадських органiзацiй i благодшних фондiв, метою дiяльностi яких е пщвищення якостi вищо!' освти на основi впровадження цифрових технологш в освiтню дiяльнiсть унiверситетiв.

Дiяльнiсть неприбуткових органiзацiй фiнансово пiдтримуеться благодшними фондами, серед яких особливе мкце займае Фонд Бiлла i Мелшди Гейтс, мета якого полягае у тому, щоб допомогти освiтянам створювати новi технологи, що дозволить пщвищити якiсть вищо!' освiти, збiльшити кшьшсть коледжiв, випускники яких умiтимуть реалiзувати в ходi професiйноï дiяльностi сво!' здiбностi й обдарування. Фонд також пщтримуе тi освiтнi iнституцiï, в яких упроваджуються новi цифровi технологи й шструменти.

Дiяльнiсть державних та громадських шституцш уможливили доступ освп^ян до захоплюючого спектру технологiчних засобiв у ходi реалiзацiï рiзноманiтних педагопчних концепцiй i пiдходiв, серед яких теорiя множинних iнтелектiв Г. Гарднера займае особливе мкце.

Уперше дослщження можливостей використання цифрових технологiй у ходi реалiзацiï теорп множинного штелекту в навчанн учнiв середнiх шкт Т. Армстронг представив у найбтьш вiдомiй його книзi «Множинн штелекти у клаа» (Armstrong, 2009).

На думку Томаса Армстронга, можливосп використання цифрових технолопй у навчальному процеа, що реалiзуеться на основi теорп множинного штелекту не варто звужувати до розвитку лопко-математичного штелекту. Хибне уявлення про те, що використання комп'ютерно!' технти доступне лише для вчт^в iнформатики, якi володiють абстрактними мовами комп'ютерного програмування е шкщливим стереотипом. Учений наголошуе, що комп'ютер е унiверсальним навчальним засобом, який в залежносп вiд того, яке програмне забезпечення застосовувати, може пщвищити ефективысть навчання. Адже за допомогою програмного забезпечення можна взаемодiяти з будь-яким одним або вама штелектами. Наприклад, програмне забезпечення для обробки текспв, активiзуе у користувачiв певний рiвень лiнгвiстичного iнтелекту, тодi як програмне забезпечення для креслення i малювання часлше вимагае задiяння просторового штелекту.

Заслуговують на увагу рекомендацп Т.Армстронга про доцтьысть використання теорп MI як основи для вибору та надання доступного програмного забезпечення для використання в клаа або в спещально призначених комп'ютерних лабораторiях у школк

Найбтьш ефективне застосування технологш для акт^зацп множинних штелекпв, пiдкреслюе Т. Армстронг, виникае в процеа реaлiзaцiï мультимедiйних навчальних проекпв. Використовуючи мультимедiйне програмне забезпечення, можна розробити проект, що aктивiзуе рiзнi види iнтелектiв, поеднуючи текст (лшгвктичний), iлюстрaцiï (просторовий), звуковi файли (музичний i лшгвктичний), вiдео (тiлесно-кiнестетичний та природничий штелекти).

Т. Армстронг характеризуе програмне забезпечення, яке акт^зуе рiзнi види iнтелекту. Так до програмного забезпечення та Web 2.0, як активують лшгвктичний iнтелект учений вщносить:

• Програми обробки текстiв (Microsoft Word)

• Тренажери з друкування (Mavis Beacon Teaching Typing!)

• Насттьы видавничi програми (Adobe Pagemaker)

• Електроннi довiдники (Вiкiпедiя)

• lнтерактивнi книжки(Кiшка в капелюа)

• 1гри 3i словами (Textris)

• Навчання iноземних мов та програмне забезпечення для перекладу (Power Translator)

• Програмне забезпечення для створення веб-сайту (Front Page)

• Розробка блогу (Typepad)

• Програмне забезпечення для диктування (Kurzweil 3000).

Програмне забезпечення, що акт/^зуе лопко-математичний штелект, за Т. Армстронгом, поеднуе:

• Поабники з математичних умшь (Intelligent Tutor)

• Тренажери комп'ютерного програмування (LOGO)

• Логiчнi ^гри (Де в свiтi е Кармен Сандро?)

