Научная статья на тему 'Використання супутникових знімків Landsat-TM та Landsat-Etm для оптимізації лісистості порушених ландшафтів яворівського району'

Використання супутникових знімків Landsat-TM та Landsat-Etm для оптимізації лісистості порушених ландшафтів яворівського району Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
84
40
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Л. І. Копій, О. Г. Часковський, С. Л. Копій

Наведено результати аналізу змін структури компонентів порушених ландшафтів у межах Яворівського сірчаного кар'єру з використанням сателітарних знімків. Визначено напрямки послаблення впливу негативних чинників на навколишнє середовище.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Using of Satellite Images Landsat-Tm and Landsat-Etm for the Optimisation of Afforestation of Brocen Landscapes Yaworiv Regions

The results of analysis of changes of structure of components of the broken landscapes are resulted within the limits of the Yaworiv sulphuric quarry with you-uses Satellite Images. Directions of minimisation of influencing of negative factors are certain on an environment.

Текст научной работы на тему «Використання супутникових знімків Landsat-TM та Landsat-Etm для оптимізації лісистості порушених ландшафтів яворівського району»

Лiтература

1. Коваль Я.В., Антоненко ЬЯ. Економпчна (грошова) оцшка природних ресурав люового фонду Украши: теор1я, методология, методика. - К.: РВПС Украши НАН Украши, 2004. - 163 с.

2. Методика грошово! оцшки земель несшьськогосподарського призначення (кр1м земель населених пункпв), затверджена постановою Кабшету М1н1стр1в Украши вщ 30.05.1997 р. № 525// Земельне законодавство Украши// Зб. нормат.-прав. акт1в. - К.: 1стина, 2004. - С. 225-228.

3. Часковський О.Г. Особливосп використання супутникових знiмкiв для швентариза-цп лiсових насаджень Розточчя: Дис. канд. с-г. наук: 06.03.02. - Львiв, 1999. - 162 с.

4. Richards J.A., Jia X. Remote sensing digital image analysis. - Springer-Verlag Berlin Heidelberg, 1999. - 340 р. _

УДК 630*116 Проф. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук; доц. О.Г. Часковський,

канд. с.-г. наук; мол. наук. ствроб. С.Л. Копш -НЛТУ Украти

ВИКОРИСТАННЯ СУПУТНИКОВИХ ЗН1МК1В LANDSAT-TM ТА LANDSAT-ETM ДЛЯ ОПТИМВАЦП Л1СИСТОСТ1 ПОРУШЕНИХ ЛАНДШАФТ1В ЯВОР1ВСЬКОГО РАЙОНУ

Наведено результати аналiзу змш структури компоненпв порушених ландшаф-TiB у межах Яворiвського сiрчаного кар'еру з використанням сатед^арних 3hïmkîb. Визначено напрямки послаблення впливу негативних чинникiв на навколишне сере-довище.

Prof. L.I. Kopiy; doc. O.G. Chaskovskiy; jun. res. work. S.L. Kopiy-NFWTUof Ukraine

Using of Satellite Images Landsat-Tm and Landsat-Etm for the Optimisation of Afforestation of Brocen Landscapes Yaworiv Regions

The results of analysis of changes of structure of components of the broken landscapes are resulted within the limits of the Yaworiv sulphuric quarry with you-uses Satellite Images. Directions of minimisation of influencing of negative factors are certain on an environment.

У межах Явор1вського району, внаслщок тривалого сшьськогоспо-дарського освоения територи, ютотно зменшилась площа люових насаджень, чагарникових заростей, гшв та перелююв. У дослщжуваному регют на зан-дрових р1внинах з дерново-шдзолистими сушщаними та тщаними грунтами сформувались оптимальш умови для зростання дубово-соснових лшв на бщш-ших тдтипах - соснових люосташв, переважно похщних. На багатих вщмшах дерново-шдзолистих грунпв р1внинних дшянок вододшв на других терасах рш формуються дубов1 люи, а у волопших умовах - чорновшьхов1 (рис. 1) [4].

