CC BY
22
3. Орлов М.М. Лесоустройство. Т.1. Элементы лесного хозяйства. Л.: изд. журн. "Лесное Хозяйство, Лесопромышленность и Топливо", 1927. - С. 428.
4. Такси на деревину люових порщ, що вщпускаються на пш, i на живицю. - Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 20.01.1997 р., № 44. - 11 с.
УДК 630*587.5 Ст. наук. cniep. 1.В. Рижак, канд. с.-г. наук - Природный
3anoeidHUK "Розточчя "; ст викл. О.Г. Часковський, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ДИСТАНЦ1ЙН1 МЕТОДИ ШВЕНТАРИЗАЦП БЮТОПЮ ФАУНИ (НА ПРИКЛАД1 ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "РОЗТОЧЧЯ")
Викладено принципи дистанцшних методiв швенгаризацп бютотв фауни (в прикладному аспект! - мисливських упдь). Проведена обробка сатед^них зтмюв територп природного заповщника "Розточчя". Отриманi результати тдтверджують можливiсть використання сателiтних знiмкiв для ефективно'1 роботи з швентаризацп бютотв фауни.
Обговорюсться можливiсть використання дистанцшних методiв для швентари-зацГi i бонiтування мисливських упдь.
I.V. Ryzhak - Natural reserve "Roztochja"; O.H. Chaskovskij - USUFWT
Remote methods of inventory habitats of fauna (by the example of natural reserve "Roztochja")
In work principles of remote methods of inventory habitats of faunae (in applied aspect - hunting habitats) are stated. Processing satellite pictures of territory of natural reserve "Roztochja" is carried out. The received results confirm an opportunity of use satellite pictures for effective work on inventory habitats faunae.
Огляд проблеми
Питаниям класифшаци та швентаризацп мисливських упдь (в бшьш широкому трактуванш - бютотв фауни) придшяли увагу Д.М. Данилов, В.1. Дементьев, К.А. Татаринов, П.Б. Юргенсон, Я.С. Русанов, В.Н. Скалон, Н.Н. Скалон, Н.М. Красний, Бондаренко В.Д., Делеган 1.В., Чернявсь-кий М.В. (1993 р.).
Розподш за типами, боштування та швентаризащя бютошв фауни е важливим етапом ix впорядкування, а вщтак мае прикладне значення в мис-ливському господарствi (швентаризащя мисливських упдь). Аналiз бютошв фауни е важливим з погляду планування i проведення наукових дослщжень, зокрема у природно-заповщних об'ектах.
Бютопи - територи сушi й акватори придатнi для поширення тварин i птаxiв. За своiм складом i територiальним розташуванням бiотопи дуже рiз-номанiтнi. Класифiкацiя бiотопiв за комплексом еколопчних умов, продуктивною, а вiдповiдно та мiсткiстю - необхщна основа для вирiшення ряду завдань, наприклад, ведення мисливського господарства. Тому передуЫм, бь отопи групуються за типами. Пщходи до класифжацп бiотопiв широко вис-вiтленi у спещальнш лiтературi [1].
У сучаснш практицi мисливського впорядкування Украiни застосо-вуеться така класифiкацiя угiдь. Встановлено 7 тишв мисливських угiдь:
хвойний лю, листяний лiс, змiшаний лiс, ршля, луки, болото, водойма. Незiм-кнеш культури, вирубки, рiдини i прогалини, запроектованi пiд лiсовi культу-ри, належать до типу мисливських упдь "лю" [2].
Таксономiчна диференцiацiя: типи мисливських упдь дшять на тдти-пи - вiковi групи люових насаджень, а !х на види - за наявшстю пiдросту i пiдлiску, якi мають значення для тварин.
Вiковi групи насаджень в рiвнинних лiсах подiляють на три класи: до 20 роюв, 21-40 роюв, старшi 40 рокiв; у прських лiсах: до 20 роюв, 21-60 ро-кiв, старшi 60 роюв. У межах зазначених вжових груп дшянки диферен-цiюються за густотою шдросту i пiдлiску на густ^ середньо! густоти (понад 1 тис. шт./га) i рiдкi (до 1 тис. шт./га).
Розвиток сучасних комп'ютерних технологiй у поеднанш з космiчни-ми, дають змогу проводити швентаризаци бiотопiв фауни (мисливських упдь), застосовуючи методи дистанцшно! оцiнки. З'являються новi можли-востi отримання достовiрно! таксацшно! та картографiчно! шформаци, а та-кож И оперативно! актуашзацп сучасними методами.
Мета, об'екти, методика дослщження
Метою до^джень було довести можливють використання матерь алiв дешифрування космiчних знiмкiв для швентаризаци мисливських упдь.