• Науковi програми (I Love Science)

• Програми критичного мислення (Building Thinking Skills)

• Управлшня базами даних (Microsoft Access)

• Програмне забезпечення для управлшня фшансами (Quicken Deluxe)

• Науковi довщники (Енциклопедп)

• Таблиц (Mesa).

Просторовий штелект допомагають активiзувати так програмш засоби:

• Анiмацiйнi програми (Toon Boom's Flip Boom)

• Програми для малювання (Corel Paint Shop Pro)

• Електронн шаховi ^ри (Hiarcs)

• Просторовi ^ри для вирiшення проблем (Tetris)

• Електронн набори головоломок (B Puzzle)

• Clip-програми з мистецтва (Art Explosion 800000)

• Програми з геометрп (Sketchpad Geometer)

• Географiчнi програми (Google Earth)

• Програмне забезпечення для домашнього та ландшафтного дизайну (Better Homes and Gardens Home Designer Suite)

• Карти та атласи (Google Maps)

• Комп'ютерн програми для проектування (TurboCAD)

• Програмне забезпечення для редагування вщео (Power Director).

На задiяння ттесно-кшестетичного штелекту впливають:

• Тренажеры комплекти, що взаемод^ть з комп'ютерами (Lego Mindstorms NXT)

• 1гри з iмiтацiею руху (Flight Simulator X)

• Програмне забезпечення вiртуальноí реальност (Unigine)

• 1нструменти, що пщключаються до комп'ютерiв (Model ChemLab)

• Довiдники з анатомп та здоров'я людини (3D Body Adventure)

• Програмне забезпечення для фiзичноí та спортивно''' пiдготовки (cSwing).

Музичний штелект активiзуеться на основi застосування такого програмного забезпечення:

• Репетитори з музично' лтератури (Вивчення кторп музики в lнтернетi)

• Синтезатор голосу (Pb Vocoder)

• Програмне забезпечення для композицш (Finale Songwriter)

• Розтзнавання тонiв i пiдсилювачi пам'ятi мелодiй (Music Memory)

• Програмне забезпечення шструкцш для музичних шструметчв (eMedia Essential Rock Guitar)

• Музичн нотацiйнi програми (Pizzicato).

До програмного забезпечення, що активiзуе мiжособистiсний iнтелект, належать:

• Програмне забезпечення для електронно'' пошти (Outlook Express)

• 1нтернет-форуми (MySpace)

• Ытацшш iгри (SimCity)

• Генеалопчш програми (Legacy)

• Електроннi насттьш iгри (Clue Classic).

Внутрiшньоособистiсний штелект стимулюеться за допомогою таких засобiв:

• Програмне забезпечення особистого вибору (Trail Орегон)

• Програмне забезпечення для кар'ерного консультування (Cambridge Career Counseling System)

• Програмне забезпечення саморозумшня (Emotional IQ Test)

• Програмне забезпечення рольово' гри Fantasy (Second Life)

• Програмне забезпечення персонального цифрового помiчника (Handweek)

• Будь-яка програма самостшного програмного забезпечення.

Природничий штелект знаходить пщтримку пщ час застосування такого програмного забезпечення:

• Довщники натуралк^в (National Geographic)

• Програми моделювання природи (Amazon Trail)

• Програмне забезпечення для ^ор для тварин (AnimaX)

• Еколопчы програми (EcoBeaker)

• Програми садiвництва (3-D Garden Composer).

Т. Армстронг наголошуе, що використання 1нтернету надае можливост для дослiдження i розширення усiх видiв множинного штелекту студенев. Можна, наприклад, вiдзначити веб-сторшки, пов'язанi з кожним видом штелекту,

включаючи математичнГ та HayKOBi сайти (лопко-математичний iнтелект), сайти для завантаження музики (музичний iнтелект) або для завантаження зображень (просторовий штелект), сайти, на яких представлено контент природничого характеру (натуралГстичний штелект), сайти, на яких надаються чати та шил можливостi для взаемодГ'' (мГжособиспсний iнтелект), i сайти, на яких пропонуються можливостi для саморозвитку (внутрГшньоособиспсний iнтелект).

Як вiдомо, навчання - це процес передaчi вчителем навчального шформацГйного повiдомлення та процес його засвоення учнями. Залежно вiд власного штелектуального iндивiдyaльного профiлю учитель мае можливосп yрiзномaнiтнiти способи передaчi навчальних шформацмних повiдомлень учням. За допомогою цифрових технологiй можна якiсно збГльшити кiлькiсть вaрiaнтiв подaчi навчального контенту. Т. Армстронг пщкреслюе, що технологи вщкривають для вчителiв тaкi способи подaчi iнформaцiйних повiдомлень, якi не можуть бути реaлiзовaнi педагогами на основi aктyaлiзaцií лише 'х природних здiбностей.