На даний час сшьськогосподарсью упддя Явор1вщини обшмають значну площу (понад 68 тис. га), що становить майже 44 % територи району. Найбшьшою сшьськогосподарською освоешстю вщзначаються Бушвська (86.3 %) та Нагач1вська (85.3 %) сшьсью ради. Важливим чинником за штен-сивтстю, тривалютю та масштабом впливу сшьськогосподарсько1 д1яльност1 людини на продуктившсть i стан земельних упдь е показник 1х розораность Розорашсть сiльськогосподарських угiдь мае безпосереднш вплив на розви-ток ерозшних процесiв на рiллi у весняний перюд до появи рослинностi i в осшнш - пiсля збору врожаю. Найвищим показником розораностi в межах

Яворiвщини характеризуются Кам,янобрiдська (61.8 %) та Мужиловичiвська (51.8 %) сiльськi ради. Поряд з цим на територи району протягом останшх десятилiть проводився штенсивний видобуток сiрки, що мало надзвичайно великий негативний вплив на стан навколишнього середовища (рис. 2), [5].

Рис. 1. Характерний ландшафт регюну до^джень

Динамiчнi змши спiввiдношення компонент ландшафту, що вщбули-ся внаслщок об'ективно сформованих умов, iстотно впливають на !х стiйкiсть, яка послаблена внаслщок антропогенно! змiни бютично! компонента. Одночасно з структурними та функщональними змшами ландшафту, вщ-булось порушення водного i термiчного режимiв, процесiв грунтоутворення, бiохiмiчного кругообiгу речовин. Адекватна ощнка iснуючих негативних явищ i процесiв у ландшафтах дослщжуваного регiону та обгрунтування вщ-повщних способiв впливу, дасть змогу послабити штенсившсть !х прояву i сприятиме покращенню екологiчного стану навколишнього середовища.

Рис. 2. Виливи арки поблизу транспортного трубопроводу

Одним з напрямюв такого впливу повинно бути планування ращ-онального землекористування, обгрунтованого на шформаци про просторове розмiщення елеменпв наземного вкриття, в тому чи^ i люово! рослинностi.

В умовах порушених ландшафтiв у межах Яворiвського cip4aHoro кар'еру та-ка шформащя е особливо цiнною, бо дае змогу планувати необхiднi заходи з метою оптимiзаци землекористування [3].

Програма дослiджень передбачала створення цифрово! карти для люово! шформацшно! системи на основi сателiтарних знiмкiв i матерiалiв постiйних пробних площ. Програмою робiт передбачалось виконання наступних еташв:

• провести рекогносцирувальний огляд шнуючих лiсових масивiв у межах дос-лiджуваного регiону;

• визначити мюцезнаходження поспйних пробних площ i встановити за допо-могою ГПС (глобально! позицюнувально! системи) !х координати;

• провести вдентифшащю пробних площ на зтмках;

• розробити програму для аналiзу та розподiлу лiсових земель на зтмку. Вiдповiдно до методики польових дослщжень передбачалось прове-

дення рекогносцирувального огляду лiсових масивiв. Визначались мiсця роз-ташування постiйних пробних площ та контури наявних люових масивiв. За допомогою приймача ГПС встановлювали координати чотирьох точок кож-но! дiлянки (кутiв), а також висота розмщення дiлянки н.р.м. Розрахункова точшсть приймачiв дано! системи становить 3-4 м для горизонтальних координат i дае можливiсть визначити вщстань мiж двома точками.