Застосовувалася методика обробки сателтних знтмв [3]. У цш ро-ботi використовувалися сателiтнi знiмки (сканерш, радарнi). 1х спектральна роздiльна здатшсть дае змогу знiмати земну поверхню у дiапазонi вiд тер-мальних до видимих хвиль. Просторова роздшьна здатнiсть знiмкiв системи БРОТ-ХБ 20'20м, дае змогу використовувати !х для "крупно-масштабно!" ш-вентаризацi! угiдь (рис. 1) i прилеглих територiй.
Структура люових угiдь (просторова i вжова) в натурi дослiджувалась за матерiалами тимчасових та постiйних пробних площ iз суцiльним та час-тковим картуванням вшх дерев. Матерiали, отримаш в натурi, порiвнювалися з отриманими в результатi дешифрування космiчних зшмюв.
Класифiкацiя лiсових насаджень проведена автоматично на основi да-них пробних площ i тестових дiлянок, iдентифiкованих на аерофотознiмках. Причому кiлькiсть клаЫв для лiсових насаджень пiдiбрана на основi перевiр-ки спектрально! вщстат мiж ознаками за допомогою "Бгхаттахарiа вiдстанi". Кожен крок класифiкацi! перевiрявся через вiдсоток правильно класифжова-них пiкселiв тестових дiлянок.
Програмне забезпечення використане для розробки та аналiзу методо-логiчних основ автоматизовано! штерпретаци супутниково! iнформацi! та використання !! в лiсовому господарствi, та створення на !! основi тематичних карт. Спещально для дано! мети розроблеш програми для створення люово! "маски" об'екту дослiджень, розрахунку вегетацшного коефiцiента, та створення додаткового шформацшного каналу. Розроблено метод ГIС-аналiзу для посткласифiкацiйного аналiзу зображення i видтення окремого класу ми шаних шпильково-листяних насаджень.
48
Збiрник науково-техшчних праць
Рис. 1. Знмок системи SPOT-XS. Територiя природного заповЬдника "Розточчя "
При виконанш роботи використанi програми опрацювання зображень i геоiнформацiйнi системи. Це, насамперед, B^Mi пакети програм компани ESRI: ERDAS 7.5, ERDAS Imаgine, РС1. Використанi геоiнформацiйнi системи фiрми ESRI: ARC/Info, ARC/View. За допомогою програми ARC/Info створено цифрову модель територи заповiдника, яку у подальшому було ви-користано для топографiчноl нормалiзащl зображень.
Моза'ка аерофотозшмюв, створена за допомогою спецiального модуля пакету програм Erdas Imagine, е прийнятною для вiзуальноl оцiнки просторо-во!' структури насаджень, осюльки мюцевють об'екту дослiджень рiвнинна. Похибка при коригуванш аерофотознiмкiв не дае змогу точно визначити пло-щу певних частин насаджень, та порiвняння структури поновлення на аерофо-тознiмках i сателiтарних знiмках дае змогу говорити про повну вщповщнють структури даного природного поновлення. Це дае шдставу стверджувати, що на зшмках представлено заростання болота рiзними деревними видами. При досить малш похибцi коректування сател^них знiмкiв (15.7 м) можна з пев-ною достовЬрнЬстю визначати площЬ заболочених i залЬснених дЬлянок.
Розмежування категорш земель люового фонду проводилось методом дигiталiзацii з моштору. Обмежовувались однорiднi за забарвленням дшянки, якi попередньо за допомогою аерофотозшмюв були вщнесет до лiсових чи не люових площ.
Об'ект дослщження
Дослiдження проводилися на територи Природного заповщника "Розточчя". Об'ект розташований на Головному Свропейському вододiлi i вщо-мий як район Укра'нського Розточчя. Це крайнiй пiвнiчно-захiдний вщрш Подшьсько!' височини, розпочинаеться в околицях мюта Львова i простя-гаеться вузьким горбистим пасмом (15-20 км шириною) на 60 км у швшчно-захщному напрямку до кордону з Польщею.
Заповщник складаеться з двох люництв (Верещицьке i Ставчанське), протяжшсть територи з пiвночi на швдень становить 8 км, iз заходу на схiд -12 км. Площа - 2084 га, з них 92,5 % - люи.
Б1отопи фауни
Особливост рельефу, мозашшсть Грунтового покриву, своерщний мiкроклiмат стали основою для формування ушкально! люово1 та болотно1 рослинностi. Тут перекриваються ареали бшьшосп основних евразiйських видiв дерев i чагарникiв: нiде у свiтi не можна побачити природний лю, що складаеться з ростучих разом сосни звичайно!, дуба черешкового, бука люо-вого, ялицi бшо1, смереки, явора, граба, ясена звичайного, клена гостролисто-го, в'яза та липи, а на Розточчi такi лiси ще збереглися.