Учений наводить приклади використання цифрових технолопй для передaчi навчального контенту для учыв з домшуючим музичним або вiзyaльно-просторовим iнтелектом у випадках, коли педагоги не володГють достатньо розвиненими музичними або художыми (образотворчими) здiбностями. Таким чином, Т. Армстронг справедливо стверджуе, що використання цифрових технолопй надае учителю новi функцГ'', що дозволяють йому сводомо управляти процесом передaчi i засвоення навчального контенту учнями вщповщно 'х iндивiдyaльних потенцiaлiв сприймання, обробки й засвоення шформацп.

На основi застосування методу нетнографГ'', aнaлiзy блогiв, сайтГв, твiтiв фaхiвцiв в гaлyзi використання цифрових технолопй в освт встановлено, що кiлькiсть yчителiв, якi зацтавлеш проблемою iнтегрaцií множинного iнтелектy з цифровими технолопями невпинно зростае. Фaхiвцi вiдзнaчaють, що цифровi технологГ'' виступають потужним засобом, який надае можливкть впровадити теорiю множинного iнтелектy в рiзнi види навчально'' дiяльностi, за умови, якщо iнтегрaцiя множинного штелекту i технологiй буде цiлеспрямовaною i обГрунтованою.

До цифрових ресyрсiв, як можуть бути використaнi для розвитку вербально-лшгвктичного iнтелектy в нaвчaннi, вщносять програмне забезпечення, що дозволяе створювати наративи, сценарп, оргaнiзовyвaти дискусГ'' та обговорювання, фтсувати нотатки та висвгтлювати ключовi моменти на рiзних комп'ютерних пристроях (смартфони, планшети тощо) (Dimick, 2016).

Цифровi технологГ'', якi використовуються в ходi реaлiзaцií нaвчaльно-дослiдницьких проектГв, спрямованих на розвиток логiко-мaтемaтичного штелекту поеднують електронн тaблицi, бази даних, пошуковг онлайн-засоби для збору та аналГзу даних, а також 'х iнтерпретaцií у формг цифрових графмв. цг технологií, а саме Диск Google, та пов'язан з ним додатки, допомагають виршувати абстрактнГ проблеми, здшснювати математичнГ розрахунки, розв'язувати рГвняння, реалГзувати математичнГ доведення.

Для розвитку музичного штелекту застосовуються потужнГ онлайн-засоби для створення запису та редагування аудофайлГв, а також для прослуховування та аналГзу музичних творГв, коментування та участГ у форумах для обговорення музичних клЫв.

Для розвитку тГлесно-кшестетичного Гнтелекту Гснують цифровГ технологГ'', застосування яких передбачае вираження i представлення навчальних щей через рух i тто, тобто цГ технологГ'' поеднують рух i навчання. Для розвитку мантулятивно-тактильних умГнь застосовуеться програмне забезпечення для планшетГв i смартфонГв, зокрема програмне забезпечення Scratch, яке дозволяе учням створювати вщео Ггри, при цьому програмування здГйснюеться на основГ кодацГ'' поеднання штелектуально''' лопки i кГнестетики.

Для розвитку вГзуально-просторового Гнтелекту застосовуються комп'ютернГ Ггри таю як Minecraft, а також технологГ'' для створення, обробки та редагування зображень.

До цифрових технолопй, що сприяють розвитку мГжособиспсного Гнтелекту, належать такГ, що активГзують взаемодГю мГж людьми, пГдтримують реалГзацГю спГльних групових проекпв, проведенню вГдео конференцГй тощо. До них належать Skype та шшл соцГальнГ медГа.

Блоги або дискуайы форуми можуть бути застосованГ для розвитку внутрГшньоособистГсного Гнтелекту шляхом забезпечення умов для художнього самовираження (музика, твори образотворчого мистецтва, поезГя тощо), вщображення рГзноманГтних концепцГй використання пошукових систем як Google для дослщження цГкавих тем, якГ стимулюють самоаналГз (Dimick, 2016).