Вихщними матерiалами дослiджень служили матерiали пробних площ та космiчнi знiмки системи Landsat-5 i Landsat-7. Використовувались зшмки супутниково! системи Landsat панхроматичного i мультиспектрального модуля. Використання мультиспектральних знiмкiв дало можливiсть щенти-ф^ва-ти шформацш iнфрачервоного каналу зйомок, який особливо корис-ний при дослiдженнi рослинного вкриття. Для цих цiлей використовували знiмки Landsat-5 1988 року, Landsat-7 2000 року. Фотографування територи дослщ-жень проводилось у вегетацiйний перюд з розривом у 12 роюв, що дало мож-ливiсть прослщкувати динамiчнi змiни землекористування в межах конкретного регюну. Дiапазон цих зшмюв дае змогу визначати основш елементи ландшафту. Загальна юльюсть каналiв для Landsat-5 TM становить 7 для Landsat-7 ETM - 7+1 панхроматичний, яю мають рiзну просторову та спектральну здатнють (табл. 1). У роботi використано канали, спектральна роздiльна здат-шсть яких охоплюе дiапазон видимого, ближнього та середнього шфрачерво-ного спекав. Супутник мае сонячно синхронну орб^у, просторова роздiльна здатнiсть каналiв, яю використовували в роботi, становить 30x30 м та 15*15 м, що вiдповiдае вимогам великомасштабних лiсових дослщжень [1].

Табл. 1. Параметри супутника Landsat i його зшмально'1 системи

№ з/п Параметри Значення

1 Зтмальна система Landsat

2 Висота польоту 705 км

3 Повторне проходження 16 дтв

4 Час обльоту навколо земно! кулi 98.2 хвилини

5 Максимальне вiдхилення за висотою 99 км

Для зшмку Landsat-7 ETM зроблено злиття панхроматичних та мультиспектральних зшмюв, що дало змогу використати високу просторову роздшьну здатнiсть панхроматичних зшмюв та високу спектральну - багатозональних.

Для штенсивного опрацювання сателiтарних знiмкiв, зазвичай, необ-хiдно мати набiр тестових дшянок (еталонних виборок пiкселiв) для кожного специфiчного класу [2]. У практищ лiсового господарства тестовими дшянка-ми можуть бути пробш площi з точною прив'язкою 1х на мюцевость Оцифро-ванi межi закладених нами тестових дшянок визначеш на зшмку (табл. 2). Координати подано в мiжнароднiй системi координат ВГС84, для 34 i 35 зон. На кожнш з пробних площ вщповщно до прийнято! методики та зпдно з програмою дослiджень визначалась висота н.р.м., проводився суцiльний пе-релж дерев, встановлювалось 1х розмiщення, вираховувались показники се-реднього дiаметру та висоти деревних порщ, повноти, боштету насаджень та середнього запасу на 1 га (рис. 3). За сукупшстю керiвних та допомiжних оз-нак визначались типологiчнi одиницi.

Табл. 2. Координати постшних пробних площ

№ з/п Координати кут1в

UTM 34 UTM 35

ПП1

675409 5540456 245360 5543637

1 675421 5540409 245368 5543589

675459 5540471 245411 5543647

675467 5540421 245415 5543597

674997 5540548 244957 5543761

2 675007 5540505 244963 5543718

675041 5540559 245001 5543769

675054 5540518 245011 5543727

676274 5539392 246137 5542506

3 676281 5539356 246141 5542470

676320 5539392 246183 5542502

676333 5539359 246194 5542468

672529 5541827 242598 5545235

4 672587 5541815 242655 5545218

672576 5541773 242641 5545177

672675 5541798 242741 5545194

672755 5541475 242795 5544866

5 672800 5541458 242839 5544845

672815 5541502 242857 5544888

672772 5541518 242816 5544907

Для штерпретаци супутникових зтмюв використано програму ERDAS IMAGINE. Дана програма забезпечуе можливостi для роботи з аеро- i космiч-ними зображеннями в ycix можливих областях ix застосування. ERDAS IMAGINE включае базовий комплект i модулi розширення, що дае змогу покрашу -вати яюсть i пiдвишувати точнiсть зображення, трансформувати знiмки, при-в'язувати зшмки один до одного, класифiкувати об'екти, синтезувати мультис-пектральнi зображення, водночас аналiзувати растрову а також векторну ш-формацiю, створювати високоякiснi оформлеш карти. ERDAS IMAGINE на-дае ушкальш можливостi для роботи з даними дистанцшного зондування, як у наукових дослщженнях, так i в роботах промислового масштабу.