Згiдно з геоботанiчним районуванням, територiя заповiдника нале-жить до Розтоцького боташчного округу широколистяних лiсiв Балтшсько1 провшцп Центрально-европейсько! областi. За площею у заповiднику перева-жае люова рослиннiсть - 92,5 %.
Флора заповiдника вiдзначаеться надзвичайно багатим видовим складом, за даними дослщжень 1998 року, налiчуеться судинних рослин - 885 видiв, мохо-подiбних - 212 видав, грибiв - 365, лишайниюв - 65, синьо-зелених водоростей -20. Двадцять дев'ять видiв судинних занесено до Червоно1 книги Украши.
На територп регюну переважають широколистянi, головним чином буковi i дубовi, а також хвойно-широколистяш лiси. Меншу площу займають хвойш лiси, представленi сосновими. Широколистянi люи займають внутрш-нi пагорби гряд з бшьш важким за мехашчним складом дерново-слабошдзо-листими Грунтами. Хвойш люи поширенi на зовнiшнiх пагорбах, протягнутих вздовж гiдрографiчноl сiтки. Для них характерш бiльш легкi за мехашчним складом дерново-шдзолисл i слабо-шдзолисл глинисто-пiщанi Грунти.
Результати досл1джень
Найбшьш складним виявилось питання репрезентацп лiсiв. У резуль-татi опрацювання сканерного зшмка отримана дешифрована карта люових угiдь. Встановлено, що застосована методика дистанцшного вивчення дае змогу видшити наступнi категорп мисливських угiдь:
1. Лiсовi угiддя:
• нез1мкнеи1 л1сов1 культури (до 20 рошв)
• хвойний л1с (вшова група 21 - 50 рр.)
• хвойний л1с (старш1 50 р)
• листяний л1с (вшова група 21-50 рр.)
• листяний л1с (старш1 50 р)
• змшаний л1с (вшова група 21-50 рр.)
• змшаний л1с (старш1 50 р)
2. Ршля; 3. Луки; 4. Болото; 5. Водойма.
Якщо для люового господарства така градацiя досить приблизно опи-суе структуру лiсiв, то для потреб мисливського господарства це цшком дос-татньо для швентаризацп i вiдповiдае практицi сьогодення. Кшьюсна оцiнка угiдь наведена в табл. 1. Лiсовi угiддя становлять 1928,1 га (92,5 %).
Висновки 1 рекомендащТ'
Дистанцiйнi методи дають змогу отримати не тiльки кшьюсну оцiнку угiдь (площа i вщсоток конкретних типiв), а та !х просторове розташування. Це дае змогу оцiнювати просторову структуру угiдь (наприклад мозашшсть).
50
Зб1рмик' науково-технiчних праць
Табл. 1. Ктьмсна швентаризащяугьдь ПЗ "Розточчя"
Характеристика екототв фауни
Тип екототв Площа, га %
Хвойний лю 138,5 6,6
Листяний л1с 551,2 26,4
Змшаний л1с 1238,4 59,4
Ршля 16,8 0,8
Луки 8,6 0,4
Болото 90,3 4,3
Водойма 0,4 0,0
1иш1 земл1 39,8 1,9
Разом 2084 100,0
—-Э
□ ЛюП Ршля ШЛуки □ Болото □ Водойма
Отримаш карти дають змогу здшснити функцiональне зонування тери-торй (отримати тематичнi карти), котрi е основою для планування дослщжен-ня фаунiстичних комплексiв, вивчення поживностi i захищеностi угiдь тощо.
Враховуючи велик затрати на отримання аерофотознiмкiв i низьку спектральну iнформативнiсть, можна стверджувати, що найпридатнiшими для з'ясування змш в лiсових угiддях на цей час е сканерш сателiтнi зшмки. 1ншим аргументом на користь використання сател^них сканерних знiмкiв е ix неве-лике геометричне спотворення порiвняно з аерофотознiмками, що призводить до менших затрат на коригування, шж при коригуваннi аерофотознiмкiв. Ге-ометрично скоригованi сканернi сателiтнi знiмки служать у подальшому як елемент геоiнформацiйноi системи i використанi для цифровоi класифжаци при створеннi тематичноi карти упдь для заповiдника "Розточчя".
Сучасш сателiтнi знiмки дають змогу оцшювати угiддя з роздiльною здатнiстю на мюцевост 5 м, що вщкривае новi можливостi дистанцiйноi ш-вентаризацй.
Л1тература
1. Бондаренко В.Д., Делеган 1.В., Татаринов К.А. та iH Мисливствознавство: навч. Поабник, - К.: НМК ВО, 1993. - С.43-56
2. Настанова з упорядкування мисливських упдь. Держкомлюгосп Украши, К.: 2002 р. - 112с.
3. John A., Richards - Xiuping Jia. Remote Sensing Digital Image Analysis. Springer, 1999, 363 s. _