УчнГ з розвиненим натуралГстичним Гнтелектом краще навчаються шляхом установлення зв'язкГв мГж навчальними темами та явищами природного свггу. ПГзнавальнГ Гнтереси цих учнГв концентруються в галузГ ботанГки, зоологи, бюлогм, сГльського господарства. ВГдеокамери - це чудовий технолопчний ресурс для учнГв, якГ з задоволенням знГмають, фтсують i представляють природний свГт. ЦГ учнГ беруть активну участь у проектах, пов'язаних з показом змш у природГ з бГгом часу.

Прикладом проекту з використанням цифрових технолопй , який може зацтавити учнГв з розвиненим натуралГстичним Гнтелектом е дослщження сезонних змш у природГ. У ходГ виконання подГбних проектГв учнГ збирають данГ i каталогГзують 'х для використання. ЕлектроннГ бази даних i електроннГ таблицГ дозволяють не тГльки представити те, що вони знайшли, але й створити тдГрунтя для нових навчально-дослщницьких проектГв (Haste, 2014).

Онлайн-вГдео та фотографГ'', створенГ за допомогою камер смартфонГв або планшетГв дозволяють учням здшснити або зафтсувати рГзноманГття природного свггу. 1снуе цГлий ряд технолопй та онлайн-ресурав, якГ можуть бути використанГ для стимулювання розвитку натуралГстичного Гнтелекту (Dimick, 2016).

УчнГв з розвиненим екзистенцшним Гнтелектом цГкавлять загально фГлософськ проблеми. У навчальному процес таю учнГ активГзуються пГд час вивчення питань про способи i причини функцюнування свГту, наприклад, пщ впливом технологГчного прогресу. УспГшними технолопями для застосування у навчаннГ таких учнГв е тГ, що реалГзуються на основГ програмного забезпечення комунтацш та вирГшення проблем. Досить часто учнГ з розвиненим екзистенцГйним Гнтелектом мають також добре розвинений натуралГстичний, просторовий, математично-лопчний Гнтелекти. Використання технолопй поглиблюе свггобачення учнГв i дозволяе 'м пГзнати екзистенцГйну сутнГсть технолопй

Учн з розвиненим екзистенцГйним Гнтелектом ефективно навчаються в ходi реалiзацií npoeKTÍB Web 2.0. y4HÍ можуть дослiджувати, як спiвпраця в 1нтернет змiнюe навколишнiй cbít. 3míct npoeKTHoi дiяльностi може бути пов'язаний не тГльки з реалiстичною, але й з фантастичною тематикою, зокрема цтавою е iдея про те, що сучасн громадяни належать до цифровогоого свпу, в якому комп'ютери можуть одного дня набути здатност людського розуму. Успiшне розв'язання даного проекту можуть здГйснити учнi з високим рiвнем розвитку екзистенцiйного iнтелекту (Mc Coog, 2007).

Наголосимо, що освтчни-блогери висловлюють спiльну думку про те, що сучасн учнi потребують ефективних педагопчних рекомендацiй щодо використання цифрових технолопй для розвитку когнiтивних, креативних, комунтативних та колаборативних умiнь, а також необхщно створювати освiтнi середовища, якi забезпечуватимуть практичне оволодiння цими умшнями (Dimick, 2016).

Першим кроком для штеграцп теорГ'' М1 з технолопями в навчальному процесi е визначення домГнуючих iнтелектiв кожного учня за допомогою спецiально розроблених теспв. На основi результатiв тестування учитель спрямовуе використання цифрових технолопй для розвитку сильних сторш своíх учыв. Розвиток кожного виду iнтелекту тдтримують рiзнi цифровi технологи, якi мають унiверсальний або специфiчний характер. Розробку навчальних проектГв учитель мае здшснювати на засадах активiзацií якомога бГльшо''' кiлькостi iнтелектiв, використовуючи при цьому вщповщж цифровi технологи. Учитель повинен дозволяти виконувати tí проекты завдання, як 'х найбiльше цiкавлять. Як правило, учасники проекту вибирають tí завдання, як найбiльше вiдповiдають 'х iндивiдуально-iнтелектуальному профiлю. Результатом цього е чудовий факт, що саме технолопя, може почати прокладати мости мiж соцiальними, полiтичними, релiгiйними, економiчними чи культурними вщмшностями у всьому свт.