Матерiали дистанцiйного зондування Землi з щентифжованими проб-ними площами використанi за основу для автоматичного створення люово! шформацшно! системи спостереження за порушеними ландшафтами. Для те-ритори дослщжень, окрiм застосованих топографiчних карт масштабу 1:100000 та плану селищно! Ради, використано супутниковi знiмки ЬапёБа11-5 (30 м) 1988 року та ЬапёёБа1;-7 (15 м) 2000 року, що дозволило прослщкувати динамiку розвитку територш, а також скоригувати плани розвитку дано! те-риторi! за допомогою актуально! iнформацi!, яку несуть супутниковi знiмки.

Рис. 3. Нумеращя дерев на пробнш плош^ № 3

Вiзуальне порiвняння знiмкiв, сфотографованих у рiзнi роки, дало змо-гу визначити, що вщкрите видобування Ырки згорнуте, а у кар'ер з 2000 року поступае вода, про що св^ить спецiально прокопаний канал до нього (рис. 4). На аналiзованих зшмках чiтко спостерiгаемо змши спiввiдношення земельних угiдь поблизу прничозбагачувального комбiнату, як вiдбулись у перюд з 1988 до 2000 роюв. Зокрема, у пiвнiчно-захiдному напрямку вщ кар'еру, ютот-но зросла площа люових земель, що добре вщображено на знiмках.

Оптимiзувати структуру сформованих ландшаф^в можна тiльки шляхом реалiзацi! вибраного з багатьох можливих найдоцiльнiшого варiанту на-уково обгрунтованих заходiв, якi передбачають створення найкращих умов тривалого та стабiльного !х функцiонування. Такi умови можна створити, за-безпечивши стiйкiсть i нормальний розвиток найбiльш важливого чинника природно! системи - лiсових екосистем, як позитивно впливатимуть на вщ-творення функщонально! рiвноваги наближених до природних та складних за структурою ландшаф^в. Необхiдною вимогою оптимiзацi! сформованих внаслщок господарсько! дiяльностi ландшафтiв повинно бути тюне поеднання техногенно забруднених територш з шшими компонентами ландшафту з чгг-ким визначенням !х сшввщношення. Оптимiзацiйнi заходи у межах певних територш повинш передбачати формування оптимального сшввщношення сiльськогосподарських угiдь, порушених i покинутих земель, транспортних шляхiв, виробничих та житлово-комунальних об,ектiв, а також штучних люо-вих насаджень, природних люосташв, лукiв, болiт та водних екосистем. Лiсовi масиви, луки, чагарниковi заростi, воднi екосистеми повинш сприяти форму-

ванню стабшьно! еколопчно! ситуаци в цiлому у регют i в окремих його час-тинах, а лiсовi насадження поблизу та серед агроупдь виконуватимуть важли-ву локальну функцiю (протидiя ерозiйним процесам, забрудненню грунтових вод, мжрокшматичний вплив, шляхи м^раци живих органiзмiв тощо).

Рис. 4. Територiя Яворiвського Ырчаного кар 'еру на знмках:

а) Landsat-5 1988року; б) Landsat-7 2000року

На пiдставi проведених дослщжень пропонуеться оптимiзувати структуру земельних упдь конкретно! територи шляхом збiльшення площi смуго-вих та масивних лiсових насаджень, що вiдображено на супутниковому зшм-ку. Вiдповiдно до програми дослщжень за допомогою ГПС визначено межi наявних лiсових насаджень, перенесено щ контури на знiмок та план селищ-но! Ради. На пiдставi наземних дослiджень визначено контури планованого збшьшення площi лiсових насаджень за рахунок низькопродуктивних та по-рушених земель та частково лук. Визначеш контури перенесенi на знiмок ЬапёБа11-7, скоригованi з врахуванням актуального стану територи та розрахо-вано площу необхiдного збiльшення лiсових насаджень, що становить близь-ко 819 га масивних люових насаджень та майже 31 км люових смуг вздовж дорщ ярiв, озер площею близько 5 га. Запроектоваш смуги повинш служити природними коридорами для м^раци лiсових тварин i сприяти кращому есте-тичному сприйняттю навколишнiх ландшаф^в та iстотному покращенню еко-лопчного стану навколишнього середовища в межах дослщжуваного регiону.

Лггература

1. Lillesand, T.M., Kiefer, R.W. Remote Sensing and Image Interpretation. John Wiley & Sons, 1979. - 198 p.

2. Hildebrandt, Gerd. Deutschland <Bundesrepublik>/ Bundesminister für Forschung und Technologie Agrisar '86: Forschungsbericht Fernerkundung/ G. Hildebrandt, R. Keßler, D.A. Anthony. - Freiburg i. Br.: Abt. Luftbildmessung und Fernerkundung, Albert Lu, 1989. -132 S.

3. Бауэр Л., Вайничке Х. Забота о ландшафте и охрана природы: Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1971. - 264 с.

4. Копий Л.1. Основш причини зменшення люистосп ландшафтсв Львiвщини// ^y^Bi пращ ЛАНУ. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 1. - С. 51-54.

5. Копий Л.1. Вплив структури земельних ресурав захщного репону Украши на еродова-нiсть земель// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.12. - С. 74-79.

УДК 639.1:378.4:63 Проф. П.1. Лакида1, д-р с.-г. наук;

доц. В.М. Смаголь2, канд. бюл. наук - Нащональний

аграрний умверситет, м. Кит

ПЕРЕДУМОВИ, ЗДОБУТКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПЕЦ1АЛЬНОСТ1 "МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО" В НАЦ1ОНАЛЬНОМУ АГРАРНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1

Проаналiзовано сучасний стан мисливствознавчо'1 освгти в Укршш i, зокрема, в Нацюнальному аграрному унiверситетi. Висвiтлено засади opieffra^i мисливського господарства Украши за зразком його ведення в кранах Свропи.

Prof. P.I. Lakyda; doc. V.M. Smagol' - National Agricultural

University of Ukraine, Kiev

Pre-conditions, achievements and prospects of the specialty "hunting" at the national agricultural university of Ukraine

Current state of hunting education in Ukraine, especially at the National Agricultural University, have been analyzed. Grounds for orientation of Ukrainian hunting to European standards have been shown.

В умовах сталого управлшня галузями народного господарства Украши нагальною постае проблема комплексного тдходу до рацюнального ви-користання, вщновлення та збереження природних ресурЫв. Складовою час-ткою цiei проблеми е регулювання ресуршв живoi природи i, зокрема, тва-ринного свiту, для оргашзаци, pегламентацii i удосконалення використання якого юнуе окрема форма людсько!' дiяльнoстi - мисливське господарство. Усшшний розвиток цiei галузi забезпечуе наявшсть вiдпoвiднoi шфраструк-тури, вагомим елементом яко" е квалiфiкoваний кадровий потенщал.

На теренах колишнього Радянського Союзу квалiфiкoваних фахiвцiв з мисливського господарства готували в кiлькoх спецiалiзoваних навчальних закладах, якi, здебiльшoгo, знаходилися на територи Рoсiйськoi Федеpацii. Ос-

1 Директор навчально-наукового шституту люового i садово-паркового господарства (director of Education-Research Institute of Forestry and Landscape Architecture at the National Agricultural University of Ukraine)

2 Доцент кафедри лтавницгва i мисливствознавства НН1 ЛЮПГ Нацioнальнoгo аграрного ушверситету (assistant professor of the Department of Silviculture and Hunting of ERI FLA at the National Agricultural University of Ukraine)

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.