ОБГОВОРЕННЯ

Доктор Герi Моттерам, викладач ЕЛТ Манчестерського уыверситету (Motteran, 2013), пропонуе таке спостереження щодо використання технолопй у викладанн та навчанн аншйсько''' мови: Розвиток цифрово''' грамотност студентiв забезпечуе ефективне застосування когытивних i метакогнiтивних стратегiй, створюе умови для автономно'' тзнавально''' дiяльностi й сприяе створенню оригiнального творчого продукту.

Говорячи про роль, яку в^грають електронн соцiальнi мережi для навчання в 21 столгтп, Хелена Елiзабет Хаст, професор психологГ'' Унiверситету в Бат (Haste, 2014), зауважуе: Освт-лй потенцiал будь-яко' ново'' технологГ'' усвщомлюеться тiльки завдяки íí використанню в навчальних практиках. Ландшафт навчально' взаемодп та пошуку iнформацií трансформувався за допомогою цифрових технолопй.

Зважаючи на те, що портативн пристро' та мобГльн технологГ'' стають легкодоступними, зарубiжнi науковцi вважають доцгльним вивчення, як ыструменти Web 2.0 можна найкраще використовувати для полегшення навчання, активГзуючи найбiльш розвиненi види iнтелектiв студенев .

Зарубiжнi вченi розробили рекомендацп щодо реалiзацií iнтелектуально-множинного пгдходу на основг застосування технологiй Web 2.0.

У рекомендацГях наголошуеться, що роль педагога е виршальною, оскгльки у ходг розвязання поставленого навчального завдання вчитель мае удосконалювати найбГльш розвинен види iнтелектiв за допомогою застосування вщповщних технологiй. Джефф Малган (Mulgan, 2014), виконавчий директор Нацюнально''' служби Фонду науки, технти та мистецтв та вiзит-професор Унiверситетського коледжу в Лондон^ застерiгае проти бездумного використання технологи, коли вона не вщповщае освп^ым вимогам: «... Одним гз найкращих спосо6гв розробити навчальну технолопю е спостереження за успГшним навчанням у природному свт, а потГм вщтворити навчальний процес за допомогою цифрових технолопй. Такий пщхщ виглядае досить очевидним. Але дивна ситуацГя, освГтнГ Где'' досить часто виникають не Гз спостережень, а е результатом абстрактних умовиводГв.

Таким чином, на переконання зарубГжних дослщникв, якщо використання цифрових технолопй реалГзуеться на основГ теорГ' множинних ГнтелектГв i передбачае визначення видГв найбГльш розвинених штелекпв у студентГв, то забезпечуеться природовщповщне ефективне навчання.

Розглянемо розробленГ зарубГжними вченими рекомендацГ' щодо реалГзацГ' теорГ'' множинних ГнтелектГв у навчальному процес на основГ застосування технолопй Web 2.0.:

• ПошуковГ системи Google (збГр, розповсюдження ГнформацГйних повщомлень, реалГзацГя зворотнього зв'язку) сприяють розвитку вербального, математично-лопчного, внутрГшньоособистГсного, мГжособистГсного ГнтелектГв.

• Word Press - система для створення блопв i веб-сайтГв стимулюе дГяльнГсть вербального, мГжособистГсного, внутрГшньо-особиспсного та вГзуально-просторового ГнтелектГв.

• Блоги EduBlogs з контролем адмГнГстратора забезпечують серйозний академГчний обмГн науковим змктом, використання яких активГзуевербальний, математично-логГчний, просторовий, мГжособиспсний та внутрГшньо-особистГсний види ГнтелектГв.

• WikiSpaces веб-платформа для реалГзацГ'' академГчних проектГв, над змГстом яких може працювати група науковцГв, задГюе математично-логГчний, вербальний, мГжособистГснийвиди ГнтелектГв

• Khan Academy - репозиторш навчальних вщеороликв, виготовлених високо квалГфтованими фахГвцями сприяе активГзацГ' вГзуального, кнестетичного, музичного, натуралГстичного, вербального, математично-логГчного ГнтелектГв.

• Платформа EdX Open courseware створюе умови для обмГну найкращими академГчними курсами мГж унГверситетами свГту, при цьому активно задГюються вербальний, математично-логГчний, внутрГшньо-особиспсний, мГжособистГсний, вГзуально-просторовий види ГнтелектГв.

• Платформа MIT Open courseware, створена вченими Массачусетського технолопчного Гнституту (MIT), для публтаци в 1нтернет-мережГ навчальних матерГалГ,в академГчних курав для бакалаврГв, магГстрантГв, аспГрантГв, щоб забезпечити онлайн-навчання, освпу та тестування студентГв, сприяючи розвитку у них вербального, математично-логГчного, внутрГшньо-особиспсного, мГжособистГсного, вГзуально-просторового видГв ГнтелектГв.

• TED-Ed репозиторш навчальних занять, що поeднуeться з YouTube та TED Talk, за допомогою яких вiдбуваeться завантаження, обмш, обговорення вщео матерiалiв, вiзуалiзацiя iдей викладач1в i студентiв зi всього свп^у, на основi яких розвиваються вербальний, вiзуальний, кiнестетичний, логiко-математичний, музичний, мiжособистiсний види iнтелектiв.

• Edmodo Common - освiтня технологiчна платформа, що пропонуe комунiкацiю, спiвпрацю та можлив1сть тренерськоУ роботи для учнiв загальноосвт-лх шкiл,студентiв коледжiв та викладачiв. Мережа Edmodo маe подiбнi функцп до Facebook та Twitter, але з можливостями кращого академiчного контролю за змктом, що даe змогу активiзувати вербальний, вiзуальний, кiнестетичний, логiко-математичний, мiжособистiсний види iнтелектiв

• Evernote - онлайн-сервк та ряд додаткiв для рiзних платформ, призначених для збереження, синхроызацп, пошуку, дискусiй, презентацiй нотаткв, в тому числi текстових запиав, веб-сторiнок, спискiв задач, фотографiй, малюнкв, електроноУ пошти та iн., що сприяe розвитку вербального, логiчного, мiжособистiсного, кiнестетичного, вiзуального, внутрiшньо-особистiсного видiв штелекпв (Next Generation Learning).

На переконання зарубiжних учених, теорiя множинних штелекпв може бути iнтегруючим фактором мiж цифровими технологiями та навчальними практиками, виступаe педагогiчною концепцieю, що допомагаe гармонiзувати використання сучасних технологiй для активiзацiï освiтнiх практик шляхом реалiзацiï iндивiдуального пiдходу до навчання.

Таким чином, викладачi повиннi займатися дослщженнями доцiльностi, придатностi та ефективностi використання цифрових технолопй для навчання студенев на основi теорй множинних штелекпв.

Цифровi технологи слiд використовувати таким чином, щоб Ух застосування сприяло процесу навчання шляхом стимулювання певного набору штелекпв учыв, щоб вони на основi сво'|'х домiнуючих штелекпв, сприймали навчальний змiст, що |'м надаeться.

BИCНOBKИ TA ПEРCПEKTИBИ ПOДAЛЬШИХ НAУKOBИХ РOЗBIДOK

На основi порiвняльно-педагогiчного аналiзу зарубiжного досвiду сформульовано загальн положення, якi визначають можливiсть використання технолопй у навчаны, що реалiзуeться на засадах теорй' множинних штелекпв:

• Використання сучасних цифрових технолопй сприяe активiзацiï всiх видiв множинних штелекпв.

• Цифровi технологи e найбiльш дieвими навчальними засобами, осктьки можуть задовольнити пiзнавальнi потреби студенев 21-го столiття залежно вiд виду Ух шдивщуального iнтелектуального профiлю.

• Устшысть реалiзацiï проектного навчання на основi теорй множинних iнтелектiв багато в чому залежить вщ використання рiзних технологiчних засобiв;

• Ефективысть подачi навчального змiсту, що вiдповiдаe всiм дев'яти видам множинних штелекпв залежить вiд використання найбiльш вщповщних технологiй.

• Позитивне освiтнe середовище, що створюeться в ходi реалiзацiï теорй' множинних iнтелектiв, привабливе та корисне для студенев завдяки обгрунтованого використання вщповщних технологiй.

Освiтнi можливосп, якими володie використання у навчанн цифрових технологiй на основi теорй множинних штелекпв, полягають у наступному - це iндивiдуалiзацiя, стимулювання вщчутпв iнiцiативи та самоконтролю, активне залучення, впевнеысть у роботi, зосередження уваги, продуктивысть та креативнiсть, забезпечення вщкритосп, демократичностi навчання та сприяння для самореалiзацiï студентiв, якi мають права i шанси вивчати навчальний матерiал, реалiзуючи власнi iнтелектальнi потенцiали.

Продумане i цтеспрямоване використання цифрових технолопй на основi теорй' множинних штелекпв маe позитивний вплив на навчальн досягнення учнiв. Навчальний процес, що поeднуe теорiю Г.Гарднера з використанням цифрових технолопй, розвиваe сильнi сторони учыв i збагачуe |'х освт-ii можливостi. Такий пiдхiд забезпечуe розвиток в учыв умiнь XXI столптя. Подальшi дослiдження пов'язанi з обгрунтуванням концепцп iнтеграцiï цифрових освiтнiх технолопй у навчання майбутых учителiв,iнтелектуально-множинного пщходу до застосування цифрових технологiй в освт-лх практиках.

Cпиcок використаних джерел

1. Лещенко М., Гринько В. Зарубiжний досвiд використання теорй' множинного штелекту Говарда Гарднера в навчальному процеа. Педагогiчнi науки: теорiя, iсторiя, ÍHHoea^ÜHÍ технологи. 2017, 10. 113-131. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2017_10_13 .

2. Armstrong, Thomas. Multiple Intelligences in the Classroom. Alexandria: ASCD Publications. 2009.

3. Dimick P. Exploring How Technology Caters to Your Students' S «Multiple Intelligences». February 24, 2016. Retrieved from https://www.edtech1.com/documents/Multiple%20intelligences/Emerging%20Edtech.pdf

4. Gardner, Howard. An Interview by Tom Hoerr. Mi OASiS. N.p., n.d. web 4th Aug. 2015. Retrieved from multipleintelligences oasis.org/tom-hoerr-interviews-howard-gardner-about-mi/

5. Gardner, Howard. Intelligence Reframed: Multiple Intelligences for the 21st Century. New York, NY: Basic, 1999.

6. Gardner, Howard. Multiple Intelligences: New Horizons. New York: Basic Books, 2006.

7. Gardner, H. & Davis, K. The App Generation: How today's youth navigate identity, intimacy, and imagination in a digital world. New Haven, CT: Yale University Press. 2013, 242 p.

8. Haste, Helen. On Taking Subversive Metaphors Seriously: Culture and the Construction of Civic Engagement , Mind, Work, and Life A Festschrift on the Occasion of Howard Gardner's 70th Birthday. Vol-1. Eds. Kornhaber, Mindy L. and Ellen Winner. Cambridge, MA: The Offices of Howard Gardner. 2014. 460 p.

9. Mc Coog, i. Integrated Curriculum: Multiple Intelligences and Technology. The Clearing House. 81(1), 2007. 27. Print. 227p.

10. Mind, Work, and Life: A Festschrift on the Occasion of Howard Gardner's 70th Birthday. With Responses by Howard Gardner.Eds. Kornhaber, Mindy L. and Ellen Winner. Cambridge,MA: The Offices of Howard Gardner. 2014. 622 p.

11. Motteran, Gary. Ed. Innovations in Learning Technologies for EnglishLanguage Teaching. London: British Council, 2013. 186p.

12. Mulgan, Geoff. Reality, Relationships, and Reflexivity: innovations in Learning// Mind, Work, and Life A Festschrift on the Occasion of Howard Gardner's 70th Birthday. Vol-1. With Responses by Howard Gardner. Eds. Kornhaber, Mindy L.and Ellen Winner. Cambridge, MA: The Offices of Howard Gardner. 2014. 208 p.

13. Next Generation Learning - Gates Foundation. Retrieved from docs.gatesfoundation.org

References

1. Leshchenko, M., Hrynko, V. (2017). Zarubizhnyi dosvid vykorystannia teorii mnozhynnoho intelektu Gorvarda Gardnera v navchalnomu protsesi [Foreign experience of using the multiple intelligence theory of H. Gardner in educational process]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii [Pedagogical Sciences: theory, history, innovation technologies], 10, 113-131. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2017_10_13 [in Ukrainian].

2. Armstrong, T. (2009/ Multiple Intelligences in the Classroom. ASCD. [in English]

3. Dimick, P. (2016). Exploring How Technology Caters to Your Students' 8 "Multiple Intelligences" February 24. Retrieved from https://www.edtech1.com/documents/Multiple%20Intelligences/Emerging%20Edtech.pdf[in English]

4. Gardner, H. (2015). An Interview by Tom Hoerr. MI OASIS. N.p.,n.d.web 4th Aug. Retrieved from multipleintelligences oasis.org/tom-hoerr-interviews-howard-gardner-about-mi/[in English]

5. Gardner, H. (1999). Intelligence Reframed: Multiple Intelligences for the 21st Century. New York, NY: Basic, [in English]

6. Gardner, H. (2006). Multiple Intelligences: New Horizons. New York:Basic Books. [in English]

7. Gardner, H. & Davis, K. (2013). The App Generation: How today's youth navigate identity, intimacy, and imagination in a digital world. New Haven, CT: Yale University Press.242p. [in English]

8. Haste, H. (2014). On Taking Subversive Metaphors Seriously: Culture and the Construction of Civic Engagement" , Mind, Work, and Life A Festschrift on the Occasion of Howard Gardner's 70th Birthday. Vol-1. Eds. Kornhaber, Mindy L. and Ellen Winner. Cambridge, MA: The Offices of Howard Gardner. 2, 460. [in English]

9. Mc Coog, I. (2007). Integrated Curriculum: Multiple Intelligences and Technology. The Clearing House.81(1).27. Print.227[in English]

10. Mind, Work, and Life: A Festschrift on the Occasion of Howard Gardner's 70th Birthday. (2014).With Responses by Howard Gardner.Eds. Kornhaber, Mindy L. and Ellen Winner. Cambridge,MA: The Offices of Howard Gardner. 622. [in English]

11. Motteran, G. (2013). Ed. Innovations in Learning Technologies for EnglishLanguage Teaching. London: British Council, 186. [in English]

12. Mulgan, G. (2014). Reality, Relationships, and Reflexivity: innovations in Learning. Mind, Work, and Life A Festschrift on the Occasion of Howard Gardner's 70th Birthday. Vol-1. With Responses by Howard Gardner. Eds. Kornhaber, Mindy L.and Ellen Winner. Cambridge, MA: The Offices of Howard Gardner. 208. [in English]

13. Next Generation Learning Retrieved from Gates Foundation.docs.gatesfoundation.org [in English]

THE USING OF DIGITAL TECHNOLOGIES IN THE IMPLEMENTATION OF THE THEORY OF MULTIPLE INTELLIGENCE IN FOREIGN EDUCATIONAL PRACTICES

Leshchenko Mariya

Jan Kochanowski University, Kielce, Poland

Hrynko Viktoriia SHEI "Donbas State Pedagogical University"

Abstract.

Formulation of the problem. The integration of digital technologies into educational process causes the changes of approaches to future teachers' training. Studying the experience of world practices in implementing the theory of multiple intelligence contributes to the effectiveness of this process while reforming Ukrainian system of education.

Materials and methods. Based on the use of the method of netnography, analysing blogs, sites, and twits of specialists in the sphere of implementing the digital technologies into education, it is determined that number of teachers who are interested in the issue of integrating multiple intelligence with digital technologies is steadily growing.

Results. The article describes the foreign experience of using digital technologies for enhancing the effectiveness of implementing the multiple intelligence theory in educational process. According to G. Gardner, every personality has its own intelligence profile that characterizes the ways of processing and interpreting the information reports and shows the uniqueness of cognitive processes. The authors characterize those digital technologies which are used for fostering the development of multiple intelligence. The paper synthesizes recommendations for teachers on how to use the digital technologies in education, based on the theory of multiple intelligence. It is found out that foreign educators use the theory of multiple intelligence for defining the feasibility of implementing digital technologies into educational process As the foreign scientists assert, the theory of multiple intelligence can be both an integrative factor between digital technologies and teaching practices and an educational concept that contributes to harmonizing the use of modern technologies for strengthening the educational practices through implementing a student-centered approach to the learning.

Conclusions. Thoughtful and targeted use of digital technologies on the basis of multiple intelligence theory has a positive influence on students' learning achievement. The learning process, which combines the theory of G. Gardner with the use of digital technologies, discloses students' strengths and enriches their learning abilities. Such an approach ensures the development of the 21st century skills among the students. Further research of the issue consists in the justification of the concept of integrating digital educational technologies in teacher education and multiple-intelligent approach to implementing digital technologies in educational practices.

Key words: foreign experience, digital technologies, theory, types of intelligence, recommendations.